Найбільш важливі закон

Вид материала

Закон

Содержание Нижня кінцівка Наслідки пошкодження органу зору Таблиця 2Відсоток втрати професійної працездатності

Подобный материал:

• Язування олімпіадних задач з математики, 549.83kb.
• Професії найбільш важливі в Україні, 344.84kb.
• Ринковий механізм ціноутворення, 107.82kb.
• Місце І роль кредитних операцій у банківській діяльності, 1413.72kb.
• У тернополі перетинаються важливі автомобільні й залізничні шляхи. Це єдине місто обласного, 158.28kb.
• Виконав, 144.6kb.
• Одеська національна юридична академія на правах рукопису жеков володимир іванович, 439.41kb.
• Обудоване на принципах права, свободи І відповідальності, поступово утверджуючись, 21.55kb.
• Завдання сучасної школи розвивати кожну дитину як неповторну індивідуальність, 64.93kb.
• Верховну Раду України (1, Ст. 75). Як показує досвід держав розвиненої демократії,, 2015.61kb.

Примітка. За відсутності двох та більше пальців з п'ястковими

кістками або частиною їх, втрата професійної

працездатності, передбачена ст. 95, 96, 97 «Критеріїв»,

збільшується незалежно від кількості пальців на 5 %.


98. Відсутність всіх пальців однієї кисті 60

99. Порушення функції пальців однієї кисті:

а) помірне обмеження рухів у суглобах:

– двох пальців 10

– трьох пальців 15

– чотирьох пальців 20

– п'яти пальців 25

б) значне обмеження рухів у суглобах, а також анкілози

дистальних міжфалангових суглобів:

– двох пальців 15

– трьох пальців 20

– чотирьох пальців 25

– п'яти пальців 35

в) різко виражене обмеження рухів у суглобах у

функціонально вигідному положенні:

– двох пальців 20

– трьох пальців 25

– чотирьох пальців 30

– п'яти пальців 40

г) різке обмеження рухів у суглобах у функціонально

невигідному положенні, а також анкілоз проксимальних

міжфалангових та п'ястковофалангових суглобів:

– двох пальців 25

– трьох пальців 30

– чотирьох пальців 40

– п'яти пальців 50

100. Зрослий перелом фаланги або фаланг, пошкодження

сухожиль пальців однієї кисті, що призвели до легкого

порушення функції на день огляду:

а) одного–двох пальців 5

б) трьох–п'яти пальців. 10


Таз


101. Порушення функції таза внаслідок перелому кісток,

розриву лобкового або крижово-клубового зчленування:

а) помірне порушення статики та ходи, помірне

обмеження рухів у одному тазостегновому суглобі 25

б) значне порушення статики та ходи, помірне

обмеження рухів у двох тазостегнових суглобах

або значне обмеження рухів у одному з цих суглобів 30

в) різке порушення статики та ходи, значне обмеження

рухів у двох тазостегнових суглобах або різке

обмеження рухів у одному з цих суглобів:

– у одному суглобі 50

– у двох суглобах 70

102. Перелом кісток таза, розрив лобкового або

крижово-клубового зчленування, що призвели до

незначного порушення функції, але

з больовим синдромом 10


Примітка. При наслідках перелічених вище пошкоджень та більш

виражених порушеннях функції застосовується ст. 101.


Нижня кінцівка


Тазостегновий суглоб


103. Кістковий анкілоз, а також тазостегновий

суглоб, що хитається, підтверджені рентгенологічними

даними:

а) анкілоз у функціонально вигідному (розігнутому)

положенні 40

б) анкілоз у функціонально невигідному положенні 60

в) тазостегновий суглоб, що хитається внаслідок

резекції голівки стегна або вертлюжної ямки 70

104. Обмеження рухів (контрактура) у тазостегновому суглобі:

а) помірно виражене: 25

– згинання – 70–80 град.

– розгинання – 10 град.

– відведення – 30–35 град.

б) значно виражене: 40

– згинання – від 55 до 70 град.

– розгинання – 0–5 град.

– відведення – від 30 до 20 град.

в) різко виражене: 50

–- згинання – до 50 град.

– розгинання – 0 град.

– відведення – до 20 град.


Примітка.

1. Обсяг рухів у тазостегновому суглобі у нормі:

– згинання – 90-100 град.

– розгинання – 15 град.

– відведення – 40–50 град.

(відрахування ведеться від 0 градусів).

2. Наявність ендопротезу тазостегнового суглоба,

застосованого у зв'язку з травмою, дає підставу для

застосування ст. 104-б. Проте, якщо при огляді буде

встановлено, що є різко виражена контрактура, відсоток

трати працездатності визначається за ст. 104-в.


105. Зрослі зі зміщенням внутрішньосуглобові пошкодження

тазостегнового суглоба (переломи, відриви кісткових

фрагментів, вивихи стегна), що призвели до легких

порушень функції 15


Примітка:

а) до числа внутрішньосуглобових переломів тазостегнового

суглоба належать переломи вертлюжної ямки, голівки та

шийки стегнової кістки;

б) при сполученні перелому вертлюжної ямки з переломами

кісток таза за її межами відсоток втрати професійної

працездатності визначається за ст. 101, при цьому ст. 103

та 104 не застосовуються;

в) при розвитку перелому, деформівного артрозу

тазостегнового суглоба внаслідок перенесеного

внутрішньосуглобового перелому застосовується ст. 104 залежно

від обмеження рухів у суглобі.


Стегно


106. Відсутність нижньої кінцівки внаслідок екзартикуляції

у тазостегновому суглобі або кукса стегна на рівні

верхньої третини:

– непротезована 80

– протезована 70

107. Кукса стегна на рівні середньої або нижньої третини:

– непротезована 70

– протезована 60

108. Незрослий перелом або хибний суглоб стегна 60

109. Порушення функції стегна:

а) помірне обмеження рухів у тазостегновому та

колінному суглобах 25

б) помірне обмеження рухів у одному із суглобів

(тазостегновому або колінному) та значне порушення

рухів у іншому 30

в) значне обмеження рухів у тазостегновому та колінному

суглобах або помірне обмеження у одному з них та

різко виражене обмеження у іншому 45

г) значне обмеження рухів у одному з суглобів

(тазостегновому або колінному) та різко

виражене обмеження рухів у другому 50

ґ) різке обмеження рухів у тазостегновому та колінному

суглобах 60


Примітка. Для визначення ступеня обмеження рухів у колінному та

тазостегновому суглобах слід користуватись критеріями,

вказаними у ст. 104 та 114.


110. Зрослий перелом стегна з легким порушенням функції та

больовим синдромом 10


Колінний суглоб


111. Колінний суглоб, що хитається внаслідок резекції

суглобної поверхні стегна або великогомілкової кістки 50

112. Кістковий анкілоз колінного суглоба (підтверджений

рентгенологічними даними):

а) у функціонально вигідному положенні 30

б) у функціонально не вигідному (зігнутий під кутом не

менше 165 град.) положенні 50

113. Надмірна (патологічна) рухомість у суглобі у результаті

розриву зв'язкового апарату:

I ст. – зміщення гомілки наперед на 1 см, відхилення

гомілки назовні більше як на 10 град., всередину –

більше, як на 10 градусів 10

II ст. – зміщення гомілки наперед більше як на 2 см,

відхилення гомілки назовні до 20 град., всередину –

близько 20 град. 20

III ст. – зміщення гомілки наперед більше як на 2 см,

відхилення гомілки назовні та усередину більше як на

20 град. з ротаційною нестійкістю 25


Примітка. Зазначений вище відсоток втрати професійної

працездатності визначається при одноплощинній або

двоплощинній нестійкості. При трьохплощинній

дискордантній або тотальній нестійкості відсоток

втрати професійної працездатності визначається у розмірі

35 – 40 відстотків.


114. Обмеження рухів у колінному суглобі (контрактура):

а) помірно виражене: 20

– згинання від 75 до 85 град.

– розгинання від 170 до 175 град.

або

– згинання від 90 до 165 град.

– розгинання від 170 до 175 град.

б) значно виражене: 25

– згинання від 90 до 105 град.

– розгинання від 150 до 165 град.

або

– згинання більше 105 град.

– розгинання від 150 до 165 град.

в) різко виражене: 30

– згинання більше 105 град.

– розгинання більше 150 град.


Примітка. Обсяг рухів у колінному суглобі у нормі:

– згинання до 40–70 град.

– розгинання до 180 град.


115. Наслідки внутрішньосуглобових пошкоджень колінного суглоба

з больовим синдромом:

а) відриви кісткових фрагментів, пошкодження

менісків, розриви зв'язок 10

б) переломи надколінника 10

в) переломи дистального епіфіза стегна, проксимального

епіфіза великогомілкової кістки, наслідки вивиху

гомілки 15


Примітка. Перелічені вище внутрішньосуглобові пошкодження та

деформівний артроз, що розвинувся внаслідок травми та

призвів до більш виражених порушень функцій,

визначаються за ст. 114.


Гомілка


116. Кукса гомілки на рівні верхньої третини та більш

високому рівні аж до екзартикуляції у колінному суглобі 60

117. Кукса на рівні:

а) середньої третини гомілки:

– протезована 50

– непротезована 60

б) нижньої третини гомілки:

– протезована 45

– непротезована 60

118. Хибний суглоб або незрослий перелом кісток гомілки:

а) обох кісток 60

б) великогомілкової кістки 40

в) малогомілкової кістки 10

119. Порушення функції гомілки:

а) помірне обмеження рухів у колінному та

гомілковоступневому суглобах 20

б) помірне обмеження рухів у одному з суглобів

(колінному або гомілковоступневому) та значне

обмеження у другому 25

в) значне обмеження рухів у колінному та

гомілковоступневому суглобах або помірне

обмеження рухів у одному та різке обмеження

у іншому 30

г) значне обмеження рухів у одному з суглобів

(колінному або гомілковоступневому) та різке

обмеження у другому 35

ґ) різке обмеження рухів у колінному та

гомілковоступневому суглобах 40

120. Зрослий перелом кісток гомілки, що призвів до невеликих

порушень функції з больовим синдромом:

а) малогомілкової кістки 5

б) великогомілкової кістки 10

в) обох кісток 15


Гомілковоступневий суглоб


121. Гомілковоступневий суглоб, що хитається 35-40


Примітка. Ця стаття застосовується за часткової або повної

відсутності суглобних поверхонь великогомілкової та

малогомілкової кісток, підтвердженої даними

рентгенологічного дослідження.


122. Кістковий анкілоз гомілковоступневого суглоба,

підтверджений рентгенологічними даними:

а) у функціонально вигідному положенні (під кутом 90 - 95

град.) 20

б) у функціонально невигідному положенні 25

123. Обмеження рухів у гомілковоступневому суглобі:

а) помірно виражене розгинання – 80-85 град. 15

згинання – 100 - 130 град.

б) значно виражене розгинання – 90–95 град. 20

згинання – 90–105 град.

в) різко виражене розгинання та згинання у межах 10 град. 25


Примітка. Обсяг рухів у гомілковоступневому суглобі у нормі:

– розгинання – 70–75 град.

– згинання – 135–140 град.

Відрахування проводиться від кута 90 град.


124. Наслідки внутрісуглобових переломів кісток, що є

складовими гомілковоступневого суглоба (переломи

дистальних епіфізів великогомілкової та

малогомілкової кісток, малогомілкової кістки).

125. Стан після зшивання або пластики зв'язкового апарату та

ахілового сухожилля з невеликим порушенням функції

гомілковоступневого суглоба 10


Стопа


126. Ампутація стопи на рівні п'яткової або таранної кісток

аж до екзартикуляції у гомілковоступневому суглобі 50-60

127. Ампутація на рівні кісток заплесна або Шопарового

суглоба 40

128. Ампутація на рівні плеснових кісток або Лисфранкового

суглоба 25

129. Порушення функції стопи у результаті травми:

а) помірно виражена набряклість, помірне порушення

статики 10

б) значно виражена набряклість, значне порушення

статики, помірне обмеження рухів в

гомілковоступневому суглобі 20

в) різко виражена набряклість, різке порушення статики,

значне обмеження рухів у гомілковоступневому суглобі 25

г) зрослий перелом кісток стопи, що призвів до

порушення її функції:

- однієї-двох кісток 5

- трьох та більше кісток 10


Пальці стопи


130. Екзартикуляція у плеснефалангових суглобах або на рівні

основних фаланг, що призвела до ампутації всіх пальців

стопи 25

131. Відсутність першого пальця з плесновою кісткою або

частиною її 15

132. Екзартикуляція у плеснофаланговому суглобі або

ампутація на рівні основної фаланги першого пальця 10

133. Порушення функції першого пальця у результаті травми

або кукса на рівні нігтьової фаланги чи міжфалангового

суглоба 5

134. Зрослий перелом з неусуненим зміщенням, вправлений

вивих фаланги (фаланг) або пошкодження сухожилля

першого пальця, що призвів до невеликого порушення

функції 5

135. Відсутність пальців однієї стопи у результаті

екзартикуляції у плеснофаланговому суглобі або кукса

на рівні основної фаланги (окрім першого):

а) одного пальця 5

б) двох-трьох пальців 10-15

в) чотирьох пальців 20

136. Відсутність пальця з плесневою кісткою або частиною її

(окрім першого):

а) одного пальця 10

б) двох-трьох пальців 15-20

в) чотирьох пальців 20-25

137. Порушення функції пальців або відсутність однієї -

двох фаланг (окрім першого):

а) одного-двох пальців 5

б) трьох-чотирьох пальців 10

138. Зрослий перелом, вправлений вивих фаланги (фаланг),

пошкодження сухожилля одного або декількох пальців

однієї стопи (окрім першого), що призвели до невеликих

порушень функції 5

139. Післятравматичний тромбофлебіт, лімфостаз, порушення

трофіки:

а) помірна набряклість, помірна пігментація, блідість

шкіряних покривів 5

б) значна набряклість, ціаноз, трофічні виразки площею до

4 кв. см 20

в) різка набряклість (слоновість) кінцівки, ціаноз,

трофічні виразки площею понад 4 кв.см 25

140. Післятравматичний остеомієліт:

а) за відсутності запального процесу на момент огляду; 5

б) за наявністю свищів, секвестрів та гнійних ран у

момент огляду 10

141. Опікова хвороба та опікова інтоксикація за загальної

площі опіку:

а) I-II ст. – не менше як 20 % поверхні тіла,

або III - IV ст. – не менше 10 %,

або I-II -III-IV ст. – не менше 15 % 5

б) I-II ст. – не менше 30 % поверхні тіла, 10-50

або III-IV ст. – не менше 15 %,

або I-II-III-IV ст. – не менше 20 %


в) I-II ст. – не менше 40% поверхні тіла, 10-50

або III-IV ст. – не менше 20%,

або I-II-III-IV ст. – не менше 30%.


Трудові рекомендації медико-соціальних експертних комісій щодо працевлаштування інвалідів виносяться відповідно до розділу XIV інформаційно-методичного посібника для лікарів МСЕК та ЛКК (Дніпропетровськ, 1992 р.).


Наслідки пошкодження органу зору


142. При визначенні відсотків втрати професійної працездатності враховуються зорові функції (гострота зору, периферійний зір, кольоросприйняття, бінокулярний зір), а також анатомічні дефекти очного яблука та придатків ока.

Відсоток втрати професійної працездатності визначається згідно з таблицями (2, 3, 4):

а) при пошкодженні одного ока відсоток втрати професійної працездатності визначається за табл. 2 залежно від стану ока до пошкодження (з корекцією) і

стану ока після травми (з контактною, інтраокулярною або очковою переносимою корекцією в межах тієї, якої потребувало око до травми).

Якщо документально неможливо встановити гостроту зору пошкодженого ока до травми, то вона встановлюється приблизно, з урахуванням стану непошкодженого ока, анамнезу та виконуваної до травми роботи, або приймається рівною 1.0;

б) за табл. 3 визначається відсоток втрати професійної працездатності при пошкодженнях обох очей за умови, що зір кожного ока до травми дорівнював 1.0.

Зір пошкоджених очей враховується з корекцією, не вищою за ту, якої потребувало кожне око до травми;

в) при анофтальмі внаслідок травми або атрофії (субатрофії) очного яблука (якщо до травми око було видючим) до встановлених відсотків втрати працездатності за даною таблицею додається ще 10 відсотків;

г) якщо при травмі одного ока зорові функції другого знижені (без зв'язку з даною травмою), то відсоток втрати професійної працездатності слід визначати більш високим, ніж це зазначено в таблиці 2, ураховуючи підвищення значення травмованого ока, тим більше, якщо воно було видючим. При цьому слід керуватися наступним:

– якщо зниження зору травмованого ока з урахуванням зорових функцій другого ока призводить до інвалідності 3-ї групи (за станом зорових функцій, втрати професії, зниження кваліфікації, зниження обсягу трудової діяльності), то відсоток втрати працездатності визначається у розмірі 45–60 відсотків незалежно від зорового дефекту травмованого ока (табл. 4);

– якщо травма одного ока з урахуванням зору другого ока призводить до 2-ї групи інвалідності, то відсоток втрати працездатності визначається в межах 65–80 відсотків;

– якщо травма одного ока з урахуванням гостроти зору другого ока призвела до інвалідності 1-ї групи, то відсоток втрати працездатності визначається в межах 85–100 відсотків;

ґ) якщо травма ока призвела до зниження гостроти зору, звуження периферійного зору та анатомічних дефектів придаткового апарату ока, то відсоток втрати працездатності визначається залежно від групи інвалідності, до якої призвели ці комбіновані наслідки травми.

При афакіях після травматичних катаракт відсоток втрати професійної працездатності визначається індивідуально з урахуванням:

– гостроти зору з корекцією (переношуваною, очковою, контактною, інтраокулярною);

– засобів корекції, попередньої і нової спеціальностей, групи інвалідності;

– при інтраокулярній та контактній корекції зору травмованого ока, коли гострота зору афакічного ока дорівнює 1.0 – 0.8, встановлюється 10 - 15 відсотків втрати працездатності.


Таблиця 2


Відсоток втрати професійної працездатності

залежно від зорового дефекту внаслідок травми

Гострота зору		% стійкої втрати проф. працезд.	Гострота зору		% стійкої втрати проф. працезд
до травми	після травми		до травми	після травми
1,0	0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0,05 нижче 0,05	5 10 10 10 15 15 20 25 30 40 45	0,8	0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0,05 нижче 0,05	5 10 10 15 20 25 30 40 45
0,9	0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0,05 нижче 0,05	5 10 15 20 25 30 40 45	0,7	0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0,05 нижче 0,05	10 25 25 40
0,6	0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0,05 нижче 0,05	5 10 25 30 35 40	0,3	0,2 0,1 0,05 нижче 0,05	15 25 40
0,5	0,4 0,3 0,2 0,1 0,05 нижче 0,05	5 10 25 30 30 40	0,2	0,1 0,05 нижче 0,05	25 40
0,4	0,3 0,2 0,1 0,05 нижче 0,05	5 10 25 30 40	0,1	0,09-0,05 нижче 0,05

Таблиця 3