Geum.ru

Чопівська К. Г. Судова медицина: [Підручник для студентів мед. С89 вузів] / В. В. Білкун, Л. Л. Голубович, П. Л. Голу- бович та іи

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   48

часто виявляються переломи під'язикової кістки (голов-

ним чином — ріжків) і хрящів гортані.


Задушення петлею, як правило, є вбивством. Інко-

ли — самогубство, ще рідше — нещасний випадок.


Задушення руками. В механізмі смерті, крім вище-

зазначеного, значну роль відіграють здавлення нервово-

судинного пучка, подразнення гілок блукаючого нерва та

каротидного синуса. Спостерігається миттєва втрата сві-

домості.


Загальні асфіктичні ознаки при задушенні руками

менш виражені, ніж при повішенні та задушенні петлею.


До видових ознак необхідно віднести садна та крово-

виливи на шиї, які утворюються внаслідок натиснення

нігтями на шкіру. Садна часто-густо напівокруглої фор-

ми, рідше лінійні. Кількість їх залежить від того, однією

чи двома руками здавлювали шию, а інколи — й від ін-

дивідуальної характеристики вбивці — правша він чи

лівша. Крововиливи, як і садна, утворюються в товщі

шкіри та у підшкірній клітковині, відповідно до місць

контакту стискуючих пальців. Крововиливи мають округ-

лу форму і часто досить глибокі. При цьому вираженість

зовнішніх і внутрішніх ознак неоднакова. Внутрішні кро-

вовиливи більш масивні, локалізуються навколо гортані,

трахей, стравоходу, судин і нервів шиї. Майже завжди

спостерігаються переломи хрящів гортані і трахеї,

під'язикової кістки чи тільки її ріжків.


Задушення руками '•— це завжди вбивство. Необхідно

зазначити, що смерть при травмі шиї (удар ребром доло-

ні) може статися майже миттєво, але не від задушення

чи шоку, як досить часто вважають, а внаслідок миттє-

вої рефлекторної зупинки серця. Подразнення нервових

закінчень, що переходить на блукаючий нерв, впливає


222


на серце як гальмо, воно зменшує частоту та послабляє

сили його скорочень (В. І. Воскобойников).


Це потрібно враховувати, якщо обставини справи не-

відомі. Жертва досить часто чинить опір, обороняється.

Це стає причиною неодноразового стискування шиї

утворення на шкірі та йу м'яких тканинах додаткових

ушкоджень. Останні спостерігаються не тільки на шиї, а

й на обличчі (садна, крововиливи навколо рота), на гру-


дях, животі, руках.


Обороняючись, жертва наносить ушкодження напад-

нику, спричиняючи садна, рани, переломи кісток, вири-

ваючи волосся, розриваючи одяг. Залишки травмованих

тканин, а також волоконця одягу треба шукати під ніг*

тями загиблого, і це дає змогу у багатьох випадках

визначити імуннб-біологічні константи вбивці.


Закриття отворів рота та носа. Якщо отвори ро-

та та носа закриваються м'якими предметами (ковдрою

подушкою), то будь-яких видових ознак як при зав-

нішньому, так і при внутрішньому дослідженні не

виявляється. Виняток становлять лише поодинокі крово-

виливи на слизових губ — внаслідок притискання їх до

зубів. У порожнині рота, носі та дихальних шляхах

інколи можна виявити окремі ниточки, пушинки, часточ-

ки вати тощо.


Якщо отвори рота та носа закриваються руками, то

можна виявити садна, крововиливи навколо перших, до-

сить значні крововиливи на слизовій губ, а також, що

рідше, переломи хрящів і кісток носа, переломи та пере-

ломо-вивихи зубів. Всі ці ушкодження є результатом дії

рук нападника.


Попри наявність чи відсутність видових ознак асфіксії

завжди спостерігаються ознаки загальноасфіктичні. Саме

на їх основі, за відсутності інших причин смерті, діагнос-

тується механічна асфіксія внаслідок закриття отворів

рота й носа.


Закриття отворів рота й носа м'якими предметами

найчастіше є нещасним випадком, але може бути й

вбивством. Потерпілі, як правило, діти, або ж хворі. Ві-

домі випадки "присипання дітей" — коли мати, годуючи

дитину грудьми, засинає і вони перекривають отвори ро-


223


та і носа. Немовля може померти при закритті отво-

рів рота та носа ковдрою при щільному закутуванні.

Обов'язковою умовою достовірної діагностики є прове-

дення лабораторних (судово-гістологічних, бактеріологіч-

них, вірусологічних) досліджень з метою визначення

наявності або виключення патологічних процесів (за-

палення легенів), які спричиняють гостру дихальну

недостатність.


Закриття отворів рота й носа може статися у хворих

на епілепсію під час нападу, коли голова контактує з

м'якими предметами, що закривають обличчя (подушка).

У нашій практиці мав місце випадок, коли напад епілеп-

сії стався у хворого на засніженому полі — він помер

від цього виду механічної асфіксії, що підтвердилося су-

дово-гістологічним дослідженням. На обличчі померлого

було дуже багато цяткових саден від контакту з кіркою

снігу. А місце, де знаходилася голова потерпілого, мало

вигляд негативної маски з снігу, який покрився тонкою

кіркою.


Закриття отворів рота та носа може бути й вбивст-

вом. Тоді, крім зовнішніх та внутрішніх видових й за-

гальних ознак асфіксії, можна виявити сліди боротьби

на тілі й одязі.


Надзвичайно рідкісним є самогубство шляхом закрит-

тя отворів рота та носа. Нам довелося спостерігати один

такий випадок. Студент медичного вузу в палаті інтен-

сивної терапії надягнув маску для подачі кисню й пере-

крив вентиль на трубці. При судово-медичному дослід-

женні трупа, окрім загальноасфіктичних, будь-яких видо-

вих ознак смерті виявлено не було. Значною мірою у

встановленні істини допомогла передсмертна записка з

поясненням того, що штовхнуло юнака на такий неорди-

нарний шлях добровільного позбавлення життя.


Закриття дихальних шляхів сторонніми предме-

тами. Механічна асфіксія у таких випадках розвиваєть-

ся внаслідок повного або часткового припинення досту-

пу повітря в організм людини через перекриття дихаль-

них шляхів сторонніми предметами (тілами).


Вони можуть бути сипучі — зерно, пісок і т. ін.,

тверді — куски м'яса, сала, деталі іграшок, зубні проте-


224


зи тощо, рідкі — кров та напіврідкі — їжа та блювотні

маси.


Зазначені предмети можуть проникати досить глибо-

ко, а можуть зупинятися на різних рівнях трахеї або

нижніх відділів гортані.


Коли у дихальні шляхи потрапляють сипучі предмети,

вони глибоко проникають у бронхи (до розділення брон-

хів II та III порядків). Перебіг асфіксії більш повільний,

ніж при інших видах задушення. Смерть настає через

10—25 хвилин, а інколи й через ГОДИНИ' У Дітей це від-

бувається значно повільніше, ніж у дорослих.


При дослідженні трупів людей, що загинули внаслі-

док асфіксії цього виду, окрім загальноасфіктичних

ознак, знаходять сипучі тіла у дихальних шляхах та

шлунку — вони потрапляють туди при вдиханні, а та-

кож емфізематозні зміни в легенях та великі крововили-

ви під плеврою.


Досить часто причиною такого виду механічної асфік-

сії є попадання у дихальні шляхи досить значних за

розмірами твердих предметів. Генез смерті у таких ви-

падках такий самий, як і при попаданні сипучих. Діа-

гностичним доказом причини смерті є виявлення сто-

роннього предмета у дихальних шляхах. А наявність у

місці його розташування та вище нього реактивних змін

слизової оболонки (крововиливи, набряки, порушення

цілості) є безумовною ознакою прижиттєвості такого

предмета.


Механічна асфіксія може статися й внаслідок аспіра-

ції крові з ушкоджених судин під час вдиху. Це може

мати місце при значних різаних ранах на шиї, при кро-

вотечі з судин носа та голови (при переломах основи че-

репа). У таких випадках вдихана та заковтнута кров

проникає до альвеол. Легені збільшуються, при розтині

тіла відразу ж виступають з грудної порожнини. При

розрізі вони сухі, строкаті. Останнє пояснюється наяв-

ністю виповнених кров'ю та вільних від неї альвеол.


Серед інших причин, які можуть викликати механіч-

ну асфіксію, є аспірація їжі та блювотних мас. Найчасті-

ше це трапляється при алкогольному сп'янінні або через

хворобу чи травму. У немовлят це може статися через


8 9-259


225


недогляд за дитиною: вона відригує їжу, а та затікає у

дихальні шляхи. У таких випадках при здавленні розрі-

заних легенів з бронхів у вигляді хробачків виділяються

залишки їжі. Досить доказовими є судово-гістологічні

дослідження.


Закриття дихальних шляхів сторонніми предметами є

найчастіше нещасним випадком, нерідко зустрічаються й

вбивства, особливо дітей, літніх людей та хворих. Така

смерть може бути й самогубством, вчиненим особою з

патологічною психікою.


Здавлення грудної клітки та живота. Цей вид

механічної асфіксії є наслідком обмеження дихальних

рухів легенів та одночасно, через здавлення грудей і жи-

вота, різкого порушення загального кровообігу. Ваги

40—50 кг достатньо, щоб через декілька годин зупинити

грудне дихання середньої сили дорослої людини, для

сильної людини потрібно 80—100 кг. Для немовляти

причиною асфіксії може стати туго накладений компрес.


Такий вид механічного задушення спостерігається

при скупченні значної кількості людей, під час обвалів,

землетрусів, техногенних катастроф тощо. Як вбивство

та самогубство зустрічається вкрай рідко.


При зовнішньому дослідженні спостерігаються

численні крововиливи на шкірі обличчя, шиї та верхньої

частини грудної клітки, так звана екхіматична маска.

Вона є показником порушення кровообігу в системі

верхньої порожнистої вени (зокрема переповнення ба-

сейну безіменних та яремних вен кров'ю). При внутріш-

ньому дослідженні трупа спостерігаються крововиливи

під шкірою, інколи — переломи ребер та розриви внут-

рішніх органів. У легенях так званий карміновий набряк

та великі ділянки ателектазу з екхімозами яскраво-чер-

воного кольору. Кров у судинах легенів насичена киснем

внаслідок діафрагмального дихання, саме тому легені яс-

краво-червоного кольору. Набряк розвивається через по-

вільне настання смерті.


Необхідно зазначити, що карміновий набряк легенів є

типовим для здавлення тільки грудної клітки, коли збері-

гається діафрагмальне дихання. Коли ж одночасно здав-


226


люються грудна клітка й живіт, смерть настає дуже

швидко і набряк легенів не встигає розвинутися.


Спостерігається також різкий застій крові у печінці

та нирках, тканини їх темно-червоного, з чорним відтін-

ком, кольору.


Утопления — це асфіксія внаслідок закриття дихаль-

них отворів рідиною: водою, нафтою, олією тощо.


Утопления є типовою асфіксією, але з деякими особ-

ливостями. Менш тривалим е період задишки, особливо

експіраторної. У стадб' термінального дихання людина

робить глибокий вдих і широко відкриває рота. Вода при

цьому дуже глибоко проникає в альвеоли, розширяє їх і

розриває стінки, внаслідок чого потрапляє у кровоносні

капіляри легенів, а звідти — в ліву половину серця. Та-

ка картина вмирання" властива так званому справжньому

утопленню.


Смерть може статися й за інших обставин — коли

попадання води у верхні відділи дихальних шляхів ви-

кликає стійкий спазм головної щілини й таким чином ви-

кликає асфіксію. Вода при цьому попадає в легені у не-

значній кількості й знову ж таки під час термінального

дихання.


Морфологічними ознаками вказаного виду асфіксії є

блідість трупних плям, "гусяча" шкіра, піна біля отворів

рота і носа- Коли утопления сталося в холодній воді,

трупні плями, внаслідок проникнення кисню через роз-

рихлений епідерміс та окислення редукованого гемогло-

біну, набувають червонуватого відтінку. Трупне Закля-

кання, яке піднімає волосся, спричиняє, особливо на

плечах і стегнах, "гусячу" шкіру.


Отвори рота та носа оточені дрібнопузирчастою

щільною піною, що має форму гриба; нею наповнені ди-

хальні шляхи (ознака С.В. Крушевського). Їх кількість

прямо пропорційна до тривалості процесу утеплення.

Утворюється піна від збивання води з повітрям та брон-

хіальним слизом. Вона має велике діагностичне значен-

ня, бо зберігає свою конфігурацію у вигляді сітчастого

малюнка навіть після висихання, зберігається біля рота і

носа 2—3 дні, а у трахеї та бронхах — до 5 днів при

теплій погоді й до 15 — при холодній.


»• 227


У трупів утоплеників збільшений об'єм легенів, які у

більшості випадків наповнені кров'ю. На їхній поверхні,

під вісцеральною плеврою, — світло'червоні круглі кро-

вовиливи діаметром до 0,4—0,5 см з нечіткими межами

(плями Рассказова-Лукомського—Пальтауфа), поряд з

ними спостерігаються менші за розміром, але значно ін-

тенсивніші за кольором крововиливи (плями Тард'є). По-

ряд з цими явищами на поверхні легенів можна побачи-

ти відбитки ребер.


У дихальних шляхах, крім піни, мають місце окремі

піщинки, частинки мулу тощо. У шлунку та кишках

можна виявити воду, в більшій чи меншій кількості.

Вода може проникнути й у пазуху основної кістки (озна-

ка В. А. Свешникова), там же можна виявити піщинки,

планктон та крововиливи під слизову оболонку.


Вода, яка проникає у дихальні шляхи, містить значну

кількість планктону, який потім розноситься практично

по всьому тілу. Особливо багато його скупчується у нир-

ках, печінці, кістковому мозку. Кількість одиниць діато-

мового планктону — дуже важливий показник при ви-

значенні прижиттєвості утеплення (їх має бути не мен-

ше 10 на 1 г наважки). Склад планктону дає змогу

визначити, в якому водоймищі потонув потерпілий.


Планктон може потрапити в організм людини разом з

водою й після її смерті. Але у таких випадках він вияв-

ляється лише в легенях та інколи — шлунку (С. П. Дід-

ківська, М. Д. Канівець).


Окрім ознак, що вказують на смерть від утеплення,

на трупах людей, витягнутих з води, мають місце озна-

ки, що свідчать лише про перебування трупа у воді, —

мокрий одяг, мокре волосся, пісок, мул, водорості на по-

верхні тіла, блідість шкіри, "гусяча шкіра", а також змі-

ни епідермісу на кистях і стопах — його мацерація. Спо-

чатку він набухає, а потім зовсім відокремлюється, часто

разом з нігтями. Тому рука набуває випещеного вигляду.

Це явище отримало назву "рука прачки", "рукавичка

смерті".


Процес мацерації значною мірою залежить від темпе-

ратури води, в якій знаходився труп, — чим тепліша во-

да, тим швидше розвивається мацерація. Так, влітку при


228


температурі 20—22'С перші прояви її спостерігаються

приблизно через годину, а повне відокремлення епідермі-

су — через 4—5 діб; при температурі 14—16°С — від-

повідні зміни спостерігаються через 6—8 годин і 8—10

діб, а при температурі 2—4°С — 1—2 доби та ЗО—38

діб (С. П. Дідківська).


Перебуваючи у воді, труп покривається водоростями,

може бути пошкоджений внаслідок ударів о різні пред-

мети, що є в воді, о дно водоймища. Його можуть по-

шкодити риби, раки, водяні комахи.


При дослідженні трупів, витягнутих з води, необхідно

пам'ятати, що вони могли попасти туди вже після смерті

потерпілого, або ж причиною смерті було не утопления.

Смерть може статися внаслідок захворювання (гостра

серцево-судинна недостатність) чи травми (перелом

шийного відділу хребта при стрибках у воду). Диферен-

ційна діагностика причин смерті (утеплення, Хвороба чи

травма) досить складна, особливо ґнильно-змінених тру-

пів, і потребує копітких лабораторних досліджень.


Найчастіше утеплення — нещасний випадок, але бу-

ває і самогубство, і вбивство.


Асфіксія у закритому просторі. Це дуже рідкісний

вид механічної асфіксії, причиною її є брак повітря в ізо-

льованому приміщенні чи пустотілих виробах (скрині,

ящики, холодильники тощо).


Внаслідок відсутності доступу повітря концентрація

кисню зменшується, а вуглекислого газу — зростає. Це

призводить до розвитку гіпоксії та гіперкапнії. Цей вид

механічної асфіксії не має видової ознаки. Діагноз вста-

новлюється на основі виявлених загальноасфіктичних

ознак, відсутності ушкоджень, значних патологічних

змін внутрішніх органів та з урахуванням обставин

справи.


Такий вид асфіксії є нещасним випадком.


229


Розділ XIV

Судово-медичне дослідження

у випадках смерті від дії високої температури


Тепловий обмін в організмі підпорядкований чіткій

системі саморегулювання. Якщо температура тіла під-

вищується або знижується, то нормалізація її забезпечу-

ється, з одного боку, зниженням чи підвищенням інтен-

сивності постійно протікаючих біохімічних процесів (біо-

хімічна терморегуляція), а з Іншого — зростає чи

знижується тепловіддача шляхом тепловипромінювання,

теплопровідність, зміни ступеня потіння та виділення

тепла з фізіологічними відправленнями (біофізична регу-

ляція). При тривалому підвищенні температури в орга-

нізмі зменшується кількість води, що супроводжується

Порушенням мінерального обміну і розпадом тканинних

білків. Це призводить до утворення гістаміноподібних

речовин, токсинів шкіри та некрогормонів. Температура

тіла підвищується до 42—43,5°С. Гіпертермія організму

супроводиться порушенням функцій багатьох систем і

органів.


Отже, тривале перебування людини в умовах підви-

щеної температури (вище ЗО—35°С), та ще й при знач-

ному фізичному навантаженні, має наслідком зрив тер-

морегуляції, що спричиняє розлад здоров'я або навіть

смерть.


Розрізняють загальну та місцеву дію високої темпера-

тури на організм людини.


Загальна дія дістає вияв у тепловому ударі. Якихось

характерних морфологічних змін при розтині у таких ви-

падках не виявляється. Як правило, спостерігається кар-

тина смерті, що швидко наступила. Різновид теплового

удару — сонячний удар трапляється, коли на тіло й не-


230


покриту голову діє сонячне проміння. При цьому можуть

спостерігатися прояви місцевої дії сонячної енергії у ви-

гляді опіків першого, зрідка —- другого ступеня. Соняч-

ний удар може статис» навЬч» При дії сонячного промін-

ня лише на непокриту, ча<йгІШе Позбавлену волосся,

голову. ' •' г-.і1.


У таких випадках на pttirrwrt спостерігаються набряк

оболонок та кори головного Низку, дрібні крововиливи в

них. Смерть вщ тепиювй WIcyttfrtlBurt» удару — явище

рідкісне навіть за ййіглиіійефгоівання організ-

му умов. Як правили, во»й стае на фоні яЩось захво-

рювань. Найчастіше Це серцево-судинні захворювання,

патологія органів дихання чи ендокринної сйстеі(<гі, від-

повідальної за терморегуляцію, наприклад гіпертиреозі.

Тому на розтині тіла треба ретельно дослідити всі внут-

рішні органи і виявити ці захворювання або інші факто-

ри, що сприяли настанню смерті, — наприклад алко-

гольне, наркотичне сп'яніння тощо.


Місцеві ушкодження від дії високої температури ви-

никають, коли температура тканин підвищується понад

50°С, що призводить до загибелі клітин, і дістають вияв

у різного виду опіках — залежно від температури та

діючого фактора (відкрите полум*я, розжарені предмети,