Geum.ru

Чопівська К. Г. Судова медицина: [Підручник для студентів мед. С89 вузів] / В. В. Білкун, Л. Л. Голубович, П. Л. Голу- бович та іи

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   48


Велике значення для судових медиків та слідчих не

лише України, а й усього колишнього Союзу РСР мав

вихід у світ книги М. С. Бокаріуса "Первоначальный на-

ружный осмотр трупа при милицейском и розыскном

дознании" (1925). Через чотири роки виходить ще одна

його праця з цього питання — "Наружный осмотр трупа


13,


на месте происшествия или обнаружении его". Ними ба-

гато років користувались судово-медичні експерта, слідчі

та оперативні працівники.


розвитку судової медицини сприяло відкриття у

1932 р. У MW Науково-дослідного інституту судової

медицини. Ця установа стала важливим науково-мето-

дичним центром для усього колишнього Союзу РСР. К


періЦНМяДИР61170?011* призначено профчМ- В. Попова. Він

же у Ї937 Р- після затвердження посади Головного су-

дрвО-недцчного експерта при НКОЗ Союзу, став найви-

щою посадовою особою у судовій медицині. З 1939 по

1979 Р. Головним судмедекспертом був В. Г. Прозоров-

ский, а з 1979 по 1991 р. — О. П. Громов. Водночас

проф. О. П. Громов обіймав посаду директора НДІ судо-

воімедйциии.


Значна кількість кафедр і курсівсудової медицини

(понад ЭДУ при вищих медичних навчальних закладах і

університетах Союзу сприяла інтенсифікації наукових

пошуків у галузі судової медицини. Великий науковий

потенціал являв собою викладацький склад кафедр і кур-

сів, аспіранти. Провадяться наукові дослідження також і

в Судово-медичних лабораторіях республіканських, кра-

йових та обласних Бюро судово-медичної експертизи.

Наукові досягнення постійно втілюються в експертну


практику.


- У поширенні наукової інформації велику роль відігра-

вав журнал "Судебно-медицинская экспертиза". Наукові

статті публікувались також у збірниках з'їздів та конфе-

ренцій—союзних, республіканських, обласних.


Єдина навчальна програма для лікувального, педіат-

ричного та санітарно-гігіенічного факультетів медичних

вузів сприяла певній уніфікації при викладанні цієї

дисципліни. Ще у довоєнні роки дуже корисною була

книга "Основы судебной медицины для студентов и вра-

чей" (1938), що була написана колективом авторів за

редакцією проф. М. В. Попова. Згодом вийшли його під-

ручники, ЩО вважаються класичними (1940; 1946;


1950). Підручники та посібники із судової медицини у

різний час були написані професорами М. І. Авдєєвим.

J. 1. Райським, В. М. Смоляніновим, В. Ф. Черваковим.

Ю. С. Сапожниковим.А. М. Гамбург та іншими.


14;


Кращими за всіма .показниками визнано підручники

М, С. Бокаріуса, М. В. Попова, М. І. Авдеева, М. І. Рай-

ського, Ю. С. Сапожникова і А. М. Гамбург, О. X. Порк-

шеяна і В. В. Томіліна, В. Л. Попова, В. М. Крюкова,

О. О. Матишева.


Торкаючись історії розвитку судової медицини, не

можна не згадати про військову судово-медичну експер-

тизу. Саме вона зробила великий внесок у розвиток су-

дової балістики, вивчеиня і «механізму М а?""1"1 вогне-

пальних ушкоджень» ,насдідкііВ вибухову іі

колотії та багатьох Інших :питань, ров'яі

діями, авіакатастрофами тощо; 'ч";;' ,.


Військова експертиза до війни не іг

лідження для судово-слідчих органів аі| :


вільні експерти. У діючій армії функц!

та фронтові патолого-анатомічні лаб

складі їх було по одному судово-ме

Вони фізично не могли впоратися з :


вили перед ними військові юристи,,,

потреба у створенні самостійної суді

тизи Армії та Флоту. Центральна с

раторія (ЦСМЛ) збройних сил

1943 р. проф. Ю. С. Сапожников

водночас Головним судово-медич»

став проф. М. І. Авдеев. Військові

ми за роки війни проведена велі-

числі і при розслідуванні фашист<

часово окупованих територіях, у

як "Гросс Лазарет", Освєнцім та


Після проф. М. І. Авдеева ві'

службу понад 20 років очолювг

котрий виховав багатьох кандид

наук. Загалом військовими експертами захпь.

50 дисертацій, написано багато важливих монографій.

Серед них — "Судова балістика" С. Д. Кустановича

(1956), "Судово-медична експертиза при ушкодженнях з

мисливської зброї" А. Ф. Лісіцина (1968), "Судово-

медична експертиза у випадках автомобільної травми"

А. О. Солохіна (1968), "Судово-медична експертиза

отруєнь технічними рідинами" Р. В. Бережного (1977),


15


"Вогнепальні ушкодження та їх судово-медична експер-

тиза" В. Л. Попова'(1990) та багато інших; Цінні довід-

ники та підручники для судово-медичних експертів та

Юристів написані І. В. Виноградовим, Л. М. 'Бєдріним;


Зрозуміло, що пріоритетними науковими напрямками

військових. судових медиків є експертиза вогнепальної

травми, політравми, а також питання, пов'язані зі специ-

фікою'армійської та флотської служби.


На теренах України у довоєнні та повоєнні роки від-

крилось багато медичних вузів і кілька інститутів удос-

коналення лікарів. Сьогодні в Україні студенти 15 ме-

дичних вузів, медичних факультетів Ужгородського та.

Сумського університетів та слухачі закладів удоскона-

лення лікарів вивчають судову медицину на 10 кафедрах

та 7 курсах, Викладають також курс судової медицини

на кфйдМчник факультетах університетів та інститутів, у

вищих навчальних закладах системи МВС. СБУ та МО.


Розпад Радянського Союзу та проголошення у 1991 р.

незалежності України зумовили істотні зміни структури

судово-медичної служби. Вищою судово-медичною ін-

станцією в Україні є Головне бюро судово-медичної екс-

пертизи МОЗ України. Свою роботу судові медики

України регламентують "Основами законодавства Украї-

ни про охорону здоров'я" (1992), Законом "Про судову

експертизу" (1994), а також Кримінальним, Кримі-

нально-процесуальним та Цивільним кодексом з відповід-

ними доповненнями. Очолює судово-медичну службу

України проф. Ю. П. Шупик. Викладання судової медим

цини здійснюється згідно із Законом "Про освіту" (1991,

1996).


Немає жодної судово-медичної проблеми чи питання,

які не розроблялись би судовими медиками України. І не

лише на кафедрах, а й у Бюро судово-медичної експер-

тизи. Щодо кафедр, де сконцентровано найпотужніший

науковий потенціал, то визнаними лідерами є Київська,

Харківська та Донецька наукові школи.


Кафедра судової медицини Національного медичного

університету в Києві —• одна з найстаріших в Україні—

заснована у 1842 р. Славні імена професорів Ф. Ф. Ер-

гардта, М. О; Оболонського, В. А. Таранухіна є окрасою


16


і гордістю цієї кафедри. Та найбільшого розквіту вона

досягла, коли у 1936 p. її очолив професор Ю. С. Сапож-

ников (1697—1970). Він автор 120 наукових праць,

трьох монографій і улюбленого студентами підручника,

який перевидавався тричі. Надзвичайно цінною була І

залишається його книга "Первичный осмотр трупа на

месте его обнаружения" (1940).


Після смерті Ю. С. Сапожникова у 1970 р., з 1971 до

1991 р., кафедру очолювала проф. І. О. Концевич —

йогоучениця і. послідовниця.' 'її- перу належать 150 нау-

кових праць, & монографій, кілька навчальних посібни-

ків. Вона редагувала велику кількість наукових збірни-

ків, керувала протягом 15 років Республіканським нау-

ковим товариством судових медиків і криміналістів.


З 1991 р. продовжує славну традицію'своїх учителів

доктор медичних наук Б. В. Михайличенки ОГ1Г>

вих праць опублікрвяні-»

часїїіснуванн,


1:4-. .!„

";-ІГ •.


Кафедра Ха|»]

зована у 1835

кафедри вписан;


каріусом. Перш'

видав книгу "О

анализу" (1904,

йшла мова, він

до самої емері

М. Є. Бокаріус в;


практическим ра(.

якими тривалий

денти, а й молоді


З 1931 по 19і

проф. М. М. Бока

•ри, його учні: Б. J

іїенко, В. О; Тата)

М. М. Стрілець оч

багатьох вузах УК[-

тував 28 докторів і


Проф. М, П. M?

1990 p. Він був BL

чення давності сме{.


Українська w


"'цжш'-'1


діагностичних приладів. Після його смерті, у1990 p.,

кафедру очолив проф. В. О. Татаренко.-а з 1999 р.

доц. П. А.,Каплуновський.


Кафедра судової медицини Української академії удос-

коналення лікарів — гідний .представник Харківської

наукової школи судових медиків.; І хоча заснована вона

лише у 1974 р. у вигляді курсу (стала самостійною ка-

федрою у 1,975 р.). науковий доробок,'» вельми значний.

Очолює кафедру Заслужений діяч науки і техніки Украї-

ни проф. В. І. Кононенко. Багато років він займається

питаннями діагностики давності настання смерті, судо-

вое травматологією.: Його учнями захищено 8 кандидат-

ських, дисертацій. Спшробітниками кафедри за цей час

опублік9вано близько,,,,400, наукових, праць. Кафедра

срнійізуєтія,,(і|іа,ченн».,поств»їальних процесів, а

також транспортної т гво|гнепальуоі травм. На базі

кафедри ,прр(врдидись наукові конференції, опубліковано

5 тематичних збірників наукових праць.


СУРУДОШЦНЙУ /У, Донецькому медичному універси-

ЧЧАТИ,;Ш!Є у довоєнні роки. У 1954 р. орга-

нізовано самостійний курс, який очолив Б. М. Зорій, зго-

дом курс .стє; кафедрою, а. завідуючий — професором.

Чудовий організатор, блискучий лектор, проф. Б. М. Зо-

рін створив згуртований колектив, який плідно працює

над проблемами шахтної травми, питаннями раптової

смерті гірників, визначенням епіцентру вибуху в шахті

та характером ушкоджень при вибуху. Співробітника-

ми кафедри під керівництвом Б. М. Зоріна опубліковано

близько 800 наукових праць, видано кілька .збірників.

Співробітник кафедри проф. Ю. Д. Сергеев зидав підруч-

ник з основ права для медиків і монографію "Профессия

врача" (1988). З 1998 р. кафедра працює під орудою

проф. 0. І. Герасименка.


Історія кафедри судової медицини Одеського медично-

го університету починається з 1841 року, коли на юри-

дичному відділенні Рішельєвського ліцею, згодом — Но-

воросійського університету читався курс лекцій з судо-

вої медицини. Найбільшого розквіту досягла кафедра у

1949—1956 pp., коли нею завідував Заслужений діяч

науки професор М. І. Райський (1873—1956) •— вчений


19


зі світовим ім'ям, учитель професорів Л. М. Ейдліна,

А. П. Курдюмова, Ю. С. Сапожникова, А. М. Гамбург,

І. Ф. Огаркова. Він був засновником Одеської наукової

школи, автором більш як 100 наукових праць та фунда-

ментального підручника (1953), за яким навчалося не

одне покоління студентів.


- Нині кафедру очолює проф. А. М. Фаддєєв, який зай-

мається дослідженням речових доказів. Крім того, він

вивчає правові аспекти морської медицини.


Кафедра судової медицини Кримського медичного ін-

ституту заснована у 1934 р. Серед її завідуючих треба

відзначити проф_. П.Г. Арешева, який очолював її у

1966—1981 pp. Його монографія "Кровоизлияние в мозг

и его оболочки" (1966) набула широкого визнання.


Професор А. А. Бабанін очолює кафедру з 1982 р. Ко-

лектив кафедри під його керівництвом працює над оцін-

кою танатогенезу при поєднанні травми з патологією і

діагностикою основної причини смерті.


Кафедра судової медицини Київської медичної ака-

демії післядипломної освіти заснована у 1938 році.

Професор А. М. Гамбург очолила цю кафедру і керувала

нею (з перервою на роки війни) до останніх днів свого

життя. Вона була чудовим лектором і багато зробила на

ниві удосконалення та спеціалізації судово-медичних екс-

пертів. Вона автор багатьох наукових праць, двох моно-

графій та підручника (у спіавторстві з проф. Ю. С. Са-

пожниковим). Усього колективом кафедри опубліковано

5 монографій.


Професор В. П. Хоменок очолював кафедру у 1972—

1987 pp. Колишній начальник судово-медичної лаборато-

рії Київського військового округу, учень і послідовник

проф. М. І. Авдеева, він займався проблемами раптової

смерті у молодому віці, питаннями авіаційної та вогне-

пальної травми. Йому належить близько 100 наукових


праць.


Головний судово-медичний експерт України проф.

Ю. П. Шупик очолює кафедру з 1987 р., займається ви-

вченням обвуглених трупів з метою встановлення при-

життєвої дії полум'я, різноманітними фізико-технічнимй

дослідженнями, організаційними питаннями судово-ме-


19


дичної експертизи. Він є автором .більш ніж 80 наукових

прар». Колектив кафедри працює над основними пробле-

мами теорії і. практики судової медицини.


Кафедру судової медицини Луганського медичного

університету, засновано у 1957 році. Її очолив учень

М, М. Бокаріуса доцент М. Г. Кондратов. Він багато

зробив для розробки рентгенологічних методик дослід-

ження у судовій медицині. Його монографія "Очерки су-

дебно-медицинской рентгенологии" (1960) слугує бага-

тьом експертам медико-криміналістичних відділень. У

1961—1987 pp. кафедру очолював А. М. Фаддеєв —

спеціаліст з питань судово-медичної експертизи речових

доказів.


Професор В. І. Костилєв очолює кафедру з 1987 p.,

займається медико-криміналістичними дослідженнями і,

головним чином, Діагностикою давності настання смерті,

використовуючи Імунні показники трупної крові. Пробле-

ма ця дуже важлива і є зараз основним науковим

напрямком роботи кафедри'. Вивчається також вплив

різних хвороб на Імунні показники при судово-медичній

дЇагнбетиці;


У Вінницькому медичному університеті кафедру судо-

вої медицини відкрито у 1936 році. У 193—1941 pp. її

очолював відомий судовий медик, колишній Головний

судмедексперт Російської Федерації Я. Л. Леибович.

Найбільш плідио кафедра працювала з 1950 по 1972 p.

під керівництвом проф. В. П. Ципковського. До цього ча-

су він очолював кафедру судової медицини у Львові.

Учень М. М. Бокаріуса, талановитий організатор і до-

питливий науковець, він розгорнув на кафедрі значну

дослідницьку роботу, видав кілька збірників наукових

праць. Його монографія "Осмотр трупа на месте его об-

наружения" (1960) — одна з кращих книг з цієї темати-

ки. Її високо цінив проф. Ю. С. Сапожников.


Після смерті В. П. Ципковського кафедру очолював

доцент А. І. Крат (1972—1985), а потім С. О. Козлова

(1986—1996). Нині кафедру знову очолює А. І. Крат.

Співробітники кафедри вивчають прижиттєвість і дав-

ність виникнення механічної травми.


20


Кафедру судової медицини Запорізького медичного


університету організовано у 1958 році. З 1968 по 1975

рік кафедру очолював професор М. М; Стрілець —

учень і послідовник М. М. Бокаріуса. Досвідчений екс-

перт і невтомний дослідник, він широко розгорнув на ка-

федрі наукові пошуки. Коло його наукових інтересів бу-

ло досить широким, але головним в'його діяльності було

вивчення проблеми ідентифікації особистості за спалени-

ми останками та золою.'На цю'тему він і захистив док-

торську дисертацію.


Після переходу проф; М. М. Стрільця до Полтавсько-

го стоматологічного інституту кафедру у 1975—1981 pp.

очолював Д. Я. Шабельник. Він займався вивченням ре-

чових доказів — волося, гормонів вагітності.


і Доцент Л. Л. Голубович очолював кафедру з 1981 по

1985 рік. Його науковий внесок в експертизу спаленого

трупа важко переоцінити; його учні продовжують ці

складні дослідження. •


Професор В. С. Семенников очолює кафедру з

1985 року. Він займається проблемами судової травмато-

логії, фрактографічними дослідженнями, механізмом

ушкоджень при автотравмах. Доцент В. В. Білкун працює

над , судово-медичною діагностикою давності настання

смерті танатометричними методами за допомогою ство-,

рених ним приладів та інструментів. Доцент Л. М. Ту-.

манська працює над актуальними питаннями танатології.

Професор Л. Л. Голубович написав кілька навчальних

посібників і готує монографію з експертизи спаленого

трупа. ,


Активно ведеться наукова робота на семи курсах су-

дової медицини у Дніпропетровську. Доцент О. М. Юр-

ченко вивчає морфологічні зміни При наркоманії.

Професор А. Ф. Рубіжанський видав монографію "Опре-

деление по костным останкам давности захоронения тру-

па" (1978).


Понад 100 наукових праць, опубліковано співробітни-

ками курсу судової медицини Івано-Франківської медич-

ної академії. Високої оцінки заслуговують праці доц.

Є. І. Незнакомцевої з Ідентифікації особи. Вона очолює

нині курс судової медицини.


21


У Буковинській медичній академії (зав. курсом судо-

вої медицини доцент Ж. Д. Мітенко) співробітниками

курсу опубліковано близько 150 наукових праць — го-

ловним чином з питань судово-медичної травматології,


Великий внесок у становлення кафедри (нині курсу)

судової медицини Тернопільської медичної академії зро-

били доцент В. К. Стешиць, доцент А. 1. Муханов, про-

фесор А, І. Завальнюк, який очолює курс. Він детально

вивчав особливості сільськогосподарського травматизму,

видав "Краткий словарь судебно-медицинских терми-

нов". А. 1. Муханов є автором двох книг •—"Атлас по

судебной медицине" і "Судебно-медицинская диагности-

ка повреждений тупыми предметами".


Мають свій науковий доробок співробітники курсів

судової медицини Полтавської медичної стоматологічної

академії (здв«,доц. О, В. Ялааський) та курсу судової ме-

днцинц ді|іного,іфакультету Ужгородського універси-

тету. Керує ним доцент Н. П. Ляшенко.


Судова і медицина досягла високого рівня і успішно

розвивавт»ся 1 в інших країнах СНД.


Серед, наших колег у Білорусі слід відзначити проф.

Ї\ Ф. Пучкова,»— спеціаліста, з молекулярно-генетичних

.досліджень. Його праці широковідомі. .:..


У Молдові плідно працює над проблемами судово-ме-

дичної діагностики доби настання смерті проф. Г. Боте-

зату та його учень д. м. н. С. Унгурян. Проблемами ме-

ханізму утворення ушкоджень кісток при автомобільних

травмах займається проф. Г. Бачу.


Литва пишається видатним вченим — професором

Й. Найнісом, який виплекав литовську школу судово-

медичних остеологів. Сьогодні Головним судово-медич-

ним експертом республіки е учень проф. Найніса —

проф. А. Гармус.


Очолює судово-медичну службу Латвії доктор В. Вол-

ксоне, відома своїми працями у галузі судової гінекології.

Багато зробив для розвитку судової медицини у Латвії док-

тор В. Шмідт.


Професор К. Шагилиджов у Туркменії займається пи-

таннями раптової смерті в умовах жаркої арідної зони.

Його монографія з цього питання відома в усьому світі.


22


Проблемами діагностики давності настання смерті у пус-

телях займається Т. Наубатов.


В Угорщині проф. Е. Шомоді — автор кількох підруч-

ників судової медицини провадить велику дослідницьку

роботу у багатьох наукових напрямках. Професор Ф. Ко-

ша — відомий судово-медичний одонтолог.


Професор В. Корман у Братіславі (Словаччина) ви-

вчає морфологічні посмертні зміни для діагностики дав-