Geum.ru

Чопівська К. Г. Судова медицина: [Підручник для студентів мед. С89 вузів] / В. В. Білкун, Л. Л. Голубович, П. Л. Голу- бович та іи

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   48

контакту з боковими поверхнями переднього, заднього

крила або дверцят, виникають садна та синці.


Часто при ударі тіло обертається навколо своєї верти-

кальної осі на 90°—180°. При фіксованій стопі можуть

статися гвинтоподібні переломи діафізів гомілкових і

стегнової кісток і розриви бокових зв'язок колінного суг-

лоба. Крім уже названих ушкоджень, за рахунок великої

маси та швидкості травмуючого автозасобу, спостеріга-

ється явище загального струсу тіла у вигляді надривів І

розривів внутрішніх органів та утримуючого їх зв'язко-

вого апарату.


При зіткненні вантажного автомобіля з пішоходом зо-

ні контакту розміщується значно вище — від стегон до


165


верхньої частини тулуба. Бампер-перелом локалізується

на рівні середини або верхньої третини стегна (мал. 13).

Область таза і тулуб ушкоджуються бампером, облицю-

ванням радіатора та фарами. Передній край капота, за-

лежно від поверхні контакту, спричиняє ушкодження ло-

паток, плечей, грудини, ребер і хребта. Якщо контакт з

краєм капота не вище плечового пояса, то за рахунок

інерції може мати місце надмірне розгинання хребта у

шийному відділі з переломами хребців і ушкодженням

спинного мозку. При цьому голова може вдаритись об

верхню частину капота і теж отримати ушкодження.


Вантажівки мають значно більшу масу, ніж легкові

автомобілі, і тому ушкодження кісток, тканин і органів

теж будуть більш тяжкими. Зіткнення вантажного авто-

мобіля з пішоходом спричиняє масивні крововиливи, ве-

ликі садна, осколкові переломи кісток таза і лопаток,

численні прямі й непрямі переломи ребер по трьох-чоти-

рьох лініях, ознаки загального струсу у вигляді числен-

них значних ушкоджень внутрішніх органів і зв'язкового

апарату.


Отжві у фазі зіткнення автомобіля з пішоходом

ушкодження виникають від удару частинами автотранс-

порту та загального струсу.


Ушкодження, специфічні для зіткнення з автотранс-

портним засобом, в основному утворюються на шкірі

постраждало'! людини. Це відбитки, у вигляді крововили-

вів чи саден, бампера, отвору для заводної ручки, візе-

рунка облицювання радіатора, номерного знака, фар і

підфарників, заводських емблем тощо. При дотичному

зіткненні — це сліди дії підніжок, дзеркал заднього виду,

виступаючих ручок дверцят, крюків, що утримують бор-

ти, бокових планок-накладок на бортах, виступаючих га-

йок, болтів і додаткових оздоблень.


Іноді саме відбитки додаткових оздоблень дозволяють

встановити конкретний автомобіль. Специфічним є бам-

пер-перелом трубчастих кісток гомілки або стегна.

Оскільки при зіткненні тіла з передньою чи задньою по-

верхнями легкового автомобіля центр ваги тіла потерпі-

лої людини (крім дітей) знаходиться вище місця первин-

ного контакту, сила інерції кидає тіло на капот, лобове


166


скло, дах салону чи кришку багажника і заднє скло ав-

томобіля. Це друга фаза зіткнення автомобіля з пішохо-

дом. Ушкодження, що при цьому виникають, локалізу-

ються на поверхні тіла, центра ваги (спина, лікті, плечі,

голова). У цій фазі від удару об капот можуть утвори-

тися численні прямі (в місці удару) та конструкційні (на

відстані від місця удару) переломи ребер, лопаток,

остистих відростків, хребта, кісток таза з масивними

крововиливами у м'які тканини. На голові часто виника-

ють лінійні подряпини чи навіть рани від дії осколків

скла; садна, забиті рани, лінійні або осколкові переломи

кісток черепа — від удару об капот або скло. Зрідка,

якщо голова вдаряється, наприклад об гайку склоочис-

ника, виникають вдавлені або дірчасті переломи кісток

склепіння черепа. Зовнішні ушкодження голови часто

супроводжуються закритою та відкритою черепно-мозко-

вою травмою з крововиливами під оболонки мозку, в йо-

го шлуночки, з осередками забою відповідно до місця

прикладання сили і на протилежному боці (протиудар),

або навіть значним руйнуванням тканини мозку.


Ушкодження при закиданні тіла на автомобіль вини-

кають внаслідок удару об поверхні автомобіля і загаль-

ного струсу.


При зіткненні вантажного автомобіля з пішоходом чи

легкового — з дитиною, тобто коли центр ваги

міститься на рівні або вище місця первинного контакту,

цієї фази в механізмі травми не спостерігається. Тре-

тьою фазою при зіткненні людини з передньою чи зад-

ньою частинами легкового автомобіля є ковзання тіла по

капоту або кришці багажника і падіння на дорожнє по-

криття чи грунт. Оскільки капот і кришка багажника

мають досить рівну, гладку поверхню, ковзання по них,

як правило, пошкоджень не викликає. При зіткненні з

легковим автомобілем людина падає і найчастіше

вдаряється головою та протилежною первинному удару

поверхнею тіла, тобто має місце обертання навколо го-

ризонтальної осі тіла. Тож синці та садна від удару об

дорожнє покриття виникають на передніх поверхнях го-

лови, тулуба й кінцівок, якщо первинний удар пішоходу

прийшовся ззаду. На протилежну місцю удару поверхню


167


тіло падає і після зіткнення з вантажним автомобілем,

автобусом або тролейбусом, але без обертання навколо

горизонтальної осі. Крім зовнішніх ушкоджень, може


статися й загальний струс.


Нарешті, після падіння тіла на покриття дороги або

грунт може відбутися ковзання тіла, внаслідок чого

утворюються великі садна відкритих частин тіла з чис-

ленними паралельними подряпинами на поверхнях са-

ден. Ці подряпини відповідають напрямку ковзання вка-

заних частин тіла по нерівній поверхні.


Травма від переїзду колесом автотранспорту

інколи спостерігається як самостійний вид автотравма-

тизму, наприклад, коли иеушкоджена людина внаслідок

алкогольного (наркотичного) сп'яніння або якогось гост-

рого захворювання лежить на шляху автомобіля, що ру-

хається. В інших випадках переїзд є продовженням яко-

гось виду автотравми— переїзд через лежаче тіло після


зіткнення та відкидання.


Цей вид автотравми теж складається з кількох фаз.


Перша фаза — це контакт/колеса автомобіля, що руха-

ється, 3 тілом людини. Фактично це удар, внаслідок чого

утворюються ушкодження шкіри у вигляді синців або са-

ден. Від удару тіло посувається вперед (друга фаза),

треться об дорожнє покриття, і при цьому утворюються

садна й подряпини на нижній поверхні тіла і сліди тертя

на одязі чи взутті. Ознаки тертя більш виражені при пе-

реїзді легковими автомобілями, бо їх колеса мають мен-

ший діаметр, через що не відразу накочуються на тіло.


При накочуванні колеса на тіло має місце його тертя

об шкіру, а також стискання у зоні зчеплення та розтяг-

нення — перед колесом. Під час здавлювання колесом


відбувається відшарування шкіри, роздавлювання під-

шкірної клітковини, м'язів, внутрішніх органів і перело-

ми кісток. На відстані перед колесом шкіра перерозтягу-

ється, що викликає розтріскування епідермісу або навіть

надриви шкіри. Внутрішні органи зміщуються і силою

тиску зсуваються у бік руху колеса, іноді видавлюючись

через розриви м'яких тканин і шкіри або через природні

отвори (ротова порожнина, пряма кишка, піхва).


168


На шкірі від тиску колеса досить часто утворюється

відбиток малюнка протектора у вигляді візерунчастих

крововиливів відповідно до заглибин протектора (нега-

тивний відбиток) або як нашарування бруду з опуклих

частин протектора (позитивний відбиток). Візерунок

протектора — специфічна ознака переїзду колесом.

Наприкінці перекочування колесо ніби зіскакує з тіла, і

тому ушкодження тканин і органів у цій зоні менші по-

рівняно із зоною накочування, У цей момент тіло може

відштовхуватись назад з тертям його нижньої поверхні

об дорожнє покриття. Крім того, тертя може тривати і

внаслідок волочіння тіла після переїзду. Залежно від ха-

рактеру дорожнього покриття, одягу постраждалого й

тривалості волочіння можуть утворитись садна, рани і


навіть — стирання кісток.


Значно частіше трапляється переїзд колесами ван-


тажного автотранспорту. Це обумовлено тим, що у су-

часного легкового автомобіля дуже низько розміщуються

нижні краї передніх крил, нижній край бампера і малий

кліренс. Краї цих деталей упираються в тіло лежачої лю-

дини, і автомобіль штовхає її впродовж кількох метрів.

При цьому на нижній поверхні тіла утворюються потер-

тості одягу й великі садна. Сучасні бампери виготов-

ляють з пластичних матеріалів, тому при стиканні з ті-

лом вони часто ламаються, і їх гострі краї спричиняють

ушкодження м'яких тканин, схожі на колоті та різані рани.


Слід переїзду — це обмежена смуга здавлювання тіла

між колесами та дорожнім покриттям або грунтом.

Ушкодження у смузі переїзду залежать від маси автомо-

біля, характеру дорожнього покриття, від того, якою по-

верхнею звернута постраждала людина до колеса, через

яку частину тіла і як переїздить автомобіль — одним чи

спареними колесами тощо. Переїзд через голову звичай-

но супроводжується деформацією, залежно від пози — у

передньо-задньому або боковому напрямку. Сплощення

обумовлене багатоосколковим переломом кісток черепа

та руйнуванням тканини головного мозку, який може

видавлюватись через розриви м'яких покривів голови


або природні отвори.


169


Переїзд через грудну клітку викликає численні оскол-

кові переломи ребер по трьох, чотирьох лініях, переломи

грудини і, можливо, переломи ключиць. Усі ці ушкод-

ження утворюються при переїзді через грудну клітку лю-

дини, що лежить на спині. Коли ж автомобіль переїздить

людину, яка лежить на шляху грудьми й животом, то

ключиці й грудина можуть залишатися неушкодженими,

а спостерігаються осколкові переломи лопаток, переломи

хребта або тільки остистих відростків у смузі переїзду.

Остисті відростки мають косопоперечну лінію перелому,

причому скіс спрямований у бік руху колеса, тобто зза-

ду наперед для нормального анатомічного положення

вертикально стоячої людини.


Переїзд через живіт спричиняє розриви внутрішніх

органів — печінки, підшлункової залози, нирок, селезін-

ки, вцфив брижі тонкого кишечника та розриви петель

кишечника. При переїзді через верхній відділ живота

можливий повний .розрив печінки та підшлункової зало-

зи внаслідок притискування цих органів до хребта- Час-

тини зруйнованих органів грудної або черевної порож-

нин через розриви діафрагми можуть видавлюватись,

відповідно, у черевну чи грудну порожнини або через

розриви шкіри — назовні.


Переїзд кінцівок супроводжується відшаруванням

шкіри, ушкодженням м'язів аж до розміжчення та оскол-

ковими переломами трубчастих кісток.


Переїзд через тазову область часто призводить до

розривів сполучень кісток та осколкових переломів са-

мих кісток. Переломи кісток таза можуть супроводжува-

тись розривами промежини, сечового міхура та матки,

особливо у вагітних жінок.


Інколи автомобіль переїжджає лежачу людину

вздовж, що викликає ушкодження двох—трьох ділянок

тіла.


Всі зазначені ушкодження можуть бути значно мен-

шими, якщо має місце переїзд легковим автомобілем,

або якщо тіло лежало на м'якій поверхні (пісок, пухкий

грунт і т. ін.).


Травма від випадіння пасажира (водія) з автомо-

біля, що рухається. Виокремлюють три види випадіння,


170


котрі відрізняються один від одного локалізацією й ма-

сивністю ушкоджень.


Пасажири випадають, головним чином, з кузовів ван-

тажних автомашин, причому частіше — у сільській міс-

цевості, де водії більшою мірою ігнорують правила руху

та перевезення пасажирів.


Випадіння може бути вперед, назад і вбік. Випадіння

вперед трапляється при різкому гальмуванні автомобіля,


що рухається. Випадає пасажир, який стоїть біля кабіни.

У цьому процесі можна виокремити три фази: а) удар об

кабіну і капот автомобіля; б) удар об дорожнє покриття;


в) ковзання по дорозі чи грунту. В кожній з перелічених

фаз виникають ушкодження.


У першій фазі, після різкого зменшення швидкості ав-

томобіля, тіло людини, яка знаходиться в кузові, продов-

жуючи рухатись за інерцією, натикається на передній

борт і кабіну, вдаряючись об них передніми поверхнями

нижніх кінцівок, передньою поверхнею таза та живота.

Потім тіло і голова нахиляються вперед, ноги відрива-

ються від підлоги кузова і піднімаються, тіло ковзає по

кабіні, лобовому склу та капоту. Ушкодження, що утво-

рюються на передній поверхні, спричинені ударом та

тертям об зазначені частини автомобіля, а особливо —

об виступаючі деталі, такі як металічна решітка вікна

заднього виду, край водозливного жолоба на передній

поверхні кабіни, склоочисники, гаки, котрі утримують

капот, і т. ін. Зовні це дістає вияв у вигляді саден, по-

дряпин і синців, які містяться на передніх поверхнях об-

личчя, грудної клітки, живота, таза й нижніх кінцівок.

Коли голова торкається дорожнього покриття, відбува-

ється поворот тіла навколо горизонтальної осі і воно

вдаряється об грунт задньою поверхнею.


Крім зовнішніх ушкоджень, у першій і другій фазах

виникають ушкодження внутрішніх органів як наслідок

ударів і загального струсу тіла. При ударі головою об

тверде покриття виникають лінійні, осколкові переломи

кісток склепіння черепа, а інколи — й кільцеподібні

переломи основи черепа з входженням шийного відділу

хребта у черепну порожнину. Якщо потерпілий ударя-

ється об землю потилицею чи обличчям, хребет у


171


шийному відділі надмірно згинається або розгинається,

внаслідок чого виникають переломи окремих хребців

(частіше 6—7-го) з ушкодженням спинного мозку. Го-

ловний мозок і його оболонки ушкоджуються як у зоні

удару, так і в зоні протиудару. Загальний струс тіла

дістає вияв в ушкодженні внутрішніх органів та їх зв'яз-

кового апарату.


Аналогічні механізми утворення ушкоджень мають

місце також при випадінні через задній борт (за різкого

збільшення швидкості) або через боковий борт — при

крутому повороті автомобіля. Через те, що борти зви-

чайно нижчі за кабіну, поворот тіла навколо горизон-

тальної осі може статися ще в повітрі, але тіло

вдаряється об дорожнє покриття протилежною стороною

чи боком.


Після падіння з кузова потерпіла людина може ковза-

ти по дорожньому покриттю, і при цьому виникають

значні потертості одягу, взуття, а також садна й подря-

пини шкіри. Крім того, через лежаче тіло можуть ще й

переїхати колеса автомобіля.


Випадіння з кабіни вантажного автомобіля чи з сало-

ну легкового автомобіля у першій фазі може супрово-

джуватись ударами об частини транспорту, найчастіше

— об дверцята й підніжку, потім відбувається удар об

дорожнє покриття чи грунт. Тіло, що вицало з автомобі-

ля, може ще котитись або тягтися по дорожньому по-

криттю, при цьому утворюються ушкодження.


Травма внаслідок падіння з підніжки автомобіля трап-

ляється дуже рідко -— у випадку, коли людина їде, сто-

ячи на підніжці вантажного автомобіля, і зривається при

різкому повороті. Процес травмування має дві або три

фази. У першій фазі потерпіла особа може отримати

удар переднім краєм кузова в бік або спину, внаслідок

чого утворюються вертикальні ушкодження у вигляді

смугоподібного синця, можливо — з прямими перелома-

ми ребер, особливо, якщо удар завдається кутом кузова.

Потім /відбувається падіння з ударом об грунт чи до-

рожнє покриття, і нарешті — ковзання або кочення по

твердому покриттю. Першої фази може не бути. Ушкод-

ження у кожній фазі відповідають вищенаведеним.


172


Травма від дії на пасажира і водія внутрішніх

частин салону, кабіни та кузова. Цей вид автотравми

складається з двох типових фаз: а) зіткнення тіла з час-

тинами салону, кабіни, кузова автомобіля; б) притис-

кування тіла частинами салону, кабіни, вантажем, що


змістився.


Спостерігається цей вид автотравми досить часто: ко-

ли стикаються два автомобілі, коли автомобіль стикаєть-

ся з нерухомою перепоною, коли автомобіль переверта-

ється на шляху або падає з висоти.


Травми, отримані у салоні чи кабіні, досить різнома-

нітні, їх вид залежить від швидкості автотранспортних

засобів під час зіткнення, особливостей конструкції са-

лону або кабіни, місцезнаходження — у салоні чи кабіні

постраждало'!' особи. Найбільшою мірою ушкоджуються

голова, грудна клітка, коліна, стопи, вертлюжні запади-

ни, голівки стегнових кісток тощо. У водія грудна клітка

притискається до рульового колеса, внаслідок чого в її

нижньому відділі ламаються ребра по дузі, яка

відповідає нижньому краю руля, ушкоджуються легені, а

іноді також — печінка та селезінка. Центральною части-

ною руля ламається грудина і ушкоджується серце. Від

дії педалей можуть ушкоджуватись стопи, а від удару об

панель для приладів ламаються надколінки, вертлюжні

западини з вивихами голівок стегнових кісток.


Голова водія найчастіше ушкоджується від удару об

дах салону чи кабіни і рідше —об лобове скло. У паса-

жира переднього сидіння грудна клітка вдаряється об

панель, а голова часто пробиває лобове скло, внаслідок

чого на шкірі обличчя утворюються подряпини і рани від

розбитого скла. В ранах інколи знаходять дрібні частки

скла. Надколінки і вертлюжні западини ушкоджуються

від ударів колінами об панель. Крім того, досить часто

спостерігаються зовнішні ушкодження верхніх кінцівок

від ударів об внутрішні поверхні дверцят, причому у во-

дія більше страждає ліва, а у пасажира — права рука. У

першій фазі від ударів об руль фіксованих рук у водія

з'являються переломи й вивихи фаланг, частіше — пер-

ших пальців, переломи кісток п'ястків і передпліччя.


173


Наслідками загального струсу організму є розриви

внутрішніх органів та надриви зв'язкового апарату. При

зіткненні з перепоною, від різкого згинання хребта у

шийному відділі можуть зламатися хребці й ушкодитись

спинний мозок. Подібні ушкодження виникають і при

ударі ззаду одного автомобіля іншим, але в цьому випад-

ку переломи хребців обумовлені надмірним розгинанням

хребта у шийному відділі, здебільшого за відсутності під-

голівників. Пасажири заднього сидіння у першій фазі

отримують ушкодження від ударів об спинки передніх

сидінь та дверцята. Взагалі ушкодження пасажирів зад-

нього сидіння менш значні, ніж у водія і, особливо, у

пасажира переднього сидіння.


Друга фаза — це стискання водія чи пасажира части-

нами деформованого салону, зміщеними двигуном, сидін-

ням», задньою стінкою кабіни та багажника, а також

сторонніми предметами, то знаходились у салоні чи

кабіні автомобіля. Здавлюванням спричиняються пере-

ломи кісток скелета, ушкодження внутрішніх органів,

асфіксія.


Ушкодженнями водія та пасажирів можна визначити

напрямок удару при зіткненні автомобіля з перепонами.

Виявлений зв'язок ушкоджень з дією окремих деталей