Міністерство охорони здоров’я україни український центр наукової медичної інформації І патентно-ліцензійної роботи

Вид материалаДокументы

Содержание


Реєстр. № 310/31/09
Реєстр. № 311/31/09
Подобный материал:
1   ...   74   75   76   77   78   79   80   81   ...   99

Реєстр. № 310/31/09




  1. СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ МЕХАНІЗМУ УТВОРЕННЯ ПісляТРАВМАТИЧНИХ КОХЛЕАРНИХ НЕВРИТІВ.
  2. Підвищення точності судово-медичної діагностики при визначенні механізму утворення післятравматичних кохлеарних невритів, зниження кількості повторних, комісійних судово-медичних експертиз.
  3. Спосіб визначення механізму утворення післятравматичних кохлеарних невритів, що включає зовнішній огляд, отоскопію, дослідження слуху мовою, тональною пороговою аудіометрією, який відрізняється тим, що додатково виконують надпорогову тональну аудіометрію, мовну аудіометрію, імпедансометрію, калоричну та обертальну пробу і якщо при проведенні надпорогової тональної аудіометрії в 20 дБ над порогом сприйняття, диференціальний поріг зміни сили звуку становить менш 0,8 дБ; при проведенні мовної аудіометрії розбірливість мови не порушена; при проведенні імпедансометрії отоакустичні рефлекси знижені пропорційно зниженню слуху; при проведенні калоричної та обертальної проби є ознаки пригнічення або збудження лабіринту на стороні кохлеоневриту, то значить він утворився від локальної дії в ділянку вуха зовнішніх факторів, а якщо при проведенні тональної надпорогової аудіометрії над порогом сприйняття в 20 дБ, диференціальний поріг зміни сили звуку становить більше 0,8 дБ; при проведенні мовної аудіометрії є порушення розбірливості мови; при проведенні імпедансометрії відсутні отоакустичні рефлекси на боці ураження; при проведенні калоричної та обертальної проби є ознаки центрального ураження вестибулярного аналізатора, ознаки ураження лабіринтів відсутні, то значить посттравматичний кохлеоневрит утворився внаслідок черепно-мозкової травми (без перелому скроневої кістки та основи черепа).
  4. Опис способу визначення механізму утворення післятравматичних кохлеарних невритів, звичайний набір інструментів для судово-медичного обстеження постраждалих, набір інструментів для проведення отоскопії, аудіометр МА-31, імпедансометр, набір інструментів для проведення отоневрологічного дослідження.
  5. Судово-медичне обстеження (експертиза) із приводу визначення механізму утворення, ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у осіб з післятравматичними кохлеарними невритами.
  6. Немає
  7. Зменшення протиріч між первинними, повторними, комісійними судово-медичними експертизами, об'єктивізація та підвищення доказовості експертних висновків.
  8. Некомплексне урахування клініко-лабораторних показників, що передбачені способом.
  9. Статті у фахових виданнях.
  10. НДР «Присвячені визначенню достовірності висновку експерта при тілесних ушкодженнях від дії факторів зовнішнього середовища» 0106U001635, 2006-2008 pp.
  11. Патент на корисну модель № 24381 ,опуб. 25.06.2007., Бюл. №9.
  12. Харківський національний медичний університет, 61022, м. Харків, пр-т Леніна 4.
  13. Губін М.В., Ольховський В.О., Кравченко Ю.М., (057) 712-55-41.
  14. Вчена рада ХНМУ (протокол №7 від 26.06. 2008 року).
  15. Консультації розробників.



Реєстр. № 311/31/09




  1. СПОСІБ СУДОВО-МЕДИЧНОГО ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ ПісляРАВМАТИЧНИХ КОХЛЕАРНИХ НЕВРИТІВ.
  2. Підвищення точності судово-медичної діагностики післятравматичних кохлеарних невритів при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, зниження кількості повторних, комісійних судово-медичних експертиз.
  3. Спосіб судово-медичного визначення ступеня тяжкості післятравматичних кохлеарних невритів, що включає аналіз кваліфікуючих ознак правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, який відрізняється тим, що для встановлення тяжких тілесних ушкоджень, або ушкоджень середньої тяжкості, або легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, додатково аналізують клініко-лабораторні показники, та додатково враховують: гострий, підгострий, хронічний посттравматичний кохлеоневрит внаслідок ЧМТ (без перелому скроневої кістки та основи черепа) з повною стійкою втратою слуху одразу після травми; гострий, підгострий, хронічний, однобічний, двобічний посттравматичний кохлеоневрит зі стійким зниженням слуху без динаміки, або із позитивною динамікою зміни слуху, неповним його відновленням; гострий, підгострий посттравматичний кохлеоневрит з повним відновленням слуху після травми в термін до 21 дня включно, або в термін - понад 21 день; показники ступеня зниження слуху: шепітна мова -0-5 м; розмовна мова - 0 - 6 м; підвищення порогів слуху до 16-80 дБ.
  4. Опис способу судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, звичайний набір інструментів для судово-медичного обстеження постраждалих, аудіометр МА-31.
  5. Судово-медичне обстеження (експертиза) із приводу визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у осіб з посттравматичними кохлеарними невритами.
  6. Немає
  7. Зниження протиріч між первинними, повторними, комісійними судово-медичними експертизами, об'єктивізація та підвищення доказовості експертних висновків.
  8. Некомплексне урахування клініко-лабораторних показників, що передбачені у способі.
  9. Статті у фахових виданнях.
  10. НДР «Присвячені визначенню достовірності висновку експерта при тілесних ушкодженнях від дії факторів зовнішнього середовища» 0106U001635, 2006-2008 pp.
  11. Патент на корисну модель № 24030 ,опуб 11.06.2007., Бюл. №8.
  12. Харківський національний медичний університет, 61022, м. Харків, пр-т Леніна 4.
  13. Губін М.В., Ольховський В.О., Гарюк Г.І., Губін В.М., (057) 712-55-41.
  14. Вчена рада ХНМУ (протокол №7 від 26.06. 2008 р.).
  15. Консультації розробників.


терапія