Кабінетом Міністрів України. Вони підлягають перегляду та перезатвердженню не рідше як один раз на 10 років. Упреамбулі до Державного стандарту загальної середньої освіти записано: державний стандарт
| Вид материала | Державний стандарт |
- Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти (далі Державний стандарт), 1590.52kb.
- Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти (далі Державний стандарт), 1027.32kb.
- Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти (далі Державний стандарт), 2785.03kb.
- Кабінет Міністрів України постановляє : Затвердити державний стандарт, 1284.31kb.
- Проект державного стандарту базової І повної середньої освіти загальні положення, 2770.33kb.
- Проект державного стандарту базової І повної середньої освіти загальні положення, 3583.09kb.
- План заходів Міністерства освіти І науки України щодо реалізації постанови Кабінету, 1325.33kb.
- Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 р. N 1717 державний стандарт, 123.27kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи, 1101.42kb.
- Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти (далі Державний стандарт), 1551.36kb.
Нормативно-правова база вивчення економіки у загальноосвітніх навчальних закладах України
1. Нормативно-правова база вивчення економіки у загальноосвітніх навчальних закладах України
1.1. Поняття Державного стандарту та проект Державного стандарту з економіки для загальної середньої освіти
Поняття Державного стандарту визначено у ст.15 Закону України “Про освіту”. Державні стандарти освіти встановлюють вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки в Україні. Вони є основою оцінки освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня громадян незалежно від форм одержання освіти.
Державні стандарти розробляються окремо з кожного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Вони підлягають перегляду та перезатвердженню не рідше як один раз на 10 років.
У преамбулі до Державного стандарту загальної середньої освіти записано:
- Державний стандарт – це зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості особи на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні громадянами.
- Стандарт регулює відносини суб’єктів освітнього процесу (державних органів управління освітою, закладів освіти, учнів, їх батьків або повноважних їх представників, педагогічних працівників, громадськості тощо) щодо його розробки, запровадження і дотримання.
Стандарт визначає:
- структуру змісту загальної середньої освіти, яка встановлює загальнообов’язкову (інваріантну) та змінну (варіативну) його складові за ступенями навчання у загальноосвітніх закладах;
- національний базовий навчальний план середньої загальноосвітньої школи, який дає цілісне уявлення про змістовий склад загальної середньої освіти за галузями знань та їх співвідношення, окреслює обсяги (нормативи) навчального досягнення учнів та його розподіл за освітніми рівнями і роками навчання;
- обов’язковий мінімум навчання з кожної освітньої галузі, що входить до державного компонента;
- обов’язкові результати навчання на різних рівнях (початкова, базова та повна загальна середня освіта);
- компетенцію і взаємну відповідальність учасників освітнього процесу, державні гарантії в одержанні загальної середньої освіти та контроль за дотриманням державного стандарту;
- порядок внесення змін до державного стандарту загальної середньої освіти.
Стандарти освітніх галузей, які обумовлюють їх змістовне наповнення (обов’язковий мінімум змісту освітньої галузі, що входить до державного компонента, та обов’язкові результати навчання, що відповідають різним освітнім рівням – початкової, базової та повної середньої освіті) є самостійними документами, що становлять складову даного стандарту.
Державний стандарт з економіки є складовою освітньої галузі „Суспільствознавство”.
Стандарт шкільної економічної освіти визначає мінімально необхідний обсяг знань з врахуванням віку учнів, обсягу допустимого навчального навантаження школярів та вимог щодо рівня засвоєння ними цих знань, набуття певних умінь та навичок.
Стандарт економічної освіти передбачає вивчення загальних економічних явищ, притаманних економікам різних країн. В той же час він забезпечує спрямування на реальні проблеми розвитку української економіки, на її майбутні потреби.
На підставі даного стандарту можуть розроблятися різноманітні навчальні програми, створюватися підручники, навчальні посібники та інші методичні матеріали, в яких реалізуватимуться сучасні педагогічні концепції та ідеї.
Стандарт дає можливість формувати навчальні економічні програми з максимальним урахуванням інтересів і потреб дітей, батьків, регіональних особливостей, рівня підготовленості та віку школярів.
З моменту здобуття Україною незалежності «Основи економіки» впроваджуються як окремий предмет у багатьох середніх закладах освіти, позашкільних виховних центрах, гуртках тощо. Нині економічною освітою переважно охоплені діти старшого шкільного віку. Але виховання економічно освіченого громадянина – складний та тривалий процес, тому починати його доцільно якомога раніше.
Структура вивчення теоретичної економіки та прикладних економічних дисциплін, що пропонується, базується на багаторічному досвіді викладання економіки в закладах різного типу і різних регіонах України.
Стандарт має трьох рівневий підхід, що передбачає послідовність та безперервність економічної освіти школярів. Спадкоємність знаходить вираз в лінійно-циклічній структурі курсів.
1-4 класи – початкова школа;
5-9 класи – основна школа;
10-12 класи – старша школа.
Вибір року початку навчання та його термін залишається за закладом освіти.
Градація теоретичних знань та практичних навичок представлена в кожній концепції Стандарту саме по зазначених рівнях. Це зумовлено необхідністю продемонструвати, які економічні знання, як свідчить практика, учні здатні зрозуміти відповідно до отриманого рівня знань з інших предметів, існуючих міжпредметних зв’язків та особливостей вікової психології. Оскільки у більшості шкіл України економіка вивчається тільки у 10(11) класі, то знання та навички, зазначені для попередніх рівнів, органічно входять до рівня 10-12 класів.
При вивченні економіки у 1-4 класах діти отримують початкове уявлення про навколишнє економічне середовище. Відбувається формування первинної економічної культури та освіченості.
На цьому етапі вивчення економіки навчання може здійснюватись як на окремих уроках, так і в інтегрованому вигляді.
У 5-9 класах має відбуватися:
- послідовне розширення економічного кругозору учнів, що передбачає подальше вивчення економічних понять;
- нагромадження нового досвіду у самостійному прийнятті виважених економічних рішень у процесі вибору;
- висвітлення зв’язків, якi існують у ринковій економіці між людиною (дитиною), родиною, державою;
- розуміння основних впливів економічного середовища на діяльність підприємця, споживача, виробника, інвестора, роботодавця, свідомого громадянина;
- здобуття вмінь та навичок застосовувати отримані знання для аналізу різноманітних подій економічного життя ,
- набуття досвіду роботи з періодичною економічною літературою.
Економічна освіта учнів у 10-12 класах передбачає:
- поглиблене засвоєння комплексу універсальних економічних категорій та законів;
- здобуття досвіду роботи із спеціальною літературою, комп’ютером тощо;
- оволодіння навичками робити економічно аргументовані висновки замість емоційних;
- надбання досвіду планування свого подальшого життя: освіти, праці, кар’єри, наукової діяльності тощо.
Структура кожної концепції складається з таких компонентів:
- назва концепції;
- головна ідея, яку повинні зрозуміти учні після вивчення концепції;
- основні поняття, що розкривають зміст даної концепції;
- перелік основних теоретичних знань („Учні повинні знати”) і практичних навичок („Учні повинні вміти”), опанування якими складає мінімум при вивченні економіки в загальноосвітній школі.
Певні економічні питання, що залишилися поза межами концепцій, доцільно включати в програми вивчення економіки з поглибленим вивченням економічних дисциплін. Крім того в концепціях не можуть бути представлені питання, що є об’єктом вивчення мікро- і макроекономіки у вузівських курсах.
При укладанні стандарту найбільший наголос було зроблено на аспектах використання отриманих учнями знань для прийняття ними в майбутньому раціональних рішень в якості свідомого громадянина, розсудливого споживача, ефективного інвестора, продуктивного виробника, вдалого підприємця. Тому кожний елемент блоку „Учні повинні знати” має свій аналог в блоці „Учні повинні вміти”. В залежності від характеру та змісту кожної концепції в блоці „Учні повинні вміти” рекомендується використовувати різні форми практичних навичок, а саме: „проаналізувати”, „навести приклади з реального економічного життя країни та свого регіону, своєї родини та своєї школи”, „обчислити”, „співставити, порівняти” тощо.
Вивчення економічних концепцій передбачає врахування специфічних рис сучасної економіки України.
Основні лінії змісту економічної освіти в середніх закладах
Основними лініями змісту економічної освіти в середніх закладах є:
- фундаментальні (базові) поняття економіки, що стосуються основ економічного життя суспільства та основ ринкової економіки,
- мікроеконічний аналіз,
- основи макроекономіки,
- основи міжнародної економіки,
- особливості економічного розвитку України на сучасному етапі.
1
.2. Поняття Базового, типового та робочого навчальних планівПоняття Базового навчального плану
Базовий навчальний план затверджується Кабінетом Міністрів України і визначає суспільно обумовлені норми забезпечення якісної загальної середньої освіти на різних стадіях навчання учнів (початкова, основна, старша школа), окреслює з урахуванням санітарно-гігієнічних вимог часові межі вивчення освітніх галузей державного компонента та навчальне навантаження учнів. Крім того, він встановлює тривалість навчання на кожному освітньому рівні, розподіл навчальних годин між інваріантною та варіативною складовими, тижневе навчальне навантаження учнів за роками навчання і сумарну кількість навчальних годин, що фінансуються державою.
Поняття типового навчального плану
Типовий навчальний план розробляється Міністерством освіти і науки України на основі Базового навчального плану для загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності. Тому типових навчальних планів може бути багато. Вони враховують вимоги найбільш поширених типових навчальних закладів і профілів навчання.
Так, типові навчальні плани було розроблено для шкіл нового типу (гімназій, ліцеїв, колегіумів), спеціалізованих (з поглибленим вивченням) і профільних ( економічних, математичних тощо) класів (шкіл).
Концепцією 12-річної загальної середньої освіти визначено, що старша школа є профільною. Враховуючи ці моменти, діючі типові навчальні плани відрізняються від попередніх.
За своєю структурою типовий навчальний план складається із двох частин: інваріантної (обов’язкової для всіх учнів) і варіативної, що залежить від напряму навчання у конкретній школі або класі.
Їх створено для загальноосвітніх шкіл (класів):
- за класами: 1-4; 5-9; 10-12;
- за напрямами: природничо-математичним, технологічним і суспільно-гуманітарним;
- за типами шкіл ( спеціалізованих, з мовами національних меншин тощо).
П
ерелік предметів і кількість годин, що на них відведена, суттєво відрізняється переважно у старших класах. У базовій школі майже за всіма предметами зберігається однакова кількість тижневих навчальних годин.Поняття робочого навчального плану
Робочий навчальний план складається у навчальному закладі на основі типового навчального плану. Заклад може одночасно використати декілька різних типових навчальних планів, якщо в ньому існують різнопрофільні класи. Наприклад, математичний, фізичний, естетичний тощо.
Години варіативної частини навчального плану кожен заклад розподіляє самостійно. В старших класах години мають бути використані на поглиблене або профільне вивчення предметів, на викладання предметів за бажанням батьків (якщо дозволяє кадровий склад вчителів) тощо. У меншій мірі це стосується загальноосвітніх шкіл, у яких за кількістю годин варіативна частина незначна. У більшій – спеціалізованих та профільних класів (закладів). За рахунок варіативної частини вони зазвичай вводять додаткові спеціалізовані курси.
- Місце предмета “Основи економіки” у навчальних планах загальноосвітніх навчальних закладів
Міністерством освіти і науки України щорічно надсилаються інструктивні листи щодо змін, що відбулися протягом цього навчального року або передбачаються у наступному, аналізу стану освіти з предмета. Навчальні заклади мають врахувати ці рекомендації при складанні нового робочого навчального плану.
Стосовно курсу “Основи економіки” у типовому навчальному плані на 2000/2001 навчальний рік напроти предмета “Економіка” стоїть цифра (1). Це означає, що якщо навчальний заклад готовий до викладання цього курсу, тобто є вчитель, він може починати викладання у цьому навчальному році.
Серед питань, які мають вирішувати навчальні заклади, є обрання спецкурсів, які учні будуть вивчати. Це дуже відповідально. Вибір додаткових предметів має бути розумним, зваженим, прорахованим на декілька років наперед. Тому робочі навчальні плани потрібно продумувати на декілька років: для старших класів – на три, для базової школи – на 5 років; для спеціалізованих класів – на весь період спеціалізації.
З 2001-2002 навчального року загальноосвітні навчальні заклади працюють за перехідними навчальними планами. Згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України від 25.04.2001 року № 342 „Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2001-2002 – 2004-2005 навчальні роки” на вивчення курсу „Основи економіки” відводиться така мінімальна кількість годин:
Таблиця 1.1
| Класи | Загальні | Гуманітарні | Природничі | Технічні |
| 10 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| 11 | – | – | – | 1 |
Для введення спецкурсів з економіки можуть використовуватися години трудового навчання та варіативної частини навчального плану.
Обсяг навчального навантаження учнів
Обсяг навантаження учнів 1-9 класів визначається регіонами і середніми закладами освіти за рахунок варіативної частини, виходячи із доцільності та фінансових можливостей.
Мінімальний обсяг навантаження учнів старшої школи складає 34 години; в спеціалізованих закладах – не менше 68 годин.