Кабінетом Міністрів України. Вони підлягають перегляду та перезатвердженню не рідше як один раз на 10 років. Упреамбулі до Державного стандарту загальної середньої освіти записано: державний стандарт

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Рекомендації для методистів з економіки інститутів післядипломної педагогічної освіти з теми „Сучасні методи викладання економіки в школі”

При розгляді теми „Сучасні методи викладання економіки в школі” Ви можете використовувати як наведений вище матеріал, так і власні напрацювання з даної теми. Обов’язково врахуйте дискусійний характер проблеми, що обговорюється. Зверніть увагу слухачів на те, що, не дивлячись на дискусії з приводу класифікації етапів засвоєння знань учнями, виділення методів викладання тощо, необхідно взяти як інструментарій ті найважливіші аспекти різних методів та методичних прийомів, використання яких принесе максимальну користь учням при вивченні економіки в школі.

Далі починайте ознайомлення вчителів економіки з різноманітними моделями викладання, корисними як при вивченні економіки, так і при вивченні інших предметів. Поясніть аудиторії, чому при проведенні уроків (не тільки з економіки, але й з будь-якого іншого предмету) вкрай необхідно використовувати різні методи викладання - по-перше, тому що це дозволяє зробити урок більш цікавим, а по-друге, тому що різним учням притаманні різні способи сприйняття дійсності та придбання нових знань. Підкресліть, що більшість із запропонованих сучасною педагогічною наукою моделей стилів пізнання включають в себе одну або декілька із наведених нижче складових, кожна з яких впливає на процес пізнання:

1) тип особистості. Так, наприклад, учень – екстраверт може надавати перевагу активним методам навчання, які передбачають спільну взаємодію з іншими людьми (соціальну взаємодію) – такі, наприклад, як обговорення, вправи, побудовані на методі кооперованого навчання, моделюючі групові вправи. Учень – інтроверт може надавати перевагу індивідуальним видам навчання – таким, наприклад, як слухання лекцій, читання книжок та виконання письмових робіт;

2) обробка інформації. Люди також розрізняються по так званим “когнітивним стилям”, які вони використовують в процесі обробки інформації. Наприклад, для учнів, що здатні сприймати інформацію на слух та переробляти вербальну (висловлену словами) інформацію, може бути корисним прослуховування та конспектування лекції. Учні, що надають перевагу візуальному сприйняттю, можуть досягти кращого результату за допомогою наочних засобів подання матеріалу, таких, наприклад, як термінологічні карти, структурні плани, таблиці, схеми, діаграми, графіки. Учні, що сприймають та обробляють інформацію кінестетично, отримують найбільшу користь від використання активних методів навчання, – таких, як моделюючі та рольові вправи;

3) міжособиста взаємодія. На те, як учні будуть взаємодіяти під час уроку в класі, впливають так звані стилі міжособистої взаємодії. Наприклад, учень, стиль якого характеризується самостійністю та прагненням бути першим, може надавати перевагу індивідуальному навчанню; водночас той учень, що не схильний до уособлення і прагне до співробітництва, краще сприйматиме методи кооперованого навчання.

Поясніть, що стиль пізнання не є чимось даним людині раз і назавжди. Цей стиль може змінюватися протягом певного періоду часу, по мірі то, як учень зростає та розвивається. Крім того, дітей можна навчити різним способам отримання знань та обробки інформації. Оскільки в наш час для успішної професійної діяльності в багатьох галузях потрібна гнучкість у використанні стилів пізнання та передачі знань, то дуже важливо, щоб вчителі намагалися використовувати в своїй практиці найрізноманітніші педагогічні методи та навчальні завдання, стимулювали своїх учнів отримувати знання найрізноманітнішими способами.

Далі доцільно перейти безпосередньо до розгляду моделей викладання, які дозволяють ефективно подавати економічні знання та задовольняти потреби учнів, що мають різні стилі пізнання.

Поясніть вчителям, що будуть розглянуті наступні моделі:

пряме викладання;
моделювання;
коопероване навчання;
дослідження.

Зверніть увагу слухачів на те, що пряме викладання – це метод викладання, “орієнтований на вчителя”, а інші методи можна розглядати як методи, “орієнтовані на учня”. Переходьте до аналізу кожної моделі. Акцентуйте увагу на тому, що не існує “добрих” чи “поганих” моделей – кожна з них має свої недоліки і переваги. Після розгляду чергової моделі пропонуйте вчителям працювати в малих групах по визначенню “плюсів” та “мінусів” кожної моделі. Обов’язково обговорюйте результати роботи таких груп в аудиторії. Активно користуйтеся запропонованими наочними матеріалами.

Після характеристики методів викладання економіки, зупиніться на основних методичних прийомах – проведення дискусії, демонстрації, “мозкового штурму” тощо. Поділіть слухачів на групи та запропонуйте кожній групі підготуватися і показати іншим, як можна використати той чи інший методичний прийом на уроці з економіки.

Якщо є можливість, організуйте відвідування слухачами реального уроку з економіки в місцевій школі. Обговоріть результати такого відвідування. Визначте, які методи викладання та які методичні прийоми були використані під час проведення цього уроку. Чи задовольнили свої потреби в отриманні знань всі категорії учнів, що мають різні стилі пізнання? Які ідеї виникли у слухачів відносно вдосконалення цього уроку?

Підводячи підсумки, зверніть увагу вчителів на те, що при підготовці та проведенні уроку з економіки треба знайти оптимальне співвідношення між різними моделями викладання та методичними прийомами. На це оптимальне співвідношення значною мірою впливає специфіка учнівської аудиторії, ступінь її підготовленості, особливості вікової психології, загальне відношення до предмету тощо.

4. Методичні аспекти планування та організаційні форми проведення уроку з економіки

Семестрова система навчання вимагає чіткого планування навчального процесу. Логіка такого планування може бути представлена у вигляді наступної схеми.

Схема 4.1 - Планування навчального процесу

Робота вчителя з планування починається з календарно-тематичного планування на рік або два роки, якщо економіка вивчається у 10-11 класах. Для цього вчитель повинен визначитися, за якою саме навчальною програмою він буде працювати, яку кількість годин відведено на вивчення економіки в шкільному навчальному плані, чи можна буде використати години варіативної складової, скільки років буде вивчатися економіка тощо.

Річне (дворічне) планування складається з планування окремих тем. У сучасних робочих програмах з економіки запропонована орієнтована кількість годин на вивчення кожної теми (розділу) Тому саме вчитель має розподілити наявну кількість годин із врахуванням особливостей навчального процесу в його навчальному закладі.

Як показує досвід, найбільшу складність для вчителя становить планування уроку. Ефективний план уроку з економіки повинен містити наступні розділи:

цілі та логічне обгрунтування;
навчальні задачі;
процедура проведення уроку;
додаткові види діяльності.

Розглянемо детальніше кожну складову плану уроку. Загальні положення стосуються не тільки уроку з економіки, а й будь-якого іншого уроку. Тому наведені приклади стосуються уроків з математики, біології, мови тощо – це зроблено з метою домогти вчителю, який викладав інші предмети і починає викладати економіку, краще зорієнтуватись в поданому матеріалі.

4.1. Цілі та логічне обгрунтування

Перш ніж сформулювати ціль, треба ретельно обдумати, чого саме Ви як вчитель хочете досягти на даному уроці. В чому полягає зміст уроку? Навіщо він потрібний? Чому для учнів важливо досягти поставленої цілі уроку? Ось основне коло запитань, які потребують Вашої відповіді. Потрібно обгрунтувати Ваші думки та сформулювати логічне обгрунтування використання цього уроку для вивчення певного матеріалу, отримання певних навичок тощо. Якщо Ви самі не впевнені у необхідності проведення уроку або не знаєте, навіщо він потрібний, то Ви просто згаєте свій час та час учнів.

Коли Ви чітко сформулюєте свою ціль та дасте логічне обгрунтування, Ви готові до наступного кроку. Як дізнатися, що учні виконали поставлену ціль? Авторитетні фахівці в цій галузі педагогіки вважають, що успішне навчання повинне привести до зміни поведінки. Отже, якою повинна бути поведінка учнів, коли вони досягнуть поставленої Вами цілі? Що може зробити учень такого, чого він (або вона) не міг (не могла) зробити до початку уроку? Відповіді на ці запитання будуть наведені в наступній частині плану уроку - навчальних задачах.

4.2. Навчальні задачі

Навчальні задачі, які можна поставити в класі, повинні відповідати наступним критеріям:

орієнтовані на учнів;
містять опис результату навчання;
чіткі та зрозумілі;
їх можна спостерігати.

Розглянемо кожний із критеріїв детальніше.

Добре сформульовані навчальні цілі повинні бути орієнтовані на учнів. Навчальна ціль, що орієнтована на учнів, ставить наголос на тому, що очікується від учня, а не на тому, що очікується від вчителя. Наведені нижче приклади описують поведінку учнів, а не поведінку вчителя.

Приклади задач, орієнтованих на учня:

а) учні повинні вміти розв’язувати поставлені перед ними завдання ділення в стовпчик принаймні двома різними способами;

б) учні повинні вміти перерахувати п’ять правил пунктуації, які розглядаються в підручнику;

в) учні повинні вміти записати свої спостереження за простим експериментом, вказуючи при цьому, що було зроблено і що саме відбулося;

г) за описом форми правління учні повинні класифікувати цю форму та перерахувати її позитивні і негативні риси.

Інколи вчителі використовують навчальні цілі, які підкреслюють, що очікується від них самих, а не від учнів. Ці орієнтовані на вчителя задачі мають лише одну цінність, а саме: вони направляють викладача на те, що врешті решт приведе до навчання учнів. Наприклад, вчитель, який прагне допомогти своїм учням досягти цілі розв’язання поставленої проблеми, може показати рішення на дошці, пояснюючи хід цього рішення крок за кроком. Задача, орієнтована на вчителя і пов’язана з його поведінкою, в цьому випадку може мати наступний вид: “Пояснити етапи побудови кривої виробничих можливостей умовної країни на дошці”. Зверніть увагу, що таке формулювання може бути корисною порадою для вчителя, певним орієнтиром для його поведінки на уроці, але це тільки один із багатьох видів діяльності, які можуть допомогти учням досягти такої цілі , як розуміння економічної сутності кривої виробничих можливостей.

Добре сформульовані навчальні задачі містять опис результатів навчання. Важливо пам’ятати, що ми зацікавлені в тому, чому навчаться учні. Інакше кажучи, важливим є результат навчання, а не процес навчання, який приводить до цього результату. Сказати, що учні будуть будувати криву виробничих можливостей – ще не означає визначити результати навчання. Це лише визначення діяльності, яка допомагає учням досягти певного результату. Це – діяльність, орієнтована на учнів, а не результат такої діяльності.

Для вчителя важливо визначити, який саме вид навчальної діяльності буде найбільш корисним для Ваших учнів. Та перш ніж визначити, який навчальний досвід та яка діяльність найбільше підходять для Ваших учнів, Ви повинні вирішити, чого саме Ви прагнете домогтися від учнів. Як тільки результати навчання визначені та описані, можна визначати, які види діяльності найбільш доцільно використати для досягнення цих результатів. В таблиці, наведеній нижче, розміщений перелік результатів навчання: в лівій колонці та відповідні види навчальної діяльності в правій колонці. Прогляньте ці приклади уважно, відмічаючи для себе, як кожний результат навчання визначає, навіть диктує той тип навчальної діяльності, який може допомогти учням досягти результату. Зверніть також увагу на те, що для успішного досягнення одного результату навчання може знадобитися цілий ряд видів навчальної діяльності.

Таблиця 4.1 - Взаємозв’язок між результатами навчання та видами навчальної діяльності

Навчальні результати

Навчальна діяльність

Наклеїти ярлички до частин квітки, зображених на малюнку

Прочитати текст на сторінках 17-22 підручника
Вивчити малюнок, на якому зображена будова квітки у підручнику

- Використайте малюнки без ярличків на навчальному столі. Декілька разів спробуйте самостійно заповнити пусті місця на цих малюнках. Звірте ваші ярлички з тими, які вказані у підручнику.

Добре сформульовані навчальні задачі повинні бути чіткими та зрозумілими. Перша умова такого чіткого формулювання навчальних задач – це їхня недвозначність. Формулювання задачі повинно містити дієслово, що описує певну дію. Нижче наведені приклади, в кожному з них дієслово та додаток підкреслені. Аналізуючи ці приклади, намагайтеся побачити, чи існує більше, ніж одне можливе значення для кожного з цих формулювань навчальної задачі. Якщо вони чітко виражені та однозначні, то навчальна задача сформульована зрозуміло.

Приклади чітко сформульованих задач:

Учень повинен вміти правильно відмітити частини серця на малюнку, наведеному на сторінці 27.

Із переліку слів на обкладинці підручника з правопису учень повинен вміти визначити слова, які написані неправильно, і зробити необхідні виправлення.

Учні повинні вміти використовувати лінійку для виміру висоти, довжини та ширини будь-яких меблів в кімнаті. Погрішність вимірів не повинна перевищувати одного сантиметру.

Вміти правильно визначити інгредієнти суміші хімічних речовин, що попередньо підготовлена вчителем.

Учень повинен вміти оцінити сучасний вірш на основі критеріїв, що обговорювалися в класі.

Зверніть увагу, що в кожному з наведених вище прикладів є не тільки чітко визначене дієслово то додаток, що його супроводжує, але й тільки одне можливе тлумачення сформульованого твердження. Важливо підкреслити, що більшість людей, які спостерігають за кимось в процесі виконання описаної вище діяльності або за результатами цієї діяльності, прийдуть до згоди в питанні, чи відбулося це таким чином, як стверджувалося. Інакше кажучи, наведені вище навчальні задачі не тільки недвозначно сформульовані, але й підпадають під чітке спостереження. Ця характерна риса (можливість спостереження) буде описана в наступному розділі.

Застереження

Коли вчитель вперше вчиться ставити навчальні задачі, дуже легко може відбутися ототожнення поняття про те, що задача повинна бути чітко вираженою, та ідеї про те, що вона повинна бути чітко визначеною. Задачі повинні бути чітко вираженими, тобто недвозначними та легкими для розуміння. Але бути чітко вираженим не означає бути чітко визначеним, описаним до найдрібніших деталей та до самого нижчого рівня даної поведінки. Нижче наведений приклад навчальної задачі, яка була записана у загальних термінах, а потім переписана декілька разів, причому кожного разу вона ставала все більш визначеною:

1. Учні повинні вміти читати, розуміючи прочитане.

2. Прочитавши розповідь, учень повинен вміти відповісти на запитання за змістом.

3. Прочитавши коротку розповідь, учень повинен вміти визначити абзаци, в яких йдеться про головні риси характерів головних дійових осіб.

4. Учні повинні вміти визначати абзаци, в яких йдеться про головні риси характерів головних дійових осіб роману “Над прірвою у житі”.

5. Учні повинні вміти визначити принаймні п’ять абзаців з роману “Над прірвою у житі”, які ілюструють впевненість у собі Холдена.

6. Учні повинні вміти визначити п’ять абзаців із тексту, наведеного в роздатковому матеріалі, які ілюструють недостатню впевненість у собі Холдена.

Зверніть увагу на те, що найбільш корисні навчальні цілі з наведених вище знаходяться десь посередині між дуже загальними та дуже вузько визначеними. Кожні навчальні задачі формулюються дуже вузько, вони втрачають свою цінність, як керівництво до навчання і наближаються до звичайних тестових запитань. Вузько визначені навчальні задачі можуть сприяти появі поганих звичок: учні схилятимуться до вивчення тільки того, що відповідає певним задачам, але є недостатнім для того, щоб відповідати більш загальним остаточним задачам. Цінність навчання учнів здатності визначити абзаци з роману “Над прірвою у житі”, які містять опис характерних рис головних героїв, полягає в тому, що ці здібності будуть використані також і при читанні інших художніх творів. Можливість такого “переміщення навичок” робить цю навчальну задачу більш цінною, ніж та, в якій учнів просять визначити абзаци в романі, що вже обговорювалися (наприклад, задача 6).

Добре сформульовані навчальні задачі можна спостерігати. Оцінка результатів навчання базується на спостереженні за результатами цього навчання. Ключем тут слугує дієслово. Отже, при виборі навчальних задач для використання в процесі навчання, треба слідкувати за дієсловами! Як зазначалося, хороша задача містить недвозначне дієслово та чітко визначений додаток до дієслова. Обидві ці вимоги дозволяють зробити задачу чіткою та недвозначною. А тепер додамо ще одну вимогу – дієслово повинно описувати дію, яку можна спостерігати, або дію, що приводить до утворення результату, який можна спостерігати.

Ось приклади дієслів, які є неясними та такими, що їх не можна спостерігати, – намагайтеся уникати цих дієслів:

знати, розуміти, схоплювати, вірити, цінувати, думати, насолоджуватися, знайомитися, усвідомлювати, подобатися, любити, справитися.

Якщо Ви сформулювали навчальну задачу, яка містить подібне дієслово, перепишіть цю задачу, замінивши дієслово на інше, що описує дію, яку можна спостерігати.

Ті дієслова, що варто використовувати при формулюванні навчальних задач, наведені нижче:

визначати, говорити, перераховувати, відбирати, вибирати, підраховувати, додати, намалювати, проаналізувати, передбачити, розташувати, пояснити, ізолювати, розділити, відокремити, зробити висновки.

Існує безліч процесів та навичок, які не можна безпосередньо спостерігати, але які призводять до результатів, що підпадають під спостереження. Неможливо спостерігати процес мислення учня, коли він намагається розв’язати алгебраїчне рівняння. Але ми можемо перевірити відповідь і вирішити, чи правильна вона. Більше того, ми можемо прослідкувати за кожним кроком розв’язання рівняння, якщо учень записує його. Саме це і є результатом мислення учня. З іншого боку, ми можемо спостерігати та аналізувати твір, вірш, картину. Ці кінцеві результати та їм подібні можуть слугувати “об’єктом спостереження”, що дозволяє визначити, чи досягнутий очікуваний результат навчання.

При формулюванні навчальних задач важливо розрізняти ті, які визначають поведінку, що спостерігається, та ті, що визначають результати поведінки.

Використання сильних, активних дієслів, приклади яких наведено вище, призводить до формулювання таких задач, що або спостерігаються, або визначають результати, за якими можна спостерігати. Але, якщо додаток до будь-якого з цих дієслів не описує результат, що спостерігається, отримане формулювання навчальної задачі буде неповним, нечітким та таким, що не спостерігається. Наприклад, задача сформульована наступним чином: “Поясніть кризу на Близькому Сході”. Що саме необхідно пояснити? Причини кризи на Близькому Сході? Політичні ідеології, що втягнуті в цю кризу? Все це, а також інше може бути можливим поясненням. Проблема в даному випадку не у дієслові, а у додатку. Отже, треба обов’язково переконатися, що і дієслово, і додаток до нього чітко визначені, вказують на дії, які можна спостерігати або на результати цих дій, які можна спостерігати.

Процедура проведення уроку

Під “процедурою” в плані уроку розуміють, як саме Ви можете допомогти учню виконати ті навчальні задачі, які Ви сформулювали на початку плану уроку. Величезне значення мають ті види діяльності, які Ви готуєте для Ваших учнів. Вони можуть як “створити”, так і “знищити” Ваш урок. Нижче наведені деякі поради, якими доцільно скористатися:

1. Діти в цілому навчаються краще, якщо вони активно залучені до навчальної ситуації, на відміну від пасивного прослуховування двацятихвилинної лекції вчителя.

2. Знайте своїх учнів. Саме Ви найкращим чином можете оцінити, що саме вони зможуть і чого не зможуть зробити. Знайте методи, за допомогою яких Ваші учні краще зрозуміють матеріал. Ваш досвід повинен допомогти Вам це визначити. Пам’ятайте про те, наскільки сконцентрована увага Ваших учнів. Відповідним чином побудуйте структуру Вашого уроку.

3. Стимулюйте зацікавленість учнів, змінюючи види діяльності. Ефективне навчання може бути досягнуте різними методами: інструктаж цілої групи, інструктаж малих груп, індивідуальні центри або пакети навчання, моделювання, ігри, аркуші з завданням, загадки, читання книжок, письмові роботи, журнальні та газетні статті, зустрічі із цікавими людьми, фільми, діафільми, магнітофонні записи, телебачення тощо.

4. Визначайте процедуру проведення уроку чітко та ясно. Не залишайте нічого такого, що може бути двозначно визначено тим, хто читатиме Ваш план уроку. Нічого не приймайте як загальновідоме, само собою зрозуміле. Хто знає –- може, Вашим планом уроку захоче скористатися молодий вчитель без достатнього досвіду. У такого вчителя може не бути заздалегідь сформульованого уявлення. Досвідчені вчителі часто вважають, що інші вчителі знають, як треба себе поводити в тій чи іншій ситуації на уроці. Але це не завжди так. Пам’ятайте: якщо ніхто не може зрозуміти описаної Вами процедури проведення уроку, то навіщо вона потрібна? Вам, можливо, прийдеться докласти більше зусиль, щоб ясніше висловити свою думку, але вони того варті, щоб Вашим уроком могли скористатися інші, а також щоб Ви могли скористатися цими матеріалами в майбутньому.

5. Якщо обговорення є частиною процедури Вашого уроку, то переконайтеся, що питання для обговорення вказані в плані уроку. Ці питання повинні бути сформульовані таким чином, щоб стороння людина (або інший вчитель) могли зрозуміти Вашу думку. Не бійтеся витратити певний час на написання хороших питань для обговорення. Це не так просто, як здається на перший погляд. Це дозволить Вам зберегти час в майбутньому та призведе до більш продуктивного обговорення на уроці. Рекомендації по формулюванню питань надані нижче.

6. Якщо заплановані Вами види робіт в класі включають роботу із завданнями на аркушах або з іншими матеріалами, які Ви самі будете готувати, розмістіть їх в кінці Вашого плану уроку. Немає потреби включати копії матеріалів, які доступні для інших, наприклад, певні сторінки з підручника. Включайте тільки те, що, на Ваш погляд, інші вчителі не зможуть знайти. Це зробить відтворення Вашого уроку більш легким для інших та більш зручним для Вас.

7. Пам’ятайте про Ваші навчальні задачі. Постійно запитуйте себе: “Чи дозволяє запропонована мною процедура проведення уроку учню вивчити те, що я хотів би, щоб він знав?” Проаналізуйте кожну задачу та задайте собі це питання знову і знову. Ви повинні побудувати структуру уроку таким чином, щоб учень мав всі знаряддя, необхідні для реалізації навчальних задач, інакше це буде схоже на ситуацію, коли будівельника просять побудувати цегляний будинок, не використовуючи цегли, цементу та інструментів.

Додаткові види діяльності

Ви закінчили урок та бачите, що учням сподобалося і вони хочуть продовжити роботу над розглянутою проблемою. Що Ви можете їм ще запропонувати? Чи є інші види діяльності, які Ви не використовували, але вони можуть посилити чи збагатити вивчене класом на уроці? Можливо, діафільм, книга, гра, зустріч з цікавою людиною? Якщо Ви подумаєте над додатковими видами діяльності зараз, Ви зможете включити їх в план іншого уроку в майбутньому - як зручно!

Рекомендації до формулювання питань для обговорення

Обговорення в класі дає можливість учням ділитися своїми думками та перевіряти їх. Запитання, які ставить вчитель, не що інше, як інструмент для перевірки якості процесу мислення учнів та якості відповідей. За таксономією Блума можна перевірити, які рівні мислення залучаються та які ключові слова можна використовувати у запитаннях. Зрозуміло, що не всі учні певного віку можуть мислити на всіх рівнях. Вчителі повинні знати особливі здібності своїх учнів, а також пам’ятати, що складні завдання та практика є важливими складовими успіху.

Таксономія Блума

1.Знання – вимагає тільки пам’яті, повторення інформації. Для того, щоб отримати відповіді на цьому рівні мислення, треба у формулюванні запитань використовувати такі слова: визначити, запам’ятати, впізнати, хто, що, де, коли.

2. Розуміння – вимагає перефразування, виразу іншими словами, порівняння інформації. Слова: описати, порівняти, співставити, перефразувати, розповісти своїми словами, пояснити головну ідею.

3. Використання – вимагає використання знань для визначення єдиної правильної відповіді. Слова: використати, класифікувати, вибрати, навести приклад, розв’язати, скільки, який, що це.

4. Аналіз – вимагає визначення мотивів або причин, робіть висновки. Слова: обгрунтуйте, проаналізуйте, зробіть висновок, чому.

5. Синтез – вимагає прогнозування, підготовки оригінального повідомлення та розв’язання проблем, що мають більше однієї відповіді. Слова: передбачити, підготувати, написати, розробити, спроектувати, синтезувати, побудувати, як вдосконалити, що відбудеться якщо, як ми можемо вирішити, ви можете запропонувати.

6. Оцінювання – вимагає висловлювання думок та формулювання пропозицій. Слова: судити, сперечатися, вирішувати, оцінювати, висловлювати думку, що краще, ви згодні, чи не буде краще.

Особливу увагу при плануванні уроку варто приділити проблемі оцінки часу. Встановити час для кожного етапу можна після визначення обсягу матеріалу та методів, які будуть застосовуватися на уроці. Наприклад, якщо на уроці планується проводити ділову гру або моделюючу вправу, то, напевно, саме на цей вид діяльності варто відвести левову частку часу. Обсяг часу залежить також і від здібностей учнів, і від рівня їхньої попередньої підготовки, і від їх готовності сприймати новий матеріал, і від рівня відповідальності тощо. Досвід свідчить, що точно визначити час для певного виду діяльності на уроці дуже важко. Отже, при плануванні треба продумати можливості скорочення процедури проведення тієї чи іншої активності та мати резервні додаткові завдання.

При плануванні ефективного уроку з економіки треба враховувати наступне:

Різноманітність. Процес навчання проходить більш жваво, а засвоєння матеріалу учнями полегшується, коли урок містить широкий набір різних методичних прийомів. Успішний урок зазвичай містить від трьох до чотирьох видів діяльності.
Дозування. Намагайтеся, щоб вивчення окремого поняття не перевищувало 15-20 хвилин. Проте пам’ятайте, що такі методи, як кооперативно-групове навчання, пошуковий урок або ділова гра можуть стимулювати інтерес учнів протягом більш тривалого проміжку часу (особливо це стосується учнів старших класів).
Доречність. Часто учні не зовсім розуміють, чому матеріал з економіки є важливим і потрібним. Виділіть трохи часу, щоб розглянути з учнями, чому матеріал, що вивчається, є важливим і як саме отримані знання знадобляться у дорослому житті.
Попередній матеріал. Будьте обережні і пам’ятайте, що ваші учні могли засвоїти не весь попередній матеріал з курсу економіки. Тому важливо заздалегідь оцінити знання та вміння учнів і відповідно скласти план уроку.
Надмірне навантаження. Однією з особливостей вивчення економіки в школі є величезна кількість понять, що вивчаються протягом короткого часу. Підручники з економіки підсилюють цю тенденцію. Процес засвоєння поліпшується, якщо Ви під час уроку зосереджуєтесь на одному або двох головних поняттях. Розбивайте навчальну діяльність на серію менших кроків, в яких зосереджується поняття або ідея, і закріплюйте їх практикою.
Методика. Використовуйте чіткий послідовний конспект для проведення свого уроку так, щоб ви могли легко дотримуватися запланованого навчального матеріалу.
Будьте конкретними і чіткими. Ставте конкретні і чіткі питання на своєму уроці і використовуйте слова, зрозумілі вашим учням.

Коли план уроку написаний, варто зробити самоперевірку. Для цього можна використати контрольний лист, наведений нижче.

Контрольний лист плану уроку

1. Чи чітко поставлена ціль уроку?

2. Чи обгрунтували Ви ціль уроку?

3. Запитайте себе: “Що може зробити учень, коли він досягне навчальної цілі уроку? Якими навичками він оволодіє? “ Чи можете Ви дати відповідь на це запитання, виходячи з сформульованих Вами навчальних цілей уроку?

4. Чи орієнтовані навчальні задачі, сформульовані Вами, на учнів?

5. Чи підпадають сформульовані Вами задачі під чітке спостереження?

6. Чи є навчальні задачі ясними для розуміння?

7. Чи містять формулювання навчальних задач опис результатів навчання?

8. Чи підтримує запропонована Вами процедура проведення уроку інтерес у учнів?

9. Чи змінюються види діяльності у Вашій процедурі проведення уроку?

10. Чи ясно описана Вами процедура проведення уроку (крок за кроком)?

11. Чи замислювалися Ви над тим, щоб активізувати увагу якомога більшої кількості учнів, коли розробляли процедуру проведення уроку?

12. Чи включили Ви роботу з будь-якими матеріалами, яких немає у інших вчителів?

13. Чи включаєте Ви у процедуру всі необхідні учням інструменти для реалізації навчальних цілей?

14. Якщо в процедуру включене обговорення, то чи записали Ви в план уроку Ваші запитання та можливі варіанти відповідей?

15. Чи написали Ви список всіх матеріалів, необхідних для проведення уроку?

16. Чи написали Ви можливі способи підвищення корисності та збагачення уроку?

17. Чи може інший вчитель відтворити Ваш урок?

18. Чи включені (прямо або опосередковано) у Ваш урок економічні принципи та економічні категорії?

Якщо відповіді на всі ці запитання - “Так”, то Ваш план уроку можна використовувати.

5. Оцінювання навчальних досягнень учнів в процесі вивчення економіки

Облік результатів навчання має бути прозорим і відкритим для кожного учасника навчального процесу. На початку вивчення теми вчитель має ознайомити учнів з критеріями оцінки навчальних досягнень з предмета, акцентувати увагу на їх особливостях. Кожному учневі має бути відомо, які види контролю передбачено, коли вони плануються, а також коли і за яких умов можливе перескладання. Краще, якщо з цими умовами будуть ознайомлені і батьки учнів.

Складаючи календарно-тематичний план, вчитель має підготувати для учнів не лише перелік питань для тематичного оцінювання, а і надати приклади питань, відповідей на них, розв’язків задач тощо.

Виставлення оцінок за семестр

При виставленні оцінок за семестр вчитель має враховувати, перш за все, оцінки за теми, з урахуванням їх складності:

Таблиця 5.1

І семестр
1 тема	2 тема	3 тема	4 тема	І семестр	Перескладання	Підсумкова І семестр
				За підсумками всіх тем з урахуванням рівня їх складності, самостійності.

Виставлення оцінок за рік

Таблиця 5.2

Рік
1 семестр	ІІ семестр	Річна	Перескладання, іспит, державна атестація	Підсумкова за рік
За підсумками всіх тем, що вивчалися протягом семестру	За підсумками всіх тем, що вивчалися протягом семестру	За підсумками результатів семестрів, перевагу має оцінка другого семестру		Виставляється за підсумками річної і результатом перескладання або державної атестації

Тематичний контроль

Тематичний контроль може проводитися у різних формах:

усно;
письмово:
- самостійна робота;
- контрольна робота;
- практична робота;
- тестування тощо.

комп’ютерне діагностування;
дослідницька робота ( реферат );
творча робота тощо.

Системний, об’єктивний та конкретний підхід до оцінювання навчальних досягнень учнів створює умови для індивідуального та диференційованого підходу до навчального процесу.

Тестове оцінювання

Інтерес до тестів не уперше виник у вітчизняній педагогіці, ще в 20-і роки у період становлення радянської школи активно обговорювалося питання про стандартизовані види оцінювання – тестам успішності. Тестові завдання можуть застосовуватися на різних етапах заняття: при поясненні нового матеріалу, для узагальнення і систематизації знань, при повторенні вивчених питань тощо.

Для оцінки якості знань кожне тестове завдання оцінюється певним балом, відповідно до його складності. Наприкінці контролю виводиться загальний бал за всю роботу. Остаточною оцінкою є бали, що переводяться до оцінки за спеціальною таблицею. Причому, найвищу оцінку учень може одержати, навіть якщо не відповість на всі питання.

Тим самим кожен, хто відповідає на тестові запитання, має деяку свободу вибору в межах заданої кількості питань і тематики. Це, певною мірою створює психологічний комфорт. За такими підходом достатнім результатом вважається приблизно 75% правильних відповідей, низьким – 40%.

Blog

Содержание

Рекомендації для методистів з економіки інститутів післядипломної педагогічної освіти з теми „Сучасні методи викладання економіки в школі”