Кабінетом Міністрів України. Вони підлягають перегляду та перезатвердженню не рідше як один раз на 10 років. Упреамбулі до Державного стандарту загальної середньої освіти записано: державний стандарт
| Вид материала | Державний стандарт |
- Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти (далі Державний стандарт), 1590.52kb.
- Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти (далі Державний стандарт), 1027.32kb.
- Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти (далі Державний стандарт), 2785.03kb.
- Кабінет Міністрів України постановляє : Затвердити державний стандарт, 1284.31kb.
- Проект державного стандарту базової І повної середньої освіти загальні положення, 2770.33kb.
- Проект державного стандарту базової І повної середньої освіти загальні положення, 3583.09kb.
- План заходів Міністерства освіти І науки України щодо реалізації постанови Кабінету, 1325.33kb.
- Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 р. N 1717 державний стандарт, 123.27kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи, 1101.42kb.
- Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти (далі Державний стандарт), 1551.36kb.
2. Сучасні методи викладання економіки в школі
За роки незалежності в Україні змінюється парадигма освіти (зміст, правові засади, педагогічний менталітет тощо). Основною причиною цих змін була неадекватність принципів традиційних форм навчання вимогам сучасного суспільства щодо якостей особистості та розвитку її пізнавальних можливостей.
Сучасні завдання навчання і виховання ґрунтуються на загальнолюдських цінностях, а визначальним принципом їх організації став принцип гуманізму, яким передбачено соціальну та індивідуальну активність учнів у досягненні поставлених цілей. Такі досягнення можливі лише за умов демократичного та вільного вибору, що в свою чергу передбачає участь людини у співробітництві та у соціальному партнерстві. Без вдосконалення навчально-виховного процесу, використання нових форм і методів навчання, встановлення нових відносин між учнями і вчителями, формування нового менталітету вчителя сучасне суспільство обійтися не може.
Поданий нижче аналіз сучасних методів викладання економіки в школі базується на основі концепції змісту освіти Ісака Яковича Лернера та розробках вітчизняних фахівців з дидактики.
Водночас треба звернути увагу на те, що викладений нижче матеріал залишається дискусійним як серед вітчизняних, так і серед зарубіжних педагогів. Не ставлячи за мету поставити останні „крапки над і” в цій дискусії, спробуємо розібратися, які саме методи є найбільш ефективними при викладанні економіки в школі.
В сучасній світовій педагогіці не існує одностайної думки щодо виділення етапів засвоєння знань і, відповідно, визначення конкретних завдань навчання на кожному етапі. Вітчизняна дидактика виділяє чотири етапи засвоєння знань, а саме: сприйняття - розуміння – застосування – рефлексія. Не маючи жодного сумніву, що українські вчителі чудово обізнані з досягненнями вітчизняної педагогічної науки, зупинимося детальніше на характеристиці інших поглядів на зазначену вище проблему. Зокрема, досить поширеною є точка зору, згідно з якою існує наступна ієрархічна класифікація завдань навчання відповідно до рівнів пізнавального процесу:
1) Знання (Пам’ять) – здатність пригадати або викликати з пам’яті матеріал, що включає терміни, класифікації, тенденції, критерії, методологію, узагальнення, структури.
2) Розуміння – здатність адекватно розуміти зміст того, що повідомляється і частково використовувати сприйняті матеріали та ідеї. Цей вид поведінки включає переведення знання в інші терміни та форми, інтерпретацію – тобто власне тлумачення змісту ідей, їх перегрупування та розуміння взаємозв’язків між ними, екстраполяцію – тобто вміння прогнозувати та передбачати, засноване на загальному розумінні, відомих тенденціях, напрямках або існуючих умовах.
Розуміння потребує попереднього знання.
3) Застосування – здатність використовувати ідеї, принципи та концепції в нових ситуаціях. Передбачає здатність згадувати те, що вже відомо (знання) і співвідносити його з новим матеріалом, концепціями та принципами.
Застосування потребує попереднього знання та розуміння.
4) Аналіз – здатність виділити компоненти ідеї, встановити логічні зв’язки між окремими частинами та цілим. Здійснення аналізу спирається на використання процесів індукції або дедукції в тій чи іншій формі.
Аналіз потребує попереднього знання, розуміння та застосування.
5) Синтез – здатність зводити окремі елементи із різних джерел в єдину систему або структуру, яка раніше не була очевидною.
Синтез потребує попереднього знання, розуміння, застосування та аналізу.
6) Оцінка – здатність формувати власну думку про цінність ідей, методів, рішень, матеріалів тощо. Для того, щоб визначити, наскільки ці ідеї, методи, рішення, матеріали і тому подібне є точними, ефективними, економічними чи адекватними, використовується набір критеріїв, який встановлюється самим учнем або задається йому вчителем.
Оцінка потребує попереднього знання, розуміння, застосування, аналізу та синтезу.
Нижче наводиться перелік слів, що часто вказують, на який саме рівень пізнання розраховане певне завдання:
1) Знання: визначити, виявити, назвати, пригадати, вказати;
2) Розуміння: порівняти, виділити розбіжності, пояснити, проілюструвати, передбачити, перефразувати;
3) Застосування: використати, побудувати, сконструювати, продемонструвати, розвити, розробити, вирішити;
4) Аналіз: проаналізувати, поділити на категорії, класифікувати, зайти розбіжності;
5) Синтез: створити, розробити, вивести закономірність, сформулювати, запропонувати, узагальнити;
6) Оцінка: обрати, вирішити, оцінити, відібрати, винести судження.
Наприклад, завдання сформульоване таким чином:
Проаналізуйте вплив добровільного обміну на проставлену вами оцінку ступеня особистого задоволення.
Напевно, ключовим тут є слово проаналізуйте, тому це завдання розраховане на аналіз як рівень пізнання. Щоб виконати таке завдання, учні повинні вже задіяти попередні рівні пізнання, а саме: знання, розуміння та застосування.
Інший приклад:
Використовуючи принципи економічної логіки, поясніть мотиви та результати торгівлі (обміну), які ви спостерігали під час проведення моделюючої гри.
Тут ключовим словом виступає слово поясніть – отже, завдання розраховане на розуміння. Учням для виконання цього завдання потрібно задіяти попередній рівень пізнання, а саме – знання.
Ще один приклад:
Оцініть, який вплив на торгівлю здійснює розмір ринку.
Ключовим словом є слово оцініть – отже, це завдання розраховане на рівень оцінки, тому учням треба задіяти всі попередні рівні пізнання, а саме: знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез.
Як бачимо, знайомство з різними точками зору, що існують в сучасній вітчизняній та світовій педагогічній науці на пізнавальний процес та його специфічні особливості, може бути корисним для вчителів, що приступають до викладання економіки в школах. Критичне осмислення досягнень сучасної педагогічної науки дозволить вчителю економіки провести урок на більш високому методичному, методологічному та науковому рівні.
Методи, що використовуються у викладанні економіки, мають два важливі цільові напрямки:
- спрямовані на врахування індивідуально-особистісних властивостей учнів (засновані на принципі унікальності кожного учня та націлені на орієнтацію учнів відповідати за своє особисте зростання);
- моделі соціального типу (будуються на основі синергетіки, яка породжується взаємодією різних типів мислення та різних типів особистостей).
Отже, використання тих чи інших моделей, тих чи інших методів здійснюється не тільки для того, щоб надати певну інформацію, поняття, концепції, навички, вміння аналізувати цінності та інші програмні аспекти, але й для того, щоб навчити дітей використовувати закладені в кожній моделі стратегії для самостійного пізнання, самонавчання та самоосвіти.
Аналіз ефективності використання пасивних та активних методів викладання можна провести за допомогою рисунку “Піраміда навчання”.
| Як багато ми можемо запам’ятати | Рівень залученості залученості | ||
 | | | |
| 10% того, що ми прочитали  | Читання | ||
| 20% того, що ми почули  | слухання тексту | ||
| 20% того, що ми бачили   | розглядання малюнків | ||
 | відео, кіно | ||
| 50% того, що ми почули і побачили  | матеріали на виставках, у павільйонах | ||
 | спостереження за демонстрацію | ||
  | спостереження безпосередньої події | ||
| 70% того, що ми говоримо  | участь у дискусії | АКТИВНІ | |
 | підготовка виступу | ||
| 90% того, що робимо і говоримо | підготовка презентації | ||
 | симуляція реального експерименту | ||
