Програми для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей

Вид материала

Документы

Содержание 8. Види передач 9. Види з’єднань Iv. електромагнітні явища 3. Провідники та ізолятори електричних зарядів 4. Джерела електричного струму 5. Спостереження електричної іскри.

Подобный материал:

• Програма з фізики І побутової хімії для 7-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних, 720.23kb.
• Програми Образотворче (візуальне) мистецтво для 5 6 класів спеціальних загальноосвітніх, 287.84kb.
• Програми для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово, 2354.65kb.
• Програми для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово, 2048.85kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 1209.62kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2719.13kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2950.56kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2778.79kb.
• Програми для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово, 916.54kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 1867.57kb.

5. Важелі

8




Формування умінь порівнювати предмети, виділяти подібні та відмінні їх властивості (ознаки), виконувати класифікацію предметів за їхніми суттєвими ознаками, встановлювати причинно-наслідкові залежності.




5.1. Двоплечний важіль. Рівноплечий важіль. Елементи важеля: точка опори, два плеча. Використання рівноплечих важелів: гойдалка, терези, коромисло. Нерівноплечний важіль: ножиці, щипці, лом, ручка для тисків тощо.

4

Знає, що та­ке ва­жіль, йо­го еле­ме­н­ти; ро­з­ді­ляє ва­же­лі на рі­в­но­п­ле­чі і не­рі­в­но­п­ле­чі; на­во­дить при­к­ла­ди ви­ко­ри­с­та­н­ня рі­в­но­п­ле­чих і не рі­в­но­п­ле­чих ва­же­лів; ро­зу­міє, як вста­но­ви­ти рі­в­но­ва­гу дво­п­ле­чих ва­же­лів; ро­з­ра­хо­вує ви­г­раш у си­лі при ко­ри­с­ту­ва­н­ні дво­п­ле­чи­ми ва­же­ля­ми в за­ле­ж­но­с­ті від до­в­жи­ни пліч ва­же­лів; опи­сує зо­ло­те пра­ви­ло ме­ха­ні­ки за рі­в­ні­с­тю ро­бо­ти ру­ші­й­ної си­ли і ро­бо­ти си­ли опо­ру.




5.2.Односторонній важіль. Прості механізми, які ґрунтуються на дії одностороннього важеля: лом, лапа, гайковий ключ, кусачки. Зручність в роботі і економія сил при використанні важелів.

4

По­ка­зує схе­ма­ти­ч­но дію од­но­с­то­ро­н­нь­о­го ва­же­ля; вміє ви­з­на­чи­ти ви­г­раш в си­лі в за­ле­ж­но­с­ті від шля­хів, про­й­де­них ті­лом і то­ч­кою при­к­ла­да­н­ня си­ли; на­зи­ває ме­ха­ні­з­ми, які ґру­н­ту­ю­ть­ся на дії од­но­с­то­ро­н­нь­о­го ва­же­ля; пі­д­к­ре­с­лює зру­ч­ність в ро­бо­ті і еко­но­мії си­ли при ви­ко­ри­с­та­н­ні ва­же­лів.

Формування понять та уявлень про важелі, їх види, використання важелів людиною. Розвиток обсягу мислення на основі аналізу ситуації, описаної в підручнику. Концентрація уваги на малюнку.




6. Блоки

8




Розширення та уточнення понять про блоки, їх види та застосування блоків людиною для полегшення власних зусиль.




6.1. Нерухомий блок, будова і дія блока. Використання нерухомого блока. Нерухомий блок створює зручності для підняття тягарів, виграшу в силі не дає. Співвідношення шляху дії сили и висоти. Піднімання вантажу.

2

Дає ви­з­на­че­н­ня, що пре­д­с­та­в­ляє со­бою блок; по­ді­ляє бло­ки на не­ру­хо­мий і ру­хо­мий; оп­ри­ді­ляє, що та­ке не­ру­хо­мий блок; ро­з­г­ля­дає не­ру­хо­мий блок як ва­жіль; пі­д­к­ре­с­лює, що не­ру­хо­мий блок ви­г­ра­шу в си­лі не дає, а ли­ше змі­нює на­п­рям дії си­ли; на­зи­ває за­с­то­су­ва­н­ня не­ру­хо­мих бло­ків.




6.2. Рухомий блок. Будова, дія, використання. Рухомий блок дає виграш в силі 2 рази. Співвідношення сили в шляху. Механізми, робота яких ґрунтується на принципі дії блоків: лебідка, журавель, підйомні крани та ін.

2

Дає ви­з­на­че­н­ня ру­хо­мо­го бло­ка; ро­з­г­ля­дає ру­хо­мий блок як ва­жіль; пі­д­к­ре­с­лює, що ру­хо­мий блок дає ви­г­раш у си­лі в 2 ра­зи, але ві­д­с­тань збі­ль­шу­є­ть­ся в 2 ра­зи; на­зи­ває ме­ха­ні­з­ми, в яких за­с­то­со­ву­ють ру­хо­мі бло­ки.

Розвиток мислення на основі установлення причинно-наслідкової залежності між будовою, дією блоків та їх використанням.




6.3. Поліспасти. Система рухомих і нерухомих блоків – це поліспасти. Піднімання важких тягарів. Використання поліспастів в різних механізмах.

2

Ро­з­г­ля­дає по­лі­с­паст як об’­є­д­на­н­ня ру­хо­мих і не­ру­хо­мих бло­ків; по­ді­ляє по­лі­с­па­с­ти на кра­т­ні і з бло­ка­ми на спі­ль­ній осі; пі­д­ра­хо­вує ви­г­раш у си­лі і про­г­раш у ві­д­с­та­н­і в за­ле­ж­но­с­ті від кі­ль­ко­с­ті бло­ків; на­зи­ває при­к­ла­ди за­с­то­су­ва­н­ня по­лі­с­па­с­тів; ро­з­в’я­зує за­да­чі на зна­хо­дже­н­ня ви­г­ра­шу в си­лі при ко­ри­с­ту­ва­н­ні по­лі­с­па­с­том.

Збагачення словникового запасу фізичними термінами, розширення знань з фізики про будову та користування рухомими блоками під час екскурсій на будівництво




6.4.Похила площина. Будова, використання, виграш у силі. Залежність виграшу в силі від висоти похилої площини. Жолоби, транспортери, драбини та ін.

2

Знає, як зна­хо­ди­ти ви­ко­на­ну ме­ха­ні­ч­ну ро­бо­ту че­рез при­к­ла­де­ну си­лу до ті­ла і про­й­де­ний шлях ті­лом; схе­ма­ти­ч­но ро­з­г­ля­дає по­хи­лу пло­щи­ну у ви­г­ля­ді пря­мо­ку­т­но­го три­ку­т­ни­ка; пі­д­ра­хо­вує ви­г­раш у си­лі в за­ле­ж­но­с­ті від до­в­жи­ни і ви­со­ти по­хи­лої пло­щи­ни; знає як і для чо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють по­хи­лу пло­щи­ну; на­зи­ває рі­з­ні при­к­ла­ди по­хи­лої пло­щи­ни;

Розвиток зорово-моторної координації, спритності та орієнтування в просторі. Формування пізнавального інтересу до навчального матеріалу та мотивації до лабораторних і практичних робіт.




7. Клин

2




Збагачення уявлень про будову, призначення та використання клину людиною. Формування в учнів культури поведінки і правил техніки безпеки, охайності, організованості.

Установлення причинно-наслідкової залежності у виграші сили при розділенні або розпилення твердого тіла від товщини клина і довжини щоки.




7.1. Будова клина. Розділювальний клин (сокира, долото, ніж, плуг та ін.). Клин для розклинування (кувалда, колун). Дія клина, інструменти, в яких діє принцип клина

2

Дає по­я­с­не­н­ня, що яв­ляє со­бою клин; ро­з­г­ля­дає клин як тве­р­де ті­ло, по­в­з­до­в­ж­нім пе­ре­рі­зом яко­го є пря­мо­ку­т­ний три­ку­т­ник; на­зи­ває еле­ме­н­ти кли­на — обух і що­ки; по­я­с­нює дію кли­на; ви­з­на­чає ви­г­раш у си­лі в за­ле­ж­но­с­ті від то­в­щи­ни обу­ха і до­в­жи­ни що­ки; на­зи­ває, в яких ін­с­т­ру­ме­н­тах і зна­ря­д­дях ви­ко­ри­с­то­ву­ють клин; ви­ді­ляє два ви­ди кли­на — ро­з­ді­лю­ва­ль­ний і для ро­з­к­ли­ну­ва­н­ня.




8. Види передач

8




Розвиток умінь виконувати практичні завдання за словесною інструкцією вчителя. Розвиток пам’яті на основі відтворення міжпредметних знань (пригадування назв предметів, інструментів, явищ, процесів, що вивчалися на уроках професійно-трудового навчання, соціально-побутового орієнтування, математики, основ здоров’я).

Розвиток мислення на основі формування умінь аналізувати різні типи передач в залежності від розміщення осей шківів і їх призначення: ланцюгова, зубчаста, конічна, рейкова, черв’ячна.




8.1. Пасова і ланцюгова передачі. Будова: шківи, пас (ланцюг) зірочки, вал. Ведучий і ведений шківи. Сполучення з ведучим валом. Шківи однакових і різних діаметрів. Залежність швидкості обертання від Ії діаметра. Перехресна пасова (ланцюгова) передача. Напрям обертання веденого і ведучого шківів. Використання пасової і ланцюгової передач в станках, машинах: токарний станок, електроплитка, швейна машина, сільськогосподарська машина та ін.

6

Кла­си­фі­кує ви­ди пе­ре­дач; дає ви­з­на­че­н­ня па­со­вої пе­ре­да­чі; на­зи­ває ос­но­в­ні скла­до­ві па­со­вої пе­ре­да­чі; оп­ри­ді­ляє роль ве­ду­чо­го і ве­де­но­го шкі­вів; вста­но­в­лює за­ле­ж­ність шви­д­ко­с­ті обе­р­та­н­ня від ді­а­ме­т­рів шкі­вів; за­з­на­чає змі­ну обе­р­та­н­ня шкі­вів при пе­ре­х­ре­с­ній пе­ре­да­чі; на­во­дить при­к­ла­ди ви­ко­ри­с­та­н­ня па­со­вої пе­ре­да­чі; дає ви­з­на­че­н­ня ла­н­цю­го­вої пе­ре­да­чі; за­з­на­чає, що шкі­ва­ми при ла­н­цю­го­вій пе­ре­да­чі слу­жать зі­ро­ч­ки, зв’я­за­ні не­с­кі­н­че­ним ла­н­цю­гом; по­рі­в­нює між со­бою па­со­ву і ла­н­цю­го­ву пе­ре­да­чі; ви­ді­ляє пе­ре­ва­ги ла­н­цю­го­вої пе­ре­да­чі; на­во­дить при­к­ла­ди ви­ко­ри­с­та­н­ня ла­н­цю­го­вої пе­ре­да­чі.




8.2.Зубчаста передача. Будова зубчастої передачі. Шківи однакового і різного діаметра. Принцип дії, галузь використання.

2

Знає, ко­ли для пе­ре­да­чі обе­р­то­во­го ру­ху за­с­то­со­ву­ють зу­б­ча­с­ті ко­ле­са (ше­с­те­р­ні); дає ви­з­на­че­н­ня зу­б­ча­тої пе­ре­да­чі; з’я­со­вує за­ле­ж­ність обе­р­та­н­ня ве­де­ної ше­с­те­р­ні від кі­ль­ко­с­ті зу­бів ве­де­ної і ве­ду­чої ше­с­те­р­ні; пі­д­к­ре­с­лює на­ді­й­ність і до­в­го­ві­ч­ність ро­бо­ти зу­б­ча­с­тої пе­ре­да­чі; знає де за­с­то­со­ву­є­ть­ся зу­б­ча­та пе­ре­да­ча; зо­б­ра­жає зу­б­ча­ту пе­ре­да­чу на кі­не­ма­ти­ч­них схе­мах; на­во­дить при­к­ла­ди рі­з­них ви­дів зу­б­ча­с­тої пе­ре­да­чі.

Формування уявлень про види з’єднань механізмів, машин та основних з’єднань деталей.

Розвиток навичок спостереження за роботою механізмів з різними видами з’єднань у шкільній майстерні зі столярної, слюсарної справ.




9. Види з’єднань

3




Розвиток пам’яті на основі пригадування способів з’єднання деталей: болтове, гвинтове, шпонкове, зварне, заклепкове, шпилькове.

Розвиток мислення на основі операцій співставлення предметів, їх деталей, зображень на малюнку. Знаходження однакового та різного.





9.1.Рухомі і нерухомі з’єднання. Рознімні і не рознімні з’єднання. Використання різних видів з’єднань при виготовленні різних

виробів в шкільних майстернях.

3

Кла­си­фі­кує рі­з­ні ви­ди з’є­д­нань; дає ви­з­на­че­н­ня ру­хо­мих і не­ру­хо­мих, ро­з­ні­м­них і не ро­з­ні­м­них з’є­д­нань; ро­з­рі­з­няє (ви­ді­ляє) з’є­д­на­н­ня: бо­л­то­ві, гви­н­то­ві, шти­ф­то­ві, шпо­н­ко­ві, шпи­ль­ко­ві, зва­р­ні, за­к­ле­п­ко­ві; за­с­то­со­вує ста­н­да­р­т­ні з’є­д­ну­ва­ль­ні де­та­лі при вза­є­мо­за­мі­ню­ва­н­ні; знає де­та­лі і особливості бо­л­то­во­го та шпи­ль­ко­во­го з’є­д­на­н­ня, ви­ді­ляє ві­д­мі­н­ність між ни­ми; за­с­то­со­вує на пра­к­ти­ці гви­н­то­ве з’є­д­на­н­ня; по­рі­в­нює ро­з­ні­м­ні і не ро­з­ні­м­ні з’є­д­на­н­ня; ві­д­но­сить до неро­з­ні­м­них з’є­д­нань зва­р­ні і за­к­ле­п­ко­ві з’є­д­на­н­ня; ви­ді­ляє за­к­ле­п­ко­ві з’є­д­на­н­ня в на­пуск і в стик; ви­ді­ляє зва­р­ні з’є­д­на­н­ня сти­ко­ве, ку­то­ве, та­в­ро­ве, вна­пуск; вка­зує на не­до­лі­ки не ро­з­ні­м­них з’є­д­нань при за­мі­ні де­та­лей.




Практичні і лабораторні роботи

8




Розвиток конструктивних умінь на основі визначення способів з’єднання деталей пластикового або дерев’яного конструкторів.



9 клас

(70 годин)

IV. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ЯВИЩА

46 годин



















1 .Елементарні відомості з електрики

1.1.Значення електрики в житті людини. Галузі використання електрики: в промисловості, сільському господарстві, на транспортні, в зв’язку, в побуті. Техніка безпеки при користуванні електричними приладами




2

П­і­д­кр­е­слює зн­ач­е­ння ел­е­к­тр­ики в ж­и­тті л­юд­ини; н­аз­иває г­ал­узі нар­о­дн­ого г­о­сп­од­а­р­с­тва на яких вик­ор­и­ст­ов­у­єт­ься ел­е­к­тр­и­чна ен­е­ргія; н­аз­иває ел­е­к­тр­о­пр­ил­ади, які в­ик­ор­и­ст­ов­у­ют­ься в п­об­уті; з­а­значає д­оц­іл­ьність в­ик­ор­и­ст­а­ння ел­е­к­тр­о­ен­е­ргії; п­і­д­кр­е­слює про не­б­е­з­п­еку ел­е­к­тр­и­чн­ого стр­уму для ж­и­ття; знає і п­о­ст­і­йно д­о­тр­им­у­єт­ься пр­авил т­е­хн­іки б­е­зп­еки при к­ор­и­ст­ув­а­нні ел­е­к­тр­о­ен­е­рг­ією; п­ам’­ятає, що п­о­тр­і­бно р­об­ити при ура­ж­е­нні ел­е­к­тр­и­чним стр­умом.

Формування основ знань про електромагнітні явища, розуміння окремих процесів і закономірностей на основі розвитку здатності до аналізу, синтезу, узагальнення, відтворення властивостей, ознак, взаємозв‘язків предметів і явищ, що вивчаються.

Корекція загальних уявлень про джерела електричної енергії, використання її на виробництві, у побуті, на транспорті.

Розвиток уявлень про будову, функції дій побутових електроприладів.




2. Електричний заряд.

Електризація тіл тертям

2

Д­е­мо­н­с­трує д­о­слід пр­ит­яг­а­ння кл­а­пт­иків п­ап­еру гр­еб­і­нцем п­і­сля р­о­зч­іс­ув­а­ння с­ух­ого в­ол­о­сся; в­и­значає, що т­іла при н­ат­ир­а­нні наел­е­к­тр­из­ов­у­ют­ься, о­пр­ид­іляє що т­аке ел­е­к­тр­из­ація тіл; п­і­д­кр­е­слює, що в ел­е­к­тр­из­ації з­а­в­жди б­еруть участь два т­іла; з­а­зн­ачає, що при н­ат­ир­а­нні двох р­і­зних тіл, вони оби­два н­а­ел­е­к­тр­из­ов­у­ют­ься; п­і­д­кр­е­слює, що з­аряд з н­а­ел­е­к­тр­из­ов­ан­ого т­іла м­о­жна п­ер­ед­ати до і­нш­ого дот­о­рк­а­нням до нь­ого;в­ид­іляє два р­оди з­ар­ядів: п­оз­ит­и­вний, який в­ин­икає на скл­яній п­ал­и­чці, натертій ш­о­в­ком і н­ег­ат­и­вний на еб­оніт­овій п­ал­и­чці, п­от­е­ртій х­у­т­ром; п­о­зн­ачає зн­аком «+» позитивний з­аряд, і зн­аком
«-» — н­ег­ат­и­вний з­аряд.

Розвиток цілеспрямованого спостереження за взаємодією заряджених тіл на основі накопичення фактів, утворення початкових уявлень про об‘єкти і явища, що вивчаються, знаходження серед них суттєвого і закономірного.

Активізація мовленнєвої, пізнавальної і практичної діяльності, підвищення якості знань.




3. Провідники та ізолятори електричних зарядів

1

Кл­ас­иф­ікує т­іла, які є пр­ов­і­дн­ик­ами і н­е­пр­ов­і­дн­ик­ами ел­е­к­тр­и­чних з­ар­ядів; с­ам­о­ст­і­йно пр­ов­о­дить д­о­сл­іди з пр­ов­і­дн­ик­ами ел­е­к­тр­и­чних з­ар­ядів; вст­а­н­о­влює т­іла, які є д­о­бр­ими і п­ог­ан­ими пр­ов­і­дн­ик­ами еле­­к­тр­и­чних з­ар­ядів; н­ав­одить пр­и­кл­ади пр­ов­і­дн­иків з­а­р­ядів і із­ол­ят­орів; знає б­уд­ову і пр­и­нцип дії ел­е­к­тр­о­ск­о­па; н­ав­одить пр­и­кл­ади в­ик­ор­и­ст­а­ння пр­ов­і­дн­иків ел­е­к­тр­и­чних з­ар­ядів і із­ол­ят­орів.

Формування знань та уявлень про позитивні та негативні заряди, їх позначення, про провідники електрики на основі виконання практичних вправ у класі та в навчальних майстернях.

Розвиток довільної уяви про енергетику, її значення для людини на основі створення нових образів, набутих у попередньому досвіді, корекції аналітико-синтетичної діяльності, сприймання, узагальненості, уявлень, їх трансформація в образи уявлень.




4. Джерела електричного струму: сухий елемент, позитивний і негативний полюси елемента (батарея кишенькового ліхтаря). Акумулятори. Динамомашина (без будови), гідротурбіна і теплоелектростанції (без будови). Знайомство з джерелами струму, призначення кожного, використання у житті. Електроенергетика України.

4

На о­сн­ові д­о­сл­ідів

п­ер­ек­он­у­ється в і­сн­ув­а­нні ел­е­к­тр­и­чн­ого п­оля н­а­вк­оло з­ар­ядж­ен­ого т­іла; з­а­св­оює в­и­зн­а­че­­ння ел­е­к­тр­и­чн­ого стр­уму як вп­ор­я­дк­ов­аний н­а­пр­а­вл­е­ний рух з­ар­ядж­ених ч­а­ст­инок; вст­ан­о­влює, що ел­е­к­тр­и­чний струм в пр­ов­і­дн­ику ств­орює дж­ер­ело стр­уму; в­ід­зн­ачає роль дж­ер­ела стр­уму — р­о­зп­од­іл­яти на п­оз­ит­и­вно та н­ег­ат­и­вно з­ар­ядж­ені ч­а­ст­и­нки на п­ол­юсах; знає, як в­иг­от­ов­ити н­а­й­пр­о­ст­і­ший г­ал­ьв­ан­і­чний ел­емент; н­аз­иває р­і­зні в­иди дж­ерел стр­уму і пр­и­нцип їх дії; р­о­зр­і­зняє пр­и­нцип р­об­оти к­и­с­ло­­тн­ого і л­у­жн­ого ак­ум­ул­ят­орів; знає, як і де в­ик­ор­и­ст­о­в­ують р­і­зні дж­ер­ела стр­уму; р­о­зп­ов­ідає про ел­е­к­тр­о­ен­е­р­г­ет­ику У­кр­а­їни; з­а­зн­ачає, що до скл­аду ел­е­к­тр­о­ен­е­рг­е­т­ики У­кр­а­їни вх­одять т­е­пл­ові, ат­о­мні і

г­і­др­о­ел­е­к­тр­о­ст­а­нії; н­аз­иває н­а­йп­от­у­жн­іші ел­е­к­тр­о­ст­а­нції У­кр­а­їни.

Розвиток здатності до переходу від наочних образів до узагальнених уявлень і понять.

Стимулювання мовленнєвої активності, упорядкування її на уроках фізики засобами спонукання до свідомого виконання яких-небудь дій на основі засвоєних знань і практичного досвіду.

Корекція психічних процесів і властивостей, які відіграють основоположну роль у формуванні вмінь, необхідних для навчальної і практичної діяльності: орієнтація у завданні, раціональна організація діяльності, планування і контроль, використання раніше набутого досвіду.

Розвиток самостійності у процесі проведення дослідів з провідниками електричних зарядів та ізоляторів.




5. Спостереження електричної іскри. Електричні явища в атмосфері. Блискавка. Блискавковідвід.

2

Р­оз­уміє з вл­а­сних

сп­о­ст­ережень, що бл­и­ск­а­вка, як яв­и­ще пр­ир­оди, с­у­пр­ов­одж­у­єт­ься

гр­омом; з­а­зн­ачає, що бли­­ск­а­вка — це в­ел­ич­е­зний р­о­зряд, який

в­і­дб­ув­а­єт­ься між хм­ар­ами, які

м­ають р­і­зні р­о­зр­яди, а т­акож між хм­а­рою та з­е­млею; р­оз­уміє, яку

н­еб­е­зп­еку м­оже спр­ич­ин­ити

бл­и­ск­а­вка; знає, що з­ах­и­ст­ити

б­уд­и­нки та і­нші сп­о­р­уди м­о­жна, вст­ан­ов­и­вши бл­и­ск­а­вк­ов­і­двід;

р­о­зк­азує і по­к­азує на сх­емі б­уд­ову бл­и­ск­а­вк­ов­і­дв­оду.

Корекція довільних процесів, пам‘яті, аналізу і синтезу, мислення, регулюючої і узагальнюючої функції мовлення.




6. Передача електричного струму. Електричне коло. Складові частини найпростішого електричного кола: джерело струму, провідники, споживач струму (лампочка, двигун, дзвінок, вимикач). Рух електричного струму по колу. Значення і будова лабораторного вимикача. Техніка безпеки. Умовне позначення елементів кола, схеми електричного кола

4

П­о­я­снює б­уд­ову р­еч­ов­ини; дає в­и­зн­ач­е­ння ел­е­к­тр­и­чн­о­го стр­уму у м­ет­алах як вп­ор­я­дк­ов­аний н­а­пр­я­мл­ений рух ел­е­к­тр­онів; п­і­д­кр­е­слює, що для о­тр­им­а­ння ел­е­к­тр­и­чн­о­го стр­уму у пр­ов­і­дн­ику тр­еба ств­ор­ити в нь­ому ел­е­к­тр­и­ч­не п­оле; р­оз­уміє, що для п­од­ачі до сп­ож­ив­ачів ел­е­к­тр­о­ен­е­ргії п­о­трібно скла­с­ти ко­ло; за­з­на­чає, що ко­ло скла­да­є­ть­ся за схе­мою; зо­б­ра­жає на схе­мі всі скла­до­ві ча­с­ти­ни ко­ла умо­в­ни­ми по­з­на­че­н­ня­ми; уміє кре­с­ли­ти не­о­б­хі­д­ні схе­ми і за ни­ми скла­да­ти еле­к­т­ри­ч­не ко­ло; по­я­с­нює на­п­рям ру­ху еле­к­т­ри­ч­но­го стру­му по ко­лу; ві­дз­на­чає про до­т­ри­ма­н­ня пра­вил бе­з­пе­ч­ної ро­бо­ти з еле­к­т­ри­ч­ни­ми при­ла­да­ми.


Розвиток практичних навичок користування різними електроприладами, уміння вимірювати напругу, силу струму, складати електричне коло за схемою, вмикати електричні побутові прилади в мережу, економити електроенергію.

Розвиток здатності до зосередження уваги на певному об‘єкті, утримання уваги на ньому вольовими зусиллями, здатності до концентрації, зосередженості, переключення.




7.Сила електричного струму. Залежність сили струму від кількості електричних зарядів, що проходять через провідники.

Вимірювання сили струму амперметром. Одиниця вимірювання сили струму ампер. Ввімкнення амперметра в коло.

2

Вста­но­в­лює за­ле­ж­ність ро­бо­ти спо­жи­ва­чів від дже­ре­ла стру­му; ви­ра­жає цю за­ле­ж­ність че­рез пе­ре­мі­ще­н­ня ме­н­шої чи бі­ль­шої кі­ль­ко­с­ті еле­к­т­ри­ч­них за­ря­дів; дає ви­з­на­че­н­ня си­ли стру­му че­рез кі­ль­кість еле­к­т­ро­нів, що про­хо­дить че­рез по­пе­ре­ч­ний пе­ре­різ про­ві­д­ни­ка за оди­ни­цю ча­су (1 с); за­па­м’я­то­вує, що оди­ни­цею си­ли стру­му є Ам­пер (1 А); вміє вми­ка­ти в еле­к­т­ри­ч­не ко­ло ам­пе­р­метр і ви­з­на­ча­ти за по­ка­за­ми си­лу стру­му; скла­дає еле­к­т­ри­ч­не ко­ло та ви­мі­рює си­лу стру­му в рі­з­них йо­го ді­ля­н­ках.

Розвиток компенсаторних механізмів, спрямованих на формування всіх основних параметрів уваги.

Формування знань про техніку безпеки та вмінь дотримуватися правил безпечної роботи у процесів виконання електромонтажних робіт.

Формування початкових елементарних відомостей про використання електричної енергії, джерела, провідники та ізолятори.




8.