Програми для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей

Вид материалаДокументы

Содержание


5 клас – (136 годин, 4 години на тиждень)
Усне і письмове додавання і віднімання чисел у межах 100 (повторення).
Усна і письмова нумерація в межах 1000.
Додавання і віднімання в межах 1000 без переходу через розряд.
Додавання і віднімання в межах 1000 з переходом через розряд.
Множення та ділення в межах 100 (повторення).
Геометричний матеріал
Додавання і віднімання в межах 1000 (повторення).
Звичайні дроби.
Повторення вивченого за рік.
Геометричний матеріал
Повторення вивченого за рік.
6 клас – (170 годин, 5 годин на тиждень)
Усна і письмова нумерація в межах 10000
Додавання та віднімання без переходу і з переходом через розряд
Множення в межах 1000 (повторення)
Множення і ділення іменованих чисел на одноцифрове число.
Геометричний матеріал
Додавання та віднімання іменованих чисел.
Множення та ділення іменованих чисел.
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


Міністерство освіти і науки України




Програми

для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх

навчальних закладів для розумово відсталих дітей


Математика


Фізика і хімія у побуті


Київ

2009


Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(Лист Міністерства освіти і науки України №1/11-7019 від 18.08.2009)


Відповідальний за випуск :


Програми підготували: Математика – Королько Н.І.; Фізика та хімія у побуті – Бондар В.І. Заєць І.В.


© Міністерство освіти

і науки України, 2009


Вступ


Завданням спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих учнів є корекція розвитку та підготовка до самостійного життя дітей з обмеженими розумовими можливостями. Саме тому зміст нових навчальних програм для 5-10 класів розроблено на основі сучасних досягнень спеціальної педагогіки, зокрема досліджень, які розкривають особливості і можливості розумово відсталих дітей щодо їх психофізичного розвитку. В основу програм покладено сучасне наукове розуміння компенсації та корекції, соціальної адаптації дитини, її інтеграції в суспільство, а саме: розвиток збереженого чуттєвого сприймання, психічних функцій, які, як правило, не підлягають системній науково обумовленій стимуляції, формуванню нових механізмів, здатності до рефлексії, сенсорно-перцептивного та семантичного аналізу, взаємодії з дорослими, мовленнєвої та комунікативної діяльності з акцентуванням уваги на здатності сприймання та розуміння інформації, рухової активності, стимулювання породження позитивних емоцій тощо.

Програми подано у чотирьох частинах:

І частина включає в себе програми з математики для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей, (автор Н.І. Королько); програми «Фізика і хімія в побуті» для 7-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей, (автори: В.І. Бондар, І.В. Заяц).

ІІ частина містить програми «Я і Україна» для 5,6 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей, (автор С.В. Трикоз); програми з географії для 6-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей, (автори: В.О. Липа, Л.К. Одинченко); програми з природознавства для 5-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей, (Г.О. Блеч); програми з основ здоров’я для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей, (автор І.В. Вдовиченко); програми з образотворчого мистецтва для 5,6 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей (автор І.В. Дмитрієва).

ІІІ частина складається з програм «Трудове навчання. Швейна справа» для 4-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей, (автор Г.М. Мерсіянова); програми «Трудове навчання. Квітникарство» для 4-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей, (О.В. Чеботарьова).

ІV частина - програми з соціально-побутового орієнтування для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей, (автори: Н.А. Гіренко, Г.М. Мерсіянова);

Загальна спрямованість всіх програм характеризується намаганням, насамперед, повною мірою використати пізнавальні можливості учнів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів та сприяти корекції їх розвитку в процесі навчання.

Враховуючи особливості пізнавальної діяльності розумово відсталих учнів, у кожній пояснювальній записці автори розкривають специфіку використання дидактичних принципів навчання, особливу увагу приділяючи корекційній спрямованості навчання: певне спрощення структури знань, певна уповільненість навчання, варіативність у змісті і способах подачі знань, опора на більш збережені функції дитини тощо.

У розвитку розумово відсталих учнів, їх підготовці до самостійної життєдіяльності особлива роль відводиться корекційно-розвитковій роботі. Саме тому особливою відмінністю програм спеціальних шкіл для розумово відсталих учнів є корекційний блок, в якому автори програм вдало окреслили спрямованість корекційно – розвивальної роботи та очікувані результати: формування у дітей інтересу до навчальної діяльності, корекція процесів пізнавальної діяльності (уваги, пам’яті, мислення, аналітико-синтетичних процесів тощо), корекція вад мовлення (розвитку зв’язного мовлення словесно-логічного мислення, збагачення словникового запасу) розумово відсталих учнів тощо.

Представлений розподіл навчального часу в кожній програмі є орієнтовним, вчитель може змінювати кількість годин на вивчення будь-якої теми в ході роботи над навчальним матеріалом в межах, передбачених Типовим навчальним планом.


Математика


Пояснювальна записка


Програма з математики для 5-10 класів складена відповідно до навчального плану спеціального загальноосвітнього навчального закладу для розумово відсталих дітей із тижневим навантаженням від 4 до 5 годин. Основними завданнями викладання математики є:

- формування доступних кількісних, просторових, часових уявлень та понять, знань про величини, основи наочної геометрії;

- корекція та розвиток психічних процесів, пізнавальної діяльності, особистості учня ;

- формування практичних умінь та навичок, що створюють умови інтеграції розумово відсталих учнів у суспільство.

У процесі навчання математиці учні засвоюють поняття про натуральне число та нуль, натуральний ряд чисел і його властивості, поняття про звичайні та десяткові дроби, уявлення про основні величини (довжина, вага, вартість, швидкість, час, площа, об’єм); отримують знання про метричну систему мір, про користування вимірювальними та креслярськими приладами, про виконання чотирьох арифметичних дій, про розв’язування простих і складених арифметичних задач (2-3 дії); одержують уявлення про площинні та об’ємні геометричні фігури, їх властивості.

У старших класах значна увага приділяється розвитку в учнів умінь лічити усно. Зокрема, передбачається ознайомлення школярів із прийомами усних обчислень в межах 100.

Місце усної лічби на уроці залежить від мети, з якою вчитель включає її, лічбу , в урок. Усною лічбою може розпочинатися чи завершуватися та частина уроку, якій вона підпорядкована. На усну лічбу відводиться 5-10 хвилин на кожному уроці математики.

Внесення розділу «Усна лічба» до даного програмного розділу буде сприяти методично правильній послідовності проведення повторення, вдосконалення, автоматизації усних обчислювальних прийомів у розумово відсталих учнів.

З метою розвитку активності в школярів необхідно урізноманітнювати форми усної лічби, наповнювати матеріал життєвим змістом, цікавими завданнями, нескладними задачами.

В усній лічбі бажано, щоб приймала участь значна кількість учнів, класу, при цьому слід використовувати наочні посібники, дидактичний матеріал.

Значне місце у даному програмному розділі відводиться розв’язанню арифметичних задач. Такий вид роботи дає змогу не тільки формувати в учнів потрібну кількість математичних понять, але й має велике корекційно-розвивальне спрямування навчального процесу. У школярів розвиваються вміння аналізувати, порівнювати, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати, доводити, діяти за аналогією, працювати за зразком; виробляються вміння планувати власні дії, самостійно контролювати проміжні та кінцеві результати.

Учні повинні навчитися самостійно читати текст задачі вголос і «про себе», розуміти її зміст, виділяти відомі та невідомі величини, скорочено записувати задачу або ілюструвати її малюнком чи кресленням, таблицею, вибирати дії, виконувати обчислення, перевіряти правильність розв’язання, записувати відповідь.

У допоміжній школі учні мають розв’язувати задачі на рух. Поняття про швидкість рівномірного прямолінійного руху доцільно формувати шляхом безпосереднього спостереження швидкостей пішоходів і машин, велосипедів, лижників. Такі спостереження за руховими об’єктами дають учням змогу зрозуміти залежність між швидкістю, часом і відстанню, усвідомити та вибрати правильний спосіб розв’язання арифметичної задачі.

Особлива увага в 5-10 класах приділяється задачам на обчислення часу, оскільки більшість учнів допоміжної школи відчувають значні труднощі при їх розв’язуванні.

Задачі на обчислення площі та об’єму розв’язуються перш за все на основі безпосередніх практичних робіт учнів на вимірювання.

Підбираючи арифметичні задачі, вчитель не повинен обмежуватись лише матеріалом підручника, а використовувати матеріал з газет, науково-популярної літератури, відомості з практичних робіт учнів. З цією метою вчитель і вихователь організовують цілеспрямоване спостереження учнів за явищами соціального життя, природи, а також предметно-практичну та ігрову діяльність, пов’язану з вивченням окремої математичної теми.

Поряд з готовими арифметичними задачами слід вчити учнів перетворенню та складанню нових задач, тобто творчій роботі. Це сприяє кращому засвоєнню структурних компонентів задачі та загальних прийомів роботи над нею.

Оцінка знань учнів допоміжної школи з математики проводиться систематично й здійснюється на основі результатів їх усного опитування, письмових і практичних робіт.

Перші уміння про звичайний дріб учні одержують у 5 класі в зв’язку з виконанням практичних вправ із знаходження однієї або кількох долей цілого предмета, величини, одиниці, потім вчаться знаходити долю певної кількості предметів, числа.

В процесі вивчення чисельника та знаменника дробу, правильного та неправильного дробів, мішаного числа слід організовувати значну кількість практичних робіт з використанням геометричних фігур.

Десяткові дроби вивчають в 7 класі, як окремий випадок звичайних дробів, які мають знаменник у вигляді одиниці з нулями.

Обидва види дробів слід порівнювати, вчити знаходити спільне і відмінне.

На основі спостережень, практичних вправ з предметами і величинами учні знайомляться з основним правилом дробів – перетворенням і виразом дробів у більш крупних долях, неправильних дробів цілими або мішаними числами, записом цілого або мішаного числа, неправильним дробом.

Для розв’язки прикладів на додавання та віднімання дробів використовуються дроби з невеликими знаменниками. Вивчають два випадки з різними знаменниками, коли знаменники взаємно прості, кратні або мають спільні дільники.

Учні за час перебування у школі навчаються знаходити дріб від числа або предмета, складати однакові долі, віднімати їх, віднімати звичайний дріб від одиниці або декількох одиниць, виконувати множення дробу і мішаного числа на ціле число.

Засвоєння десяткових дробів залежить від знань учнями нумерації та співвідношення одиниць вартості, довжини, маси.

Особлива увага звертається на множення та ділення десяткових дробів на 10, 100, 1000. Вивчення даної теми сприяє повторенню таблиці класів і розрядів і місця десяткових дробів у ній, порівнянню долей та десяткових дробів.

При вивченні десяткових дробів необхідно постійно повторювати метричну систему мір, оскільки знання і є основою для вираження чисел, отриманих при вимірюванні десятковим дробом, і навпаки.

Вивчення відсотків у 9 класі спирається на знання десяткових дробів. Постійний запис відсотків у вигляді десяткових дробів, і навпаки, знаходження відсотків від числа допомагають свідомо засвоїти поняття про відсоток як соту долю числа.

Важливе місце у навчанні математики розумово відсталих учнів займає матеріал геометрії, який вивчається у 5-10 класах на спеціально виділених для цієї мети уроках математики.

На даних уроках учні розпізнають площинні та просторові геометричні фігури та моделях, малюнках, оточуючих предметах, знайомляться з властивостями геометричних фігур і тіл, оволодівають елементарними графічними вміннями, вчаться користуватися вимірювальними і креслярськими інструментами, набувають практичних навичок у розв’язуванні задач на вимірювання та обчислення площі об’єму, периметра, суми кутів трикутника тощо.

Формування геометричних уявлень відіграє значну роль у розвитку просторового мислення, моторики, пам’яті, мовлення.

Повторення геометричного матеріалу, формування графічних вмінь та навичок відбувається і на інших уроках математики. Значна увага приділяється практичним вправам у вимірюванні, кресленні, моделюванні. Необхідно використовувати між предметні зв’язки, зокрема, з професійно трудовим навчанням. Так, порівняння предметів за розміром та формою, взаємне розміщення предметів, поняття про площинні та об’ємні форми, їх ознаки, вимірювання довжин відрізків, побудова геометричних фігур, знання про міри довжини, площі, маси необхідно широко використовувати закріплювати на уроках професійно-трудового навчання, образотворчого мистецтва.

Формування багатьох понять слід пов’язувати з розвитком мовлення, що відображає математичний зміст завдань.

На уроках математики необхідно, де є можливість, залучати знання учнів, отримані при вивченні інших предметів. Так, наприклад, при складанні учнями сюжетних задач слід залучати знання та словниковий запас, одержані ними на екскурсіях, на уроках з розвитку мовлення. Програмою з образотворчого мистецтва передбачено ознайомлення з просторовими категоріями, розвиток вмінь, порівнювати предмети та їх частини, формування уявлень про такі долі одиниці, як половина, третина, чверть. Все це слід враховувати і використовувати вчителю в процесі планування уроків математики.

Усне опитування дозволяє вчителю виявити ступінь розуміння учнями вивченого матеріалу, знань правил і вмінь застосовувати їх у практичній діяльності, а також – ступінь техніки обчислень.

Запитання, поставлені вчителем, повинні вимагати від учнів пояснень власних дій, міркувань, уміння застосовувати знання в новій ситуації. За один урок учитель має опитати кожного учня. Це дозволяє вивчити особливості засвоєння математичних знань кожним учнем і своєчасно надати йому допомогу.

Письмова перевірка знань проводиться на уроках математики за допомогою самостійних і контрольних робіт.

Самостійні письмові роботи проводяться на кожному уроці. Це розв’язування задач, прикладів, різні практичні роботи й інші завдання.

У старших класах самостійна робота може тривати 25-30 хвилин.

Контрольні письмові роботи проводяться після вивчення теми чи розділу, в кінці чверті, року. Вони можуть мати різну мету: перевірка знань нумерації, законів або властивостей арифметичних дій (переставна властивість додавання, множення, порядок дій); перевірка вмінь обчислювання прикладів, розв’язання задач різних типів; перевірка навичок вимірювання, креслення, знань властивостей геометричних фігур і т. ін.

Контрольна робота виконується учнями самостійно, без будь-якої допомогою вчителя. На контрольні роботи відводиться одна навчальна година. Обсяг кожної контрольної роботи має бути таким, щоб учні мали змогу протягом визначеного часу виконати й перевірити її.

Крім загальної контрольної роботи всього класу, слід підготувати окремо завдання для тих учнів, з якими проводиться навчання за індивідуальним планом.

Типи помилок у роботах з математики.

Помилки, які трапляються в письмових роботах і усних відповідях учнів, поділяються на грубі помилки та недоліки.

Грубими помилками треба вважати ті, які свідчать про незнання або нерозуміння учнем опрацьованого програмного матеріалу, невміння застосовувати правила для виконання арифметичної дії, плутання порядку дії тощо. Наприклад:
  1. Помилки в обчисленнях, пов’язані з незнанням приймів і правил виконання дій або із незнанням табличних результатів арифметичних дій, із незнанням порядку дій;
  2. Помилки в розв’язанні задач:
  • Неправильний вибір задач;
  • Виконання дії не над тими числами4
  • Пропуск окремих дій;
  • Виконання непотрібних дій;
  • Неправильне формулювання запитань;
  • Невідповідність дії запитанню;
  • Нерозуміння залежності між величинами в задачі;
  • Невміння розв’язати задачу, аналогічну до розв’язаної у класі й вдома;
  • Неправильний запис найменувань при числах та ін.

Недоліками слід вважати ті помилки, які є наслідком неуважності учнів. До недоліків слід відносити: не зовсім точне формулювання правила, нераціональне обчислення, нераціональний запис цифр і знаків дій, помилки при списуванні завдання, пропуск найменувань або постановка їх там, де не слід.

Програма представлена у табличній формі, і включає три розділи: зміст навчання, вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів і корекційно-розвивальна спрямованість.

У розділі «зміст навчання» запропоновано навчальний матеріал, який підлягає вивченню у відповідному класі. Зміст навчання математики структуровані за темами. Визначено кількість годин, передбачених для вивчення кожної з них.

Розділ «навчальні досягнення учнів» ознайомлює вчителя з обов’язковим рівнем знань, умінь і навичок, якими учні повинні оволодіти в процесі вивчення навчального матеріалу.

Розділ «спрямованість корекційно-розвивальної роботи» передбачає, що оволодіння програмовим матеріалом з математики сприяє розвитку пізнавальної діяльності. Зокрема, мислення, що реалізується завдяки формуванню вмінь: аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, знаходити причинно-наслідкові зв’язки,узагальнювати, доводити, діяти за аналогією.

Розвиток самостійності розумово відсталих школярів відбувається шляхом формування вмінь: планувати власні дії, контролювати проміжні та кінцеві результати; працювати за зразком, вказівками вчителя, таблицями, навчання працювати з коментуваннями власних дій, формування вмінь самостійно застосовувати правило.

Доцільним також є розвиток вміння запам’ятовувати, організовувати своє робоче місце тощо.

Наведений розділ годин по темах є орієнтовним. Залежно від рівня знань учнів класу, від труднощів, що виникають у розумово відсталих учнів під час вивчення математики, вчитель може збільшити або зменшити час на вивчення окремих тем, що забезпечить свідоме і міцне засвоєння школярами всього матеріалу, передбаченого для кожного року навчання.

У пропонованій програмі визначено зміст математики як навчального предмета 5-10 класів допоміжних шкіл, у яких на вивчення математики відводиться така тижнева кількість годин:

класи

5

6

7

8

9

10

години

4

5

5

5

4

4