Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором історія України
| Вид материала | Документы |
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2805.28kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 1828.02kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2778.79kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 1209.62kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2950.56kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2719.13kb.
- Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх, 756.17kb.
- Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх, 1319.97kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 1650kb.
- Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх, 2354.27kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПРОГРАМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО РОЗПОДІЛУ ПРОГРАМНОГО МАТЕРІАЛУ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ 5-10 КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ШКІЛ ДЛЯ ДІТЕЙ СЛІПИХ ТА ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ
Історія України
Всесвітня історія
Правознавство
Етика
Математика
Алгебра
Геометрія
Київ
2009
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
(лист Міністерства освіти і науки України №1/11-6911 від 17.08.2009)
Відповідальний за випуск:
Програми підготували: Синьова Є. П., Вавіна Л. С. та ін.
© Міністерство освіти
і науки України, 2009
Пояснювальна записка
Навчання сліпих і дітей зі зниженим зором в 5-10 класах здійснюється за адаптованими програмами загальноосвітніх навчальних закладів, зміст яких відповідає вимогам Державного стандарту базової і повної середньої освіти. Тому у збірнику подаються окремим блоком Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором, в яких вимоги до засвоєння матеріалу відповідають особливостям цієї категорії дітей, з таких навчальних предметів: українська мова та література, іноземна мова, зарубіжна література, історія України, всесвітня історія, правознавство, етика, природознавство, біологія, географія, фізика, хімія, математика, алгебра, геометрія. Оригінальними є лише деякі модифіковані програми, які складено на основі врахування типологічних та індивідуальних психофізичних і зорових можливостей дітей з глибокими порушеннями зору. Оригінальні за змістом і методикою подання навчального матеріалу програми з таких предметів - образотворче мистецтво для учнів зі зниженим зором, рельєфне малювання для сліпих учнів, українська художня культура для учнів сліпих та зі зниженим зором, фізична культура для сліпих учнів, фізична культура для учнів зі зниженим зором, трудове навчання для учнів зі зниженим зором, обслуговуюча праця для учнів зі зниженим зором, інформатика для учнів сліпих та зі зниженим зором - ввійшли до окремого блоку Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором.
Курс інформатики в школах для дітей сліпих та зі зниженим зором вивчається в 9-10 класах, запропонована програма з інформатики пропонує розпочинати вивчення цього курсу з 5-класу. За рішенням педагогічної ради вивчення цього курсу може здійснюватися за рахунок факультативних занять.
У 2009/2010 навчальному році за новими програмами працюватимуть 5-7 класи спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором. Інші класи продовжують працювати за навчальними планами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 02.11.2004р. №842 з урахуванням змін, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 22.08.2005р. №489.
Типові навчальні плани основної школи для дітей сліпих і зі зниженим зором передбачають реалізацію Закону України „Про загальну середню освіту” і Державного стандарту базової і повної середньої освіти з урахуванням особливих потреб дітей сліпих і зі зниженим зором, пов’язаних з відсутністю або різким зниженням у них зору та порушенням зорових функцій. За цими планами у 5-6 класах вивчається новий навчальний предмет „Етика” про загальнолюдські моральні цінності, культурну спільність людей, толерантність у взаєминах між людьми. В цих же класах значно розширений пропедевтичний інтегрований курс „Природознавство”, який передбачає формування в учнів уявлення про цілісність світу та пізнавального інтересу до предметів природничого циклу. Запроваджено також вивчення курсу „Основи здоров’я”, який інтегрує знання з валеології та безпеки життєдіяльності і має на меті навчити школярів вести здоровий спосіб життя. З 5-го класу також вивчатимуться предмети, що реалізують освітню галузь „Естетична культура”, зокрема музичне (5-8 класи) та образотворче (5-7 класи) мистецтво.
Повноцінність базової середньої освіти цієї категорії дітей забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної частин навчального плану. Інваріантна складова відповідає Типовому навчальному плану для основної загальноосвітньої школи, крім кількості годин, відведених на вивчення навчальних предметів. У зв’язку з подовженням терміну навчання дітей з глибокими порушеннями зору в спеціальній школі на один рік, збільшується кількість годин на вивчення всіх предметів навчального плану, через що їх зміст перерозподілений по класах.
Варіативна складова передбачає додаткові години на корекційно-розвивальні заняття та на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, факультативні, індивідуальні та групові заняття.
Зміст корекційно-розвивальних занять спрямований на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку сліпих і слабозорих учнів, і реалізується у спеціальних школах для сліпих і дітей зі зниженим зором через всі навчальні предмети, а також корекційні курси: „Лікувальна фізкультура” (5-6 кл.), „Ритміка” (5-9 кл.), ”Соціально-побутове орієнтування” (5-9 кл.), "Корекція вад розвитку” (5-6 кл.), „Розвиток мовлення” (5-7 кл.), „Орієнтування в просторі”(5-9 кл. для сліпих дітей).
Це пов’язано з тим, що глибокі порушення або відсутність зору зумовлює своєрідності засвоєння змісту освіти загальноосвітньої школи, що вимагає спеціального педагогічного керівництва цим процесом. Багаторічний досвід навчання дітей з порушеннями зору переконливо довів, що за умов спеціально організованого процесу навчання значно активізується пізнавальна діяльність і творчі здібності учнів із зоровою патологією, а якість їхніх знань не поступається якості знань учнів з нормальним зором.
Однією з основних організаційних форм навчання в спеціальних школах для дітей сліпих та зі зниженим зором є урок. Він має відповідати вимогам дидактично-методичних принципів, як і в школі для дітей з нормальним зором: взаємозв’язку навчання, виховання і розвитку; демократизації і гуманізації навчання; його особистісної орієнтації та ін. Однак, враховуючи наявність в учнів спеціальної школи порушень сенсорної сфери та пов’язаних з ними певних особливостей навчально-пізнавальної діяльності, до уроку в спеціальній школі ставляться специфічні вимоги. Насамперед вони стосуються розв’язання компенсаторно-реабілітаційних і корекційно-розвивальних завдань, спрямованих на досягнення максимальної нормалізації психічних процесів, подолання типологічних та індивідуальних особливостей дітей сліпих та зі зниженим зором у процесі їхнього навчання і розвитку.
Ці завдання стосуються насамперед психічного і фізичного розвитку учнів та корекції основних функцій зору.
Корекція психічного розвитку передбачає систему педагогічних заходів, спрямованих на виправлення або послаблення недоліків сприймання, уявлень, запам’ятання, пам’яті, мислення і мовлення.
Корекція фізичного розвитку включає систему педагогічних засобів, спрямованих на зміцнення рухової сфери (насамперед загальної і дрібної моторики), розвиток правильної постави та просторового орієнтування.
Корекція функцій зору передбачає охорону зору під час навчального процесу, його дорозвиток, удосконалення гостроти, поля зору у дітей зі зниженим та залишковим зором, окорухових та прослідковуючих функцій, бінокулярності зору, кольоророзрізнення тощо.
Корекційно-компенсаторна спрямованість уроку визначається його метою і завданнями, які в свою чергу зумовлюються змістом навчального матеріалу, віком учнів, їхніми індивідуальними особливостями, часом втрати зору або початком його зниження.
У загальному вигляді корекційно-компенсаторна спрямованість уроку на П ступені навчання буде полягати в наступному:
– розширенні та збагаченні необхідного фонду уявлень: "зони найближчого розвитку" і зони "актуального розвитку" (за Л.С.Виготським);
– створення конкретно-образної основи для розвитку в учнів мисленнєвої діяльності, фундаменту для отримання знань, що сприятиме подоланню їх формалізму, відриву від конкретно-предметного змісту. Чим раніше у дитини відбулося порушення зору, тим більше часу в спеціальній школі слід приділити формуванню у них уявлень про навколишню дійсність;
– формування, розширення та уточнення моральних понять (патріотизм, товариськість, дружба, щастя та ін.);
– удосконалення способів пізнавальної діяльності: полісенсорної (залучення всіх збережених аналізаторів) та особливо розумової (удосконалення прийомів та операцій аналізу, порівняння, узагальнення, класифікації тощо);
– всебічний розвиток мислення учнів, в якому все більше місця має відводитися компенсації чуттєвого пізнання логічним. Для цього значну увагу в основній ланці освіти дітей з порушеннями зору слід приділити встановленню подібності за аналогією, причинно-наслідкових зв’язків, умовисновкам, асоціативному та образному мисленню, абстрагуванню, узагальненню тощо;
– розвиток емоційно-вольової сфери дітей з відсутнім або різко зниженим зором, впевненості в своїх силах, для чого використовуються повільніший темп роботи, охоронний режим, варіативність завдань, опора на заохочення, похвалу позитивні емоції та ін.
У системі дидактичних вимог до уроку в школі для сліпих та дітей зі зниженим зором важливе місце займає використання наочності. Важливою функцією наочності в основній спеціальній школі залишається розширення і уточнення в учнів уявлень про навколишній світ. Її використання також сприяиме розвиткові в учнів спостережливості, уяви, просторового мислення та інших форм пізнавальної діяльності. Велике корекційне значення має використання наочності як засобу, який розвиває зорові функції у дітей зі зниженим зором, зокрема при порушеннях кольоророзрізнення, окорухових функцій.
Вчитель має добре знати особливості сприймання учнями зображувальної наочності, а також особливості запам'ятовування різних компонентів картини (кольору, форми, деталей, просторових відношень), розуміння їх взаємозв'язку. Використовуючи наочні посібники, рекомендується враховувати наступні особливості зорового сприймання слабозорих учнів:
- фрагментарність уявлень, наслідком якої є уривчастість описового мовлення (Ю.О.Кулагін);
- уповільненість сприймання: зі зменшенням гостроти зору збільшується час сприймання (А.І.Зотов). Однак гострота зору 0,2 є критичною, після чого швидкість сприймання не на багато зростає. Швидкість сприймання змінюється під впливом багатьох факторів (розміру і складності об'єктів, рівня освітленості, ступеня втомлюваності та ін.) і залежить від характеру основного захворювання очей: в учнів з атрофією зорового нерва, дегенерацією жовтої плями, вторинною катарактою, ністагмом, астигматизмом особливо спостерігається зниження швидкості сприймання (Є.М.Українська);
- порушення кольоросприймання у вигляді підвищення порогів на червоний і зелений кольори, при нормальних порогах – на синій; можуть траплятися випадки нерозрізнення кольору при захворюваннях сітківки та атрофії зорового нерва, дещо краще кольоросприймання при амбліопії, альбінізмі та вроджених катарактах (за даними Н.В.Шубіної);
- зниження тонкості зорових диференціювань у процесі впізнавання об'єкта. Значні труднощі під час впізнавання зображень відчувають діти з частковою атрофією зорового нерва; у них спостерігається не лише уповільненість сприймання, а й значна кількість помилок, уподібнень одного зображення до іншого, подібного до нього (М.І.Земцова).
З урахуванням названих особливостей зорового сприймання і зумовлених ними труднощів необхідно в спеціальній школі створювати на уроках певні умови. До них належіть наступні:
- дотримання необхідної відстані під час демонстрації (демонструвати зображення слід з відстані 25-33 см – оптимального для сприймання бінокулярним зором;
- забезпечення відповідного освітлення залежно від характеру захворювання очей;
- дотримання тривалості демонстрування (слід мати на увазі, що в учнів з атрофією зорового нерва, дегенерацією жовтої плями, вторинною катарактою швидкість сприймання знижена);
- забезпечення учнів ілюстративним матеріалом певного формату (розмір 9х12 см дає можливість майже всім слабозорим, навіть з вузьким полем зору, бачити все зображення, охоплювати його поглядом);
- демонстрацію кольорових зображень слід проводити з врахуванням особливостей кольорового зору, з максимальною яскравістю у спектрі кожної форми (слабозорі, в яких сліпота на червоний колір, не зможуть відрізнити синьо-зелений колір від червоного; у кого має місце сліпота на зелений колір, не зможуть відрізнити червоно-пурпурний від сірого);
- забезпечення кожного учня роздатковим матеріалом.
В розробці програм взяли участь вчителі наступних шкіл-інтернатів для дітей з порушеннями зору:
Київської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 5 для сліпих дітей: Вовнова Т.С., Мучник Е.Б., Набоченко О.О., Рокша Г.В., Романеско А.В., Руденко В.С., Снігир Г.О., Соловей Є.Я., Шаповалова В.З.
Київської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для слабозорих дітей №11: Іванченко Т.Г., Коржова В.П., Манько О.М., Новотна В.П., Султанова В.Н., Юдіна О.А., Яремчук С.В.
Боярської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для слабозорих дітей Київської області: Богдан А.І., Лисенко Л.П., Лісовський Р.А., Полторацький А.А.
Житомирської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для слабозорих дітей: Вакулюк О.П., Іванова Н.І., Ковальчук І.В., Федорчук Т.М.
Слов’янської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей з порушеннями зору: Хмелева Т.В.
Харківської обласної спеціальної гімназії-інтернату для сліпих дітей імені В.Г. Короленка: Батіщева Р.П., Бородай З.П., Бутенко А.В., Зиков М.І., Мацкевич О.Д., Олейник С.О., Омеляненко О.К., Родяхіна Т.А., Москаленко Т.І.
Одеської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 93 для сліпих дітей: Германова Є.Г., Кузнєцова Л.Б.
Викладачі кафедри тифлопедагогіки Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П. Драгоманова: Войтюк Ю.О., Глушенко К.О., Гребенюк Т.М., Малюхова Н.І., Паламар О.М., Тімакова Ю.В.
Наукові співробітники лабораторії тифлопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки АПН України: Гудим І.М., Куценко Л.О., Легкий О.М.
Історія України
| Кількість годин | Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів та корекційно – розвивальна мета | |
| Вступ до історії 5-й клас(35 год) | |||
| 1 | ВСТУП Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу та ознайомлення з підручником шрифтом Брайля. Історія як навчальний предмет і наука. Історія України — складова всесвітньої історії. | Учень: знайомиться з підручником його структурою, методичним апаратом Засвоює поняття “історія”. | |
| 6 | Тема 1. ЗНАЙОМСТВО З ІСТОРІЄЮ Відлік часу в історії. Ознайомлення з історичною картою, та розвиток навичок роботи з історичною картою. Історичні джерела. Речові джерела. Археологія. Археологія про життя найдавніших людей. Речові пам’ятки трипільців. Історичні заповідники та музеї. Писемність та усна народна творчість як джерело історичних відомостей. Архіви. Нумізматика, сфрагістика та геральдика в історичній науці. Тризуб. Золота пектораль та найвидатніші скіфські пам’ятки. Археологи про грецькі міста-держави на території України. Імена та назви. Легенди про походження географічних назв (на матеріалі історії рідного краю). Давні слов’яни. Історики про походження українського народу. Легенда про походження Києва. Наш край. | Учень: Знайомиться з історичною картою і методами та прийомами користування нею Вивчає умовні позначення Знайомиться з макетом лінії часу та визначає на ній запропоновані дати. Співвідносить рік зі століттям Пояснює, як відбувається відлік часу в історії, звідки історики довідуються про минулі часі; про давнє походження тризуба; про давність етноніма “Україна”. Вироблення навичок роботи з історичним джерелом, розвиток навичок огляду речових пам’яток. Вироблення навичок та вмінь користування монетами та паперовими грошима. Виділяє з прочитаного адаптований історичний текст, знаходить у ньому історичну інформацію. Відрізняє художньо-образний та науково-популярний історичний тексти. Знаходить у тексті відповіді на запитання Виробляє навички орієнтації по підручнику. Виробляє навички переказів родинних легенд та казок. | |
| 1 | Тематичне оцінювання | Учень: Закріплює навички самостійної роботи з підручником, та закріплює навички орієнтування в підручнику. | |
| 6 | Тема 2. КНЯЖА РУСЬ-Україна Київська Русь. Давні літописи про перших князів Київської держави та походження назви “Русь”. Повість минулих літ. Київська держава часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Літописець про запровадження християнства. Софійський собор, Києво-Печерська Лавра — символи Київської Русі. Пам’ятки книгописання. Руська Правда. Письмові згадки про школи Київської Русі. Боротьба Київської Русі з кочовиками. Володимир Мономах. “Повчання дітям”. Київська Русь і монголо-татарська навала. Археологічні знахідки та літописи про боротьбу з монголами та монгольське ярмо. Галицько-Волинська держава. Данило Романович. Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Люблінська унія та її наслідки. Василь-Костянтин Острозький. Наш край. | Учень: Визначає на карті сторони світу, території Київської Русі та Галицько-Волинської держави, виробляє навички роботи з картою. Визначає тривалість подій, віддаленість від сьогодення, розвиває вміння відліку часу. Називає найвизначніші події та найвидатніших діячів княжої доби. За текстом розповідає про історичного діяча та про історичну подію. Вибірково переказує художньо-образний текст, вибираючи з нього історичну інформацію. Наводить приклади найвідоміших культурних пам’яток. Відрізняє в сюжеті оповідань справжні історичні факти та постаті від вигаданих. Складає простий план до тексту підручника. Виокремлює в тексті головне й другорядне. Оцінює інформацію історичних джерел. Розширює знання з історії рідного краю. | |
| 1 | Узагальнення і корекція знань і вмінь. | Співвідношує знання та вміння. | |
| 1 | Тематичне оцінювання | | |
| 6 | Тема 3. КОЗАЦЬКА Україна Виникнення українського козацтва та Побут, звичаї козацького товариства в літературі. Запорізька Січ — козацька республіка. Козацькі клейноди як пам’ятки історії. Доба героїчних походів. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Історичні джерела про гетьмана Б. Хмельницького та Українську козацьку державу. Українсько-московський договір 1654 року. Українська козацька держава другої половини ХVІІ ст. Література та письмові джерела про І. Мазепу. Боротьба козацької старшини за відновлення державних прав України. П. Полуботок, гетьмани, ліквідація української козацької держави та зруйнування Січі в історичних джерелах. Кошовий отаман П. Калнишевський в усній народній творчості. Свідчення про поширення освіти та навчання у братських школах. Києво-Могилянська академія. Найвидатніші митці української культури ХVІІІ ст. Г. Сковорода. Наш край. | Учень: Визначає на карті територію Гетьманщини. Визначає тривалість подій, складає елементарні хронологічні задачі. Називає найвизначніші події та найвидатніших діячів козацької доби. Наводить приклади найвідоміших культурних пам’яток. Стисло характеризує і дає словесний портрет історичної постаті, використовуючи текст підручника. Висловлює ставлення до подій та постатей. Розповідає про кілька (на вибір) пам’яток козацької доби. Докладно переказує науково-популярний текст, складаючи розгорнутий план відповіді на питання. За текстом складає план перебігу подій. Моделює белетризовану ситуацію, змінюючи особу оповідача, додаючи нових героїв, тощо. Складає словник історизмів, витлумачує їх на основі тексту. Порівнює (за запропонованими вчителем лініями порівняння) історичні факти та події. | |
| 1 | Узагальнення і корекція знань і вмінь | | |
| 1 | Тематичне оцінювання | | |
| 7 | Тема 4. УКРАЇНА В ХІХ—ХХ ст. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій. Освіта. Університети. І. Котляревський, Т. Шевченко. “Руська трійця”. В. Антонович, І. Франко, Леся Українка в національно-культурному житті другої половини ХІХ — поч. ХХ ст. Меценатство. Україна у Першій світовій війні. Пісні українських січових стрільців. Відродження Української держави в 1917— 1920 рр., Центральна Рада. М. Грушевський. Свідчення про встановлення більшовицької влади в Україні. Україна в СРСР. Індустріалізація та колгоспна система. Голодомор 1932—1933 років. Велика Вітчизняна війна (1941—1945 рр.) — основна складова Другої світової війни. Кіно- та фотодокументи про війну. Свідчення про життя населення України в роки окупації (за матеріалами історії рідного краю). Партизанський рух. Визволення України. Пам’ятники героям боротьби та жертвам війни (за матеріалами історії рідного краю). Нагороди ветеранів Великої Вітчизняної війни. Відбудова. Україна у 50—80-ті роки ХХ століття. Завершення формування території сучасної України. Досягнення і проблеми. Уроки Чорнобильської трагедії. Освіта. Наука. Культура. Наш край. | Учень: Показує на карті територію України, Визначає області, найбільші міста. Переказує адаптований історичний текст за планом, вживаючи історичні поняття. Встановлює хронологічну послідовність 2—3 історичних події. Називає найважливіші події та найвизначніші постаті. Вибирає (з переліку) пов’язані події (факти). Складає план розповіді про подію. Складає запитання про історичні події та постаті. Ділиться враженнями щодо історичних подій та постатей. Визначає історичне тло в художніх оповіданнях на історичну тематику. Дає повну відповідь на історичне питання (за текстом підручника). Наводить приклади участі своїх родичів у важливих подіях XX ст. | |
| 1 | Узагальнення і корекція знань і вмінь | | |
| 3 | Тема 5. УКРАЇНА СУЧАСНА Розпад СРСР. Незалежність України. Конституція України як основний закон держави. Територія, населення та національний склад, найбільші міста. Державні символи України. Сучасна Україна у Європі та світі | Учень: визначає на карті територію сучасної України Встановлює хронологічну послідовність прийняття найважливіших державотворчих документів. Вибирає (з переліку) пов’язані події (факти). Складає розповідь на основі розповідей родичів про їхній внесок у будівництво заможної демократичної України. Наводить приклади зі сфери науки, спорту, культури, де Україна має здобутки світового рівня | |
| 1 | Тематичне оцінювання до тем 4 та 5 | | |
| 1 | Підсумкове узагальнення | | |
| 7-й клас Історія України(35 год) | |||
| 1 | ВСТУП (спільно з історією середніх віків) Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника шрифтом Брайля та спеціального для слабозорих з предмету, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання. Що і як вивчає історія середніх віків. Хронологічні межі та періодизація середньовіччя. Середньовічна Україна | Учень: визначає на карті основні напрями великого переселення слов’ян відповідно до сторін світу, територію Київської держави, основні напрями походів київських князів. Визначає хронологічні межі правління князів Київської Русі та встановлює їх відповідну хронологічну послідовність. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “слов’яни”, “анти”, “склавини”, “Велике переселення слов’ян”, “східнослов’янські племінні союзи”, “держава”, “князь”, “Русь”, “християнство”, “Київська Русь”. | |
| 5 | Тема 1. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ Слов’яни під час Великого переселення народів. Розселення племінних союзів східних слов’ян VІІІ—ІХ ст. на території України. Сусіди східнослов’янських племен. Етнічні й державотворчі процеси в період утворення Київської Русі. Походження назви Русь. Князювання Аскольда. Правління Олега. Князь Ігор. Походи проти Візантії. Княгиня Ольга, її реформи. Прихід Святослава до влади. Похід проти Хозарського каганату. Балканські походи. Суспільний устрій Київської Русі у ІХ—Х ст. Склад та заняття населення. Життя людей у селі. Міста і міське життя. | Пояснює походження назви “Русь”. Використовує дані джерел, характеризує особистість та діяльність перших князів, аналізує літописні легенди, відрізняє вимисел від історичних фактів. Порівнює внутрішню і зовнішню політику князів Київської Русі. Визначає наслідки внутрішньої та зовнішньої політики перших князів та оцінює їхню діяльність з точки зору розвитку Київської держави. Наводить приклади зростання могутності та міжнародного авторитету Київської Русі. Описує господарське і повсякденне життя різних станів населення і суспільний устрій Київської Русі, використовуючи історичні джерела, текст. | |
| 1 | Тематичне оцінювання | | |
| 5 | Тема 2. КИЇВСЬКА РУСЬ НАПРИКІНЦІ Х — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІ ст. Початок правління князя Володимира. Територіальне зростання Київської Русі. Запровадження християнства як державної релігії. Внутрішня і зовнішня політика Володимира. Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утвердження Ярослава в Києві. Розбудова Києва. “Руська правда”. Церковне та культурно-освітнє життя. Відносини з іншими державами. Політичний устрій. Основні верстви населення. Феодальні відносини та землеволодіння. Залежність селян і повинності. Розвиток сільського господарства, ремесел, торгівлі. Міста. Гроші. Повсякденне життя різних верств населення. Відношення до інвалідів в Київській Русі. Виникнення та розвиток української мови та писемності. Школи. Усна народна творчість. Архітектура. Малярство. Скульптура. Музична творчість. | Учень: визначає на карті території Київської Русі за Володимира та Ярослава. Визначає хронологічні межі правління князів Київської Русі. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “закон”, “Руська правда”, “верства”, “монастир”. Наводить приклади основних внутрішньо- і зовнішньополітичних заходів Володимира і Ярослава. Характеризує Володимира та Ярослава як особистостей і державних діячів. Визначає передумови й історичне значення запровадження християнства. Пояснює роль княжої влади у політичному устрої Київської Русі, сутність феодальних відносин. Описує та порівнює повсякденне життя представників різних верств населення, характеризує на прикладах стан розвитку господарства і торгівлі. Розповідає про виникнення східнослов’янської писемності та розвиток української мови, обґрунтовує поширення писемності серед різних верств населення. Називає і описує видатні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва за часів Ярослава. | |
| 1 | Тематичне оцінювання | | |
| 6 | Тема 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІ — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ ст. Становище у державі за часів правління Ярославичів. Боротьба між Ярославичами за київський престол. Любецький з’їзд князів. Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха, його внутрішня і зовнішня політика. Правління Мстислава Володимировича. Поява удільних князівств. Політичний і соціально-економічний розвиток Київського і Переяславського князівств середини XII — першої половини XIIІ ст. Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігово-Сіверського князівства середини XII — першої половини XIIІ ст. “Слово о полку Ігоревім” — історичне джерело і літературна пам’ятка Київської Русі. Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств. Піднесення Галицького князівства за Володимира та Ярослава Осмомисла. Освіта. Наука. Усна народна творчість. Книжні пам’ятки. Літописання. Архітектура та мистецтво. Київська Русь в історії Європи. | Учень: визначає на карті території князівств часів роздробленості Київської Русі, характеризує географічне положення князівств, формулює зв’язки між географічним положенням та їх історичним розвитком. Називає дати правління Володимира Мономаха і його сина Мстислава; співвідносить дати основних подій та процесів історії князівств за часів роздробленості. Застосовує та пояснює на прикладах термін “роздробленість”. Оцінює Володимира Мономаха як людину і державного діяча. Доводить, що за часів Володимира Мономаха і його сина Київська Русь пережила піднесення. Визначає морально-духовні цінності тогочасної людини, порівнюючи їх із сучасними. Пояснює причини і сутність політичної роздробленості Київської Русі. Називає особливості політичного та соціально-економічного життя князівств часів роздробленості, найзначніших князів, пам’ятки культури цього періоду. Розповідає про похід князя Ігоря, наводячи приклади з тексту “Слова...”. Характеризує на конкретних прикладах стан розвитку окремих сфер культури. Називає і описує видатні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва. | |
| 1 | Тематичне оцінювання | | |
| 6 | Тема 4. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича. Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави. Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі. Утворення Золотої Орди. Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича. Коронація Данила. Наступники Данила Романовича. Правління короля Юрія І. Останні галицько-волинські князі. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинської держави в 40—80-ті рр. ХІV ст. Волинь за правління Любарта. Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави. Освіта. Літописання. Архiтектура та образотворче мистецтво. Історичне значення Галицько-Волинської держави в розвитку української державності. | Учень: визначає на карті столицю та територію держави, утвореної Романом Мстиславичем, напрями походів монголів і українські міста, захоплені Батиєм, Визначає хронологічну послідовність подій історії Галицько-Волинської держави. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “Галицько-Волинська держава”, “монголо-татари”, “Золота Орда”, “золотоординське ярмо”. Називає галицько-волинських князів, факти героїчного опору монгольській навалі. Визначає особливості залежності галицько-волинських земель від Золотої Орди, архітектури та образотворчого мистецтва Галицько-Волинської держави. Оцінює Данила Романовича як державного діяча. Встановлює причини та визначає міжнародне значення коронації Данила. Обґрунтовує, що князювання Данила було добою розквіту Галицько-Волинської держави. Характеризує заходи, до яких вдавалися Даниловичі, аби втримати могутність Галицько-Волинської держави; стан розвитку окремих сфер культури. Називає і описує найзначніші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, національні символи, витоки яких сягають часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави. | |