Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для сліпих дітей

Вид материала

Документы

Содержание Пояснювальна записка Образотворче мистецтво Читання рельєфних зображень Малювання з натури Декоративне малювання Малювання на тему (орієнтовна тематика) Бесіди про мистецтво Твори образотворчого мистецтва На кінець навчального року учень На кінець навчального року учень 6 клас (35 год., 1 год. на тиждень) Читання рельєфних зображень Малювання з натури Декоративне малювання Малювання на тему (орієнтовна тематика) Бесіди про мистецтво Твори образотворчого мистецтва На кінець навчального року учень На кінець навчального року учень 7 клас (35 год., 1 год. на тиждень) ... Полное содержание

Подобный материал:

• Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх, 756.17kb.
• Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх, 2354.27kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 1867.57kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2805.28kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 1828.02kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2719.13kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2778.79kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2950.56kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 1209.62kb.
• Програми для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово, 2334.45kb.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРОГРАМИ З МЕТОДИЧНИМИ РЕКОМЕНДАЦІЯМИ ДЛЯ 5-10 КЛАСІВ

СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ СЛІПИХ ДІТЕЙ


Рельєфне малювання для сліпих учнів


Фізична культура для сліпих учнів


Київ

2009


Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(лист Міністерства освіти і науки України №1/11-6911 від 17.08.2009)


Відповідальний за випуск:

Програми підготували: Синьова Є. П., Вавіна Л. С. та ін.

© Міністерство освіти

і науки України, 2009


Пояснювальна записка

Навчання сліпих і дітей зі зниженим зором в 5-10 класах здійснюється за адаптованими програмами загальноосвітніх навчальних закладів, зміст яких відповідає вимогам Державного стандарту базової і повної середньої освіти. Тому у збірнику подаються окремим блоком Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором, в яких вимоги до засвоєння матеріалу відповідають особливостям цієї категорії дітей, з таких навчальних предметів: українська мова та література, іноземна мова, зарубіжна література, історія України, всесвітня історія, правознавство, етика, природознавство, біологія, географія, фізика, хімія, математика, алгебра, геометрія. Оригінальними є лише деякі модифіковані програми, які складено на основі врахування типологічних та індивідуальних психофізичних і зорових можливостей дітей з глибокими порушеннями зору. Оригінальні за змістом і методикою подання навчального матеріалу програми з таких предметів - образотворче мистецтво для учнів зі зниженим зором, рельєфне малювання для сліпих учнів, українська художня культура для учнів сліпих та зі зниженим зором, фізична культура для сліпих учнів, фізична культура для учнів зі зниженим зором, трудове навчання для учнів зі зниженим зором, обслуговуюча праця для учнів зі зниженим зором, інформатика для учнів сліпих та зі зниженим зором - ввійшли до окремого блоку Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором.

Курс інформатики в школах для дітей сліпих та зі зниженим зором вивчається в 9-10 класах, запропонована програма з інформатики пропонує розпочинати вивчення цього курсу з 5-класу. За рішенням педагогічної ради вивчення цього курсу може здійснюватися за рахунок факультативних занять.

У 2009/2010 навчальному році за новими програмами працюватимуть 5-7 класи спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором. Інші класи продовжують працювати за навчальними планами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 02.11.2004р. №842 з урахуванням змін, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 22.08.2005р. №489.

Типові навчальні плани основної школи для дітей сліпих і зі зниженим зором передбачають реалізацію Закону України „Про загальну середню освіту” і Державного стандарту базової і повної середньої освіти з урахуванням особливих потреб дітей сліпих і зі зниженим зором, пов’язаних з відсутністю або різким зниженням у них зору та порушенням зорових функцій. За цими планами у 5-6 класах вивчається новий навчальний предмет „Етика” про загальнолюдські моральні цінності, культурну спільність людей, толерантність у взаєминах між людьми. В цих же класах значно розширений пропедевтичний інтегрований курс „Природознавство”, який передбачає формування в учнів уявлення про цілісність світу та пізнавального інтересу до предметів природничого циклу. Запроваджено також вивчення курсу „Основи здоров’я”, який інтегрує знання з валеології та безпеки життєдіяльності і має на меті навчити школярів вести здоровий спосіб життя. З 5-го класу також вивчатимуться предмети, що реалізують освітню галузь „Естетична культура”, зокрема музичне (5-8 класи) та образотворче (5-7 класи) мистецтво.

Повноцінність базової середньої освіти цієї категорії дітей забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної частин навчального плану. Інваріантна складова відповідає Типовому навчальному плану для основної загальноосвітньої школи, крім кількості годин, відведених на вивчення навчальних предметів. У зв’язку з подовженням терміну навчання дітей з глибокими порушеннями зору в спеціальній школі на один рік, збільшується кількість годин на вивчення всіх предметів навчального плану, через що їх зміст перерозподілений по класах.

Варіативна складова передбачає додаткові години на корекційно-розвивальні заняття та на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, факультативні, індивідуальні та групові заняття.

Зміст корекційно-розвивальних занять спрямований на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку сліпих і слабозорих учнів, і реалізується у спеціальних школах для сліпих і дітей зі зниженим зором через всі навчальні предмети, а також корекційні курси: „Лікувальна фізкультура” (5-6 кл.), „Ритміка” (5-9 кл.), ”Соціально-побутове орієнтування” (5-9 кл.), "Корекція вад розвитку” (5-6 кл.), „Розвиток мовлення” (5-7 кл.), „Орієнтування в просторі”(5-9 кл. для сліпих дітей).

Це пов’язано з тим, що глибокі порушення або відсутність зору зумовлює своєрідності засвоєння змісту освіти загальноосвітньої школи, що вимагає спеціального педагогічного керівництва цим процесом. Багаторічний досвід навчання дітей з порушеннями зору переконливо довів, що за умов спеціально організованого процесу навчання значно активізується пізнавальна діяльність і творчі здібності учнів із зоровою патологією, а якість їхніх знань не поступається якості знань учнів з нормальним зором.

Однією з основних організаційних форм навчання в спеціальних школах для дітей сліпих та зі зниженим зором є урок. Він має відповідати вимогам дидактично-методичних принципів, як і в школі для дітей з нормальним зором: взаємозв’язку навчання, виховання і розвитку; демократизації і гуманізації навчання; його особистісної орієнтації та ін. Однак, враховуючи наявність в учнів спеціальної школи порушень сенсорної сфери та пов’язаних з ними певних особливостей навчально-пізнавальної діяльності, до уроку в спеціальній школі ставляться специфічні вимоги. Насамперед вони стосуються розв’язання компенсаторно-реабілітаційних і корекційно-розвивальних завдань, спрямованих на досягнення максимальної нормалізації психічних процесів, подолання типологічних та індивідуальних особливостей дітей сліпих та зі зниженим зором у процесі їхнього навчання і розвитку.

Ці завдання стосуються насамперед психічного і фізичного розвитку учнів та корекції основних функцій зору.

Корекція психічного розвитку передбачає систему педагогічних заходів, спрямованих на виправлення або послаблення недоліків сприймання, уявлень, запам’ятання, пам’яті, мислення і мовлення.

Корекція фізичного розвитку включає систему педагогічних засобів, спрямованих на зміцнення рухової сфери (насамперед загальної і дрібної моторики), розвиток правильної постави та просторового орієнтування.

Корекція функцій зору передбачає охорону зору під час навчального процесу, його дорозвиток, удосконалення гостроти, поля зору у дітей зі зниженим та залишковим зором, окорухових та прослідковуючих функцій, бінокулярності зору, кольоророзрізнення тощо.

Корекційно-компенсаторна спрямованість уроку визначається його метою і завданнями, які в свою чергу зумовлюються змістом навчального матеріалу, віком учнів, їхніми індивідуальними особливостями, часом втрати зору або початком його зниження.

У загальному вигляді корекційно-компенсаторна спрямованість уроку на П ступені навчання буде полягати в наступному:

– розширенні та збагаченні необхідного фонду уявлень: "зони найближчого розвитку" і зони "актуального розвитку" (за Л.С.Виготським);

– створення конкретно-образної основи для розвитку в учнів мисленнєвої діяльності, фундаменту для отримання знань, що сприятиме подоланню їх формалізму, відриву від конкретно-предметного змісту. Чим раніше у дитини відбулося порушення зору, тим більше часу в спеціальній школі слід приділити формуванню у них уявлень про навколишню дійсність;

– формування, розширення та уточнення моральних понять (патріотизм, товариськість, дружба, щастя та ін.);

– удосконалення способів пізнавальної діяльності: полісенсорної (залучення всіх збережених аналізаторів) та особливо розумової (удосконалення прийомів та операцій аналізу, порівняння, узагальнення, класифікації тощо);

– всебічний розвиток мислення учнів, в якому все більше місця має відводитися компенсації чуттєвого пізнання логічним. Для цього значну увагу в основній ланці освіти дітей з порушеннями зору слід приділити встановленню подібності за аналогією, причинно-наслідкових зв’язків, умовисновкам, асоціативному та образному мисленню, абстрагуванню, узагальненню тощо;

– розвиток емоційно-вольової сфери дітей з відсутнім або різко зниженим зором, впевненості в своїх силах, для чого використовуються повільніший темп роботи, охоронний режим, варіативність завдань, опора на заохочення, похвалу позитивні емоції та ін.

У системі дидактичних вимог до уроку в школі для сліпих та дітей зі зниженим зором важливе місце займає використання наочності. Важливою функцією наочності в основній спеціальній школі залишається розширення і уточнення в учнів уявлень про навколишній світ. Її використання також сприятиме розвиткові в учнів спостережливості, уяви, просторового мислення та інших форм пізнавальної діяльності. Велике корекційне значення має використання наочності як засобу, який розвиває зорові функції у дітей зі зниженим зором, зокрема при порушеннях кольоророзрізнення, окорухових функцій.

Вчитель має добре знати особливості сприймання учнями зображувальної наочності, а також особливості запам'ятовування різних компонентів картини (кольору, форми, деталей, просторових відношень), розуміння їх взаємозв'язку. Використовуючи наочні посібники, рекомендується враховувати наступні особливості зорового сприймання слабозорих учнів:

• фрагментарність уявлень, наслідком якої є уривчастість описового мовлення (Ю.О.Кулагін);
  
• уповільненість сприймання: зі зменшенням гостроти зору збільшується час сприймання (А.І.Зотов). Однак гострота зору 0,2 є критичною, після чого швидкість сприймання не на багато зростає. Швидкість сприймання змінюється під впливом багатьох факторів (розміру і складності об'єктів, рівня освітленості, ступеня втомлюваності та ін.) і залежить від характеру основного захворювання очей: в учнів з атрофією зорового нерва, дегенерацією жовтої плями, вторинною катарактою, ністагмом, астигматизмом особливо спостерігається зниження швидкості сприймання (Є.М.Українська);
  
• порушення кольоросприймання у вигляді підвищення порогів на червоний і зелений кольори, при нормальних порогах – на синій; можуть траплятися випадки нерозрізнення кольору при захворюваннях сітківки та атрофії зорового нерва, дещо краще кольоросприймання при амбліопії, альбінізмі та вроджених катарактах (за даними Н.В.Шубіної);
  
• зниження тонкості зорових диференціювань у процесі впізнавання об'єкта. Значні труднощі під час впізнавання зображень відчувають діти з частковою атрофією зорового нерва; у них спостерігається не лише уповільненість сприймання, а й значна кількість помилок, уподібнень одного зображення до іншого, подібного до нього (М.І.Земцова).
  

З урахуванням названих особливостей зорового сприймання і зумовлених ними труднощів необхідно в спеціальній школі створювати на уроках певні умови. До них належіть наступні:

- дотримання необхідної відстані під час демонстрації (демонструвати зображення слід з відстані 25-33 см – оптимального для сприймання бінокулярним зором;

- забезпечення відповідного освітлення залежно від характеру захворювання очей;

- дотримання тривалості демонстрування (слід мати на увазі, що в учнів з атрофією зорового нерва, дегенерацією жовтої плями, вторинною катарактою швидкість сприймання знижена);

- забезпечення учнів ілюстративним матеріалом певного формату (розмір 9х12 см дає можливість майже всім слабозорим, навіть з вузьким полем зору, бачити все зображення, охоплювати його поглядом);

- демонстрацію кольорових зображень слід проводити з врахуванням особливостей кольорового зору, з максимальною яскравістю у спектрі кожної форми (слабозорі, в яких сліпота на червоний колір, не зможуть відрізнити синьо-зелений колір від червоного; у кого має місце сліпота на зелений колір, не зможуть відрізнити червоно-пурпурний від сірого);

- забезпечення кожного учня роздатковим матеріалом.


В розробці програм взяли участь вчителі наступних шкіл-інтернатів для дітей з порушеннями зору:

Київської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 5 для сліпих дітей: Вовнова Т.С., Мучник Е.Б., Набоченко О.О., Рокша Г.В., Романеско А.В., Руденко В.С., Снігир Г.О., Соловей Є.Я., Шаповалова В.З.

Київської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для слабозорих дітей №11: Іванченко Т.Г., Коржова В.П., Манько О.М., Новотна В.П., Султанова В.Н., Юдіна О.А., Яремчук С.В.

Боярської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для слабозорих дітей Київської області: Богдан А.І., Лисенко Л.П., Лісовський Р.А., Полторацький А.А.

Житомирської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для слабозорих дітей: Вакулюк О.П., Іванова Н.І., Ковальчук І.В., Федорчук Т.М.

Слов’янської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей з порушеннями зору: Хмелева Т.В.

Харківської обласної спеціальної гімназії-інтернату для сліпих дітей імені В.Г. Короленка: Батіщева Р.П., Бородай З.П., Бутенко А.В., Зиков М.І., Мацкевич О.Д., Олейник С.О., Омеляненко О.К., Родяхіна Т.А., Москаленко Т.І.

Одеської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 93 для сліпих дітей: Германова Є.Г., Кузнєцова Л.Б.

Викладачі кафедри тифлопедагогіки Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П. Драгоманова: Войтюк Ю.О., Глушенко К.О., Гребенюк Т.М., Малюхова Н.І., Паламар О.М., Тімакова Ю.В.


Наукові співробітники лабораторії тифлопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки АПН України: Гудим І.М., Куценко Л.О., Легкий О.М.


Образотворче мистецтво

(рельєфне малювання для сліпих учнів)


5 клас

(35 год., 1 год. на тиждень)

№ п/п	К-сть год.	Зміст навчального матеріалу	Навчальні досягнення учнів	Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати
1.	9	Читання рельєфних зображень - Читання простих рельєфних малюнків. Читання малюнків різних предметів; - Читання складних малюнків. Ілюстрації до казки (за вибором вчителя); - Читання сюжетних малюнків і складання з опорою на них розповідей; - Робота з рельєфними малюнками. Читання зображень рослин; - Робота з рельєфними малюнками. Читання зображень різних тварин і птахів; - Робота з рельєфними малюнками. Читання зображень ліній різної товщини і форми; - Робота з рельєфними малюнками. Читання умовних позначень, що застосовуються в географічних картах; - Робота з рельєфними малюнками. Визначення положення предметів відносно один одного за їх зображеннями; - Робота з рельєфними малюнками. Визначення різних напрямків за схемою; - Читання малюнків тварин з наступним їх відображенням в аплікаційних композиціях; - Знайомство з зображенням предметів у розрізі.	Учень: - володіє прийомами дотикового обстеження предметів, алгоритмом дотикового обстеження; - впізнає і називає зображення простих предметів; - вміє працювати зі складними малюнками, розуміє, що таке ілюстрація; - розуміє, що таке сюжетний малюнок, вміє складати розповідь з опорою на малюнок; - має уявлення про рослини, характерні для регіону проживання; - має первинне уявлення про масштаб, розуміє співвідношення реальних рослин та їх зображення; - читає зображення тварин і птахів, за допомогою вчителя визначає значущі частини, співвідносить їх з власним тілом; - самостійно впізнає зображення хатніх тварин (собаки, кішки, корови, коня, свині) і птахів (півня, курки, гуски, індика), називає їх; - впізнає і називає дитинчат хатніх тварин і птахів; - має уявлення про всі види ліній, їх використання при зображенні складних предметів, передачі випуклості і фактури; - розуміє співвідношення між умовними позначеннями і реальними об’єктами навколишньої дійсності; - визначає положення предметів відносно один одного за їх зображенням; - розуміє позначення напрямків за схемою; - співставляє рельєфний малюнок і аплікацію; - розуміє зображення предметів у розрізі, з допомогою вчителя визначає зображений предмет.	Формування правильних прийомів обстеження предметів, дій відповідно до алгоритму обстеження предмета. Розвиток дрібної моторики рук, обстежувальних рухів пальців. Розвиток аналітично-синтетичного мислення, вміння впізнавати знайомий предмет, називати його. Розвиток уяви, вміння визначити яскраві моменти сюжету для їх подальшої ілюстрації. Розвиток мовлення і образного мислення. Удосконалення вміння складати розповіді з опорою на малюнок. Розвиток сенсорних дій обстежувального характеру. Удосконалення орієнтування у мікропросторі (на парті). Розвиток зв’язного мовлення описового характеру. Конкретизація уявлень про рослини, характерні для регіону проживання. Конкретизація уявлень про тварин і птахів, значущі частини, співвідношення їх з частинами тіла людини. Конкретизація уявлень про хатніх тварин (собака, кішка, корова, кінь, свиня) і птахів (півень, курка, гуска, індик) та їх дитинчат. Формування уявлень про всі види ліній, їх використання при зображенні складних предметів, передачі випуклості і фактури. Удосконалення уявлень про напрями в схемі. Формування первинних уявлень про умовні зображення, здатності узагальнювати, переносити, співставляти реальні предмети з їх умовним зображенням. Удосконалення розуміння масштабу, його співвідношення з реальними предметами.
2.	10	Малювання з натури - Малювання з натури моделей прямого, гострого і тупого кутів; - Малювання з натури гілки і листка, листка на гілці, гілки ялинки; - Малювання з опорою на зразок різних поєднань геометричних фігур; - Змальовування схематичного малюнка вантажної машини і паровоза. Співвідношення малюнка з моделлю; - Виконання схематичного малюнка літака і ракети і співставлення їх з об’ємними моделями; - Малювання метелика; - Малювання з натури посуду.	Учень: - має сформоване уявлення про прямий, гострий і тупий кути, знаходить на натурі, зображує їх; - зображує на приладі «Школяр» після роботи з натурою гілку і листок, листки на гілці, гілку ялинки; - зображує за уявленням геометричні фігури (коло, трикутник, квадрат, ромб, паралелограм); - зображує з опорою на зразок різні поєднання геометричних фігур; - вміє співвідносити малюнок з моделюю; - змальовує схематичні малюнки; - схематично зображує вантажну машину, паровоз, літак, ракету, має про них сформоване уявлення; - вміє схематично зображувати метелика; - має первинне уявлення про симетрію (на прикладі метелика); - має уявлення про метелика, його узагальнений вигляд; - зображує з натури посуд (чашку та чайник).	Розвиток, дрібної моторики, тактильної чутливості рук, графічних навичок. Конкретизація і корекція уявлень про кути. Корекція і конкретизація уявлень про гілку, листок, їх види і форми. Конкретизація уявлень про коло, трикутник, квадрат, ромб, паралелограм. Формування просторової уяви. Розвиток дотикового сприймання, навичок обстеження, вміння співставляти малюнок і модель. Розвиток перцептивно-перетворюючої діяльності. Розвиток аналітично-синтетичного мислення, операцій порівняння, співставлення, розрізнення. Конкретизація уявлень про вантажну машину, паровоз, літак, ракету. Формування уявлення про метелика. Конкретизація уявлень про посуд.
3.	8	Декоративне малювання - Декоративне малювання. Орнамент в колі; - Складання аплікації. Візерунок в стрічці; - Декоративне малювання. Візерунок в квадраті; - Декоративне малювання. Знайомство з плакатом; - Декоративне малювання. Малювання сніжинок; - Декоративне малювання. Розфарбовування малюнків кольоровими олівцями; - Декоративне малювання. Візерунок в різних геометричних фігур (за вибором дітей); - Декоративне малювання. Виконання аплікації симетричного візерунка.	Учень: - знає, що таке орнамент, самостійно виконує орнамент в колі; - знає, що таке візерунок, чим він відрізняється від орнаменту; - самостійно складає аплікацію візерунка в стрічці; - за допомогою вчителя виконує аплікацію візерунка в стрічці; - самостійно виконує візерунок в квадраті; - знає, що таке плакат, виконує «усний малюнок» плакату; - має узагальнене уявлення про сніжинки, розуміє масштабність виконання малюнка сніжинок по відношенню до натури; - виконує малюнок сніжинки за шаблоном і самостійно; - за допомогою вчителя виконує розфарбовування малюнка кольоровими олівцями не виходячи за контури; - виконує візерунок з геометричних фігур за власним задумом; - має первинне уявлення про симетрію, виконує аплікації симетричного візерунка.	Розвиток естетичних відчуттів. Виховання позитивного ставлення до практичної діяльності. Вдосконалення навичок виконання аплікацій, візерунків і орнаментів. Розвиток просторової орієнтації. Розвиток мовлення і образного мислення, вміння описувати образи за уявою. Формування узагальненого уявлення про сніжинки. Розвиток навичок роботи з кольорами. Формування вміння виконувати завдання за зразком і власним задумом. Формування уявлення про симетрію, симетричний малюнок, способи його виконання.
4.	2	Малювання на тему (орієнтовна тематика) - Малювання на тему «Транспорт»; - Аплікація сюжету (за вибором учителя).	Учень: - з консультативною допомогою виконує малюнок, створює аплікацію на задану тему; - виконує схематичний малюнок транспорту (вантажна машина, паровоз, літак, ракета) за власним вибором; - виконує аплікацію сюжету казки «Колобок».	Розвиток технічних графічних навичок. Розвиток образної уяви та фантазії. Розвиток супроводжувального та плануючого мовлення. Розвиток наочно-образного мислення, уяви та фантазії. Формування і розвиток уявлень про транспорт. Розвиток уявлення про сюжет. Розвиток уяви, вміння ілюструвати сюжет казок
5.	3	Бесіди про мистецтво - Бесіда про мистецтво. Ілюстрація казок, віршів в творчості дитячих письменників (за вибором вчителя); - Бесіда про мистецтво. Зимові пейзажі в творах українських художників (за вибором вчителя); -Декоративно-прикладне мистецтво України (за вибором вчителя).	Учень: - має уявлення про ілюстрацію, розуміє її; - співставляє сюжет твору та ілюстрацію; - виконує «усний малюнок» ілюстрацій до віршів С.Маршака, казок А.Ліндгрен; - має первинне уявлення про пейзаж, знайомий зі зразками зимового пейзажу в творах українських художників; - розуміє значення декоративно-прикладного мистецтва, знайомий з його видами, українським традиціями.	Розвиток зв’язного мовлення, уяви, вміння описувати створений в уяві образ. Формування уявлення про ілюстрацію, її зв’язок з сюжетом. Розвиток естетичних почуттів. Формування уявлення про пейзаж, вміння створювати уявний образ за описом. Формування уявлення про декоративно-прикладне мистецтво.
6.	3	Креслення - Вправи на ділення кола на рівні частини; - Виготовлення моделей геометричних фігур з дроту шляхом згинання, окантовування; - Визначення довжини і ширини предмета за масштабом.	Учень: - самостійно за шаблоном і від руки креслить коло; - виконує поділ кола на рівні частини; - виготовляє моделі геометричних фігур (кола, трикутника, квадрата, прямокутника, паралелограма, ромба) з дроту шляхом згинання, окантовування; - визначає довжину і ширину предмета за масштабом з мінімальною консультативною допомогою вчителя.	Розвиток технічних навичок креслення. Розширення уявлень про коло. Розвиток орієнтації в малому просторі (просторі кола). Конкретизація уявлень про коло, трикутник, квадрат, прямокутник, паралелограм, ромб, їх моделі. Вдосконалення понять про ширину і довжину предмета, масштаб. Розвиток вміння визначати довжину і ширину предметів.
		Твори образотворчого мистецтва: Використання доступних та адаптованих творів мистецтва, ілюстрацій до казок та з дитячих книг, зразки декоративно-прикладного мистецтва України.	На кінець навчального року учень: - знає, що таке орнамент, візерунок; - знає, що таке плакат, виконує «усний малюнок» плакату; - має уявлення про ілюстрацію, виконує «усний малюнок»-ілюстрацію; - володіє прийомами дотикового обстеження предметів, алгоритмом дотикового обстеження; - читає і називає зображення простих предметів, вміє працювати зі складними малюнками, має уявлення про сюжетні малюнки; - самостійно впізнає рельєфні зображення хатніх тварин і птахів; - має сформоване уявлення про всі види ліній, прямий, гострий і тупий кути; - зображує гілку і листок, листки на гілці, гілку ялинки, сніжинки, коло, трикутник, квадрат, ромб, паралелограм, посуд; - змальовує схематичні малюнки; - має первинне уявлення про симетрію; - виконує за власним вибором схематичні малюнки транспорту; - самостійно за шаблоном і від руки креслить коло, виконує поділ кола на рівні частини; - виготовляє моделі геометричних фігур з дроту шляхом згинання, окантовування.	На кінець навчального року учень: Володіє алгоритмом дотикового обстеження пердметів. Вміє називати зображення знайомих предметів. Виділяє яскраві моменти сюжету для їх подальшої ілюстрації. Складає розповіді з опорою на малюнок, зв'язно описує розглянуті та виконані самостійно малюнки. Має правильні уявлення про рослини, характерні для регіону проживання та про тварин і птахів, їх значущі частини, співвідносить з відповідними частинами тіла людини. Має первинні уявлення про найпоширеніші умовні позначення зображень на географічній карті. Співставляє реальні предмети з їх умовним зображенням. Розуміє масштаб, співвідносить його з реальними предметами. Має позитивне ставлення до практичної діяльності Володіє первинними технічними навичками креслення.