Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором природознавство
| Вид материала | Документы |
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 1867.57kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2805.28kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 1209.62kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2950.56kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2719.13kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2778.79kb.
- Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх, 756.17kb.
- Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх, 1319.97kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 1650kb.
- Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх, 2354.27kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПРОГРАМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО РОЗПОДІЛУ ПРОГРАМНОГО МАТЕРІАЛУ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ 5-10 КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ШКІЛ ДЛЯ ДІТЕЙ СЛІПИХ ТА ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ
Природознавство
Біологія
Географія
Фізика
Хімія
Київ
2009
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
(лист Міністерства освіти і науки України №1/11-6911 від 17.08.2009)
Відповідальний за випуск:
Програми підготували: Синьова Є. П., Вавіна Л. С. та ін.
© Міністерство освіти
і науки України, 2009
Пояснювальна записка
Навчання сліпих і дітей зі зниженим зором в 5-10 класах здійснюється за адаптованими програмами загальноосвітніх навчальних закладів, зміст яких відповідає вимогам Державного стандарту базової і повної середньої освіти. Тому у збірнику подаються окремим блоком Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором, в яких вимоги до засвоєння матеріалу відповідають особливостям цієї категорії дітей, з таких навчальних предметів: українська мова та література, іноземна мова, зарубіжна література, історія України, всесвітня історія, правознавство, етика, природознавство, біологія, географія, фізика, хімія, математика, алгебра, геометрія. Оригінальними є лише деякі модифіковані програми, які складено на основі врахування типологічних та індивідуальних психофізичних і зорових можливостей дітей з глибокими порушеннями зору. Оригінальні за змістом і методикою подання навчального матеріалу програми з таких предметів - образотворче мистецтво для учнів зі зниженим зором, рельєфне малювання для сліпих учнів, українська художня культура для учнів сліпих та зі зниженим зором, фізична культура для сліпих учнів, фізична культура для учнів зі зниженим зором, трудове навчання для учнів зі зниженим зором, обслуговуюча праця для учнів зі зниженим зором, інформатика для учнів сліпих та зі зниженим зором - ввійшли до окремого блоку Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором.
Курс інформатики в школах для дітей сліпих та зі зниженим зором вивчається в 9-10 класах, запропонована програма з інформатики пропонує розпочинати вивчення цього курсу з 5-класу. За рішенням педагогічної ради вивчення цього курсу може здійснюватися за рахунок факультативних занять.
У 2009/2010 навчальному році за новими програмами працюватимуть 5-7 класи спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором. Інші класи продовжують працювати за навчальними планами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 02.11.2004р. №842 з урахуванням змін, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 22.08.2005р. №489.
Типові навчальні плани основної школи для дітей сліпих і зі зниженим зором передбачають реалізацію Закону України „Про загальну середню освіту” і Державного стандарту базової і повної середньої освіти з урахуванням особливих потреб дітей сліпих і зі зниженим зором, пов’язаних з відсутністю або різким зниженням у них зору та порушенням зорових функцій. За цими планами у 5-6 класах вивчається новий навчальний предмет „Етика” про загальнолюдські моральні цінності, культурну спільність людей, толерантність у взаєминах між людьми. В цих же класах значно розширений пропедевтичний інтегрований курс „Природознавство”, який передбачає формування в учнів уявлення про цілісність світу та пізнавального інтересу до предметів природничого циклу. Запроваджено також вивчення курсу „Основи здоров’я”, який інтегрує знання з валеології та безпеки життєдіяльності і має на меті навчити школярів вести здоровий спосіб життя. З 5-го класу також вивчатимуться предмети, що реалізують освітню галузь „Естетична культура”, зокрема музичне (5-8 класи) та образотворче (5-7 класи) мистецтво.
Повноцінність базової середньої освіти цієї категорії дітей забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної частин навчального плану. Інваріантна складова відповідає Типовому навчальному плану для основної загальноосвітньої школи, крім кількості годин, відведених на вивчення навчальних предметів. У зв’язку з подовженням терміну навчання дітей з глибокими порушеннями зору в спеціальній школі на один рік, збільшується кількість годин на вивчення всіх предметів навчального плану, через що їх зміст перерозподілений по класах.
Варіативна складова передбачає додаткові години на корекційно-розвивальні заняття та на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, факультативні, індивідуальні та групові заняття.
Зміст корекційно-розвивальних занять спрямований на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку сліпих і слабозорих учнів, і реалізується у спеціальних школах для сліпих і дітей зі зниженим зором через всі навчальні предмети, а також корекційні курси: „Лікувальна фізкультура” (5-6 кл.), „Ритміка” (5-9 кл.), ”Соціально-побутове орієнтування” (5-9 кл.), "Корекція вад розвитку” (5-6 кл.), „Розвиток мовлення” (5-7 кл.), „Орієнтування в просторі”(5-9 кл. для сліпих дітей).
Це пов’язано з тим, що глибокі порушення або відсутність зору зумовлює своєрідності засвоєння змісту освіти загальноосвітньої школи, що вимагає спеціального педагогічного керівництва цим процесом. Багаторічний досвід навчання дітей з порушеннями зору переконливо довів, що за умов спеціально організованого процесу навчання значно активізується пізнавальна діяльність і творчі здібності учнів із зоровою патологією, а якість їхніх знань не поступається якості знань учнів з нормальним зором.
Однією з основних організаційних форм навчання в спеціальних школах для дітей сліпих та зі зниженим зором є урок. Він має відповідати вимогам дидактично-методичних принципів, як і в школі для дітей з нормальним зором: взаємозв’язку навчання, виховання і розвитку; демократизації і гуманізації навчання; його особистісної орієнтації та ін. Однак, враховуючи наявність в учнів спеціальної школи порушень сенсорної сфери та пов’язаних з ними певних особливостей навчально-пізнавальної діяльності, до уроку в спеціальній школі ставляться специфічні вимоги. Насамперед вони стосуються розв’язання компенсаторно-реабілітаційних і корекційно-розвивальних завдань, спрямованих на досягнення максимальної нормалізації психічних процесів, подолання типологічних та індивідуальних особливостей дітей сліпих та зі зниженим зором у процесі їхнього навчання і розвитку.
Ці завдання стосуються насамперед психічного і фізичного розвитку учнів та корекції основних функцій зору.
Корекція психічного розвитку передбачає систему педагогічних заходів, спрямованих на виправлення або послаблення недоліків сприймання, уявлень, запам’ятання, пам’яті, мислення і мовлення.
Корекція фізичного розвитку включає систему педагогічних засобів, спрямованих на зміцнення рухової сфери (насамперед загальної і дрібної моторики), розвиток правильної постави та просторового орієнтування.
Корекція функцій зору передбачає охорону зору під час навчального процесу, його дорозвиток, удосконалення гостроти, поля зору у дітей зі зниженим та залишковим зором, окорухових та прослідковуючих функцій, бінокулярності зору, кольоророзрізнення тощо.
Корекційно-компенсаторна спрямованість уроку визначається його метою і завданнями, які в свою чергу зумовлюються змістом навчального матеріалу, віком учнів, їхніми індивідуальними особливостями, часом втрати зору або початком його зниження.
У загальному вигляді корекційно-компенсаторна спрямованість уроку на П ступені навчання буде полягати в наступному:
– розширенні та збагаченні необхідного фонду уявлень: "зони найближчого розвитку" і зони "актуального розвитку" (за Л.С.Виготським);
– створення конкретно-образної основи для розвитку в учнів мисленнєвої діяльності, фундаменту для отримання знань, що сприятиме подоланню їх формалізму, відриву від конкретно-предметного змісту. Чим раніше у дитини відбулося порушення зору, тим більше часу в спеціальній школі слід приділити формуванню у них уявлень про навколишню дійсність;
– формування, розширення та уточнення моральних понять (патріотизм, товариськість, дружба, щастя та ін.);
– удосконалення способів пізнавальної діяльності: полісенсорної (залучення всіх збережених аналізаторів) та особливо розумової (удосконалення прийомів та операцій аналізу, порівняння, узагальнення, класифікації тощо);
– всебічний розвиток мислення учнів, в якому все більше місця має відводитися компенсації чуттєвого пізнання логічним. Для цього значну увагу в основній ланці освіти дітей з порушеннями зору слід приділити встановленню подібності за аналогією, причинно-наслідкових зв’язків, умовисновкам, асоціативному та образному мисленню, абстрагуванню, узагальненню тощо;
– розвиток емоційно-вольової сфери дітей з відсутнім або різко зниженим зором, впевненості в своїх силах, для чого використовуються повільніший темп роботи, охоронний режим, варіативність завдань, опора на заохочення, похвалу позитивні емоції та ін.
У системі дидактичних вимог до уроку в школі для сліпих та дітей зі зниженим зором важливе місце займає використання наочності. Важливою функцією наочності в основній спеціальній школі залишається розширення і уточнення в учнів уявлень про навколишній світ. Її використання також сприяиме розвиткові в учнів спостережливості, уяви, просторового мислення та інших форм пізнавальної діяльності. Велике корекційне значення має використання наочності як засобу, який розвиває зорові функції у дітей зі зниженим зором, зокрема при порушеннях кольоророзрізнення, окорухових функцій.
Вчитель має добре знати особливості сприймання учнями зображувальної наочності, а також особливості запам'ятовування різних компонентів картини (кольору, форми, деталей, просторових відношень), розуміння їх взаємозв'язку. Використовуючи наочні посібники, рекомендується враховувати наступні особливості зорового сприймання слабозорих учнів:
- фрагментарність уявлень, наслідком якої є уривчастість описового мовлення (Ю.О.Кулагін);
- уповільненість сприймання: зі зменшенням гостроти зору збільшується час сприймання (А.І.Зотов). Однак гострота зору 0,2 є критичною, після чого швидкість сприймання не на багато зростає. Швидкість сприймання змінюється під впливом багатьох факторів (розміру і складності об'єктів, рівня освітленості, ступеня втомлюваності та ін.) і залежить від характеру основного захворювання очей: в учнів з атрофією зорового нерва, дегенерацією жовтої плями, вторинною катарактою, ністагмом, астигматизмом особливо спостерігається зниження швидкості сприймання (Є.М.Українська);
- порушення кольоросприймання у вигляді підвищення порогів на червоний і зелений кольори, при нормальних порогах – на синій; можуть траплятися випадки нерозрізнення кольору при захворюваннях сітківки та атрофії зорового нерва, дещо краще кольоросприймання при амбліопії, альбінізмі та вроджених катарактах (за даними Н.В.Шубіної);
- зниження тонкості зорових диференціювань у процесі впізнавання об'єкта. Значні труднощі під час впізнавання зображень відчувають діти з частковою атрофією зорового нерва; у них спостерігається не лише уповільненість сприймання, а й значна кількість помилок, уподібнень одного зображення до іншого, подібного до нього (М.І.Земцова).
З урахуванням названих особливостей зорового сприймання і зумовлених ними труднощів необхідно в спеціальній школі створювати на уроках певні умови. До них належіть наступні:
- дотримання необхідної відстані під час демонстрації (демонструвати зображення слід з відстані 25-33 см – оптимального для сприймання бінокулярним зором;
- забезпечення відповідного освітлення залежно від характеру захворювання очей;
- дотримання тривалості демонстрування (слід мати на увазі, що в учнів з атрофією зорового нерва, дегенерацією жовтої плями, вторинною катарактою швидкість сприймання знижена);
- забезпечення учнів ілюстративним матеріалом певного формату (розмір 9х12 см дає можливість майже всім слабозорим, навіть з вузьким полем зору, бачити все зображення, охоплювати його поглядом);
- демонстрацію кольорових зображень слід проводити з врахуванням особливостей кольорового зору, з максимальною яскравістю у спектрі кожної форми (слабозорі, в яких сліпота на червоний колір, не зможуть відрізнити синьо-зелений колір від червоного; у кого має місце сліпота на зелений колір, не зможуть відрізнити червоно-пурпурний від сірого);
- забезпечення кожного учня роздатковим матеріалом.
В розробці програм взяли участь вчителі наступних шкіл-інтернатів для дітей з порушеннями зору:
Київської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 5 для сліпих дітей: Вовнова Т.С., Мучник Е.Б., Набоченко О.О., Рокша Г.В., Романеско А.В., Руденко В.С., Снігир Г.О., Соловей Є.Я., Шаповалова В.З.
Київської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для слабозорих дітей №11: Іванченко Т.Г., Коржова В.П., Манько О.М., Новотна В.П., Султанова В.Н., Юдіна О.А., Яремчук С.В.
Боярської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для слабозорих дітей Київської області: Богдан А.І., Лисенко Л.П., Лісовський Р.А., Полторацький А.А.
Житомирської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для слабозорих дітей: Вакулюк О.П., Іванова Н.І., Ковальчук І.В., Федорчук Т.М.
Слов’янської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей з порушеннями зору: Хмелева Т.В.
Харківської обласної спеціальної гімназії-інтернату для сліпих дітей імені В.Г. Короленка: Батіщева Р.П., Бородай З.П., Бутенко А.В., Зиков М.І., Мацкевич О.Д., Олейник С.О., Омеляненко О.К., Родяхіна Т.А., Москаленко Т.І.
Одеської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 93 для сліпих дітей: Германова Є.Г., Кузнєцова Л.Б.
Викладачі кафедри тифлопедагогіки Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П. Драгоманова: Войтюк Ю.О., Глушенко К.О., Гребенюк Т.М., Малюхова Н.І., Паламар О.М., Тімакова Ю.В.
Наукові співробітники лабораторії тифлопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки АПН України: Гудим І.М., Куценко Л.О., Легкий О.М.
Природознавство
5 клас
(35 год, 1 год на тиждень, з них 5 год — резервні)
| К-ть годин | Зміст теми | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
| 2 | Вступ Поняття про природу. Місце людини в природі, довкіллі. Вивчення природи людиною. Значення знань про природу в житті та діяльності людини | Учень: називає: місце людини в природі; прилади, за допомогою яких вивчають природу; методи дослідження природи (спостереження, вимірювання, експеримент); наводить приклади: використання приладів для вивчення природи; пояснює: цінність знань з природознавства для людини; дотримується правил: поведінки в природі; |
| | Спостереження: Організація спостережень за природою. Демонстрування: приладів, що використовують у дослідженні явищ та об'єктів природи. | |
| | РОЗДІЛ І. Людина та середовище її життя | |
| 8 | Тема 1. Тіла й речовини, що оточують людину Тіла. Характеристики тіла: довжина, маса, об'єм, густина. їх вимірювання. Речовини. Атоми й хімічні елементи. Молекули. Рух молекул. Дифузія. Твердий, рідкий, газоподібний стан речовин. Прості й складні речовини. Чисті речовини й суміші. Способи розділення сумішей. Повітря - природна суміш. Вода - найпоширеніша речовина на Землі. Здатність води розчиняти інші речовини. Розчини в природі та побуті, приготування розчинів. Поняття про неорганічні та органічні речовини | Учень: називає: характеристики тіла; фізичні властивості речовин; агрегатні стани води; органічні й неорганічні речовини; прості й складні речовини, чисті речовини і суміші; прилади та інструменти для визначення характеристик тіла; наводить приклади: тіл і речовин; практичного застосування розчинів; найпоширеніших хімічних елементів; пояснює: відмінність між твердим, рідким, газуватим станом речовин; відмінності простих речовин від складних, чистих речовин - від сумішей; спостерігає та описує: вимірювання маси та розмірів фізичних тіл; зміну агрегатного стану речовини (плавлення льоду, випаровування води тощо); способи розділення сумі шей; явище дифузії; дотримується правил: безпеки під час виконання практичних робіт; користування приладами (терези, термометр, нагрівальні прилади, фільтри) та хімічним посудом (хімічний стакан, мірний циліндр); робить висновок: про цінність знань про речовини, які використовує людина |
| | Спостереження: За плавленням льоду, випаровуванням води. Демонстрація: зразків речовин, сумішей, природних тіл; моделей молекул; способів розділення сумішей. Практичні роботи: 1. Визначення маси та розмірів різних тіл. 2. Вивчення розчинності речовин. 3. Розділення сумішей (відстоювання, випаровування, фільтрування). Очищення забрудненої кухонної солі | |
| 5 | Тема 2. Світ явищ, в якому живе людина Явища природи: механічні, теплові, електричні, магнітні, хімічні, звукові, світлові. Значення світлових явищ для організмів. Поширення світла. Джерела світла. Сприняття світла людиною. Теплові явища в природі (випадання дощу, снігу, утворення та плавлення льоду). Повторюваність явищ. Поширення звуку. | Учень: називає: явища природи: світлові, теплові, механічні, звукові, електричні, магнітні, хімічні; природні та штучні джерела світла, тепла та звуку, наводить приклади: рухів у живій природі; хімічних явищ у природі; практичного застосування знань про механічні, звукові, теплові, електричні, світлові, хімічні явища в житті людини; пояснює: повторюваність явищ у середовищі життя, значення світла, тепла, звуків, хімічних явищ у житті тварин і людини; спостерігає та описує: вплив світла на рослинні організми; дотримується правил: безпеки під час виконання практичних робіт; фіксації результатів спостережень; робить висновок: про повторюваність процесів у природі |
| | Спостереження: За явищами, що відбуваються в повсякденному житті людини; впливу господарської діяльності людини на середоиище життя. Демонстрація: механічних, теплових, електричних, хімічних, звукових та світлових явищ. Практична робота Вивчення впливу світла на рослини | |
| | РОЗДІЛ II. Всесвіт як середовище життя людини | |
| 6 | Тема 1. Небесні тіла Уявлення про Всесіт. Всесвіт і життя людини. Дослідження Всесвіту людиною. Зоряні світи - галактики. Зорі, сузір'я. Сонце. Сонячна система. Рух планет навколо Сонця. Сонце - джерело світла й тепла на Землі. Місяць. Обертання Місяця навколо Землі. Фази Місяця. Сонячні та місячні затемнення. Земля - планета Сонячної системи. Форма та розміри Землі. Обертання Землі навколо своєї осі | Учень: називає: види небесних тіл (зорі, планети, астероїди, комети, метеорити); окремі сузір'я; планети Сонячної системи; місце Землі в Сонячній системі; дослідників космосу (Ю. Гагарін - перший космонавт Землі, Л. Кадонюк - перший космонавт незалежної України та інші); форму та розміри Землі, Місяця; дні сонцестоянь, весняного й осіннього рівнодень; основні фази Місяця; наводить приклади: приладів для вивчення Всесвіту; застосування людиною знань про планету Земля та її супугник Місяць; впливу космічних чинників на середовище житття; спостерігає та описує: окремі сузір'я на зоряному небі; здатність листків та квіток рослин повертатися до Сонця; зміни фаз Місяця; добовий рух Сонця по небосхилу; пояснює: зміни освітленості півкуль Землі впродовж року; тривалість доби та року на Землі; зміну пір року на Землі; причини сонячних та місячних затемнень; значення вивчення Всесвіту для людини; дотримується правил: визначення сторін горизонту за дрпомог ою небесних світил; робить висновок: про значення Сонця для життя на Землі; про значення знань про планеіу Земля в повсякденному житті; про місце й роль людини у Всесвіті, значення знань про Всесвіт |
| | Спостереження: Зи здатністю листків та квіток рослин повертатися до Сонця; нагріванням тіл променями Сонця. Демонстрація: карт та атласів зоряного неба; таблиць, малюнків із зображенням небесних тіл, приладів для вивчення Всесвіту; моделі Сонячної системи, ,явища поширення світла; залежності освітленості поверхні від кута падіння світлових променів, дослідів, що ілюструють зміну освітленості півкуль Землі протягом року; фотографій Місяця, Землі з орбїтальних станцій і космічних апаратів. Практична робота Визначення сторін горизонту за допомогою Сонця | |
| 8 | Тема 2. Умови життя на планеті Земля Чинники, що забезпечують існування життя на Землі. Роль води в природі, кругообіг води. Повітряна оболонка Землі. Температура та атмосферний тиск. Рух повітря. Вітер. Погода й спостереження за нею. Рельєф. Чинники, що впливають на формування рольєфу. Мінерали, гірські породи та їх властивості. Корисні копалини. Пристосування організмів до умов існування | Учень: називає: чинники життя на Землі; водні об'єкти своєї місцевості ; склад та властивості повітря; метеорологічні прилади; форми земної поверхні; явища, що призводять до зміни рельєфу: вивітрювання, переміщення й нагромадження гірських порід, відслонення; наводить приклади: прикмет, що віщують погоду; основних форм рельєфу своєї місцевості; порід і мінералів; корисних копалин свого регіону; впливу температури на розвиток живих організмів; пояснює: роль і кругообіг води в природі; причини зміни погоди; значення корисних копалин для людини; порівнює: форми земної поверхні; спостерігає та описує: властивості повітря; зміну погоди, температури повітря протягом доби, місяця, року; зразки порід і мінералів; дотримується правил: користування приладами (нівеліром, опадоміром, флюгером, мірним посудом, термометром, барометром тощо); позначення на контурних картах основних форм рельєфу; безпеки під час виконання дослідів; фіксування результатів спостереження; робить висновки: про значення повітря та води для життя на Землі; про необхідність охорони вод та повітря; про необхідність раціонального використання корисних копалин |
| | Спостереження: За змінами температури повітря та атмосферного тиску протягом певного проміжку часу. Демонстрація: роботи з нівеліром, колекцій порід і мінералів, корисних копалин; пароутворення, кипіння, конденсації, тверднення, теплового розширення води; розчинності речовин у воді; моделі флюгера (визначення напряму вітру на моделі флюгера); теплопровідності повітря; наявності кисню, води в повітрі. Практичні роботи 1. Позначення на контурних картах основних форм рельєфу України. 2. Властивості води. 3. Позначення на контурній карті водних об'єктів України. | |
| 1 | Узагальнення. Людина як частина природи..Вплив умов існування на живі організми. Взаємозв'язок природи й людини. Охорона природи. | Учень: називає: умови, необхідні для життя людини; наводить приклади: впливу середовища життя на людину; залежності здоров'я людини від стану навколишнього середовища; пояснює: вислів «Людина - частина природи»; залежність людини від умов існування; робить висновки: про необхідність охорони природи; про взаємозв'язок людини із середовищем життя; про необхідність охорони середовища життя людини |