Geum.ru

Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей

Вид материалаДокументы

Содержание


Програми підготували: Синьова Є. П., Вавіна Л. С. та ін.
Образотворче мистецтво
Тема 2. Асоціативно-образна форма
Навчальні завдання
Орієнтовні тематичні завдання
Розділ ІІ. Природні форми та образи у мистецтві
Тема 2. Художні образи та композиції
Навчальні завдання
Орієнтовні тематичні завдання
Образотворче мистецтво
Розділ І. Форма в образотворчому мистецтві.
Тема 2. Світлотінь
Розділ II. Взаємозв'язок форми й змісту в образотворчому мистецтві
Тема 2. Людина та предметний світ
Образотворче мистецтво
Розділ І. Простір і об'ємно-просторова форма
Тема 2. Об'ємно-просторова форма. Архітектура і місто.
Навчальні завдання
Орієнтовні тематичні завдання
Розділ II. Культурно-просторове середовище
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ





ПРОГРАМИ З МЕТОДИЧНИМИ РЕКОМЕНДАЦІЯМИ ДЛЯ 5-10 КЛАСІВ

СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ДІТЕЙ

ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ


Образотворче мистецтво для учнів зі зниженим зором


Трудове навчання для учнів зі зниженим зором


Обслуговуюча праця для учнів зі зниженим зором


Фізична культура для учнів зі зниженим зором


Київ

2009


Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(лист Міністерства освіти і науки України №1/11-6911 від 17.08.2009)


Відповідальний за випуск:


Програми підготували: Синьова Є. П., Вавіна Л. С. та ін.




© Міністерство освіти

і науки України, 2009


Пояснювальна записка


Навчання сліпих і дітей зі зниженим зором в 5-10 класах здійснюється за адаптованими програмами загальноосвітніх навчальних закладів, зміст яких відповідає вимогам Державного стандарту базової і повної середньої освіти. Тому у збірнику подаються окремим блоком Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором, в яких вимоги до засвоєння матеріалу відповідають особливостям цієї категорії дітей, з таких навчальних предметів: українська мова та література, іноземна мова, зарубіжна література, історія України, всесвітня історія, правознавство, етика, природознавство, біологія, географія, фізика, хімія, математика, алгебра, геометрія. Оригінальними є лише деякі модифіковані програми, які складено на основі врахування типологічних та індивідуальних психофізичних і зорових можливостей дітей з глибокими порушеннями зору. Оригінальні за змістом і методикою подання навчального матеріалу програми з таких предметів - образотворче мистецтво для учнів зі зниженим зором, рельєфне малювання для сліпих учнів, українська художня культура для учнів сліпих та зі зниженим зором, фізична культура для сліпих учнів, фізична культура для учнів зі зниженим зором, трудове навчання для учнів зі зниженим зором, обслуговуюча праця для учнів зі зниженим зором, інформатика для учнів сліпих та зі зниженим зором - ввійшли до окремого блоку Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором.

Курс інформатики в школах для дітей сліпих та зі зниженим зором вивчається в 9-10 класах, запропонована програма з інформатики пропонує розпочинати вивчення цього курсу з 5-класу. За рішенням педагогічної ради вивчення цього курсу може здійснюватися за рахунок факультативних занять.

У 2009/2010 навчальному році за новими програмами працюватимуть 5-7 класи спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором. Інші класи продовжують працювати за навчальними планами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 02.11.2004р. №842 з урахуванням змін, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 22.08.2005р. №489.

Типові навчальні плани основної школи для дітей сліпих і зі зниженим зором передбачають реалізацію Закону України „Про загальну середню освіту” і Державного стандарту базової і повної середньої освіти з урахуванням особливих потреб дітей сліпих і зі зниженим зором, пов’язаних з відсутністю або різким зниженням у них зору та порушенням зорових функцій. За цими планами у 5-6 класах вивчається новий навчальний предмет „Етика” про загальнолюдські моральні цінності, культурну спільність людей, толерантність у взаєминах між людьми. В цих же класах значно розширений пропедевтичний інтегрований курс „Природознавство”, який передбачає формування в учнів уявлення про цілісність світу та пізнавального інтересу до предметів природничого циклу. Запроваджено також вивчення курсу „Основи здоров’я”, який інтегрує знання з валеології та безпеки життєдіяльності і має на меті навчити школярів вести здоровий спосіб життя. З 5-го класу також вивчатимуться предмети, що реалізують освітню галузь „Естетична культура”, зокрема музичне (5-8 класи) та образотворче (5-7 класи) мистецтво.

Повноцінність базової середньої освіти цієї категорії дітей забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної частин навчального плану. Інваріантна складова відповідає Типовому навчальному плану для основної загальноосвітньої школи, крім кількості годин, відведених на вивчення навчальних предметів. У зв’язку з подовженням терміну навчання дітей з глибокими порушеннями зору в спеціальній школі на один рік, збільшується кількість годин на вивчення всіх предметів навчального плану, через що їх зміст перерозподілений по класах.

Варіативна складова передбачає додаткові години на корекційно-розвивальні заняття та на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, факультативні, індивідуальні та групові заняття.

Зміст корекційно-розвивальних занять спрямований на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку сліпих і слабозорих учнів, і реалізується у спеціальних школах для сліпих і дітей зі зниженим зором через всі навчальні предмети, а також корекційні курси: „Лікувальна фізкультура” (5-6 кл.), „Ритміка” (5-9 кл.), ”Соціально-побутове орієнтування” (5-9 кл.), "Корекція вад розвитку” (5-6 кл.), „Розвиток мовлення” (5-7 кл.), „Орієнтування в просторі”(5-9 кл. для сліпих дітей).

Це пов’язано з тим, що глибокі порушення або відсутність зору зумовлює своєрідності засвоєння змісту освіти загальноосвітньої школи, що вимагає спеціального педагогічного керівництва цим процесом. Багаторічний досвід навчання дітей з порушеннями зору переконливо довів, що за умов спеціально організованого процесу навчання значно активізується пізнавальна діяльність і творчі здібності учнів із зоровою патологією, а якість їхніх знань не поступається якості знань учнів з нормальним зором.

Однією з основних організаційних форм навчання в спеціальних школах для дітей сліпих та зі зниженим зором є урок. Він має відповідати вимогам дидактично-методичних принципів, як і в школі для дітей з нормальним зором: взаємозв’язку навчання, виховання і розвитку; демократизації і гуманізації навчання; його особистісної орієнтації та ін. Однак, враховуючи наявність в учнів спеціальної школи порушень сенсорної сфери та пов’язаних з ними певних особливостей навчально-пізнавальної діяльності, до уроку в спеціальній школі ставляться специфічні вимоги. Насамперед вони стосуються розв’язання компенсаторно-реабілітаційних і корекційно-розвивальних завдань, спрямованих на досягнення максимальної нормалізації психічних процесів, подолання типологічних та індивідуальних особливостей дітей сліпих та зі зниженим зором у процесі їхнього навчання і розвитку.

Ці завдання стосуються насамперед психічного і фізичного розвитку учнів та корекції основних функцій зору.

Корекція психічного розвитку передбачає систему педагогічних заходів, спрямованих на виправлення або послаблення недоліків сприймання, уявлень, запам’ятання, пам’яті, мислення і мовлення.

Корекція фізичного розвитку включає систему педагогічних засобів, спрямованих на зміцнення рухової сфери (насамперед загальної і дрібної моторики), розвиток правильної постави та просторового орієнтування.

Корекція функцій зору передбачає охорону зору під час навчального процесу, його дорозвиток, удосконалення гостроти, поля зору у дітей зі зниженим та залишковим зором, окорухових та прослідковуючих функцій, бінокулярності зору, кольоророзрізнення тощо.

Корекційно-компенсаторна спрямованість уроку визначається його метою і завданнями, які в свою чергу зумовлюються змістом навчального матеріалу, віком учнів, їхніми індивідуальними особливостями, часом втрати зору або початком його зниження.

У загальному вигляді корекційно-компенсаторна спрямованість уроку на П ступені навчання буде полягати в наступному:

– розширенні та збагаченні необхідного фонду уявлень: "зони найближчого розвитку" і зони "актуального розвитку" (за Л.С.Виготським);

– створення конкретно-образної основи для розвитку в учнів мисленнєвої діяльності, фундаменту для отримання знань, що сприятиме подоланню їх формалізму, відриву від конкретно-предметного змісту. Чим раніше у дитини відбулося порушення зору, тим більше часу в спеціальній школі слід приділити формуванню у них уявлень про навколишню дійсність;

– формування, розширення та уточнення моральних понять (патріотизм, товариськість, дружба, щастя та ін.);

– удосконалення способів пізнавальної діяльності: полісенсорної (залучення всіх збережених аналізаторів) та особливо розумової (удосконалення прийомів та операцій аналізу, порівняння, узагальнення, класифікації тощо);

– всебічний розвиток мислення учнів, в якому все більше місця має відводитися компенсації чуттєвого пізнання логічним. Для цього значну увагу в основній ланці освіти дітей з порушеннями зору слід приділити встановленню подібності за аналогією, причинно-наслідкових зв’язків, умовисновкам, асоціативному та образному мисленню, абстрагуванню, узагальненню тощо;

– розвиток емоційно-вольової сфери дітей з відсутнім або різко зниженим зором, впевненості в своїх силах, для чого використовуються повільніший темп роботи, охоронний режим, варіативність завдань, опора на заохочення, похвалу позитивні емоції та ін.

У системі дидактичних вимог до уроку в школі для сліпих та дітей зі зниженим зором важливе місце займає використання наочності. Важливою функцією наочності в основній спеціальній школі залишається розширення і уточнення в учнів уявлень про навколишній світ. Її використання також сприятиме розвиткові в учнів спостережливості, уяви, просторового мислення та інших форм пізнавальної діяльності. Велике корекційне значення має використання наочності як засобу, який розвиває зорові функції у дітей зі зниженим зором, зокрема при порушеннях кольоророзрізнення, окорухових функцій.

Вчитель має добре знати особливості сприймання учнями зображувальної наочності, а також особливості запам'ятовування різних компонентів картини (кольору, форми, деталей, просторових відношень), розуміння їх взаємозв'язку. Використовуючи наочні посібники, рекомендується враховувати наступні особливості зорового сприймання слабозорих учнів:
  • фрагментарність уявлень, наслідком якої є уривчастість описового мовлення (Ю.О.Кулагін);
  • уповільненість сприймання: зі зменшенням гостроти зору збільшується час сприймання (А.І.Зотов). Однак гострота зору 0,2 є критичною, після чого швидкість сприймання не на багато зростає. Швидкість сприймання змінюється під впливом багатьох факторів (розміру і складності об'єктів, рівня освітленості, ступеня втомлюваності та ін.) і залежить від характеру основного захворювання очей: в учнів з атрофією зорового нерва, дегенерацією жовтої плями, вторинною катарактою, ністагмом, астигматизмом особливо спостерігається зниження швидкості сприймання (Є.М.Українська);
  • порушення кольоросприймання у вигляді підвищення порогів на червоний і зелений кольори, при нормальних порогах – на синій; можуть траплятися випадки нерозрізнення кольору при захворюваннях сітківки та атрофії зорового нерва, дещо краще кольоросприймання при амбліопії, альбінізмі та вроджених катарактах (за даними Н.В.Шубіної);
  • зниження тонкості зорових диференціювань у процесі впізнавання об'єкта. Значні труднощі під час впізнавання зображень відчувають діти з частковою атрофією зорового нерва; у них спостерігається не лише уповільненість сприймання, а й значна кількість помилок, уподібнень одного зображення до іншого, подібного до нього (М.І.Земцова).

З урахуванням названих особливостей зорового сприймання і зумовлених ними труднощів необхідно в спеціальній школі створювати на уроках певні умови. До них належіть наступні:

- дотримання необхідної відстані під час демонстрації (демонструвати зображення слід з відстані 25-33 см – оптимального для сприймання бінокулярним зором;

- забезпечення відповідного освітлення залежно від характеру захворювання очей;

- дотримання тривалості демонстрування (слід мати на увазі, що в учнів з атрофією зорового нерва, дегенерацією жовтої плями, вторинною катарактою швидкість сприймання знижена);

- забезпечення учнів ілюстративним матеріалом певного формату (розмір 9х12 см дає можливість майже всім слабозорим, навіть з вузьким полем зору, бачити все зображення, охоплювати його поглядом);

- демонстрацію кольорових зображень слід проводити з врахуванням особливостей кольорового зору, з максимальною яскравістю у спектрі кожної форми (слабозорі, в яких сліпота на червоний колір, не зможуть відрізнити синьо-зелений колір від червоного; у кого має місце сліпота на зелений колір, не зможуть відрізнити червоно-пурпурний від сірого);

- забезпечення кожного учня роздатковим матеріалом.


В розробці програм взяли участь вчителі наступних шкіл-інтернатів для дітей з порушеннями зору:

Київської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 5 для сліпих дітей: Вовнова Т.С., Мучник Е.Б., Набоченко О.О., Рокша Г.В., Романеско А.В., Руденко В.С., Снігир Г.О., Соловей Є.Я., Шаповалова В.З.

Київської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для слабозорих дітей №11: Іванченко Т.Г., Коржова В.П., Манько О.М., Новотна В.П., Султанова В.Н., Юдіна О.А., Яремчук С.В.

Боярської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для слабозорих дітей Київської області: Богдан А.І., Лисенко Л.П., Лісовський Р.А., Полторацький А.А.

Житомирської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для слабозорих дітей: Вакулюк О.П., Іванова Н.І., Ковальчук І.В., Федорчук Т.М.

Слов’янської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей з порушеннями зору: Хмелева Т.В.

Харківської обласної спеціальної гімназії-інтернату для сліпих дітей імені В.Г. Короленка: Батіщева Р.П., Бородай З.П., Бутенко А.В., Зиков М.І., Мацкевич О.Д., Олейник С.О., Омеляненко О.К., Родяхіна Т.А., Москаленко Т.І.

Одеської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 93 для сліпих дітей: Германова Є.Г., Кузнєцова Л.Б.

Викладачі кафедри тифлопедагогіки Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П. Драгоманова: Войтюк Ю.О., Глушенко К.О., Гребенюк Т.М., Малюхова Н.І., Паламар О.М., Тімакова Ю.В.


Наукові співробітники лабораторії тифлопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки АПН України: Гудим І.М., Куценко Л.О., Легкий О.М.


Образотворче мистецтво

для учнів зі зниженим зором

5 клас

Художній образ

(35 год., 1 год. на тиждень)


№

п/п
К-сть год.
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати

1.
16


6


8


2
Розділ І. Мова образотворчого мистецтва


Тема 1. Асоціативно-образна мова

Розвиток чуттєво-емоційного сприйняття, асоціативно-образного мислення.

Тема 2. Асоціативно-образна форма

(площина, об'єм)

Розвиток естетичного сприймання і цілісного бачення предметів та явищ навколишнього світу, вміння виділити основне у явищах буття.

Навчальні завдання

Емоційно-образні художні засоби:

Живопис: колір (ахроматичний, хроматичний), тон, колорит, пляма, мазок; емоційне співвідношення кольорових і музичних контрастів, настроїв та характерів.

Графіка: точка, лінія, штрих, пляма, силует, фактура; виявлення виразності та асоціативності (різна товщина ліній, фактура ліній, плям тощо).

Скульптура: об'єм, пластика форми, фактура; виявлення асоціативності пластики та фактури форми (рельєф, кругла скульптура).

Композиційні засоби і прийоми

Організація зображення в композиції:

вибір формату аркуша паперу (квадрат, прямокутник вертикальний, горизонтальний); виявлення головного і другорядного у композиції; цілісність форми, композиційний центр, симетрія, асиметрія, рівновага, ритм, колір як акцент.

Орієнтовні тематичні завдання:

- кольорові асоціації (сум-радість, спокій-напруження, на основі сприйняття музичних і літературних творів, стану природи тощо);

- різний характер ліній (ніжні, колючі тощо);

- кольорові сполучення (утворення кольору різними засобами, змішування та накладання фарб тощо);

- ритм ліній та плям (музичні й природні асоціації);

- асоціативність різних художніх технік (паперопластика, акварель по-мокрому, монотипія, штампування тощо);

- асоціативна композиція (''Свято'', ''Музика'', ''Настрій'' тощо).

- асоціативність та образність природних форм у поєднанні з технікою виконання (дерев, тварин, птахів, комах тощо);

- символічність форм (''Дерево-життя'');

- асоціативність декору і зв'язок з формою (візерунок, фактура, пластика форм);

- композиція ''Новорічне свято''.

Узагальнення.

Матеріали і техніка виконання

Олівці, ручки (кулькові, гелеві), туш, перо, фломастери, акварель, гуаш, пластилін, (глина), пластика, солоне тісто. Монотипія, кляксографія, гратографія, набризки, штампування, колаж, аплікація, орігамі, паперопластика.
Учень:

розпізнає:

- природні форми та явища у певному емоційному стані;

- види образотворчого мистецтва;

- предметне та безпредметне (абстрактне) мистецтво;

спостерігає:

- за природними формами навколишнього середовища;

порівнює:

- характер ліній, кольори й кольорові сполучення та чуттєво-емоційне забарвлення;

- характер природних форм;

характеризує:

- види образотворчого мистецтва та їх специфіку;

уміє:

- використовувати засоби художньої виразності різних видів мистецтва;

- створювати асоціативні образи;

- виявляти свої почуття, естетичні переживання образотворчими засобами;

- передавати настрій, емоційний характер форм, стан природи засобами живопису, графіки, скульптури тощо;

- утворювати та відрізняти відтінки одного кольору (різна насиченість та світлота)*;

- утворювати відтінки різних кольорів і відповідних кольорових сполучень для створення композицій*;

- виконувати творчі композиції в різних техніках як одноосібно, так і в групах;

висловлює судження про:

- площинні та об'ємні форми мистецтва;

- художню виразність форм (емоційний характер);

- засоби і прийоми організації композиції у певному форматі (ритм, рівновагу, цілісність форми, композиційний центр, симетрію, асиметрію, колір як акцент);

наводить приклади:

- творів реалістичного і декоративного, первісного і сучасного мистецтва;

аналізує:

- свої почуття і власне бачення художнього твору;

- за допомогою вчителя результати власної роботи, досягнення та недоліки, визначає шляхи вдосконалення;

дотримується правил:

- техніки безпеки при роботі з різними художніми матеріалами та інструментами.
формувати:

– початкові уявлення про художній образ, асоціацію, символізм;

– уявлення про відмінності між предметним та безпредметним (абстрактним) мистецтво

– уявлення про характер ліній, кольору, форми;

– навички поетапного аналізу сприйнятих творів мистецтва, власної художньої діяльності, робіт інших учнів;

розвивати:

– навички аналізуючого спостереження за предметами і явищами навколишнього світу (вміння виділяти основні та другорядні деталі, порівнювати, співставляти віддалені один від одного предмети),

– вміння співвідносити природні явища, форми, кольори з певним емоційним станом, літературним та музичним твором;

– навички зв’язного, планомірного висловлення враження від сприйнятого твору мистецтва, збагачувати словник;

уточнити:

– знання про основні види образотворчого мистецтва (живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво, скульптура)

конкретизувати:

– уявлення про художні засоби виразності основних видів мистецтва, властиві їм техніки;

– уявлення про композицію, засоби і прийоми її організації

коригувати:

– уявлення про площинні та об’ємні форми, лінії, кольори та їх сполучення;

– практичні навички роботи в різних художніх техніках, створення композиції, підбору кольорів (у дітей зі збереженим кольоровим зором)

виховувати:

– позитивне емоційне ставлення до образотворчої діяльності;

– навички узгодженої колективної творчої діяльності;

– вмотивовану зацікавленість образотворчим мистецтвом;

– творчі здібності;

– художній смак;

– вміння передавати власний емоційний стан різноманітними засобами і техніками образотворчого мистецтва.

2.
19


8


9


2
Розділ ІІ. Природні форми та образи у мистецтві

Тема 1. Природні форми та явища

Розвиток спостереження, зорової пам'яті, логічного мислення, вміння сприймати красу і відтворювати її на площині та в об'ємі.

Тема 2. Художні образи та композиції


Розвиток творчої уяви, композиційного мислення, вміння створювати композиції в різних жанрах образотворчого мистецтва.

Навчальні завдання

Засоби виявлення характеру, будови природних форм: лінія, штрих, силует, тон, колір, кольорова гама, фактура, декор, текстура, пластика форми.

Художні прийоми виявлення характеру й образності природних форм: загальні пропорції (єдність та взаємозв'язок частин до цілого), подібність, співрозмірність, контраст, нюанс, особливості форм в стані спокою та русі (характерні виразні рухи, узагальнення та загострення характерних рис в емоційному стані), масштаб тощо.

Композиційні засоби і прийоми

Пейзажний жанр: освоєння глибини (плановості) простору, статика та динаміка;

Декоративна композиція: організація елементів композиції (замкнена і відкрита) в колі, квадраті, прямокутнику; розробка об'ємної форми: лаконічність, декор, фактура;

Сюжетна композиція, ілюстрація, анімація: образна інтерпретація казкового, літературного героя (виявлення характеру).

Орієнтовні тематичні завдання:

- будова різних природних форм (листя, дерева, птахи тощо);

- силует (пропорції різних природних форм);

- колір природної форми (кольорова гама різних форм, контраст, нюанс);

- візерунок, фактура, текстура природних форм і предметів (зв'язок з характером форми);

- природні форми та явища в статиці та динаміці;

- колір як засіб виявлення характеру форм та стану природних явищ;

- створення образів на основі вивчення природних форм і явищ, використовуючи різні художні засоби декоративно-прикладного мистецтва, скульптури, графіки, живопису тощо;

- декоративна, книжкова, сюжетна композиції;

- створення книжки-іграшки, персонажів і декорацій лялькового театру тощо (колективна робота).

Узагальнення.

Матеріали і техніка виконання

Олівець, туш, вугіль, пастель, воскові та акварельні олівці, акварель, гуаш, (глина), пластика. Монотипія, гратографія, розпис, (розпис на склі), колаж, аплікація, орігамі, паперопластика, (рельєф), скульптура з подальшим розфарбуванням.
Учень розпізнає:

- природні форми у певному емоційному стані, спокою та русі;

спостерігає:

- різноманітність природних форм, контрасти форм, їх пропорції, розташування та взаємозв'язок частин;

- гармонійне існування природних форм та їх пристосування до середовища;

порівнює:

- зміни природних явищ, кольорове розмаїття навколишнього середовища;

- будову різних природних форм;

- реалістичні, казкові, фантастичні образи;

характеризує:

- природні форми та явища (відмічає характерні особливості);

уміє:

- виявляти характер, настрій форм;

- зображувати природні форми в статиці та динаміці (з натури, з уяви, по пам'яті);

- збагачувати силуетну форму декором (природну і предмета);

- створювати художні образи на основі природних форм;

- створювати різні композиції (сюжетну, декоративну, ілюстрацію);

висловлює судження про:

- основні пропорції природних форм (птахів, тварин тощо);

- зображення природних форм і явищ у різних видах мистецтва;

- специфіку образів пейзажного жанру, анімації, книжкової графіки тощо;

- прийоми організації декоративної композиції (в колі, квадраті, прямокутнику тощо);

наводить приклади:

- композицій (декоративна, сюжетна, ілюстрація).

- творів художників-пейзажистів;

аналізує:

- свої почуття і власне бачення художніх образів;

дотримується правил:

- техніки безпеки при роботі з різними художніми матеріалами та інструментами;

виявляє готовність:

- до використання набутих предметних компетенцій у процесі творчої самореалізації.
формувати:

– уявлення про контраст, пропорцію, гармонійність поєднання частин цілого;

– навички аналізуючого сприймання статичної та рухливої природної форми, особливостей її будови, пропорційності, місцерозташування в просторі;

– уявлення про особливості пейзажу як жанру образотворчого мистецтва, засоби створення художніх образів;

– навички застосування вивчених художніх засобів, прийомів та технік у створенні художнього образу, композиції за темою, за власним задумом;

розвивати:

– просторові уявлення;

– уявлення про художній образ, його форми (реалістичний, казковий);

– уявлення про настрій, емоційний стан природних явищ та форм, умови їх змін;

– навички графічного та пластичного художнього відтворення в різних техніках;

– декорування силуетної форми;

уточнити:

– уявлення про вивчені види та жанри образотворчого мистецтва;

– уявлення про композицію;

– уявлення про характер кольору;

конкретизувати:

– уявлення про змінюваність природних явищ;

– розуміння художнього образу на прикладі різних видів мистецтв;

коригувати:

– уявлення про художні засоби (лінія, штрих, силует, тон, фактура) та прийоми (пропорція, контраст, нюанс);

– графічні навички;

виховувати:

– емоційний відгук при сприйманні пейзажів;

– художній смак;

– самостійність у виборі художніх засобів та технік;

– вміння працювати за власним задумом