В україні політико-правові аспекти та регіональні особливості
| Вид материала | Документы |
- Томаківське районне управління юстиції дніпропетровської області методичні рекомендації, 322.42kb.
- Наталя Кузнєцова, 71.98kb.
- Конституційно-правові проблеми розвитку місцевого самоврядування в україні, 1231.25kb.
- “Соціально-виховні та психологічні аспекти діяльності пенітенціарного персоналу, 2100.81kb.
- Міжнародний науково-практичний семінар, 190.35kb.
- С. Г. Давтян " " листопада 2010 року, 333kb.
- Проект Центру політико-правових реформ закон україни " про нормативно-правові акти", 585.85kb.
- Менеджмент організації в умовах соціально-економічної трансформації суспільства, 50.92kb.
- Потенційно небезпечні виробництва в Україні, особливості їх розміщення”, 263.99kb.
- Методичні рекомендації на тему, 340.83kb.
Відсоток підтримки політичних партій депутатами:
| Партія | Відсоток, % |
| УНП | 9,4 |
| НРУ | 11,8 |
| УНР | 1,6 |
| СПУ | 2,4 |
| НСНУ | 18,1 |
| Народно-демократичні партії | 4,7 |
| ПРП | 8,7 |
| КУН | 4,7 |
| ПППУ | 0,8 |
| БЮТ | 9,4 |
| Пора | 7 |
| „Свобода” | 5,5 |
| ПЗУ | 0,8 |
| Блок Кармазина | 0,16 |
| Еко+25 | 0,8 |
| УКП | 0,8 |
| ХДС | 4,7 |
| НПУ | 0,8 |
| Важко визначитись | 2,4 |
| Жодна | 3,9 |
- Асоціювання депутатами себе із:
громадською організацією – 5%
своєю партією – 15%
тими, хто користується міськими послугами – 6,25%
своїм районом – 7,6%
виборчим округом – 51,2%
своїм робочим місцем – 6,25%
чимось іншим – 8,7%
- Оцінка виборчої кампанії:
| Питання | так, % | важко сказати, % | ні, % |
| Мою виборчу кампанію було легко провести | 41,9 | 19,4 | 38,7 |
| Сьогодні я проводив би її таким же чином | 75,8 | 12,9 | 11,3 |
| Моя виборча кампанія була простішою порівняно з іншими кампаніями на моїй виборчій дільниці | 40 | 25,5 | 34,5 |
| У моїй виборчій кампанії брали участь помічники-довірені особи | 91,8 | 3,2 | 5 |
| План моєї виборчої кампанії був підготовлений заздалегідь | 77,4 | 6,5 | 16,1 |
Запропоновані питання в сукупності відображають відсоток складностей, з якими стикались кандидати на посаду депутата міської ради. Загалом рівень складності в підготовці до виборів становить лише 105,6 до 326,9, тобто приблизно 1 до 3. Це є фактом ефективного використання всіх наявних засобів для здійснення передвиборчої діяльності. При врахуванні частки осіб, яким важко визначитись на рахунок складностей виборчої кампанії, можна сказати, що лише 1/5 респондентів вважає виборчу діяльність занадто складною ( в порівнянні з іншими).
- Основні цілі депутатів:
| Обіцяне | Відсоток, % | Здійснене | Відсоток, % |
| робочі місця | 7 | робочі місця | 4,8 |
| нове будівництво житла | 4 | нове будівництво житла | 4,8 |
| реконструкція житла | 12,7 | реконструкція житла | 11,4 |
| будівництво соц. інфраструктури | 9,8 | будівництво соц. інфраструктури | 9,6 |
| реконструкція соц. інфраструктури | 19,7 | реконструкція соц. інфраструктури | 20,5 |
| забезпечення водою, газом, теплом | 9,2 | забезпечення водою, газом, теплом | 10,8 |
| Освіта | 16,2 | Освіта | 16,3 |
| Екологія | 6,4 | Екологія | 3,6 |
| комерційні послуги | 1,7 | комерційні послуги | 1,8 |
| Інше | 13,3 | Інше | 16,4 |
Аналізуючи отримані результати, слід звернути увагу на значну невідповідність між обіцяним і здійсненим загалом в деяких сферах, при чому невідповідність як з знаком плюс так і зі знаком мінус. Зокрема, приріст відбувся в таких сферах як: нове будівництво житла – 0,8%, реконструкція соціально інфраструктури – 0,8%, забезпечення водою, газом і теплом – 1,6%, освіта – 0,1%, комерційні послуги – 0,1%. Сукупний приріст становить – 3,4 %. Зниження відбулись в наступних сферах: забезпечення робочими місцями – 2,2%, реконструкція житла – 0,7%, будівництво соціальної інфраструктури – 0,2%, екологія – 2,8%. Сукупний спад становить – 6,1%. Отож бачимо як результат переважання тенденції до невиконання своїх обов’язків депутатами перед своїми виборцями. Натомість відбувся приріст інших цілей депутатів. Він становить 3,1%. Лише при сумуванні обіцяного щодо здійснення із тим здійсненним, що не було обіцяно, можна вирівняти цю суму із уповільненням певних сфер розвитку. Відношення отримується як 6,5 до 6,1%.
- Відсоток виступів на сесіях міської ради:
Виступали – 93,8%
Не виступали – 6,2%
- Теми виступів на сесіях міської ради:
| Сфера | Відсоток виступів, % |
| Економіка | 13,1 |
| Будівництво та архітектура | 13,1 |
| Створення робочих місць | 4 |
| Підвищення зарплати | 6,3 |
| Освіта | 12,1 |
| Екологія | 7,2 |
| Соціальна політика | 11,3 |
| Соціальна інфраструктура | 6,7 |
| Інженерна інфраструктура | 16,1 |
| Злочинність | 5,9 |
| Транспортне забезпечення | 1,4 |
| Медицина | 1,4 |
| Культура, спорт, громадські організації, молодіжна політика | 1,4 |
- Оцінка запропонованих положень:
| Питання | не згідні, % | важко сказати, % | згідні, % |
| Міська Рада занадто велика за чисельністю | 60,6 | 22,7 | 16,7 |
| Міськрада не має необхідних фінансових ресурсів. Міськрада не має необхідних технічних засобів (комп'ютерної техніки тощо) | 24,2 | 65,2 | 10,6 |
| Якщо міськрада не здійснює рішень, ніхто більше їх не здійснить | 47,5 | 31,2 | 21,3 |
| Міськрада повинна розробляти нормативні акти, а не реалізувати рішення | 23,4 | 64,4 | 12,5 |
| В міськраді використовуються старі бюрократичні методи управління | 9,4 | 62,5 | 28,1 |
| Члени міськради мають недостатній досвід роботи в управлінні | 23 | 55,7 | 21,3 |
| Міськрада базує свою роботу на принципах демократії | 16,7 | 51,7 | 31,6 |
| Міськрада працює ефективно | 34,4 | 24,6 | 41 |
| Міськрада повинна більше контролювати виконання рішень | 7,6 | 83,3 | 9,1 |
| Проблеми мешканців міста стали гострішими, ніж 2 роки тому | 23,3 | 55,7 | 23 |
| Члени міськради добре поінформовані про проблеми жителів міст | 27,4 | 41,9 | 30,7 |
- Вік депутатів:
| Вік депутатів, рр. | Відсоток депутатів, % |
| До 30 | 1,4 |
| 31-40 | 21,2 |
| 41-50 | 39,4 |
| 51-60 | 32,4 |
| Більше 60 | 5,6 |
Бачимо наступну тенденцію – відбувається приріст кількості депутатів, які досягнули віку 40 років. Характерним є і те, що надзвичайно велика кількість депутатів в раді попереднього скликання становилась особами в віці від 50 років (через кар’єрне просування, через практику, через досвід, через небажання залишати політичне життя міста). Ще одна особливість полягає в тому, що дуже низькою є кількість депутатів у віці до 30 років. Однозначно до даного питання підійти досить важко. Причиною може бути те, що досвід набутий за 30 років не є таким суттєвим як той, що набутий за 40 років. По друге, слід звернути увагу на момент партійного просування, що також залишає по заду молоді кадри (низький рівень залучення молодих професійних кадрів). В принципі ефективність вимірюється результатом досягнутих завдань щодо поставлених цілей, але вона може передбачати більш пропорційне представництво.
- Освіта:
Вища – 98,5%
Середня – 1,5%
Неповна середня – 0%
Це відсоток, який в принципі теоретично говорить про надзвичайно високу кваліфікаційну готовність депутатів міської ради попереднього скликання. Проте цей відсоток може виявитись неефективним в 2 наступних умовах:
- коли сфера зайнятості не співпадає з кваліфікацією депутата
- коли цей відсоток не пропорційно представлений сферах зайнятостей і питань, які превалюють на сесіях міської ради.
Але якби то не було, який значний відсоток депутатів із вищою освітою дає підстави виявлення позитивних тенденцій ставлення до кадрового потенціалу ради і створює позитивний імідж представницького органу влади.
- Рід занять:
| Заняття | Відсоток зайнятості, % |
| Освіта | 14,7 |
| Державна служба | 10,3 |
| Право | 2,9 |
| Інженерія та будівництво | 19,1 |
| Управління | 11,8 |
| Медицина та охорона здоров’я | 7,4 |
| Підприємництво | 8,9 |
| Соціологія | 1,5 |
| Економіка | 8,9 |
| Культура | 1,5 |
| Екологія | 1,5 |
| Журналістика | 1,5 |
| Місцеве самоврядування | 7,4 |
| Історія | 1,5 |
Проаналізувавши відсоток професійної зайнятості депутатів попереднього скликання, ми прийшли до висновку про непропорційне представництво цих сфер зайнятості. Дуже великий відсоток зайнятості характерний для інженерії та будівництва – майже 1/5 всіх респондентів, освіти – 1/7, управління – майже 1/8, державної служби – 1/10. Нам бачиться негативною тенденцією в даному плані низький відсоток залучення професійних кадрів в сфері економіки – лише 9%,місцевого самоврядування – 7,5%, медицини та охорони здоров’я – 7,5%, не говорячи вже про екологію та культуру. Проблема полягає в невідповідності питань, які розглядались в раді попереднього скликання. Якщо пропорційний взаємозв’язок між інженерією та будівництвом можна намітити (19 % до 16 %), то його далеко нема в економічних питаннях, де відсоток пропорційності виступів з питаннями на сесіях міської ради – 13%, а кількість кваліфікованих кадрів в цій сфері лише 9%. Звичайно можна говорити про повторюваність представництва певних професійних і кадрових інтересів у виступах депутатів міської ради, проте її не могло бути забезпечено у всіх сферах міського життя і проблем, з якими стикається Львів.
- Плани бути депутатом на наступних виборах:
Так – 69,1%
Ні – 20,6%
Важко визначитись – 8,8%
Інша думка – 1,5%
Дуже значний відсоток депутатів попереднього скликання висловлює позитивні наміри продовжити свою каденцію через проведення нових виборів до Міської ради Львова. Майже 7/10 всіх респондентів, а це стільки, скіки мають плани стати депутатами в раді нового скликання, позитивно висловлюється за збереження мандату в представницькому органі міста. Ми не будемо говорити і стверджувати, що це є причиною бажання продовжити здійснення курсу, розпочатого ними в раді попереднього скликання, чи то ресурсом фінансового збагачення, чи ще якимось стимулом. Фактом залишається значний відсоток консервування політичного представництва в місті (за умови втілення даної тенденції в дійсність). З другої сторони, це бажання підтверджується значними переходами з одних політичних фракцій в інші, що спостерігається за останні роки і доповнюється переходом на пропорційну виборчу систему. Йде «пошук» виходу на «нову» позицію отримання мандату. А з врахуванням того, що кількість депутатів, які були обрані до попереднього складу міської ради в 2002 році – майже 60 %, то є підстави говорити про деякий відсоток мандатів, які прагнуть закріплення в раді нового скликання, перебуваючи при цьому вже в попередніх скликаннях ще до 2002 року (при наймі як мінімум 10 % від скликання 1994 року).
- Ставлення до реформування політичної системи України:
Позитивно – 27,9%
Негативно – 48,5%
Важко визначитись – 19,1%
Інша думка – 4,4%
Складається тенденція надзвичайно великої кількості негативних оцінок змін в політичну систему України. Чистих голосів щодо негативного бачення реформування політичної системи України – майже половина. Ще майже 1/5 голосів респондентів не можуть визначитись з упевненістю. При пропорційному переведенні відсотку на 2 групи: позитивно оцінюючих і негативно оцінюючих політичну реформу в Україні матимемо приблизні відсотки підтримки: ті, хто позитивно ставиться до реформи політичної системи в Україні, - близько 40 %, ті, хто відкидає політичну реформу, як таку, що не виправдовує політично необхідності та виваженості, - 60 %. Якщо попередні тенденції в оцінці змін в політичній системі України носять системний характер (і серед пересічних громадян, і по територіальному принципу по всіх регіонах), то це дає підстави серйозно задуматись над змінами до Конституції України на законодавчому рівні.
- Ставлення до реформи адміністративно-територіального устрою України:
Позитивно – 26,5%
Негативно – 38,2%
Важко визначитись – 29,4%
Інша думка – 6,9%
Не важко помітити тенденцію до низької оцінки можливої ефективності реформи адміністративно-територіального устрою України. Майже 2/5 складу попередньої міської ради виловились за відміну адміністративної реформи і майже 1/3 респондентів висловились неоднозначно щодо введення змін в законодавство. За такою ж тенденцією, при умові пропорційного перерозподілу ставлення респондентів до даного питання лише на тих, хто підтримує або не підтримує зміни в законодавство, отримуємо близько 55% колишнього складу Міської ради Львова, які негативно ставляться до реформи. При такій розстановці бачення питання, навіть з врахуванням відсотку респондентів, які вважать по-іншому розуміння адміністративного питання, ефективність самої адміністративної реформи не є великою і вона не оцінюється як така, що наповнена ентузіазмом та певними позитивними моментами у вдосконаленні існуючої системи. При цьому повернення до попередньої моделі адміністративно-територіального устрою і попередньої концепції – більш бажане ніж введення змін.
ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД
2002-2006 рр., ЩО ПЕРЕОБРАНІ У 2006 РОЦІ
Метою нашого моніторингу було проаналізувати діяльність депутатів Львівських обласної і міської рад попереднього скликання, які представлені в списках партій в ради нового скликання. В процесі нашої роботи ми послуговувались інформацією отриманою в результаті обробки даних отриманих із друкованих ЗМІ та ряду Інтернет-джерел.
У здійснюваному моніторингу ми реалізовували такі завдання:
1) інформувати громадськість щодо ефективності здійснення влади на місцях депутатами попередніх каденцій, які претендують на місця у радах нового скликання;
2) Дослідити ступінь залежності між ефективністю діяльності депутатів і їх представництвом у списках партій на виборах 2006.
3) Зробити прогностичні начерки ефективності і майбутніх сфер діяльності новообраних депутатів, на основі узагальнення їх попередньої депутатської діяльності.
Статистичний бік аналізованої теми є таким
У блок „Наша Україна”, де ми виокремлювали серед кандидатів у депутати нового скликання, депутатів каденції 2002-2006 із 50 перших осіб (умовна вибірка можливого проходження кандидатів від блоку на основі соціологічних опитувань) відзначився 28% кандидатів у депутати із числа депутатів рад попереднього скликання у ЛОР і 36% із числа депутатів у ЛМР.
Блок Юлії Тимошенко при вибірці 25 „списочників” виглядав наступним чином - 32% кандидатів у депутати присутніх в ЛОР і 20% - присутніх в ЛМР.