В україні політико-правові аспекти та регіональні особливості

Вид материала

Содержание

Блок „наша україна”
Гп „пора”
Во „собода”
Унб костенка-плюща
Одразу, автору хотілося б зазначити
Партія „реформи і порядок”
Виборча арифметика
Праві, колишні союзники, теперішні конкуренти в боротьбі за електорат, теж зуміли не погано втриматись на орбіті обласної і місц
До Львівської обласної ради пройшло шість партій – Блок „Наша Україна”, БЮТ, УНБ Костенка-Плюща, ВО „Свобода”, Пора, та Партія п
Якщо перенести відсотки на кількість депутатських мандатів, яких є 120, отримаємо такий попередній склад ЛОР-у
Наймонолітнішу групу становлять бізнесмени – 54 депутати приналежні до цієї групи (45% від повного складу ЛОР,що становить 120 д

Подобный материал:

1 ... 26 27 28 29 30 31 32 33 34

БЛОК „НАША УКРАЇНА”:

Одразу слід зазначити, що чіткої структурності по основним сферам життєдіяльності міста в програмі не простежується. Акцент зроблений на проблемах:

корупції у владі;
розвитку підприємництва;
дефіциту житла;
раціонального використання міських ресурсів;
та повернення „обличчям” до проблем освітян.

Специфіка бачення особливості регіональних засад в програмі не простежувалася.

БЮТ:

Програма характеризується чіткістю основних передвиборчих засад, має високий ступінь структурованості по основним соціо-економічним і політико-культурних показниках.

Соціальна сфера:

Закладені такі основні принципи:

проведення системної пенсійної реформи;
належний рівень оплати праці і боротьба з трудовою міграцією;
підтримання малого бізнесу;
запровадження програм кредитування житла молодим сім’ям;
якісні соціальні послуги;
розвиток страхової медицини.

Економічна діяльність:

створенням умов інвестиційної привабливості міста;
санація підприємств;
розвиток туризму;
запровадженням програм енергозбереження.
мінімізація податків та скасування ПДВ.

Політична діяльність:

ефективність і відповідальність влади;
запровадження механізму відкликання депутатів;
повна звітність перед мешканцями Львова-мера, депутатського корпусу і виконавчих структур влади;

Сектор культури:

захист історичних і культурних цінностей (підтримка культури і науки, мистецьких і краєзнавчих установ міста).

Простежується теж тенденція адаптування програми загальнонаціональної до проблем і специфіки міста. Незважаючи на високий ступінь структурованості програмних засад існує брак практичних рекомендацій, що були б близькими до особливостей регіонального розвитку.

ГП „ПОРА”:

Враховуючи специфіку відносної „юності” цієї політичної сили, основні програмні моменти спрямовані на:

По-перше: простеження генези політичної сили і її електорального спрямування;

По-друге: критика бездіяльності влади;

І третє: це програмні начерки (саме хочу акцентувати увагу на слові начерки) економічної, соціальної політики.

ВО „СОБОДА”:

Виборча програма:

1.Розробка та затвердження генеральної концепції розвитку м. Львова.

2.Прозорість влади, боротьба з корупцією та бюрократизмом.

3.Створення муніципального банку м. Львова.

4. Наведення порядку в мовному середовищі м. Львова.

5.Впровадження альтернативного джерела енергозабезпечення для освітлення вулиць м. Львова.

6.Прийняття програми соціального будівництва.

7.Розвиток відпочинково-розважальної структури м. Львова, та фінансове забезпечення її реалізації (басейни, концертний зал і т.д.)

8.Запровадження програми „Львів історичний”.

9.Втілення програми „Чистий Львів”

10.Реорганізація, ліцензування, ЖЕКів, та впровадження альтернативних систем обслуговування господарства м. Львова.

11.Вдосконалення транспортної інфраструктури м. Львова.

12.Реформувати медицину Львова враховуючи специфіку міста.

13. Ліквідувати символи комуністичного тоталітаризму.

14. Адаптація програми міста під потреби неповносправних громадян м. Львова.

Специфікою програми, яка вносить елементи особливості з-поміж вищезазначених є наявність патріотичних гасел та націоналістична спрямованість (пункт 13). В інших аспектах характеризується вже звучанням регіональної специфіки розвитку.

УНБ КОСТЕНКА-ПЛЮЩА:

Виборча програма:

Забезпечити розробку та затвердження у 2006 році Стратегічної програми розвитку міста на період до 2020 року.
Завершити реконструкцію систем водопостачання та водовідведення.
Зменшити втрати води у м. Львові з 36 до 20%.
Модернізувати енерго- та теплозабезпечення міста на засадах енергоощадності і стабілізувати ціни на тепло та гарячу воду. Добудувати ТЕЦ-2, збудувати на її базі сміттєпереробний завод з виробництва біопалива.
забезпечити своєчасний і якісний ремонт доріг, внутрішньоквартальних проїздів.
Достойно організувати святкування 750-річчя Львова та відзначення 150 - річчя від народження Івана Франка.
Будувати житло для соціально незахищених громадян, військовослужбовців, черговиків, забезпечити реалізацію пільгових молодіжних житлових кредитів через спрощене надання земельних ділянок.
Оптимізувати рух автотранспорту для розвантаження центральної частини. Поступово забезпечити безперешкодне пересування інвалідів. Впорядкувати паркування авто. Відкрити нову трамвайну лінію до Сихівського масиву та тролейбусну – до Рясне - 2.
Забезпечити належне освітлення міста.
Реформувати систему експлуатації житла. Забезпечити виконання програми „Дахи”, реконструкції балконів, ремонт і заміну ліфтів.
Узаконити межі земель Львова, які розташовані за адміністративними межами міста і фактично є у її користуванні, зокрема зелені масиви довкола Львова, вільні ділянки.
Завершити корегування Генерального плану з врахуванням усіх містобудівних, соціальних та екологічних вимог, подальше будівництво вести відповідно до Генплану.
Щорічно збільшувати кошти на ремонт лікарень та шкіл, поліпшення умов праці лікарів та вчителів, утримання та закупівлю транспорту. У співпраці з благодійними організаціями та меценатами відкрити міський хоспіс.
Відновити мережу дитячих садків відповідно до потреб населення. Збудувати сучасний дошкільний заклад у Сихівському районі.
Забезпечити фінансування соціальних програм. Максимально сприяти громадським організаціям соціального спрямування.
З метою створення нових робочих місць та збільшення надходжень до бюджету, впровадити ефективну систему стимулювання розвитку бізнесу — від оформлення документації до залучення інвестицій.
Налагодити паритетну співпрацю з бізнесом, заохочувати меценацтво.
Розробити довгострокову Програму розвитку туризму у Львові. Максимально підтримувати і сприяти культурі та мистецтву, збереженню історичної забудови.
Залучити інвестиції у будівництво сучасного виставкового комплексу, концертного залу, палацу льодових видів спорту, аквапарку.
Припинити ущільнення існуючої житлової забудови, знищення насаджень, природних водоймищ, спортивних і дитячих майданчиків. Львів повинен відповідати міжнародним стандартам якості міського середовища.
Впорядкувати парки і сквери, зони відпочинку, в тому числі з врахуванням потреб громадян з обмеженими фізичними можливостями.

Одразу, автору хотілося б зазначити :

По-перше: наявність конкретних статистичних показників;

По-друге: представлення окремих програм розвитку міста;

По-третє, що найважливіше характер цієї програми як довготермінової.

Тому, слід вказати на високий ступінь теоретичної підготовки програми і пропонований стратегічний курс розвитку міста.

ПАРТІЯ „РЕФОРМИ І ПОРЯДОК”:

Виборча програма представлена у вигляді тез стратегічного розвитку міста, а саме, ключові із них:

Зміна системи управління
Відкритість влади у прийнятті рішень
Участь громади в діяльності влади
Економіка громадянського суспільства
Євроінтеграція регіону
Рівні можливості для розвитку особистості

Підводячи підсумки проаналізованих нами програм політичних сил, можна беззаперечно констатувати наступне:

Жодних конфліктних протистоянь, основу протистоянь яких становило б різне бачення стратегії розвитку міста не передбачається;
Однак залишається констатувати очевидний факт, громадяни і далі не знайомі з програмами політичних сил, що конкурують на виборчому ринку, оскільки політична сила, яка за кількістю мандатів в ЛМР посіла 5-те місце (УНБ Костенка-Плюща), насправді запропонувала найефективнішу програму розвитку міста серед представлених політичних сил в міськраді.
Крім того беззаперечним фактом залишається очевидність, програми носять декларативний характер і головним мотивом і далі залишається прихід до влади та розподіл депутатських мандатів, тому політичні рокіровки носитимуть зміст не суспільної доцільності, а корпоративного ефекту, як засобу відстоювання інтересів вже існуючих регіональних еліт.

ВИБОРЧА АРИФМЕТИКА

У ОБЛАСНІЙ ТА РАЙОННИХ РАДАХ ЛЬВІВЩИНИ

Пересічний виборець ще не швидко зуміє зорієнтуватись у просторі ще поміж свіжих „передвиборчих ілюзій і фантазій” та фактами дійсності і реальності природи влади.

Судити можна про одне – вперше громадяни отримали ту владу, за яку віддали свої голоси, оскільки беззаперечно і акредитовані міжнародні спостерігачі і вітчизняні експерти явних порушень не фіксували.

1) Статистика свідчить: виборчі преференції були повторенням картини президентських виборів, так звані „помаранчеві” отримали переконливу більшість і в ЛОР, і в ЛМР, однак вже не як монолітна команда, а амбітні проекти політичних сил мега і мезо характеру. Особливо відзначилися екс-помаранчеві, представники напівопозиції-а саме, БЮТ-івці, чий політичний проект продемонстрував свою вагу, крокуючи у відсотковому показнику недалеко відірвавшись від партії влади „Нашої України”.

Праві, колишні союзники, теперішні конкуренти в боротьбі за електорат, теж зуміли не погано втриматись на орбіті обласної і місцевої рад.

Ситуація на фоні ЛОР в мандатах виглядає наступним чином:

До Львівської обласної ради пройшло шість партій – Блок „Наша Україна”, БЮТ, УНБ Костенка-Плюща, ВО „Свобода”, Пора, та Партія промисловців і підприємців України.

Участь у виборах до обласної ради взяли 1500609 виборців. З них 404432 віддали свої голоси за блок „Наша Україна” (26,95%), 374205 (24,93%) – за Блок Юлії Тимошенко, 90271 (6,01%) – за Український народний блок Костенка-Плюща, 87439 (5,83%) – за ВО „Свобода”, 77200 (5,14%) – за партію „Пора” і 58906 (3,92%) – за Партію промисловців та підприємців України. 49794 виборці не підтримали жодного із політичних утворень.

Провівши підрахунки із врахуванням бонусів непрохідних партій та блоків та тих хто проголосував „проти всіх”, можна побачити, що „Наша Україна” отримає 37% місць у облраді, БЮТ матиме 34,25% місць, УНП 8,26%, „Свобода” 8%, „Пора” 7,07%, ПППУ 5,39% місць в облраді.

Якщо перенести відсотки на кількість депутатських мандатів, яких є 120, отримаємо такий попередній склад ЛОР-у:

Блок „Наша Україна” 46 мандатів;

БЮТ-41 мандат;

Блок Костенка-Плюща-10 депутатських лож;

„Свобода”-10;

„Пора”-9;

ПППУ-6 депутатських місць.

Блок „Наша Україна”:

1) Олійник Петро Михайлович – ЛОДА;

2) Горинь Микола Михайлович – пенсіонер;

3) Парубій Андрій Володимирович – ЛОР;

4) Кубів Степан Іванович – Голова правління АТ „Кредит-Банк”;

5) Пітко Ярослав Михайлович – ЛОДА;

6) Вовк Михайло Федорович – голова Буської районної держадміністрації;

7) Федак Тарас Васильович – ЛОР;

8) Буца Богдан Еманоїлович – Кабінет Міністрів України;

9) Дідусь Роман Іванович – начальник ГПУ „Львівгазвидобування”;

10) Сеник Мирослав Петрович – ЛОДА;

11) Лемішко Олександр Петрович – лікар;

12) Мандюк Олег Семенович – голова правління „Новий Світ”;

13) Христинич Марія Іванівна – Сокальська держадміністрація;

14) Ганущин Олександр Олександрович – ЛОДА;

15) Пшевлоцький Микола Іванович – начальник Львівського головного

управління земельних ресурсів;

16) Костюк Мирослава Миколаївна – президент Львівської обласної організації „Християнське милосердя”;

17) Городиський Андрій Андрійович – голова правління ТзОВ „Самбірська птахофабрика”;

18) Рудавський Юрій Кирилович – ректор Національного університету „Львівська політехніка”;

19) Коржинський Ярослав Васильович – пенсіонер;

20) Калинюк Валерій Анатолійович – директор ТзОВ „Тор-Плюс”;

21) Грушецький Петро Ярославович – директор Львівська філія ВАТ банк „Біг Енергія”;

22) Кожан Володимир Дмитрович - гендиректор ТзОВ „Краківський ринок”;

23) Куп’як Іван Петрович – заступник начальника Мостиської митниці;

24) Сколоздра Роман Васильович – директор Крупської загальноосвітньої школи;

25) Паска Олег Володимирович – Голова Старосамбірської районної ради;

26) Подляшецька Емілія Володимирівна – ЛОДА;

27) Мельник Леонід Іванович – радник голови правління ВАТ „Львівобленерго”;

28) Колтик Тарас Іванович – гендиректор ТзОВ „ТІК ЛТД”;

29) Батенко Тарас Іванович – ЛОДА;

30) Давидович Микола Іванович – голова правління ЗАТ „Проммонтаж БУ- 27”;

31) Микуш Андрій Володимирович – директор ТзОВ „ВКФ Гурт”;

32) Матвіїшин Володимир Євгенович – в.о. Голови правління „Львівобленерго”;

33) Рущишин Ярослав Іванович – директор ВАТ „Тротолла”;

34) Андрощук Олексій Володимирович – безробітний;

35) Шперун Всеволод Михайлович – заступник голови правління НАК „Нафтогаз Україна”;

36) Рудницький Іван Іванович – голова Ради самоорганізації населення Сихівського житлового масиву;

37) Пазиняк Василь Степанович – асистент Кафедри дитячої хірургії Львівського Національного медичного університету ім.Д.Галицького;

38) Керницький Тарас Любомирович – Президент ТзОВ „Укренерго”;

39) Васинюк Ігор Васильович – заступник голови НАК „Нафтогаз”;

40) Дейнека Анатолій Михайлович – начальник Львівського обласного управління лісового господарства;

41) Левицький Валерій Володимирович – Генеральний директор ВАТ „Дрогобицький завод автомобільних кранів”;

42) Чемерис Михайло Іванович – директор ВАТ „Калина”;

43) Старовойт Олександр Михайлович – керівник Ідеологічного відділу виконкому ЛОО політичної партії НСНУ;

44) Хвойницький Михайло Григорович – директор телекомпанії „Львів-ТБ”;

БЮТ:

Курпіль Степан Володимирович – Голова правління ЗАТ „Видавничий дім „Високий Замок”;
Денькович Іван Васильович – директор Львівської ЗОШ №18;
Федоришин Остап Васильович – директор театру „Не журись”;
Шептицький Зеновій Стахович – Золочівське газове управління ВАТ „Львівгаз”-начальник;
Давидяк Степан Іванович – президент ТзОВ „Юліос”;
Грибальський Ярослав Володимирович – голова правління Львівського обласного відділення Українського фонду „Реабілітація інвалідів”;
Павелко Євген Михайлович – лікар;
Кузьмич Роман Павлович – пенсіонер;
Сендак Михайло Дмитрович – ЛОР;
Хом’як Йосип Якович – Ректор інституту підприємництва та перспективних технологій при Національному у-ті „Львівська політехніка”;
Козак Людмила Володимирівна – пенсіонер;
Семен Василь Михайлович – приватний підприємець;
Малех Петро Іванович – президент „Львів-Петроль”;
Буба Євген Іванович – директор МП „Руно”;
Держко Ігор Зеновійович – ЛОР;
Ваврин Михайло Васильович – ЛОР;
Комарницький Ігор Михайлович – заступник директора ТзОВ „Архібуд”;
Данькевич Степан Михайлович – директор Радехівського лісового господарства;
Різенко Сергій Анатолійович – директор з економічних питань „Львівобленерго”;
Стецькович Іван Іванович – Яворівські держадміністрація;
Дубневич Ярослав Васильович – Президент ТзОВ „Корпорація Колійні Ремонтні Технології”;
Ілик Роман Романович – асистент Львівського медичного університету ім. Данила Галицького;
Охріменко Леонід Володимирович – начальник відділу освіти Самбірської держадміністрації;
Баран Василь Степанович – директор Перемишлянського центру зайнятості;
Козак Остап Михайлович – помічник-консультант народного депутата А.Шкіля;
Сенишин Ігор Андрійович – начальник транспортно-експедиційного відділу ЗАТ „Інтертранс”;
Тринька Володимир Іванович – директор страхової компанії „Оранта”;
Баляш Олег Григорович – директор ТзОВ „Актіон Україна”;
Барбара Михайло Михайлович – викладач Новояворівського ліцею;
Лаврецька Наталя Вікторівна – ЛОДА;
Завійський Леонід Михайлович – Служба доріг Львівської області;
Максимів Ігор Ярославович – начальник відділення АКІБ „Укрсиббанк” Самбірська філія;
Малетич Петро Миколайович – інженер Мостиської митниці;
Білак Іван Іванович – ген директор приватної фірми „Білаки”;
Сипливий Микола Данилович – менеджер фірми „Сігма”;
Новоженець Ростислав Павлович – голова Яворівської держадміністрації;
Задорожний Михайло Леонович – голова правління Дрогобицька райспоживспілка;
Сухинюк Анатолій Євгенович – ген директор профгрупи „Антикорбудсервіс”;
Брунець Григорій Дмитрович – гендиректор промгрупи „Карпати”;
Короташ Ігор Степанович – лікар;
Бігун Василь Васильович – директор виробничо-транспортної філії ЗАТ „Інтертранс”.

УНБ Костенка- Плюща:

Кужелюк Юрій Анатолійович – ЛОДА;
Лясковська Віра Дмитрівна – проректор ЛДІ фізичної культури;
Кадушкевич Володимир Євгенович – голова правління ТзОВ „Інвестиційна компанія „Комфорт Інвест”;
Гірняк Володимир Іванович – ген директор ТзОВ „Юридично-інвестиційна компанія „Правосвіт”;
Кондрат Андрій Петрович – директор ПП „Компанія „Терра-Захід”;
Андрусишин Роман Петрович – ЛМР;
Гавришкевич Ігор Степанович – директор музею-заповідника „Личаківський цвинтар”;
Баляс Михайло Степанович – комерційний директор СТ „Народна торгівля”;
Миськів Василь Іванович – ЛМР;
Саврук Володимир Степанович – директор ТзОВ „Рейдер”.

ВО „Свобода”:

Тягнибок Олег Ярославович – депутат ВРУ;
Панкевич Олег Борисович – голова Бродівської державної адміністрації;
Фаріон Ірина Дмитрівна – доцент „Львівської політехніки”;
Пилипенко Пилип Данилович – завкафедри трудового права ЛНУ ім..І.Франка;
Кравченко Ярослав Охрімович – професор ЛНУ ім. І.Франка;
Кайда Олексій Петрович – заступник директора ПП. „Легаліс”;
Говірко Володимир Іванович – голова правління „Трускавецькомфортсервіс”;
Сех Ірина Ігорівна – помічник-консультант нардепа О.Тягнибока;
Москалюк Олександр Вікторович - юрист-консультант;
Колодій Петро Несторович – ЛОР.

„Пора”:

Рожнятовський Андрій Михайлович – парт керівник;
Сухоцька Христина Степанівна – студентка;
Захарчишин Лев Леонідович – директор СП ТзОВ „Європекс”;
Моравецький Юрій Васильович – директор ПП „Світлиця”;
Кук Богдан Богданович – підприємець ТзОВ „Звір”;
Кристиняк Олег Романович – підприємець;
Доскич Віктор Михайлович – заступник голови правління ВАТ „Полонина”;
Колошко Володимир Олексійович – директор ТОВ „Вальво”.

9) Бондаренко Ростислав Володимирович – заступник директора ТзОВ „Компанія „Автомат”

ПППУ:

Сухін Євген Ілліч – директор СКБ Є.Сухіна;
Турчин Богдан Данилович – президент асоціації підприємств „М 99”;
Ортинський Володимир Львович – Ректор ЛДУ внутрішніх справ;
Дудич Роман Іванович – директор ДП Львівське лісове господарство”;
Дзюдзь Михайло Семенович – начальник управління держслужби охорони;
Ривак Іван Миколайович – голова правління АСК „Дністер”.

Отже, детально дослідивши професійний статус майбутніх депутатів можна вивести наступну статистку, що характеризує соціально-економічну та почасти професійну орієнтованість найближчого складу ЛОР:

Наймонолітнішу групу становлять бізнесмени – 54 депутати приналежні до цієї групи (45% від повного складу ЛОР,що становить 120 депутатів).

В свою чергу по фракціям ця статистика виглядатиме наступним чином: „Наша Україна” – 19; БЮТ – 17; УНБ Костенка-Плюща – 5; ВО „Свобода” – 2; „Пора” – 7; ПППУ – 4.

Другі за чисельністю представники держслужби – 34 депутати (або ж 28% від складу ЛОР).

По фракціям: „Наша Україна” – 15; БЮТ – 11; УНБ Костенка-Плюща – 4; ВО „Свобода „ – 3; „Пора” – жодного; ПППУ – 1.

Освітяни – 12 депутатів (або ж 10% від складу ЛОР);
Пенсіонери – 4 депутати;
Лікарі – 3;
Громадські діячі - 3;
Партфункціонери – 2;
Юристи – 1;
Студенти – 1;
Депутат ВРУ (скликання 2002-2006р.р.)-1;
Діячі культури – 1;
Журналіст – 1;
Інженер – 1;
Менеджер – 1;
Безробітний – 1.

2) Регіональний зріз.

Можна констатувати, що тенденція лідерства провідних політичних сил, по суті екстрапульована і на рівні районних центрів. П’єдестал влади поділили між собою: ”Наша Україна” перемігши у 14 із 19 районів; БЮТ – набравши більшість у 5-ти із 19-ти районнх рад;і ПППУ – перемігши у Мостиському районі. У табличному варіанті ситуація виглядатиме так:

Blog

В україні політико-правові аспекти та регіональні особливості

Содержание