Ознайомитисьпроект
| Вид материала | Кодекс |
| Порядок визначення амортизаційних відрахувань |
Порядок визначення амортизаційних відрахувань
1. Основні фонди, що підлягають амортизації, розподіляються за такими групами:
1) група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, зокрема жилі будинки та їх частини (квартири й місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;
2) група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини); меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;
3) група 3 - будь-які інші основні фонди, які не внесено до груп 1, 2 і 4;
4) група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (зокрема стільникові), мікрофони й рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).
2. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду таким розміром (у розрахунку на календарний квартал):
2.1) група 1–2,5 відсотків;
2.2) група 2-15 відсотків;
2.3) група 3-10 відсотків;
2.4) група 4-25 відсотків.
3. Платник податку може ухвалити рішення про застосування інших норм амортизації стосовно відповідної групи основних фондів, що не перевищують норм, які визначає цей підпункт.
4. Зазначене рішення ухвалює платник податку до початку звітного податкового року і не може змінити його протягом такого року;
5. Для платників податку, що їх визнано монополістами згідно із законом, сума амортизаційних відрахувань не є обов'язковою складовою тарифів, інших видів цін на їх послуги.
6. Порядок визначення та нарахування сум амортизаційних відрахувань.
6.1. Суми амортизаційних відрахувань звітного (податкового) періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації, які закріплені статтею 181 цього Кодексу, до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду.
6.2. Суми амортизаційних відрахувань не підлягають вилученню до бюджету і не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків і зборів (обов'язкових платежів).
6.3. Балансову вартість групи основних фондів на початок звітного (податкового) періоду розраховують за формулою:
Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де
Б(а) - балансова вартість групи на початок звітного (податкового) періоду;
Б(а-1) - балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному;
П(а-1) - сума витрат на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному;
В(а-1) - сума основних фондів, які виведено з експлуатації протягом періоду, що передував звітному;
А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, які нараховано згідно з нормами цього Кодексу в періоді, що передував звітному.
6.4. Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості групи 1 основних фондів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:
Кі = [І(а-1) - 10] : 100, де
Кі - коефіцієнт індексації;
І(а-1) - індекс інфляції року, за результатами якого проводять індексацію.
Якщо значення коефіцієнта індексації Кі не перевищує одиниці, індексація не проводити проводиться. У разі, якщо платник податку застосував коефіцієнт індексації, він зобов'язаний визнати капітальний дохід у сумі, що дорівнює різниці між балансовою вартістю групи 1 основних фондів, яку визначено на початок звітного (податкового) року із застосуванням коефіцієнта індексації, та балансовою вартістю такої групи основних фондів до такої індексації.
Капітальний дохід, визначений відповідно до положень цієї статті, входить до складу валових доходів платника податку кожного звітного (податкового) року. У разі застосування прискореного методу амортизації коефіцієнт індексації не застосовується.
6.5. Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення групи 1, ведеться за кожною окремою будівлею, спорудою або їх структурним компонентом і в цілому за групою 1 як суму балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.
6.6. Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. Платник податку має право самостійно визначити дату внесення до вартості групи основних фондів вартість придбаних чи виготовлених основних фондів.
6.7. При цьому з метою оподаткування не ведеться окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів груп 2, 3 або 4 (крім основних фондів, за якими проводять нарахування прискореної амортизації).
6.8. Амортизація основних фондів груп 1, 2, 3 і 4 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.
6.9. Для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками, виходячи з його первісної вартості, протягом терміну, визначеного платником податку самостійно, виходячи з терміну корисного використання таких нематеріальних активів або терміну діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації. Амортизації підлягають нематеріальні активи, придбання яких здійснюють шляхом разової повної виплати роялті продавцеві нематеріального активу, без наступних періодичних виплат роялті за право користуванням нематеріальним активом.
6.10. Балансова вартість усіх визначених груп основних фондів збільшується (зменшується) згідно з таким порядком.
6.11. У разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат на таке придбання, без урахування сплаченого податку на додану вартість, якщо платника податку на прибуток підприємств зареєстровано платником податку на додану вартість.
6.12. У разі безоплатного одержання основних фондів балансова вартість відповідної групи основних фондів не змінюється. У разі внесення основних фондів до статутного фонду юридичної особи балансову вартість відповідної групи збільшують на суму балансової вартості одержаних основних фондів.
6.13. У разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних фондів з боку платника податку для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму всіх виробничих витрат платника податку на їх виготовлення і введення в експлуатацію, а також витрат на виготовлення таких основних фондів, що мають інші джерела фінансування, без урахування сплаченого податку на додану вартість, якщо платника податку на прибуток підприємств зареєстровано платником податку на додану вартість.
7. У разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 в результаті їх продажу або передачі у вигляді внесків до статутного фонду юридичної особи балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості, яку визначено з метою оподаткування такого об'єкта. Сума перевищення виторгу від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виторгом від такого продажу вноситься до валових витрат платника податку.
7.1. При виведенні з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 в результаті їх продажу балансова вартість групи зменшується на суму виторгу від продажу таких основних фондів (вартість продукції, робіт, послуг, які одержав платник податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості продажу основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, балансова вартість групи прирівнюється до нуля, а суму перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду.
7.2. У разі передачі основних фондів груп 2, 3 і 4 у вигляді внесків до статутного фонду юридичної особи балансова вартість відповідної групи зменшується на суму балансової вартості переданих основних фондів.
7.3. У разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 в результаті його ліквідації, капітального ремонту, реконструкції та консервації за рішенням платника податку або Кабінету Міністрів України, балансова вартість такого об'єкта з метою амортизації прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються. Зворотне введення в дію основних фондів після їх капітального ремонту, реконструкції або модернізації здійснюється згідно з порядком, встановленим пунктом 2 частини другої цієї статті.
7.4. У разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2, 3 і 4 в результаті їх ліквідації, капітального ремонту, реконструкції, модернізації та консервації за рішенням платника податку або Кабінету Міністрів України балансова вартість груп не зменшується.
7.5. Зворотне введення в дію таких основних фондів в експлуатацію після проведення їх капітального ремонту, реконструкції та модернізації збільшує баланс групи тільки на суму витрат, які пов'язані з цими роботами.
7.6. Якщо на початок звітного року групи 2, 3 і 4 основних фондів не містять матеріальних цінностей, балансова вартість такої групи відноситься до валових витрат платника податку такого звітного періоду. Норми цього підпункту не застосовуються під час визначення з боку платника податку амортизаційних відрахувань на суму вартості поліпшення основних фондів, які одержано в оперативний лізинг (оренду).
7.7. У разі якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені, підлягають знесенню або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучості їх заміни, зруйнування або знесення (за умови підтвердження наявності такої загрози чи неминучості з боку органів, які згідно із законодавством підтверджують наявність обставин непереборної сили), платник податку у звітному періоді, в якому виникають такі обставини:
а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об’єкта основних фондів групи 1; при цьому вартість такого об’єкта прирівнюється до нуля;
б) не змінює балансову вартість груп 2 і 3 стосовно основних фондів цих груп, що підлягають амортизації у загальному порядком.
У разі коли страхова організація, інша юридична або фізична особа, яку визнано винною в заподіяній шкоди, компенсує платникові податку втрати, пов'язані з виникненням обставин, які визначено в пункті 8 частини другої цієї статті, платник податку в податковий період, на який припадає така компенсація:
а) збільшує валовий дохід на суму компенсації за основні фонди групи 1;
б) зменшує баланс відповідної групи основних фондів на суму компенсації за основні фонди груп 2, 3 і 4.
У разі коли платник податку ухвалює рішення про ліквідацію окремого об'єкта основних фондів групи 1, не пов'язане з обставинами, які обумовлює пункт 8 цієї частини, балансова вартість такого об'єкта не відноситься до валових витрат і відшкодовується за рахунок власних джерел платника податку.