Учитель вищої категорії, вчитель-методист навчально-виховного комплексу «Загально- освітня школа І-ІІІ ступенів №2 ліцей» м

Вид материалаДокументы

Содержание


Хід уроку
Учні. Скільки пунктів плану повинно бути у головній частині? Учитель.
Возний. «Найкраща зо всього села і всіх прикосновенних околиць дівиця». Виборний про вірність у коханні.
Обговорення плану.
V. Домашнє завдання
А. Камінчик
Тип уроку
IIІ. Актуалізація опорних знань учнів
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12
Тема. Розвиток зв’язного мовлення № 3-4. Підготовка до написання письмового твору «Образ Наталки – яскравий тип національного характеру» за драмою І.П. Котляревського «Наталка Полтавка»


Мета. Навчати учнів самостійно складати висловлювання, давати характеристику персонажів твору; підготувати дітей до творчої роботи, розвивати комунікативні навички, уміння самостійно мислити, доводити свою думку; виховувати любов до рідної мови, до України.


Обладнання. Підручники, тексти, пам’ятка «Як готуватись до написання твору»


Хід уроку

І. Оголошення теми, мети, завдання уроку.

Учитель. Письмовий твір – це самостійна творча робота учня. Учень

повинен показати при розкритті обраної теми знання літератури, вміння користуватися ними з певною метою, навички логічного мислення, здатність робити висновки, особисте бачення проблем, а також належний рівень орфографічної, пунктуаційної і стилістичної грамотності. Сьогодні на уроці ми з вами будемо готуватися до написання твору за драмою І.П. Котляревського «Наталка Полтавка»


ІІ. Підготовка до написання твору
  1. Робота з пам’яткою «Як готуватись до написання твору»
  • Притримуйтесь основного принципу: «Щоб думкам було вільно, а словам тісно».
  • Твір не повинен бути переказом шкільного підручника, критичних статей, думок учителя.
  • Творчо поставтесь до розкриття теми твору, щоб виявити хороші знання змісту прочитаної книги.
  • Давайте аргументовану оцінку вчинкам дійових осіб.
  • Тему розкривайте послідовно, дотримуючись плану (навіть якщо він не входить до тексту твору, складіть його для себе).
  • Бажано підібрати епіграф, що має відповідати основній думці твору.
  • Роботу виконуйте спочатку на чернетці (щоб мати можливість вносити поправки, удосконалювати написане).
  1. Робота над складанням плану до твору
  • Бесіда

Учитель. Розрізняють два основні види планів: простий і складний. З яких

частин складається складний план?

(Із вступу, основної частини і висновку)


Учитель. Вступ – це прелюдія розповіді, що розвивається в основній

частині. У ньому треба показати своє розуміння проблеми (чи проблем), яка розглядатиметься в основній частині. Він може будуватися як на життєвому досвіді, так і на знанні літературного матеріалу.

Основна частина – це розкриття основної тези, думки (чи кількох) за допомогою фактів з тексту твору чи творів одного чи кількох письменників.

Висновок – це підсумок викладеного в основній частині. Він вимагає особистісної оцінки, власного погляду на питання, підняті у творі письменника. Це, зрештою, і визначення важливості, значення художнього твору, образу чи проблеми. Головне, щоб висновок був органічно пов’язаний з усім, про що говорилося у творі.

Учні. Скільки пунктів плану повинно бути у головній частині?

Учитель.Однозначної відповіді бути не може: все залежить від того,

скільки фактів з художнього твору буде взято для доведення тези. Головне, щоб вона була аргументована всебічно і переконливо. Але практика показує, що найдоцільніше – 3-4 пункти плану, звичайно, найвагоміших.

  1. Колективне складання плану твору.


План (орієнтовний)

І. П’єса «Наталка Полтавка» І. Котляревського – перлина української літератури.

ІІ. Наталка – типовий образ української дівчини селянки.
  1. Головні риси характеру героїні: доброта, ввічливість, працелюбність.
  2. Самопожертва Наталки заради матері.
  3. Глибоке кохання до Петра.
  4. Боротьба дівчини за свою любов.

ІІІ. Наталка Полтавка – ідеал української жінки.


4. Підбір цитат для написання твору.

Учитель.Необхідними елементами учнівського твору є цитати. Вони

сприяють образності, виразності, ємкості мовлення, дозволяють економно і глибоко характеризувати явища дійсності, образи, служать доказами учнівських висновків-узагальнень.

Використання цитат залежить від характеру творчої роботи, але, в кожному випадку, вони займають незначну частину об’єму твору. Зловживання цитатами може знизити якість твору.

(Учні зачитують цитати, підібрані дома, які характеризують Наталку Полтавку).

Мати. «Добра дочка».

Возний. «Золото – не дівка!.. Окрім того, що красива, розумна,

моторна і до всякого діла дотепна – яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших за себе, яка трудяща, яка рукодільниця, що й себе, й матір свою на світі держить».

Возний. «Найкраща зо всього села і всіх прикосновенних околиць

дівиця».

Виборний про вірність у коханні. «Наталка без душі його любить,

через його всім женихам одказує…»

Наталка.«Моє багатство єсть моє добре ім’я».

Наталка. «Я покорюсь вашій волі, перенесу своє горе, для спокою

матері треба все перенести».

Наталка. «Клянусь, що. окрім Петра, ні за ким не буду».


Учитель. Які розділові знаки ставимо при цитатах?

Учні. Цитата на письмі виділяється лапками. Якщо вона є

віршованим текстом, не береться в лапки тоді, коли зберігається строфа і слова автора стоять в іншому рядку. Суть чужої думки можна передати своїми словами із вкрапленням у них окремих, найбільш значущих і точних чужих слів, які беруться обов’язково у лапки.

  1. Підбір епіграфу. Виступ учня з випереджаючим завданням.

Учень. Епіграф – уривок якогось твору, влучний вислів, афоризм чи

прислів’я, що ставиться на початку літературного твору з метою увиразнити тему та ідею чи створити певний настрій.

Таким чином, епіграф є авторською вказівкою на ідею твору й орієнтує читача в задумі й намірах автора в даному творінні. Розташування його загальноприйняте - з правого боку перед роботою. Обов’язково вказується автор висловлювання.

Приклади епіграфів до твору.

У творі, передовсім в образі Наталки розкривається суть української душі.

Василь Пахаренко


І в «Енеїді», особливо в «Наталці Полтавці» … Котляревський утвердив високе почуття гідності, людської і національної гідності, без чого не можна було б і думати про відродження культури…пригнобленого краю.

Євген Сверстюк
  1. Ознайомлення учнів із зразком учнівського твору

Образ Наталки – яскравий тип українського національного характеру.

Протягом багатьох століть люди оспівували і уславлювали в піснях і віршах образ берегині – матері чи коханої жінки, благословляючи її ім’я. Деякі філософи вважали, що доля жінки – в домашньому господарюванні та материнстві. На їхній погляд, жінка не здатна до великих почувань і справ. Але українки здавна дивують світ величчю почуттів, і талантом материнства, і світлим розумом.

Багато діячів культури звертались у своїй творчості до образу жінки. Перлиною української літератури стала неповторна п’єса І. Котляревського «Наталка Полтавка». Його героїня наче узагальнила всі найкращі риси жінок, стала своєрідним ідеалом національного характеру, в якому гармонійно поєдналися зовнішня краса і багатий духовний світ.

Наталка – добра, ввічлива та чесна дівчина. «Золото – не дівка! – кажуть про неї – окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, … яка трудяща, себе матір на світі держить».

Тільки заради любої матусі вона погоджується на шлюб із нелюбом. Наталці притаманна здатність жертвувати собою заради інших, але свого кохання зректися вона не може. Її душа і серце стогнуть від болю, адже коханий вже чотири роки як пішов заробляти гроші на весілля, а його й досі немає. Чекаючи на нього, Наталка благає Бога, щоб її наречений швидко повернувся.

«Петре! Петре!... я тебе любила і тепер люблю», - сумує дівчина.

Героїні твору Котляревського властиве почуття людської гідності, вона розумна і кмітлива. Делікатно, але наодріз проста селянка відмовляє пану возному, пояснює, чому вона не пара. Ніжна і сором’язлива, вона впевнена в собі, і це допомагає їй занепасти духом навіть за тяжких обставин.

Коли доля знову зводить її з коханим Петром, дівчина бореться за своє щастя. Її не лякає людський осуд, вона залишається з людиною, яку кохає понад усе.

Майже сто вісімдесят років живе н сцені улюблена в народі героїня п’єси, а краса невмирущого образу Наталки Полтавки не в’яне, не старіє. Причина безсмертя, очевидно, в тому, що І. Котляревський блискуче втілив у ній народний ідеал української жінки, її моральної краси.

Минали десятиліття, зміни суспільного устрою додавали нових рис до соціального обличчя жінки, проте в найістотнішому цей ідеал залишився без змін. Він не став анахронізмом і в наш час. Нам близький і дорогий образ жінки, багатої духовно, чесної, працьовитої і сердечної. З плином часу такі ідеали не старіють, бо вони – загальнолюдські і вічні, а отже і актуальні для будь-якої епохи.

  1. Робота у чернетці за планом.

І група виконує роботу самостійно.

ІІ група. Учні пишуть тільки основну частину твору. Вступ і висновок дані їм на картці.

  1. Самостійна робота учнів. Написання твору.

ІІІ. Домашнє завдання.

І група (теоретики). Готує повідомлення про ідейно-художні особливості романтизму.

ІІ група (біографи). Готує повідомлення про життя і творчість П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки.

ІІІ група (читці). Готується до виразного читання творів «Рибалка» П. Гулака-Артемовського, «Українська мелодія» Є. Гребінки.

В.П.Коваленко

Тема. Розвиток зв’язного мовлення № 5-6. Письмовий твір на самостійну обрану тему за творчістю Т.Г.Шевченка


Мета. Виявити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу, їх вміння

застосовувати набуті знання, ввести їх в систему письмової роботи;

розвивати творчі здібності учнів, писемне мовлення, вміння чітко

формулювати і зв’язно викладати свої думки, самостійно робити висновки

й узагальнення; виховувати повагу до творчого процесу, віру у свої творчі можливості, пошану до слова

Обладнання. Тексти творів Т.Г. Шевченка


Хід уроку

І. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Перевірка готовності учнів до письмової роботи.

Обговорення запропонованих назв тем, внесення змін і пропозиції інших тем.

Запропоновані теми:
  • «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля»
  • «Україна й українці у творчості Т. Шевченка»
  • «Караюсь, мучусь, але не каюсь – життєве кредо Т. Г. Шевченка»
  • «Мої роздуми над «Кобзарем» Тараса Шевченка»
  • «Життя Шевченка – це подвиг, перед яким я схиляюсь»
  • «Перед портретом Кобзаря»
  • «…Я так люблю мою Україну убогу…»

Т. Шевченко
  • «Шевченко – це народ. І як, як народ, він буде вічно жити!»

Євмен Доломан
  • «Кобзар» у моєму домі»


ІІІ. Робота над темою уроку.

1. Попередні етапи роботи над твором.
  • Вибір теми.(Учні визначаються з темою, за якою вони писатимуть письмовий твір).
  • Складання плану.

Тема

Я так люблю

Мою Україну убогу…

Тарас Шевченко

Орієнтовний план

І. Тарас Шевченко – великий патріот рідної України.

ІІ. Почуття патріотизму поета у творах.
  1. Біль серця за потоптаний рідний край.
  2. Боротьба за щастя і волю українського народу.
  3. Гнівне засудження панів-безбатченків.
  4. Прекрасні картини чарівної рідної природи.

ІІІ. Пам’ять про поета «в сім’ї вольній, новій».


Тема

Шевченко – це народ, і, як народ, він буде вічно жити

Євмен Доломан

Орієнтовний план

І. «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття».

ІІ. Шевченко і народ – єдині.
  1. Образ поневоленого українського народу у творах.
  2. Життя і творчість Шевченка – це подвиг.
  3. «Борітеся – поборете!»
  4. Як правда і свобода – вічний Тарас.

ІІІ. «Ми тебе не забули, Тарасе!»

В. Сосюра


Тема

«Кобзар» у моєму домі

Орієнтовний план

І. «Село… Село на нашій Україні, неначе писанка..»

ІІ. Мудра, світла книга, - то «Кобзар» Тараса…
  1. Я в найтяжчі часи розмовляю з тобою,

Беру в руки священний «Кобзар».
  1. Його слова – мов та вода жива,

Що гоїть рани, мертвих воскрешає.
  1. Ти пройди по селах рідної Вкраїни:

В кожній хаті книга, на стіні – портрет.
  1. «Любітеся, брати мої, Україну любіте,

І за неї безталанну, Господа моліте…»

ІІІ. Я Шевченка бачу, мов живого,

Розмовляю щиро, мов з живим,

Намагаюсь якомога довше

Наодинці бути поруч з ним.

  • Обговорення плану.



  • Підбір цитат для твору.

Я так її, я так люблю

Мою Україну убогу,

Що проклену Святого Бога,

За неї душу погублю!


Нема на світі України,

Немає другого Дніпра…


… Возвеличу

Малих отих рабів німих!

Я на сторожі коло їх

Поставлю слово


Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні…

Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

ЇЇ, окраденую, збудять…

Ох, не однаково мені.

«Мені однаково»


І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

«І мертвим, і живим…»


І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А, буде син, і буде мати

І будуть люде на землі.

«І Архімед, і Галілей»


Україно! Україно!

Серце моє, ненько!

Як згадаю твою долю,

Заплаче серденько!

«Тарасова ніч»


І оживе добра слава,

Слава України

«І мертвим, і живим»


Свою Україну любіть,

Любіть її во врем’я люте,

В остатню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

«І мертвим, і живим»


2. Робота учнів у чернетці за планом.


3. Зачитування уривків із учнівських творів, які можуть стати поштовхом для

пробудження творчої думки і в інших школярів.


ІV. Самостійна робота учнів.

Написання твору.


V. Домашнє завдання

Закінчити письмову роботу за вибраною темою.

Прочитати «журнал» («Щоденник») Т.Г. Шевченка.


Додаток.

«Кобзар» у моєму домі

Мудра, світла книга, – то «Кобзар» Тараса.

На столі, як свято, білий коровай.

І пішло повір’я з дідівського часу:

Як «Кобзар» у хаті – буде щастя, знай.

А. Камінчик


Тихий зимовий вечір прилинув у наше село. На оксамитовім небі спалахнули ясні зорі і таємниче повис золотий серп місяця.

Легесенький вітерець підхопив зграйку тендітних сніжинок і закружляв їх у вальсі. В сільських оселях золотими міріадами спалахнули вікна і віконечка. З душі мимоволі вирвалося: «Село…Село на нашій Україні, неначе писанка…»

І знову мій улюблений «Кобзар». Як цікаво: завжди, чи в хвилини романтичного спокою, чи в похмурий день, я звертаюсь до тебе, мій духовний друже, моя улюблена книжко. Я тобі щиро заздрю, що твоїм Батьком був Тарас Шевченко. Людина, яка всім своїм єством належала нашій мальовничій Україні з її голубими озерами і високими степовими могилами, з її співучим і мужнім народом. З якою любов’ю, болем і сльозами поет говорив:

Я так її, я так люблю

Мою Україну убогу,

Що проклену Святого Бога,

За неї душу погублю!

А він її бачив ще і сплюндровану московськими царями, великомученицею, а народ у панському ярмі. Від болю розривалося серце і виливалося стогоном на сторінки. Раз сказавши: «А Україна навіки, навіки заснула», він заходився її будити. Бо образ рідної неньки-України – це найсвятіший і водночас найдраматичніший образ у творчості Тараса Шевченка, найбільший діамант у його поетичній короні.

Мій дорогий «Кобзарю», ти був розрадником, другом, щоденником для свого Батька. Ти знаєш всі таємниці неньки-України і її дітей, «рабів німих», «незрячих гречкосіїв».

Усвідомлюючи власний обов’язок перед українським народом, ти ствердно обізвався поетичною молитвою:

Воскресну нині! Ради їх,

Людей закованих моїх,

Убогих, нищих… Возвеличу

Малих отих рабів німих!

Я на сторожі коло їх

Поставлю слово.

Ти поруч зі мною, мій друже, у моєму житті. Кожна твоя сторінка веде мене шляхами України, вчить, повчає, наставляє. Я плачу разом із Ганною-наймичкою і мерзну довгими зимовими ночами з Катериною та Івасем. Разом із Залізняком і Гонтою іду в бій проти поляків, виглядаю «зорю вечірнюю» і милуюся червоною калиною в зеленій долині. В дорогу свого життя беру твоє мудре повчання: «Учітеся, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь».

Ми живемо за твоїми заповітами, за твоїм «Борітеся – поборете!», ми віримо в Україну, віримо Тобі, бо ти для нас не просто великий Поет, великий Художник, ти для нас – Месія, Пророк!

Найбільше, що я можу зробити в свої п'ятнадцять років, любити край свій рідний, родину, людей добрих і розумних, і йти за твоїм повчанням. А ти мені допоможеш, підкажеш, підтримаєш. Адже ми кожен день зустрічаємось. Ти в моєму домі, в моєму серці, мій друже, моя перлино, моє Євангеліє


Г.Є.Косянчук

Тема. Розвиток зв’язного мовлення №7-8. Письмова робота за

творчістю Пантелеймона Куліша.


Мета. Освітня: перевірити набуті учнями знання з творчості П. Куліша; розвивальна: розвивати творчі здібності учнів, уміння аргументувати думки, робити висновки, формувати і зв’язно викладати текст, правильно орієнтуватися щодо складних етапів історії; виховна: виховувати повагу до творчого процесу, віру у свої творчі можливості, пошану до слова.


Тип уроку. Розвиток зв’язного мовлення.


Обладнання. Тексти, портрет П. Куліша, тексти-опори.


Хід уроку

І. Організаційний момент

Вступне слово вчителя.

Так, ми на те у наш убогий мир прийшли,

Щоб мову з мов людських, скалічену, забвенну,

З народних уст узять і в перло возвести.

Так писав П. Куліш у своїй поезії, будучи перейнятий українською національною ідеєю. Він створив самостійний український алфавіт, який точно відбиває звукову систему нашої мови, правопис, граматику «кулішівка», займався перекладацькою діяльністю. Він подарував нам безліч творів, сповнених національної гідності і любові до рідної землі. Коли читаєш твори письменника, в уяві постають дивовижні образи, створені митцем. А чому б сьогодні не спробувати і нам, хоча б на короткий час стати митцями? І не створити свого твору, адже кожен із нас також творець.


ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

Для того щоб виконати завдання, ми обов’язково маємо продумати зміст твору. Тема, над якою ми будемо працювати…(вчитель оголошує тему та мету уроку).


IIІ. Актуалізація опорних знань учнів
  • Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».



Завдання: уявіть, що вам необхідно презентувати П. Куліша як постать

як митця і дати відповідь на запитання « Яку роль серед прихильників

відродження самостійності України відіграв Пантелеймон Куліш?»


Які факти з його біографії є, на вашу думку, визначальними?

Очікувані відповіді

Світла сторона Темна сторона


1.Заявив на повен голос , що 1. Прагнення протиставити

Українці мають свою героїч- себе громаді, двоїсте

ну історію, культуру. ставлення до народу.

2. Всебічно обдарована і 2. Складна особистість,

працьовита людина . людина важкого характеру.