Учитель вищої категорії, вчитель-методист навчально-виховного комплексу «Загально- освітня школа І-ІІІ ступенів №2 ліцей» м
| Вид материала | Документы |
- Горлівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №14 багатопрофільний, 564.87kb.
- Заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель математики вищої категорії,, 1763.48kb.
- Підвищення ефективності навчально-виховного процесу на урок, 86.69kb.
- Горлівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №14 багатопрофільний, 185.01kb.
- Пеліновська Марина Петрівна, вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії, вчитель, 450.26kb.
- Р е є страц І яучасників ІІІ етапу Всеукраїнського конкурс, 348.78kb.
- Відділ освіти виконкому Жовтневої районної у місті ради Районний методичний кабінет, 623.79kb.
- Управління освіти І науки міської ради Середня загальноосвітня школа №44, 1705.19kb.
- Методичні рекомендації Литвин С. М., з авідуючий навчально-методичним кабінетом біології, 72.16kb.
- Центр практичної психології «навчально-виховний комплекс- загальноосвітня школа І-ІІІ, 1204.16kb.
Мета. Створити психологічний портрет письменника, допомогти учням
засвоїти зміст твору, розвивати навички роботи з текстом епічного твору,
вчити аналізувати поведінку героїв, їхні вчинки; формувати активну життєву
позицію; виховувати повагу до друзів, доброту, вміння співпереживати.
Обладнання. Портрет А. Дімарова, виставка книг письменника, репродукція картини П. Решетникова «Знову двійка!», карти, мультимедійна дошка.
Кожна людина – неповторна.
Народна мудрість
Хід уроку
І. Вступне слово вчителя (звучить музика)
Уже так склалося, що в дитинстві хочеться якнайшвидше подорослішати. А коли стаєш дорослим, чомусь увесь час тягне повернутись у дитинство. Це якась така незбагненна закономірність. І в її очевидності ви переконалися ще тоді, коли прочитали «Зачаровану Десну» О. Довженка, «Тореадори з Васюківки» В. Нестайка, «Блакитну дитину» А. Дімарова. І сьогодні на уроці ми знову повернемося до творчості Анатолія Дімарова, до його повісті-тетралогії «На коні й під конем».
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Учитель: Кажуть, що найрадісніші, найвеселіші твори народжуються тоді, коли письменники починають подорожувати лабіринтами своєї пам’яті і відходять там спогади про дитинство. Бо лише в дитинстві можна бешкетувати, разом із друзями потрапляти у неймовірні пригоди. А чи може це собі дозволити доросла людина? То хто ж він, цей письменник, що зумів нас причарувати своїми спогадами?
1. (Виступи учнів, які отримали випереджуюче завдання)
Учень – біограф. Життєвий шлях Анатолія Андрійовича Дімарова розпочався 5 травня 1922 року в Миргороді на Полтавщині в родині учителів. Хлопцеві довелося пережити і ті страшні картини голодомору 1933 року, і морок фашистської окупації, і географічні сторінки опору загарбникам.
З перших днів нападу фашистів на Україну брав участь у боях, потрапив у оточення, був поранений у руку. Після одужання пішов до партизанського загону.
У 1949 році вийшла перша збірка його оповідань. А тепер творчий доробок письменника складає більше десяти томів, і серед найкращих його досягнень – повісті для дітей.
Учень – літературознавець. Письменник часто згадував своє минуле, не проринув жодної краплі із тієї безцінної чаші спогадів свого щасливого дитинства, у якій іскрився веселий сміх його друзів, а навколо був цілий світ, який хотілося пізнати і підкорити. Твори А. Дімарова – це спогади юнака, чоловіка, що зріс у родині, де понад усе цінувалися взаємоповага, порядність, любов, проста людська праця.
Учень – біограф. Протягом 1950-51 рр. письменник навчався в
Літературному інституті ім. Горького в Москві, у 1951-1953 рр. – у Львівському педагогічному інституті, потім (у 1953-56 рр.) – Вищій партійній школі в Москві. Закінчивши навчання, працював редактором у видавництві. Творчий доробок письменника складає кілька десятків творів. Найважливіші з них: «Зінське щеня» (1969), «Містечкові історії» (1983), «На коні й під конем» (1978), «Вершини» (1986).
Найулюбленішим жанром письменника в роки творчої зрілості стали «історії» - сільські, містечкові, міські.
Твори А. Дімарова – багатогранні, різнопланові й, безперечно, не можуть не привернути уваги читача.
2. Бесіда
Учитель. Повість А. Дімарова «На коні й під конем автобіографічна. А який твір називають автобіографічним?
Учні. Це авторська оповідь про самого себе, власне життя або якийсь його період, побудована на спогадах.
Учитель. З яких частин складається повість «На коні й під конем»?
Учні. І частина – «Через містечок», ІІ – «Блакитна дитина», ІІІ – «На коні й під конем».
Учитель. Як називають прозовий твір, що складається з трьох сюжетно завершених частин?
Учні. Це трилогія. У першій частині автор згадує своє раннє дитинство, перші роки навчання в школі. У другій частині розповідає про свого сина-бешкетника і з’ясовує, у кого ж він – таки удався. Знову повертається у своє безтурботне дитинство аж до закінчення семирічки. Третя частина – розповідь про навчання у місті, про юність, обпалену війною.
Учитель. Які ж герої діють у творі?
3. Літературний диктант.
- У кого в селі був «найвищий пліт, найзліший собака, найважчий кийок і найсмачніші в саду яблука»? (У дядька Матвія);
- Вона схожа на злющого шершня: така ж маленька голівка, таке ж велике, хижо націлене черевце з гострим жалом на кінці (Двійка у щоденнику);
- Кому хлопці 5-Б класу виявляли такі знаки уваги: штовхали, смикали за волосся, щипали? (Олі);
- Високий, ставний, він мовчки проходив шкільним подвір’ям, строго поблискуючи скельцями окулярів. (Учитель математики Павло Степанович);
- Ніхто в селі, крім нього, не мав таких блискучих, із рипом чобіт, такого ситющого галіфе, таких червоних сорочок. (Машиніст паравоза Федір Бурлака);
- Вона вважає, що ситий шлунок і наука – діаметрально протилежні речі. (Хазяйка квартири Домна Данилівна);
- Що живе по той бік чарівного містечка? (дитинство);
- Відколи існує армія, відтоді лунає над землею… (пісня);
- Що дав Толі - допризовнику брат Сашко на дорогу? (мідяників);
- Військове звання командира взводу, де служив Толя? (лейтенант);
- Куди було поранено хлопця? (у руку);
- Лейтенант став розгинати Толині пальці, аж поки вивільнив…(гранату).
4. Робота з картиною
Учитель. Розгляньте репродукцію картини П. Решетникова «Знову двійка!»
Які епізоди повісті вона вам нагадує?
Хто ж, по-вашому, має рацію в таких суперечках?
5. Конкурс оповідачів «Найкраща пригода»
Учитель. Доведіть, що повість А. Дімарова «На коні й під конем» пригодницька.
(Динамічно розгортаються події; кількість пригод у творі велика; багато несподіваних поворотів сюжету; герої твору сильні, яскраві).
Учні переказують найцікавіші пригоди Толі і його друзів. Зачитують цитати з твору. Ілюструють розповіді своїми малюнками. Визначаються переможці конкурсу.
6. Робота в групах (учні отримують картки із завданнями)
І група. Завітайте на уроки у Талину школи. Розкажіть про одного з учителів, зверніть увагу на деталі портрета, вчинки, риси характеру, стосунки з учнями. Як ставляться до цього педагога діти?
ІІ група. Автор не подає портрету героя. А яким ви уявляєте Толю? Опишіть. Схарактеризуйте образ хлопчика за самостійно обраними цитатами.
ІІІ група. Доведіть, що мама для Толі – найдорожча людина. Знайдіть цитати з твору на підтвердження думки.
7. Тести (на мультимедійній дошці)
1. Назвіть професію Толиної мами?
а) прибиральниця;
б) вчителька; +
в) бібліотекар;
г) листоноша.
2. Що робив скляр після того, як йому помстилися діти?
а) мовчки плакав, без слів; +
б) моторошно лаявся;
в) побіг заявляти до міліції;
г) ніяково посміхався.
3. Чому мама заборонила Толі кататися на ковзанах?
а) був ще тонкий лід;
б) хлопчик отримав «двійку»;
в) звалив у калюжу директора школи; +
г) Толя застудився.
4. Встановіть відповідність. Назви частин твору.
| А | 2 |
| Б | 3 |
| В | 1 |
б) Друга частина 2. «Через місточок»
в) Третя частина 3. «Блакитна дитина»
4. «Трохи історії»
| А | 1 |
| Б | 4 |
| В | 2 |
| Г | 3 |
а) Толин брат 1. Сергій
б) Копач «криниці» 2. Микитка
в) Син лісника 3. Матвій
г) Власник яблук 4. Ванько
5. Василь
6. Назвіть жанр твору «На коні й під конем»
| п | о | в | і | с | т | ь | | | | | |
Взаємоперевірка. Учні обмінюються зошитами з сусідом по парті. На дошці висвітлюються правильні відповіді, діти перевіряють.
IV. Підсумки уроку. Оцінювання учнів.
Учитель. Немає сумнівів, що герої повісті не схиблять у житті, бо чітко знають: треба бути чесними і справедливими. Не можна брехати, навіть якщо це тимчасовий порятунок. Треба працювати, робити принаймі те, що під силу, допомагати старшим, «…бо так боляче буває дивитись на втомлену матусю…»
Дуже важко розлучатися з такими симпатичними героями! Замисліться, чому? Можливо це і є секрет прози А. Дімарова – ввести читача в чарівний світ дитинства.
VІ. Домашнє завдання.
Напишіть лист Толі про свої пригоди.
Н.П.Задорожня
Тема. Позакласне читання № 3. Остап Вишня. «Мисливські усмішки»: «Екіпіровка мисливця», «Ружжо», «Відкриття охоти». Щирий, доброзичливий і наївний сміх усмішок.
Мета. Зацікавити восьмикласників особою Остапа Вишні, його творчістю; розкрити літературне поняття «усмішка»; розвивати навички роботи з літературним твором; спрямувати учнів на віднайдення в тексті прийомів, за допомогою яких Остап Вишня смішить читачів; виховувати почуття любові до рідної природи
Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні.
Олесь Гончар
Хід уроку
І.Оголошення теми і мети уроку.
ІІ. Створення емоційного настрою уроку.
- Виразне читання заздалегідь підготовленого учня усмішки Остапа Вишні «Моя автобіографія».
- Актуалізація суб’єктивного досвіду й опорних знань. Обмін враженнями від прочитаного твору («Незакінчене речення»: «Слухаючи усмішку, я відчув…думав…мене схвилювало…був уражений…мене розсмішило»).
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
- Вступне слово учителя.
Чи замислювались ми над тим, чому нам стає смішно, коли читаємо твори Остапа Вишні? Розкрити природу гумору видатного майстра усмішки – одне із завдань, яке ми розв’яжемо сьогодні на уроці.
Остап Вишня був затятим мисливцем і рибалкою. Щоправда, на полювання збирався з гаслом: «Хай живуть зайці!»
Ось запис із його щоденника, зроблений 23 грудня 1951 р.: «Були на полюванні. Не вбили і не застрелили нічого. Для мене це—типове явище. Коли я приходжу, як завжди, додому "попом", без нічого,—всі спокійні. Всі: жона, донька, зять і навіть онучок, Павлушка, зовсім байдуже заявляє: "Ді (дід)! Зайць (заєць) ма! (нема!)". Зайця, як завжди, нема.
І от одного разу я приношу зайця. Факт! Ціла трагедія. Як? Дід убив зайця? Не може бути!
І пішло!
Дружина з кимось говорить по телефону:
- А ви знаєте —у нас заєць!
- Ну?
- Факт! Павло Михайлович приніс. (Приніс!) І от я мучусь уже тиждень: хто вбив того зайця?».
Ще запис 23 січня 1952 р.: «їздили полювати. Це—не вперше і не востаннє. Нічого!
І як радісно, що я нічого не вбив!
І як радісно буде, що я нічого не вб'ю.
Одне тільки: Павлуша, онук, чекає від діда зайця.
А дід —без зайця та й без зайця!
Перед онуком незручно!».
Він надзвичайно любив природу, ліси, поля, річки, чарівні краєвиди українського степу. З батьківською турботою ставився до звірів і птахів. Тому так подобалося йому ходити на полювання, де відпочивав душею, заспокоювався від міської метушні. Дуже часто полював разом із Максимом Рильським, особливо в останні роки свого життя.
Остап Вишня постійно писав усмішки про мисливців і рибалок.
У 1958 р. вийшло найповніше видання цього циклу під назвою «Мисливські усмішки». Схоже, що це була одна з його найулюбленіших тем. Не тому, що сам був мисливцем і рибалкою. В таких усмішках не було необхідності кривити душею.
«Мисливські усмішки» Остапа Вишні в українській літературі— явище унікальне. У них спостерігаємо оригінальний синтез народного анекдоту і пейзажної лірики. Пейзажі ці досить лаконічні. Одна-дві деталі, схоплені усміхненим поглядом, так доречно вкраплюються в текст оповіді, що без них не можна уявити ні загального тла полювання, ні відповідного настрою:
«...Покотилася зоря. Булькнув у воду водяний щур... Закахкало спросоння криженя... Пискнула очеретянка... Десь далеко прогув паровик...
Сіріє...
- Фіть-фіть-фіть! —прорізало повітря чиря...
- Б-б-бах!
Перший постріл!
Полювання відкрито!».—Так закінчується усмішка «Відкриття охоти».
- Робота з текстом усмішок (у групах)
І група - «Екіпіровка мисливця», ІІ група - «Ружжо», ІІІ група - «Відкриття охоти»(усмішки прочитані заздалегідь, у групи учні об’єдналися напередодні).
Учитель пропонує школярам заповнити таблицю «Прийоми, за допомогою яких Остап Вишня нас смішить»
Прийоми, за допомогою яких Остап Вишня нас смішить
-
Назва прийому
Цитати з твору
1.Зведення письменником віддалених або й несумісних понять, коли одне є іронічним замінником іншого.
(Наприклад: «дикі качки, крім базару, водяться ще на лугових озерах та по очеретах і тихих-тихих плесах, по річках колисках»)
2.Зображення кумедної поведінки людей, смішних випадків із життя.
(Наприклад: персонаж усмішки «Як варити і їсти суп із дикої качки»спросоння сприймає постріли з мисливської рушниці за бомбардування і з криком «Бомбьожка!» біжить у бомбосховище).
3.Гумористичне змалювання психології людей.
(Наприклад: «Спішу,щоб на вечірню зорю спізнитися»).
4.Гумористична персоніфікація і гіперболізація елементів природи.
(Наприклад: «Ох і стомився ж я, товариші рибалки! Дайте відпочити, я вас до Києва відвезу» ніби каже Сом із усмішки «Сом»).
- Зв’язна відповідь учнів.
- Рольова гра. Учитель пропонує виступити у ролі Остапа Вишні й відповісти на запитання поставлені учнями (учитель допомагає восьмикласникам сформулювати їх). Вони можуть бути такі:
- Охарактеризуйте Вашого оповідача. (Герой-оповідач трохи хитрий, трохи дивакуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця чи лисиці, в поверненні здебільшого без здобичі або й без рушниці чи шапки, але завжди іронічний, доброзичливий і наївний, наче дитина).
- Звідки Ви берете теми для написання мисливських усмішок? (Чимало мисливських усмішок пересипані розповідями невдах-полювальників (як і сам я) про якісь неймовірні мисливські подвиги чи бувальщини).
- Що бачили люди у ваших усмішках? («У моєму сміхові завжди бачив народ: хорошого чоловіка, привітну жінку, дівчину веселооку, дитину, бабу з дідом... І так мені хотілося, щоб посміхнулися вони, щоб веселі вони були, радісні, хороші...»).
- Слово учителя.
У великому творчому доробку письменника представлено різноманітні жанри малої прози, але скрізь присутній іронічно усміхнений автор у ролі мудрого, дотепного оповідача. Він мовби сам усміхається, розповідаючи. Остап Вишня ввів в українську літературу і утвердив у ній новий різновид гумористичного оповідання, що його сам же і назвав усмішкою. Лаконізм, влучність, дотепність, іронічність, обов'язкова присутність автора (в ліричних відступах, окремих репліках оповідача) створюють загальну викривальну тональність такого твору. В Остапа Вишні є цілі тематичні цикли усмішок: сільські, кримські, закордонні, реконструктивні, київські, мисливські тощо.
- Літературознавча хвилинка.
Усмішка – різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею. Зараз вживають терміни «народні усмішки», «усмішка-жарт», «усмішка-нарис» та ін..
IV. Підсумок уроку.
«Мікрофон». «На сьогоднішньому уроці мені найбільше сподобалося…»
V. Домашнє завдання.
Додаток
Тестування
Завдання 1—6 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише ОДНА правильна. Виберіть правильну відповідь і запишіть її у листок відповідей.
- Вкажіть рядок, у якому правильно вказано місце народження Остапа Вишні (за усмішкою «Моя автобіографія»)
- У капусті
- У картоплі
- Витягли з колодязя
- У кукурудзі
- «Головну роль у формації майбутнього письменника відіграє…»
- Картопля
- Коноплі
- Бур’яни
- Природа
- Вкажіть, яка подія раннього дитинства Остапа Вишні «твердо врізалася в пам’ять”
- Лайка матері
- Падіння з коня
- Навчання у школі
- Розмова з батьком
- Вкажіть наву книги, «що найсильніше … враження справила в моїм житті»
- «Катехізис» Філарета
- «Оракул» Соломона
- «Руський паломник»
- «Кобзар» Т. Шевченка
- Вкажіть рядок, у якому правильно названо цикл усмішок, що розглядався на попередньому уроці
- «Вишневі усмішки»
- «Сільські усмішки»
- «Мисливські усмішки»
- «Київські усмішки»
- Вкажіть рядок, у якому правильно подано визначення літературного терміна «усмішка»
- Невеликий за розміром твір, побудований за законами віршованої мови
- Прозовий твір малого обсягу з динамічним розвитком сюжету
- Різновид фейлетону та гуморески
- Міркування, яке різко відрізняється від традиційного, загальноприйнятого, а іноді розходиться із здоровим глуздом
Завдання 7-8 мають по шість варіантів відповідей, з яких КІЛЬКА правильних. Виберіть правильні відповіді й запишіть їх у листку відповідей.
- Зазначте рядки, у яких названо усмішки, що розглядалися на минулому уроці
- «Лисиця»
- «Ружжо»
- «Самі собі шкідники»
- «Екіпіровка мисливця»
- «Відкриття охоти»
- «Дика гуска»
- Вкажіть рядки, у яких зазначено прийоми комічного, що їх використовує Остап Вишня у своїх усмішках
- Зведення письменником віддалених або й несумісних понять, коли одне є іронічним замінником іншого
- Багато подробиць, часто – надмірних
- Гумористичне змалювання психології людей
- Опис статистичних незмінних деталей: колір волосся, риси обличчя, фігура
- Зображення кумедної поведінки людей, смішних випадків із життя
- Гумористична персоніфікація і гіперболізація елементів природи
Відкрите тестове завдання
- Запишіть справжнє прізвище Остапа Вишні.
| | | | | | | | | | | | |
В.М.Кавун