Geum.ru

Методичні рекомендації Литвин С. М., з авідуючий навчально-методичним кабінетом біології коіппо імені Василя Сухомлинського, вчитель вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист Актуальні проблеми викладання шкільного курсу біології

Вид материалаМетодичні рекомендації
Подобный материал:
Методичні рекомендації


Литвин С.М., завідуючий навчально-методичним кабінетом біології КОІППО імені Василя Сухомлинського, вчитель вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист


Актуальні проблеми викладання шкільного курсу біології

В переддень проведення серпневих конференцій педагогічних працівників актуальною є проблема аналізу стану викладання навчальних дисциплін, визначення позитивних сторін й окреслення кола проблемних питань навчально-виховного процесу. Судячи за результатами успішності учнів, якісного показника вступу випускників до ВНЗ, в загальноосвітніх навчальних закладах області створено умови повноцінного викладання шкільного курсу біології. Запорукою тому є можливості кадрового потенціалу вчителів природничих дисциплін, рівень науково-методичного забезпечення і контролю за станом викладання. Але природно, що маса проблем соціально-економічного плану є причинами ускладнень для реалізації завдань навчального закладу та освітніх функцій вчителя. То ж в цій статті доцільно було б зупинитись на аналізі існуючих проблемних питань викладання біології в загальноосвітній школі.

Результати вхідної діагностики слухачів кусів вчителів біології при ОІППО як одну з найістотніших причин, що формують у них відчуття невдоволення від умов праці, після рівня її оплати, називають зниження інтересу учнів до навчання. Складно узагальнювати масштаби цієї проблеми, але, як на моє бачення, вона є штучною, а точніше не типовою. Аналіз вікового складу респондентів анкети засвідчує переважання такої думки у вчителів, які мають середній стаж практичної роботи. У людей цієї категорії скоріше спрацьовує фактор пам'яті про власну молодість, притаманний тому віку робочий ентузіазм, і зрозуміло вищу результативність роботи. До того ж, на формування образу учня семидесятих років певний вплив мав авторитарний стиль управлінської діяльності на всіх її рівнях, що часто дозволяв застосування прийомів виховання суперечливих вимогам щодо дотримання прав людини.

Сучасні діти, які виховуються в умовах розвиненого інформаційного середовища, розбудови демократії суспільства, є більш розкомплексованими в поведінці, вимагають вищого рівня ступенів свободи, а значить і ставлять перед вчителем нові вимоги. То ж варто перш за все вивірити рівень власних змін і адекватність їх вимогам динаміки розвитку суспільства! Життя вимагає від сучасної школи підготовки дітей із сформованими особистісними рисами, високим рівнем соціальної активності, цілісним умінням бачення проблем, готовністю до дій по їх вирішенню. Головною ознакою сучасної педагогіки має бути особистісно-діяльнісний підхід до організації навчання й виховання дітей, як громадян нового суспільства. Навчання повинне базуватись на принципі природовідповідності, в основі якого лежить задоволення потреб дитини в саморозвитку, пізнанні довкілля не через сприйняття догматичних тверджень, а в форматі гри, розв'язання евристичної ситуації, чи навіть шляхом проб і помилок. Вчитель повинен забезпечити умови для реалізації дитиною потреб пізнання світу саме в такому комфортному для розвитку її особистості середовищі. При такому підході по іншому бачаться й риси сучасного учня.

Зменшенню гостроти проблеми сприятиме і усвідомлення того факту, що дитиною легше сприймається матеріал, який для неї здається цікавим або життєво необхідним. То ж без сумніву, розумне впровадження профільності навчання в старших класах є одним із шляхів нівелювання негативного змісту названої вище проблеми. Грубою помилкою, що часто допускається при організації профільних класів, є довільний розподіл адміністрацією школи профілю існуючих. Обов’язково слід оголошувати повноцінний набір учнів до таких класів із запрошенням зацікавлених дітей з усього регіону.

Передувати профілізації навчання може допрофільна підготовка, тобто залучення дітей до роботи гуртків, вивчення факультативних курсів, участь в роботі секцій наукових товариств, клубів.

Передумовою вдалого вибору учнями профілю навчання є ефективна робота по їх ранній професійній орієнтації. За умови, якщо до десятого, а то і восьмого класу дитина вже визначилась з майбутньою професією, навчаючись за програмами профільного чи поглибленого вивчення вона вивчатиме менш цікаві для неї дисципліни за спрощеними програмами, з економією додаткового часу для улюблених предметів. Якщо за таких умов існуючий інтерес до предмета посилити засобами створення проблемної ситуації, застосування прийомів інтерактивного навчання, рівень пізнавальної активності дітей, а рівно і їх знань, має бути високим.

Обов’язковою ознакою сучасного уроку є диференціація навчальних підходів до дітей з різними рівнями пізнавальних потреб і природних здібностей. Такий підхід сприятиме вирішенню наступної проблеми, яку називають вчителі біології. Це зауваження щодо змісту програм курсу. Досить часто, причини суб'єктивного плану, як то поверхове ознайомлення з матеріалами державних стандартів освіти, вимогами пояснювальної записки до програм, та не залежні від вчителя причини - відсутність затвердженого варіанту концепції біологічної освіти, певна неоднозначність вимог самої програми щодо знань та умінь, породжують різне розуміння глибини висвітлення змісту певних її питань. Існуючі підручники для старших класів створювались під вимоги попереднього варіанту стандартів освіти. Сучасні ж програми змінено в напрямі спрощення певних їх розділів з рекомендаціями не заглиблюватись в сутність фізико-хімічних механізмів явищ, особливостей закономірності їх протікання. То ж надмірна увага деталям досить часто призводить до "відлякування" дітей від предмета, відволікає їх від вивчення інших важливих питань.

Схема розгляду програмного питання на уроці повинна включати в себе етапи:

- загального ознайомлення з його сутністю, природним і практичним значенням, що може відповідати початковому, а то і середньому рівневі знань;

- наступним є деталізація матеріалу на рівні вимог програми. При цьому вчитель повинен наголосити, що такий рівень знань теми відповідає державним вимогам, а для тих хто зацікавився матеріалом, варто уважніше послухати й наступний, третій етап;

- детальне пояснення на позапрограмному рівні з посиланням на всю інформацію підручника (дрібний шрифт) та оригінальні повідомлення з додаткової літератури.

Пояснення кожного з питань нового матеріалу повинне здійснюватись за принципом концентричності, де є обов'язковими всі три етапи. Етап ознайомлення з позапрограмним матеріалом повинен бути стислим, але головне - реалізуватись в такій формі, щоб зацікавити якомога більшу кількість учнів. Уміле заохочення тих, хто виявляє бажання працювати на цьому рівні призводить до поступового збільшення числа таких дітей. Їх в пересічному класі спочатку може бути один, два, але за умов систематичної роботи число таких дітей зростає до кількості, за якої буде вже достатньо підстав для розмови про відкриття міжкласного факультативу (гуртка) з біології. Надалі на цих дітей можна опиратись як на майбутніх учасників олімпіад, актив кабінету біології.

При проведенні уроку вчитель має дотримуватись і вимоги диференціації об'єму домашніх завдань. Існуюча практика визначення домашнього завдання з назвою параграфа шкільного підручника носить догматичний характер і має бути замінена назвою теми зі списком рекомендованої літератури ( в тому числі й параграфа підручника). До цього, вчитель повинен рекомендувати окремим учням ознайомлення із завданнями, що помічені в підручнику знаком позапрограмного матеріалу. Зазвичай, такі завдання вимагають колективного обговорення, то ж мимоволі до участі в ньому будуть залучені й учні, які не обдумували відповіді на них.

Аналіз відвіданих в ході тематичних вивчень шкільних занять засвідчує неповноцінне використання багатьма вчителями можливостей ще одного потенційно сильного чинника за контролем уваги дітей - мотивації їх пізнавальної активності, як складової уроку. Вдале створення проблемної ситуації, пов'язаної з матеріалом що вивчається, визначення місця даного матеріалу в системі знань про життя, ролі в довкіллі й значення для людини, спонукає дітей до роботи, загострює увагу, підживлює інтерес до теми.

Підвищенню рівня зацікавленості учнів предметом сприяє застосування в навчальному процесі можливостей сучасних електронних засобів. Високий ефект може мати використання на уроках біології відеофрагментів телевізійних програм Discovery, Animal Planet, World Geography, Life Before Life. З сучасних комп'ютерних навчальних програм на особливу увагу заслуговує програма "Бібліотека електронних наочностей. Біологія 6-11". Програма дає можливість самостійного конструювання презентаційних матеріалів з використанням схем, фотографій біологічних об'єктів і навіть відео сюжетів майже на кожну з тем шкільного курсу біології. Цінною для реалізації диференційованого підходу до вивчення курсу загальної біології є нова програма "Біологія. 10 клас. Навчальний посібник" (з серії освітніх програм проекту «Home Alive»). Програма має широкі можливості для розкриття кожної з тем загальної біології на базовому та поглибленому рівнях. Найбільш зручним варіантом навчання за нею є самостійна робота учня, в ході якої при переході до наступної теми він має успішно виконати завдання контрольної роботи з визначенням суми набраних балів. Програма передбачає створення індивідуального профілю навчання або можливість працювати з нею в ознайомлювальному режимі. В ході роботи з програмою учень може з навчального класу переходити до тренувальної зали, бібліотеки чи навіть ігрової кімнати.

Навчально-виховна функція уроку реалізується не лише через роботу з матеріалом теми, а й через всі складові заняття. Без перебільшення можна сказати, що важливу роль грають такі чинники як настрій вчителя, його ставлення до дітей, культура мови. Комфортність умов навчання в значній мірі визначається атмосферою уроку, довірливими й партнерськими стосунками між дітьми та вчителем. Культура поведінки й мова вчителя неодмінно повторюються в його учнях. Досвід спостережень багато в чому дає підстави судити за поведінкою учнів про атмосферу попереднього уроку з якого вони прийшли. Стиль взаємин в дитячому колективі має чітке відображення стилю роботи класного керівника. Діти навіть поневолі повторюють мовні огріхи вчителів, як то "приймати участь", "слідуюча тема", "о'знаки", "прине'сти", "ве'сти себе гідно", "посадити квітку" тощо.

Наступна проблема, яку піднімають в анкетах вчителі, є недостатній рівень матеріально-технічної бази для проведення лабораторних робіт. Без централізованого вирішення її на державному рівні проблема ніяк не може бути усунена наївними порадами пошуку позабюджетних коштів чи самостійного виготовлення (до того ж несертифікованого) обладнання. Саме тому, з усвідомленням реальності й масштабності проблеми, нормативними документами передбачено можливість диференціації форм проведення лабораторних робіт з біології. Люба з них, виходячи з реальних умов школи чи раціональності використання навчального часу, може бути фрагментом уроку і виконуватись навіть на демонстраційному рівні. Зрозуміло, що в такому випадку й оформлення роботи в зошиті у розгорнутій формі не є обов'язковим. Оцінка за таку роботу ставиться лише учням, які мали відношення до її виконання.

Як висновок до всього сказаного хотілось би наголосити на наступне: проблем не виникає в того, хто не працює, але ж й варто працювати так, щоб не створювати їх штучно.