Збірник наукових праць зі спеціальності "Журналістика" / Київський національний університет імені Тараса Шевченка / Інститут журналістики. К.: Пвп "Задруга", 2008. Вип. 2 (7). 156 с

Вид материала

Документы

Содержание Історіографічний аспект Таблиця 1 Кількість праць, присвячених дослідженню жанру як журналістської категорії

Подобный материал:

• Збірник наукових праць зі спеціальності "Журналістика" / Київський національний університет, 1952.54kb.
• Курс, 1 група відділення мв арабські країни Близького Сходу в сучасному процесі глобалізації:, 80.76kb.
• Бессалова Тетяна Володимирівна пров. інж. Єременко Людмила Іванівна Київський національний, 186.65kb.
• Форма київський національний університет імені тараса шевченка інститут журналістики, 178.94kb.
• Форма київський національний університет імені тараса шевченка інститут журналістики, 182.01kb.
• Київський національний університет імені тараса шевченка герасимова світлана василівна, 682.99kb.
• Київський Національний університет імені Тараса Шевченка Кохановська Олена Велеонінівна, 751.92kb.
• Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний, 675.02kb.
• Київський національний університет імені Тараса Шевченка С.І. Сніжкo теорія І методи, 3725.97kb.
• Текст роботи: київський національний університет імені тараса шевченка жуковська галина, 546.29kb.

Голік О. В., аспірант Інституту журналістики (Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка

УДК 070.1 : 930.2


ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ

ЖАНРОВОЇ СИСТЕМИ ДРУКОВАНИХ ЗМІ


У статті систематизовано та класифіковано наукові праці, присвячені дослідженню жанрової системи друкованих засобів масової інформації.

Ключові слова: жанр, жанрова система, журналістикознавство, репортаж, стаття, інтерв’ю, нарис.


Науковий досвід дослідження проблеми жанру накопичив велику кількість матеріалів, що потребують осмислення та узагальнення. Сучасне журналістикознавство як галузь науки про історію, теорію та практику ЗМІ відчуває потребу саме у працях системного, комплексного, структурного, бібліографічного характеру. Це є дуже актуальним з огляду на становлення української наукової школи журналістикознавства та теорії масової комунікації. Зазначимо, що у даній роботі буде опрацьовано здобутки не лише радянських, а тепер вже українських, російських, білоруських, казахських, а також німецьких, французьких та інших учених. В їх працях розглянуті питання сутності жанру, чинників його формування, тенденцій розвитку, принципів класифікації жанрових систем.

Проте наукових розробок, які б стали основою для класифікації наукової спадщини, не так вже й багато. Різун В.В. та Трачук Т.А. у монографії „Нарис з історії та теорії українського журналістикознавства” [5] проаналізували ряд творів щодо запропонованих у них визначень жанру, факторів його утворення та засад класифікації. При цьому автори не просто назвали українських дослідників, що вивчали жанрові моделі, але й заклали джерельну базу для майбутніх бібліографічних описів. Окрім того, значним внеском у цю справу стали праці: „Наукові записки Інституту журналістики. Покажчик змісту 2000-2002” Вернигори Н.М., Некрасової Ю.В. [2], „Наукові записки Інституту журналістики. Покажчик змісту 2003-2005” Вернигори Н.М., Недогибченко І.Ю. [1], „Теорія журналістики і масової комунікації в україномовних і російськомовних джерелах (1991-2001)” Мелещенка О.К., Чернякова Б.І. [4], „Українське журналістикознавство в працях науковців Інституту журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, 1993-1998: Вибрана бібліографія” [6], „Українське журналістикознавство. Дисертаційні дослідження, 1982-2000 рр.: Бібліогр. покажчик” [7].

Тому мета роботи – систематизувати та класифікувати наукові праці, присвячені дослідженню жанрів друкованих ЗМІ. Ця спроба є продовженням напрацювань автора, викладених у статті „Теорія жанрів періодичної преси: історіографічний погляд” [3]. Вона може бути корисною для розвитку історії журналістикознавства, зокрема для складання бібліографічних покажчиків наукових текстів з даної тематики.

Хоч аналізовані твори є різними за методологією і методикою, написані в різних політичних та соціокультурних умовах, це не створює складність, адже вивчається не стільки зміст жанру, як його присутність. Тому критерієм класифікації виступає предмет дослідження наукових праць. У зв’язку з цим виокремлюються три великі групи:

перша² охоплює усі форми втілення авторського задуму як єдину систему, до другої³ входять розвідки, присвячені якійсь окремій жанровій моделі. Третя⁴ група демонструє твори, де досліджуються не жанри загалом чи певний зразок, а ціла група чи ті форми, визначення яких до певної групи є неоднозначним серед дослідників.

* * *

Аби прослідкувати динаміку виходу наукових робіт, присвячених дослідженню жанру як важливої журналістської категорії, результати класифікації були зведені у таблиці 1. До уваги не бралися роботи у вигляді наукових статей, тому що показати більш-менш адекватне, точне співвідношення їх неможливо через недоступність багатьох російських та іноземних періодичних видань зі спеціальності „журналістика” чи спеціалізованої преси для журналістів.


Таблиця 1

Кількість праць, присвячених

дослідженню жанру як журналістської категорії

Предмет дослідження	До 1991 року	Після 1991			Разом
		українські	російські	іноземні
Усі жанри	43	15	8	2	68
інформаційні	22	2	3	5	32
Аналітичні	33	1	3	3	40
Художньо-публіцистичні	54	5	2	-	61
Разом	152	23	16	10	201