Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 6030303 видавнича справа та редагування Затверджено

Вид материала

Содержание

Українська література”.
Підпис голови НМК факультету/ інституту
Предмет навчальної дисципліни
Студенти повинні знати
Система поточного, модульного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни.
Модульний контроль
100-бальною системою. За перший змістовий модуль студент може набрати максимально 40
Контроль знань
Тип виконаного завдання
Максимальна к-сть балів, яку може набрати студент за
5 (за одне завдання)
Тип виконаного завдання
Мінімальна к-сть балів, яку необхідно набрати для допуску до заліку
5 (за одне завдання)
Навчально-тематичний план лекцій і семінарських занять
Самостійна робота – 4 год.
Самостійна робота. – 4 год.
Список художніх текстів
Квітка-Основ’яненко Г.
Метлинський (Могила) Амвросій.
...
Полное содержание

Подобный материал:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут журналістики

Кафедра історії журналістики

Укладач: к. філол. н., доц. Боярська Любов Василівна

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності 6030303 - видавнича справа та редагування

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 1

від „__” ______ 2008 р.

Зав. кафедри

______ проф. Сидоренко Н.М.

Директор інституту

___________проф. Різун В.В.

КИЇВ – 2008

Робоча навчальна програма з дисципліни “ Українська література”.

Укладач: к. філол. н., доц. Боярська Любов Василівна

Лектор: к. філол. н., доц. Боярська Л.В.

Викладач: викл. Коваль В.М.

Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 2008 р.

___________________________

Підпис голови НМК факультету/ інституту

Вступ

Дисципліна “Українська література” є нормативною навчальною дисципліною циклу гуманітарних та соціально-економічних дисциплін. Викладається на 2 курсі 3 семестру в обсязі 1,5 кредиту, в тому числі 66 годин аудиторних занять, з них лекцій 16 год., практичних 16 год., самостійна робота 34 год. та форма підсумкового контролю – залік.

Мета і завдання навчальної дисципліни:

Вивчити історію української літератури першої половини ХІХ ст., розширивши принципи історико-літературного дослідження, здійснюючи аналіз літературного процесу з урахуванням єдності біографії письменника і його світогляду, художнього методу та суспільного смислу і значення його творів;
Визначити вплив української літератури на духовний розвиток суспільства того часу;
Визначити основну проблематику української літератури цього періоду;
Вивчити основні художні напрями та течії української літератури першої половини ХІХ ст. та зв’язок її з європейським літературним процесом.

Предмет навчальної дисципліни:

Літературний процес першої половини ХІХ ст. Найвизначніші програмні твори української літератури вказаного періоду.

Вимоги до знань та вмінь:

Студенти повинні знати:

Основні етапи розвитку української літератури першої половини ХІХ ст.;
Творчий шлях письменників, їх внесок у розвиток української літератури;
Основні художні методи, напрями, школи української літератури першої половини ХІХ ст.;
Основні принципи аналізу художнього тексту.

Студенти повинні вміти:

Розрізняти художні методи і стилі;
Визначати основні художні ознаки творчого методу;
Аналізувати художній текст;
Розглядати художній твір у контексті світової літератури та філософії.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна “Українська література” є складовою циклі професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” і пов’язана з дисциплінами „Фольклор”, „Країнознавство”, „Історія мистецтва”.

Система поточного, модульного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни. Навчальна дисципліна “Українська література” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 2 модулів. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань; тестів та контрольних робіт, виконаних студентами під час практичних занять.

Модульний контроль: контрольний тест (за перший модуль), підсумкова контрольна робота (за другий модуль).

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною

системою. За перший змістовий модуль студент може набрати максимально 40 балів, за другий ЗМ – 40 балів.

Підсумковою формою контролю є залік, який оцінюється максимально в 20 балів.

Форми поточного контролю –

усна відповідь, домашня письмова робота – 5 балів;
контрольний тест (за перший модуль) – 10 балів;
конспектування наукової літератури – 20 балів (4 завдання по 5 балів);
підсумкова контрольна робота – 20 балів

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Оцінювання за формами контролю:

Поточний контроль

Тип виконаного завдання	Максимальна к-сть балів за кожне виконане завдання	Максимальна к-сть балів, яку може набрати студент за ЗМ1	Максимальна к-сть балів, яку може набрати студент за ЗМ2	Максимальна к-сть балів, яку може набрати студент за 1-й семестр
усна відповідь	5	10 *(52 практ.)**	20 *(54 практ.)**	30
контрольний тест	10	10		10
Конспект. наукової літератури	5 (за одне завдання)	20 *(5 2 завд.)**		20
підсумкова контрольна робота	20		20	20
залік				20
Разом		40	40	100

Тип виконаного завдання	Максимальна к-сть балів за кожне виконане завдання	Мінімальна к-сть балів, яку може набрати студент за ЗМ1	Мінімальна к-сть балів, яку може набрати студент за ЗМ2	Мінімальна к-сть балів, яку необхідно набрати для допуску до заліку
усна відповідь	5	5 *(2,5 2 практ.)**	10 *(2,54 практ.)**	15
контрольний тест	10	10		10
Конспект. наукової літератури	5 (за одне завдання)	10 *(5 1 завд.)**		10
підсумкова контрольна робота	20		10	10
залік
Разом		25	20	45

Мінімальний допусковий бал – 45.

Студенти, які набрали менше 45 балів, до заліку не допускаються.

Система отримання балів накопичувальна.

При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

1-34 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання;

60-64 – «задовільно» («достатньо») ;

65-74 – «задовільно»;

75 - 84 – «добре»;

85 - 89 – «добре» («дуже добре»);

90 - 100 – «відмінно».

Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
90 – 100	5	Відмінно	зараховано
85 – 89	4	Добре
75 – 84
65 – 74	3	Задовільно
60 – 64
35 – 59	2	Незадовільно	не зараховано
1 – 34

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№ лекції	Назва лекції	Кількість годин
№ лекції	Назва лекції	Лекції	Семінари/ лаборат., практичні	Самост. Робота	Інші форми контр.
Змістовий модуль 1
1	Нова українська література. Становлення нової української літератури.	2		4
2	Бурлеск і травестія в українській літературі початку ХІХ ст.	2	2	4
3-4	Романтизм в українській літературі першої половини ХІХ ст.	4	2	6
	Підсумковий тест		2
Змістовий модуль 2
5	Галицьке національне відродження.		2	4
6	Творчість Г.Квітки-Основ’яненка.	2	2	4
7	Життя і творчість Т.Г.Шевченка (1 і 2 період творчості).	2	2	4
8	Життя і творчість Т.Г.Шевченка (творчість періоду заслання).	2	2	4
9	Життя і творчість Т.Г.Шевченка (творчість останнього періоду життя).	2		4
Модульна контрольна робота			2
	ВСЬОГО	16	16	34

Загальний обсяг 56 год., в тому числі:

Лекцій – 16 год.

практичні – 16 год. .

Самостійна робота – 34 год.

Змістовий модуль 1

Лекція 1. Нова українська література. – 2 год.

Історичні умови розвитку нової української літератури. Періодизація та основні особливості нової української літератури. Осередки культури і нової політичної, філософської й історичної думки. Харківський університет. Демократизм нової української літератури.

Самостійна робота – 4 год.

Завдання:

Законспектувати розділ “Філософські й ідейно-естетичні основи художніх напрямів і течій” (М.Т.Яценко).

Література:

Історія української літератури ХІХ століття: У 2 кн. – Кн. 1/ За ред. Жулинського М.Г. – К.: Либідь, 2005. – с.88 – 127.

Лекція 2. Бурлеск і травестія в українській літературі першої половини ХІХ ст. – 2 год.

Утвердження нового світобачення й нових естетичних засад у літературі. Зв’язок літератури з фольклорною естетикою і народним світосприйняттям. Сміх як одна із початкових форм утвердження нового погляду на народ.Бурлеск як форма епатажу читача і привернення уваги до художнього тексту. Наслідування традицій І.Котляревського у новій українській літературі (П.Білецький-Носенко, К.Думитрашко та ін.). Бурлеск у поезії, перекладах та переспівах, у публіцистиці.

Семінар 1. Бурлеск і травестія в українській літературі першої половин и ХІХ ст. Українська байка першої половини ХІХ ст. – 2 год.

План.

Жанр байки: історія, різновиди, видатні представники.
Суспільно-духовні умови розвитку й причини популярності байки на Україні.
Творці української байки та її популяризатори: П.Гулак-Артемовських, Є.Гребінка, Л.Боровиковський, П.Білецький-Носенко, С. та П. Писаревські, П.Кореницький.
Іншомовні оригінали й українській реалії: зіставлення й паралелі.
Байка на сторінках перших й українських видань початку ХІХ ст. Література:

Українська дожовтнева байка: Антологія. – К., 1966.

Бурлеск і травестія в українській літературі першої половини ХІХ ст. – К., 1959.

Самостійна робота. – 4 год.

Законспектувати послання П.Гулака-Артемовського “Писулька до того, котрий що божого місяця Українського гінця по всіх усюдах розсилає”.
Прочитати (скорочено) “Горпинида, чи Вхопленая Прозерпіна” П.Білецького-Носенка та “Жабомишодраківка” К.Думитрашка. Вміти визначати елементи бурлеску і ознаки травестійної літератури.

Література:

Українська дожовтнева байка: Антологія. – К., 1966.

Бурлеск і травестія в українській літературі першої половини ХІХ ст. – К., 1959.

Лекція 3-4. Романтизм в українській літературі першої половини ХІХ ст. – 4 год.

Естетичні принципи романтизму. Німецька ідеалістична філософія й український романтизм. Розширення поетами-романтиками стильових, тематичних і жанрових меж національної літератури. Роль романтизму у виході української літератури на шляхи міжнаціонального єднання.Фольклорно-побутова, фольклорно-історична, громадянська й психолого-особистісна течії в українському романтизмі. “Харківська школа романтиків”. Гурток І.Срезневського, його роль у розвитку українського романтизму. Поява нових поетичних жанрів в українській літературі.Еволюція жанру балади в українській літературі першої половини ХІХ ст. Пісенна романтична лірика. Романтична проза. М.Гоголь і Україна. Вплив М.Гоголя на творчість українських письменників. Українська “екзотика” в російській та європейській літературі.

Семінар 2. Романтизм у новій українській літературі. Українська романтична поезія. – 2 год.

Витоки українського романтизму.
Вплив німецкого романтизму. Романтичні філософія, тематика, проблематика.
Романтичні балади П.Гулака-Артемовського. Опрацювання відомих європейських сюжетів. Елементи бурлеску в поезії «Пан Твардовський».
Балади Є.Гребінки. Твори, що стали народними піснями.
Романтичні балади Л.Боровиковського. Переклавди з російської та польської (О.Пушкін, А.Міцкевич).
Основні мотиви поезії А.Метлинського (Могили). Специфіка звернення до історичного минулого Елементи готичного стилю (колористика, атрибутика, детаі, основні архетипи: кладовище, хрест, спис, смерть тощо).
Творчість М.Костомарова. Баладні сюжети: порівняння з іншими авторами («Маруся» Л.Боровиковського – «Наталя» М.Костомарова – «Світлана» В.Жуковського.
Пісенна лірика В.Забіли.
Поезія М.Петренка Жанр медитації. Використання основних романтичних прийомів. Психологічний романтизм.

Література:

Айзеншток І. Українські поети-романтики // Українські поети-романтики 20 - 40-х років ХІХ ст. – К., 1968.

Боровиковський Л. Твори. – К., 1980.

Затонский Д. Реализм. – Там само. – С.27 – 36.

Костомаров М. Твори: У 2-х т. – К., 1990.

Тертерян И. Общий характер литературного процесса // История всемирной литературы: В 9 т. – Т.6. – М.: Наука, 1989. – С.15 – 16.

Тертерян И. Романтизм. – Там само. – С.16 – 27.

Тураев С. Немецкая литература. – Там само. – с.36 – 79.

Українські поети-романтики /Упоряд. Гончарук М.Л. – К., 1987.

Самостійна робота. – 6 год.

Завдання:

1. Самостійно опрацювати романтичні прозові твори Є.Гребінки «Нежинский полковник Иван Золотаренко» та «Чайковский». Вміти визначати основні ознаки романтизму у вказаних текстах. Порівняти сюжети творів Є.Гребінки і відповідні оповідання з козацьких літописів.

2. Ознайомитися із науковою спадщиною М.Костомарова:

законспектувати статтю «Две русские народности»,
знати основні положення «Книги буття українського народу»,
законспектувати один із розділів праці «Слов’янська міфологія” (за вибором студента).

Перевірка виконання завдань, що виносяться на самостійне опрацювання, відбувається за такою схемою:

1.Опитування на практичних (див. плани практ. занять).

2.Підсумковий тест за 1-й модуль (включені деякі питання, що виносилися на самостійне опрацювання).

3.Перевірка конспектів і співбесіда під час індивідуальної роботи зі студентами (згідно з графіком).

Самостійна робота за 1 модуль оцінюється максимально в 10 балів.

Семінар 3. Підсумковий тест. – 2 год.

Тест оцінюється в 10 балів.

Зразок питань підсумкового тесту:

Питання закритої форми:

Літературним псевдонімом А.Метлинського є псевдонім:

А) Козак; В) Посланець;

Б) Могила; Г) Бандурист.

У жанрі медитації працював поет-романтик

А) М.Костомаров; В) В.Забіла;

Б) Л.Боровиковський; Г) М.Петренко.

Питання відкритої форми:

Назвіть основні тези статті М.Костомарова “Две русские народности”.
Вплив М.Гоголя на творчість українських письменників ХІХ ст. (за романом Є.Гребінки „Чайковський”).

Змістовий модуль 2.

Семінар 4. Галицьке літературне Відродження. – 2 год.

План.

Збірка “Русалка Дністровая” як почин національно-літературного руху на Галичині.
Зв’язок галицького літературного відродження із загальнослов’янським національно-визвольним рухом. Спільні ідеї. Історія “Краледворського” та “Зеленогорського рукописів”.
Сюжети та образи розділу “Складання”.
Новаторська сутність творів М.Шашкевича, І.Вагилевича, Я.Головацького.
“Я русин бил, єсм і буду, я родився русином” (Олександр Духнович) – сутнісне звучання творів галицьких романтиків.

Самостійна робота. – 4 год.

Завдання:

Ознайомитися з діяльністю “чеських будителів”. Визначити зв’язок між їх діяльністю і діяльністю “Руської трійці”.
Простежити, з яких мов перекладають автори “Русалки Дністрової” і пояснити причини звернення до саме цих мов. Пояснити, чому для перекладів підбираються твори відповідних жанрів і тематики.
Спробувати пояснити причини звернення учасників “Руської трійці” до “Краледворського” і “Зеленогорського рукописів” і знати роль вказаних творів у загальнослов’янському відродженні.

Література:

Русалка Дністровая: Фольклорно-літературний альманах. – К., 1987 (або 1972).

“Русалка Дністрова”: Документи і матеріали. – К., 1989.

Білецький О. “Русалка Дністровая” //Там само. – С.371 - 376.

Максимович М. О стихотворениях червонорусских // Там само. – С. 193-196.

Франко І. Критичні письма о галицькій інтелігенції // Там само. –С.290-294.

Шалата М. Маркіян Шашкевич: Життя, творчість і громадсько-культурна діяльність. – К., 1969.

Шашкевич М.С., Вагилевич І.М., Головацький Я.Ф. Твори / упоряд., вступна стаття та прим. М.Шалати. – К., 1982.

Лекція 5. Творчість Квітки-Основ’яненка. – 2 год.

Натуральна школа у період формування. Реформістський лібералізм та ідеї просвітительського реалізму в творчості Г.Квітки-Основ’яненка. Участь письменника у культурно-освітніх починаннях того часу. Дві стильові тенденції прози Г.Квітки-Основ’яненка. Комедії (“Приезжий из столицы», «Дворянские выборы») як зразок просвітницької сатири. Роман “Пан Халявский” – хроніка деградації панства.

Семінар 5. Творчість Г.Квітки-Основ’яненка. – 2 год.

План.

Питання світогляду і психології творчості письменника.
Листи Г.Квітки-Основ’яненка як джерело до розкриття проблем творчості.
Погляди письменника на завдання й роль літератури, відстоювання самобутності української мови.
Сюжети та система образів сатирично-гумористичних творів Г.Квітки-Основ’яненка.
Жіночі образи у прозі письменника.

Література:

Гончар О. Григорій Квітка-Основ’яненко: Життя і творчість. – К., 1969.

Зубков С. Григорій Квітка-Основ’яненко: Життя і творчість. – К., 1978.

Трофименко В. Творчість Г.Ф.Квітки-Основ’яненка і західноєвропейська просвітительська естетика. – Суми, 2000.

Янищук О. Григорій Квітка-Основ’яненко в духовній історії України. – Тернопіль, 2003.

Самостійна робота. – 4 год.

Завдання:

Опрацювати твори Г. Квітки-Основ’яненка російською мовою:

“Пан Халявский”, “Ярмарка”, Приезжий из столицы”, “Дворянские выборы”.

Визначити просвітительські ідеї в драматургії письменника.
Пояснити, як реалізується принцип “бити у минулому сучасне” у романі “Пан Халявский”.

Література:

Гончар О. Просвітительський реалізм в українській літературі. Жанри та стилі. – К., 1989.

Дорошкевич О. Г.Ф.Квітка-Основ’яненко //Дорошкевич О. Реалізм і народність української літератури ХІХ ст. – К., 1986.

Кичигін В. Від народнопоетичних форм до художнього цілого повісті …//Розвиток жанрів в українській літературі ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1986.

Трофименко В. Творчість Г.Ф.Квітки-Основ’яненка і західноєвропейська просвітительська естетика. – Суми, 2000.

Янищук О. Григорій Квітка-Основ’яненко в духовній історії України. – Тернопіль, 2003.

Лекція 6. Життя і творчість Т.Г.Шевченка (1 і 2-й період). – 2 год.

Слов’янський романтизм і рання творчість Т.Шевченка. Художній історизм і міфологізація української історії. Період “трьох літ” – час усвідомлення трагедії України в суспільно-політичному, національному, релігійному, морально-етичному вимірах. Політична сатира періоду “трьох літ”. Зв’язок з Кирило-Мефодіївським товариством.

Семінар 6. Життя і творчість Т.Г.Шевченка (1 і 2 період). – 2 год.

План.

Жанрове розмаїття “Кобзаря” (1840).
Поетичні образи-символи “Кобзаря”.
Особливості історичних поем Т.Шевченка.
Відображення у поетичному слові національно-патріотичної еволюції митця (зб. “Три літа”).
Політична сатира у творчості Т.Шевченка.
Ідеї слов’янського відродження у творчості Т.Шевченка.

Самостійна робота – 4 год.

Завдання:

Знайти у поемі Т.Шевченка „І мертвим, і живим...” імена представників слов’янського відродження, пояснити, чому він ними оперує. Пояснити, чому автор не вірить у щирість захоплення українського панства ідеєю слов’янської єдності.
Визначити основні ідеологічні засади діяльності “Кирило-Мефодіївського товариства” в контексті слов’янського відродження..

Література:

Івакін Ю. Нотатки шевченкознавця: Літературно-критичні нариси. – К., 1986.

Коцюбинська М. Етюди про поетику ШевченкуШевченка: Літературно-критичний нарис. – К., 1990.

Творчий метод і поетика Т.Шевченка. – К., 1980.

Смілянська В. “Святим огненним словом…” Тарас Шевченко: Поетика. – К., 1990.

Барабаш Ю. Тарас Шевченко: імператив України.Історіо- й націософська парадигма. – К., 2004.

Лекція 7. Життя і творчість Т.Г.Шевченка (період заслання). – 2 год.

Перші три роки заслання – найінтенсивніший творчий процес цього періоду. Морально-етична домінанта “невільницької” поезії Т.Шевченка. Медитативно-філософська лірика (“Пророк”, “Один у другого питаєм…”, “Ми восени таки похожі…”, “Дурні та гордії ми люди…”, “Мені здається, я не знаю..”). Повісті Т.Шевченка російською мовою.

“Журнал” (“Щоденник”) – свідчення про життя й оточення поета на засланні, його політичні, філософські та художні погляди.

Семінар 7. Життя і творчість Т.Г.Шевченка (період заслання) – 2 год.

Засудження тиранії та абсолютизму у поемі “Царі” (“Старенька сестро Аполлона…”).
Викриття панської сваволі, моральної деградації пануючого класу у поемах “Княжна”, “Марина”.
Медитативно-філософська лірика (“Пророк”, “Один у другого питаєм…”, “Ми восени таки похожі…”, “Дурні та гордії ми люди…”, “Мені здається, я не знаю..”).
Повісті Т.Шевченка російською мовою.

Самостійна робота. – 4 год.

Завдання:

Прочитати “Журнал” (“Щоденник”) Т.Шевченка. Виписати прізвища всіх діячів культури того часу, окресливши коло культурно-мистецьких уподобань поета.
Знайти роздуми автора про науково-технічний прогрес.
Окреслити політичні та філософські погляди Т.Шевченка, довівши їх цитатами із тексту.

Література:

Т.Шевченко. Дневник. Автобиография. Автографы. – К., 1972.

Шевченківський словник: У 2 т. – К., 1976 - 1977.

Барабаш Ю.Я. Тарас Шевченко: Імператив України: Історіо- й націософська парадигми. – К. 2004.

Івакін Ю. Коментар до “Кобзаря” Шевченка. Поезії 1847 – 1861 рр. – К., 1966.

Луцький Ю. Між Гоголем і Шевченком. – К., 1998.

Смілянська В. “Святим огненним словом…”. Тарас Шевченко: Поетика. – К., 1990.

Лекція 8. Життя і творчість Т.Г.Шевченка (останній період творчості). - 2 год.

Перебування в Нижньому Новгороді. Засудження царського деспотизму у поемах “Неофіти” та “Юродивий”. Біблійні та античні мотиви у творчості Т.Шевченка цього періоду. “Подражанія” (переспіви) із Біблії. Трагізм і безнадія у інтимній поезії. Поема “Марія” – найвище втілення шевченківської філософії людини. Притчевий і символічний характер образів поеми.

Самостійна робота. – 4 год.

Завдання.

Опрацювати наукові праці:

Г.Грабовича “Поет як міфотворець: Семантика символів у творчості Тараса Шевченка” ( К., 1998)
О.Забужко “Шевченків міф України: Спроба філософського аналізу” (К., 1997).
Законспектувати 1-2 розділи (за вибором студента).

Література:

Барабаш Ю.Я. Тарас Шевченко: Імператив України: Історіо- й націософська парадигми. – К. 2004.

Івакін Ю. Коментар до “Кобзаря” Шевченка. Поезії 1847 – 1861 рр. – К., 1966.

Луцький Ю. Між Гоголем і Шевченком. – К., 1998.

Смілянська В. “Святим огненним словом…”. Тарас Шевченко: Поетика. – К., 1990.

Т.Шевченко. Дневник. Автобиография. Автографы. – К., 1972.

Шевченківський словник: У 2 т. – К., 1976 - 1977.

Семінар 8. Підсумкова контрольна робота. – 2 год.

Проводиться за всіма темами, розглянутими за семестр, та за завданнями для самостійної роботи.

Максимальна оцінка – 20 балів.

Зразок варіанту питань підсумкової роботи.

І варіант

Визначити риси бурлеску у баладі П.Гулака-Артемовського “Пан Твардовський”.
Назвати ознаки романтизму у поезії А.Метлинського “Бандурист”.
Окреслити коло мистецьких зацікавлень Т.Шевченка (за “Журналом”).
Охарактеризувати 1 розділ наукової праці Г.Грабовича “Поет як міфотворець”.
Критика національного панства у романі Г.Квітки-Основ’яненка «Пан Халявський».

Список художніх текстів

Котляревський І. Енеїда. Наталка Полтавка. Москаль-чарівник.

Білецький-Носенко П.Горпинида, чи вхопленая Прозерпина. Байки: Комашка та Цвіркун. Мірошник.Дві кози. Заєць да Перепелиця. Рачиха й раченята.

Гулак-Артемовський П. Байки. Пан та Собака.Солопій та Хівря, або Горох при дорозі. Тюхтій та Чванько. Справжня Добрість. Дві пташки в клітці. Дурень і Розумний. Батько і Син. Моїй жінці. До любки.

Романтизм. Рибалка. Твардовський.

Кореницький П. Панько та Верства.

Писаревський П. Цуценя. Собака та Злодій.

Писаревський С. «Крути, Панько, головою!»

Гребінка Є. Байки. Лебідь і Гуси. Горобці да Вишня. Сонце да Вітер. Рибалка. Дядько на дзвониці. Мірошник.Вовк і Огонь.

Романтизм. Човен. Варена. “Ні, мамо, не можна нелюба любить!..”, “Очи черные…”, “Молода еще девица я была”

Проза: “Чайковский”, “Кулик”, “Нежинский полковник Иван Золотаренко”.

Квітка-Основ’яненко Г. Перекотиполе. Мертвецький великдень. Конотопська відьма. Маруся. Сердешна Оксана. Сватання на Гончарівці. Шельменко-денщик. Супліка до Грицька Квітки.

“Приезжий из столицы”, “Дворянские выборы” , “Ярмарка”, “Пан Халявский”.

Боровиковський Л. Романтизм. Молодиця. Подражаніє Горацію. Журба. Козак. Ледащо. Маруся. Фарис. Чарівниця. Волох. Вивідка.Чорноморець.

Байки. Метелик. До друкаря. Моя байка. Свій дім – своя воля. Суд. Суддя. Байки, та дяк і Петрусь. Горох. Дурний та Розумний. Коник і Муравей. Два малярі. Осел та Свиня. Щука й Пліточка. Мірошник. Рябко й Зюзько. Лев і Миш.

Метлинський (Могила) Амвросій. Бандура. Зрадник. Степ. Спис. Чарка. Кладовище. Підземна церква. Гетьман. Смерть бандуриста. Бабусенька. Рідна мова.

Костомаров М. (Ієремія Галка). Стежки. Посланець. Пан Шульпіка. Співець. Отруї. Брат з сестрою. Наталя. Співець Митуса. Ластівка. Драма “Сава Чалий”.

“Закон божий. Книга буття українського народу”. “Две русские народности”. “Слов’янська міфологія”.

Забіла В. Соловей (Не щебечи, соловейку…). Маруся. Гуде вітер вельми в полі. Сирота. Будяк. Зовсім світ перевернувся… Вечоріє, смеркається… До невірної.

Петренко М. Небо. Слов’янськ. Туди мої очі, туди моя думка… Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче… Недуг.

Шашкевич М. Слово до чтителей руського язика. Азбука і абецадло. Туга. О Наливайку. Хмельницького обступленіє Львова. Погоня. Веснівка. Бандурист. Згадка. Олена (казка).

Вагилевич І. Мадей. Жулин і Калина. Думи. Zycie. Spotkanie.

Головацький Я. Весна. Туга за родиною. Два віночки. Моя доля. Братові з-за Дунаю.

Шевченко Т. Причинна. Думка (Тече вода в синє море…). На вічну пам”ять Котляревському. Катерина. Тарасова ніч. Іван Підкова. Перебендя. „Думи мої, думи мої…” Тополя. До Основ”яненка. Гайдамаки. Утоплена. Гамалія. Розрита могила. „Чигрине, Чигрине…” Сон („У всякого своя доля…”). „Заворожи мені, волхве…” Єретик. Кавказ. Великий льох (містерія). „І мертвим, і живим…” Холодний Яр. Псалми Давидові. „Минають дні, минають ночі…” Три літа. Заповіт. Лілея. Відьма (поема). Цикл „В казематі”. Княжна (поема). „Не гріє сонце на чужині…” Іржавець. „О думи мої! О славо злая!” Полякам („Ще як були ми козаками”…) Варнак. „У бога за дверми лежала сокира…” Царі („Старенька сестро Аполлона…”) „Ну що б, здавалося, слова…” П.С. („Не жаль на злого, коло його…”). „Якби зустрілися ми знову…” Марина. Пророк. Чума. „І знов мені не привезла…” „Заросли шляхи тернами…” „У нашім раї на землі…” „Хіба самому написать…” „І золотої, і дорогої…” „Лічу в неволі дні і ночі…” „Мені здається, я не знаю…”. Неофіти . Юродивий. Доля. Муза. Слава. „Я не нездужаю, нівроку…” Подражаніє 11 Псалму. Ісайя. Глава 35. Марія. Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19. Осії. Глава 14. „Не нарікаю я на Бога…” Саул. „О люди, люди-небораки…” „І день іде, і ніч іде…” „Чи не покинуть нам, небого…”

Художник. Близнецы. Прогулка с удовольствием и не без морали. Журнал (Щоденник).

Контрольні питання

з курсу „Українська література першої половини ХІХ ст.”.

Історичні передумови та закономірності народження нової української літератури.
Бурлеск і травестія у творах давньої літератури та їх роль у формуванні нового українського письменства.
Стильова різнорідність розвитку літератури перших десятиріч ХІХ ст.
Перші видатні фольклористичні збірники та їх вплив на розвиток літератури.
“Преромантизм”. Основні складники преромантизму.
Характерисика українського романтизму перршої половинии ХІХ ст. у контексті загальноєвропейського літератруного процесу.
Зв”язок поеми “Енеїда” І.Котляревського з подіями української історії ХУІІІ ст.
Жанрові ознаки та особливості сюжетно-образної системи “Енеїди” І.Котляревського.
Національна сутність в античних масках “Енеїди” І.Котляревського.
Як втрата національної еліти відбилася на соціальній палітрі “Енеїди” І.Котляревського?
Наслідування бурлескно-травестійної манери І.Котляревського в поемах П.Білецького –Носенка та К.Думитрашка.
Проблема влади і моралі в п”єсі “Москаль-чарівник” І.Котляревського.
Ідеї Просвітительського реалізму в “Наталці Полтавці”. Самоцінність людини.
Котляревський і “котляревщина”.
Особливе значення жанру байки в становленні нової української літератури.
Байки П.Білецького-Носенка. Літературна обробка європейських сюжетів.
“Словник української мови” П.Білецького-Носенка. Чим зумовлена словникова робота письменників першої половини ХІХ ст.?
Тематика та ідейно-художній зміст байок П.Гулака-Артемовського.
Перші романтичні спроби в новій українській літературі (П.Гулак-Артемовський). Елементи бурлеску.
Є.Гребінка. Байки. Основна тематика та проблематика.
Історичне тло та авторський вимисел у романі “Чайковський” Є.Гребінка.
Козацький тип як суспільний ідеал у романі “Чайковський” Є.Гребінки.
Художня обробка літописного сюжету в повісті “Нежинский полковник Иван Золотаренко”.
Засудження кріпосництва в повісті “Кулик” Є.Гребінки.
Г.Квітка-Основ”яненко. Два стилі прози.
Риси індивідуального стилю Г.Квітки-Основ”яненка: постать оповідача, моралізаторські сентенції, побутова деталізація.
Історичні реалії та народна фантастика в повісті “Конотопська відьма” Г.Квітки-Основ”яненка.
Національна проблема в повісті “Конотопська відьма” Г.Квітки-Основ”яненка.
Драматургія Г.Квітки-Основ”яненка. Проблематика популярних п”єс “Приезжий из столицы”, “Дворянские выборы”.
“Приезжий из столицы” Г.Квітки-Основ’яненка і “Ревизор” М.Гоголя.
Суспільно-політичні погляди у п”єсі “ Дворянские выборы”.
Заслуги П.Гулака-Артемовського у формуванні романтичної течії в українській літературі.
Харківська школа романтиків. Загальна характеристика.
Українські романтичні захоплення І.Срезневського.
Наукова та літературна діяльність І. Срезневського.
Наукова та літературна діяльність О. Бодянського.
Поетична творчість Л.Боровиковського.
Л.Боровиковський – перший український поет-романтик.
Перекладацька діяльність Л.Боровиковського.
Ідеалізація козацької минувшини на контрасті з сучасністю в поезії А.Метлинського.
Основні риси поезії А.Метлинського (А.Могили).
Розкрийте значення літературного псевдоніму А.Метлинського.
Фольклорні, літописні, громадянські мотиви в поезії М.Костомарова.
Драматургія М.Костомарова.
“Закон Божий” (“Книга буття українського народу”) М.Костомарова – перший маніфест української прогресивної інтелігенції.
Лірика В.Забіли.
Поняття “медитативної лірики”. Поезія М.Петренка. Основні елементи романтизму.
Літературна творчість О.Афанасьєва-Чужбинського.
Громадсько-літературний подвиг “Руської трійці”.
“Руська трійця” і чеські “будителі”.
Роль альманаху “Русалка Дністровая” у відродженні національної свідомості.
Утвердження ідеї єдності Східної і Західної України у “Русалці Дністровій”.
Ідеї загальнослов”янської спільноти у “Русалці Дністровій”. Поясніть, чим зумовлений вибір текстів для перекладів і переспівів з інших слов”янських літератур.
Творчий портрет М.Шашкевича.
Літературна і наукова діяльність І.Вагилевича.
Літературна і наукова діяльність Я.Головацького.
Розвиток драматургії першої половини ХІХ ст.
Альманахи та збірники в українській літературі першої половини ХІХ ст.
Значення Т.Шевченка в українській суспільно-політичній думці та літературі.
“Кобзар” 1840 р. Загальна характеристика.
Ранні балади та поеми Т.Шевченка. Творення міфу України.
Пошуки шляхів нації в майбутнє через історію у поемі Т.Шевченка “Гайдамаки”.
Охарактеризуйте період “трьох літ” творчості Т.Шевченка.
Політична інвектива в поемах Т.Шевченка “Кавказ”, “Сон”.
Національні алюзії в поемі Т.Шевченка “Єретик”.
Проблема духовної кризи суспільства в поемі Т.Шевченка “Єретик”.
Алегоричні образи в поемі Т.Шевченка “Великий льох”. Перегук цього твору з “Розритою могилою”, “Чигрине, Чигрине…”.
Цикл поезій Т.Шевченка “В казематі”. Основні мотиви.
Мотиви помсти і спокути в поемі Т.Шевченка “Варнак”.
Біблійні мотиви в творчості Т.Шевченка (на прикладі конкретних творів).
Образ матері в поемах Т.Шевченка “Наймичка”, “Неофіти”, “Марія”.
Засудження тиранії та абсолютизму у поемі “Царі” (“Старенька сестро Аполлона…”).
Викриття панської сваволі, моральної деградації пануючого класу у поемах “Княжна”, “Марина”.
Триптих “Доля”, “Муза”, “Слава” – кредо поета-громадянина.
Засудження царського деспотизму у поемах “Неофіти” та “Юродивий”.
Біблійні та апокрифічні мотиви та образи у поемі “Марія”.
Ідеї “єдиномислія” та “братолюбія” у “Молитві” Т.Шевченка.
Україна та її історія в творчості Т.Шевченка.
Своєрідність української ідеї в поезії Т.Шевченка.
Поєднання соціального і національного мотивів у творах Т.Шевченка.
Позиція поета в підневільній Україні в творах Т.Шевченка.
Розвінчання імперської влади в поезії Т.Шевченка.
Поетичні уявлення Т.Шевченка про майбутнє України.
Публіцистичний пафос поезії Т.Шевченка.
Проза Т.Шевченка російською мовою.
Доля тогочасного кріпака-інтелігента в повістях “Художник” та “Музыкант”.
Автобіографізм повістей Т.Шевченка.
“Журнал” Т.Шевченка як зразок мемуарно-публіцистичної прози.
Публіцистичний характер “Автобиографии” Т.Шевченка.
Роль Т.Шевченка в розвитку української журналістики.
Світове значення творчості Т.Шевченка.

Рекомендована література:

Основна:

Історія української літератури ХІХ ст.: У 2 кн. (За ред. М.Жулинського). – К., 2005.
Історія української літератури ХІХ ст.: У 3 кн. (за ред. М.Яценка) – К., 1995 –1997.
Історія української літератури: У 2 т. (Голова редколегії І.Дзеверін) – Т.1. Дожовтнева література. – К., 1987.
Історія української літератури першої половини ХІХ ст. (За ред. І.П.Скрипника). – К., 1989.
Возняк М. Історія української літератури у 2-х кн. – Львів, 1992 – 1993.
Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1995.
Животко А. Історія української преси. – К., 1999.

Додаткова:

Бетко І. Біблійні мотиви в українській літературі. – К., 1990.
Білецький О.І. Українська література серед інших літератур світу //Білецький О.І. Зібр. Праць: У 5 т. – К., 1965. – Т.2.
Бондар М. Нова українська література. – К., 2003.
Волинський П.К. Своєрідність розвитку літературних напрямів в українській літературі ХІХ ст. – К., 1958.
Галич О. Теорія літератури. – К., 1999.
Гончар О.І. Григорій Квітка-Основ”яненко. Життя і творчість. – К., 1969.
Гончар О.І. Григорій Квітка-Основ”яненко. Семінарій. – К., 1978.
Гончар О.І. Зачарований небом: Романтичний світ М.Петренка – поета ХІХ ст. // Слово і час. – 1997. – №11 – 12.
Гончар О.І. Просвітительський реалізм в українській літературі. Жанри та стилі. – К., 1989.
Гончар О.І. Просвітительський реалізм в українській літературі. Жанри та стилі. – К., 1989.
Грабович Г. До історії української літератури: Дослідження, есеї, полеміка. – К., 2003.
Грабович Г. Семантика котляревщини //Грабович Г. До історії української літератури: Дослідження, есеї, полеміка. – К., 2003.
Гром”як Р.Т. Історія української літературної критики (від початків до кінця ХІХ ст.) – Тернопіль, 1999.
Гундорова Т. Повернений Рим, або “Енеїда” Котляревського // Сучасність. – 2000. - №4.
Дорошкевич О.К. Г.Ф.Квітка-Основ”яненко //Дорошкевич О.К. Реалізм і народність української літератури ХІХ ст. – К., 1986.
Драгоманов М. Вибране. – К., 1991.
Жулинський М. Слово і доля: Українські письменники ХІХ –ХХ ст. : Навч. посібник. – К., 2002.
Зеров М. Українське письменство ХІХ ст. //Зеров М. Твори: У 2 т. – Т.2. – К., 1990.
Зеров М.К. Твори: У 2 т. – Т.2: Історико-літературні та літературознавчі праці. – К., 1990.
Зубков С.Д. Григорій Квітка-Основ”яненко. Життя і творчість. – К. 1978.
Зубков С.Д. Русская проза Г.Ф.Квитки и Е.П.Гребенки в контексте русско-украинских литературных связей. – К., 1979.
І.П.Котляревський – перший класик нової української літератури: Зб. Наук. статей: У 2 ч. – Полтава, 1998.
Кирчів Р.Ф. Етнографічно-фольклористична діяльність “Руської трійці”.
Козак С. Українська змова і месіанізм: Кирило-Мефодіївське братство. – Івано-Франківськ, 2004.
Комаринець Т.І. Ідейно-естетичні основи українського романтизму (Проблема національного й інтернаціонального). – К., 1983.
Костомаров М.І. Твори: У 2 т. – К., 1967.
Костомаров М.І. Твори: У 2 т. – К., 1990.
Крижанівський С. Амвросій Метлинський та Ієремія Галка // Могила (Метлинський) А., Галка Ієремія (Костомаров М.) . Поезії. – К.,1972.
Крижанівський С. Михайло Петренко: вчора, сьогодні, завтра // Слово і час. – 1993. - №11.
Крижанівський С.А., Ротач П.П. Визначний представник українського романтизму // Боровиковський Л. Повне зібрання творів. – К., 1967.
Лімборський І.Сентименталізм в українській літературі. – К., 1996.
Мікушев В., Добровольський О. Михайло Петренко: “Дивлюсь я на небо…”: Хронікально-документальна розповідь. – Слов”янськ, 2002.
Мороз М.О. Іван Котляревський. Семінарій. – К., 1969.
Нахлік Є.К. Українська романтична проза 20 – 60-х років ХІХ ст – К., 1988.
Нудьга Г. Два поети-романтики //Забіла В., Петренко М. Поезії. – К., 1960.
Нудьга Г. На шляхах до реалізму // Бурлеск і травестія в українській поезії першої половини ХІХ ст. – К., 1959.
Нудьга Г.А. На шляхах до реалізму //Бурлеск і травестія в українській поезії першої половини ХІХ ст. – 1959.
Нудьга Г.А. Українська балада (З теорії та історії жанру). – К., 1970.
Овчаренко І. Слов”янський сокіл (Михайло Петренко): Історичний нарис. – Донецьк, 2004.
Приходько П.Г. Шевченко й український романтизм 30 – 50-х років ХІХ ст. – К., 1963.
Свириденко О.М. Історіософська концепція Амвросія Метлинського // Літературознавчі обрії: Праці молодих учених України. Вип. 2. – К., 2001.
Трофименко В. Творчість Г.Ф. Основ”яненка і західноєвропейська просвітительська естетика. – Суми, 2000.
Українські поети-романтики. Поетичні твори. – К., 1987.
Федченко П.М. Петро Гулак-Артемовський. Євген Гребінка //Гулак-Артемовський П., ГРебінка Є. Поетичні твори. Повісті та оповідання. – К., 1984.
Харківська школа романтиків: у 3 т. – Харків, 1930.
Шалата М. “Перші будителі народного руху в Галичині” // Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. Твори. – К., 1982.
Янищук О. Григорій Квітка-Основ”яненко в духовній історії України. – Тернопіль, 2003.
Яценко М.Т. Гердеризм і українська літературно-теоретична думка доби романтизму // Українська література і системи літератур Європи і Америки (ХІХ – ХХ). – К., 1997.
Яценко М.Т. На рубежі літературних епох. “Енеїда” Котляревського і художній прогрес в українській літературі. – К., 1977.
Яценко М.Т. Питання реалізму і позитивний герой в українській літературно-естетичній думці першої половини ХІХ ст. – К., 1979.
Яценко М.Т. Українська романтична поезія 20 – 30-х років ХІХ ст. // Українські поети-романтики. Поетичні твори. – К., 1987.
ЯценкоМ.Т. Питання реалізму і позитивний герой в українській літературно-естетичній думці першої половини ХІХ ст. – К., 1979.