Соломії Крушельницької у Львові Безсмертна слава Соломії Біобібліографічний довідник Львів Ґердан Графіка 2007 ббк щ 335. 413(4Ук) 8 Крушельницька

Вид материалаДокументы

Содержание


1992Книжкові видання
Помилки: Дебют 1892 р., має бути
Народні пісні
1994Книжкові видання
Журнальні статті
Фауста Креспі; Будинок у Львові купила в 1904 р.
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   16

Рекламні буклети, поштівки, календарі

624 І міжнародний конкурс оперних співаків ім. С. Крушельниць­кої, Львів, 20 листоп.– 1 груд. 1991: Програма. – Львів, 1991. – 52 с. – Фото С. Крушельницької. – Із змісту: Головащенко М. На вершині світової слави. – С. 4-5; Терещенко А. “Театр побудували на річці”. – С. 6-7.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку співаків світової слави, які співали на сцені Львівського оперного театру.


1992


Книжкові видання

625 Баб’як О. Мистецьке чудо: (Останній концерт Крушель­ницької в Тернополі 1934 р.): [Спогад] // Тернопіль: погляд крізь століття: Історія міста очима емігрантів / Ред.-упоряд.: Б. Мельничук, Б. Проник. – Тернопіль, 1992. – С. 180-181.

Помилки: Акомпанувала вчителька класу фортепіано музичної школи ім. М. Лисенка Марія Крих, має бути – ...Музичного інституту ім. М. Лисенка Ірина Крих.

626 Варварцев М. Олександр Мишуга: перші кроки на ниві італійської культури // Міжнародні зв’язки України: Наукові пошуки і знахідки. – К., 1992. – Вип. 2. – С. 37.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку велетів театру. Згадка про те, що С. Крушельницька познайомила О. Мишугу з Е. Карузо (?).

627 Верба А. Соломія Крушельницька // Наш театр: Книга діячів українського театрального мистецтва: 1915-1991 / Редкол.: О. Лисяк, Г. Лужницький та ін. – Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1992. – Т. 2. – С. 73-76. – 2 фото С. Крушельницької.

Численні помилки, зокрема: народилась 02. 09. 1873 р., має бути – 23. 09. 1872 р.; На Варшавській сцені виступала у 1898-1907 рр., має бути – 1898-1902 рр.; Опера “Московський бал”, має бути – “Масковий бал” або “Бал-маскарад”; Перша виконавиця партії Гальки Ростовська, має бути – Ростковська; Підпис до фотографії “Сальоме” Дж. Пуччіні, має бути – Р. Штрауса.

628 Віночок Соломії Крушельницької: Поезії і музичні твори. Висловлювання визначних діячів культури. Репертуар співачки / Зібрав і упорядкув. П. Медведик. – Тернопіль, 1992. – 128 с., іл.

Помилки: Співала партію Цертемі, має бути – Церліни. – С. 9; Виконала пісні в ораторії Г. Генделя “Месія”, має бути – арії. – С. 9; П’ять сезонів примадонна Варшавської опери, має бути – чотири. – С. 11; Виступи у містах США і Канади 1927, 1928 рр., має бути – 1928 р. – С. 12; У програмі співачки романс “Туман хвилями лягає” – це хор з опери М. Лисенка “Утоплена”. – С. 13; Скульптор Є. Дзира, має бути – Є. Дзиндра. – С. 14; Луїза Манчінеллі, італійський композитор, має бути – дружина італійського композитора. – С. 101.

629 Водяний Б., Олексин Б., Ціж М. Короткий словник діячів української музичної культури / Всеукр. т-во “Просвіта” ім. Т. Шев­ченка, Тернопіл. обл. від-ня. – Тернопіль: Чумацький шлях, 1992. – 48 с.

Згадка про те, що Ганна Крушельницька сестра С. Крушельницької. – С. 24; Гасло “Крушельницька Соломія (1872-1952)”. – С. 24.

Помилки: Повернулася на Україну в 1938 р. і стала викладати, має бути – повернулася в 1939 р.; стала викладати в консерваторії з 1944 р.

630 Дерев’янко І. Концерт у рідному місті // Тернопіль: погляд крізь століття: Історія міста очима емігрантів / Ред.-упоряд.: Б. Мельничук, Б. Проник. – Тернопіль, 1992. – С. 179-180.

Спогад далекої своячки С. Крушельницької про концерт у Тернополі, акоманіатор Б. Дрималик.

631 Загайкевич М. Богдана Фільц: Творч. портрет. – К., 1992. – 109 с.

Згадка про те, що С. Крушельницька була близькою родичкою Б. Фільц, приїздила в гості до Фільців. – С. 3.

632 Історія української музики. В 6 т. Т. 4. 1917-1941 / АН УРСР. Ін­т мистец., фолькл. та етногр. ім. М.Т. Рильського; Редкол. тому: Л.О. Пархоменко, О.У. Литвинова, Б.М. Фільц. – К.: Наук. думка, 1992. – 615 с.

Згадка про С. Крушельницьку як тітку і педагога О. Бандрівської. – С. 555; Згадка про те, що С. Крушельницька і М. Менцинський періодично відвідували рідний край. – С. 559.

Помилка: Роки життя 1873-1952.

633 Її голос звучав над світом: Метод. рекомендації бібліоте­карям на допомогу популяризації серед юнацтва життя і творчості С. Крушельницької / Львів. обл. б-ка для юнацтва; Склад. Л. А. Смакула. – Львів, 1992. – 19 с.

634 Крушельницькі // Митці України: Енцикл. довід. / За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1992. – С. 337-338. – Із змісту: Крушель­ницька Соломія Амвросіївна. – С. 337-338.

635 Личаківський цвинтар: Схема. – Львів: ЛТД, 1992.

У розділі “Діячі музичної і театральної культури” зазначене прізвище С. Крушельницької (могила).

636 Михальчишин Я. З музикою крізь життя / Упоряд., вступ. ст. Л. Мелех-Яросевич. – Львів: Каменяр, 1992. – 231 с.

Згадка про те, що О. Бандрівська племінниця С. Крушельницької. – С. 6; Згадка про те, що В. Садовський виступав разом із С. Крушельницькою. – С. 58; Згадка про С. Крушельницьку в переліку українських співаків світової слави. – С. 69, 74, 186; Згадка про те, що племінниця С. Крушельницької О. Бандрівська навчалась у неї в Італії. – С. 107; Згадка про те, що піаністка Г. Левицька виступала на концерті С. Крушельницької у повоєнний час. – С. 150; Згадка про те, що Б. Дрималик акомпанував С. Крушельницькій під час її роботи у Львівській державній консерваторії. – С. 164; Згадка про те, що Є. Вахняк навчався співу в класі С. Крушельницької у Львівській державній консарваторії. – С. 227.

637 Трухан М. Негативний стереотип українця в польській післявоєнній літературі. – Мюнхен; Львів: ВП “Троян ”, 1992. – 256 с.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку видатних українців, яких поляки вважають приналеж­ними до польської національності. – С. 22; Про поляризацію настроїв у польсько-українських взаєминах на прикладі С. Крушельницької, яка, виступаючи на сцені Варшавської опери, відверто наголошувала на своїй національності, викликаючи ненависть польських колег. Як приклад, наводяться уїдливі слова співачки Я. Королевич-Вайдової з її книги (Korolewicz-Waydowa J. Sztuka i życie, Wrocław, 1969. – S. 64). – С. 44.

638 Україна в цікавих фактах / Упоряд. Г.О. Маценко. – Львів: Слово, 1992. – 160 с.

Наводиться інформація про найменший портрет музиканта, а саме портрет-барельєф С. Крушельницької розміром 5х4 мм, вирізаний умільцем М. Сядристим з вишневої кісточки. – С. 140.


***

639 Arnosi E., Dennis J. Salomea Kruszelnicka // The Record Collector / [With discography by R.L. Autrey]. – [S. l.], 1968-1969. – Vol. 18. – Окремий відбиток.

Помилки: Народилась в Тисові, має бути – у с. Білявинці; Виступи у Варшаві у 1898-1903 рр., має бути – 1898-1902 рр.

640 Celletti R. Krusceniski [Kruszelnicka], Salomea // The New Grove Dictionary of Opera: In 4 Vol. / Ed. by S. Sadie. – London, 1992. – [Vol. 2]. – Р. 1053-1054. – Фото С. Крушельницької. – Окремий відбиток.

Помилка: Залишила оперну сцену 1925 р., має бути – 1920 р.

641 Fedra: [Опера І. Піццетті] // The New Grove Dictionary of Opera: In 4 Vol. / Ed. by S. Sadie. – London, 1992. – Vol. 1. – P. 147-148. – Окремий відбиток.

Фото сцени з опери І. Піццетті “Федра” за участю С. Крушель­ницької з постановки у театрі “Ла Скала”, Мілан, 20 березня 1915 р.

642 Krushelnitskaya, Salomea (Ambrosivna) // Baker’s Biographical Dictionary of Musicians / Revised by N. Slonimsky. – 8 Ed. – New York, [1992]. – Р. 974. – Окремий відбиток.

Помилки: Дебют 1892 р., має бути – 1893 р.; Викладала у Львівській консерваторії від 1939 р., має бути – від 1944 р.; Названа російським сопрано.

643 Sawycky R. Mykola Lysenko in Western Sources: (Bibliographic Essay). – Cranford, New Jersey, 1992. – 42 p.

Згадка про С. Крушельницьку. – Р. 39.

Журнальні статті

644 *З роду Крушельницьких // Родослав. – 1992. – Квітень (№7/8). – С. 10.

Згадка про С. Крушельницьку.

645 Кияновська Л. Перша ластівка, яка зробила весну: [Про Перший міжнародний конкурс оперних співаків ім. С. Крушель­ницької] // Музика. – 1992. – №2. – С. 8-9.

Перше місце не було присуджене, оскільки “на конкурсі імені Соломії Крушельницької не знайшлося Соломії...”. – С. 9.

646 Павлишин С. Зірка, незнана на батьківщині [, Іра Маланюк] // Музика. – 1992. – № 1. – С. 22-23.

Згадка про С. Крушельницьку як одну з перших виконавиць опер Р. Ваґнера і Р. Штрауса в Італії. – С. 22.

647 Філенко Т. Із славного роду Витвицьких // Музика. – 1992. – № 4. – С. 27-29.

Згадки про зв’язки С. Крушельницької з Краковом, зокрема, з товариством “Просвіта”.

648 Яросевич Л. Український Боян: До 150-річчя основополож­ника укр. класичної музики М. Лисенка // Дзвін. – 1992. – Чис. 5/6. – С. 119-126.

Згадка про С. Крушельницьку як інтерпретаторку солоспівів М. Лисенка. Наведено фрагмент листа С. Крушельницької до композитора. – С. 125.


Газетні публікації

649 23 вересня в музеї Соломії Крушельницької… [Вечір споми­нів з нагоди уродин співачки] // Post-Поступ. – 1992. – Жовтень. – С. 19.

650 Дем’ян Г. Олександр Носалевич // Бойки. – 1992. – Вересень. – С. 9.

Згадка про те, що С. Крушельницька стверджувала, що О. Носалевич талантом дорівнює О. Мишузі; Згадується М. Головащенко як дослідник творчості С. Крушельницької.

651 Гентош О. У далекій Аргентині: Українці за межами України // Поклик сумління. – 1992. – Липень.

Згадка про виступи С. Крушельницької в Аргентині, її одруження.

652 Головащенко М. Вершин світової слави сягнула Соломія Крушельницька // Літературна Україна. – 1992. – 29 жовт.

653 Гуньовський І. Зірка першої величини: Слово про С. Крушельницьку // Поклик сумління. – 1992. – Листопад. – С. 3.

Про відзначення 120-річчя С. Крушельницької у Львові.

654 Черемшинський О. Славетна співачка: До 120-річчя від дня народження С. Крушельницької // Вісті Придністров’я. – 1992. – 22 верес. – С. 2. – Фото С. Крушельницької. – Зміст: З листів Ф. Глава­чека до О. Черемшинського. – С. 2. – Окремий відбиток.

Про С. Крушельницьку та Ф. Главачека, чеського публіциста, перекла­дача, україніста. У листах – спогади про виступи С. Крушельницької.

655 Деркач І. Співачка великого обдарування: 14 березня цього року минуло 100 років від дня народження оперної співачки О. Парахоняк-Козакової // Винниківський вісник. – 1992. – 20 берез. – С. 1.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку українських співаків, традиції яких продовжила О.Любич-Парахоняк.

656 Кос Г. Де мертві говорять, живі – слухають // Ратуша. – 1992. – 12 листоп.

Згадка про тісні зв’язки С. Крушельницької із Львовом. Про Музично-меморіальний музей співачки у Львові.

657 Лига В. З піснею в серці: Диригенту і педагогу Євгену Вахняку – 80 // За вільну Україну. – 1992. – 3 груд. – С. 4.

Згадка про те, що С. Крушельницька була вчителькою вокалу Є. Вахняка.

658 Марчук Л. Будинок Соломії // Галичанка. – 1992. – Листопад. – С. 1.

Спогади М. Білинської про С. Крушельницьку. Висловлене сподівання на передачу будинку артистки Музично-меморіальному музею.

659 Марчук Л. Золоті листки // Західна Україна. – 1992. – Вересень.

Про відзначення 120-ліття від дня народження С. Крушельницької; Інтерв’ю з директором Музично-меморіального музею С. Крушельницької Г. Тихобаєвою, спогади М. Білинської.

660 Масляк Н. “Соломія – наша пісня” // Молода Галичина. – 1992. – 3 груд. – С. 3.

Про Четвертий фестиваль оперного мистецтва ім. С. Крушельницької; Наведені фрагменти з книги відгуків Львівського державного академічного театру опери і балету, в яких учасники минулих фестивалів згадують про С. Крушельницьку.

661 Радовский В. Прилетели соловьи // Высокий Замок. – 1992. – 24 нояб. – С. 4.

Про відкриття Четвертого міжнародного фестивалю оперного мистецтва ім. С. Крушельницької, на якому І. Гель розповів про життя і творчу діяльність С. Крушельницької.

662 Славетна муза – Соломії // За вільну Україну. – 1992. – 1 листоп. – С. 4.

Концерт до 120-річчя від дня народження С. Крушельницької у Львівсь­кій філармонії.

Помилка: До міст, в яких виступала С. Крушельницька, зараховані Берлін, Лондон, Віденьтака інформація не підтверджена.

663 Снітовський О. Дні великої Соломії // Я, ти, ми: Газета для жінок. – 1992. – Жовтень. – С. 3.

Про відзначення 120-річчя С. Крушельницької у Тернополі.

664 Сов’як Р. Він навчався в Дрогобичі // Бойки. – 1992. – Вересень. – С. 5.

Згадка про С. Крушельницьку як виконавицю творів О. Нижанківського.

665 Терещенко А. Щоб перший не став єдиним: У Львові відбувся конкурс оперних співаків ім. С. Крушельницької // Вісті з України. – 1992. – 16-22 квіт. – С. 6.

Згадка про С. Крушельницьку, чий голос виразно зазвучав на початку століття в плеяді таких зірок, як М. Баттістіні, Е. Карузо, Тітта Руффо, Ф. Шаляпін.

666 “У музеї Соломії Крушельницької...” // Post-Поступ. – 1992. – 8-14 груд.

Про концерт італійської співачки А. Різі у Музично-меморіальному музеї, у програмі прозвучали 2 пісні з репертуару С. Крушельницької.


Художня література

IV Міжнародний фестиваль... Див. № 669.

667* Клименко Н. Крушельницька співає в імператорському театрі: [Вірш] // Тернопіль. – 1992. – № 1. – С. 78. – Фото С. Крушельницької.

668 Сила рідної землі // Євшан-зілля: Легенди та перекази Поділля / Упоряд., вступ. ст., прим. та словничок П. Медведика. – Львів, 1992. – С. 113-114.

Родинна легенда про хворобу і чудесне зцілення маленької С. Крушельницької за розповіддю О. Бандрівської.


Рекламні буклети, поштівки, календарі

669 IV Міжнародний фестиваль оперного мистецтва ім. Соломії Крушельницької: Програма. – Львів, 1992. – Із змісту: Качурівський Р. Посвята: Вірш; Меа Крушельницька. – [Передрук з: La Revue d’art dramatique. – 1902. – 17 серп.].


1993


Книжкові видання

670 Віктор Матюк: Біо-бібліогр. покажч. / Дрогобиц. держ. пед. ін-т ім. І. Франка; Каф. методики муз. виховання, співів та хор. диригування; Уклад. І.Л. Бермес. – Дрогобич, 1993. – 118 с.: іл.

У розділі “Бібліографія” під № 164 вказана стаття С. Чарнецького “З концертної салі”, в якій йдеться про виконання С. Крушельницькою пісні В. Матюка “Цвітка дрібная” на святковому вечорі, присвяченому М. Шаш­кевичу. – С. 107.

671 Герета І. Соломія Крушельницька і народна пісня // Наукові записки: Збірник / Тернопіл. краєзнав. музей; Редкол.: В. Лавренюк (голова), Я. Гайдукевич, І. Герета, П. Медведик. – Тернопіль, 1993. – С. 87-100.

Помилки: Останній концерт С. Крушельницької відбувся не в 1945 р., а в 1949 р. у тодішньому залі консерваторії (тепер – концертний зал ім. С. Люд­кевича Львівської обласної філармонії); С. Крушельницька перенесла важкий перелом ноги не після війни, а ще в 1940 р.

672 Голинський М. Спогади / Передн. сл. та упорядкув. С. Коза­ка. – К.: Молодь, 1993. – 368 с.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку українських співаків світового значення. – С. 5, 16, 28; Згадка про С. Крушельницьку в переліку українських співаків, прізвища яких полонізували. – С. 159.

673 Козуля О. Богиня сцени // Козуля О. Жінки в історії Украї­ни. – К., 1993. – С. 75-81.

Нарис про життєвий шлях, артистичну та громадську діяльність С. Крушельницької.

Помилки: Опера “Трубодур”, має бути – “Трубадур”; Після завершення оперної кар’єри С. Крушельницька у Петербурзі не виступала; Звання “Заслужений діяч мистецтв УРСР” співачка отримала у 1951 р.

674 Медведик П. Діячі української музичної культури // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. – Львів, 1993. – Т. 226: Праці музикознавчої комісії. – С. 370-455.

Згадка про біобібліографічний покажчик літератури про С. Крушель­ницьку. – С. 371; Згадка в переліку співачок, яким акомпанувала О. Ба­жанська-Озаркевич. – 375; О. Бандрівська, племінниця, вдосконалювала у С. Крушельницької спів. – 376; Згадка про те, що Є. Барвінська вчила співу С. Крушельницьку, керувала хором та ансамблем, в яких співала С. Кру­шельницька. – С. 377; Згадка про С. Крушельницьку в переліку співаків, з якими на концертах виступав М. Вітошинський. – С. 387; Згадка про С. Крушельницьку в переліку митців, про яких друкувались статті у “Музичних календарях” Р. Зарицького. – С. 405; Згадка про те, що А. Збіржховська акомпанувала С. Крушельницькій. – С. 405; Згадка про те, ща сестра С. Крушельницької Ганна вчилася в неї у 1895-1896 рр. (?) – С. 415; Згадка про те, що Ганна проживала з С. Крушельницькою у Львові. – С. 416; Згадка про те, що М. Левицький співав з С. Крушельницькою 1891-93 рр. у конкурсних концертах консерваторії, згодом у концертах, наводиться уривок з рецензії. – С. 420-421; Згадка в переліку сценічних партнерів Ф. Лопатинської на сцені львівського оперного театру. – С. 422; Згадка в переліку виконавців пісень Я. Лопатинського. – С. 424; Згадка в переліку музикантів, яким акомпанувала О. Окуневська. – С. 430; Згадка про те, що В. Садовський товаришував з С. Крушельнциькою, виступав з нею у концерті в Тернополі. – С. 441; Співак О. Семенів навчався у Міланській консерваторії за протекцією С. Крушельницької. – С. 442; Згадка про те, що О. Ціпановська була акомпаніаторкою С. Крушельницької в 1898 р. – С. 454.

675  Народні пісні з села Соломії Крушельницької: Записані в с. Біла Тернопіл. р-ну Тернопіл. обл. / Упоряд.: П. Медведик, О. Смоляк. – Тернопіль: Збруч, 1993. – 190 с.

676 Павлишин С. Солоспіви В. Барвінського: [Передмова] // Барвінський В. Романси для голосу в супроводі фортепіано / Упоряд. С. Павлишин. – К., 1993. – С. 3-4.

Згадка про С. Крушельницьку як виконавицю солоспівів В. Барвінсь­кого, що, на жаль, не зафіксовано в жодній концертній програмі. – С. 3.

677 Савчинський Г. Звенигород: Ліричні поезії; Віршовані гуморески, казки, притчі і байки; Прозові твори / Зібрав і впорядкув. П. Медведик. – Тернопіль, 1993. – 88 с.

Згадка про те, що Г. Савчинський був дідусем С. Крушельницької. – С. 11.

678 Семчишин М. Тисяча років української культури: Іст. огляд культур. процесу. – 2-е вид., фототип. – К.: АТ “Друга рука”; МП “Фенікс”, 1993. – 550 с.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку виконавиць головної партії в опері М. Аркаса “Катерина”. – С.351; Згадка про С. Крушельницьку в переліку визначних виконавців, які майже постійно проживали за кордоном, але брали участь у музичному житті Львова. – С. 514.

679 Сивіцький М. Богдан Лепкий: Життя і творчість. – К.: Дніпро, 1993. – 375 с. – Бібліогр.: С. 257-373.

Згадка про знайомство С. Крушельницької та Б. Лепкого у Львові. – С. 158; Згадка про С. Крушельницьку у книзі спогадів Б. Лепкого “Казка мойого життя”. – С. 197.

680 Яросевич Л. Марія Білинська: Творч. портрет // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. – Львів, 1993. – Т. 226: Праці музикознавчої комісії. – С. 362-369.

Згадка про те, що М. Білинська була на концерті С. Крушельницької в Коломиї у 1928 р. – С. 363; Позиція 17 в бібліографії публікацій М. Білинської. – С. 366.


***

681 Maresz B., Szydłowska M. Repertuar Teatru Polskiego we Lwowie: 1886-1894. – Kraków: Universitas, 1993. – 368 s.

Згадка про виступи С. Крушельницької в опері Ґ. Доніцетті “Фаворитка” у 1893 р. – S. 255; Згадка про виступи С. Крушельницької в опері П. Масканьї “Сільська честь” та виконання романсу з опери Ф. Галеві “Жидівка” у 1893 р. – S. 262; Згадка про виступ С. Крушельницької в складі музично-співацького товариства “Лютня” в ораторії Ґ. Генделя “Месія” у 1892 р. – S. 317.

682 Szczublewski J. Teatr Wielki w Warszawie. 1833-1933. – Warszawa: PIW, 1993. – 903 s.

Згадка про дебют С. Крушельницької у Варшаві 4. 10. 1898 р. – S. 342; Про виступ С. Крушельницької в опері С. Монюшка “Графиня” у 1899 р. – S. 345; Наведена цитата із щоденника З. Налковської (майбутньої польської письменниці) з ущипливими відгуками про С. Крушельницьку в “Графині”. – S. 347; Згадка про С. Крушельницьку в переліку співаків оперної трупи на 1900 р.; Згадка про С. Крушельницьку в переліку театральних діячів із зазначенням їхніх гонорарів. – S. 359; Згадка про виступ С. Крушельницької в опері Ж. Массне “Вертер” у 1902 р.; Згадка про те, що С. Крушельницька вимагає місячну оплату в розмірі 9000 рублів; Згадка про С. Крушельницьку в переліку співаків. – S. 383; Згадка про С. Крушельницьку в переліку співачок, які виконували партію Графині в однойменній опері С. Монюшка. – S. 669.


Журнальні статті

683 Генсірук С. Голос Крушельницької як ліра поета // Український ліс. – 1993. – № 3.– С.13-16. – 3 фото С. Крушельницької.

684 Горинь В. Невідомі листи С. Крушельницької до М. Грушев­ської // Дзвін. – 1993. – № 1. – С. 97-102. – 2 фото С. Крушельницької.

685 Дем’ян Г. “Феномен між басами”: [Про О. Носалевича] // Музика. – 1993. – № 3. – С. 28­29.

Наведено твердження С. Крушельницької, що О. Носалевич талантом дорівнює О. Мишузі. – С. 28.

Помилка: Вчитель О. Носалевича не Генсбах, а Й. Ґенсбахер (у нього також брала уроки і С. Крушельницька).

686 Жикол А. Душі людські засівають добром…: [Про вокаль­ний дует Г. Гаркуші та Л. Кондрашевської] // Київ. – 1993. – № 11. – С. 4.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку видатних українських майстрів сцени, які усвідомлювали, що українська та італійська мови наймелодійніші і прекрасно вокалізуються.

687 Зелінська М. Анна Різі у Львові // Дзвін. – 1993. – №7/9. – С. 172.

Про концерт італійської співачки у Музеї С. Крушельницької в рамках фестивалю оперних співаків ім. С. Крушельницької; Згадка про те, що А. Різі виконала дві народні пісні з репертуару української співачки.

688 Кияновська Л. Четвертий міжнародний: Мрії про майбутнє: [Про IV Міжнародний фестиваль оперного мистецтва ім. С. Крушель­ницької] // Музика. – 1993. – №2. – С. 6-7.

Згадка про опери з репертуару С. Крушельницької, якими варто було б відкривати фестиваль.– С. 6.

689 Лига В. Сіяч пісенної творчості: Диригентові і педагогу Є. Вахняку – 80 // Дзвін. – 1993. – С. 169-170.

Згадка про те, що, навчаючись на диригентському факультеті Львівської державної консерваторії, Є. Вахняк вокалу вчився у С. Крушельницької. – С. 169.

690 Соломія Крушельницька // Пороги. – 1993. – № 3. – С. 27. – Фото С. Крушельницької.

Помилки: Народилась 1873 р.; Народилася в с. Білявниці, має бути – в с. Білявинці; Вчилася приватно в О. Мишуги(?).

691 Тихонюк Б. “Примадонна століття” [Любка Колесса] // Музика. – 1993. – № 6. – С. 26.

Наводиться твердження, що у фортепіанному виконавстві Любка Колесса була такою ж “примадонною століття”, як С. Крушельницька – у вокальному.


Газетні публікації

692 Головащенко М. На чужому горбі – у рай! // Post-Поступ. – 1993. – 25-30 серп. – С. 12.

Історія видання двотомника “Соломія Крушельницька” (автор-упорядник М. Головащенко) та роману-біографії В. Врублевської “Соломія Крушельницька”.

693 Дика Н. Імені Нестора Нижанківського // Просвіта. – 1993. – Червень. – С. 6.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку українських музичних діячів.

694 Імені славної Соломії: І знову фестиваль оперного мистецтва у Львові / Записала Н. Труш // Високий Замок. – 1993. – 18 листоп. – С. 6.

Про план заходів фестивалю з бесіди із В. Моцьо, директором Львівського театру опери та балету ім. І. Франка.

695 Кирик Л. 90-ліття Миколи Філаретовича Колесси // Post-Поступ. – 1993. – 16-21 груд. – С.2.

Відзначення ювілею митця у Музично-меморіальному музеї С. Крушель­ницької у Львові; Згадка про те, що М. Колесса був особисто знайомий з С. Крушельницькою, чув її спів, високо цінував.

696 *Кирик О. “...по кожнім з тих дуетів не було оплескам кінця”: (До взаємин С. Крушельницької та О. Мишуги) // Просвіта. – 1993. – Вересень.

697 Кіндрась К., Коханець Л., Лабунський В. Розвіяні вітрами: Аргентинський блокнот // Голос України. – 1993. – 19 січ. – С. 10.

Про українську діаспору в Аргентині, зокрема, розмова з Мартою Стернюк, родичкою С. Крушельницької; Згадка про перебування С. Кру­шельницької в Аргентині.

698 Масляк Н. Останні акорди сезону: У Львівській опері – прем’єра балету і концерт-меморіал // Високий Замок. – 1993. – 3 серп. – С. 4.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку видатних українських співаків, котрим були присвячені концерти-меморіали у Львівській опері.

699 Мокренко А. Його тема: М. Головащенку – 70 // Культура і життя. – 1993. – 20 листоп. – С. 4.

Згадка про книгу М. Головащенка “Соломія Крушельницька. Спогади. Матеріали. Листування”.

700 Нудьга Г. Талант, який народився в Україні [Й. Гошуляк] // Культура і життя. – 1993. – 11 верес. – С. 6.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку співаків, які популяризували українську народну пісню.

701 П. Г. Соломія Крушельницька // Християнський голос. – 1993. – 27 черв. – С. 5. – Фото С. Крушельницької.

Помилка: Народилась 1873 р., має бути – 1872 р.

702 Романюк П. Злочин у Національному [музеї у Львові] // Літературний Львів. – 1993. – Чис. 6. – С. 4-5.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку видатних діячів української культури, які активно сприяли становленню музею. – С. 4.

703 Симчич М. Міжнародне свято української опери: [Про П’ятий міжнародний фестиваль оперного мистецтва ім. С. Крушель­ницької] // Українське Слово. – 1993. – 8 груд. – С. 5.

Помилка: Всю родину співачки було вивезено до Сибіру, має бути – вивезли родину старшої сестри – Олени Крушельницької-Охримович.

704 Храмов Г. “Була правда і неправда...”: Нотатки після відвідин музею славетної співачки у Львові // Високий Замок. – 1993. – 23 верес. – С. 3. – Фото С. Крушельницької.

705 Храмов Г. Соломіїна соломинка: [Про Фестиваль оперного мистецтва імені С. Крушельницької] // Високий Замок. – 1993. – 25 листоп. – С. 4.

Наведено рядки з листів С. Крушельницької до І. Франка (від 22.11.1897 р.) та М. Павлика (1894 р.).

706 Чуйко О. Чи віднайдуться рукописи Василя Барвінського?: Нотатки з приводу ювілею і не тільки... // Просвіта. – 1993. – Кві­тень. – С. 6., іл.

Згадка про те, що Є. Барвінська була першим вчителем музики С. Крушельницької; Згадка про С. Крушельницьку в переліку українських виконавців, про яких писав В. Барвінський; Згадка про те, що С. Крушельницька була залучена до роботи у Львівській консерваторії.

707 Шевченко К. “Була правда і неправда, було розмаїто...”: [Про останній період життя С. Крушельницької] // Просвіта. – 1993. – Вересень. – С. 3. – Фото С. Крушельницької.

Багато неточностей, перекручень і вигадок.

708 Шевченко Т. Відродження пам’яті про Галю Левицьку-Крушельницьку // Ратуша. – 1993. – 8 черв. – С. 4.

Пропозиція автора надати ім’я С. Крушельницької Львівському оперно­му театру.

709 Ямаш Ю. Чи був у Галичині театр? // Ратуша. – 1993. – 28 груд. – С. 3.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку видатних діячів театральної та музичної культури, які пов’язані із столицею Галичини.


Художня література

710 Давидовська Н. Голоси: Кінодійство, присвячене пам’яті геніального голосу Саломеї Крушельницької // Давидовська Н. Фрес­ки: Поезії, вибране. – Львів, 1993. – С. 303-350.

711 Канич А. Соломія // Неопалима купина: Пісні А. Канич. – Львів, 1993. – С. 54.

712 Клименко Н. Крушельницька співає в імператорському театрі: [Вірш] // Християнський голос. – 1993. – 27 черв. (Чис. 26). – С. 5. – Фото С. Крушельницької.

V Міжнародний фестиваль... Див. № 713.


Рекламні буклети, поштівки, календарі

713 V Міжнародний фестиваль оперного мистецтва ім. Соломії Крушельницької, Львів, 19-28 листоп. 1993 р: [Програма]. – Львів, 1993. – [12] с. – 5 фото С. Крушельницької. – Із змісту: Лучук В. Там, де вона співала...: [Вірш]. – С. [2]; Богиня сцени. – С. [4-5]; Лубенська Я. Джоконді – Розальбі – Меї: [Вірш]. – С. [10]; Вихрущ В. Соломія: (уривок з поеми): [Вірш]. – С. [12].


1994


Книжкові видання

714 Дагілайська Е. До історії фортепіанної культури в Одесі: ХІХ ст. // Стильові особливості, зв’язки з музичною культурою Західної Європи: Матеріали ІІІ конф. Асоціації піаністів-педагогів України, 17-20 жовт. 1994 р., Львів / Упорядкув., ред., пер. з нім. та рос. мов Н. Кашкадамової. – Львів, 1994. – С. 96-100.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку видатних гастролерів, на честь яких влаштовувалися концерти учнів музичної школи Одеси. – С. 99.

715 Колодій Я. Остап Нижанківський. – Львів: Логос, [1994]. – 64 с.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку співаків, чия участь сприяла успіхові концертів “Львівського Бояна” – С. 55; Згадка про те, що солоспів “І молилался я” О. Нижанківський присвятив С. Крушельницькій. – С. 55; Згадка про участь С. Крушельницької у Шевченківському концерті, організованому “Львівським Бояном”, в Стрию в 1895 р. – С. 56; Згадка про те, що О. Нижанківський є автором рецензії на львівську постановку опери “Манон” Дж. Пуччіні (має бути “Манон Лєско”) з С. Крушельницькою в головній ролі. – С. 58; Згадка про участь С. Крушельницької у шевченківських концертах “Стрийського Бояна”. – С. 60.

716 Крушельницька Соломія (1873-1952) // Енциклопедія українознавства / Голов. ред. В. Кубійович. – Львів, 1994. – Т. 3. – С. 1195. – Фото С. Крушельницької.

717 Луговий О. Соломія Крушельницька // Луговий О. Визначне жіноцтво України: Іст. життєписи. – К., 1994. – С. 242.

718 Степан Максимюк – колекціонер і дослідник українського звукозапису: Біогр. довідка // Бібліографія українознавства. – Львів, 1994. – Вип. 2: Бібліографія та джерела музикознавства / Упоряд. Ю. Ясиновський. –– С. 74-76.

У пристатейній бібліографії під № 1, 2, 3 – статті про С. Крушельницьку.

719 Осадця О. [Рецензія] // Бібліографія українознавства. – Львів, 1994. – Вип. 2: Бібліографія та джерела музикознавства / Упоряд. Ю. Ясиновський. –– С. 86-87. – Рец. на кн.: Віночок Соломії Крушельницької: Поезії і музичні твори. Висловлювання визначних діячів культури. Репертуар співачки / Упоряд. П. Медведик. – Тернопіль, 1992. – 128 с.

720 Павлишин С. Історія однієї кар’єри: [Про І. Маланюк]. – Львів, 1994. – 107 с.: іл.

Згадка про те, що батько І. Маланюк був кузеном С. Крушельницької. – С. 8; Згадка про те, що С. Крушельницька виступала на Варшавській сцені. – С. 10; Згадка про те, що С. Крушельницька була першою інтерпретаторкою Р. Ваґнера та Р. Штрауса в Італії. – С. 24; Згадка про виступи С. Крушельницької в Буенос-Айресі, зокрема, в “Саломе” Р. Штрауса. – С. 44-45; Порівняння І. Маланюк із С. Крушельницькою – С. 67.

721 Сов’як Р. Остап Нижанківський: Нарис про життя і твор­чість. – Дрогобич: Відродження, 1994. – 87 с., іл.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку приятелів О. Нижанківського. – С. 5; Згадка про С. Крушельницьку в переліку митців, які співпрацювали з “Львівським Бояном”. – С. 52; Між С. 52-53 – фото титульної сторінки солоспіву “І молилася я” з присвятою С. Крушельницькій; Коротка історія солоспіву, присвяченого С. Крушельницькій. – С. 53; Згадка у примітці про те, що “Колисанку” майстерно виконувала С. Крушельницька. – С. 59; Згадка про те, що С. Крушельницька бувала в гостях у Нижанківських на Стрийщині. – С. 65-66; Про участь С. Крушельницької у концерті на честь М. Шашкевича 1911 р., фрагмент рецензії на її виступ. – С. 68.


Журнальні статті

722 Дувірак Д. Відлуння епохи у класах його…: [90-ліття Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка у Львові] // Музика. – 1994. – № 3. – С. 20-21.

Згадка про те, що С. Крушельницька працювала в консерваторії після 1939 р.

723 Кашкадамова Н. Піаністка світової слави [Любка Колесса] // Музика. – 1994. – №2. – С. 22-23.

Наводяться слова Б. Тихонюка із його статті “Примадонна століття” ( Музика, 1993, № 6), про паралель між Любкою Колессою та С. Крушельницькою як двома рівноцінними постатями в українській культурі. – С. 22.

724 Немкович О. Музика Богдани Фільц // Український світ. – 1994. – Чис. 1/2. – С. 42-43.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку родичів Б. Фільц. – С. 42.


Газетні публікації

725 Вдовиченко Г. Гран-прі “блискуче сопрано” не отримав ніхто, проте конкурс ім. С. Крушельницької утримався на висоті // Високий Замок. – 1994. – 6 груд. – С. 4.

726 Вергелес Т. Бачила б родина… // Молода Галичина. – 1994. – 1 верес. – С. 3.

Про візит до музею С. Крушельницької племінниці співачки Соломії Дроздовської з сином Андрієм Семотюком та онуком Марком.

727 Другий міжнародний ім. С. Крушельницької // Культура і життя. – 1994. – 12 лют. – С. 2.

Умови конкурсу вокалістів, програма.

728 Квасневський В. Переможців визначено, але не всі вони вміють співати: [Про ІІ Міжнародний конкурс оперних співаків імені С. Крушельницької] // За вільну Україну. – 1994. – 15 груд. – С.4.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку світових величин оперного мистецтва; Згадка про те, що кар’єра С. Крушельницької починалась у Львові.

729 Кияновська Л. Патріарх українських музичних: [Вищий музичний інститут ім. М. Лисенка у Львові] // Культура і життя. – 1994. – 12 берез. – С. 5.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку обдарованих митців, котрі прислужилися справі піднесення національної культури; Згадка в переліку тих, хто в умовах більшовистського режиму виконував українську музику.

730 Коваль Я. Афіша “М Г” // Молода Галичина. – 1994. – 24 листоп. – С. 3. – Із змісту: Співали пластуни в музеї.

Про концерт у музеї С. Крушельницької пластового юнацького куреня, який носить ім’я співачки.

731 Краснодемський В. Королева оперної сцени // Голос Украї­ни. – 1994. – 23 верес. – С. 8. – Фото С. Крушельницької.

732 Криницький Г. Ліс і пісня: [Про С. Генсірука] // Шлях перемоги. – 1994. – 10 груд. – С. 8.

Згадка про те, що С. Генсірук вчився в С. Крушельницької в консерваторії.

733 *Крушельницька М. “Інституція під назвою консерваторія – заклад середнього рівня…” // Українська музична газета. – 1994. –Січень. – С. 3.

Згадка про С. Крушельницьку як викладача Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка.

734 Лисенко І. Віночок уславленій співачці // Культура і життя. – 1994. – 25 черв. – С. 3.– Рец. на кн.: Віночок Соломії Крушельницької: Поезії і музичні твори. Висловлювання визначних діячів культури. Репертуар співачки / Упоряд. П. Медведик. – Тернопіль, 1992. – 128 с.

Вміщені зауваження: Назва має бути “Віночок Соломії Крушельницькій”; Вказані помилки, зокрема: А. Тосканіні названий композитором, Б. Дрималик – капельмейстером і ще багато друкарських та редакторських огріхів.

735 Максимюк С. Найвизначніше сопрано в трьох десятиліт­тях – співає Соломія Крушельницька в Америці: (До 120-річчя з дня народження) // Свобода. – 1994. – 25 лют. – С. 3, 5.

736 Михальчишин Я. Пам’яті Соломії Крушельницької // Пок­лик сумління. – 1994. – Жовтень. – С. 3.

Про відзначення 122-ої річниці С. Крушельницької у Музично-мемо­ріальному музеї співачки у Львові.

737 Мокренко А. Ой, горе тій чайці…: Пам’яті Івана Семеновича Козловського // Культура і життя. – 1994. – 7 трав. – С. 2.

Автор зазначає, що С. Крушельницька названа російською співачкою у передмові Є. Нестеренка до енциклопедичного словника А. Пружанського “Отечественные певцы. 1750-1917”.

738 Риндик Г. “Дружить з піснею, а живе лісом”: [Про С. Генсірука] // Освіта лісівнича. – 1994. – Листопад. – С. 1.

Згадка про те, що С. Генсірук вчився в консерваторії у С. Крушель­ницької.

739 Романюк П. Львів, літо, культура // Культура і життя. – 1994. – 13 серп. – С. 4.

Згадка про те, що у Львові є музей славетної попередниці Іри Маланюк – С. Крушельницької.

740 Тихобаєва Г. Високого класу талант: [Про О. Бандрівську] // Просвіта. – 1994. – Березень. – С. 4-5. – Зміст: Бандрівська О. Над Тирренським морем: Соломія Крушельницька як педагог і людина / Текст підгот. Г. Тихобаєва. – С. 5.

741 Тихобаєва Г. Він любив людей і люди любили його: [Про А. Кос-Анатольського] // Просвіта. – 1994. – Грудень. – С. 6.

Згадка про дружні стосунки С. Крушельницької з родиною Косів.

742 Т. Ш. Історія музики Галичини має шанс потонути. У бук­вальному розумінні // Ратуша. – 1994. – 1 верес. – Окремий відбиток.

Про проблеми Музично-меморіального музею С. Крушельницької у Львові.

743 Чуйко О. Таланту блиск і співу дивний чар // Просвіта. – 1994. – Листопад. – С. 3.

Про святкування Дня народження С. Крушельницької у Музично-меморіальному музеї, наукові читання.

744 Шевченко Т. Ім’я Соломії Крушельницької стає приводом не лише для наукових бесід // Ратуша. – 1994. – 27 верес. – С. 4.

Про наукові читання у Музично-меморіальному музеї С. Крушельницької у Львові з нагоди уродин співачки.

745 Ярко І. Коли прийдуть великі Соломії // Молода Галичина. – 1994. – 22 листоп. – С. 1.

Про відкриття Другого міжнародного конкурсу оперних співаків ім. С. Крушельницької.


Художня література

746 Мельничук Б., Ляховський І. Соломія Крушельницька: Драма-легенда. – Тернопіль, 1994. – 57 с.

747 Тимочко П. Лжа // Тимочко П. Рідний клин: Поезії. – К., 1994. – С. 68.

В епіграфі – уривок із статті в журналі “Пшекруй” від 8 грудня 1974 р., де С.Крушельницька названа польською співачкою.

748 Тимочко П. Соломії // Тимочко П. Рідний клин: Поезії. – К., 1994. – С. 46.


1995


Книжкові видання

749 Богачевська-Хомяк М. Білим по білому: Жінки в громадському житті України, 1884–1939. – К.: Либідь, 1995. – 424 с.

Згадка про те, що о. А. Крушельницький допоміг доньці Соломії стати співачкою. – С. 86; Згадка про те, що російська поліція заборонила С. Кру­шельницькій виступати в Києві. – С. 171.

750 Гошуляк Й. Й свого не цурайтесь: Спогади, листування, матеріали. – Львів: Каменяр, 1995. – 590 с.

Згадки про С. Крушельницьку в переліку видатних співаків. – С. 11, 66, 99, 130, 506, 541, 546, 548, 564, 565, 571; Коротка інформація про С. Кру­шельницьку. – С. 17; Згадка про С. Крушельницьку в переліку видатних співаків-українців, які виступали у Львові. – С. 95; Згадка про М. Головащенка – автора книги про С. Крушельницьку. – С. 97; Згадка про те, що С. Крушельницька виступала за кордоном, де її шанували чужинці. – С. 302; Згадка про платівки із записами голосу С. Крушельницької та книжки про співачку у листі І. Лисенка. – С. 322; Згадана книга про С. Крушельницьку у листі І. Лисенка. – С. 324; Згадки про С. Крушельницьку у листах Г. Нудьги. – С. 356, 358; Згадка про С. Крушельницьку у листі В. Ревуцького в переліку співаків, для яких залишився шлях поза українсь­ким середовищем. – С. 401; Згадка про С. Крушельницьку як уродженку Тернопільщини. – С. 424; Згадка про С. Крушельницьку в переліку співаків, які пропагували українську музичну творчість. – С. 536; Уривок з листа Я. Лубенської до С. Крушельницької. – С. 552; Згадані деякі опери з репертуару С. Крушельницької. – С. 553.

Помилка: Рік народження 1873.

751 Кондратюк К. Портрети видатних українських митців ХІХ – початку ХХ ст.: Навч. посіб. – Львів: Студії, 1995. – 123с.: іл.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку українських митців, творчість яких пов’язана з діяльністю театральних та музичних товариств. – С. 6; Згадка про С. Крушельницьку в переліку виконавців пісень Д. Січинського. – С. 82; Згадка про спільний виступ С. Крушельницької з О. Мишугою, А. Осиповичевою, І. Рубчаком в опері С. Гулака-Артемовського “Запорожець за Дунаєм” у Скарбківському театрі. – С. 112; Про С. Крушельницьку. – С. 113-115; Згадка про С. Крушельницьку та М. Менцинського як найкращих інтерпретаторів творів М. Лисенка. – С. 116.

Помилка: Рік народження 1873; село Біле, має бути – 1872, с. Біла.

752 Культурне життя в Україні. Західні землі. Док. і матеріали. Т. 1. 1939-1953 / НАНУ. Ін­т українознав. ім. І. Крип’яке­вича; Упоряд.: Т. Галайчак, О. Луцький, Б. Микитів; Авт. передм. Т. Галайчак. – К.: Наук. думка, 1995. – 748 с.: іл.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку пропагандистів української музики, викладачів Львівської консерваторії. – С. 8, 20; Прізвище С. Крушельницької в переліку викладачів консерваторії, які підлягають звільненню з роботи. – С. 551 (помилка: 1876 р.н.); Характеристика на С.А. Крушельницьку дирекції Львівської консерваторії у зв’язку з необхідністю звільнення її з роботи. – С.553; Фото С. Крушельницької з Б. Дрималиком серед студентів консерваторії. – С. 615; Указ Президії Верховної Ради УРСР про присвоєння почесного звання заслуженого діяча мистецтв УРСР С.А. Крушельницькій, П.І Муравському. 5.07.1951 р. – С.658-659.

753 Медведик П. Бережанський “Боян” // Мистецтво України. – К., 1995. – Т. 1: А–В. – С. 180.

Згадка про виступи С. Крушельницької з хором “Бережанського Бояна”.

754 Модест Менцинський: Спогади. Матеріали. Листування / Авт.-упоряд. М. Головащенко; Вступ. ст. “ Незгасна зоря вокального олімпу” (с. 3-31) М. Головащенка. – К.: Рада, 1995. – 462 с.: іл.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку видатних співаків. – С. 5; Згадка про С. Крушельницьку в переліку учнів В. Висоцького. – С. 7; Згадка про С. Крушельницьку як найкращу виконавицю обробок народних пісень М. Лисенка поряд із М. Менцинським. – С. 9; Згадка про С. Крушельницьку в переліку європейських зірок, які виступали у Львові. – С. 11; Згадка про С. Крушельницьку в переліку видатних співаків, яких запрошував на виступи до Львова Т. Павликовський. – С. 14; Згадка про С. Крушельницьку в переліку видатних співаків у спогаді С. Людкевича. – С. 44; Згадка про С. Крушельницьку в переліку українських співаків у спогадах Л. Білобрам. – С. 77; Згадка про С. Крушельницьку у спогадах М. Дзюбанович в переліку співаків, які виступали у Коломиї. – С. 81; Листи М. Менцинського до Соломії Крушельницької: 24.06. 1898 р. – С. 261-264; 5.10. 1900 р. – С. 266; 23.10. 1900 р. – С. 266-267; 18.01. 1901 р. – С. 268. Листи С. Крушельницької до Модеста Менцинського: 7. 02. 1900 р. – С. 264-265; 1. 02. 1901 р. – С. 268. Згадки про С. Крушельницьку у примітках. – С. 412, 429, 430.

755 Особисті архівні фонди відділу рукописів: Анот. покажч. – 2­е вид., виправ. і доповн. / НАНУ. Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника; Уклали: П. Баб’як, О. Дзьобан, Є. Домбровська та ін. – Львів, 1995. – 271 с.

Серед респондентів О. Барвінського зазначена С. Крушель­ницька. – С. 14; В архіві С. Глинського зберігаються листи Й. Білинського, в яких, зокрема, йдеться про його зустрічі з С. Крушельницькою в Єгипті. – С. 42; В архіві В. Гнатюка зберігаються, серед інших, листи С. Крушельниць­кої до нього. – С. 43; В архіві Ф. Малицького, серед його рукописів та машинописів, зберігається вірш “Пісні Соломії Крушельницької”. – С. 134; В архіві П. Медведика зберігаються рукописи його праць, зокрема, збірки “Народні пісні села С. Крушельницької”, “Бібліографія праць про С. Крушельницьку” (за 1954-1973 рр.). – С. 137.

756 *Ревуцький В. В орбіті світового театру. – К.; Харків; Нью-Йорк, 1995.

Згадка про С. Крушельницьку. – С. 210.

757 Українці для світу: Коротка енцикл. / Уклав Р. Пляцко // Просвіта: Альманах-календар Львів’95. – Львів, 1995. – С. 156-168. – Із змісту: Колесса Любов Олександрівна. – С. 166; Левицький Микола. – С. 166; Крушельницька Ганна Амвросіївна. – С. 166; Крушельницька Соломія Амвросіївна. – С. 166; Менцинський Модест Омелянович. – 167.

Згадка про те, що на думку фахівців, Л. Колесса була у фортепіанній музиці такою ж “примадонною століття”, як С. Крушельницька у вокалі. – С. 166; Згадка про те, що співак М. Левицький виступав разом із С. Крушельницькою. – С. 166; Згадка про те, що Г.А. Крушельницька є сестрою С. Крушельницької. – С. 166; С. Крушельницька і М. Менцинський названі найкращими інтерпретаторами творів М. Лисенка. – С. 167.

758 Хвилі Стрия: Сторінки з історії культури та національно-визвольного руху. Сучасне літературно-мистецьке життя / Упорядкув. та заг. ред. В. Романюка. – Стрий: Щедрик, 1995. – 655 с., іл. – Із змісту: Дем’ян Г. Золотий гомін. – С. 236-330; Бурин О. Вогнище шани: Кімната-музей Остапа та Нестора Нижанківських. – С. 588-591; Романів А. Голоси з музейної тиші. – С. 592-594.

Згадка про виступ С. Крушельницької в Стрию 1895 р. в концерті з нагоди 34-их роковин смерті Т. Шевченка. – С. 316; Згадка про те, що в кімнаті-музеї Остапа та Нестора Нижанківських у Стрию є матеріали про С. Крушельницьку. – С. 589; Згадка про те, що в Стрийському літературно-мистецькому музеї експонується картина художника М. Нестерчука “Соломія Крушельницька”. – С. 592.

Журнальні статті

759 *Дзвін: Літ-мист. журн. № 12 / Голов. ред. Р. Кудлик. – Львів, 1995.

Вміщено репродукцію портрету Соломії Крушельницької, автор Я. Музика (1947).

760 *Жінки родини Крушельницьких / Інтерв’ю з Марією та Ларисою Крушельницькими записала О. Кирета // Жіночі секрети. – 1995. – № 2. – С. 2-4.

Про генеалогічне дерево родини Крушельницьких; С. Крушельницька походить від гілки “Крушельницький де Ставникович”. – С. 2.

761 Павлишин С. “...Безсумнівний геній співу” [К. Чічка-Анд­рієнко] // Музика. – 1995. – № 4. – С. 24-25.

Згадка про С. Крушельницьку серед співаків уродженців Західного Поділля. – С. 25.


Газетні публікації

762 Власюк А. Останній день жовтня: Пам’яті В. Барвінського // Молода Галичина. – 1995. – 11 листоп. – С. 2.

Пропозиція надати Львівському театру опери та балету ім’я С. Крушельницької.

763 *Загайкевич М. З плеяди видатних // Українська музична газета. – 1995. – Жовтень-грудень. – С. 8. – Рец. на кн.: Модест Менцинський: Спогади. Матеріали. Листування / Авт.-упоряд. М. Головащенко. – К.: Рада, 1995. – 462 с.: іл.

Згадана книга М. Головащенка про С. Крушельницьку.

764 Зелінська М. Далека-близька Італія // Неділя. – 1995. – 13 жовт. – С. 6.

Святкування Дня народження С. Крушельницької у Музично-меморіальному музеї артистки; Розповідь про перебування творчої групи у Віареджо, нові матеріали про італійський період життя С. Крушельницької.

765 Квасневський В. Львів’яни пишаються // Неділя. – 1995. – 13 жовт. – С. 6.

Про вечір оперної музики в концертному залі ім. С. Людкевича (за участю диригента А. Бриттана, співаків Н. Дацько, Г. Галлея), присвячений Дню народження С. Крушельницької.

766 Квасневський В. На першому конкурсі вокалістів [ім. С. Людкевича] // Неділя. – 1995. – 12 трав. – С.3.

Згадка про С. Крушельницьку.

767 Кирик Л. І знову ставили платівки “Грамофона” // Молода Галичина. – 1995. – 27 лип. – С. 3.

Зустріч у Музично-меморіальному музеї С. Крушельницької із визначним колекціонером із США С. Максимюком, який вивчає звукозаписи С. Крушельницької і подарував оригінальні платівки музею.

768 Кирик Л. Некоронований король [Модест Менцинський] // Просвіта. – 1995. – 27 трав. – С.3.

Згадка про дружні стосунки С. Крушельницької та М. Менцинського.

769 Коніна М. Фестиваль оперного мистецтва розпочато // Молода Галичина. – 1995. – 14 листоп. – С. 2.

Про Фестиваль оперного мистецтва імені С. Крушельницької.

770 Кривенко М. Оаза у Краківському передмісті // Просвіта. – 1995. – № 16-18.

Згадка про те, що С. Крушельницька належить до родини Савчинських, генеалогічне дерево якої багате суцвіттям багатьох муз: музики, малярства, поезії, літератури. – № 17. – С. 3.

771 Кулеба В. Увидеть Рим и умереть: Из Рима, Ватикана, Венеции // Независимость. – 1995. – 5 мая. – С. 1.

Помилкова згадка про те, що С. Крушельницька вчилась у Римі.

772 Пасічник Б. Його талант живив зв’язок з рідним народом: [Про М. Менцинського] // За вільну Україну. – 1995. – 29 квіт. – С. 4.

Згадка про те, що С. Крушельницька наполягала на тому, щоб М. Мен­цинський їхав вчитися за кордон.

773 Романюк П. Таланти і прихильники: [Післямова до конкурсу вокалістів ім. С.Крушельницької, що відбувся у Львові у 1994 р.] // Культура і життя. – 1995. – 7 січ. – С. 3.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку співаків, які здобули собі славу за кордоном.

774 Романюк П. Чи буде статус національного? імені Соломії Крушельницької // Молода Галичина. – 1995. – 14 листоп. – С. 2.

Автор підтримує думку музичних діячів, які домагаються присвоєння Львівському оперному театру імені С. Крушельницької.

775 Слука М. Наша доля – ноти “до”, “ля”...: [Про концерт випускників Львівського музичного училища ім. С. Людкевича] // За вільну Україну. – 1995. – 24 черв. – С. 4.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку славетних митців, які виступа­ли на сцені училища – колишнього Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка.

Помилкова згадка про С. Крушельницьку як викладача Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка.

776 Сніцарчук О. У Львові створено доброчинний фонд імені Наталі Давидовської // Високий Замок. – 1995. – 26 груд. – С. 4.

Про вечір пам’яті поетеси Н. Давидовської у Музично-меморіальному музеї С. Крушельницької, на якому прозвучала поема “Голоси”, присвячена “геніальному голосу Соломії Крушельницької”.

777 Сто славетних українців // Народна газета. – 1995. – Лютий. – С. 3.

Згадка про С. Крушельницьку.

778 Тарасенко В. Концерт тернополян в Музеї Соломії Кру­шельницької у Львові // Тернопіль вечірній. – 1995. – 13 груд. – С. 3.

779 Теленчі О. Вона “ішла, і генії схилялись...” // Голос України. – 1995. – 11 берез. – С. 12. – Фото С. Крушельницької.

Про історію відкриття Музично-меморіального музею С. Крушель­ницької у Львові.

780 Шаповалова І. Орден [князя Ярослава Мудрого] за номером один // Вісті з України. – 1995. – 31 серп.-6 верес. – С. 11.

Згадка про те, що О. Басистюк “величним ликом” нагадує колись видатну в Європі та Америці С. Крушельницьку.

781 Шульга Л., Тихобаєва Г. Крушельницькі // Галицька брама. – 1995. – Грудень. – С. 8-9. – Фото С. Крушельницької.

Помилки: Вчиться у львівській консерваторії з 1890 р.; В Італії навчається у професора Фауста Креспі; Будинок у Львові купила в 1904 р., має бути – з 1891 р.; У професора Фаусти Креспі; У 1903 р.


***

782 Televisione ucraina “gira” in città: Un filmato sulla vita del soprano Solomia Krusrelnicka che per decenni visse a Viareggio // La Nazione. – 1995. – 19 maggio.

Про С. Крушельницьку; Про перебування львівської делегації у Віареджо.

Помилка у написанні прізвища Krusrelnicka замість Krusсelnicka або Kruceniski.