Соломії Крушельницької у Львові Безсмертна слава Соломії Біобібліографічний довідник Львів Ґердан Графіка 2007 ббк щ 335. 413(4Ук) 8 Крушельницька

Вид материала

Документы

Содержание Журнальні статті 571.Рекламні буклети, поштівки, календарі Крушельницкая Соломия Амвросиевна

Подобный материал:

• Останній період сценічної діяльності Соломії Крушельницької: спроба аналізу, 106.67kb.
• Львівська обласна універсальна наукова бібліотека Музично-меморіальний музей Соломії, 1013.62kb.
• України: аспекти дослідження, збереження І популяризації Матеріали Наукових читань, 634.67kb.
• Соломія Амвросіївна Крушельницька, 98.83kb.
• Кафедра загальної фізики Член-кореспондент апн україни Микола Іванович Шут Біобібліографічний, 802.27kb.
• Хнуре видатні науковці Михайло Федорович Бондаренко Біобібліографічний покажчик Харків, 638.34kb.
• Адреса: а/с 6644, м. Львів, 79005 тел, 111.22kb.
• Апн україни Член-кореспондент Академії педагогічних наук України Віктор Костянтинович, 517.67kb.
• Хнуре видатні науковці Олексій Іванович Терещенко Біобібліографічний покажчик Харків, 377.33kb.
• Якушик В. Концептуальні та інституційні аспекти проблеми національного порозуміння, 235.18kb.

Журнальні статті

542 Будьмо громадянами / Розмова Я. Якубяка з нар. артистом УРСР М. Колессою // Музика. – 1989. – № 2. – С. 5-6, 15.

Згадка М. Колесси про те, що всесвітньовідома співачка С. Крушель­ницька мала лише звання заслуженого діяча мистецтв УРСР. – С. 5.

543 Хроніка творчих буднів: Семінари // Жовтень. – 1989. – № 1. – С. 133.

Згадка про те, що відомий бібліограф М. Гуменюк один з перших писав про С. Крушельницьку.

544 Заборовська Д. М. Лисенко у Галичині: [Про відзначення юві­лею композитора у Львові 1903 р.] // Музика. – 1989. – № 4. – С. 9-11.

Згадка про те, що С. Крушельницька з Італії надіслала М. Лисенкові вітання та мармурові бюсти Л. Бетховена і В. Белліні. – С. 11.

Помилка: У примітках подано роки життя співачки – 1873-1952.

545 Ільницька (Тіпакова) М. Що нагадало фото // Музика. – 1989. – № 4. – С. 5-6. – Фото С. Крушельницької.

Фото і підпис – педагоги Львівської консерваторії ім. М. Лисенка, серед яких і С. Крушельницька, з українськими композиторами, 1944-1945. – С. 5; Спогади автора про останні роки С. Крушельницької. – С. 6.

546 Лисенко І. Соловейко із “Затишку”: [Про співачку Олек­сандру Марківну Кропивницьку] // Україна. – 1989. – № 32. – С. 8-10.

Опубліковано лист М. Кропивницького до С. Крушельницької від 28 січня 1898 р., Москва. – С. 10.

547 Литвиненко Н., Максименко В. Героический тенор [Ю.С. Кипоренко-Доманский] // Музыкальная жизнь. – 1989. – № 10. – С. 21.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку великих майстрів вітчизняної сцени. – С. 21.

548 Мельник О. Світи зоре на все поле: [Про заходи, присвячені 50-річчю возз’єднання Західної України з УРСР] // Музика. – 1989. – № 6. – С. 1-2.

Інформація про перше відкриття музею С. Крушельницької у Львові; Вміщено фото урочистого відкриття музею та меморіальної таблиці на будинку співачки. – С. 2.

549 Терещенко А. Імені Соломії Крушельницької // Музика. – 1989. – № 2. – С. 14.

Про Перший оперний фестиваль ім. С. Крушельницької у Львові.

Помилка: Фестиваль у 1989 р. – присвячений 100-літтю від дня народження співачки.

550 Федун М. Геній. Спів. Краса... // Соціалістична культура. – 1989. – Вересень. – С. 3.

Нарис про життя та діяльність С. Крушельницької з численними помилками і вигадками, зокрема: востаннє приїздила в Білу у 1949 р. з братом (на той час брати С. Крушельницької Антін і Володимир вже повмирали); Е. Карузо вважав її своєю вчителькою (?), викладач Конті – англійка, Фауста Креспі вивчила українську мову (?)


Газетні публікації

551 Бахин С., Мартынова Г., Третьяков Л. “День Львова–89” // Львовская правда. – 1989. – 3 окт. – С. 3. – Із змісту: В гости к Соломее.

Інформація про відкриття 1 жовтня 1989 р. Музично-меморіального музею С. Крушельницької у Львові, в будинку, де жила співачка.

552 Григорьев Ю. “Фестиваль ломает рутину” / Автограф брал Г. Храмов // Львовская правда. – 1989. – 24 нояб. – С. 4.

Розмова з учасником Фестивалю оперного мистецтва ім. С. Крушель­ницької, який вважає, що такий фестиваль є неформальною даниною пам’яті великої артистки.

553 Доманська Г. Музей Соломії Крушельницької // Вільна Україна. – 1989. – 5 жовт. – С. 3.

Про відкриття Музично-меморіального музею співачки у Львові 1989 р.

554 Жилюк М.: “Вершиной искусства считаю оперу” / Автографы у К. Киштимовой, Л. Третьякова, М. Жилюка брал Г. Храмов // Львовская правда. – 1989. – 26 нояб. – С. 4.

Один з учасників Фестивалю оперного мистецтва ім. С. Крушельницької М. Жилюк зазначив, що у Львові давні вишукані традиції, адже тут співала С. Крушельницька.

555 Заборовська Д., Оленчук Л. Пам’яті великої артистки // Ленінська молодь. – 1989. – 23 листоп.

Про заходи, які проходять у Львові в рамках Другого фестивалю оперного мистецтва ім. С. Крушельницької.

556 Мазепа Л. Істина перш за все: Про деякі негативні тенденції у висвітленні музичної культури західноукраїнських земель // Культу­ра і життя. – 1989. – 9 лип. – С. 6.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку українських співаків, які виступали на сцені Міського театру у Львові.

557 Медведик П. Поєднання високої краси: Творчість Т. Шевченка в сім’ї Крушельницьких // Вільне життя. – 1989. – 3 берез. – С. 4.

558 Мороз М. Каменяр про Кобзаря // Вільна Україна. – 1989. – 16 лют.

Про участь С. Крушельницької в Шевченківських концертах у 1892, 1894, 1895 рр.

559 Паламарчук О. Пам’ять про неї – жива // Вільна Україна. – 1989. – 16 листоп. – С. 3.

Короткий нарис про С. Крушельницьку; Анонс Другого фестивалю оперного мистецтва ім. С. Крушельницької.

Помилки: У переліку міст, де співала, названо Відень – така інформація не підтверджена; Помилкова інформація про спільні виступи на оперній сцені з М. Менцинським; Не Лореццо Віані, а Лоренцо Віані; І. Труш робив портрет С. Крушельницької (?); Паоло Тості не поет, а композитор.

560 Паламарчук О. Три покоління митців // Вільна Україна. – 1989. – 22 серп. – С. 3.

Згадка про те, що Н. Богданова і П. Криницька продовжують традиції школи С. Крушельницької, оскільки Н. Богданова – остання учениця С. Крушельницької, а П. Криницька – учениця її племінниці О. Бандрівської.

561 Паламарчук О. Щоденник фестивалю: [Про Другий фестиваль оперного мистецтва ім. С. Крушельницької у Львові] // Вільна Україна. – 1989. – 23 листоп. – С. 4.

Згадка про те, що у Львівській філармонії відбуваються концерти во­кальних творів з репертуару С. Крушельницької; Наводяться слова М. Бієшу: “Дай, боже, щоб нас так пам’ятали, коли нас не буде, як шанують пам’ять про прекрасну співачку Соломію Крушельницьку.”

562 Паламарчук О. Щоденник фестивалю: [Про Другий фести­валь оперного мистецтва ім. С. Крушельницької у Львові] // Вільна Україна. – 1989. – 26 листоп. – С. 4. – Фото С. Крушельницької.

563 Переховой О. Памяти великой Соломеи: С 17 по 26 ноября во Львове пройдет второй фестиваль оперного искусства им. С. Кру­шельницкой // Львовская правда. – 1989. – 17 нояб. – С. 4.

564 Романюк П. Літо пізніх жоржин: [Про В. Івасюка] // Культура і життя. – 1989. – 17 верес. – С. 5.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку видатних постатей, пов’язаних із Львовом.

565 Рузанов О., Романюк П. Академік Кирило Студинський // Ленінська молодь. – 1989. – 25 трав. – С. 3.

Згадка про знайомство К. Студинського та С. Крушельницької.

566 Стеців Г. У домі Великої Українки // Ленінська молодь. – 1989. – 5 жовт. – С. 2.

Про відкриття Музично-меморіального музею С. Крушельницької у Львові.

567 Час жити: До 50-річчя возз’єднання Західної України з УРСР / Бесіда Г. Храмова з М. Колессою // Культура і життя. – 1989. – 25 черв. – С. 3; 2 лип. – С. 5, 6.

Згадка М. Колесси про те, що С. Крушельницька була дуже уважним і авторитетним слухачем, часто приходила на концерти філармонії.

568 Яким бути співочому полю? // Ленінська молодь. – 1989. – 11 лют. – С. 1. – Підписано: Наш кор.

Згадка про те, що у Львові в 1989 р. має бути відкрито пам’ятник С. Крушельницькій.


Художня література

569 Врублевская В. Соломия Крушельницкая: Роман / Пер. с укр. Н. Орловой; Вступ. ст. “Выдающаяся певица” (с. 5-6) О. Гончара. – М.: Сов. писатель, 1989. – 400 с.

Фестиваль оперного мистецтва... Див. №  571.


Рекламні буклети, поштівки, календарі

570 ІІ Фестиваль оперного мистецтва ім. С. Крушельницької, 17-26 листопада 1989 року: Програма. – Львів, [1989]. – 1 л. склад. втроє.

571 Фестиваль оперного мистецтва ім. Соломії Крушельницької: Проспект / Львів. держ. академ. театр ім. І. Франка; Упоряд. О. Пала­марчук. – Львів, [1989]. – 20 с. – 15 фото С. Крушельницької. – Із змісту: Братунь Р. Соломії Крушельницькій: [Вірш]. – С. 2; Відлуння Фестивалю–88. – С. 3; Паламарчук О. “Про неї пишуть...”. – С. 4-7; “У Соломії сотні імен...”. – С. 8; “Ім’я видатної співачки...”. – С. 10.


1990


Книжкові видання

572 Демочко К. Незабутній концерт: [Про М. Менцинського] // Демочко К. М. Музична Буковина: Сторінки історії. – К.: Муз. Україна, 1990. – С. 90-99.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку учнів В. Висоцького. – С. 97; Згадка про С. Крушельницьку в переліку українських співаків, які були змушені жити за межами батьківщини. – С. 98.

573 Демочко К. Чарівна квітка України [С. Крушельницька] // Демочко К. М. Музична Буковина: Сторінки історії. – К.: Муз. Україна, 1990. – С. 83-90.

Помилка: Рік народження 1873.

574 Історія української музики. В 6 т. Т. 3. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. / АН УРСР. Ін­т мистец., фолькл. та етногр. ім. М. Рильського; Редкол. тому: М.М. Гордійчук та ін. – К.: Наук. думка, 1990. – 423 с.: іл.

Коротка інформація про С. Крушельницьку. – С. 291-292; Згадка про С. Крушельницьку в переліку співаків, які виступали у львівських театрах – Скарбківському і Міському. – С. 300; Згадка в переліку співаків, які виступали на сцені Одеського міського театру. – С. 306.

Помилка: Роки життя 1873-1952.

575 Павлишин С. Василь Барвінський. – К.: Муз. Україна, 1990. – 87 с.: іл. – (Творчі портрети українських композиторів).

Згадка про те, що С. Крушельницька співала в хорі мами В. Барвінського – Евгенії з Любовичів. – С. 6.


Журнальні статті

576 Заборовська Д. Успіх не запаморочить голову: [Про Н. Дацько] // Музика. – 1990. – № 4. – С. 8-9.

Згадка про те, що співачка Н. Дацько продовжує традицію С. Крушель­ницької, включаючи до програм своїх зарубіжних виступів українські народні пісні. – С. 9.

577 Не тільки фестиваль / Інтерв’ю з І. Лацаничем взяла Т. Швачко // Музика. – 1990. – № 3. – С. 10-11.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку видатних співаків-українців, котрим присвячуються гала концерти на закриття театрального сезону у Львівському оперному театрі. – С. 11.

578 Сидорчук Т. Митець-просвітитель [І. Левицький] // Музика. – 1990. – № 5. – С. 27-28.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку яскравих талантів, які подарував людству мальовничий Тернопільський край. – С. 27.

579 Тихонюк Б. “Примадонна століття” [Любка Колесса] в оцінці Василя Барвінського // Дзвін. – 1990. – № 9. – С. 144-146.

Наводиться твердження, що у фортепіанному виконавстві Любка Колесса була такою ж “примадонною століття”, як С. Крушельницька – у вокальному. – С. 144.

580 Швец-Савицкая Н. Имени Крушельницкой // Советская музыка. – 1990. – № 8. – С. 70-72.

Нарис про Другий фестиваль оперного мистецтва у Львові, присвячений пам’яті С. Крушельницької; Коротка інформація про співачку.

581 Швець Н. Пам’яті великої Соломії // Музика. – 1990. – № 2. – С. 12-13. – Скорочений варіант нарису про фестиваль з ж. Советская музыка, 1990, № 8.

Згадка про С. Крушельницьку як виконавицю партій в операх Дж. Пуччіні; Наводиться вислів С. Крушельницької: “Глядач повинен повірити, що дія на сцені – це життя”.


Газетні публікації

582 Арутюнов Г. Співуча “Журавка” // Молода Галичина. – 1990. – 19 черв. – С. 3.

Згадка про те, що один з вечорів, які підготував вокальний ансамбль вчителів СШ № 62, був присвячений С. Крушельницькій.

583 Вулиця Грушевського // Культура і життя. – 1990. – 4 лют. – С.1.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку видатних постатей, на честь яких повинні бути названі вулиці. Автор, очевидно, не знав, що в той час у Львові була вул. С. Крушельницької (між сучасними Зарицьких і Вітовського), зараз – це вул. Турецька.

584 Гладилович А. Бл. п. Олександер Дроздовський: [Некролог] // Гомін України. – 1990. – 18 квіт.

Згадка про те, що мати О. Дроздовського Марія – рідна сестра С. Кру­шельницької.

585 Гнатів Т. Слово про театр // Культура і життя. – 1990. – 18 берез. – С. 6. – Рец. на кн.: Терещенко А. Львівський державний академічний театр опери та балету ім. І. Франка. – К.: Муз. Україна, 1989. – 208 с.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку світових зірок, які виступали на львівській сцені.

586 Головащенко М. Нове про С. Крушельницьку // Культура і життя. – 1990. – 11 листоп. – С. 6.

Малюнок портрета С. Крушельницької авторства В. Шикунова.

587 Домбровская Д. Памяти несравненной Соломии // Львовская правда. – 1990. – 23 нояб. – С. 4. – Фото С. Крушельницької.

Про Третій фестиваль оперного мистецтва ім. С. Крушельницької, який 16 листопада відкрився у Львові.

588 Імені Соломії Крушельницької / Інтерв’ю з І. Лацаничем записав Г. Храмов // Культура і життя. – 1990. – 7 січ. – С.2.

Про Фестиваль оперного мистецтва у Львові, який покликаний увікові­чити пам’ять про С. Крушельницьку.

589 Кирик Л. Нащадки Крушельницької // За вільну Україну. – 1990. – 24 листоп. – Фото С. Крушельницької.

590 Кирик Л. Український соловейко // Галичанка. – 1990. – Лис­топад. – С. 4-5. – 2 фото С. Крушельницької.

Помилки: Батько о. Амвросій помер 31 грудня 1902 р.; С. Крушель­ницька була зарахована на роботу у Львівську консерваторію не викладачем вокалу, а професором.

591 Кияновська Л. Знову комплекс неповноцінності: З ІІІ фести­валю оперного мистецтва ім. С. Крушельницької // Культура і життя. – 1990. – 30 груд. – С. 3.

Роздуми про фестиваль, чи відповідає він рівню безсмертної зірки С. Крушельницької.

592 Кияновська Л. На честь славетної співачки // Ленінська молодь. – 1990. – 9 січ.

Про конкурс піаністів, який проходив у Львівській середній спеціальній музичній школі-інтернат ім. С. Крушельницької.

593 Котляревський А. Спогад: [Про А.М. Солтиса] // Культура і життя. – 1990. – 12 серп. – С. 7.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку авторитетних львівських музи­кантів, які працювали у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка на початку 1950­х рр.

594 Кропивницький М. Лист до Соломії Крушельницької від 28 січня 1898 р. // Культура і життя. – 1990. – 11 листоп. – С. 6.

595 Лауреати Шевченківської премії // Культура і життя. – 1990. – 12 бер. – С. 1.

Згадка про те, що зусиллями колективу Львівської картинної галереї, який очолює Б. Возницький, відроджено з руїн ряд споруд, в тому числі, будинок С. Крушельницької у Львові, де знаходиться Музично-меморіальний музей співачки.

596 Лаурі-Вольпі Дж. Голос, що не має паралелей // Культура і життя. – 1990. – 11 листоп. – С. 6.

597 Маротті Г. Богиня сцени // Культура і життя. – 1990. – 11 листоп. – С. 6.

598 Паламарчук О. Мистецтво театру не знає кордонів: [Гастролі Львівського оперного театру у Варшаві] // Вільна Україна. – 1990. – 2 трав.

Згадка про С. Крушельницьку як “незрівнянну” Гальку і Графиню в операх С. Монюшка, окрасу польської столичної сцени.

599 Папасольї Дж. В саду, де квітне мигдаль… // Культура і життя. – 1990. – 11 листоп. – С. 6.

600 Переховий О. Оперний підняв куліси // Молода Галичина. – 1990. – 15 верес. – С. 3.

На Третьому фестивалі оперного мистецтва ім. С. Крушельницької, який відкриється у листопаді, звучатимуть опери, в яких виступала С. Кру­шельницька.

601 Романюк П. З другої “спроби” започатковує діяльність музей Соломії Крушельницької // Культура і життя. – 1990. – 11 лют. – С. 5.

Про відкриття Музично-меморіального музею С. Крушельницької у Львові.

602 Рузанов О., Романюк П. Академік Кирило Студинський // Культура і життя. – 1990. – 14 січ. – С. 4.

Наводиться фрагмент спогадів К. Студинського (з помилкою) про те, що його предок Сімеон Студинський “висвятився й обійняв парохію Білу біля Тернополя. Ту Білу, де за сто з лишком літ, теж у родині священика, з’явиться на світ геніальна примадонна світової сцени С. Крушельницька”.

Помилка: С. Крушельницька народилася не в Білій, а в с. Білявинці.

603 6. 11. 1953 – померла оперна співачка Соломія Крушель­ницька // Ратуша. – 1990. – 6 листоп. – С. 8.

Помилка: Померла 6.11.1953, має бути – 16.11.1952 р.


***

604 Brzeźniak M. Po Wilnie Lwów // Trybuna robotnicza. – 1990. – 30 marca. – (Рубр.: Teatry operowe “Z kresów” nad Wisłą).

Згадка про те, що С. Крушельницька (1873-1952) прославилась як чудова інтерпретаторка ролей в операх С. Монюшка.


Художня література

605 Лепкий Б. Поезії / Упорядкув., вступ. ст. і прим. М.М. Іль­ницького. – К.: Рад. письменник, 1990. – 383 с., іл. – Із змісту: Кру­шельницькій. – С. 247-248.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку діячів літератури і мистецтва, з якими був знайомий Б. Лепкий. – С. 12.

Фестиваль оперного мистецтва... Див. № 607.

606 *Филипович П. Саломея: “Хай проклинав Йоканаан” // Атом серця: Українська поезія першої половини ХХ ст. – К., 1990. – С. 159.


Рекламні буклети, поштівки, календарі

607 Фестиваль оперного мистецтва ім. Соломії Крушельницької: Проспект / Львів. держ. акад. театр опери і балету ім. І. Франка; Упоряд. Я. Стефанчук. – Львів, 1990. – 15 с. – 7 фото С. Крушель­ницької. – Із змісту: Калинець І. “Сягне луною на край світу...”: [Вірш]. – С. 1; Незрівнянна. – С. 2-5.

Помилки: Міста Кремон, Трієста, має бути – Кремона, Трієст; Останні виступи на оперній сцені відбулися не в “Ла Скала” 1915 р., а в Неаполі в театрі “Сан Карло” 1920 р.


1991


Книжкові видання

608 Крушельницкая Соломея Амвросиевна // Пружанский А. Отечественные певцы. 1750-1917. Словарь. В 2 ч. – М., 1991. – Ч. 1. – С. 241-242.

Фото С. Крушельницької. – С. 265.

Помилки: Співала в хорі товариства “Українська бесіда”, має бути – “Руська бесіда”; Співала на сцені Дрезденської королівської опери – така інформація не підтверджена; Виступи в операх Р. Штрауса “Саломея” та “Електра” у 1905, 1909 рр. на сцені Дрезденської придворної опери, має бути – 1906, 1909 на сцені театру “Ла Скала”; Виступ в партії Віолетти – така інформація не підтверджена; А. Каталані не міг чути виступи С. Крушельницької, оскільки помер 1893 р.; Повернулась до Львова не після возз’єднання Західної України з УРСР, а перед; Граматичні помилки у написанні прізвищ Л. Біганича, Я. Мотики.

609  Крушельницкая Соломия Амвросиевна (1872-1952) // Му­зыкальный энциклопедический словарь / Глав. ред. Г.В. Келдыш; Редкол.: М.Г. Арановский, В.С. Виноградов, Л.З. Корабельникова и др. – М., 1991. – С. 280.

610 Тихобаєва Г., Заборовська Д. Соломія Крушельницька і Василь Стефаник // Василь Стефаник і українська культура: Тези доп.: У 2 ч. – Івано-Франківськ, 1991. – Ч. 1.– С. 161-162.


Журнальні статті

611 Бабюк Л. Декада української опери // Музика. – 1991. – № 4. – С. 8.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку основоположників львівської вокальної школи.

612 Драч И. Когда легенда служит эталоном // Советская музы­ка. – 1991. – № 11. – С. 58-62.

Критичний огляд і порівняння двох оперних фестивалів: у Львові, присвяченого пам’яті С. Крушельницької, та в Казані, присвяченого пам’яті Ф. Шаляпіна; проводяться паралелі між життєвими долями цих двох співаків.

613 Кияновська Л. Пошуки і втрати // Музика. – 1991. – № 1. – С. 18.

Про Третій фестиваль оперного мистецтва імені С. Крушельницької у Львові.

614 Мариничева И. Имени Саломеи Крушельницкой // Музы­кальная жизнь. – 1991. – № 5. – С. 6.

Про Третій фестиваль оперного мистецтва ім. С. Крушельницької у Львові.

615 Павлишин С. Від отчої землі: [Про Д. Січинського] // Музи­ка. – 1991. – № 1. – С. 23-24.

Згадка про те, що завдяки С. Крушельницькій, яка включала до свого репертуару вокальні твори Д. Січинського, він залишався добре знаним автором і після смерті. – С. 23.

616 Ханик Л. 100 років “Бояна” // Музика. – 1991. – № 6. – С. 26-27.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку видатних виконавців, які виступали з хором товариства “Львівський Боян”.

617 Я.Х.  С. Крушельницька: 118 років від дня її народження 23 вересня 1872 р. // Жіночий світ. – 1991. – № 3. – С. 28-30.

Нарис про життя та артистичну діяльність С. Крушельницької з численними друкарськими помилками та неточностями, зокрема: народилася в с. Білявицях, замість Білявинцях, партія Сантудиди, замість Сантуцци і т.п.


Газетні публікації

618 Гнатовський Б. Італійці вигукували: “Браво, Україна!” // Молода Галичина. – 1991. – 14 верес. – С. 4.

Згадка про С. Крушельницьку в переліку українських визначних майс­трів, які співали на сценах Італії.

619 Головащенко М. Пальма першості за Львовом: Нотатки з Міжнародного конкурсу співаків ім. С. Крушельницької // Культура і життя. – 1991. – 21 груд. – С. 5.

Зазначено, що ім’я С. Крушельницької золотими літерами вписане в історію світового оперного мистецтва.

620 Паламарчук О. Дух незабутньої Соломії: [Про Перший міжнародний конкурс оперних співаків ім. С. Крушельницької] // За вільну Україну. – 1991. – 28 листоп. – С.4.

Згадка про відвідування Музею С. Крушельницької, під час якого учасники конкурсу захоплено слухали розповіді про співачку Г. Тихобаєвої та Л. Кирик.

621 Приглашает львовская опера / Интервью с директором Львовской филармонии Т. Эдером вел Г. Храмов // Высокий Замок. – 1991. – 28 нояб.

Про завершення І Міжнародного конкурсу оперних співаків ім. С. Кру­шельницької.

622 Радовский В. Имени славной Соломии // Высокий Замок. – 1991. – 21 нояб. – С. 1.

Про відкриття 19 листопада 1991 р. Першого міжнародного конкурсу оперних співаків ім. С. Крушельницької у Львові.

623 Рупняк Л. Закохані в рідне слово: [До Львова загостив театр-студія мистецького слова з Нью-Йорка] // За вільну Україну. – 1991. – 31 трав. – С. 4.

Згадка про С. Крушельницьку.