Geum.ru

Навчальна програма для студентів напряму підготовки 0305 філологія спеціальностей «Українська мова І література»

Вид материалаДокументы

Содержание


Калідаса (бл. 5 ст. н. е.) – індійський поет і драматург.
Доба поезії бхакті (14 – 18 ст.) – золоте століття поезії гінді.
Патріарх Фотій (бл. 820 – бл. 891), його політична і літературна діяльність.
Анонімна «Повість про подвиги Олександра» (ХІІІ – ХІV ст.)
Роман про Каллімаха і Хрисоррою (ХІV ст.): проблема авторства, віршовий розмір, особливості художньої мови, сюжет.
Єврейський літературний процес за років революції та громадянської війни.
Навої (1441 – 1501) – поет, державний діяч, музикант, художник, архітектор, історик, філософ.
Критерії та система оцінювання знань, умінь і навичок студентів
Шкала оцінювання знань
Оцінка у національній шкалі
Методи навчання
Методичне забезпечення
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
Тема 1.1. Індійська література

  1. Індійська література Середньовіччя. Санскритська література. Давньоіндійські пам’ятки: священні книги індуїзму «Рігведа» (Книга гімнів), «Яджурведа» (Веда жертвувань»), «Самаведа» (Веда мелодій), «Атхарваведа» (Веда заклинань). Індуїзм. Карма. Брахманізм, брахмани. Нірвана. Буддійські канонічні тексти у книзі «Тіпітака» (Три кошики законів). Класичний індійський героїчний епос: «Махабхарата», «Рамаяна». «Панчатантра»: композиція, розважальний і дидактичний зміст, її вплив на світову літературу. Жанр обрамленої повісті. ІV – VIII ст. – розквіт індійського мистецтва й літератури, формування основних естетичних тенденцій. З ІV ст. – процес формування лірики як самостійного літературного роду. Жанр дидактичної лірики. Релігійна та любовна лірика.
  2. Калідаса (бл. 5 ст. н. е.) – індійський поет і драматург. Міфологічна основа поем та драм Калідаси, їх зв’язок зі знаменитими творами давньоіндійського епосу («Махабхарата», «Рамаяна», «Пурани»). Поема «Хмара-вістун»: її зв'язок із «Рамаяною», пейзажні замальовки і побутові сцени, опис шляху. Драматургія Калідаси: синтез власне драматичного тексту із танком, піснею та музикою. Прийом дхвані – прийом невисловленого сенсу, натяку.
  3. Бхартріхарі – поет VІІ ст. Жанр шатаки.
  4. Санскритський роман: слабо розвинена фабула, підвищена увага до описів природи, міст, зовнішності героїв. Роман Дандіна «Пригоди десяти царевичів».
  5. Мусульманські завоювання 8 – 11 ст. Збагачення індійської літератури надбаннями арабської та персидської літератур.
  6. Доба поезії бхакті (14 – 18 ст.) – золоте століття поезії гінді. Зародки вчення бхакті в «Упанішадах» (найважливішій у філософському сенсі частині ведійського канону). Бхакті – один з головних в індуїзмі методів осягнення вищої істини і досягнення визволення; встановлення емоційного контакту віруючого з Богом. Раджхастанська принцеса Міра Баї (1504 – 1558) – одна з найяскравіших представників течії сагун бхакті (шанування Бога в образах Крішни і Рами).
  7. Ікбал Мухаммад (1877 – 1938) – індійський поет і філософ.


Література:
  1. Алиев Г. Ю. Персоязычная литература Индии. – М., 1968.
  2. Білецький О. Давня Індія та її література // Всесвіт. – 1976. – № 11. – С. 123 – 127.
  3. Бычихина Л. В. Современный индийский роман: реальность и реализм // Современный роман. – М., 1990. – С. 201 – 212.
  4. Гаврюшина И. Д. Эволюция литературы хинди в оценке индийских писателей и исследователей (Обзор) // Восток. – 1999. – № 3. – С. 167 – 177.
  5. Голоси Стародавньої Індії: Антологія давньоіндійської літератури. – К., 1982.
  6. Горизонты индийской литературы // Иностранная литература. – 1981. – № 9. – С. 168 – 179.
  7. Гринцер П. Новая жизнь древней поэтики [о роли древнеиндийской (санскрит) литературы в мировом литературном процессе] // Вопросы литературы. – 1976. – № 6. – С. 178 – 202.
  8. Довбня К. «О, заживи в моїх очах, світе-Крішно!»: Середньовічна поезія Індії // Всесвіт. – 2001. – № 9 – 10. – С. 157 – 159.
  9. Завгородній Ю. Ю. Давньоіндійські твори в українських перекладах: 1870 – 1920-ті роки // Східний світ. – 2003. – № 4. – С. 54 – 62.
  10. Икбал М. Звон караванного колокольчика. – М., 1964.
  11. Индийская лирика ІІ – Х веков. – М., 1978.
  12. Индия: (Литература и искусство к. 18 – 19 в.) // Всемирная история: Национально-освободительные войны ХІХ века / А. Н. Бадак и др. – Минск, 2000. – С. 541 – 544.
  13. История индийских литератур. – М., 1964.
  14. Індійські та пакистанські оповідання. – К., 1955.
  15. Калідаса. Хмара-Вістун // Голоси стародавньої Індії. – К., 1982.
  16. Калідаса. Шякунталя. Хмара-вістун. – К., 1958.
  17. Оповідання письменників Індії. – К., 1981.
  18. Осипов Ю. М. Литературы Индокитая: Жанры, сюжеты, памятники. – Ленинград, 1980.
  19. Премчанд. Завдання літератури (Індії). Пер. з урду: В. Балін, В. Сулима // Всесвіт. – 1976. – № 11. – С. 154 – 158.
  20. Раджендра Авастхі. Пекуча таємниця (оповідання). Пер. з гінді С. Наливайка // Східний світ. – 1995. – № 1. – С. 120 – 126.
  21. Серебряков И. Д. Литературы народов Индии. – М., 1985.
  22. Серебряков И. Д. Литературный процесс в Индии (VII – ХIII вв.). – М., 1979.
  23. Серебряний С. Прогресивний напрямок у поезії гінді // Всесвіт. – 1976. – № 11. – С. 175 – 179.
  24. Творчество Икбала: Сб. статей. – М., 1982.
  25. Челышев Е. Современная индийская литература. – М., 1981.
  26. Чемишев Є. Література незалежної Індії // Всесвіт. – 1976. – № 11. – С. 159 – 168.


Змістовий модуль 2


Тема 2. 1. Візантійська література

  1. Особливості розвитку візантійської літератури. Розвиток на ранньому етапі літератури духовного спрямування. «Шестиднев» (ІV ст.) Василя Кесарійського – цикл проповідей про створення світу на основі «Книги буття». Високий авторитет освіти. Наукова й риторична історіографія. Представники наукової історіографії: єпископ Євсевій Памфіл, історик Прокопій Кесарійський. Риторична історіографія як продовження розвитку античної енкомії (похвальне слово). Низова історіографія, доступна широкому загалові й представлена здебільшого у вигляді чернечих хронік: «Хронографія Іоанна Малали» (491 – 578 рр.). Розвиток історичної прози. Література епічного спрямування: «Алексіада» Анни Комнін (ХІ ст.), присвячена життю її батька, імператора Алексія І. Аскетично-повчальні твори. «Лествиці» Іоанна. Агіографічна література. Філософські твори у вигляді теоретичних трактатів і гімнів. Збірка трактатів Прокла Діадоха «Ареопагітики». Розвиток філософської прози у жанрі проповідей (Іоанн Золотоуст). Іоанн Дамаскін – найвидатніший релігійно-філософський полеміст. Тенденції розвитку поезії: розвиток античних жанрів, іронічний та саркастичний епіграмний варіант (Паллад, Лев Філософ, Іоанн Мавропод, Михаїл Пселл), лірично-сповідальні вірші Григорія Назіанзіна (4 ст.), літургічні та сатиричні поезії Касії (ІХ ст.), поетичні роздуми про чернецьке життя Федора Студита (8 – 9 ст.), містично зорієнтовані твори Симеона Нового Богослова (Х – ХІ ст.), дидактичні поеми Феодора Продрома (12 ст.). Візантійський любовний роман у віршах.
  2. Патріарх Фотій (бл. 820 – бл. 891), його політична і літературна діяльність. Тенденції до об’єднання і незалежності внутрішніх сил Візантії та її незалежності від Риму. Фотій як керівник східної церкви, автор полемічних і догматичних творів, знавець і збирач творів античної класики. Епістолярна спадщина Фотія. «Міріобібліон» («Купа книг»), або «Бібліотека» – збірник викладів прочитаних книг. Склад «Міріобібліона»: виклади екзегетичних творів Василя Кесарійського, Феодоріта Кірського та інших зачинателів християнської доктрини. Антична частина книги. Ігнорування Фотієм античної поезії і драматургії.
  3. Іоанн Педіасім (ХІІІ – ХІV ст.). Окремі біографічні свідчення. Іоанн Педіасім – автор творів з геометрії, медицини, музики і церковного права. «Бажання» – єдиний поетичний твір Педіасіма. Особливості його композиції: 2 тематично протилежні частини – «Про дружину злонравну» і «Про дружину розумну».
  4. Анонімна «Повість про подвиги Олександра» (ХІІІ – ХІV ст.) – християнська переробка широко поширеного у пізньогрецькій літературі сюжету про походи Олександра Македонського у східні країни. Фольклорні риси, казкові мотиви про дива, які побачили воїни Олександра у східних країнах. Біблійно-християнські мотиви, які пронизують християнську переробку античного роману: часте використання образів Соломона, Голіафа, Давида, Самсона, бога Саваофа, розповіді про сни і видіння, які бачив Олександр. Образ Олександра Македонського – героя у розквіті сил, хороброго і незламного у своїх рішеннях, який спочатку не бажав схилитися перед Богом у Єрусалимі, але поступово дійшов висновку, що у Бога треба вірити. Основна думка сказання – обернення язичника в християнина.
  5. Роман про Каллімаха і Хрисоррою (ХІV ст.): проблема авторства, віршовий розмір, особливості художньої мови, сюжет.
  6. Специфіка візантійської культури й літератури: синтез східно-західних тенденцій (греко-римської античності й рис культур країн Сходу). Візантія як ланка між Сходом і Заходом. Міжнародні зв’язки Візантії з Грузією, Вірменією, слов’янськими народами; вплив Візантії на розвиток їх літератур, зокрема літератури Київської Русі.


Література:
  1. Византийская литература / Отв. ред. С. С. Аверинцев. – М., 1974.
  2. Византийская литература. – М., 1974.
  3. Памятники византийской литературы IХ – ХIV веков / Под. ред. Л. А. Фрейденберга. – М., 1969.
  4. Проблемы литературной теории в Византии и латинском средневековье: Сборник статей. – М., 1986.
  5. Фрейберг Л. А., Попова Т. В. Византийская литература эпохи расцвета IХ – ХV вв. – М., 1978.
  6. Щербань Т. З історії розвитку візантинознавства в Україні // Східний світ. – 2003. – № 1. – С. 5 – 17.


Змістовий модуль 3


Тема 3.1. Єврейська література

  1. Давньоєврейська література. «Книга буття». «Книга Псалмів». «Книга приповісток Соломонових». «Пісня над піснями».
  2. Єврейська література східної Європи: література, написана давньоєврейською мовою (згодом івритом), література мовою їдиш, єврейська література мовами народів, серед яких жили євреї.
  3. Хасидська література.
  4. Нова єврейська література на українських землях. Шолом-Алейхем – найвідоміший єврейський письменник кінця ХІХ – початку ХХ століття. Хаїм Нахман Бялик (1873 – 1934). Трагедія протистояння шляхетності та мрійливості сільського й містечкового єврея та мерзенної навколишньої дійсності – одна з провідних тем поезії Бялика. Давид Бергельсон (1884 – 1952) – засновник імпресіоністичного стилю в літературі мовою їдиш. Плідний вплив французької психологічної прози ХІХ ст. на творчість Д. Бергельсона. Бергельсон як один з директорів-засновників «Їдіше Культур Ліге», спрямованої на розвиток і пропаганду їдишистської культури.
  5. Єврейський літературний процес за років революції та громадянської війни. Давид Гофштейн, Лейб (Лев) Квітко, Перец Маркіш – видатні єврейські поети-модерністи. Іцик Фефер.
  6. Єврейська література в Радянській Україні. Йосип Бухбіндер. Ханан Вайнерман. Шмуель Галкін. Мотл Гарцман. Рива Балясна.


Література:
  1. Балясная Р. Четверть века. Книга лирики (Перевод с еврейского Риталия Заславского). – М.: Советский писатель, 1973. – 120 с.
  2. Бухбіндер Й. Дорога життя: Поезії. – К.: Рад. письменник, 1966.
  3. Вайнерман Х. Світло й тінь: Поезії. – О.: Вид-во «Маяк», 1966. – 98 с.
  4. Гарцман М. Люблю тебе, життя!: Вибрані поезії. Спогади про поета / Упоряд. Ш. М. Гарцман, А. І. Кацнельсон. – К.: Дніпро, 1990. – 165 с.
  5. Гофштейн Д. Вибрані поезії. – К.: Дніпро, 1965.
  6. Грабович Г. Єврейська тема в українській літературі ХІХ та початку ХХ сторіччя // Грабович Г. До історії української літератури: Дослідження, есе, полеміка. – К.: Основи, 1997. – С. 238 – 258.
  7. Костриця М. Ю. Забуті імена єврейських літераторів // VІІ Всеукраїнська наукова конференція «Історичне краєзнавство в Україні» – Ч. ІІ. – К., 1995. – С. 334 – 336.
  8. Краткая еврейская энциклопедия / Гл. ред. Ицхак Орен (Надель) д-р Нафтали Прап. – Т. 6. – Иерусалим, 1992.
  9. Лазарев М. Роль кохання в єврейській художній літературі // Зарубіжна література. – 2003. – № 18. – С. 12.
  10. Мазовецкая Э. И. Поэзия на иврите в переводах русских писателей // Русская литература. – 2003. – № 2. – С. 174 – 187.
  11. Мануйкін О., Поліщук В. З літопису духовного єднання: Черкащина у долі й творчості російських, єврейських і польських письменників. – Черкаси, 1993. – 48 с.
  12. Найман О. Історія євреїв України. – К., 2003. – 496 с.
  13. Нариси з історії та культури євреїв України / Упор. Л. Фінберг, В. Любченко. – К.: Дух і Літера, 2005. – 440 с.
  14. Погрібний А. Чи повернемо Голіафа? (Історичні стосунки українців, євреїв та поляків наприкінці ХІХ – у ХХ ст. в історико-літературному освітленні) // Сучасність. – 1991. – Ч. 9. – С. 75 – 99.
  15. Ратнер Д. Экзистенциальные проблемы израильской литературы // Континент. – 2002. – № 111. – С. 396 – 413.
  16. Российская еврейская энциклопедия / Гл. ред. Г. Г. Брановер. – Т. 2. – М., 1995.
  17. Синельников М. «Поэзия не умирает»: Антология «Тридцать три века еврейской поэзии» // Вопросы литературы. – 1998. – № 5. – С. 321 – 327.
  18. Скуратівський В. До єврейсько-українських літературних зв’язків // Хроніка 2000. – 1998. – Вип. 21/22. – С. 44 – 57.
  19. Хамуталь Б.-Й. Сто років нової івритської літератури // Всесвіт. – 1995. – № 12. – С. 219 – 227.
  20. Хонигсман Я., Найман А. Евреи Украины (Краткий очерк истории). Ч. 1. – К., 1992.
  21. Шенар А. Война и мир в современной израильской литературе // Вопросы литературы. – 1998. – № 2. – С. 153 – 172.
  22. Шестопал М. Євреї на Україні: (Іст. довідка) / Упоряд. і передм. В. В. Яременка. – К.: МАУП, 2002. – 240 с.


Змістовий модуль 4


Тема 4.1. Узбецька література

  1. Історичні умови розвитку узбецької літератури (з У до другої пол. ХІХ ст.).
  2. Загальнотюркська література (до ХУ ст.) як спадщина тюркомовних народів, в тому числі узбеків (орхоно-єнисейські надписи УІІ – ХІІ ст., "Словник тюркських наріч" Кашгарі, дидактична поема Баласагуні "Наука про щастя", написана тюркською мовою).
  3. Інтенсивний розвиток узбецької літератури з ХУІ ст. на фарсі і тюркською мовою.
  4. Навої (1441 – 1501) – поет, державний діяч, музикант, художник, архітектор, історик, філософ. Життєвий шлях Навої. Навої – щедрий покровитель наук і мистецтв. Гуманістичний універсалізм Навої. Чотири цикли дивана «Скарбниця думок»: «Дивовижі дитинства», «Дивовижі юності», «Дивовижі середнього віку», «Напуття на старість». «П’ятериця»: «Неспокій праведних», «Фархад і Шірін», «Лейлі та Меджнун», «Сім планет», «Стіна Іскандара». Філософська поема «Мова птахів». Літературознавча праця «Зібрання вибраних». Праця з поетики «Вага розмірів». Лінгвістична праця «Суперечка двох мов». Історичні твори «Історія царів Адама», «Історія пророків і вчених». Філософські трактати, біографії деяких сучасників тощо.
  5. Як ліричний поет Навої – учень перських класиків. Диван «Скарбниця думок» – лірична сповідь поета. Безперервне нагнітання метафор. Тонке відчуття природи. Образність поеми.
  6. Одержимість коханням – всепоглинаючим почуттям, що надає людському життю більшого сенсу. Оптимістичний пафос лірики Навої. Питання моральності, кохання та дружби, філософії, науки, мистецтва, державного устрою.
  7. «Сум’яття праведників» – поема філософсько-дидактичного характеру. Гуманістичні тенденції поеми. Своєрідний варіант освіченої монархії – ідеал Навої.
  8. Поема «Лейла та Меджнун» – книга про одержимість кохання.
  9. Втілення всеперемагаючої сили кохання у поемі «Фархад і Шірін». Напівфантастичні епізоди, фольклорні мотиви, авантюрні епізоди, героїчно-романтичні сцени.
  10. Поема «Сім планет»: її композиція (7 самостійних віршованих казок). Майстерні обробки народних легенд та переказів.
  11. «Стіна Іскандара», або «Вал Іскандара» – гуманістично-філософське відтворення легендарних життєписів Олександра Македонського. Твір про силу та допитливість розуму людини, про сенс її життя.
  12. Поема «Фархад і Шірін» Навої у перекладі М. Бажана. Газелі Навої – у перекладі М. Терещенка.


Література:
  1. Айбек, Дейч А. Алишер Навои. – Ташкент, 1968.
  2. Бажан М. Велетень Узбекистану (про Алішера Навої) // Бажан М. Путі людей. – К., 1969. – С. 227 – 232.
  3. Захидов В. Мир идей и образов Алишера Навои. – Ташкент, 1961.
  4. Исмайлов Х. Мерцание газели: (К 550-летию со дня рождения Алишера Навои) // Литературная газета. – 1991. – 2 октября.
  5. Каюмов А. П. Алишер Навои // История всемирной литературы: В 9 т. – Т. 3. – М., 1985. – С. 576 – 582.
  6. Классическая восточная поэзия: Антология / Сост., предисл., введение, глоссарий, коммент. Х. Г. Короглы. – М., 1991.
  7. Климович Л. Голос Нового века. О поэме «Стена Искандера» Алишера Навои // Климович Л. Наследство и современность. – М., 1975. – С. 265 – 296.
  8. Кор-Оглы Х. Алишер Навои (1441 – 1501) // Кор-Оглы Х. Узбекская литература. – М., 1976. – С. 103 – 125.
  9. Маллаев Н. М. Гениальный поэт и мыслитель. – Ташкент, 1968.
  10. Навої. Фархад і Шірін. – К., 1968.
  11. Тельнюк С. В. Безсмертя Співучого. – К., 1968.
  12. Тихонов Н. Низами и Навои // Тихонов Н. Писатель и эпоха. – М., 1972. – С. 386 – 400.



Питання до колоквіумів


Питання до колоквіуму 1. Найдавніші пам‘ятки Східної літератури

  1. Основні чинники формування найдавніших пам‘яток словесного мистецтва.
  2. Загальна характеристика літератури Середньовіччя.
  3. Середньовічна література країн Східного регіону: загальна характеристика.
  4. "Веди" – найдавніші пам‘ятки індоєвропейської словесності.
  5. "Біблія" як релігійна та літературна пам‘ятка.
  6. "Коран" як релігійна і літературна пам‘ятка, її вплив на розвиток культури й літератури народів мусульманського світу.


Питання до колоквіуму 2. Література Ірану і Середньої Азії. Арабська література

  1. Давньоперсидська і давньоіранська літератури. "Авеста" – найдавніша пам‘ятка персидської літератури.
  2. Персидсько-таджицька література Раннього середньовіччя.
  3. Творчість Рудакі, його роль у формуванні й розвитку жанрової системи перської поезії.
  4. Епопея Фірдоусі "Шах-наме": історія написання, композиція, мотиви, образи, проблематика твору.
  5. Поема Гургані "Віс та Рамін" – одна з перших пам‘яток романтичного епосу: сюжет, образи, проблематика.
  6. Омар Хайям – персидсько-таджицький поет-гуманіст і вчений. Мотиви, образи, проблематика творчості.
  7. Творчість Сааді: жанрова розмаїтість, мотиви, образи, проблематика творчості.
  8. Філософсько-суфійська основа поезії Румі. Засади суфізму
  9. Творчість Хафіза: мотиви, образи, проблематика і тематика. Жанрова розмаїтість.
  10. Перші пам‘ятки доісламської літератури: жанри, тематика. Імруулькайс – один із зачинателів доісламської поезії.
  11. Формування монотеїстичної релігії (УІ ст.) та її вплив на арабську літературу. "Коран" як релігійна і літературна пам‘ятка.
  12. Арабська література УІІ – ІХ ст. Поезія і проза: автори, жанри, мотиви, образи, проблематика.
  13. Розвиток арабських поетичних і прозових жанрів у Х – ХІІ ст.: імена, твори, мотиви, образи, проблематика


Питання до колоквіуму 3. Література Закавказзя

  1. Головні етапи становлення давньої вірменської літератури.
  2. Провідні тенденції розвитку вірменської літератури Середньовіччя. Літературна спадщина Григора Нарекаці.
  3. Творчість Нерсеса Шноралі.
  4. Мхтар Гош – творець байки у середньовічній Вірменії.
  5. Розвиток вірменського фольклору. Епос про Давида Сасунського.
  6. Специфічні риси давньої й середньовічної азербайджанської літератури.
  7. Творчість Нізамі Ґанджеві.
  8. Витоки, провідні тенденції розвитку середньовічної грузинської літератури.
  9. Поема Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі»: проблема авторства, історія написання.
  10. Ідейний зміст і композиція поеми Шота Руставелі "Витязь у тигровій шкурі".
  11. Поема Шота Руставелі "Витязь у тигровій шкурі": мотиви, образи, проблематика, своєрідність поетики.
  12. Проблема кохання у поемі Шота Руставелі "Витязь у тигровій шкурі".
  13. Інтертекстуальність поеми Шота Руставелі "Витязь у тигровій шкурі".
  14. Вплив поеми Руставелі на розвиток культури грузинського народу.
  15. Переклади «Витязя у тигровій шкурі» у світовій літературі, українській зокрема.


Питання до колоквіуму 4. Література Далекого Сходу

  1. Давня китайська література: провідні тенденції, автори, твори, проблематика. Вплив на формування середньовічної китайської літератури.
  2. Розвиток китайської поезії в Танську епоху (VІІ – VІІІ ст.).
  3. Творчість Ван Вея.
  4. Основні принципи естетики чань.
  5. Творчість Лі Бо: мотиви, образи, проблематика, особливості поетики.
  6. Творчість Ду Фу: тематична спрямованість, проблематика, мотиви, образи.
  7. "Сунська література": жанрове і тематичне розмаїття, твори, образи, проблематика.
  8. Витоки, провідні тенденції японської середньовічної літератури.
  9. Збірник «Манйосю» (VІІІ ст.) – перша письмова літературна пам’ятка Японії.
  10. Жанрове розмаїття японської прози ІХ – ХІУ ст.
  11. Творчість Мурасакі Сікібу.
  12. Жанр гунка в японській літературі.
  13. Мацуо Басьо – чільний представник японської поезії ХVІІ ст.
  14. Ісікава Такубоку – японська поетеса ХХ ст. Новаторство в поетичному жанрі танка.


Питання для перевірки знання тем, винесених на самостійне опрацювання


Індійська література

  1. Індійська література Середньовіччя: загальні тенденції розвитку.
  2. Давньоіндійські пам‘ятки: священні книги індуїзму «Рігведа» (Книга гімнів), «Яджурведа» (Веда жертвувань»), «Самаведа» (Веда мелодій), «Атхарваведа» (Веда заклинань).
  3. Буддійські канонічні тексти у книзі «Тіпітака» (Три кошики законів).
  4. Класичний індійський героїчний епос: «Махабхарата», «Рамаяна». «Панчатантра»: композиція, розважальний і дидактичний зміст, її вплив на світову літературу.
  5. Жанр обрамленої повісті в індійській літературі.
  6. Жанр дидактичної лірики, релігійна та любовна лірика в індійській літературі.
  7. Калідаса – індійський поет і драматург. Міфологічна основа поем і драм Калідаси.
  8. Бхартріхарі – поет УІІ ст.
  9. Санскритський роман. Роман Дандіна "Пригоди десяти царевичів".
  10. Мусульманські завоювання УІІІ – ХІ ст. Збагачення індійської літератури надбаннями арабської та персидської літератур.
  11. Доба поезії бхакті (ХІУ – ХУІІІ ст.) – золоте століття поезії гінді.


Візантійська література

  1. Особливості розвитку візантійської літератури.
  2. «Шестиднев» (ІV ст.) Василя Кесарійського – цикл проповідей про створення світу на основі «Книги буття».
  3. Представники наукової історіографії у візантійській літературі: єпископ Євсевій Памфіл, історик Прокопій Кесарійський.
  4. Риторична історіографія як продовження розвитку античної енкомії (похвальне слово) у візантійській літературі.
  5. Низова історіографія у візантійській літературі, доступна широкому загалові й представлена здебільшого у вигляді чернечих хронік: «Хронографія Іоанна Малали» (491 – 578 рр.).
  6. Візантійські література епічного спрямування.
  7. Аскетично-повчальні твори у візантійській літературі.
  8. Візантійська агіографічна література.
  9. Розвиток візантійської філософської прози у жанрі проповідей (Іоанн Златоуст).
  10. Іоанн Дамаскін – найвидатніший релігійно-філософський полеміст.
  11. Провідні тенденції розвитку поезії у візантійській літературі.
  12. Візантійський любовний роман у віршах.
  13. Патріарх Фотій, його творчість, роль у візантійській літературі.
  14. Візантійська література: анонімна «Повість про подвиги Олександра» (ХІІІ – ХІV ст.) – християнська переробка широко поширеного у пізньогрецькій літературі сюжету про походи Олександра Македонського у східні країни.
  15. Специфіка візантійської культури й літератури.


Єврейська література

  1. Давньоєврейська література. «Книга буття». «Книга Псалмів». «Книга приповісток Соломонових». «Пісня над піснями».
  2. Єврейська література східної Європи: література, написана давньоєврейською мовою (згодом івритом), література мовою їдиш, єврейська література мовами народів, серед яких жили євреї.
  3. Хасидська література.
  4. Нова єврейська література на українських землях. Шолом-Алейхем – найвідоміший єврейський письменник кінця ХІХ – початку ХХ століття.
  5. Єврейський літературний процес за років революції та громадянської війни. Давид Гофштейн, Лейб (Лев) Квітко, Перец Маркіш – видатні єврейські поети-модерністи. Іцик Фефер.
  6. Єврейська література в Радянській Україні. Йосип Бухбіндер. Ханан Вайнерман. Шмуель Галкін, Мотл Гарцман. Рива Балясна.


Узбецька література

  1. Історичні умови розвитку узбецької літератури (з У до другої пол. ХІХ ст.).
  2. Загальнотюркська література (до ХУ ст.) як спадщина тюркомовних народів, в тому числі узбеків.
  3. Інтенсивний розвиток узбецької літератури з ХУІ ст. на фарсі і тюркською мовою.
  4. Алішер Навої (1441 – 1501) – поет, державний діяч, музикант, художник, архітектор, історик, філософ.
  5. Диван "Скарбниця думок" – лірична сповідь Алішера Навої.
  6. Твір Алішера Навої "Сум‘яття праведників" – поема філософсько-дидактичного характеру: мотиви, образи, проблематика.
  7. Поема Алішера Навої "Лейла і Менджун": мотиви, образи, проблематика.
  8. Поема Алішера Навої "Фарад і Шірін": мотиви, образи, проблематика.
  9. Поема Алішера Навої "Сім планет": мотиви, образи, проблематика, своєрідність композиції.
  10. "Стіна Іскандара" Алішера Навої – гуманістично-філософське відтворення легендарних життєписів Олександра Македонського: образи, проблематика.



Термінологічний мінімум

  • До теми: Вступ. Основні чинники формування найдавніших пам‘яток словесного мистецтва

Біблія, Коран, Талмуд, Тіпітака, агіографія, санскрит.

  • До теми: Індійська література

Ведична література, індуїзм, карма, брахманізм, брахмани, ведичні вірування, нірвана, шатака, ветзли.

  • До теми: Китайська література

Найдавніші пам‘ятки китайської літератури, новела.

  • До теми: Японська література

Щоденник, гунка.

  • До теми: Персидська література

Фарсі, бейт, рубаї, газель, касида, дастан, культурні герої, кааба.

  • До теми: Арабська література

Монотеїзм, макама.

  • До теми: Азербайджанська література

Дастан

Індивідуальні навчально-дослідні завдання
  1. Своєрідність візантійської літератури та її вплив на літературу Київської Русі.
  2. Релігійні системи Індії: ведизм, брахманізм, буддизм, джайнізм.
  3. Мотиви та сюжети «Панчатантри» у світовій літературі.
  4. Основні постулати зороастризму.
  5. Міфологічні уявлення давніх іранців.
  6. Особливості китайської міфології.
  7. Китайська поезія Танської епохи.
  8. Синтоїзм як стародавня релігія японців.
  9. А. Кримський як перекладач східної літератури.
  10. Східні мотиви у перекладацькій спадщині В. Мисика.
  11. Західноєвропейський та східний героїчні епоси: їхня порівняльна характеристика.
  12. Ідея гармонії людини і природи у повісті Кавабати Ясунарі «Тисяча журавлів».
  13. Тенденції розвитку орієнталістики в Україні.
  14. Поема Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі»: композиція, система образів.
  15. Орієнталізм Василя Мисика.
  16. Орієнталізм Леоніда Первомайського.
  17. Література народів Сходу на сторінках журналу «Всесвіт».
  18. Поезія Абу-ль-Ала аль-Маарі у творчому світі А Кримського.
  19. Українсько-грузинські літературні зв’язки.
  20. Українсько-єврейський культурний діалог.
  21. Україномовні переклади поеми Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі».
  22. «Тисяча і одна ніч»: жанрова специфіка, композиція, мотиви, образи.
  23. Пантеїстичні мотиви у східній літературі.
  24. Мотиви лірики Шолом-Алейхема.
  25. Традиції танка в японській літературі.
  26. Значення і роль китайської літератури в розвитку середньовічної літератури Далекого Сходу.
  27. Філософські мотиви у ліриці Лі Бо.
  28. Лі Бо і Ду Фу: порівняльна характеристика.
  29. Образ поета у творчості Лі Бо.
  30. Вплив конфуціанства на формування творчої особистості Ду Фу.
  31. Роль художньої деталі у творчості Ду Фу.
  32. Своєрідність і значення символіки поетичного світу Ду Фу.
  33. Роль художньої деталі в творчості Мацуо Басьо.
  34. Повість Ясунарі Кавабати «Тисяча журавлів»: проблематика, авторські прийоми розкриття внутрішнього світу героїв, стильові особливості, відображення японської етики та естетики, роль пейзажу.
  35. Дорожні щоденники Мацуо Басьо.
  36. Проблема «людина і суспільство» в китайській літературі.
  37. Основні положення вчення даосизму.
  38. Коран як пам’ятка класичної арабської літератури.
  39. Міфологічні уявлення іранських племен.
  40. Східна екзотика в поемі «Магомет і Хадиза» Пантелеймона Куліша.
  41. Перська лірика в інтерпретації Василя Мисика.
  42. Східні мотиви в ліриці А. Кримського.
  43. А. Кримський – дослідник історії та культури Орієнту.


    • Прочитати один з прозових творів японської літератури (на вибір), позначених вище у програмі.
    • Проаналізувати:
  • 1-2 рубаї перського поета Омара Хайяма;
  • 1-2 твори китайських поетів Лі Бо, Ду Фу;
  • 1-2 твори японського поета Мацуо Басьо.

Форми та засоби поточного і підсумкового контролів


Контроль та оцінювання теоретичних знань та практичних навичок студентів протягом навчального семестру відбувається за результатами усних відповідей на практичних заняттях, під час перевірки практичних домашніх та аудиторних завдань, за результатами тестування, самостійних письмових завдань, а також у процесі контролю поточної самостійної роботи.

Програма курсу передбачає застосування чотирьох форм поетапного контролю знань:

♦ вхідний контроль — включає актуалізацію знань студентів з шкільного курсу "Українська література";

♦ поточний контроль — студенти виконують навчальну програму з курсу як в аудиторії, так і позааудиторно: відвідують практичні заняття, виконують завдання, опрацьовують питання самостійної роботи, складають теоретичні питання колоквіумів — кожен вид роботи оцінюється за відповідними критеріями у балах;

♦ рубіжний контроль — за накопичуваними результатами вхідного та поточного контролю на 8 і 16 тижнях семестру проводяться атестації. Результати атестації враховують такі показники:

- < 70 % від максимально можливої суми балів — незадовільно;

- > 70% від максимально можливої суми балів — атестовано;

- > 80% пропущених практичних занять — не атестовано.

♦ підсумковий (вихідний) контроль — при отриманні позитивних оцінок за результатами атестацій студенти пишуть підсумкову контрольну роботу. Оцінка визначається за результатами відповідей на теоретичні питання. До підсумкової контрольної роботи допускаються студенти, які пройшли два етапи контролю знань та отримали не менше 70% від максимально можливої суми балів Загальна оцінка з дисципліни (100%) включає сукупний результат поточної роботи студента протягом семестру і градуюється аналогічно до рубіжного контролю за умови позитивного написання підсумкової контрольної роботи.

Програма курсу передбачає застосування таких форм поетапного контролю знань студентів:
  • поточно-модульний контроль – це один із видів контролю стану засвоєння знань та вмінь студента з модуля навчальної дисципліни. Поточно-модульний контроль включає оцінювання знань студента під час проведення практичних (семінарських) занять, виконання завдань самостійної та індивідуальної роботи і проведення модульної контрольної роботи (тестування, колоквіум, контрольна робота тощо);
  • оскільки для даної дисципліни навчальним планом передбачений залік, контроль рівня засвоєння знань та вмінь студента в цілому визначається за результатами поточно-модульного контролю


Критерії та система оцінювання знань, умінь і навичок студентів


Пропоновані рекомендації виходять з основних вимог до знань, умінь та навичок з літератури і містять орієнтовні нормативи для оцінки усних відповідей та контрольних робіт. Ці нормативи становлять основу для оцінювання навчальних досягнень студентів. Слід зважати при цьому на індивідуальні особливості студентів, стимулювати їхню самостійність, активність у здобуванні необхідних знань.

Призначення перевірки та оцінки знань, умінь і навичок з літератури – виявляти й удосконалювати якість сприймання та розуміння літературних творів, аналізувати мовні уміння та навички.

Оцінкою змісту відповідей на семінарських та практичних заняттях з української літератури слід заохочувати глибоке, індивідуально-особисте сприймання літератури як мистецтва слова. Для досягнення цієї мети поряд з цілісним аналізом художнього твору велике значення мають виразне читання літературних творів, відгук про самостійно прочитаний твір або рецензія на нього. Основним завданням у навчанні виразного читання має бути формування у студентів умінь передавати в художньому слові картини і образи, думки й почуття автора, висловлювати авторське і власне ставлення до зображуваного. Складання рецензій, відгуків, анотацій, реферативних повідомлень, написання курсових, кваліфікаційних та дипломних досліджень має сприяти навчанню студентів правильно аналізувати самостійно прочитані літературні твори, розвиткові літературних здібностей.

Оцінюючи відповіді на екзаменах, заліках, колоквіумах, семінарських та практичних заняттях, викладач має враховувати:
  • розуміння студентами взаємозв’язків подій, вчинків, характерів персонажів та найважливіших засобів їхнього зображення (відповідно до вимог програм);
  • правильність добору епізодів, картин, образів, деталей для розв’язання завдань, поставлених викладачем на занятті;
  • композиційну стрункість викладу;
  • мовну грамотність.

Слід заохочувати студентів до розвитку самостійності мислення, зважати на емоційність відповіді, виразність та образність мови.

При оцінюванні відповідей студентів слід враховувати обсяг прочитаних художніх текстів, знання текстів, передбачених для вивчення напам’ять, конспектування першоджерел тощо.

Оцінка «5» ставиться тоді, коли знання студентів повністю відповідають названим вище категоріям.

Оцінка «4» ставиться за не досить повне висвітлення студентами деяких фактів, 1-2 істотних порушення послідовності викладу матеріалу та окремі мовні неточності.

Оцінка «3» ставиться, якщо виявлено правильне, але неглибоке розуміння матеріалу, допущені істотні порушення послідовності викладу, неточності в доборі та висвітленні фактів, мовні огріхи.

Оцінка «2» ставиться за невміння побудувати міркування, обґрунтувати його змістом твору, за незнання, нерозуміння матеріалу, що вивчається.

Шкала оцінювання знань

Рейтинговий

показник
Оцінка

у національній шкалі

Оцінка ECTS

90-100
Зараховано

5 (відмінно)
А (відмінно)

82-89

4 (добре)
В (добре)

75-81
С (добре)

68-74

3 (задовільно)
D (задовільно)

60-67
Е (задовільно)


35-59
Незараховано


2 (незадовільно)
FX (незадовільно) з можливістю повторного складання


1-34

-
F (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням


Методи навчання: бесіда, спостереження, лекція, проблемний виклад, робота з літературою, самостійна робота, індивідуальна робота.

Методи оцінювання: поточний контроль, підсумковий контроль.


Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій, комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни, підручники, посібники, хрестоматії, ілюстративні матеріали і т. ін.


Література

Основна література
  1. Антологія літератур Сходу. – Х., 1961.
  2. Баландин Р. К. 100 великих богов. – М., 2002. – 432 с.
  3. Брагинский И. 12 миниатюр. – М., 1976.
  4. Брагинский И. С. Проблемы востоковедения: актуальные вопросы восточного литературоведения. – М., 1974.
  5. Брагинский И. С. Проблемы типологии средневековых литератур Востока. – М., 1991.
  6. Восточная поэтика: Специальная художественного образа. – М., 1983.
  7. Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник: У 2 т. / За ред. Н. Михальської та Б. Щавурського – Т., 2005 – 2006.
  8. Захід і Схід: Переклади В. Мисика. – К., 1990.
  9. История отечественного востоковедения до середины ХІХ в. – М., 1990.
  10. Кирилюк З. В. Література Середньовіччя. – Х.: Ранок, 2003.
  11. Классическая восточная поэзия: Антология / Сост., предисл., введение, глоссарий, коммент. Х. Г. Короглы. – М., 1991.
  12. Классическая драма Востока. – М., 1976.
  13. Классическая литература Востока. – М., 1972.
  14. Литература Востока в новое время. – М., 1975.
  15. Литература Востока в средние века: В 2 т. – М., 1970.
  16. Литература Востока: Сборник статей. – М., 1969.
  17. Матеріали до вивчення літератур зарубіжного Сходу: Тексти, науково-критичні статті / Науковий проект Л. В. Грицик. 2-ге вид. доп. – К., 2003. – 675 с.
  18. Матеріали до вивчення літератур зарубіжного Сходу: Хрестоматія. – К.,2001.
  19. Основные произведения иностранной художественной литературы. Литература стран зарубежного Востока: Литературно-библиографический справочник. – М., 1975.
  20. Первомайський Л. Твори: У 7 т. – ТТ.. 5 – 6: Переклади. – К., 1986.
  21. Поэтика средневековых литератур Востока: Традиция и творческая индивидуальность / Отв. ред.: П. А. Гринцер, А. Б. Куделин. – М., 1993. – 301 с.
  22. Руссова С. Поетика Сходу (До шкільного курсу літератури Сходу) // Зарубіжна література. – 1996. – № 1. (газ.).
  23. Типология и взаимосвязи средневековых литератур Востока и Запада: Сб. статей / Отв. ред. Б. Л. Рифтин. – М., 1974. – 575 с.
  24. Чередник Л. А. Загальна характеристика літератури народів Сходу VІІІ – ХІІ ст. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002. – № 8. – С. 39 – 41.
  25. Энциклопедия символов / сост. В. М. Рошаль. – М.: АСТ; С.Пб.: Сова, 2007. – 1007 с.
  26. Додаткова література подається до кожної з тем.


Зміст семінарських занять


Семінарське заняття № 1