Навчальна програма для студентів напряму підготовки 0305 філологія спеціальностей «Українська мова І література»

Вид материала

Документы

Содержание Критерії та система оцінювання знань, умінь і навичок студентів Шкала оцінювання знань Оцінка у національній шкалі Методи навчання Методичне забезпечення Ольга Піскун Східна література Структура програми Курс: другий Лекції: 22 год. Семінари

Подобный материал:

• Навчально-методичний комплекс дисципліни «Історія української літературної критики, 415.68kb.
• Програма вступних випробувань з предмета «українська мова І література» для абітурієнтів, 799.15kb.
• Навчальна програма з підготовки студентів вищих навчальних закладів освітньо-кваліфікаційного, 173.54kb.
• Робоча навчальна програма з дисципліни «Сучасна українська мова» для базового напряму, 268.7kb.
• Програма екзамену зі спеціальності 02030303 «Філологія. Прикладна лінгвістика» для, 301.69kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни "Податковий менеджмент" для студентів наступних, 224.17kb.
• Робоча навчальна програма для студентів напряму підготовки 0601 "Право" Затверджено, 331.1kb.
• Робоча навчальна програма для студентів напрямку 040103 Геологія, спеціалізації геологія,, 512.28kb.
• Програма вступного іспиту до магістратури основна мова, 95.31kb.
• Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 609.81kb.

Тема 1. 1. Індійська література (7 год.)

1. Індійська література Середньовіччя.

1.1. Калідаса (бл. 5 ст. н. е.) – індійський поет і драматург.

1.2. Бхартріхарі – поет VІІ ст. Жанр шатаки.

1.3. Санскритський роман, його специфіка. Роман Дандіна «Пригоди десяти царевичів».

1.4. Збагачення індійської літератури надбаннями арабської та персидської літератур.

2. Доба поезії бхакті (14 – 18 ст.) – золоте століття поезії гінді. Раджхастанська принцеса Міра Баї (1504 – 1558) – одна з найяскравіших представників течії сагун бхакті.

3. Ікбал Мухаммад (1877 – 1938) – індійський поет і філософ.

Змістовий модуль 2

Тема 2. 1. Візантійська література (7 год.)

1. Особливості розвитку візантійської літератури.
   
2. Патріарх Фотій (бл. 820 – бл. 891): його політична і літературна діяльність. Епістолярна спадщина Фотія. «Міріобібліон» («Купа книг»), або «Бібліотека» – збірник викладів прочитаних книг.
   
3. Іоанн Педіасім (ХІІІ – ХІV ст.). Окремі біографічні свідчення. Іоанн Педіасім – автор творів з геометрії, медицини, музики і церковного права. «Бажання» – єдиний поетичний твір Педіасіма. Особливості його композиції: 2 тематично протилежні частини – «Про дружину злонравну» і «Про дружину розумну».
   
4. Анонімна «Повість про подвиги Олександра» (ХІІІ – ХІV ст.) – християнська переробка широко поширеного у пізньогрецькій літературі сюжету про походи Олександра Македонського у східні країни. Фольклорні, казкові, біблійно-християнські мотиви.
   
5. Роман про Каллімаха і Хрисоррою (ХІV ст.): проблема авторства, віршовий розмір, особливості художньої мови, сюжет.
   
6. Вплив Візантії на розвиток літератури Київської Русі.
   

Змістовий модуль 3

Тема 3.1. Єврейська література (6 год.)

1. Давньоєврейська література. «Книга буття». «Книга Псалмів». «Книга приповісток Соломонових». «Пісня над піснями».
   
2. Єврейська література східної Європи: література, написана давньоєврейською мовою (згодом івритом), література мовою їдиш, єврейська література мовами народів, серед яких жили євреї.
   
3. Хасидська література.
   
4. Нова єврейська література на українських землях. Шолом-Алейхем – найвідоміший єврейський письменник кінця ХІХ – початку ХХ століття. Хаїм Нахман Бялик (1873 – 1934).
   
5. Єврейський літературний процес за років революції та громадянської війни. Давид Гофштейн, Лейб (Лев) Квітко, Перец Маркіш – видатні єврейські поети-модерністи. Іцик Фефер.
   
6. Єврейська література в Радянській Україні. Йосип Бухбіндер. Ханан Вайнерман. Шмуель Галкін. Мотл Гарцман. Рива Балясна.
   

Змістовий модуль 4

Тема 4. 1. Узбецька література (6 год.)

1. Історичні умови розвитку узбецької літератури (з У до другої пол. ХІХ ст.).
   
2. Загальнотюркська література (до ХУ ст.) як спадщина тюркомовних народів, в тому числі узбеків (орхоно-єнисейські надписи УІІ – ХІІ ст., "Словник тюркських наріч" Кашгарі, дидактична поема Баласагуні "Наука про щастя", написана тюркською мовою).
   
3. Інтенсивний розвиток узбецької літератури з ХУІ ст. на фарсі і тюркською мовою.
   
4. Алішер Навої (1441 – 1501) – поет, державний діяч, музикант, художник, архітектор, історик, філософ: загальні зауваги до життєвої і творчої біографії.
   
5. «Сум’яття праведників» – поема філософсько-дидактичного характеру. Гуманістичні тенденції поеми.
   
6. Поема «Лейла та Меджнун» – книга про одержимість кохання.
   
7. Втілення всеперемагаючої сили кохання у поемі «Фархад і Шірін». Напівфантастичні епізоди, фольклорні мотиви, авантюрні епізоди, героїчно-романтичні сцени.
   
8. Композиція поеми «Сім планет». Майстерні обробки народних легенд та переказів.
   
9. «Стіна Іскандара», або «Вал Іскандара» – гуманістично-філософське відтворення легендарних життєписів Олександра Македонського.
   
10. Українські переклади творів Навої.
    

Індивідуальні навчально-дослідні завдання

1. Своєрідність візантійської літератури та її вплив на літературу Київської Русі.
   
2. Релігійні системи Індії: ведизм, брахманізм, буддизм, джайнізм.
   
3. Мотиви та сюжети «Панчатантри» у світовій літературі.
   
4. Основні постулати зороастризму.
   
5. Міфологічні уявлення давніх іранців.
   
6. Особливості китайської міфології.
   
7. Китайська поезія Танської епохи.
   
8. Синтоїзм як стародавня релігія японців.
   
9. А. Кримський як перекладач східної літератури.
   
10. Східні мотиви у перекладацькій спадщині В. Мисика.
    
11. Західноєвропейський та східний героїчні епоси: їхня порівняльна характеристика.
    
12. Ідея гармонії людини і природи у повісті Кавабати Ясунарі «Тисяча журавлів».
    
13. Тенденції розвитку орієнталістики в Україні.
    
14. Поема Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі»: композиція, система образів.
    
15. Орієнталізм Василя Мисика.
    
16. Орієнталізм Леоніда Первомайського.
    
17. Література народів Сходу на сторінках журналу «Всесвіт».
    
18. Поезія Абу-ль-Ала аль-Маарі у творчому світі А Кримського.
    
19. Українсько-грузинські літературні зв’язки.
    
20. Українсько-єврейський культурний діалог.
    
21. Україномовні переклади поеми Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі».
    
22. «Тисяча і одна ніч»: жанрова специфіка, композиція, мотиви, образи.
    
23. Пантеїстичні мотиви у східній літературі.
    
24. Мотиви лірики Шолом-Алейхема.
    
25. Традиції танка в японській літературі.
    
26. Значення і роль китайської літератури в розвитку середньовічної літератури Далекого Сходу.
    
27. Філософські мотиви у ліриці Лі Бо.
    
28. Лі Бо і Ду Фу: порівняльна характеристика.
    
29. Образ поета у творчості Лі Бо.
    
30. Вплив конфуціанства на формування творчої особистості Ду Фу.
    
31. Роль художньої деталі у творчості Ду Фу.
    
32. Своєрідність і значення символіки поетичного світу Ду Фу.
    
33. Роль художньої деталі в творчості Мацуо Басьо.
    
34. Повість Ясунарі Кавабати «Тисяча журавлів»: проблематика, авторські прийоми розкриття внутрішнього світу героїв, стильові особливості, відображення японської етики та естетики, роль пейзажу.
    
35. Дорожні щоденники Мацуо Басьо.
    
36. Проблема «людина і суспільство» в китайській літературі.
    
37. Основні положення вчення даосизму.
    
38. Коран як пам’ятка класичної арабської літератури.
    
39. Міфологічні уявлення іранських племен.
    
40. Східна екзотика в поемі «Магомет і Хадиза» Пантелеймона Куліша.
    
41. Перська лірика в інтерпретації Василя Мисика.
    
42. Східні мотиви в ліриці А. Кримського.
    
43. А. Кримський – дослідник історії та культури Орієнту.
    

• Прочитати один з прозових творів японської літератури (на вибір), позначених вище у програмі.
  
• Проаналізувати:
  

• 1-2 рубаї перського поета Омара Хайяма;
  
• 1-2 твори китайських поетів Лі Бо, Ду Фу;
  
• 1-2 твори японського поета Мацуо Басьо.
  

Форми та засоби поточного і підсумкового контролів


Контроль та оцінювання теоретичних знань та практичних навичок студентів протягом навчального семестру відбувається за результатами усних відповідей на практичних заняттях, під час перевірки практичних домашніх та аудиторних завдань, за результатами тестування, самостійних письмових завдань, а також у процесі контролю поточної самостійної роботи.

Програма курсу передбачає застосування чотирьох форм поетапного контролю знань:

♦ вхідний контроль — включає актуалізацію знань студентів з шкільного курсу "Українська література";

♦ поточний контроль — студенти виконують навчальну програму з курсу як в аудиторії, так і позааудиторно: відвідують практичні заняття, виконують завдання, опрацьовують питання самостійної роботи, складають теоретичні питання колоквіумів — кожен вид роботи оцінюється за відповідними критеріями у балах;

♦ рубіжний контроль — за накопичуваними результатами вхідного та поточного контролю на 8 і 16 тижнях семестру проводяться атестації. Результати атестації враховують такі показники:

- < 70 % від максимально можливої суми балів — незадовільно;

- > 70% від максимально можливої суми балів — атестовано;

- > 80% пропущених практичних занять — не атестовано.

♦ підсумковий (вихідний) контроль — при отриманні позитивних оцінок за результатами атестацій студенти пишуть підсумкову контрольну роботу. Оцінка визначається за результатами відповідей на теоретичні питання. До підсумкової контрольної роботи допускаються студенти, які пройшли два етапи контролю знань та отримали не менше 70% від максимально можливої суми балів Загальна оцінка з дисципліни (100%) включає сукупний результат поточної роботи студента протягом семестру і градуюється аналогічно до рубіжного контролю за умови позитивного написання підсумкової контрольної роботи.

Програма курсу передбачає застосування таких форм поетапного контролю знань студентів:

• поточно-модульний контроль – це один із видів контролю стану засвоєння знань та вмінь студента з модуля навчальної дисципліни. Поточно-модульний контроль включає оцінювання знань студента під час проведення практичних (семінарських) занять, виконання завдань самостійної та індивідуальної роботи і проведення модульної контрольної роботи (тестування, колоквіум, контрольна робота тощо);
  
• оскільки для даної дисципліни навчальним планом передбачений залік, контроль рівня засвоєння знань та вмінь студента в цілому визначається за результатами поточно-модульного контролю
  

Критерії та система оцінювання знань, умінь і навичок студентів


Пропоновані рекомендації виходять з основних вимог до знань, умінь та навичок з літератури і містять орієнтовні нормативи для оцінки усних відповідей та контрольних робіт. Ці нормативи становлять основу для оцінювання навчальних досягнень студентів. Слід зважати при цьому на індивідуальні особливості студентів, стимулювати їхню самостійність, активність у здобуванні необхідних знань.

Призначення перевірки та оцінки знань, умінь і навичок з літератури – виявляти й удосконалювати якість сприймання та розуміння літературних творів, аналізувати мовні уміння та навички.

Оцінкою змісту відповідей на семінарських та практичних заняттях з української літератури слід заохочувати глибоке, індивідуально-особисте сприймання літератури як мистецтва слова. Для досягнення цієї мети поряд з цілісним аналізом художнього твору велике значення мають виразне читання літературних творів, відгук про самостійно прочитаний твір або рецензія на нього. Основним завданням у навчанні виразного читання має бути формування у студентів умінь передавати в художньому слові картини і образи, думки й почуття автора, висловлювати авторське і власне ставлення до зображуваного. Складання рецензій, відгуків, анотацій, реферативних повідомлень, написання курсових, кваліфікаційних та дипломних досліджень має сприяти навчанню студентів правильно аналізувати самостійно прочитані літературні твори, розвиткові літературних здібностей.

Оцінюючи відповіді на екзаменах, заліках, колоквіумах, семінарських та практичних заняттях, викладач має враховувати:

• розуміння студентами взаємозв’язків подій, вчинків, характерів персонажів та найважливіших засобів їхнього зображення (відповідно до вимог програм);
  
• правильність добору епізодів, картин, образів, деталей для розв’язання завдань, поставлених викладачем на занятті;
  
• композиційну стрункість викладу;
  
• мовну грамотність.
  

Слід заохочувати студентів до розвитку самостійності мислення, зважати на емоційність відповіді, виразність та образність мови.

При оцінюванні відповідей студентів слід враховувати обсяг прочитаних художніх текстів, знання текстів, передбачених для вивчення напам’ять, конспектування першоджерел тощо.

Оцінка «5» ставиться тоді, коли знання студентів повністю відповідають названим вище категоріям.

Оцінка «4» ставиться за не досить повне висвітлення студентами деяких фактів, 1-2 істотних порушення послідовності викладу матеріалу та окремі мовні неточності.

Оцінка «3» ставиться, якщо виявлено правильне, але неглибоке розуміння матеріалу, допущені істотні порушення послідовності викладу, неточності в доборі та висвітленні фактів, мовні огріхи.

Оцінка «2» ставиться за невміння побудувати міркування, обґрунтувати його змістом твору, за незнання, нерозуміння матеріалу, що вивчається.

Шкала оцінювання знань

Рейтинговий показник	Оцінка у національній шкалі		Оцінка ECTS
90-100	Зараховано	5 (відмінно)	А (відмінно)
82-89		4 (добре)	В (добре)
75-81			С (добре)
68-74		3 (задовільно)	D (задовільно)
60-67			Е (задовільно)
35-59	Незараховано	2 (незадовільно)	FX (незадовільно) з можливістю повторного складання
1-34		-	F (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням

Методи навчання: бесіда, спостереження, лекція, проблемний виклад, робота з літературою, самостійна робота, індивідуальна робота.

Методи оцінювання: поточний контроль, підсумковий контроль.


Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій, комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни, підручники, посібники, хрестоматії, ілюстративні матеріали і т. ін.


Навчально-методичні матеріали з дисципліни


Основна література

1. Антологія літератур Сходу. – Х., 1961.
   
2. Баландин Р. К. 100 великих богов. – М., 2002. – 432 с.
   
3. Брагинский И. 12 миниатюр. – М., 1976.
   
4. Брагинский И. С. Проблемы востоковедения: актуальные вопросы восточного литературоведения. – М., 1974.
   
5. Брагинский И. С. Проблемы типологии средневековых литератур Востока. – М., 1991.
   
6. Восточная поэтика: Специальная художественного образа. – М., 1983.
   
7. Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник: У 2 т. / За ред. Н. Михальської та Б. Щавурського – Т., 2005 – 2006.
   
8. Захід і Схід: Переклади В. Мисика. – К., 1990.
   
9. История отечественного востоковедения до середины ХІХ в. – М., 1990.
   
10. Кирилюк З. В. Література Середньовіччя. – Х.: Ранок, 2003.
    
11. Классическая восточная поэзия: Антология / Сост., предисл., введение, глоссарий, коммент. Х. Г. Короглы. – М., 1991.
    
12. Классическая драма Востока. – М., 1976.
    
13. Классическая литература Востока. – М., 1972.
    
14. Литература Востока в новое время. – М., 1975.
    
15. Литература Востока в средние века: В 2 т. – М., 1970.
    
16. Литература Востока: Сборник статей. – М., 1969.
    
17. Матеріали до вивчення літератур зарубіжного Сходу: Тексти, науково-критичні статті / Науковий проект Л. В. Грицик. 2-ге вид. доп. – К., 2003. – 675 с.
    
18. Матеріали до вивчення літератур зарубіжного Сходу: Хрестоматія. – К.,2001.
    
19. Основные произведения иностранной художественной литературы. Литература стран зарубежного Востока: Литературно-библиографический справочник. – М., 1975.
    
20. Первомайський Л. Твори: У 7 т. – ТТ.. 5 – 6: Переклади. – К., 1986.
    
21. Поэтика средневековых литератур Востока: Традиция и творческая индивидуальность / Отв. ред.: П. А. Гринцер, А. Б. Куделин. – М., 1993. – 301 с.
    
22. Руссова С. Поетика Сходу (До шкільного курсу літератури Сходу) // Зарубіжна література. – 1996. – № 1. (газ.).
    
23. Типология и взаимосвязи средневековых литератур Востока и Запада: Сб. статей / Отв. ред. Б. Л. Рифтин. – М., 1974. – 575 с.
    
24. Чередник Л. А. Загальна характеристика літератури народів Сходу VІІІ – ХІІ ст. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002. – № 8. – С. 39 – 41.
    
25. Энциклопедия символов / сост. В. М. Рошаль. – М.: АСТ; С.Пб.: Сова, 2007. – 1007 с.
    

Додаткова література подається до кожної з тем.

3. 2. Перелік наочних та інших посібників, методичних вказівок і методичних матеріалів до технічних засобів навчання


4. погодження робочої програми

з іншими дисциплінами спеціальності

На 200___/200___ н. р.

№ №. з/п	Найменування дисциплін, вивчення яких спирається на дану дисципліну	Кафедра	Пропозиції про зміни матеріалу, порядку викладання тощо	Дата внесення й обговорення пропозицій	Підпис завідувача кафедри
1.	2.	3.	4.	5.	6.

Додаток

доповнення та зміни в робочій програмі

на 200____/ 200____ н. р.

До навчальної програму внесені такі зміни і доповнення:

1.


2.


3.


4.


5.


Внесені зміни і доповнення схвалені на засіданні кафедри

(протокол № ____ від « _____ » _______________ 20____ р.).


завідувач кафедри

Міністерство освіти і науки України

Черкаський національний університет

Імені Богдана Хмельницького


Ольга Піскун


східна ЛІТЕРАТУРА


робоча програма


Для спеціальностей:

«Українська мова і література»

«Українська мова і література та документознавство»


Черкаси 2011


УДК

ББК


Східна література: Робоча програма / Розроблювач Піскун О. Ю. – Черкаси, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2011.


Розроблювач:

Піскун О. Ю., в. о. доц. кафедри української літератури і компаративістики


Рецензенти:

Поліщук В. Т., доктор філології, професор кафедри української літератури і компаративістики

ГРАдОВСЬКИЙ А. В., доктор педагогічних наук, професор кафедри зарубіжної літератури


Рекомендовано до друку Вченою радою

Черкаського національного університету

імені Богдана Хмельницького

(протокол № від )


© Черкаський національний університет


Структура програми

Навчальної дисципліни

«східна література»


Опис навчальної дисципліни

Курс: другий Підготовка бакалаврів	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів ЕСTS: Модуль: 3 Змістових модулів: Загальна кількість годин: 54 Тижневих годин: 2	0305 Філологія 7.030501 – українська мова і література, українська мова і література та документознавство Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр	Обов’язковий Рік підготовки: 2 Семестр: 4 Лекції: 22 год. Семінари: 6 год. Самостійна робота: 26год. Індивідуальна робота: годин Вид підсумкового контролю: поточний модульний контроль