Geum.ru

На уроках світової літератури та у позакласній діяльності

Вид материалаУрок

Содержание


А земные ты держишь в руках
Щелкопёров забавою
И сойдёшь ты в могилу…герой
Подобный материал:
1   2   3   4   5



===================================================================

Тема. Із літератури російського реалізму.

Микола Некрасов (1821 – 1877) як «співець страждань народних»,

перегуки з Шевченком. «О шостій вчора завернув…», «Роздуми біля

парадного під’їзду».

Мета: зацікавити учнів особистістю М.Некрасова. Ознайомити із творчістю

письменника; пояснити, чому називають його «співцем страждань

народних», чим близька його творчість поезії Шевченка; розвивати

навички ідейно- художнього аналізу ліричних творів, прищеплювати

інтерес до поезії. Виховувати гуманізм, почуття справедливості.

Обладнання: портрет Некрасова, словник до уроку, виставка репродукцій російських художників – реалістів, книжкова поличка із творами Некрасова і Шевченка.

Епіграфи.

Важно только одно - любить народ, родину,

служить им сердцем и душой.

Не небесам чужой отчизны –

Я песни родине слагал!

Я лиру посвятил народу своему…

М. Некрасов

Підготовка учнів до уроку:

1) повторити поняття про реалізм як літературний напрям;

2) познайомитися із поезією Некрасова «Роздуми біля парадного під’їзду», визначити тему та ідею, знайти засоби художньої виразності.

3) пригадати вивчені поезії Т.Шевченка на тему страждань простого народу.

Додатково:

1) група «біографів» готує повідомлення «Сторінки життя і творчості Некрасова»;

2) індивідуальне завдання: вивчити напам’ять поезію Некрасова «Вчерашний день часу в шестом…».

Хід уроку.

Учитель. Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомитися із літературою російського реалізму.

- Згадаємо, що таке реалізм?

(Це художній метод, в основі якого лежить принцип життєвої правди, такий підхід до відтворення дійсності, в якому розкриваються її внутрішні закономірності).

- Назвіть представників реалізму у світовій літературі.

- Хто був основоположником реалізму та розвивав його в українській літературі?

Учитель. Реалістичне мистецтво було засобом пізнання людиною себе і навколишнього світу. Митці – реалісти прагнули об’єктивно і достовірно відтворити життя «у формах самого життя», переорієнтовуватися з минулого на сучасне.

- Запишемо тему уроку. Що чекаєте ви, діти, від сьогоднішнього уроку літератури?

- Познайомимося із особистістю російського поета – реаліста;

- Дізнаємося про зв’язки Некрасова із українським поетом Т.Шевченком;

- Будемо виразно читати й аналізувати ідейно – художній зміст некрасівських поезій на тему «страждань народних»;

- Згадаємо вірші українського Кобзаря, присвячені народній темі.

1. Слово вчителя. Перед вами портрет Миколи Олексійовича Некрасова – російського поета ХІХ століття роботи Івана Миколайовича Крамського. На полотні зображений поет у передостанній рік свого життя – виснажений хворобою, але ще відданий творчому пориву, бо створював свою «лебедину пісню» - збірку «Последние песни».

«Важно только одно - любить народ, родину, служить им серцем и душой», - говорив Некрасов. «Не небесам чужой отчизны – Я песни родине слагал!» - заявляв він у вірші «Тишина». «Я лиру посвятил народу своему…» - читаємо у поезії «Элегия». Епіграфи нашого уроку свідчать, що свій геній Микола Некрасов віддавав російському народу, жив його життям. Послухаємо розповідь про російського поета, творчість якого пронизувало почуття полум’яної любові до вітчизни.

2. Учнівське повідомлення «Сторінки життя і творчості Некрасова».

Микола Некрасов народився 10 грудня 1821 року в містечку Немирові Кам’янець – Подільської губернії. Перші пісні й казки майбутній поет почув на мові Шевченка, на все життя зберіг глибоку повагу й любов до українського поетичного слова, до народу України.

Небагатий поміщик, його батько служив спочатку в армії на Україні, пізніше, вийшовши у відставку, переїхав разом із сім’єю в родовий маєток у Ярославську губернію. Саме тут, на березі Волги, минули роки дитинства Миколи. Мабуть, у жодного з російських поетів не було таких безрадісних спогадів дитинства. У батьківському маєтку Некрасов спостерігав картини поміщицького свавілля, тому на рідне гніздо дивився очима закабалених селян, з відразою. «Угрюмый невежда», батько, приносив страждання не тільки селянам – кріпакам, він загубив життя матері Некрасова. Олена Андріївна, мама поета, була високо освіченою і гарно вихованою жінкою. Вона співчувала простим людям. Духовно багата, добра, вона залучала майбутнього письменника до прекрасного: до поезії, українських пісень, казок, музики. Вона добре знала твори світової літератури і часто переказувала малолітньому сину уривки із них. Задумуючись у дитинстві над сумною долею матері, він в ті роки навчився співчувати всім безправним жінкам. Протест проти гніту жінки – селянки пробудили в Некрасові страждання матері. Правдивий і благородний образ матері увічнив поет у віршах «Родина», «Затворница», «Несчастные», «Рыцарь на час».

И если я легко стряхнул с годами

С души моей тлетворные следы

Поправшей всё разумное ногами,

Гордившейся невежеством среды,

И если я наполнил жизнь борьбою

За идеал добра и красоты,

И носит песнь, слагаемая мною,

Живой любви глубокие черты –

О мать моя, подвигнут я тобою!

Во мне спасла живую душу ты!

Саме мама Некрасова, всупереч волі батька, порадила сину вступити не у військовий заклад – Дворянський полк, а в університет. Але недостатньо підготовлений, Некрасов не зміг вступити сюди, а батько за непослух категорично відмовив сину в матеріальній підтримці. І розпочалися страшні петербурзькі митарства сімнадцятирічного юнака, що опинився без спеціальності і яких – небудь зв’язків у столиці. Про цей період життя Некрасов згадував: «Ровно три года я чувствовал себя постоянно, каждый день, голодным. Приходилось есть не только плохо, не только впроголодь, но и не каждый день».

Завдяки величезній волі, колосальній працездатності, безмежному терпінню і нелюдській витримці, майбутній поет вижив і розпочав літературну діяльність.

Виняткову роль у письменницькій долі Некрасова відіграв В.Бєлінський. Він строго розкритикував першу збірку Некрасова «Мечты и звуки». Але наступні твори поета отримали схвальну оцінку російського критика. А спільна робота в журналі «Современник» зблизила і здружила митців. Разом вони видають альманахи, до участі в яких залучають письменників – реалістів. Протягом 20 – ти років (1847 – 1866) Некрасов редагував журнал «Современник», заснований ще Пушкіним 1836 р. У журналі публікували свої твори відомі російські письменники: О.Герцен, І.Гончаров, І.Тургенєв, Л.Толстой, О.Островський. «Современник» вів рішучу боротьбу за визволення селян, засуджував грабіжницький характер реформи 1861 року, закликав народ на боротьбу.

Некрасівський журнал неодноразово писав про українську літературу, захищав її, рішуче підтримував право українського народу мати свою мову, літературу.

Після закриття журналу «Современник» з кінця 60 – их років Некрасов редагує впливовий орган російської преси – журнал «Отечественные записки». Некрасов – редактор був мужнім бійцем, він сміливо вступав у сутички із цензурою і відстоював твори від заборони. Некрасівські журнали донесли до російського читача кращі твори видатних діячів суспільного й літературного життя країни.

З початку 1876 року Некрасов тяжко хворіє. Останні два роки життя він невимовно страждає від фізичної болі. І все ж таки продовжує свою творчу й редакторську роботу. Він підготував і видав у 1877 році книгу віршів «Последние песни» - поетичний заповіт. 8 січня 1878 р. Некрасова не стало. Похорони поета перетворилися на політичну демонстрацію. Над могилою з промовою виступив Ф.Достоєвський. Любителі поезії декламували некрасівські твори.

Літературна спадщина Некрасова – численні вірші, поеми, драматичні твори. Найбільш відомі - поеми «Мороз, Красный нос», «Кому на Руси жить хорошо», «Дедушка», «Русские женщины», водевіль «Петербургский ростовщик», п’єса «Осенняя скука» та ін.

3. Коротка бесіда з учнями.

- Що пов’язує Некрасова із Україною?

- Яким було дитинство і юність поета? Як впливали батьки на формування його особистісних рис?

- В чому проявився талант Некрасова – журналіста?

- Які твори Некрасова ви читали?

4. Виразне читання напам’ять поезії Некрасова «Вчерашний день часу в шестом…».

Вчерашний день, часу в шестом, Ни звука из её груди,

Я вышел на Сенную, Лишь бич свистел, играя,

Там били женщину кнутом, И Музе я сказал: «Гляди!

Крестьянку молодую. Сестра твоя родная!»

5. Бесіда.

- Якими почуттями пронизана поезія?

- Сформулюйте тему поезії.

Учитель. Тема цієї поезії стала лейтмотивом всієї творчості російського поета. У вірші образ музи виростає в трагічний символ скривдженого і змученого народу. Муза постає в образі багатостраждальної жінки – селянки, яка зазнала жорстокого і ганебного покарання. Це Муза бідноти, Муза народу, горда і прекрасна в стражданнях. Цей вірш Микола Некрасов написав у 1848 році, коли ще тільки виходив на славну поетичну дорогу. Образ некрасівської Музи не змінювався протягом усієї творчості поета.

- Хто із українських письменників віддзеркалив тяжке життя народу?

- Пригадайте твори Шевченка, присвячені темі страждань народу.

Нищівною суспільно – політичною сатирою на самодержавство в українській літературі ХІХ століття є поема Т.Шевченка «Сон». Крім того, темі страждань народних присвячені поезії Кобзаря - «І виріс я на чужині», «О люди! люди, небораки!» та ін.

Учитель. Ліричним пафосом і сатиричним картанням пронизана одна із найбільш відомих поезій Некрасова - «Роздуми біля парадного під’їзду», яка різко викриває самодержавно - кріпосницький режим.

6. Робота із словником.

Художня деталь – виразна подробиця твору, що робить зображувану автором картину виразнішою, яскравішою і глибшою за змістом. Деталі можуть викликати певні асоціації, символізувати якісь явища, готувати читача до розуміння твору, створювати відповідний настрій.

Антитеза – протиставлення явищ, понять, почуттів, думок, характерів.

Іронія – різновид комічного, прихована насмішка.

Сатира – різновид комічного, нещадне висміювання людських вад.

Сарказм – різновид комічного, особливо уїдлива насмішка з відверто викривальним змістом.

7. Виразне читання поезії Некрасова «Роздуми біля парадного під’їзду».

8. Аналіз поезії.

- Яка картина викликає у поета роздуми?

- На скільки частин можна поділити вірш?

Перша частина – реалістичний опис «маленьких людей», друга частина – сатира на «владельца роскошных палат», третя – авторські роздуми про батьківшину.

Робота учнів у творчих групах

Завдання для І групи

Якими постають «маленькі люди» у І частині віршу? У чому проявляється ставлення поета до народу? Які засоби художньої виразності використовує автор? Визначте їхню роль. Знайдіть у першій частині вірша приклади вживання розмовної інтонації, народної говірки. Якими почуттями сповнена І частина твору Некрасова?

(Надзвичайно правдиво Некрасов змальовує у вірші злиденність і забитість обездоленої Росії. «Худой армячишко», «кров на ногах», «согнутые плечи» - ці художні деталі точно малюють крайню ступінь ницості селян. Ставлення поета до боязких ходоків, його жалість до них виражена в поетичних деталях – вживання слів у пестливій формі («долгонько», «армячишко»). В описі сценки біля під’їзду відчувається позиція автора. Говорячи «мужики», він додає «деревенские русские люди», чим підкреслює повагу і співчуття до людей. Мовні засоби першої частини прості, наближені до розмовної мови, витримані переважно у спокійній манері. Поет намагається конкретно описати дійових осіб, послідовно викласти події, тому переважають описові епітети (русые головы, загорелые лица и руки, самодельные лапти…); відсутні яскраві експресивні тропи, незвичайні метафори; нечисленні тропи належать до народних говірок, що побутували в повсякденній мові і тому майже втратили специфіку поетичної образності. Наприклад, метафоричний епітет «к заветным дверям», метонімія «целый город…подъезжает» і т. п. Підкреслюючи релігійність селян, Некрасов вживає слова відповідно релігійного відтінку (помолились на церковь, суди его бог, пилигримы. скудная лепта). У першій частині вірша переважає спокійний розповідний тон. Лише іноді пробивається тут ліричний струмінь, і в голосі поета відчувається хвилювання. Такий, наприклад, вірш «С выраженьем надежды и муки»; така завершальна інверсія в кінці першої частини: «С непокрытыми шли головами».

Завдання для ІІ групи учнів

Який прийом використовує Некрасов для розкриття ідейного змісту твору? Хто у вірші протиставлений простим людям? Якими почуттями сповнена ІІ частина твору? Визначте роль мовних засобів у цій частині твору. Які різновиди комічного використані Некрасовим для зображення вельможі?

Основний прийом, який використовує Некрасов для розкриття ідейного змісту твору – це антитеза. Простим людям у вірші протиставлені можновладці. Автор уникає описів у цій частині, він прагне якнайповніше передати свої почуття: гнів, обурення, презирство. Некрасов гнівно викриває вельмож, використовуючи при цьому прийоми ораторського красномовства – риторичне звертання, риторичне питання (Что тебе эта скорбь вопиющая, Что тебе этот бедный народ?), градація («Пробудись!», «Вороти их!»). Для урочисто – піднесеного початку сатиричної частини характерне використання абстрактної лексики (жизнь, лесть, волокитство, обжорство, игра, наслаждение, спасение, добро, горе, благо). Епітети і порівняння цієї частини вірша також мають відтінок абстрактності: (завидная, бесстыдная, неисходное, вопиющая, бедный; жизнь – вечным праздником вечно бегущая). Піднесеність вірша досягається також за допомогою використання афоризмів (счастливые глухи к добру); метафор, на які багатий чотиривірш:

Не страшат тебя громы небесные,

А земные ты держишь в руках,

И несут эти люди безвестные

Неисходное горе в сердцах.

Для змалювання вельможі автор застосовує різновиди комічного – іронію, сатиру, сарказм.

Яскраво виражена іронія в словах:

Щелкопёров забавою

Ты народное благо зовёшь.

Без него проживёшь ты со славою

И со славой умрёшь!

Приклад сатири:

А владелец роскошных палат

Ещё сном был глибоким объят…

Завершає сатиричну частину гнівний сарказм:

И сойдёшь ты в могилу…герой,

Втихомолку проклятый отчизною,

Возвеличенный громкой хвалой!..

Завдання для ІІІ групи учнів

Чим завершується зворушливо - лірична елегія про тяжку долю трудового російського селянства? Які мовні засоби використовує поет у третій частині вірша? Визначте їхню роль. Що зближує цю частину вірша із фольклором? Якими почуттями сповнена третя частина вірша - авторські роздуми про батьківщину?

(Зворушливо – лірична елегія про тяжку долю трудового російського селянства завершається питанням – роздумом про його подальшу долю. Звернення до батьківщини розгортається в поетичну картину, сповнену глибокої скорботи. Вірш поета наближається до мови народних пісень. Про це свідчать численні повтори (стонет он, стонет он), іменники із суфіксами зменшувально – пестливого значення (домишко, городишко), і постійний епітет (божье солнце). У віршах про Волгу Некрасов ще більше звертається до мови фольклору. Але звучать вони не менш урочисто. Особливо вирізняється в цьому відношенні чотиривірш, у якому скорбота народу співвідноситься з весняним повноводдям:

Волга! Волга!.. Весной многоводной

Ты не так заливаешь поля,

Как великою скорбью народной

Переполнилась наша земля…

Простонародна форма присутня і в авторському зверненні до народу: «Эх, сердечный».

Остання частина твору звучить патетично (схвильовано, пристрасно). У зверненні до народу виражаються почуття поета: жалість, любов, співчуття, заклик. Це проявляється у риторичних питаннях, звертаннях, епітетах, порівняннях.

9. Узагальнення. Отже, у вірші Некрасова поєднується громадянська патетика й сатиричне викриття. Поезія свідчить, що Некрасов вірить у сили народу і його майбутнє. Поет ще не в змозі дати відповіді на поставлені ним запитання про долю Росії, про народ, він показав протест, що зріє в народних масах, і виступив із викриттям можновладців. Своєю творчістю Некрасов учив народ ненавидіти й боротися.

Визначальною рисою творчості Некрасова було те, що вона служила суспільним інтересам свого часу, виражала думки, почуття й надії передових кіл тодішнього суспільства, кликала до боротьби за права пригніченого й забитого селянства. Тому і називають поета «співцем страждань народних»

10. Домашнє завдання. Ознайомитися з віршем Некрасова «Трійка»; перечитати поезії Некрасова «Роздуми біля парадного під’їзду», вірші Т.Шевченка «І виріс я на чужині», «Сон», «О люди! люди, небораки», поему «Катерина». Знайти в поезіях рядки, які змальовують типові картини життя простого народу. Індивідуальне завдання: підготувати екскурсію «Мистецтво великої правди».





===================================================================

Тема. Тема «страждань народних» у поезіях Некрасова і Шевченка.

Урок – дослідження.

Мета: розвивати дослідницькі навички в процесі зіставлення

ліричних творів Некрасова і Шевченка, прищеплювати інтерес до

поезії. Виховувати гуманізм, почуття справедливості.

Обладнання: таблиця «Некрасов – «співець страждань народних». Перегуки зШевченком», збірки поезій Некрасова і Шевченка.

Хід уроку

1. Екскурсія «Мистецтво великої правди».

Мистецтвом великої правди називають російський реалістичний живопис ІІ половини ХІХ століття. Історія мистецтва реалізму тісно пов’язана з Товариством передвижник художніх виставок, яке об’єднало таких талановитих художників як В.Перов, І.Рєпін, М.Ярошенко, І.Шишкін, Д.Полєнов та інші.

Панівне місце в російському реалістичному живописі займав критично загострений викривальний побутовий жанр. Засобами пензля і фарб художники прагнули чинити суворий і справедливий суд над вадами і болячками кріпосницької Росії. Найбільш відомими картинами були «Трійка» В.Перова, «Бурлаки на Волзі» І.Рєпіна, «Кочегар» М. Ярошенка.

Про тяжку долю обездолених дітей в самодержавній Росії розповідає полотно «Трійка» В.Перова. Похмурого зимового дня троє дітей тягнуть на санчатах величезну обледенілу бочку з водою. Мете хурделиця. Безкінечно тягнеться глуха монастирська стіна. З великою любов’ю і співчуттям до нещасних дітей бідняків зображає художник їх виснажливу працю. Дітям тяжко: вони схилилися наперед, напіввідкриті їх ротики. Змучені, але красиві обличчя діток ретельно виписані на сірувато – бурому фоні.

Вражає полотно М.Ярошенка «Кочегар». На фоні кам’яного підземелля, осяяного промінням палаючої топки, зображений робітник. Пильно і понуро дивляться зморені очі кочегара. Натруджені руки опущені вздовж його громіздкої фігури. Про тяжку виснажливу працю чоловіка говорить його хмурий погляд, зморшкувате чоло, згорблена фігура. А колись він був здоровим і сильним…

Втіленням народного горя стала знаменита картина І.Рєпіна «Бурлаки на Волзі». На фоні яскравого волзького пейзажу крупним планом виступає ватага трударів – бурлаків, безправних і знедолених людей, що потерпають від непосильної праці. Загорілі до чорноти, обірвані мужики в лямках, виснажені тяжкою працею, перетворені на тягловий скот, зворушують глядача. Картина – сміливий протест проти існуючого ладу. Рєпін не тільки жаліє бурлаків, співчуває їм, але й захоплюється ними, запевняє глядачів, що непомірний труд не вбив у народу духовні й фізичні сили.

Учитель.

- Що ріднить поезію Некрасова із живописними творами?

(Реалістичні картини російських митців, сучасників поета Некрасова, вражають сміливою правдою, розумінням національних народних типів. Інтерес до теми скривдженого і змученого народу – це те, що об’єднує поета Некрасова і російських художників).

Учитель. Російський поет ХХ століття О.Твардовський писав: «У нас одним из самых могучих поставщиков общенародного поэтического репертуара в ХІХ веке был Некрасов, произведения которого поются или читаются на память страница за страницей».

- Як ви думаєте, які твори Некрасова мав на увазі поет Твардовський ?

- Кого із українських поетів ХІХ століття ви б назвали «постачальником загальнонародного поетичного репертуару», твори якого користуються надзвичайною популярністю?

- Чим близька творчість Некрасова поезії Шевченка?

Сьогодні ми проведемо урок – дослідження. Об’єктом дослідницької роботи на уроці будуть поетичні твори Некрасова і Шевченка. Наше завдання – знайти елементи схожості в поезіях Некрасова «Роздуми біля парадного під’їзду» та творах Шевченка - «І виріс я на чужині», «Сон», «О люди! люди, небораки»; зіставити поезію Некрасова «Трійка» із Шевченковою поемою «Катерина».

- Що об’єднує названі твори українського й російського поетів?

Дослідницька робота в групах

Завдання для першої групи

Знайдіть у текстах Некрасова і Шевченка рядки, що змальовують образи знедолених, змучених людей.

«…некрасивы на взгляд

Загорелые лица и руки,

Армячишко худой на плечах,

По котомке на спинах согнутых,

Крест на шее и кровь на ногах,

В самодельные лапти обутых…»

(Некрасов «Размышления у парадного подъезда»)

«…Чорніше чорної землі

блукають люди…»

(Шевченко «І виріс я на чужині»)

«…Латану свитину з каліки знімають…»

(Шевченко «Сон»)

Завдання для другої групи

Знайдіть у текстах поезій рядки, що ілюструють картини безутішного людського горя?

«…Стонет он по полям, по дорогам,

Стонет он по тюрьмам, по острогам,

В рудниках, на железной цепи;

Стонет он под овином, под стогом,

Под телегой, ночуя в степи;

Стонет в собственном бедном домишке,

Свету божьего солнца не рад;

Стонет в каждом глухом городишке,

У подъездов судов и палат…»

(Некрасов «Размышления у парадного подъезда»)

«…Хіба ти не чуєш людського плачу?...

…Латану свитину з каліки знімають,

З шкурою знімають…

…а он розпинають

Вдову за подушне, а сина кують,

Єдиного сина, єдину надію,

Єдину надію! В військо оддають!...

…а онде під тином

Опухла дитина, голоднеє мре,

А мати пшеницю на панщині жне…»

(Шевченко «Сон»)

Завдання для третьої групи

Знайдіть у текстах поезій рядки, в яких звучить мотив покірності та терпеливості простого народу?

«…И пошли они, солнцем палимы,

Повторяя: «Суди его Бог!»,

Разводя безнадежно руками…»

(Некрасов «Размышления у парадного подъезда»)

«…Село неначе погоріло,

Неначе люди подуріли,

Німі на панщину ідуть…»

(Шевченко «І виріс я на чужині»)

Завдання для четвертої групи

Знайдіть у текстах поезій рядки, які містять узагальнюючі образи стражденної землі?

«…Родная земля!

Назови мне такую обитель,

Я такого угла не видал,

Где бы сеятель твой и хранитель,

Где бы русский мужик не стонал…»

(Некрасов «Размышления у парадного подъезда»)

«…І не в однім отім селі

А скрізь на славній Україні

Людей у ярма запрягли

Пани лукаві…Гинуть! Гинуть!

У ярмах лицарські сини…»

(Шевченко «І виріс я на чужині»)

Завдання для п’ятої групи

Знайдіть у текстах поезій рядки, які містять заклик до боротьби із гнобителями, сповнені віри у пробудження народу?

«…Где народ, там и стон… Эх, сердечный!

Что же значит твой стон бесконечный?

Ты проснёшься ль, исполненный сил,

Иль, судеб повинуясь закону,

Всё, что мог, ты уже совершил, -

Создал песню, подобную стону,

И духовно навеки почил?...»

(Некрасов «Размышления у парадного подъезда»)

«…Де ж той світ?!

І де та правда?! Горе! Горе!..

Чи буде суд! Чи буде кара!

Царям, царятам на землі?

Чи буде правда меж людьми?

Повинна буть…»

(Шевченко «О люди! люди, небораки»)

3. Висновки. Поезії Некрасова і Шевченка, які присвячені темі «страждань народних», містять елементи схожості. (Звернення до таблиці). Обом поетам дуже боліло від кричущої несправедливості, обох зворушували картини людського горя, обидва прагнули пробудити рідний народ до боротьби із гнобителями.

4. Учитель. Тема безутішного становища російської селянки - одна із основних у творчості Некрасова. Їй присвячена рання поезія «Трійка». Цей вірш став народною піснею.

- Знайдіть і прочитайте рядки вірша Некрасова, які змальовують образ селянської дівчини.

- Про що вона мріє?

- Чи здійсняться мрії дівчини? Що дає підстави назвати цей образ трагічним?

- Знайдіть у тексті виражально-експресивні засоби, завдяки яким автору вдається передати своє ставлення до персонажу.

- Пригадайте твори Т.Г. Шевченка, які присвячені темі трагічної долі української жінки в тогочасному феодально – кріпосницькому суспільстві. («Катерина», «Наймичка», «Причинна», «Сон».)

- Знайдіть у вірші Некрасова «Трійка» рядки, співзвучні шевченковим із поеми «Катерина», - «щовечір, небога, свою долю проклинає, тяжко – важко плаче…».

«…Поживёшь и попразднуешь вволю,

Будет жизнь и полна и легка…

Да не то тебе пало на долю:

За неряху пойдёшь мужика.

Завязавши под мышки передник,

Перетянешь уродливо грудь,

Будет бить тебя муж – привередник

И свекровь в три погибели гнуть.

От работы и чёрной и трудной

Отцветёшь, не успевши расцвесть,

Погрузишься ты в сон непробудный,

Будешь нянчить, работать и есть.

И в лице твоём, полном движенья,

Полном жизни – появится вдруг

Выраженье тупого терпенья

И бессмысленный, вечный испуг.

И схоронят в сырую могилу,

Как пройдёшь ты тяжёлый свой путь,

Бесполезно угасшую силу

И ничем не согретую грудь…»

5. Висновки.

У вірші «Трійка» автор скупими штрихами змальовує принадний образ селянської дівчини, яка мріє про щастя. Та трагедія полягає в тому, що її мріям не суджено здійснитися. Шевченкова Катерина також «щовечір, небога, свою долю проклинає, тяжко – важко плаче…». Сповнений жалості і співчуття до героїні іншої поеми «Причинна», український поет слізно виголошує:

Така її доля… О боже мій, милий!

За що ти караєш, її молоду!»

Обидва поети – М.Некрасов і Т.Шевченко оплакують неминучу дівочу долю, типову долю кріпачки – життя без радості, без співчуття, без ласки.

Українського і російського письменників єднала ненависть до гнобителів «маленької людини», мрія про відродження рідного народу. Обидва переймалися людськими бідами. Лютим ворогом народу України Шевченко вважав самодержавство Росії, проти якого гнівно повставав Некрасов, бо на його батьківщині суспільно – політичний устрій людину праці теж принижував і ображав.

6. Домашнє завдання.

1) Знайти відповіді на запитання:

- Хто із українських митців популяризував творчість російського поета у себе на батьківщині?

- Що вам відомо про зв’язки Некрасова із Шевченком?

2) Вивчити напам’ять поезію Некрасова «На смерть Шевченко».