На уроках світової літератури та у позакласній діяльності

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5

Журналіст. Шановний пане Райнер Марія Рільке, у Вашій творчій долі віддзеркалилася українська земля. Знаю, що Ви були в Україні. Цікаво дізнатися, що спонукало Вас відвідати нашу землю?

Рільке. Спочатку я познайомився з перекладними творами Толстого, Достоєвського, Тургенєва. А інтерес до них в мені пробудила Лу Андреас Саломе. Вона була впродовж життя моїм найпершим другом. Лу народилася на російській землі, в Петербурзі, в родині російського генерала французького походження. Саме вона й запалила мене мрією відвідати і пізнати Русь. Тому у 1899 - 1900 роках разом із Лу Андреас Саломе я здійснив подорож Росією та Україною.

Журналіст. Пане поете, ви сказали, що знайомі із російською літературою. Чи вдалося Вам особисто контактувати з російськими чи українськими письменниками?

Рільке. Так, я знайомий зі Львом Толстим. Ми багато говорили з ним про Бога. Це знайомство стало поштовхом до моїх власних філософських роздумів, пізніше вони відобразилися у віршах. Ще читав Гоголя, листувався із російськими знаменитими поетами Борисом Пастернаком та Мариною Цвєтаєвою. А щодо українських письменників, то з ними особисто познайомитися не вдалося, на жаль. Хоч я чув уже тоді про декого з них.

Журналіст. Хочеться, щоб ви детальніше розповіли про маршрут подорожей українською та російською землею.

Рільке. Подорож розпочалася навесні з відвідин Москви, у червні ми відвідали Київ, саме в Тулі я й зустрівся зі Львом Толстим. Далі разом із Лу Дніпром ми попрямували до Кременчука, а потім побували у Полтаві, Харкові. Волгою мандрували до Новгорода і Ярославля. А тоді ми направилися в Петербург, тут перебували 3 тижні. Ці мандри і пробудили в мені бажання ближче познайомитися з історією Русі, Київської та козацької.

Журналіст. Що найбільше вразило Вас під час подорожі?

Рільке. Є дві речі, які залишили незабутнє враження. Перше - це українська пісня. Друге - це краса української природи. Пам’ятаю, писав про неї тоді навіть у своєму щоденнику: «Згадую оце полтавські степи, надвечірні зорі, хатки, і охоплює душу сум, що мене там немає». Полтавські степи я оспівав

пізніше у «Сонетах до Орфея». А ще мене вразили кургани, могили минулих поколінь, які височіють над степом.

Журналіст. Назвіть іще твори, в яких звучать українські мотиви?

Рільке. Українській тематиці я присвятив твір «Як старий Тимофій співав помираючи», «Пісню про справедливість», дві новели з «Казок про любого Бога», «Книгу образів».

Журналіст. А українська література Вам відома? Як Ви ставитеся до неї?

Рільке. Я в особливому захоплення від староукраїнської літератури, читав Несторову «Повість минулих літ», «Києво - Печерський патерик», перекладав «Слово о полку Ігоревім», знайомився із змістом українських історичних пісень, «Кобзарем» Шевченка.

Журналіст. Шановний пане, перебуваючи на українській землі і цікавлячись фольклором, Ви, безумовно, не могли не чути оповідей про кобзарів. Можливо, якась із них Вас особливо вразила?

Рільке. Дійсно, особливо запам’яталася історія життя відомого українського кобзаря Миколи Вересая. У чотирнадцятирічному віці той осліп, і, навчившись гри на кобзі, став ходити із села до села, виконуючи пісні й думи. У моїй «Пісні про Правду» носієм правди є також сліпий кобзар, який співом закликав людей захищати Правду.

Журналіст. Пане поет, Ви повідомили нам, що читали «Києво - Печерський патерик». Отже, Ви були у Києво - Печерській лаврі?

Рільке. Безумовно. Києво - Печерська лавра незабутня. У печерах я бував не один раз із прочанами, і один раз сам зі свічкою в руках. Відвідини лаври надихнули мене на написання книги «Книга годин» - «Книга прощ».

Журналіст. А ще чим Вас вразив Київ?

Рільке. Я закохався тоді у Київ. У цьому місті я хотів навіть оселитися, мені здавалося, що це місто «близьке до Бога». Не можу забути Софіївського собору. Сильні враження залишились від ікон київських церков і монастирів. Мене вони полонили.

Журналіст. Виходить, Ви знайомі і з українським малярством?

Рільке. Так, я бачив твори Левицького, Боровиковського. Знав картини Ярошенка і Рєпіна. Зберігаю чимало українських сувенірів до цього часу: шовкову хустку та срібний візантійський хрест.

Журналіст. Пане Рільке, хочеться почути Вашу думку щодо нашої української історії, майбутнього нашої землі.

Рільке. Ставлення до Вашої землі виражено у багатьох моїх творах. У вас славне минуле, згадайте хоч би Мазепу, борця за незалежність, його я прославив у вірші «Буря». Я сподіваюся на достойне прийдешнє України, про це читайте у поезії «Карл ХІІ мчить по Україні». У моїй пам’яті залишиться Україна як чудовий край безмежних просторів із героїчним минулим, багатою історією

Земля без меж, вітри, рівнини,

Лісів там тіні старовинні

Й незмірна неба височінь,

Пливуть тобі назустріч села

І знов зникають в далині,

Немов прожиті щойно дні

Чи пісня дзвонів невесела.

Переклад М.Нагірного

І Закріплення набутих знань.

1. Робота в парах. Відповіді на запитання (використання дидактичного матеріалу).

Учитель. Перед вами – ілюстровані картки із завданнями. Розгляньте їх. Біля портрету письменника – українська хатка, могучий Дніпро, величний собор Софії Київської, репродукція картини Д. Безперчого «Бандурист», портрет гетьмана Мазепи, який асоціюється із славним минулим України, – все це вразило поета під час його мандрівки українськими містами і селами та віддзеркалилося у його творчості. Сподіваюся, ілюстративний матеріал допоможе вам відповісти на запропоновані запитання.

1. Розкажіть про маршрут подорожі Рільке Україною?

Подорож розпочалася навесні з відвідин Москви, у червні поет відвідав Київ, в Тулі зустрівся зі Львом Толстим. Далі разом із Лу Дніпром попрямували до Кременчука, а потім побували у Полтаві, Харкові. Волгою мандрували до Новгорода і Ярославля. А тоді направилися в Петербург.

2. Що найбільше вразило поета в Україні?

Залишили незабутнє враження українська пісня та краса української природи. А ще його вразили кургани, могили минулих поколінь, які височіли над степом. В особливому захопленні був поет від староукраїнської літератури, читав Несторову «Повість минулих літ», «Києво - Печерський патерик», перекладав «Слово о полку Ігоревім», знайомився із змістом українських історичних пісень, «Кобзарем» Шевченка. Рільке закохався тоді у Київ. Запам’яталася йому Києво - Печерська лавра, Софіївський собор. Сильні враження залишились від ікон київських церков і монастирів. Йому подобалися твори Левицького, Боровиковського, Ярошенка і Рєпіна.

3. У яких творах Рільке звучать українські мотиви?

Полтавські степи він оспівав «Сонетах до Орфея». Українській тематиці Рільке присвятив твори «Як старий Тимофій співав помираючи», «Пісню про Правду», два оповідання з «Казок про любого Бога», «Книгу образів». Відвідини лаври надихнули поета на написання «Книги годин» - «Книги прощ». У вірші «Буря» прославив Мазепу. Про прийдешнє України писав у поезії «Карл ХІІ мчить по Україні».

V. Бесіда за прочитаним твором Р. М. Рільке «Пісня про Правду»

Учитель. Особливий інтерес виник у Рільке до Київської Русі та козацької минувшини. Це засвідчують твори письменника, які увійшли до збірки «Казки про любого Бога». Один із них – «Пісня про Правду». Особливістю цього твору є те, що це оповідання в оповіданні. Тут є образи оповідача й слухача Евальда.

1. Згадайте, яка історія зацікавила Евальда?

( Дуже хотів почути історію «про руських співців»)

2. Виразне читання опису України, який подається на початку оповіді про співців.

3. Якою зображена Україна?

(Величною, але розореною, потерпає від іноземного гніту).

4. Яке значення має згадка про могили?

(Вони уособлюють минуле, пам’ять).

5. Якими зображені люди?

(« Люди нагадують безодні». Українці названі жителями степів. Вони «темні, мовчазні, і їхні слова – лише нетривкі містки до їхнього єства»).

VІ. Презентація дослідницької роботи, проведеної «літературознавцями» до уроку.

Учитель. Група «літературознавців» працювали над дослідженням «Національний колорит у творі Рільке «Пісня про Правду». Зараз вони презентують свою роботу. Керівник кожної дослідницької групи розповість, над яким завданням працювала його група і прозвітує про виконану роботу.

І група

«Українська минувшина у творі Рільке «Пісня про правду».

У «Пісні про Правду» відображена українська історія. Автор пише: « У Південній Русі в тих тихих степах, що звуться Україною, хазяйнували польські пани…» У творі згадується Запорізька Січ, гетьмани, герої – козаки Остряниця, Наливайко, Кирдяга, Кукубенко, Бульба. Деякі із них – реальні історичні особи, а деякі – літературні персонажі. У творі говориться, що пісня кобзаря Остапа про Правду і Кривду, про пануючу несправедливість розбудила чоловіків, і вони стали збиратися, щоб поповнити загін козаків і стати разом на захист батьківщини. Ми ніби чуємо брязкіт зброї, чоловічі вигуки, плач жінок біля дверей хат. У творі читаємо: « За годину загін озброєних селян вирушив з села до Чернігова». Отже, можна зробити висновок, що Україна в очах Рільке постала як земля із героїчним минулим, багатою історією. Автор описує період визвольної боротьби українського народу проти польських панів. Він підкреслює, що українцям притаманний щирий патріотизм.

ІІ група

Тема нашого дослідження - «Побут українців у «Пісні про Правду» Рільке».

У творі Рільке читаємо: «В сутінкових кутках хат висять старі ікони, немов верстові камені Бога, і відблиск лампадки пробивається крізь їхній оклад». У хаті шевця Петра – піч, «грубий стіл, на якому стояла миска з кашею». Можна зробити висновок, що автор скупими штрихами змальовує український побут. Але все ж таки і від цих рядків віє духом минувшини.

ІІІ група

Тема нашого дослідження - «Картини природи у «Пісні про Правду» Рільке».

Зображаючи українську природу, Рільке акцентує увагу читача на роздольній українській природі – «степ широкий, хвилястий», «тихі степи», «високе, вічно безвітряне небо», «теплий тихий вечір», «сонце щойно зайшло», «місячне світло». Такий пейзаж ніби співзвучний із душею українця – вона свободолюбна і відкрита, як той степ; водночас тиха і лагідна, як той «теплий вечір»; споконвічні її прагнення до чогось високого і вічного. Небо – це символ високої духовності.

ІV група

«Відображення звичаїв та традицій українців у «Пісні про Правду» Рільке».

У творі письменника читаємо: «Українець звертається до ікони, коли хтось одружується чи ставить собі хату, чи коли хтось помирає, заповівши, щоб йому поклали в згорнуті руки святого Миколая Чудотворця, - либонь для того, щоб на небі впізнати по цьому образу найбільш шанованого ним святого». Коли син Петра відправлявся в козацький загін, його благословила в дорогу мати. А батько, дізнавшись, що син пішов захищати Правду, «підвівся, підійшов до покуття і засвітив свічку перед іконою Знамення» (Інсценізація – українець під образом запалює свічку).

Коли сім’я сідає до столу, то всі чекають. Поки за ложку не візьметься голова сім’ї – батько. Так українці шанують представників старшого покоління. Остап, ввійшовши до оселі шевця, за старовинним звичаєм, тричі низько вклонився. У творі Рільке згадується обряд сватання. Про Петра сказано, що він «полюбляв пісні». Кобзарі, у розумінні українців – святі люди, подібні до Бога, бо вони несуть людям правду, кличуть до боротьби за справедливість. Пісня Остапа журлива, бо стражденне життя поневолених українців, тому «слідом за кобзарем усі похилили голови, були пригнічені сумною піснею». «Ніхто не притупнув ногою, не сплеснув у долоні». Українці, як правило, народ життєрадісний, і заграти зуміє, і станцювати. Та не ті зараз часи…

Видно, що австрійський письменник обізнаний був добре із нашими звичаями та традиціями. Багато уваги у своєму творі приділив їх віддзеркаленню. Австрійський письменник підкреслює, що українська нація - віруюча, їй притаманна глибока природна релігійність.

VІІ. Підсумкова бесіда.

Повернемося до теми уроку.

Рільке в оповіданні створив вражаючий національний колорит.

Що таке національний колорит?

(Наявність у творі історичних реалій, імен історичних осіб, картин природи, побуту, звичаїв, традицій, культури, відображення рис національного характеру).

Перелічіть риси національного колориту у творі Рільке «Пісня про Правду».

Автор описує період визвольної боротьби українського народу.
Називає імена відомих історичних осіб та літературних персонажів.
Захоплений українською природою, її широкими степами.
Перед читачем постає українська оселя із піччю, покуттям, грубим столом, милують зір ікони.
Читача вражає українська пісня, її чудові народні виконавці – кобзарі.
Рільке у творі відображає деякі традиції, звичаї.
Чи можна, виходячи з тексту твору судити про ставлення Рільке до України?
За що поважає і шанує Рільке українську націю?

(За відвагу, вірність землі, талановитість, глибоку природню релігійність, щирий патріотизм, відкритість).

Про ставлення Рільке до України влучно висловилася А.О. Євграфова, сумський літературознавець (епіграф уроку).

Любов та повага – саме вони двигали рукою німецькомовного письменника межі ХІХ – ХХ століть, коли той писав твори на українські теми.

Рільке захоплювало все – степові безкрайні простори, чепурні села, моральне здоров’я людей, а найбільше таке незвичайне для європейців українське буття. На Заході на той час уже загоїлися рани війн, народних повстань, національно – визвольних та релігійних збурень. А в Україні ще диміли руїни нещодавніх борінь: навали, набіги, гайдамаччина, козаччина. Сильні пристрасті! Справжня історія творилася у цих степах, у цьому пограниччі, що поділяє Європу і Азію, не колись, а вже сьогодні, на очах враженого австрійського поета, і знайшла відображення на сторінках «Пісні про Правду».

Сьогодні ми провели урок, присвячений Рільке, познайомилися із австрійським письменником, з’ясували, якою постає Україна в його оповіданні. На наступному уроці ми звернемося до пісні кобзаря. Вдома ви підготуєте виразне читання пісні з різними відтінками інтонації (1 ряд – з відтінком скарги; 2 ряд – з відтінком докору; 3 – з відтінком докору). Крім того, спробуйте відповісти на запитання: Яку роль зіграла пісня в долях героїв «Пісні про Правду»?

VІІІ. А зараз я пропоную вам написати невеличку мініатюру. Розпочніть її словами: «Ми повинні вчитися у Рільке…».

(Самостійна робота учнів).

- Читання творчих робіт.

ІХ. Слово вчителя. Рільке вчить нас відчувати свою національну приналежність. Шанувати те, що шанували наші діди і прадіди. Можливо, хтось із вас після сьогоднішнього уроку уважніше вслухається в народну пісню, її чарівну мелодію, а хтось захоче почути щемливі звуки бандури. А комусь, можливо, захочеться дізнатися більше про історію свого роду… Якщо наша рідна земля змогла вразити так іноземця і надихнути на творчість, то як можемо ми її не шанувати, не берегти для майбутніх поколінь?

Що найбільше з уроку запам’яталося?

Заключне слово. З творчістю Рільке ми продовжимо знайомство в 11 класі. Сьогодні ми долучилися до прози Рільке, а попереду – знайомство із його поезією.

Х. Домашнє завдання.

1. Виразно читати пісню кобзаря з різними відтінками інтонації ( скарга, докір, наказ).

2. Яку роль зіграла пісня в долях героїв твору?

3. Які художні засоби використовує автор для зображення в пісні Правди та Кривди?

===================================================================

Тема: Дж. Гордон Байрон. Поема «Мазепа», її історична основа та

романтичний міф. Риси романтичного героя в образі Мазепи.

Мета: допомогти учням зрозуміти текст поеми Байрона, з’ясувати ознаки

історизму та романтизму у творі; розкрити риси романтичного героя в

образі Мазепи; розвивати навички самостійної та дослідницької

роботи; компаративного аналізу тексту; виразного читання, логічного

та креативного мислення, переказу.

Виховувати в учнях особистісні риси громадянина України.

Обладнання: портрет Мазепи, репродукції картин О. Верне «Мазепа,

оточений табуном диких коней», Т. Шассеріо «Козачка біля

Мазепи, прив’язаного до коня», роздавальний матеріал,

тексти поеми «Мазепа» Д. Байрона (переклад Д. Загула),

аудіозапис симфонічної поеми Ф. Ліста «Мазепа».

Домашнє завдання: пригадати історичні відомості про Мазепу;

прочитати уривки із поеми Байрона «Мазепа»;

виписати цитати з поеми, що ілюструють риси характеру Мазепи.

Індивідуальні завдання. 1) Поділити сповідь Мазепи на частини. Якими рядками тексту можна проілюструвати кожну частину. Виразно прочитати.

2) Повідомлення. Символіка поеми «Мазепа».

Дослідницьке завдання для групи учнів. Українська історія в поемі Джорджа Байрона «Мазепа» та однойменній поемі Володимира Сосюри.

Епіграф. Та що ж! цей труп живий. Що повзаючи гине,

Колись іще буде народом України

Звеличений як князь…

В. Гюго

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя

Особистість українського гетьмана Івана Мазепи протягом довгого часу викликала неоднозначне ставлення. Починаючи з переходу гетьмана на бік шведського короля, в Україні його вважали зрадником, відкрито ненавиділи, читали анафему (прокляття) в церквах.

Зараз прийшов час відродження української свідомості, переосмислення історії, і змінилося ставлення до І. С. Мазепи. Його називають патріотом, мудрим керманичем. Після Богдана Хмельницького він найдовше тримав булаву…

Наш урок сьогодні незвичайний. Ми аналізуватимемо твір англійського письменника Байрона, твір, головним героєм якого є один із небагатьох національних героїв, слава про якого вийшла за межі рідної землі.. Цей образ став традиційним для європейського мистецтва –літератури, живопису, музики…

Вслухайтеся в звуки мелодії. По безкрайньому степовому простору хвилями котиться легенький вітерець. Навколо ні душі. Та ось з’являється дикий кінь. Його біг шалений. Доноситься важкий тупіт копит. вчувається тривожне дихання вершника.. Це звучить уривок із симфонічної поеми «Мазепа» угорського композитора Ф. Ліста.

Серед літераторів одним із перших до образу Мазепи звернувся Д. Байрон.

Зверніть увагу на портрет Мазепи. Мистецтвознавці вважають, що це один із перших портретів гетьмана. Він знаходиться в Успенському соборі Києво – Печерської лаври. Автор портрету невідомий, можливо, це був монах.

Бесіда. («Мозкова атака»)

Що знаєте ви про Мазепу?
Іван Степанович Мазепа народився близько 1640 року в с. Мазепівці поблизу Білої Церкви на Київщині.
Був на службі у польського короля Яна Казимира.
25 липня 1687 року на Коломацькій раді Івана Мазепу обрано гетьманом Лівобережної України.
Служив російському царському урядові.
Брав участь у Кримському поході 1689 року.
Здійснював облогу і взяття Азова 1696 року.
Мазепа дбав про розвиток української науки й культури, будував на свої кошти монастирі, школи, шпиталі.
Український гетьман мріяв про суверенітет України, але добре розумів, що російський цар ніколи не дозволить набути політичної та військової самостійності його батьківщині.
У 1700 році Мазепа через посередників починає переговори зі шведським королем Карлом ХІІ. Карл ХІІ дав обіцянку забезпечити Україні незалежність.
Успішні дії російського царя проти шведів, зруйнування царськими військами Запорозької Січі змусили Мазепу тікати в турецькі володіння.
Помер Мазепа в турецькій фортеці Бендерах 1709 року.
Що відомо вам про особисті якості Мазепи?

Історики – дослідники відзначають інтелігентність і вишуканість гетьмана. Крім рідної, української, він знав добре ще 6 мов: польську, латинську, італійську, німецьку, французьку і татарську. Мазепа був чудовим оратором, книголюбом (мав одну із найбільших бібліотек в Україні), він дбав про видання книг. Грав на бандурі, писав вірші. Одним словом, незвичайна особистість. Тож і не дивно, що образ Мазепи був традиційним для європейської літератури. Темою сьогоднішнього уроку є «Мазепа» Байрона. Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

Хотілось би дізнатися про історію створення поеми «Мазепа» Байрона.
Цікаво, що знали в європейських культурних колах про Україну та українського гетьмана?
Яким зобразив Мазепу у своїй поемі Байрон?
Чи віддзеркалилася у поемі Байрона українська земля? Якою уявляв її англійський поет?
Хотілося б дізнатися, у яких ще творах світової літератури змальовується образ Мазепи.

ІІІ. Осмислення нового матеріалу

Повідомлення теми та завдань уроку.

Запишіть тему уроку. Сьогодні ми ознайомимося із однією із найвідоміших поем світової «мазепіани» (творів, головним героїв яких є Мазепа) – байронівським «Мазепою», із її історією написання. Поглибимо поняття про романтичного героя і з’ясуємо, якими романтичними рисами наділив поет свого героя. Дослідницька група учнів презентує свою роботу – вони самостійно прочитали поему українського класика В. Сосюри «Мазепа», провели спостереження над текстами обох поем, порівняли погляди на українську історію і ставлення до історичної постаті Івана Мазепи англійського і українського поетів. Кожен із вас отримав матеріали до уроку, ми будемо користуватися ними, а деякі матеріали упорядковувати.

Робота над темою.

1) Слово вчителя

Байрон не бував у Україні. Проте текст поеми свідчить, що він мав певні уявлення про її природу та історію, про козаків. Україну, як і Грецію, він відносив до особливого романтичного світу, так званого Сходу. Як і багато романтиків, Байрон захоплювався незайманою природою, стихійною і дикою, на яку ще не наклала відбитку цивілізація і поетизував її. А ще… Серед матеріалів до уроку знайдіть сторінку «Історія написання поеми Байрона «Мазепа». Прочитайте картку – інформацію (Сторінка 1).

Картка - інформатор

Історія написання поеми Байрона «Мазепа»

Англійський поет – романтик написав поему «Мазепа» 1818 року в Італії, де Байрон жив тоді в еміграції. Опублікована вона була в червні 1819 року в Лондоні.

Сюжет про українського гетьмана поет відшукав в «Історії Карла ХІІ» французького письменника доби Просвітництва Вольтера.

Вольтер, перебуваючи у вимушеній еміграції у великій Британії (1726 – 1729) дуже цікавився особистостями Карла ХІІ і Петра І. Ці імена були тоді на слуху, як і недавня подія, що шокувала всю Європу: несподівана нищівна поразка шведів під Полтавою (1709). Саме там Вольтер і почав збирати матеріали до своєї «Історії Карла ХІІ», що була завершена 1731 року. І поміж інших до нього потрапила інформація про «якогось» Мазепу. Ось ці кілька рядків прози Вольтера, присвячених нашому землякові. «Мазепа, родом із Поділля, служив пажем Яна Казимира при його дворі, здобув певний європейський полиск. Любовний зв’язок його юнацьких років з дружиною одного польського магната було відкрито, і чоловік його коханки з помсти наказав прив’язати Мазепу голого до дикого коня і пустити тварину на волю. Кінь походив з України і примчав Мазепу назад у степи, напівмертвого від утоми та голоду. Його взяли на себе місцеві селяни; він довго залишався в них і відзначився в кількох походах на татар. Завдяки своєму розумові й освіті він став шанованим серед козаків, слава його зростала, так що врешті це спонукало царя проголосити його гетьманом України» («Історія Карла ХІІ», розділ ІV).

2) Бесіда.

- Коли і де була написана поема «Мазепа» Байрона?

а) Поет написав твір «Мазепа» 1818 року в Італії, де Байрон жив тоді в еміграції.

б) Опублікована вона була в червні 1819 року в Лондоні.

Що поклав в основу поеми «Мазепа» Байрон?

Сюжет одного із розділів «Історії Карла ХІІ» Вольтера.

Прочитайте рядки із розділу Вольтера і прокоментуйте їх.

Це історія кохання юного Мазепи.

Учитель. Поширена думка серед літературознавців, що ця легенда про Мазепу зародилася в Польщі і була завезена до Франції. Вольтер у «Історії Карла ХІІ» імені коханки Мазепи не вказав, назвавши її «дружиною одного польського магната». У поемі Байрона – першій поемі про гетьмана - вона стала Терезою. У сучасному літературознавстві ця поема трактується як твір, що започаткував «міф Мазепи», котрий згодом поширився в численних інтерпретаціях.

- Знайдіть у ваших матеріалах таблицю «Образ Мазепи у світовій літературі». Про що свідчить таблиця?

3) Робота над теоретичними літературознавчими поняттями.

- До якого жанру належить твір Байрона?

- Що таке поема? До якого жанру поеми належить «Мазепа» Байрона?

Поема – поетичний твір великої форми із сюжетом.

Розрізняють жанри поеми: героїко – епічні, ліро – епічні, лірико – сатиричні, драматичні.

- До якого жанру поеми належить «Мазепа»?

Отже, «Мазепа» Байрона – це ліро – епічна поема. В її основу покладено – «міф про Мазепу» та деякі історичні факти.

- В чому полягає історизм твору?

а) Байрон звертається до історичних постатей – образів українського гетьмана Мазепи та шведського короля Карла ХІІ.

б) Крім того, на початку поеми він звертається до фактів історії –– розгром шведів російськими військами у 1709 р. під Полтавою та втеча Мазепи із почтом Карла ХІІ.

Учитель. Отже, поема має історичну основу. Але Байрон не ставив собі за мету розкрити образи Мазепи і Карла ХІІ в історичному плані. Безперечно, лорд Байрон не переймався проблемами суверенітету України. Поет, як і інші митці Заходу, трактували постать Мазепи як постать легендарно – літературну. Мазепа цікавив Байрона не як політик, а як сильна особистість, романтичний герой.

- Які риси, як правило, притаманні романтичному герою?

- Визначте композицію поеми «Мазепа».

Початок і кінець поеми – це нічна сцена в степу після битви під Полтавою.

Основна частина – це розповідь українського гетьмана про свою незвичайну пригоду молодості.

У романтичних творах монолог – сповідь є поширеним способом розкриття психології героя.

4) Індивідуальне завдання. Поділіть сповідь Мазепи на частини. Дайте заголовок кожній частині. Якими цитатами можна проілюструвати кожну частину сповіді? Виразно прочитайте.

5) Аналіз образу головного героя.

- Виразно прочитайте портрет Мазепи. Як характеризує себе сам герой?

- Звернемося до нічної сцени в степу після Полтавської битви. Прочитайте, як Мазепу характеризує автор. Як веде себе Мазепа? Які його дії?

- Як ставиться до Мазепи Карл ХІІ? Якими характеристиками наділяє?

7) Узагальнення спостережень за літературним героєм. На яких рисах романтичного героя акцентує увагу поет?

Учениця створює на дошці «гроно» - «Портрет Мазепи».

- Зовнішність героя майже не деталізована. Скупий портрет гетьмана Байрон подає у контрастному зіставленні рис, які співвідносять молоді і старі роки гетьмана. В молодості – він «юнак – красень», «веселий і стрункий», «в дні юнацтва золоті» – непереможений жодним вельможою, жодним із мужів чи хлопців. – А тепер, «коли вже сімдесятий» - у нього «поморщений вигляд» такий, що «не годні …родичі пізнать».

- Набагато більше уваги Байрон приділяє внутрішньому, психологічному портрету героя. Тут також використовується прийом контрасту. В молодості Мазепа – веселий, тепер, коли йому за сімдесят, і він щойно разом із Карлом і лицарями – воїнами отримав поразку під Полтавою, він похмурий. Іноді його тішить надійний вірний помічник – його кінь. Але більше він у зажурі. В його характеристиці поет підкреслює міць, славний життєвий досвід.. Але найбільшої романтичності досягає Байрон, коли змальовує здатність Мазепи кохати. Мазепа Байрона –– це не тільки відважний лицар, але й «щасливий панич із ніжним серцем».

8) Продовження аналізу образу Мазепи.

Основний зміст сповіді Мазепи – це опис нестримного бігу коня. Літературознавці називають його найдраматичніним епізодом твору. Як доповнює він наші уявлення про романтичного героя?

9) Узагальнення учнів.

Мазепа постає самітником – «один супроти всіх». Доля явно не на його боці, тому він «скорився долі». Він страждає, терпить фізичні муки. Але Мазепа ні за що не шкодує. «Терезина судьба» йому теж невідома – це, мабуть, підсилює його біль. Він не чекає пощади від кривдників. Навпаки, він прагне помсти. Мов скажений, дикий кінь мчить його полем «швидше блиску, грому» - «так би й водопад не зміг». Знесилений кінь падає, але герой, прикручений «тугим ремінням» до його спини, порвати пута не зміг, він залишався прив’язаним до трупа коня, і «туге реміння» продовжувало «завдавати мук». Мазепа у цьому епізоді – людина незламної волі, вільнолюбний бунтар із страдницькою душею. До самого кінця жахливої подорожі Мазепа зберігає самовладання. Він залишається сильною особистістю і саме завдяки цьому стає гетьманом України. І хоч він не зміг змінити хід історичних подій (поразка шведів), та він зберіг свою гідність і честь.

10) Завдання учню. Створіть «Психологічний портрет» Мазепи (схематично).

11) Індивідуальне завдання.

Символіка поеми Байрона «Мазепа».

Розкриттю образу Мазепи сприяє яскрава символіка твору. Картини «дикої» природи підкреслюють незвичайність образу героя, його винятковий характер. Бурхливі потоки, вітри, хвилі уособлюють пристрасті, що охопили серце Мазепи. Вороння символізує смерть, а схід сонця – надію на повернення життя. Серед усіх символів вирізняється образ коня. Взагалі коні посідають значне місце у творі. У романтичній літературі – це символ вдачі, людської долі. Мазепа та його кінь – наче одне ціле. Під час відпочинку старий гетьман спершу подбав про коня. Кінь – вірний товариш Мазепи, і той виявляє турботу про нього, бо він ніколи не зрадить, служить йому впродовж років. Гетьман ставиться до коня, як до розумної істоти, що свідчить про глибоке природне начало у його душі, тісний зв’язок і спорідненість із природою.

Ще один кінь є у творі – «дикий». Він Мазепу ніс через степи й ліси Польщі в Україну. Шлях Мазепи на спині шаленого дикого скакуна - це шлях героя до гетьманської булави, говорячи словами самого Мазепи - «до трону».

12) Перегляд репродукції картини Верне «Мазепа»

- Що спільного і чим різняться ваші уявлення про епізод «Опис нестримного бігу коня», який ви прочитали в поемі Д. Байрона із тим, що зобразив художник на полотні?

Спільне – «красунь – юнак», «голіруч», прикручений «тугим ремінням» до коня, у якого «прудкі ноги», він без уздечки і стремен, уже стомлений, як і юнак. Як і у поемі Байрона, на полотні Верне зобразив схід сонця. У обох творах митців природа «дика». Правда, ми не бачимо на полотні бурхливих потоків, потужних хвиль, немає тут і степу з воронням. Пейзаж картини Верне - буйний чагарник, ліс. Поряд із конем – величезний вовк із роззявленою пащею, ось – ось настигне здобич. У поемі Байрона вовка взагалі немає. В цілому ж картина Верне співзвучна із поемою Байрона.

Учитель.

13) Перегляд репродукції Т. Шассеріо «Козачка біля тіла Мазепи, прив’язаного до коня»

- Знайдіть уривок із твору, який співвідноситься із цією репродукцією?

14) Учитель. Прочитайте рядки із поеми В. Гюго «Мазепа».

- На вашу думку, доречно їх взяти епіграфом до нашого уроку?

15) Презентація дослідження «Українська історія в однойменних поемах Байрона і Сосюри».

Що відомо вам про історію створення поеми?

ІІІ. Рефлексія.

- Узагальніть враження від образу Мазепи (за поемою Байрона) у вигляді сенкана.

Мазепа

Особистість.
Самотній, сильний, пристрасний, відважний.
«Балакав менше, більш робив», зберігає гордий і незламний дух, страждає від фізичної болі, зберігає самовладання.
Став гетьманом України.
Романтичний герой.

- Що на уроці було, по - вашому, найцікавішим?

ІV. Заключне слово учителя. Поети різних країн і часів оспівали Мазепу. І скільки б багато ми про нього не читали, не чули, не говорили, не знали – постать українського гетьмана завжди буде цікавою і знаходитимуться митці, які змальовуватимуть ту чи іншу грань його незвичайної особистості. Ось як, наприклад, сучасний український поет Л. Федорук.

Іван Степанович Мазепа. Хто він?

Як жив, творив? Що був за чоловік?

Вкраїнської землі разючий промінь

На чужині скінчив в неславі вік.

Крізь товщину років його шукаю

В Батурині, в Бендерах, вигнанні.

Як мало про життя Мазепи знаю!

І соромно, і боляче мені.

Про нього пишуть світові поети

І ще писатимуть багато літ.

Один із загадкових на планеті,

Що залишив такий яскравий слід!

Страждання чашу він налив по вінця,

І хоч важка, та випив всю до дна.

Горджуся тим, що був він українцем,

І що у нас вітчизна з ним одна.

Важко не погодитися із поетом. Мазепа, «разючий промінь вкраїнської землі», залишив «яскравий слід». У нас із ним одна Вітчизна. Він був українцем. А це важливо. Постать Мазепи – зразок людини сміливої вдачі і могутньої волі. Не одне покоління українців не менше, ніж ми з вами, буде пишатися своїм предком, про якого знає світ.

V. Домашнє завдання.

Познайомитися із життєписом А. Міцкевича.
Виразно читати твори із «Кримських сонетів»: № 4 «Буря», № 6 «Бахчисарай», № 8 «Гробниця Потоцької», № 14 «Пілігрим» (один вивчити напам’ять).
Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення «Міцкевич і Україна».

4. Групове завдання. Компаративний аналіз сонетів А. Міцкевича «Бахчисарайський фонтан» і Л. Українки «Бахчисарайський палац».

Blog

На уроках світової літератури та у позакласній діяльності