Geum.ru

Методичні рекомендації районного методичного об’єднання вчителів світової літератури щодо формування вищих цінностей людського життя на уроках світової літератури

Вид материалаМетодичні рекомендації
Подобный материал:
Методичні рекомендації районного методичного об’єднання вчителів світової літератури щодо формування вищих цінностей людського життя на уроках світової літератури

  1. На сучасному етапі розвитку суспільства виховні методи повинні бути зорієнтовані на становлення та розвиток такої особистості, яка б оптимально могла вирішувати складні проблеми, успішно досягати індивідуальних та суспільних цілей, керуючись при цьому моральними нормами.
  2. Важливим є питання про зміст моральних якостей. Омелян Вишневський поділяє цінності, які потрібно виховувати, на п’ять рівнів:
  • Абсолютно вічні. Орієнтуючись на них, людина, власне, і стає людиною. Вони мають універсальне значення та необмежену сферу застосування. Це Віра, Надія, Любов, Доброта, Чесність, Справедливість, Гідність, Милосердя, Краса, Свобода.
  • Національні. Вони є значущими для одного народу і не завжди поділяються іншими.
  • Громадські. Грунтуються на визнанні рівності людей і знаходять своє застосування в демократичних суспільствах.
  • Сімейні. Моральні основи життя сім’ї: стосунки поколінь, закони подружньої вірності, піклування про дітей.
  • Цінності особистого життя. Мають значення щонайперше для самої людини, визначають риси її характеру, поведінку, напрям зусиль.
  1. У формуванні в учнів моральних рис і якостей виділяють три етапи:
    • Учні засвоюють доступні їм форми і правила моралі, в них формується певне коло етичних уявлень.
    • Формування на основі початкових уявлень про правила та норми етичних понять вміння вести себе відповідно до засвоєних моральних норм при самоконтролі з боку самої особистості.
    • Формування моральних переконань, які регулюють поведінку особистості в найрізноманітніших ситуаціях, що свідчить про моральну сформованість особистості.

4. Для педагога важливо знати які якості учні більш за все цінять в собі і оточуючих, що створює привабливість в поведінці юнака та дівчини, чи пов’язують спілкування з друзями, реалізацію життєвих планів з особливостями свого характеру, чи відчувають вони труднощі в регуляції міжособистісних відношень. Для стимулювання роботи учнів над собою вчителю необхідно знати, завдяки чому змінюється погляд на себе, що спонукає змінити свою поведінку. Це можуть бути суспільна думка, взаємовідносини дорослих і однолітків, особисті помилки.
  1. Для учнів особливого значення набуває культура спілкування, манера поведінки. Отже, педагогу необхідно враховувати такі вікові особливості учнів: формування прагнень та ідеалів; становлення самооцінки; врахування оцінки оточуючих; оволодіння соціальними ролями; статеве дозрівання; прагнення до самоствердження; переоцінка цінностей дорослих (суспільства); формування індивідуальних цінностей; перехід систем цінностей у моральне переконання; суб’єктивність поглядів та максималізм.
  2. Можна запропонувати наступну схему методів і прийомів виховання:
  1. Пряме навчання цінностей:
    • Первинне засвоєння інформації через літературні твори, розповіді, лекції на моральні теми, запам’ятовування, пригадування, відтворення
    • Пояснення і керована дискусія на уроках літератури, що переносить сутність моральних форм на конкретні життєві ситуації
    • Рольова гра передбачає введення учня в певну соціальну роль (стати на місце літературного героя) і пропонує розв’язати моральну проблему.
  2. Опосередковане навчання цінностей (цінності подаються не в «чистому» вигляді, а в контексті змісту навчальних предметів, у живих людських стосунках:
    • Застосування проблемно-ситуативного підходу
    • Інтерв’ю
    • Творчі письмові роботи, що стосуються конкретних життєвих ситуацій та образів літературних героїв.



  1. На сучасному етапі розвитку суспільства виховні методи повинні бути зорієнтовані на становлення та розвиток такої особистості, яка б оптимально могла вирішувати складні проблеми, успішно досягати індивідуальних та суспільних цілей, керуючись при цьому моральними нормами.
  2. Красивим має бути слово самого вчителя. Від цього залежить його успіх. Дуже важливо, щоб учень відчував цю красу слова, захоплювався нею, бо це є той елемент, без якого немислиме виховання. Тому на перший план необхідно поставити вироблення в учнів умінь творити словом, втілювати в художнів обрах свої думки, почуття і переживання. Завдання вчителя – навчити учні бачити, сприймати, відчувати, оцінювати прекрасне й творити в повсякденному житті.
  3. Пріоритетне значення надається формуванню в учнів позитивної Я-концепції, моральної свідомості, розвитку їхнього творчого потенціалу, розкриттю індивідуальної своєрідності. Для такої роботи характерна орієнтація на співробітництво, формування довірливих особистісних стосунків, урахування інтересів, емоційних станів і якостей учнів. Література дає взірці прояву як найкращих якостей людини, так і надає можливість побачити найпотворніші прояви людських слабостей. Викладачі літератури, керуючись загальнолюдськими цінностями, повинні допомогти учням вибрати вірний шлях у житті, знайти свою власну життєву позицію.