Рки увійшли матеріали з досвіду Євроклубів та європейської інтеграції навчальних закладів України, а також практичні наробки педагогів навчальних закладів міста

Вид материалаДокументы

Содержание


Загальні збори Клубу
Голова клубу
3.Інформаційно-довідковий матеріал для підготовки і
1957 рік, 18 квітня.
1951 рік, 27 травня.
1954 рік, 20 жовтня.
1954 рік, 21 грудня.
1957рік, 25 березня.
1958 рік, 19 березня.
1959 рік, 20-21 липня.
1961 рік, 18 січня.
1972 рік, 19-21 жовтня.
1973 рік, 1 січня.
1978 рік, 4-5 грудня.
1981 рік, 1 січня.
1986 рік, 29 травня.
1987 рік, 27 жовтня.
1990 рік, 19 червня.
1991 рік, 16-17 грудня.
1993 рік, 1 січня.
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Загальні збори Клубу

§11

Брати участь в загальних зборах Клубу мають право всі члени Клубу. Загальні збори є легітимні при присутності якнайменше половини членів Клубу.

§12

Повноваження загальних зборів:
  1. ухвалення змін в даному статуті;
  2. визначення головних напрямків діяльності Клубу, прийняття плану роботи та суму членських внесків;
  3. обрання Голови Клубу;
  4. прийняття нових членів;
  5. прийняття рішення про розпуск Клубу, кількістю 3/4 голосів від загальної кількості членів Клубу.

§13

Загальні збори членів Клубу відбуваються принаймні один раз на місяць (відповідно до плану роботи), або частіше – за ініціативою голови Клубу чи за пропозицією 1/3 частини клубу.

Рішення загальних зборів приймаються звичайною більшістю голосів.


Голова клубу

§14

Право представляти інтереси Клубу надається Голові Клубу, який презентує клуб. Голова Клубу займається організацією поточної роботи Клубу та головуванням на загальних зборах Клубу.

§15

Голова обирається на загальних зборах Клубу шляхом таємного голосування на однорічний термін.

§16

Повноваження голови клубу припиняються у випадку:
  1. добровільної відмови від виконання функції (обов’язків), оформленої і письмовій формі та представленої на загальних зборах Клубу;
  2. прийняття рішення загальних зборів членів клубу, ухвалене 2/3 голосів від загальної кількості членів клубу;
  3. Припинення членства згідно 10-го параграфу;

§17

Сума та термін збирання членських внесків вирішується на загальних зборах членів Клубу. Відповідальність за зберігання коштів клубу та правильне їх використання лежить на Голові клубу.

§18

Клуб веде бухгалтерію згідно з законами України про ведення бухгалтерської звітності для неприбуткових громадських організацій.


3.Інформаційно-довідковий матеріал для підготовки і

проведення конференцій та семінарів з учнями-старшокласниками

з питань діяльності Європейського Союзу


Коротка історія Європейського Союзу

9 травня 1950 року в п'яту річницю визволення Європи від фашизму міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман звернувся до народів європейських країн із закликом примиритися, об'єднатися на згарищі Другої світової і створити нову модель мирної співпра­ці держав  Європейський Союз, який би ґрунтувався на спільних інтересах і цінностях. Найголовнішими з них було проголошено мир, солідарність, демократію, верховенство права.

Декларація Р. Шумана стала першим кроком на довгому шляху до об'єднання Європи, заклала ідеологічні підвалини ЄС, який сьогодні нараховує 27 держав.

Сьогодні, коли українська держава відраховує другий десяток років своєї незалежності, курс на європейську інтеграцію набуває для нас стратегічного значення. Ми визнаємо загаль­ноєвропейські цінності  свободу, демократію, повагу до прав людини, верховенство права, і сповнені рішучості будувати свою державу на цих засадах.

1957 рік, 18 квітня. Країни «шістки» (Бельгія, Франція, Німеччина, Італія, Люксембург, Нідерланди) підписують у Парижі договір про заснування Європейського об'єднання вугілля та сталі.

1951 рік, 27 травня. У Парижі країни «шістки» підписують договір про створення Європейського оборонного союзу.

1954 рік, 30 серпня. Французький парламент відмовився від участі у договорі про Європейський оборонний союз.

1954 рік, 20 жовтня. У Парижі після завершення Лондонської конференції підписані угоди про зміни в Брюссельському договорі. Західноєвропейський союз починає своє існування.

1954 рік, 21 грудня. Відбулося перше засідання Європейського союзу.

1955 рік, 1-2 червня. На зустрічі в Месині (Італія) міністри закордонних справ країн «шістки» вирішили поглибити інтеграцію країн у сфері економіки.

1957рік, 25 березня. «Шістка» (Бельгія, Франція, Німеччина, Італія, Люксембург, Нідерланди) підписали в Римі договори про створення Європейського співтовариства та Європейського співтовариства з атомної енергетики («Євроатом»).

1958 рік, 19 березня. На засіданні в Страсбурзі (Франція) засновано Європейську Парламентську Асамблею. Її президентом обрано Роберта і Шумана.

1958 рік, 3-4 липня. На конференції в Стресі (Італія) досягнуто домовленості щодо спільної сільськогосподарської політики.

1959 рік, 20-21 липня. Сім країн  членів Організації Європейського Економічного Співробітництва (Австрія, Данія, Норвегія, Португалія, Швеція, Швейцарія та Великобританія) вирішили започаткувати Європейську асоціацію вільної торгівлі. Відповідна концепція була підписана в Стокгольмі 4 січня 1960 року.

1961 рік, 18 січня. У Бонні (Німеччина) відбувся самміт, на якому країни «шістки» започаткували політичний і союз.

1986 рік, 1 липня. Набирає чинності договір про митний союз.

1972 рік, 22 січня. Данія, Ірландія, Норвегія та Великобританія підписують договір про вступ до Європейського Співтовариства.

1972 рік, 19-21 жовтня. На зустрічі на найвищому рівні в Парижі глави держав та урядів Європейського Співтовариства визначили нові сфери діяльності (проведення регіональної, соціальної, енергетичної, соціальної політики та політики щодо охорони навколишнього середовища).

1973 рік, 1 січня. До Європейського Співтовариства приєднуються Данія, Ірландія та Великобританія.

1973 рік, 8 лютого. Засновано Європейську конференцію профспілок.

1978 рік, 4-5 грудня. На засіданні Європейської Ради в Брюсселі прийнято рішення про запровадження єдиної валютної системи.

1979 рік, 13 березня. Європейська Валютна система почала діяти.

1979 рік, 7-10 червня. Відбулися перші вибори до Європейського Парламенту (410 місць).

1981 рік, 1 січня. Греція стає 10 членом Європейського Співтовариства.

1985 рік, 14 червня. Бельгія, Німеччина, Франція, Люксембург та Нідерланди підписують у Шенгені (Люксембург) угоду про скасування прикордонного контролю між цими країнами.

1986 рік, 29 травня. Уперше піднято Європейський прапор.

1986 рік, 11 червня. Європейський парламент, Європейська Рада та Єв­ропейська комісія підписали спільну Декларацію проти расизму та ксенофобії.

1987 рік, 27 жовтня. У Гаазі Західноєвропейський Союз ухвалив програму спільної політики безпеки.

1988 рік, 24 жовтня. Рада Європи приймає рішення про створення Суду першої інстанції Європейського Співтовариства.

1990 рік, 19 червня. Країнами Бенілюксу, Францією та Німеччиною ратифіковано Шенгенську угоду про скасування прикордонного контролю.

Рік.

1990 рік, 19-21 листопада. Глави 34 держав та урядів  учасників кон­ференції з безпеки та співробітництва в Європі підписують на зустрічі в Па­рижі Хартію нової Європи.

1990 рік, 9-10 грудня. На засіданні Європейської Ради у Маастрихті (Ні­дерланди) було прийнято проект договору про Європейський Союз.

1991 рік, 16-17 грудня. Підписано Європейські угоди з Польщею та Чехословаччиною.

1992 рік, 7 лютого. У Маастрихті (Нідерланди) міністри закордонних справ підписують Договір про заснування Європейського Союзу, який набрав чинності листопада 1993 року.

1993 рік, 1 січня. Запровадження єдиного європейського ринку.

1994 рік, 14 червня. У Люксембурзі підписана угода про партнерство, співробітництво між ЄС та Україною.

1994 рік, 24-25 червня. На засіданні Європейської Ради на Карфу (Гре­ція) підписані акти про вступ до ЄС Австрії, Швеції, Фінляндії, Норвегії. Нові угоди між ЄС та Росією.

1997 рік, 2 жовтня. Підписана Амстердамська угода, затвердила запровадження прав працівників, якими мають користуватися усі трудящі в ЄС: свобода пересування, справедлива оплата праці, достойні умови праці, соціальний захист, рівність чоловіків і жінок, достойні умови праці, соціальний захист, рівність чоловіків і жінок, охорона здоров,я, захист дітей, людей літнього віку та інвалідів.

1999 рік, 1 січня. Починає діяти економічний та монетарний союз (ЄМС), валюти країн замінюються на євро, Спільна валюта випускається на валютні ринки.

2001 рік, 11 вересня. У Ялті відбувся самміт Україна  ЄС.

2001 рік, 20 жовтня. Українська де­легація вперше бере участь у роботі Європейської конференції в робочій групі з боротьби з нелегальною міграцією.

2002 рік, 1 січня. Завершений процес запровадження євро. Банкноти та монети євро надходять в обіг у країнах європейської економічної зони.

2004 рік, 1 травня. П’яте розширення ЄС: Чехія, Естонія,Кіпр, Латвія, Литва, Угорщина, Мальта, Польща, Словенія, Словаччина приєднуються до Європейського Союзу.

2007 рік, 1 січня. Шосте розширення ЄС: Болгарія, Румунія приєднуються до ЄС.

2008 рік, 1 січня. Мальта і Кіпр увійшли до єврозони.


Структура Європейського Союзу

Європейський Союз виконує свої обов'язки за допомогою таких органів:
  1. Європейської Комісії.
  2. Європейського Парламенту.
  3. Ради Євросоюзу (Ради міністрів).
  4. Європейської Ради.
  5. Інших інституцій: Європейська Розрахункова палата, Європейський центральний банк, економічно-соціальний комітет, комітет регіонів, економічно-фінансовий комітет, комітет із зайнятості, координаційний комітеті співробітництва між органами поліції і правосуддя, Європейський інвестиційний банк, європейський уповноважений з прав людини Європи, агенції.


Європейська комісія

Це наднаціональний орган ЄС. Дви­гун усієї величезної і складної машини ЄС. Вона є виконавчим органом, єдиним, який має право ініціювати законодавство.

Комісія відстежує дотримання країнами-членами ЄС союзного законодавства.


Європейський Парламент

Ділить з Радою ЄС законодавчу владу. Ухвалення законів, рішень.

Європарламент виконує функцію затвердження Президента Єврокомісії та її Колегії, нагляд за діяльністю Єврокомісії.


Рада ЄС (Рада міністрів)

Це міжурядовий-орган Союзу, наділений найбільшими владними повноваженнями. Він є головним у процесі ухвалення рішень як законодавчих, так і політичних.


Європейська Рада

Не слід її плутати з міжнародною організацією Радою Європи. Європейська Рада не є постійно діючою інституцією Євросоюзу. Назва ця означає зустріч глав держав та урядів країн-членів ЄС, інакше кажучи, самміт ЄС. На Європейській Раді остаточно затверджуються або ж узгоджуються найважливіші, часто історичні для Євросоюзу рішення.


Інституції Євросоюзу

Суд Європейських Співтовариств (Верховний Суд).

Це важлива наднаціональна структура, завданням якої є забезпечення і дотримання права в процесі тлумачення і застосування договорів ЄС.

Європейський омбудсмен  посеред­ник між інституціями ЄС та громадянами країн-членів ЄС.

Євростат  статистичний орган, розповсюджує статистичну інформацію про країни ЄС.

Суд аудиторів  нагляд за належним веденням фінансових справ співтовариства, контроль за доходами та видатками.

Європейська розрахункова палата обирається членами Ради Євросоюзу. Членів  15. В кінці кожного року палата готує звіт, який друкує в спеціальному бюлетені. Складання звітів з окремих питань і надання експертних висновків на вимогу того чи іншого інституту Євросоюзу. Її контролю підлягають усі національні, регіональні та місцеві органи влади та всі організації донорів.

Європейський Національний Банк здійснює валютні операції, управління валютними резервами, забезпечення безперебійного функціонування платіжної системи, зміцнення фінансової системи ЄС.

Економічно-соціальний комітет. Головне завдання комітету  формування та представництво позицій на європейському рівні, зацікавлених сторін при підготовці обов'язкових для виконання рішень.

Комітет регіонів користується правом надавати висновки про позиції з різних питань Європейської інтеграції.

Європол  європейське поліцейське відомство. Ця організація займається наглядом за дотриманням норм європейського права.

Європейські цінності, European values – визначені згідно Повідомлення Комісії COM(2005) 525, окреслюють спільні цінності, що характеризують європейську модель соціально-економічного розвитку в сучасному глобалізованому світі, які базуються на принципах стабільного економічного розвитку, солідарності, згуртованості, поборюванні будь-яких форм дискримінації, адекватних заходах безпеки праці, універсальному доступі до освіти та охорони здоров’я, забезпеченню якісних умов життя та праці, та замученості громадянського суспільства. Ці цінності становлять сутність європейського вибору щодо соціально-орієнтованої ринкової економіки. Одночасно вони відображають той факт, що європейські громадяни мають вищі очікування від держави у порівняні з громадянами Азії, чи Америки, а громадський сектор відіграє більшу роль в організації та фінансуванні національних систем за рахунок урядових витрат, та/або регулювання ринку. Окрім того всі держави-члени ЄС відіграють важливу роль у наданні якісних послуг загального інтересу, які являються ключовою особливістю європейського соціально-економічного розвитку. Також існує добре усталена традиція встановлення соціального діалогу та партнерства між урядом, індустрією та професійними спілками, хоча в різних країнах ЄС можуть існувати суттєві відмінності. На противагу до інших регіонів світу існуючі національні економічні системи підсилюються на рівні спільної європейської політики (стабільна макроекономічна політика, динамізм внутрішнього ринку, соціальний порядок денний та регулярні Трьохсторонні соціальні самміти й соціальна згуртованість, розвиток якої стимулюється структурним фінансуванням ЄС)

Європейський молодіжний парламент (ЄМП)  міжнародна політично нейтральна організація, метою якої є зростання усвідомлення молодими людьми важливості питань, що стосуються Європи, та сприяння отриманню дійсно унікального навчального досвіду. Заснована у 1987 році, організація протягом 17 років пройшла процес зростання та розширення. Сьогодні її робота базується на діяльності більше 30 національних комітетів, які формують мережу в межах і далеко за межами ЄС.

Заснований як пан’європейський проект для шкіл, що поширює та пропагує ідею єдиної Європи та європейського громадянства, Європейський молодіжний парламент зараз функціонує у 32 країнах Європи. Він діє у країнах-членах ЄС, новоприйнятих членах, а також в країнах-сусідах. Європейський молодіжний парламент брав участь у святкуванні значної події. розширення ЄС 01 травня 2004 року, адже й сама його діяльність стала вагомим внеском у поширення європейських цінностей, виховання європейської свідомості, а також формування необхідної платформи для діалогу молоді на теми, актуальні для Європи.

Будучи неприбутковою організацією, ЄМП повністю покладається на роботу волонтерів, більшість із яких є студентами та учнями. Їхня прив’язаність та ентузіазм це саме те, що робить кожну подію в ЄМП особливою, будь то невеличкий регіональний форум чи міжнародна сесія, у якій беруть участь близько 350 делегатів.

Європейський молодіжний парламент щорічно проводить 3 міжнародні сесії, на які приїжджає близько 250 молодих людей з різних частин Європи віком 16-22 років, а також вчителі, які приїжджають, щоб не тільки підтримати делегації, а також обговорювати важливі питання та обмінюватися досвідом та практикою.

Міжнародна молодіжна неурядова громадська організація «Європейський молодіжний парламент Україна» є аполітичною, неприбутковою організацією, що представляє національний комітет Європейського молодіжного парламенту в Україні. Організація зареєстрована Міністерством юстиції України 18 лютого 2002 року, відповідно є повноправним учасником процесу громадянського соціального розвитку в Україні. Де факто, Європейський молодіжний парламент – Україна (надалі – «ЄМП – Україна») успішно функціонує в Україні з 2000 року. ЄМП – Україна є виключно молодіжною ініціативою, заснованою молодими людьми, студентами університетів Києва, організацією, що організована і керується молоддю (віком від 16 до 23 років).

Метою ЄМП – Україна є поширення ідеї інтеграції України у європейське суспільство серед української молоді за допомогою відкритих форумів та діалогу. Окрім ствердження європейських цінностей та підвищення інтересу молодих людей до історії розвитку ЄС, аналізу усіх переваг та недоліків, а також визначення місця України в ЄС та Європі, команда ЄМП – Україна докладає надзвичайних зусиль у самовизначення та самоствердження молоді та забезпечення участі молодих людей у процесі прийняття рішень, що є одним із основних прав людини та шляхом до розбудови демократії та громадянського суспільства.

Всеукраїнська громадська організація «Українська асоціація європейських студій» (УАЄС) була створена у 2006 році за ініціативи учасників ряду міжнародних семінарів і конференцій з євростудій, які проходили у 2005-2006 роках за підтримки Європейської Програми Міжнародного фонду «Відродження». На момент реєстрації Міністерством Юстиції України в лютому 2007 року, УАЄС мала осередки в більшості областей України, кількість яких продовжує зростати.

До Асоціації входять викладачі та дослідники європейської інтеграції, членами УАЄС також є представники проєвропейського громадянського суспільства, які реалізують проекти неформальної освіти в галузі євростудій, підтримують розвиток євроклубівського руху, надають експертну підтримку євроінтеграційним процесам на національному, регіональному та місцевому рівнях.

У зв’язку з прийняттям державних цільових програм у сфері євроінтеграції на 2008-2011 роки та початком реалізації Асоціацією нових проектів, УАЄС активізує кампанію із залучення нових перспективних членів і партнерів.

Серед досягнень УАЄС за минулий рік – успішна реалізація проектів за підтримки Європейської програми МФ «Відродження» – з консультування української урядової делегації на переговорах з Європейським Союзом щодо нової базової угоди, проведення Української школи європейської інтеграції на базі Національної академії державного управління при Президентові України, а також ІІ Всеукраїнського Конгресу євростудій (спільно з Британською Радою в Україні). Асоціація перемогла у глобальному конкурсі проектів за Програмою Європейського Союзу ім. Жана Моне, виграла тендер Представництва Єврокомісії в Україні на реалізацію в 2008-2009 роках загальнонаціонального проекту «Підтримка мережі Євроклубів України».


Етапи розширення ЄС

У Європейському Союзі вже відбулося 6 окремих розширень (в 1973, 1981, 1986, 1995 та 2004 роках).

1951 рік. «Шістка» (Бельгія, Франція, Німеччина, Італія, Люксембург, Нідерланди) підписує у Парижі договір про заснування європейського об'єднання вугілля і сталі.

1973 рік. 1 січня до ЄС приєднується Данія, Ірландія та Великобританія.

1981 рік. Греція стає 10 членом ЄС.

1986 рік. До ЄС приєднується Іспанія та Португалія. На засіданні Європейської ради на Корфу (Греція) підписаний акт про вступ до ЄС Австрії, Швеції, Фінляндії і Норвегії.

2004 рік, 1 травня. До ЄС увійшло 10 країн: Естонія, Латвія, Литва, Поль­ща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Мальта та Кіпр. Таким чином, ЄС виріс з 6 до 27 держав.


Україна та ЄС

1994 рік, 14 червня. У Люксембурзі підписана угода про партнерство, співробітництво між ЄС і Україною.

1995 рік, листопад. ЄС ухвалив спільну стратегію щодо України.

1996 рік, грудень. ЄС ухвалив план-дій, які висловлювали підтримку незалежності територіальної цілісності, демократичним, політичним та економічним перетворенням в Україні та її інтеграцію до світової економіки.

1996 рік, листопад. Тимчасова угода про торгівлю, яка узгоджувала основні принципи торгової політики між ЄС та Україною (правила режиму найбільшого сприяння, національний режим, принцип протекціонізму за рахунок митних тарифів, стандартні правила COT стосовно митної оцінки товарів, правила щодо транзиту).

1996 рік, вересень. Індикативна Програма Тасіс на період до 1999 року.

1998 рік, 11 червня. Указ Президента України № 615/98. Схвалено стратегію-інтеграцію України до ЄС, розраховану на період до 2007 року, яка проголошувала стратегічною метою набуття Україною повноправного членства ЄС, в отриманні статусу асоційованого члена ЄС головним зовнішньополітичним пріоритетом України.

2000 рік, 14 вересня. Указ Президента України № 1072/2000 затверджує конкретну програму інтеграцію України до ЄС, яка мала стати головним інструментом загальної стратегії на шляхах наближення України до ЄС за всіма видами співробітництва.

2001 рік, 11 вересня. У Ялті відбувся самміт «Україна  ЄС».

2001 рік, 20 жовтня. Українська делегація вперше бере участь у роботі Європейської конференції в робочій групі з боротьби з нелегальною міграцією.


Державна цільова програма інформування громадськості

з питань європейської інтеграції України на 2008-2011 роки


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ


ПОСТАНОВА