Результати моніторингу діяльності професійно-технічних навчальних закладів Закарпатської області (за 2008-2010 рр.)

Вид материала

Документы

Содержание 489 одиниць (74%) 245 учнів з числа сиріт та позбавлених батьківського піклування, 69 14 нових професій (з ліцензованим обсягом 690 осіб), однак з 5 Контингент, як правило, формувався за кількісними показниками випускників минулих років. 923 випускники ПТНЗ (12,1 36 майстрів виробничого навчання, що становить 7,7% від загальної кількості майстрів виробничого навчання). Зокрема, у ВПУ №34 м 346 кваліфікованих робітників будівельної галузі. Однак, всього 109 83,8%. Забезпеченість учнів підручниками спецдисциплін складає в середньому 57,4 70,6%. Протягом 2008-2010 рр. у всіх 13 ПТНЗ наявне мультимедійне обладнання 190 педпрацівників ПТНЗ області за останні чотири роки пройшли курси за програмою Intel. „Навчання для майбутнього”, що складає

Подобный материал:

• Інформація щодо спільної роботи професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних, 96.29kb.
• Міністерство освіти І науки україни навчально-методичний центр професійно-технічної, 565.22kb.
• Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти, 1466.42kb.
• Про перспективи розвитку, 120.25kb.
• Програма для професійно-технічних навчальних закладів Пояснювальна записка, 387.23kb.
• Психолого-педагогічні аспекти формування громадянського самовизначення учнів професійно-технічних, 185.14kb.
• «Результати впровадження Державних стандартів професійно-технічної освіти в навчальний, 13.31kb.
• Книга адресована широкій аудиторії: керівникам навчальних закладів, заступникам з навчально-виховної, 3776.86kb.
• Р м. Одеса №565 од про проведення конкурс, 51.72kb.
• Аналіз забезпечення комп’ютерною технікою професійно-технічних навчальних закладів, 128.57kb.

Результати моніторингу діяльності

професійно-технічних навчальних закладів

Закарпатської області (за 2008-2010 рр.)


На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 30.12.2010 року №1314 „Про усунення порушень у сфері використання бюджетних коштів за наслідками аудиту Рахункової палати України”, наказу управління освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації від 20.02.2011 року №39 „Про моніторинг діяльності професійно-технічних навчальних закладів”, з метою вивчення ефективності функціонування професійно-технічних навчальних закладів області було здійснено моніторинг діяльності 18 професійно-технічних навчальних закладів державної форми власності.

Серед питань, які аналізувалися в ході моніторингу, були питання стану матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного забезпечення, а також окремі аспекти фінансово-господарської діяльності навчальних закладів.

Слід відмітити, що більшість навчальних закладів активно вирішують проблеми, пов’язані з підготовкою кваліфікованих робітників. Протягом останніх трьох-п’яти років вдалося вирішити питання підвищення організації навчально-виробничого процесу, якісної підготовки кваліфікованих робітників, покращення наявної навчально-матеріальної бази, запровадження навчання за новими Державними стандартами професійно-технічної освіти та Збірниками робочої навчально-плануючої документації тощо.

Разом з тим, не вдалося подолати низку негативних тенденцій, упущень та порушень, що продовжують існувати в окремих навчальних закладах. Серед них найбільш поширені:

• невідповідність матеріально-технічної бази, фізичний та моральний знос обладнання, машин, механізмів;
  
• погіршення кадрового потенціалу педагогічних працівників окремих навчальних закладів;
  
• низький рівень навчально-методичного забезпечення;
  
• відсутність аналізу ринку праці для формування держзамовлення і, як наслідок, проблеми з працевлаштуванням випускників;
  
• певні порушення в організації навчально-виробничого процесу, веденні навчально-плануючої документації.
  

У ході моніторингу встановлена наявність відповідних установчих документів, а саме: статутів, свідоцтв про державну реєстрацію юридичної особи, довідок про включення до Єдиного державного реєстру, свідоцтв на право власності на нерухоме майно, державних актів на право постійного користування землею у всіх навчальних закладах.

Встановлено, що будівлі навчальних закладів займають площу 154792,6 м², з якої в навчальному процесі використовується 110353,9 м², що складає 71,3%.

Слід відмітити, що згідно з дозволами Міністерства освіти і науки України професійно-технічні навчальні заклади здають частину приміщень в оренду, а саме 3196,6 м² (2,1% від загальної площі будівель).

14 із 18 навчальних закладів мають учнівські гуртожитки, загальна проектна потужність яких розрахована на 3142 місця. Станом на 01.02.2011 р. у них проживає 1281 учень, що становить близько 40% від проектної потужності. Однак виявлено, що в порушення діючих нормативно-правових вимог в учнівських гуртожитках шести закладів проживає 479 посторонніх осіб, що складає 16% від проектної потужності, а 44% площ гуртожитків взагалі не використовується.

У навчально-виробничий процес ПТНЗ задіяні 552 навчальні приміщення (343 кабінети, 150 майстерень виробничого навчання, 59 лабораторій), загальною площею 43682,6 м² (не використовується 8257,2 м², що становить 18,9 %).

Із загальної кількості кабінетів 161 використовується для викладання загальноосвітніх дисциплін, 31 – загальнопрофесійної підготовки, 151 – професійно-теоретичної підготовки. Моніторингом встановлено значну кількість суміщених кабінетів – 77 (19,6% від загальної кількості кабінетів).

У середньому забезпеченість навчальними кабінетами, лабораторіями, майстернями виробничого навчання відповідно до ДС ПТО у ПТНЗ області становить 68%.

На обліку у ПТНЗ області станом на 01.02. 2011 р. є 711 комп’ютерів, з них використовуються 662 комп’ютери. У зв ’язку з фізичним та моральним зносом не використовуються 49, з них – 11 в Ужгородському професійному машинобудівному ліцеї, 38 – в Ужгородському вищому комерційному училищі КНТЕУ.

Комп’ютерна техніка у ПТНЗ використовується:

- безпосередньо у навчальному процесі – 489 одиниць (74%);

- у навчально-виховному та методичному забезпеченні (методичних кабінетах, бібліотеках) – 39 (6%);

- у службових цілях (управлінському процесі) – 134 (20%).

Кількість комп’ютерної техніки, що використовується у службових цілях, свідчить про зростання ролі інформаційно-комунікаційних технологій в управлінському процесі. Використання у службових кабінетах, бухгалтерії комп’ютерної техніки, електронної пошти, програми Skype збільшує швидкість подачі та прийому інформації, значно спрощує обмін оперативними даними.

Аналізом встановлено, що співвідношення кількості учнів до наявних персональних комп’ютерів складає 1 до 18 (середнє співвідношення по Україні складає 1 до 15). Також встановлено, що частиною ПТНЗ не дотримуються вимоги щодо нормативної кількості комп’ютерів при комплектуванні кабінетів інформатики, інформаційних технологій та лабораторій. Так, в Ужгородському професійному ліцеї середній показник забезпечення комп’ютерною технічкою складає 33% від нормативу, що знижує якість підготовки з окремих професій.

На підставі аналізу, встановлено, що за 2008-2010 роки навчально-матеріальна база поповнювалася з різних джерел фінансування, зокрема, за рахунок державного, місцевого бюджетів, власних надходжень та благодійної допомоги.

Позитивним є те, що в останні роки зросли надходження з місцевих бюджетів, зокрема у 2008-2010 рр. було профінансовано закупівлю інструменту, обладнання, станків, механізмів.

Загальна сума поповнень, яка витрачена на придбання сучасного обладнання та інструментів для навчальних закладів, за останні три роки склала 1 млн 342 тис. грн., але % коштів, які витрачаються на покращення матеріально-технічної бази у структурі надходжень, продовжує бути незначим – 10,6% від усіх надходжень. Крім того, є тенденція до зменшення цих сум у порівнянні з 2008 р., зокрема, у 2008 р. – 604,4 тис. грн., 2009 р. – 219, 1 тис. грн., 2010 р. – 518,5 тис. грн.

Моніторингом виявлено, що більшість професійно-технічних навчальних закладів розташовані у типових комплексах з проектною потужністю 720 учнів, і лише окремі – у пристосованих приміщеннях з проектною потужністю від 350 до 600 учнів. Загальна проектна потужність будівель складає 11400 учнівських місць, а наявний контингент станом на 01.02.2011 р. – 8375 учнів, що становить 73,5%. Із них 1887 – на базі повної загальної середньої, 6488 – на базі базової загальної середньої освіти з одержанням повної загальної середньої освіти.

У ПТНЗ області навчається 245 учнів з числа сиріт та позбавлених батьківського піклування, 69 – з обмеженими фізичними можливостями.

Моніторингом встановлено також, що формування учнівського контингенту здійснюється відповідно до плану держзамовлення, у відповідності з яким навчальні заклади здійснюють професійну підготовку із 46 професій із ліцензованим обсягом 6765 учнів (87,3 %) із наявних 66 проліцензованих професій із загальним ліцензованим обсягом 7745 осіб.

Протягом 2008-2010 рр. у ПТНЗ області впроваджено 14 нових професій (з ліцензованим обсягом 690 осіб), однак з 5 запроваджених професій навчання так і не здійснювалося. Це свідчить про відсутність грунтовного аналізу ринку праці, конкретних потреб галузей економіки області у робітничих кадрах, неефективність видатків навчальних закладів (зокрема, на створення матеріально-технічної бази для нових професій), відсутність відповідної профорієнтаційної роботи серед шкільної молоді тощо.

Контингент, як правило, формувався за кількісними показниками випускників минулих років.

Аналізом встановлено, що цілий ряд навчальних закладів (зокрема, Ужгородський професійний машинобудівний ліцей – 53%, Мукачівський професійний ліцей сфери послуг – 57,9%, ПТУ №33 смт В.Березний – 59,4%) здійснював набір учнів значно нижчий від проектної потужності, що, як результат, приводило до підвищення собівартості підготовки робітників, неефективного використання основних фондів, збільшення видатків на утримання навчальних будівель.

Слід відмітити, що з 2009 року в області розпочався процес оптимізації мережі, внаслідок якого зменшилася кількість навчальних закладів, збільшилася наповнюваність окремих з них, відбулося часткове перепрофілювання. Так, у зв’язку з реорганізацією, згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 04.06.2009р. №481, з 01.07.2009 року ліквідовано Мукачівський професійний будівельний ліцей і професійно-технічне училище № 7 м. Мукачева. На їх базі створено державний навчальний заклад «Мукачівський професійний ліцей». Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 04.06.2009р. №485 ліквідовано Воловецький професійний ліцей шляхом злиття Воловецького професійного ліцею та Свалявського професійного будівельного ліцею.

За результатами моніторингу встановлено, що за 2008-2010 рр. відраховано 832 учні (7,5% від загальної кількості випускників) без видачі документів про здобуття професійної освіти, що в середньому за рік складає 277 учнів, що за чисельністю практично відповідає мінімальному навчальному закладу. А це, в свою чергу, означає, що кожного року неефективно використовується близько 2 623, 8 тис. грн. коштів державного бюджету.

Крім того, аналіз видачі документів про професійно-технічну освіту засвідчив, що за останні три роки видано 95 свідоцтв про присвоєння робітничої кваліфікації (учням, які не завершили повного курсу навчання), що становить 1,2% від кількості випускників. Найбільше видано свідоцтв в Ужгородському професійному машинобудівному ліцеї – 26 (7,6%).

Аналіз рівня кваліфікації показав, що за три роки 923 випускники ПТНЗ (12,1% від кількості випускників) отримали робітничий розряд нижчий від розрядів, визначених навчальними планами і програмами з відповідних професій, що свідчить про неякісну підготовку кваліфікованих робітників в окремих навчальних закладах. Зокрема, у ПТУ №33 смт В. Березний – 173 (39,2% від загальної кількості випускників), у Свалявському професійному будівельному ліцеї – 238 (38,4%), ДПТНЗ «Білківський професійний аграрний ліцей» – 89 (22,1%).

Здійсненим моніторингом встановлено, що навчальні заклади укомплектовані керівними та педагогічними кадрами, згідно зі штатними розписами. Навчальний процес забезпечують 980 педагогічних працівників (при потребі 1118), що складає 87,7%. Однак, в окремих навчальних закладах освіта педагогічних працівників не відповідає нормативним вимогам, зокрема, невідповідна базова освіта у 39 педагогів (3,98%), фахова – у 46 (4,69%). Зокрема, у ВПУ №34 м. Виноградів невідповідна базова освіта у 16 педпрацівників (41% від усіх педпрацівників з невідповідною освітою) та невідповідна фахова – у 10 (21,7%), Свалявському професійному будівельному ліцеї невідповідна базова освіта у 5 (12,8%), невідповідна фахова – у 6 (13%).

У частини майстрів виробничого навчання відсутні робітничий розряд або рівень кваліфікації нижчий від необхідного (у 36 майстрів виробничого навчання, що становить 7,7% від загальної кількості майстрів виробничого навчання). Зокрема, у ВПУ №34 м. Виноградів – у 12 майстрів виробничого навчання (33,3% від усіх майстрів виробничого навчання з невідповідною робітничою кваліфікацією), у Мукачівському професійному ліцей сфери послуг – у 9 (24,9%).

Проблемним залишається підвищення кваліфікації, стажування майстрів виробничого навчання відповідно до наказів МОН України від 14.08.09р. №749 та від 29.12.2009 р. № 1238.

В окремих закладах зафіксовано відсутність проходження стажування майстрів виробничого навчання за останні три роки, а саме в Ужгородському професійному машинобудівному ліцеї, Ужгородському ВКУ КНТЕУ, Берегівському професійному ліцеї сфери послуг, Ужгородському професійному ліцеї, ДПТНЗ «Мукачівський професійний аграрний ліцей ім. М.Данканича», ПТУ №33 смт В. Березний, ВПУ №34 м. Виноградів.

Моніторингом виявлено також високий показник плинності кадрів в окремих навчальних закладах за останні 3 роки, зокрема, в Ужгородському професійному машинобудівному ліцеї – 16% працівників за цей період звільнились з роботи.

Аналіз організації навчально-виробничого процесу показав, що він здійснюється у відповідності до вимог «Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 30.05.2006 р. №419.

Моніторингом встановлено, що ПТНЗ забезпечені відповідними нормативно-правовими документами, що регламентують навчально-виробничий процес.

Навчальний процес здійснюється на підставі планів роботи навчальних закладів на рік, за робочими навчальними планами і програмами, затвердженими в установленому порядку. У 2010/2011 н.р. у ПТНЗ області здійснюється підготовка кваліфікованих робітників із 46 професій, із них – 43 за затвердженими ДС ПТО, а з 3 – за проектами.

Надходження від виробничої діяльності учнів у навчальних майстернях відповідно склали у 2008 році – 333,4 тис. грн; у 2009 році – 333,7 тис. грн; у 2010 році – 420,4 тис. грн.

Надходження від виробничої практики склали: у 2008 році – 1223,9 тис. грн; у 2009 році – 1265,3 тис. грн; у 2010 році – 1913,7тис. грн, що в розрізі на 1-го учня становить: у 2008 р. –382 грн, 2009 р. – 366 грн, 2010 р. – 485 грн.

Загалом, помітною є незначна тенденція до зростання надходжень від виробничої діяльності та надання платних послуг навчальними закладами, збільшуються суми надходжень від виробничої практики.

Однак, в окремих закладах за останні 3 роки відсутні надходження від виробничої діяльності, зокрема, в Ужгородському професійному машинобудівному ліцеї, Хустському професійному ліцеї, Берегівському професійному ліцеї сфери послуг, ДПТНЗ «Мукачівський професійний аграрний ліцей ім. М. Данканича», ДПТНЗ «Білківський професійний аграрний ліцей».

Гострим залишається питання працевлаштування випускників ПТНЗ. Моніторинг виявив низький рівень працевлаштування практично з усіх професій майже у всіх навчальних закладах. Існують розбіжності у кількісних даних про працевлаштування випускників. Зокрема, за статистичними даними навчальних закладів серед 3843 випускників працевлаштованими після завершення навчання були 2423 колишні учні (63,1%), непрацевлаштованими – 1420 (36,9%). Цей показник працевлаштуванням є близьким до середнього показника по Україні.

Однак, під час здійснення вибіркового аналізу підтверджуючих працевлаштування документів (а саме: виписки з наказів про прийняття на роботу або копії трудової угоди, завіреної в центрі зайнятості) встановлено, що всього 785 випускників змогли документально підтвердити офіційне працевлаштування за здобутою професією, що складає 20,4% від загальної кількості випускників.

Моніторингом виявлено, що в деяких закладах, зокрема, в Ужгородському ВПУ ТТХ та ДПТНЗ «Мукачівський професійний аграрний ліцей ім. М. Данканича», взагалі відсутні документи, що підтверджують працевлаштування.

Аналіз рівня працевлаштування виявив проблеми з працевлаштуванням навіть з «престижних» професій, які користуються попитом у вступників до ПТНЗ. Зокрема, з професії слюсар з ремонту автомобілів у 2009/2010 н.р. здійснено випуск 399 учнів у 10-и ПТНЗ області. Однак, при аналізі документів, які підтверджують офіційне працевлаштування виявилось, що всього 50 випускників працюють за професією слюсар з ремонту автомобілів (всього 12,5%). Отже, з групи з 30 учнів працює в середньому 3-4 випускники. Це ще раз ставить питання щодо ефективності витрачання бюджетних коштів.

Проблемною залишається ситуація із працевлаштуванням випускників, які здобули професії, що відносяться до сфери послуг та торгівлі і громадського харчування (офіціант, бармен, кухар, кондитер, пекар, швачка, кравець, перукар (перукар-модельєр), манікюрник, педикюрник, продавець продовольчих та продавець непродовольчих товарів).

Кваліфікованих робітників з професій, що відносяться до сфери послуг та торгівлі і громадського харчування, готують у 13 ПТНЗ області. Випуск у 2009/2010 навчальному році склав 1215 учнів. Однак, документально підтвердити працевлаштування змогли всього 170 з них (13,9%). Тут існує значний % так званого «сірого» працевлаштування.

Ці ж проблеми існують серед випускників з професій будівельної галузі. У 9 ПТНЗ області у 2009/2010 н.р. підготовлено 346 кваліфікованих робітників будівельної галузі. Однак, всього 109 випускників (31,5%) цього напрямку офіційно працевлаштовані.

Основні причини низького рівня працевлаштування – надлишок кваліфікованих робітників з окремих професій, недостатня якість професійної підготовки випускників, низький рівень роботи у ПТНЗ з вивчення потреб регіонального ринку праці при формуванні держзамовлення, а також відмова роботодавців офіційно працевлаштовувати випускників.

Під час моніторингу вивчався і стан методичної роботи, яка здійснюється в ПТНЗ відповідно до Положення про методичну роботу у професійно-технічному навчальному закладі, планів роботи на рік, планів роботи методичних комісій.

Виявлено, що в окремих ПТНЗ методична робота ведеться безсистемно та є низькоефективною. Зокрема, у ПТУ №33 смт В. Березний педагогічний колектив працює над єдиною методичною проблемою ще з 2003 року, але результат відсутній, що свідчить про недостатній контроль з боку методичної служби та керівництва закладу.

Робота педагогічних рад проводиться відповідно до затвердженого плану.

Забезпеченість підручниками ПТНЗ для учнів із предметів загальноосвітньої підготовки становить 83,8%. Забезпеченість учнів підручниками спецдисциплін складає в середньому 57,4%.

Комплексно-методичне забезпечення предметів і професій в цілому складає 70,6%.

Протягом 2008-2010 рр. у всіх ПТНЗ створені власні веб-сайти, структура та дизайн більшсті з яких за цей період оновлюється, здійснюється інформаційне поповнення. Однак, зовнішній вигляд та внутрішнє наповнення окремих з них потребує доопрацювання. Зокрема, структура веб-сайту Ужгородського професійного машинобудівного ліцею не дозволяє вносити до нього нову інформацію.

У 13 ПТНЗ наявне мультимедійне обладнання, крім Ужгородського професійного машинобудівного ліцею, Берегівського професійного ліцею сфери послуг, Тячівського професійного ліцею, ДПТНЗ «Білківський професійний аграрний ліцей», ПТУ №33 смт В.Березний.

190 педпрацівників ПТНЗ області за останні чотири роки пройшли курси за програмою Intel. „Навчання для майбутнього”, що складає 26,4 % від загальної кількості педпрацівників.

Моніторингом досліджено рівень володіння комп’ютерною грамотністю педагогічних працівників ПТНЗ: не володіє або володіє на низькому рівні 34% педпрацівників, на середньому рівні – 45%, на високому рівні – 21%.

Моніторинг виявив, що для здійснення контролю за навчально-виховним процесом у навчальних закладах складено графіки внутрішньоліцейного (внутрішньоучилищного) контролю, з яким ознайомлені педпрацівники.

Перевірка журналів теоретичного і виробничого навчання здійснюється керівництвом, як правило, раз в 2 місяці. Однак, наслідки перевірки у більшості закладів не відображаються наказами.

З метою отримання достовірної інформації щодо рівня знань, умінь та навичок учнів проводяться планові директорські контрольні роботи. Адміністрацією навчальних закладів здійснюється аналіз та розробляються заходи за результатами контрольних зрізів знань з метою підвищення знань учнів. Ведуться журнали обліку пропущених та замінених уроків, де фіксуються заміни уроків, зумовлені відрядженнями, курсами підвищення кваліфікації, лікарняними листами, заявами педпрацівників.

Разом з тим встановлено наявність цілого ряду порушень в організації навчального процесу, відхилення розкладу занять, графіку навчального процесу, виявлено ряд недоліків під час ведення журналів, журнали обліку навчання ведуться неохайно, відсутній контроль за веденням журналів з боку адміністрації, облік відвідування в журналах свідчить, що в окремих навчальних закладах практично відсутньо до 35-40% учнів, відсутній внутріліцейний (внутріучилищний) контроль, не проводяться директорські контрольні роботи, порушуються добір та розстановка педагогічних кадрів, рішення педрад не впливають на якість підготовки робітників. Майстерні використовуються не на всю потужність, професійне навчання здійснюється без виготовлення корисної продукції, передвипускна практика часто проводиться на безоплатних робочих місцях тощо.

Це свідчить про неефективну роботу педагогічних колективів окремих навчальних закладів.

Керівництвом окремих ПТНЗ недостатня увага приділяється аналізу питань, що впливають на ефективність діяльності закладу. Окремі керівники закладів, а особливо керівники структурних підрозділів, не завжди володіють нормативними документами з питань організації навчально-виробничого процесу, не володіють фактичною ситуацією на ділянках, за які відповідають за посадовими обов’язками. Контроль за навчально-виробничим процесом та його аналіз здійснюється поверхово, з висновками та пропозиціями викладачі та майстри виробничого навчання не ознайомлюються. До відома педагогічних працівників ПТНЗ не завжди доводяться питання, що розглядались на нарадах та засіданнях методичних секцій директорів, заступників директорів, методистів, відсутня системність проведення інструктивних нарад у навчальних закладах.

На засіданнях педагогічних рад матеріали з вивчення навчально-виробничого процесу готуються поверхово, виносяться на обговорення проблеми та питання, не завжди актуальні для закладу, рішення приймаються неконкретні, не здійснюється контроль за виконанням попередніх рішень.

Здійснено моніторинг та проаналізовано стан фінансово-господарської діяльності та визначено шляхи та можливості її покращення.


Висновки:

Моніторинг виявив цілий ряд недоліків і порушень в організації навчального процесу та ще раз підтвердив наявність проблем у діяльності професійно-технічної освіти області, зокрема:

• відсутність аналізу ринку праці, і, як наслідок – низький рівень працевлаштування;
  
• відсутність угод на підготовку кваліфікованих робітників із чітко визначеними правами та обов’язками сторін;
  
• недостатня співпраця з центром зайнятості, фізичними та юридичними особами з підготовки кваліфікованих робітників, необхідних ринку праці;
  
• недостатня наповнюваність навчальних закладів, що в середньому складає 73,5% від проектної потужності ПТНЗ, і, як наслідок, – збільшення собівартості підготовки одного робітника;
  
• недостатнє та неефективне використання наявних площ будівель навчальних закладів (на 71,3%) та навчальних приміщень (18,9% не використовуються за призначенням);
  
• низька забезпеченість навчальними кабінетами, лабораторіями, майстернями виробничого навчання відповідно до ДС ПТО (68%);
  
• 19,6% навчальних кабінетів є суміщеними;
  
• низький рівень оснащення та обладнання лабораторій і майстерень;
  
• низький рівень забезпеченості комп’ютерною технікою;
  
• неукомплектованість штатів більшості навчальних закладів;
  
• погіршення якості кадрового потенціалу педагогічних працівників окремих навчальних закладів (невідповідність робітничої кваліфікації у частини майстрів виробничого навчання, невідповідність фахової та базової освіти окремих педагогічних працівників, відсутність робітничих розрядів в окремих майстрів виробничого навчання, недостатній рівень або взагалі відсутність стажування, підвищення кваліфікації);
  
• низька якість підготовки з окремих професій;
  
• незадовільний рівень надходжень від надання послуг майстернями та навчально-виробничої діяльності;
  
• низький рівень працевлаштування з усіх професій;
  
• значна кількість відрахованих учнів у ПТНЗ (7,5%);
  
• низький рівень комплексно-методичного забезпечення з окремих предметів та професій;
  
• неналежний контроль за організацією навчального процесу та ефективністю діяльності навчального закладу.
  

Більш детальний моніторинг щодо окремих напрямків діяльності професійно-технічних навчальних закладів буде подано в окремих аналітичних дослідженнях.