Книга адресована широкій аудиторії: керівникам навчальних закладів, заступникам з навчально-виховної роботи, методистам, класним керівникам, соціальним педагогам навчальних закладів,
| Вид материала | Книга |
- Методичні рекомендації на допомогу керівникам загальноосвітніх навчальних закладів, 188.52kb.
- Укладач: Ватульова О. Г., методист нмц рецензенти, 627.92kb.
- Методичні рекомендації щодо оформлення навчальних кабінетів з базових дисциплін у загальноосвітніх, 118.29kb.
- Методичні рекомендації щодо оформлення навчального кабінету із зарубіжної літератури, 311.79kb.
- Методичні рекомендації щодо оформлення навчального кабінету біології, 482.62kb.
- Методичні рекомендації на допомогу керівникам загальноосвітніх навчальних закладів, 172.26kb.
- Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів!, 49.92kb.
- Методичні рекомендації розроблені в ідповідно до "Положення про проведення практики, 189.63kb.
- Інформація щодо спільної роботи професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних, 96.29kb.
- Немирівська районна державна адміністрація, 26.64kb.
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ
АДМІНІСТРАЦІЇ
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР
ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ
Збірка
сценаріїв до свят,
в
иховних годин та інформаційних хвилинокХмельницький 2011
Збірка сценаріїв до свят, виховних годин та інформаційних хвилинок подані у даному збірнику, розроблені культорганізатором Хмельницького державного центру естетичного виховання учнівської молоді Дудкою Ю.В., були рекомендовані педагогічним колективом ХДЦЕВУМ для проведення у професійно-технічних навчальних закладах області протягом навчального року.
Книга адресована широкій аудиторії: керівникам навчальних закладів, заступникам з навчально–виховної роботи, методистам, класним керівникам, соціальним педагогам навчальних закладів, художнім кервникам, студентам, учням та усім хто цікавиться організацією культурно-масових заходів.
Упорядник: Дудка Ю.В. – культорганізатор Хмельницького державного центру естетичного виховання учнівської молоді
Коректор: Мішина Л.А. – завідувач відділу організаційно-масової роботи Хмельницького державного центру естетичного виховання учнівської молоді
ПЕРЕДМОВА
В умовах розбудови держави перед навчальними закладами стоїть складне і відповідальне завдання – виховати високоморальне національно свідоме підростаюче покоління, патріотів своєї Батьківщини, свій народ, свою культуру. Педагогічні колективи здійснюють це як на уроках, так і в позаурочний час.
Все, що закладається учням в період навчання і виховання в професійно-технічних навчальних закладах визначає в подальшому успіх процесу формування особистості, її світогляду і загального розвитку. Набуті в період навчання особистісні якості, знання, уміння і навички не тільки забезпечують основу навчання і виховання молоді, а й значною мірою визначають якості практичної, громадської діяльності дорослої людини. Формування творчої особистості нерозривно пов’язане із відродженням нації, демократизацією та гуманізацією суспільства, поглибленням самоуправління народу.
Це обумовлює новий підхід до виховання учнівської молоді. Виникла соціальна проблема у формуванні творчої особистості, яка б змогла розв’язати як щоденні, так і масштабні завдання, що забезпечують не просто виживання, а прогрес нації.
Визначальним у виховані є уявлення про людину як про «творчу особистість, яка самостійно обирає свої дії, рішення, досягає суттєвого рівня розумового розвитку, професійності, здатна до нестандартних дій, усвідомлює власну відповідальність перед собою, колективом, суспільством…»
Ще на початку ХХ століття видатний психолог і педагог, професор Василь Васильович Зеньковский зазначав, що джерело творчої сили в людині пов'язане не з інтелектом, не з отриманими знаннями: «творчі надра душі, творчі її сили пов'язані саме з емоційною сферою, звідки і випромінюється творча енергія, що зігріває і одушевляє роботу розуму і нашу активність».
Ефективність формування творчої особистості в навчально-виховному процесі, безперечно, підвищується, якщо учнів залучати до організаційно-масової роботи навчального закладу.
Проведення різноманітних свят, конкурсів, вечорів, круглих столів, виховних заходів, інформаційних хвилинок в професійно-технічних навчальних закладах має величезне як освітнє, пізнавальне так і виховне значення. Участь у громадському житті навчального закладу дає молоді змогу самореалізуватись.
Сценарії до свят, виховні години та інформаційні хвилинки подані у даному збірнику, розроблені культорганізатором Хмельницького державного центру естетичного виховання учнівської молоді Дудкою Ю.В., були рекомендовані педагогічним колективом ХДЦЕВУМ для проведення у професійно-технічних навчальних закладах області протягом навчального року.
Сценарії свят
Жінка. Мати. Берегиня.
Оформлення сцени: рушники, квіти, столи прикрашені вишитими серветками, на чільному місці портрет жінки з немовлям. На стінах — плакати з висловлюваннями видатних людей про матір.
Звучить пісня про весну, на сцену виходять ведучі.
Ведучий 1 Сьогодні у цій залі свято
Ми дуже раді всіх вітати!
І сподіваємось, що кожен
Для себе щось узяти зможе.
Хтось настрій добрий запозичить,
Бо посмішка усім нам личить,
Хтось слову доброму зрадіє,
Бо про добро усі ми мрієм.
Та починати вже нам час,
Сюди запросили ми вас.
Аби всім разом у дружнім колі,
Сердечно й щиро привітати
З сьогоднішнім маминим святом
(Пісня “Україно моя, рідна мати моя.”)
Ведучий 2 Українська жінка в усі часи славилась своєю чарівною вродою, ніжністю, тендітністю.
Я не цвіт, не зоря, не сніжинка –
Це прекрасні природи витвори!
Я сильна слабка жінка –
Саме так – з великої літери!
Ведучий 3 Ці слова може сказати про себе кожна з вас, бо ваша жіноча доля заслуговує на повагу.
Ведучий 4 Жінка - це у першу чергу матір. А сила материнської любові ще не пізнана до кінця, хоч оспівана у сотнях, а може, тисячах поетичних творів.
Ведучий 1 Є у кожної дитини
Матінка едина;
Та, що любить нас і дбає.
Розуму навчає.
Є у кожної дитини,
Навіть сиротини -,
Наша мати солов'їна —
рідна Україна.
І у кожному серденьку
Є і буде жити
Божа Мати — наша Неньта,
Мати всього світу.
Ведучий 2 Мама... Це перше слово, яке з радісною усмішкою вимовляє дитина.
Ведучий 3 Матір у всі віки шанували, любили, звеличували, бо протягом багатьох років супроводжують нас у житті її ласка і турбота.
Ведучий 4 Як добре нам жити і знати,
І вірити, друзі, весь час,
Що кращого слова, ніж мати
Немає у світі для нас!
Ведучий 1 Воно ніби сонця усмішка,
Неначе дитинства привіт,
Де рідна домівка і книжка
З якої побачили світ.
Ведучий 2 Кому ж ми заграєм, кому заспіваєм
Знають це дитячі чистії серденька.
Нині вам подяка, любі наші мами,
Хай благословенна буде кожна ненька!
Пісня "Мати наша,мати!" на слова М.Підгірянки.
Ведучий 3 Мама - це перша особа, із ким знайомимося, прийшовши в цей світ. Згодом коло першого знайомства розширюється відчуттям любові до нас інших рідних, своєї сім'ї. Пізнаємо любов бабусі, любов хресної матері. Саме вони є найнадійнішою нашою опорою в житті, нашим захистом і розрадою. Так є... Принаймні, так має бути.., так велить нам Господь.
Ведучий 4 Свято Матері не лише наповнює наші серця світлою радістю, пов'язаною із звертанням до найрідніших, найдорожчих наших матерів, а й викликає глибокі роздуми про найвищі цінності людського буття.
У цей день ми вшановуємо тих, хто дав нам життя - наших рідних матерів, а також тих, хто своєю любов'ю, турботою і ласкою замінив втрачених матерів, або доповнив їхні старання щодо нас. Несемо свою любов до наших усиновителів, вихователів, викладачів, наставників, майстрів - до тих, хто своєю любов'ю причарував наші серця.
І всіх, хто випромінює із своїх сердець материнську любов, маємо привітати в травневий День Матері.
(Виконується «Молитва за маму»).
Ведучий 1 Є в мене найкраща у світі Матуся,
За неї до Тебе, Пречиста, молюся.
Молюся устами, молюся серденьком
До Тебе, Небесна Ісусова ненько.
Ведучий 2 Благаю у Тебе дрібними сльозами
Опіки та ласки для любої мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку і болю.
Ведучий 3 Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров'я, рукам надай силу,
Щоб нами раділа, пишалась усюди.
За це я складаю в молитві долоні
До Тебе, Царице, на сонячнім троні,
Ведучий 4 Зрісши, мов пташенята, під маминим крилом, оточені маминою любов'ю й турботою, зміцнівши, ми вилітаємо у широкий світ, де потрапляємо під опіку вихователів, вчителів, наставників, майстрів серед яких переважають жінки, під їхнім впливом формуємося як особистість, як частка суспільства, держави. І щасливими є ті, хто знайшов серед своїх наставників материнську любов.
Ведучий 1 Українському суспільству щастило на безліч прикладів самовідданого, любовного ставлення українських викладачів до своїх вихованців. Недарма утвердилося в нас висловлювання "Викладач від Бога", наче сам Господь Бог посилав українцям чудових, жертовних викладачів, які з материнською любов'ю плекали інтелект нації. Знаємо багато прикладів воістину материнського ставлення до своїх учнів... Це цінується, це не забувається...
Ведучий 2 Хочеться побажати всім сьогоднішнім викладачам такої любові від своїх учнів. Хочеться, щоб постаті викладачів ототожнювалися дітям із образами їхніх рідних матерів, і щоб у День Матері учні із щирою, непідробною любов'ю і вдячністю вітали своїх викладачів. Для цього треба зовсім не багато - треба любити своїх учнів і наповнювати любов'ю їхні серця.
(У виконанні учнів звучить «Пісня про рушник» на слова А.Малишка, учні вручають квіти вчителям і мамам),
Ведучий 3 Якби зібрати всі слова земні,
Ми б вибрали прості і невисокі,
Щоб ваші діти трояндами цвіли,
Щоб не були в житті ви одинокі.
Ведучий 4 Хай не спішать літа на ваш поріг,
Хай повсяк час здоров’я прибуває,
Ми ніжно любим вас і від душі
Всього найкращого бажаєм.
Ведучий 1 Найкращі дні для наших матерів -
Це дні, коли щасливі їхні діти.
Від нас залежить, скільки днів таких
Ми можемо для матері зробити.
Даруймо ж радість нашим матерям,
Бо їм турбот і горя вистачає.
Пісня(Мамо тобі низесенько вклонюсь)
Ведучий 2 На закінчення нашого свята хочеться згадати слова В.Сухомлинського: " Три біди є у людини - смерть, старість і погані діти".
Ведучий 3 Старість неминуча, смерть невблаганна - перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й від самих дітей".
Ведучий 4 Тож завжди намагайтеся бути слухняними і вихованими, турбуйтеся про своїх батьків і не завдавайте їм прикрощів.
Разом: Шануйте, діти, неньку,
То буде вам життя гладеньке,
Дзвони Чорнобилю
Мета: Чорнобиль – це вже історія України, тому дітей треба навчати вболівати за минуле своєї держави, сприймати її такою, яка вона є, до того ж формувати загально розвинену людину, що буде протистояти злу, насильству, несправедливості та руйнуванню навколишнього світу; розвивати в учнів потребу будувати, створювати, відроджувати заради України; виховувати почуття сприймання чужого болю як свого, загальнонародного горя – як особистого, почуття любові до людини, до землі, до держави; виховувати почуття поваги і пам’яті до трагічних сторінок України.
Оформлення сцени: на заднику емблема вечора – лелеки летять над затемненою кулею, навкруг емблеми віночок з чорною стрічкою, над емблемою напис: “Чорнобиль – скорбота пам’яті людської”. На столику горить свічка. З однієї сторони сцени державний прапор з чорною стрічкою, з іншої – плакат дзвону
Сцена закрита. На екрані демонструється стрічка або слайди про Чорнобильську трагедію.
Звучить запис церковних дзвонів. На сцену виходять ведучі.
Ведучий 1 Стражденна наша земля... Зрита могилами, засіяна кулями, полита кров’ю... І здавалося б на цій, такій мученицькій землі, ніколи не повинно селитися ніяке (бодай навіть найменше) горе, бо вже стільки було того горя, що крізь віки і досі чується відгомін тяжкого людського стогону...
Ведучий 2 Двацять п’ять роки тому , 26 квітня о першій годині 26 хвилин на Четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася катастрофа, яка з острахом сколихнула всю планету. Чорнобиль нагадав цілому світу, що в самому серці Європи живе великий народ. Світ спочатку почув слово “Чорнобиль”, а потім таке незвичне – “Україна”. А для багатовікової історії України – Чорнобиль став ще однією трагедією в хронологї духовного і фізичного знищення нації.
Ведучий 3 Чи буде квітень, як завжди
Дарунком весняної здоби.
Чи власним іменем біди
Ми назвемо його Чорнобиль?
Чи може викреслимо його
З календарів своїх допоки
Нас теплий грітиме вогонь
Ще не відкритих ізотопів?
Безмежна мисль, немає меж
Її спинити годі!
І ти, Чорнобилю, ти теж
Не маєш меж сьогодні.
Ведучий 4 Світе тихий, краю милий, моя Україно!
За що тебе сплюндровано, за що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця Богу не молилась?
Чи ти діточок невинних звичаю не вчила?
Молилася...
(Лунає пісня «Молитва».)
Ведучий 1 Чорнобиль. Це назва невеличкого районного центру, що знаходиться в 130 км від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції, будівництво якої було розпочато в 1971 році. В 1983 році вже працювало 4 енергоблоки цієї електростанції із запланованих шести.
Але в історію Чорнобиль увійде назавжди, як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства катастроф.
Ведучий 2 Для України, для всіх, хто прямо чи побічно причетний до трагедії Чорнобиля та її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього. Цим частинам часу в народі вже дано назву – два кольори часу, і тому недаремно пісня, яку ви зараз почуєте, стала символом червоного і чорного кольорів в долі України та її народу.
Виконується пісня „Два кольори”.
Ведучий 3 За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежники по охороні Чорнобильської АЕС на чолі з начальником корпусу Володимиром Правиком.
Ведучий 4 Вогонь і землю зріднили собою
І кипіла у них під ногами земля
Навіть небо двигтіло од вогненного болю
І тривога палюча долітала здаля.
А трагедія кожну мить наростала
Мов зібрала зі світу пожежі, розплати, війну.
І немов з Хіросіми, з безодні повстала
Перед людством, відкривши свою тайну.
Як спинити її – гуртувало єдине бажання,
Не терпілось, не ждалось – загрожував згаслий час.
Невпокорене атомне випробування
Впало вперше, пожежники мужні, на все.
Ведучий 1 Пам'ять болем людським наповнена,
Час з тремтінням вперед іде,
Дзвонять чорні дзвони Чорнобиля,
Входять в душі, серця людей.
(Із запаленими в руках свічками з двох сторін виходять дівчата в білих платтях і чорних шарфах.)
Ведучий 2 Свічка Поминальна1 і свічка Надії.
26 квітня полум'я їхнє в кожному нашому домі
зіллється в одне полум'я — Віри!
(Дівчата стають клином журавлів.)
Ведучий 3 Найпершим, у кого зупинилося на мить вибуху серце, був старший оператор Валерій Ходемчук.
За ним незабаром помер на посту його товариш — Володимир Шашенок, який заступив тієї ночі на зміну. Його, обпаленого й опроміненого, винесли на руках пожежники й лікарі, і він устиг ще простогнати: «Там... Валера...» Утратив свідомість. Більше вона до нього не повернулася. Тіло його вивезли із зони і поховали на першому сільському кладовищі.
Валерія так і не знайшли. Четвертий блок став для нього і могилою, і пам'яттю...
Ведучий 4 Шестеро із 20 чоловіків двох караулів невдовзі померли.
Ведучий 1 Герой Радянського Союзу лейтенант Володимир Павлович Правик;
Ведучий 2 Герой Радянського Союзу лейтенант Віктор Миколайович Кібенок;
Ведучий 3 Сержант Микола Васильович Ващук;
Ведучий 4 Сержант Володимир Іванович Тищура;
Ведучий 1 Старший сержант Микола Іванович Тітенок.
Ведучий 2 У вогні не згорів їх жертовний чорнобильський слід. Ще затужить по хлопцях Земля і скорбота земна.
( Хвилина мовчання).
Ведучий 3 Вертались в Україну журавлі,
Уже й перелетіли Чорне море,
Старого місця па старій землі
Поміж боліт уже шукають зором,
Аж Прип'ять, прип'ята надійно до землі, —
Урвалась дибки й ринула угору,
І вдарив грім, не з неба — із землі!
І першими упали журавлі,
В стовпах огню вони губили крила
І падали безкрилі...
(Під фортепіанний супровід усі співають пісню “На Чорнобиль журавлі летіли”.)
Ведучий 4 Зруйноване апаратне відділення четвертого енергоблоку. Із тріском палала величезна площина — покриття над машинним залом і допоміжним корпусом. Навкруги, разом із вогнем, вирував задушливий дим. Киплячий бітум пропалював взуття, одяг, в'їдався у шкіру. Люди слабшали від їдкого диму, спеки, болю, утрачали силу, знепритомнювали.
Ведучий 1 Чорнобиля гіркий полин
На серце ліг незримо й тяжко,
І плине над землею дзвін
Із тихим стогоном протяжно.
Це стогнуть землі України,
Де мирний атом не мина.
Він впав смертельною росою
На рай дібров, на зелень трав,
Своєю чорною косою
Провів по розмаїттю барв.
Ведучий 2 І попелом розкрились села,
І згинуло усе живе,
Пропали усмішки веселі,
Замовкло птаство лісове.
Лиш на отруєній землі
Небачена розкрилась квітка —
Про допомогу крик німий,
Між попелом остання іскра.
Запала тиша...
Ведучий 3 Радіація – невидимий і тому підступний ворог всього живого. Від неї важко вберегтися, захистити себе і природу.
Як відомо, і зараз у зоні відчуження проживають люди. Їх дуже мало. Та все ж живуть.
Ведучий 4 Радіаційна днина б’є на сполох
Радіаційні стогнуть небеса
Двадцятий вік – як доля, а не спомин
Як хліб душі, як мамина сльоза.
Людство прагне Всесвіт осягнути
І себе у ньому зрозуміть.
А тривожне „бути чи не бути” –
Грізно над планетою висить.
На землі у домі вселюдському
Протиріч і негараздів тьма.
Ведучий 1 На атомну станцію в перші дні з усіх куточків України прибули люди, унікальна техніка. За ці дні, тижні, які минули після аварії, була проведена велетенська робота, вирішені питання величезної технічної складності, які до Чорнобиля ніхто ніколи у світі не вирішував.
Ведуча 2 Наслідки аварії оцінювалися втратами для народного господарства в сумі понад 10 млрд. карбованців.
Ведучий 3 Площа радіаційного забруднення — це 11 областей із населенням понад 17 млн. осіб. З мли 300 тис. людей постраждали внаслідок аварії. 299 — опромінено. Евакуйовано понад 200 тис. осіб.
Ведучий 4 Евакуація — цей термін воєнного часу жив у пам'яті людей, які спізнали лихоліття часів Великої Вітчизняної, і увірвався в наше сьогодення. Чорнобильський буревій вирвав людей з обжитих місць відірвав їхнє коріння, що єднало з рідною землею.
Ведучий 1 Міліціонери складали списки жителів Прип’яті і 27 квітня провели організовану евакуацію людей. Люди виїжджали з Прип’яті з надією на повернення до рідних домівок.
Ведучий 2 ... йдуть колони, колони, колони...
Розминаються повні – порожні,
Незбагненна процесів болю,
У автобусах тих подорожні
Ідуть наче із долі в недолю
На вокзали, в лікарні, у безвість
Із Чорнобиля, з Прип’яті, звідки?
Розтривожено вуликів безліч
Невидимого стишені свідки.
Ведучий 3 І стали ми на землю коліньми,
Прощалися, як з матір'ю, з землею.
У квітні квіти падали грудьми
На сивий попіл спаленого глею.
Дуби беріз востаннє обняли.
Побігли люди... Чи ж дубам побігти?
Жить без людей не стали, не змогли,
Так і посохли, заломивши лікті.
Дорога — чорна нитка поміж нас.
В холоднім серці чи знайдуться сили?
Не виконали «Виїхать!» наказ
Ведучий 4 Хто ж ми, живими поховані,
Блукаючі в хмарах руки,
Чи, може, нові Бетховени,
Що пишуть не чуючи звуків.,
Ведучий 1 - Знаєм, хто ми, чиї діти,
І хто наша мати:
Ми є нарід — Українці!
Україна — Мати!