Книга адресована широкій аудиторії: керівникам навчальних закладів, заступникам з навчально-виховної роботи, методистам, класним керівникам, соціальним педагогам навчальних закладів,
| Вид материала | Книга |
- Методичні рекомендації на допомогу керівникам загальноосвітніх навчальних закладів, 188.52kb.
- Укладач: Ватульова О. Г., методист нмц рецензенти, 627.92kb.
- Методичні рекомендації щодо оформлення навчальних кабінетів з базових дисциплін у загальноосвітніх, 118.29kb.
- Методичні рекомендації щодо оформлення навчального кабінету із зарубіжної літератури, 311.79kb.
- Методичні рекомендації щодо оформлення навчального кабінету біології, 482.62kb.
- Методичні рекомендації на допомогу керівникам загальноосвітніх навчальних закладів, 172.26kb.
- Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів!, 49.92kb.
- Методичні рекомендації розроблені в ідповідно до "Положення про проведення практики, 189.63kb.
- Інформація щодо спільної роботи професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних, 96.29kb.
- Немирівська районна державна адміністрація, 26.64kb.
Ведуча Так! Із кого б ще посміятися? Кого б не оминути своєю увагою?!
Ведучий Шановні гості! На численні прохання, для любителів мелодрам, у нас у програмі 17836-та серія художнього фільму «Дика Роза». Ми запросили за великі гроші чудового перекладача! Тож просимо до перегляду.
Сценка «Дика Роза»
Рікардо Буенос утрос, Розо!
Переклад Доброго ранку, Розо!
Роза Буенос не доброс.
Перекладач Для кого добре, а для кого і не дуже.
Рікардо Пініто куарне не дохло?
Перекладач Як твоє здоров’я?
Роза Граціє звєздато!
Перекладач Дякую, все прекрасно!
Рікардо Пініто хлябало, Роза!
Перекладач Розо, дай мені трішки води.
Роза Тутто екзіста шестьоро.
Перекладач Зараз покличу служницю.
Роза Кончіта!
Перекладач Ти що, глуха?
Кончита Сеньйоро верещало?
Перекладач Ви мене кликали?
Роза Так.
Перекладач Звичайно, я кличу тебе вже 2 години.
Роза Сеньйоро Рікардо опухло хлябало.
Перекладач Сеньйоро Рікардо дуже хоче пити.
Кончита Хлябало «Пепсі-кола»?
Перекладач Дюшесу хочете?
Рікардо Но! Хлябало унітазо.
Перекладач Ні, простої води з-під крана.
Рікардо Нумо де ховала Кончітте?
Перекладач Кончито, а що у нас на вечерю?
Кончита Пукалом, сеньйоре.
Перекладач Горох, сеньйоре.
Рікардо О, музико спортом карузо!
Перекладач А давайте заспіваємо!
Усі співають Роза Сальва – отер, Роза Сальва – отер.
Перекладач Несе Галя воду, коромисло гнеться.
Ведуча Сміх людський – чудесна штука.
Він – мистецтво і наука.
Він в житті і для життя.
Із потворного й дурного
Посміятися не гріх.
Добрий сміх не б’є, не мучить,
Він на світі жити учить,
Тим і бажаний для всіх.
Ведучий У благородному місті Габрово на всесвітньо відомому будинку сатири і гумору викарбувано девіз: «Світ вцілів – бо сміявся». Безперечно, сміх дуже важливий, і ви самі сьогодні в цьому переконалися.
Ведуча У народі кажуть: «Зі сміху люди бувають». Сьогодні наша усмішка – це усмішка сили, здоров’я, правди і моралі.
Ведучий Ось і настав час прощатися з вами, друзі. Але ми хочемо побажати вам щирого сміху! Добрих жартів!
Ведуча Веселих і доброзичливих друзів! Та нових дотепних вигадок і винаходів!
Усі разом Смійтеся на здоров’я!
Сценка «У кожного свій хліб»
Кум 1 Люди! Майте совість! Змилуйтеся з каліки. Киньте хоч копійку. Бог віддасть вам гривню. О, дякую вам, пане. Он гляньте, думає, що я сліпий – кинув ґудзика.
Кум 2 Куме, тобі і ґудзик стане у пригоді. Пришиєм до штанів.
Кум 1 А, це ти, куме! А я й не впізнав.
Кум 2 Зате я тебе впізнав. Що ти тут робиш?
Кум 1 Ніби не бачиш. Індивідуальна трудова діяльність.
Кум 2 А ліцензію маєш?
Кум 1 Ні.
Кум 2 А податки платиш?
Кум 1 Тут своя податкова. Ой, дере гроші!
Кум 2 І тобі не соромно бути циганом?
Кум 1 Ми всі тепер, як цигани. Пустили нас із торбами по світу, а самі в депутати подались.
Кум 2 Де ти таке вбрання взяв?
Кум 1 Позичив на городі в опудала.
Кум 2 Але піджак ніби мій?
Кум 1 Так, я ж у твого опудала поцупив.
Кум 2 І не совісно тобі бідне опудало обдирати?
Кум 1 Хай не переживає, я йому в гуманітарні куплю кращий піджак.
Кум 2 Ну добре, ти краще скажи: а багато на день заробляєш?
Кум 1 Трохи є. Хочу іномарку купити.
Кум 2 То тобі все життя треба сидіти, аби такі гроші нажебрати.
Кум 1 А я не сам. Онде жінка грає стару і бідну, а оно свого онука загримував під циганчука.
Кум 2 То ти на сімейному підряді?
Кум 1 Хочеш, візьмемо і тебе у свою команду?
Кум 2 Ні, я в такі ігри не граюся.
Кум 1 А в які?
Кум 2 А я, куме, - рекетир. А тепер – давай сюди свій заробіток.
Кум 1 Ну ти. Куме, геть совість втратив.
Кум 2 У кожного свій бізнес. Ти собі сиди і випрощуй, а я буду рекетувати.
Кум 1 Совісті не маєш!
Кум 2 А ти маєш? Сидиш тут, здоровий, як бугай, і людей дуриш.
Кум 1 Скажи, куме, ти ж жартуєш?
Кум 2 Жартую. Зараз у країні одні жартують, а інші жебракують. Давай гроші! (Сваряться і виходять)
Ведучий Українці завжди були щедрими на гумор і сатиру. Народні гуморески, жарти передають нам досвід цілих поколінь. Народ не шкодує барв, щоб висміяти ледарство, брехливість, невмілість. Вишукує народ їх по всіх куточках, витягує за хвіст та на сонце, і безжально шмагає сміхом. А що вже колючок у цьому сміхові – то годі й говорити.
Виховні години
Відзначення 50-річчя заснування Національної премії України іменні Тараса Шевченка
Мета: ознайомити з Національною премією України іменні Тараса Шевченка та її лауреатів; розвивати бажання працювати на благо своєї держави, творчість, уважність; виховувати почуття патріотизму, працелюбства, любові до рідної мови та літератури.
Святково прибраний зал, по лівому боці,на підвищенні,книжки лауреатів премії
Хід заняття
Наша дума. Наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Т.Г. Шевченко
І Організація групи
Вчитель Добрий день, дорогі друзі!
Для України двадцяте століття – час постійних змін, тривог і надій. Та бриніла молитва до Бога, підкреслюючи його вибір: “з усіх лісів землі і з усіх дерев її обрав єси собі виноградник єдиний, з усіх квітів світу обрав єси собі лілію єдину, і з усіх безодень морських наповнив єси собі поток єдиний, ... і з усієї створеної худоби обрав єси собі вівцю єдину...” (Смотрицький М. ) – перелік божих вподобань значною мірою стосується особливостей, притаманних нашому краєві. Хто зна, можливо, природне міліє надодачу до суспільних пертурбацій і формують особистостей, що становлять духовне, цивілізаційне опертя для грядущих поколінь.
Учень В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє і шанує людство. До них належить і ім'я великого українського поета Т.Г.Шевченка. Весь свій могутній талант він присвятив служінню народові.
Учень "Історія мого життя - писав поет, - становить частину історії моєї Батьківщини". Шевченко вийшов з народу, жив народом, і не тільки думкою, а й обставинами життя був з ним міцно і кровно зв'язаний
Учень Шевченко – художник, поет, революціонер, просвітитель
ІІ Оголошення теми і мети виховної години
Вчитель Сьогодні ми зібрались за круглим столом з нагоди відзначення 50-річчя заснування Національної премії України іменні Тараса Шевченка
ІІІ Основна частина
Учень Республіканську премію імені Т. Г. Шевченка засновано 20 травня 1961 року Постановою Ради Міністрів УРСР. Нею нагороджували видатних митців за високоідейні й високохудожні твори та роботи у галузі літератури, образотворчого мистецтва, музики, театрального мистецтва та кінематографії.
Учень Першими Диплом та Почесний знак лауреата 9 березня 1962 року отримали Павло Тичина, Олесь Гончар в галузі літератури і Платон Майборода в галузі музики.
Від 23 квітня 1969 року Республіканська премія отримала назву «Державна Премія УРСР імені Тараса Шевченка».
Учень 22 червня 2000 року, згідно з Указом Президента України № 808/2000, найвища нагорода в Україні в галузі культури набула нового статусу: «Національна премія України імені Тараса Шевченка».
Упродовж 1962—2007 років Шевченківською премією відзначено 566 персоналій і 8 колективів.
Положення про премію
Вчитель Присудження Національної премії провадиться Указом Президента України щорічно. П'ять Національних премій встановлено з таких номінацій:
художня література (поезія, проза, драматургія, переклади);
документальна і науково-критична література (естетика, літературознавство, мистецтвознавство, есеїстика, критика, мемуаристика, бібліографії, публіцистика, журналістика);
образотворче мистецтво (живопис, графіка, скульптура, монументальне мистецтво, народне мистецтво);
сценічне та екранне мистецтво (театральні та телевізійні вистави, режисерські, сценографічні, акторські роботи, оперні арії, документальні кіно- і телефільми, анімація).
Учень Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка проводить розгляд творів та робіт у три конкурсні тури:
перший тур — попередній відбір творів і робіт та допущення їх до другого туру конкурсу шляхом обговорення та відкритого голосування;
другий тур — допущення творів і робіт до третього туру конкурсу шляхом таємного голосування: публікація в газеті «Урядовий кур'єр» списку авторів, допущених до третього туру; аналіз матеріалів преси, відгуків та пропозицій, підготовка в разі необхідності експертних висновків;
третій тур — підсумкове обговорення творів і робіт, прийняття шляхом таємного голосування рішення щодо кандидатур на присудження Національної премії і подання його до Комісії державних нагород та геральдики для підготовки висновків про присудження Національної премії і внесення на розгляд Президентові України відповідних пропозицій.
Учень Твори і роботи, які у конкурсному відборі дійшли до третього туру, можуть висуватися повторно, але не більше двох разів.
Комітет приймає твори та роботи за здобуття Національної премії наступного року з 1 серпня до 1 листопада поточного року.
Колектив авторів твору, висунутий на здобуття Національної премії, не може становити більше ніж три особи, а колектив виконавців — більше ніж п'ять учасників. Не допускається включення до колективу претендентів осіб, які виконували адміністративні, організаторські чи консультативні функції.
Учень Національна премія присуджується авторові чи виконавцеві один раз за життя
Лауреатам Національної премії Комітетом виплачується грошова частина, розмір якої щороку визначає Президент України. Президент України Віктор Ющенко 2 березня 2009 року видав указ № 117/2009[1], яким присудив Національну премію України імені Тараса Шевченка 2009 року та установив на 2009 рік розмір Національної премії України імені Тараса Шевченка 160 тисяч гривень кожна.
Диплом та Почесний знак лауреата
Учень Особам, удостоєним Національної премії, присвоюється звання лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка і вручаються Диплом та Почесний знак лауреата.
Учень Диплом лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка являє собою папку темно-синього кольору, на лицьовому боці якої вміщено зображення малого Державного Герба України та розташовано напис «Диплом лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка». По периметру папка облямована лиштвою з тисненим зображенням лаврового листя.
Учень Почесний знак лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка виготовляється з жовтого металу і має форму круглої медалі з барельєфним зображенням Тараса Шевченка (автопортрет у молодому віці), обрамленим подвійними пружками і просічним вінком рослинного орнаменту.
Учень Медаль за допомогою кільця з вушком з'єднується з фігурною колодкою у формі банта, обтягнутою стрічкою синього і жовтого кольорів. У центрі колодки розміщено зображення Знака Княжої Держави Володимира Великого на тлі зображень гілок калини та пензля і пера
Учень На здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка надходить щороку багато заявок, проте лауреатами стають не всі. Так 2010 року в секретаріат Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка надійшло 51 подання.
Учень Лауреатами премії у 2010 році стали:
Андрусяк Михайло Миколайович, публіцист — за документально-художню трилогію про воїнів УПА «Брати грому», «Брати вогню», «Брати просторів»
Бабак Микола Пантелеймонович, автор проекту та художнього оформлення, та Найден Олександр Семенович, автор тексту — за монографію «Народна ікона Середньої Наддніпрянщини XVIII — XX ст. в контексті селянського культурного простору»
Учень Ганжа Степан Олександрович, майстер народного мистецтва — за мистецьку серію килимів
Іванов Дмитро Йосипович, поет — за книгу поезій «Село в терновому вінку»
Ковтун Віктор Іванович, художник — за цикл живописних робіт «Мій край — Слобожанщина»
Учень Козак Богдан Миколайович, артист — за концертне виконання поетичних композицій «Євангеліє від Тараса» та «Думи» за творами Тараса Шевченка
Колодуб Левко Миколайович, композитор — за симфонію №9 «Sensilis moderno» («Новітні відчуття»), симфонію №10 «За ескізами юних літ», симфонію №11 «Нові береги»
Учень Лавр Костянтин Тихонович, художник — за ілюстрації до творів класиків вітчизняної літератури та монументальні розписи на тему українських народних казок у Київському академічному театрі ляльок
Москалець Галина Василівна (Галина Пагутяк), письменниця — за книгу прози «Слуга з Добромиля»
Пахльовська Оксана Єжи-Янівна, письменниця — за книгу публіцистики «Аvе, Еurора!».
Учень На підставі подання Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Президент України Віктор Янукович 4 березня 2010 року видав указ №285/2010, яким присудив Національну премію України імені Тараса Шевченка 2010 року. Розмір премії у 2010 році склав 130 тисяч гривень кожна
Учень Також варто зазначити що серед лауреатів премії 2009 рокує і Хмельничанин Гірник Павло Миколайович, поет — за книгу віршів «Посвітається»; Павло Миколайович, також є членом Спілки письменників України (1984), а від 1996 — член Асоціації українських письменників.
ІV Заключна частина
Вчитель Нехай не буде жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з книги чи створили чогось прекрасного. Читайте і творіть, прагніть до перемоги. Йдіть до премії будьте кращими у своїй справі!
І пам’ятайте слова «Борітеся — поборете!»
Усний журнал до Дня української
писемності й мови:
“Рідна мова чиста, як роса”
Мета заходу : Виховання любові до рідної землі, до рідної мови, до її носія –українського народу, до держави Україна, до народних традицій, пісень та обрядів, формувати переконаність у нетлінності духовних скарбів народу
Свято відбувається в актовому залі або бібліотеці. Приміщення прикрашено вишитими рушниками, кетягами калини, портретами українських письменників. Угорі прилаштовано великий плакат із назвою свята.
На видному місці стоїть стіл, накритий темним сукном, на ньому годинник, купка книг, старовинна настільна лампа, підставка для ручок, у якій гусячі пера. Біля стола книжкова шафа.
Звучить пісня «Мова моя калинова».
До залу входять учні-читці та ведучі.
Ведучий 1 Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями
Ведучий 2 Ми припадемо устами до живодайного джерела, української мови, до її образності, до влучного слова, її мелодійності і милозвучності, до казковості і надзвичайної пісенності.І все це наша мова.
Ведучий 3 Мова моя українська,
Батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену –
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів покликану
Не з словників насмикану
Ведучий 1 Вишукана у розмові інтелектуалів, строга і регламентована у діловодстві, легка і гнучка у бесіді друзів, образно багата, лексично наповнена в літературних творах… Такою постає українська мова перед нами сьогодні.
Учень-читець 1 О слово рідне! Пращура молитво,
Громи Перука, Велеса поля,
Софія Київська — творіння Ярослава —
Слов'яномовна праведна земля.
Учень-читець 2 Мова кожного народу – неповторна і – своя
В ній гримлять громи в негоду
В тиші – трелі солов`я
На своїй природній мові
І потоки гомонять,
Зелен - клени у діброві
По – кленовому шумлять.
Учень-читець 3 Солов`їну, барвінкову,
Колосисту – на віки –
Українську рідну мову
В дар мені дали батьки.
Берегти її плекати
Буду всюди й повсякчас, -
Бо ж єдина – так , як мати,-
Мова в кожного із нас.
Учень-читець 4 О слово рідне! України слава!
Богдана мудрість і Тараса заповіт.
І гул століть, і сьогодення гомін
В тобі злились, як духу моноліт.
Учень-читець 5 О слово рідне! Мудре і прадавнє,
Ти виросло з могутньої землі!
Тебе жорстоко розпинали,
А ти возносилось і не корилось — ні!
Учень-читець 6 О слово рідне! Подарунок мами!
І пісня ніжна, і розрада нам!
Я всім на світі поділюся з вами,
Та слова рідного нікому не віддам.
Ведучий 1 6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.
Ведучий 2 Із святом вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова. Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.
Ведучий 3 Сьогодні наше свято – це свято української мови та писемності. З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі.
Ведучий 1 Ти у мені із кореня,
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси накована,
В чистій воді смакована,
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людським намокнута,
З кров’ю моєю змішана,
І аж до скону захищена.
Ведучий 2 Кожна епоха дарує людству нові винаходи і відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.
Ведучий 3 Мова кожного народу,
Неповторна і — своя.
В ній гримлять громи в негоду,
В житі — трелі солов'я.
На своїй природній мові
І потоки гомонять,
Зелен-клени у діброві
По-кленовому шумлять.
Солов'їну, барвінкову,
Колосисту — на віки —
Українську рідну мову
В дар дали мені батьки.
Берегти її, плекати
Ведучий 1Будем всюди й повсякчас,
Бо ж єдина — так, як мати —
Мова в кожного із нас.
Ведучий 2 Кожен народ іде своїм шляхом до створення писемності. Та етапи
розвитку письма у різних народів земної кулі приблизно однакові.
Ведучий 3 Первісні люди, щоб запам'ятати місце перебування, напрям руху мисливців, сигналізували про наявність якихось предметів або істот на тому чи іншому місці, використовували зламані гілки дерева, укладені в певному порядку стріли, камінці тощо. Це були перші спроби людини передати повідомлення за допомогою мнемонічних знаків. Чи можна вважати ці знаки письмом? Більшість учених схиляються до думки, що ці знаки — лише перший крок до письма, підготовчий ступінь у процесі його становлення. Предметні знаки передавали загальний зміст повідомлення, але не збігалися з одиницями мовлення.
Ведучий 1 Сучасні слов'янські алфавіти беруть початок з кирилиці — системи писемних знаків, за допомогою яких Кирило — один із двох братів -солунян, посланих до Моравії,— записав деякі релігійні тексти. До прибуття Кирила і Мефодія на Русі вже існувало письмо: у вжитку його було кілька типів, які мали локальний характер.
Ведучий 2 Українська мова серед східнослов”янських мов.
Людське безсмертя з роду і до роду
Увись росте корінням родоводу.
І тільки той у кого серце чуле,
Хто знає, береже минуле,
Хто вміє шанувать сучасне, -
Лиш той майбутнє
Вивершить прекрасне.
Ведучий 3 Слов'янським письмом, побудованим на основі кирилиці, користуються українці, росіяни, білоруси, болгари, серби, македонці. Слов'янський алфавіт обслуговує потреби десяти відсотків населення Землі.
Ведучий 1 Українська мова функціонує як національна мова українського народу в Україні. За даними перепису 1989 р. у складі населення України, яке становило 51,4 млн. чоловік, налічувалося 37,4 млн. українців. З цієї кількості рідною мовою – українську – вважали 32,8 млн. чоловік. Поза межами України українська мова в усній формі поширена в Росії, Молдавії, Білорусії, Казахстані. Крім того, українською мовою послуговуються українці в Польщі, Чехії, Словаччині, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, США, Канаді, країнах Латинської Америки, Австралії.
Ведучий 2 А зараз згадаємо історію літописання, яке почалося в Україні дуже давно, трохи не одночасно із запровадженням християнства на наших землях.
Ведучий 3 Перші старі літописи не дійшли до нас в оригіналах, а збереглися в копіях або переробках.
У 1113 році з'явилася славнозвісна праця печерського Нестора «Повість временних літ».
Із глибини сцени виходить дівчина із запаленою свічкою, читає “Молитву” Ольги Яворської . Дівчата стоять обличчям до глядачів. У кожної в руках горить свічка ).
Дівчина
Молитва.
Гріховний світ вирує неспроста ,
Підступний демон, що керує нами,
Та піднімається нетлінно над віками
Велична постать вічного Христа.
О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,
Бо ми блукаєм хащами ще й нині,
Прости гріхи й провини безневинні,
І до спасіння всіх нас поведи.
О Господи ! Зціли нас всіх, зціли,
Всели в серця неопалиму мрію,
Щоб ми, пізнавши віру і надію,
Жорстокий світ добром перемогли.
Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке колись Шевченко покохав.
Ти все знесла насмішки і зневаги,
Бездушну гру ворожих лжеідей,
Та сповнена любові і відваги
З – за грат летіла птахом до людей.
Ти наш вогонь на темнім полі битви,
Невинна кров пролита в боротьбі.
Тебе вкладаєм тихо до молитви
І за спасіння дякуєм тобі.
Ведучий 1 Українська мова функціонує як національна мова українського народу в Україні.
Ведучий 2 Ознаки української мови фіксуються в пам'ятках починаючи з найдавніших джерел, датованих XI ст. Існує два погляди на зародження і розвиток української мови як окремої слов'янської: українська мова виникла після розпаду давньоруської мови, у XIV cт.; безпосереднім джерелом української, як і інших слов'янських мов, виступає праслов'янська мова, розпад якої розпочався в VII ст.
Ведучий 3 Сучасна українська літературна мова пов'язується з конкретного датою — виданням «Енеїди» Котляревського у 1798 році. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою, всупереч тогочасній традиції користування книжною українською мовою у писемній практиці, конкретні сфери якої, зокрема книгодрукування, поступово зводилися нанівець заборонами на українське слово, розпочатими Петром І.
Ведучий 1 Ще одна дата — 1840 рік, коли вперше було видано твори Т. Г. Шевченка,— можна вважати доленосною: з того часу українська літературна мова стала на важкий, але плідний шлях розвитку і нормативної стабілізації. На цьому шляху були і перепони, і заборони.
Ведучий 2 Ну що б здавалося, слова?
Слова та голос.
Більш нічого.
А серце б'ється, ожива,
Як їх почує...
До залу входять тринадцять україночок. Вони по черзі виходять наперед, зачитують по одній із дат з історії української мови.
1-ша україночка 1720 рік — російський цар Петро І заборонив друкувати
книги українською мовою.
2 – га україночка 1769 рік — видано розпорядження Російської церкви про
вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.
3-тя україночка 1775 рік — зруйновано Запорозьку Січ і закрито
українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
4-та україночка 1862 рік — закрито українські недільні школи, які
безкоштовно організували видатні діячі української культури.
5-та україночка 1863 рік — указ російського міністра Валуєва про
заборону видання книжок українською мовою.
6 - та україночка 1876 рік — указ російського царя Олександра II про
заборону друкування нот українських пісень.
7-ма україночка 1884 рік — закрито всі українські театри.
8-ма україночка 1908 рік. — уся культурна й освітня діяльність в
Україні визнана царським урядом Росії шкідливою, «могущей вызвать последствия, угрожающие спокойствию и безопасности Российской империи».
9-та україночка 1914 рік — російський цар Микола II забороняє
українську пресу — газети і журнали.
10-та україночка 1923 рік — початок відродження української мови після
проголошення XII з'їздом РКП(б) коренизації.
11-та україночка 1938 рік — сталінський уряд видає постанову про
обов'язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
12-та україночка 1983 рік — видано постанову про так зване посилення
вивчення російської мови у школах і поділ класів на дві групи — російські та українські, що призвело до нехтування рідною мовою навіть
багатьма українцями.
13-та україночка 1989 рік — видано постанову, яка закріплювала в
Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на задній план, що позначається ще й сьогодні.
Ведучий 1 О рідне слово, що без тебе я?
Німий жебрак, старцюючий бродяга,
Мертвяк, оброслий плиттям саркофага,
Прах, купа жалюгідного рам'я!
Моя ти — пісня, сила і відвага,
Моє вселюдське й мамине ім'я!
Тобою палахтить душа моя,
Втішається тобою серця спрага.
Тебе у спадок віддали мені
Мої батьки і предки невідомі,
Що гинули за тебе на вогні.
Так не засни в запиленому томі,
В неткнутій коленкоровій труні —
Дзвени в моїм і правнуковім домі.
Ведучий 2 Слова я чую барвінкові,
І серце щемно завмира,
Так, ніби сонце у струмкові
Сміється спалахом тепла.
Того освітленого дива,
Яке у рідній мові є —
Душа вогненна і правдива,
Що первоцвітом виграє...
Ведучий 3 Моя ти пісне калинова,
Моя ти зіронько свята!
Живи, цвіти, вкраїнська мово,
Зціляй і душу, і вуста.
Своєю паростю гінкою
Вростай у різнобарв'я мов,
Буди всесильною рукою
В серцях і ніжність, і любов!
Ведучий 3 Ми переконані, що немає жодного справжнього українця, який би не був зачарований мелодійністю, душевністю нашої мови. І чи можемо ми не згадати на святі Великого Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка, який став основоположником української літературної мови, але сам ніколи не забував її родоначальника Івана Петровича Котляревського.
Ведучий 1 Батько мені каже:
- З книжкою дружи,
Рідну мову, синку,
Завжди бережи.
Мову ту, що люди
Рідною зовуть,
Ти ніде й ніколи,
Синку, не забудь.
Рідне слово-пісню
Ніжним серцем чуй,
Як Вітчизну й матір,
Їх люби й шануй.
Ведучий 2 Рідна мова сонцесяйна,
Шум гаїв, спів солов'я...
Ти, як матінка, прекрасна,
Люба мовонько моя.
Як же можна не любити,
Не леліяти її,
Коли в ній і сонце, й квіти,
І співучі солов'ї.
Ведучий 3 Все в тобі з'єдналося, злилося —
Як і помістилося в одній!
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій.
Ти даєш поету дужі крила,
Що підносить правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
І тобі рости й не в'януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі — великого народу
Ніжна і замріяна душа.
Ведучий 1 Мова — це показник культури людини. Недаремно кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив». На жаль, сьогодні є небагато людей, які володіють досконало рідною мовою. Причиною цієї прикрості стало насамперед те, що в результаті злиття української і російської мов утворився так званий «суржик», який є небезпечним і шкідливим, оскільки засмічує і поганить одну з найкрасивіших мов світу.
Ведучий 2 Ще сорок років тому Максим Рильський закликав: «Пильно і неперестанно політь бур'ян».,А «бур'яну» ж у нашій мові так багато! Навіть ті, хто на уроках досить вправно спілкується рідною мовою, після уроків уживають українсько-російську суміш. Крім того, в мову вкрадаються так звані «сучасні» вислови, які є вульгарними і ведуть до деградації особистості,
Ведучий 3 Слова «класно», «кльово», «балдьож» і подібні можуть свідчити тільки про духовну убогість мовця, відсутність національномовної свідомості. Так, часто ми чуємо вирази типу «построїли дом», «музикальна школа», «бувші учні», «сама краща дівчина», «відкрийте вікно», «підніміть руки». Треба докласти всіх зусиль, щоб позбутися звички говорити «по-простому».
Ведучий 1 Говорити слід правильно, бо перед нами відповідальне завдання: узяти все краще з надбання наших предків, сконцентрувати весь розум і духовний потенціал нації, щоб відродилася і розквітла Україна, щоб усміхнулася доля нашому народу.
Ведучий 2 Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіше від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм життям.
Прислухайся, як океан співає —
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів!
Ведучий 3 У нього кожне слово — це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина!
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля,
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч в Грінченка і Даля.
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
Наперед виходять учні-читці.
Ведучий 1 Я так люблю, я так люблю тебе,
Моя співуча українська мово!
В тобі шумить Полісся голубе,
І дужі хвилі гомонять Дніпрові.
Ведучий 2 В тобі живе Карпатська височінь,
Що манить у незвідане майбутнє,
І степова безкрая широчінь,
І Кобзарева дума незабутня!
Ведучий 3 Ти, рідна мово, чиста, як роса,
Цілюща й невичерпна, як криниця.
Святиня наша, гордість і краса,
Ти — розуму народного скарбниця!
Ведучий 1 Як легко йти з тобою по землі
І підставлять вітрам лице відкрите!
Для мене ти — як і насущий хліб,
Без тебе я не зміг би в світі жити.
Ведучий 2 Шановні присутні в залі ! Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та української мови.
Ведучий 3 Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.
Ведучий 1 Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.
Звучить пісня про Україну
Усі учасники свята виходять до глядачів, дякують за увагу. Свято закінчується.
Жити в світі, в якому є ВІЛ
Мета: сприяти зниженню ризику інфікування ВІЛ; формуванню толерантного ставлення до людей з ВІЛ, особистісної та соціальної компетентності дітей, які вимушені жити в умовах епідемії ВІЛ/СНІД.
Завдання заняття: підвищити рівень усвідомленості ситуації з поширенням ВІЛ в Україні; з'ясувати, як стигматизація сприяє поширенню інфекцій; закріпити знання щодо безпечної від зараження ВІЛ поведінки; продовжити формування гігієнічно доцільних поведінкових навичок.
Громадянські компетентності: активність, комунікативність, поінформованість, толерантність, вміння свідомо обирати способи дії та поведінки і діяти відповідно, формулювати, висловлювати та аргументувати власну позицію.
Проблеми громадської освіти які висвітлюються: національні, європейські та загальнолюдські цінності. Роль ЗМІ у суспільному житті. Ефективна комунікація. Вибір конструктивних форм взаємодії.
Хід заняття
Повідомлення теми і мети заняття.
Вчитель Тема сьогоднішнього заняття „Жити в світі, в якому є ВІЛ". Воно присвячене проблемі профілактики ВІЛ/СНІДу і не тільки. СНІД – одна з найважливіших і трагічних проблем, що виникли перед людством наприкінці XX сторіччя. Та головна проблема навіть не в тому, що Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) офіційно зареєструвала понад 40 мільйонів ВІЛ-інфікованих та 16 мільйонів померлих. Ми вже звикли, що 1 грудня – Всесвітній день толерантного ставлення до хворих на СНІД. Проблема в тому, що ми, як і багато років тому, не хочемо всерйоз сприймати факт, що живемо в світі, в якому існує вірус імунодефіциту людини, і повірити, що проблема СНІДу і його наслідків безпосередньо стосується кожного
Згідно з Указом Президента України від 22 червня 2001 року в Україні 2002 рік був оголошений роком боротьби зі СНІДом. В світі за останні 20 років ВІЛ було інфіковано понад 60 млн осіб.
В Східній Європі найвищий рівень поширенності ВІЛ реєструється в Україні. Якщо в більшості країн світу переважає статевий шлях передачі ВІЛ, то в країнах СНД та Україні переважає парентеральний шлях (через кров). На сьогодні переважна кількість ВІЛ – інфікованих (71%) це споживачі ін’єкційних наркотиків, але збільшується і кількість зараження статевим шляхом. Нові випадки ВІЛ – інфікованих реєструються переважно серед осіб віком 15-29 років. В Україні епідемія СНІДу розвивається загрожуючими темпами.
Вважається, що зараз ВІЛ – інфіковани в країні є близько 1% дорослого населення. Зросла кількість дітей народжених від ВІЛ – інфікованих матерів, зараз їх 937.
Інформаційне повідомлення: “ВІЛ – його будова, принцип дії на клітину та організм”
Доповідь учня з теми “ВІЛ – вірус СНІДу”.
Учень 1 Вперше збудник СНІДу був ізольований у 1983 році в інституті Луі Пастера у Франції із Т-лімфоцитів хворого. В 1984 році Робертом Галло він був названий вірусом Т-лейкозу. Пізніше було виділено 4 види ВІЛ. Усі вони відносяться до групи ретровірусів. Ретровіруси отримали свою назву в зв’язку з тим, що в їх розвитку є етап, на якому переніс інформації відбувається в напрямку зворотньому тому, який вважається звичайним.
Який же він вірус СНІДу? Під електронним мікроскопом вірус має вигляд екзотичної квітки. Це обумовлено тим, що його зовнішня оболонка має своєрідні пелюстки – шипоподібні виступи, кінці яких потовщені у вигляді булави. У незрілих, молодих вірусів – віріонів ці пелюстки довші ніж у дорослих.
- двошарова ліпідна мембрана;
- пелюстки мембрани;
- серцевина вірусу;
- віроскелет;
- білкова оболонка;
- РНК (2 молекули);
- зворотня транскриптаза.
Біохіміки провели вивчення складу ліпідів зовнішньої оболонки ВІЛ. Виявилося, що його склад дуже схожий на склад мембрани еритроцитів людини. Чим обумовлена така схожість незрозуміло, але вченими доведено, що коли такий вірус розмножується в клітині і виходить з своєї оболонки, то в його “одежу” вбудовуються видозмінені білки клітинного походження, залишаючи таким чином печатку клітини. Під оболонкою знаходиться циліндрічне, або конусовидне ядро. В останньому під щільною білковою оболонкою знаходиться генетична інформація віруса та фермент, який допомагає вбудуватись в геном інфікованої клітини.
Ретровіруси, у тому числі і ВІЛ, являють собою унікальну групу генетичних паразитів, які вбудовуються в клітинну хромосому і набувають статус (положення) частини клітинного геному. Таку форму генетичного паразитизма називають молекулярним симбіозом.
Але, щоб вбудуватись в геном клітини, вірус спочатку повинен проникнути в неї. Нормальна, здорова клітина являє собою “фортецю” ворота якої закриті на суперсекретний замок. Як же в неї проникає ВІЛ? Раніше вчені вважали, що ВІЛ може проникати лише в Т-лімфоцити хелпери (помічники). Але, як показали подальші дослідження, ВІЛ може розмножуватись і в інших клітинах – макрофагах, моноцитах, клітинах нейроглії і дендритах. У цих клітин на поверхні є рецептор, який відіграє роль замка в воротах клітини “фортеці”. Ключем до цього замка буде ВІЛ (пелюстки на поверхні оболонки віруса).
Клітина в яку проник вірус нічого не “відчуває” і веде себе, як доброзичлива господиня: вічливі протеази допомагають хитрому гостю роздягнутись. А більше йому нічого і не треба, він вже починає диктувати свої умови, проникнувши в “штаб” клітини – ядро.
Учень 2 Як працює ВІЛ у клітині?
Після того, як ВІЛ проник у клітину і “зняв” оболонку, він випускає в цитоплазму клітини РНК та спеціальний фермент – ревертазу. Фермент використовує РНК вірусу, як матрицю (шаблон) і синтезує по її подобі вірусну ДНК. Потім, як дзеркальне відображення синтезується друга нитка ДНК. З’єднавшись разом вони утворюють ДНК – транскрипт, або ДНК – копію вірусного геному. ДНК – копія проникає у ядро клітини і приєднується до її ДНК.
Потім події можуть розвиватись двома шляхами:
По першому шляху вірус, захопивши клітину, відразу може почати синтез собі подібних вірусів (віріонів). Це так званий гострий тип інфекції. Він характеризується підвищенням проникності клітинних мембран для усіх вірусів і мікроорганізмів. В зв’язку з цим різко падає імунітет організму.
У другому варіанті вірус може затаїтись і не проявлятись дуже довгий час (навіть до 10 і більше років). Тоді людина буде носієм ВІЛ, але сама не хворітиме. Лише під дією якихось не вивчених провокуючих факторів відбувається пробудження віруса і тоді починається хвороба.
Від чого залежить по якому шляху піде хвороба?
У значній мірі від внутрішніх захисних сил самої клітини, та організму в цілому. Тому у одних людей СНІД проявляється відразу, а у інших ні.
Учень 3 Як ВІЛ впливає на імунну систему?
Взагалі в організмі існує 2 види лімфоцитів, які забезпечують імунітет: В-лімфоцити та Т-лімфоцити. Останні забезпечують клітинний імунітет. В залежності від виконуваних функцій вони поділяються на 4 види. Т-хелпери (помічники) – грають центральну роль в розвитку імунної відповіді організму. Вони не лише допомагають Т-кіллерам, вони ще забезпечують роботу В-лімфоцитів. При потраплянні ВІЛ у кров відбувається поступове, але постійне зниження Т-хелперів, а також антитіл, які утворюються В-лімфоцитами. Крім цього знижується активність моноцитів і вони перестають винищувати внутрішньоклітинних паразитів. Пізніше перестають працювати Т-кіллери. Організм старається відновити свої імунні сили. Це відбувається так: лімфовузли збільшуються в розмірах. Складаються вони з фолікулів, кожен з яких може утворити цілу колонію лімфоцитів. Але в ураженому організмі лімфоїдні фолікули стають великими, а популяція клітин навпаки – дуже малою. Пізніше лімфовузли хворих повертаються до норми, але фолікули в них неначе випалені: в них нічого немає.
Як можна заразитись ВІЛ? ВІЛ можна виділити з усіх рідин організму: плазми крові, спинномозкової рідини, сльози, слини, семенної рідини, сечі та материнського молока. Але не усі ці рідини можуть переносити інфекцію, бо концентрація ВІЛ у них різна. Реально інфікованими (а значить здатними до розповсюдження вірусу) є рідини статевих залоз і органів. Виходячи з цього, зараження може відбутись у таких випадках:
статеві стосунки
при переливанні крові
трансплантація органів та тканин
використання нестерильних шприців та голок
від хворої матері – дитині; при вагітності, під час пологів, та при годуванні молоком (не доведено)
Учень 4 Хто найчастіше хворіє на СНІД?
Ті люди, які мають найбільшу можливість заразитись і хворіти на СНІД складають так звані групи ризику:
І група: гомосексуалісти до 70%. Причому вік захворівших серед них у 95% складає 20-30 років.
ІІ група: наркомани до 20%. Дуже часто хворі належать відразу і до І і до ІІ групи. Вік хворих складає 20-30 років.
ІІІ група: гетеросексуалісти, які не мають постійних статевих партнерів – до 5%.
ІV група: хворі на гемофілію, як відомо, це лише чоловіки і зараження у них відбувається найчастіше при переливанні крові, до 4%.
V група: вихідці з Гаїті та жителі Центральної Африки – до 5%.
VI група: діти інфікованих батьків – до 1%.
Вчитель Що ми знаємо про ВІЛ і СНІД? Ситуації, в яких ми ризикуємо?
Вправа-вікторина: „Міфи і факти про ВІЛ/СНІД" (20 хв.)
Мета: узагальнити знання щодо ВІЛ/СНІДу, формувати в учнів розуміння власної відповідальності за ризик інфікування ВІЛ/СНІДом.
Вчитель Питання:
Чи потрібно людині, яка живе у сучасному світі, знати про ВІЛ і СНІД?
Учні класу об’єднуються у дві групи
Вчитель Я зачитуватиму твердження по черзі кожній групі і пропоную відповідати: вони є фактом чи вигадкою. За кожну правильну відповідь групі зараховується бал. Якщо група не відповідає, або пропонує неправильний варіант відповіді, то в цьому випадку може відповісти інша група й отримати додатковий бал.
(Вчитель коментує відповіді учнів, більш детально пояснює незрозумілі питання №ТвердженняПравильна відповідьКоментар для вчителя )
1. ВІЛ і СНІД – одне і те ж саме.
Ні ВІЛ – це вірус, СНІД – комплекс симптомів (синдром ), які виникають на останній стадії розвитку інфекції.
2. За зовнішнім виглядом Ви можете припустити, що особа – носій вірусу ВІЛ. Ні! Зовні ВІЛ-інфіковані нічим не відрізняються від інших людей. Характерні симптоми виникають лише на пізніх стадіях захворювання і можуть бути розпізнані лише медиками.
3. Поцілувавши ВІЛ-позитивного, Ви теж заразитесь.
Ні! Концентрація вірусу в слині недостатня для зараження (випадків не зафіксовано). Без контакту з кров’ю, спермою, вагінальним секретом і грудним молоком передача ВІЛ-інфекції виключена.
4. ВІЛ інфікуються тільки повії, наркомани і гомосексуалісти.
Ні! ВІЛ може заразитися будь-хто. Ймовірність зараження пов’язана з поведінкою людей.
5. Постільна та натільна білизна ВІЛ-інфікованого не є заразною.
Так! Не зафіксовано жодного випадку передачі вірусу таким шляхом.
6. Ви можете заразитися ВІЛ у школі, де навчається хвора або інфікована дитина.
Ні! Абсолютно безпечно перебувати поруч з ВІЛ-інфікованим, в тому числі і в школі. Обережності вимагає тільки контакт з кров’ю.
7. Якщо Ви – здорові та дужі, то не можете заразитися ВІЛ.
Ні! ВІЛ може заразитися будь-хто.
8. Можна заразитися ВІЛ через рушники, мило, губку.
Ні! Не зафіксовано жодного випадку передачі вірусу таким шляхом. Але так можна "підхопити" багато інших інфекцій.
9. Особи, які вживають наркотики, можуть передати вірус ВІЛ іншим особам, якщо вони користуються спільною голкою або шприцом для ін’єкції наркотиків.
Так! У крові вірус знаходиться у високій концентрації. Для інфікування при ін’єкції достатньо крапельки крові в голці. В шприц при проколюванні вени, як правило, потрапляє невелика кількість крові, достатня для зараження.
10. Можна відразу після інфікування визначити, що відбулося зараження.
Ні! Має пройти певний час (період вікна – 3-6 місяців), поки в організмі з’являться антитіла, які зможе виявити тест. Щоправда, останнім часом з’явилися тести, які виявляють частинки вірусу, але вони на сьогодні недоступні через високу вартість.
11. Вітаючись за руку, можна заразитися ВІЛ.
Ні! Шкіра є природнім бар'єром для ВІЛ. Навіть потрапляння інфікованої крові на здорову шкіру цілком безпечне.
12. Людина може бути інфікованою ВІЛ і не знати про це.
Так! Більшість людей не підозрюють, що інфіковані, і дізнаються про це випадково.
13. Спільне користування фонтанчиком для питної води небезпечне.
Ні! Без контакту з кров’ю, спермою, вагінальним секретом і грудним молоком передача ВІЛ-інфекції виключена.
14. Оскільки ВІЛ – невиліковний, краще і не знати, інфікований ти чи ні.
Ні! Незнання має кілька негативних наслідків: 1) людина не отримуватиме своєчасного лікування (розвиток СНІДу); 2) піддає ризику зараження партнерів; 3) не вживає необхідних заходів для запобігання іншим інфекціям, які для ВІЛ-інфікованого є серйозною загрозою.
15. Домашні тварини не переносять ВІЛ.
Так! Вірус імунодефіциту людини не виживає в організмі домашніх тварин.
16. Без лікування від інфікування ВІЛ до розвитку СНІДу минає від 2-ох до 15-ти років.
Так!Приблизно такий час потрібен ВІЛ, щоб зруйнувати опір імунної системи і викликати появу симптомів, що складають синдром набутого імунодефіциту людини.
17. Вірус ВІЛ може передаватися при переливанні крові.
Так! Кров донорів перевіряється на наявність ВІЛ. Але не виключене інфікування в разі термінового переливання неперевіреної крові.
18. Є ліки від СНІДу.
Ні! На сьогодні немає ліків, здатних подолати СНІД. Але є препарати, здатні значно знизити вірусне навантаження на організм і продовжити життя хворому.
19. Комахи, які смокчуть кров, переносять ВІЛ.
Ні! Вірус гине в шлунку комах-кровососів.
20. ВІЛ-інфікований – це той, у кого тести виявили ВІЛ.
Ні! Інфікованою ВІЛ може виявитись людина, яка про це не підозрює, якщо у неї були незахищені статеві контакти, контакт з інфікованою кров’ю тощо.
21. ВІЛ-інфікований повинен повідомляти про свій статус в школі/на роботі.
Ні! Закон захищає права ВІЛ-позитивних людей. Ніхто не має права розголошувати факт інфікування чи вимагати довідки "на СНІД", окрім самого ВІЛ-позитивного за його бажанням.
22. Існує аналіз крові, що визначає, чи заражені Ви ВІЛ.
Так! Більшість тестів можуть визначити лише наявність в крові антитіл, які з’являються через 3-6 місяців після інфікування. Нові тести показують наявність власне часток вірусу. Проте вони не є доступними.
23. Спільне з ВІЛ-інфікованим користування верхнім одягом може призвести до зараження.
Ні! Без контакту з кров’ю, спермою, вагінальним секретом і грудним молоком передача ВІЛ-інфекції виключена. Не зафіксовано жодного випадку зараження при контакті зі слиною, сльозами чи потом.
24. ВІЛ передається при обіймах.
Ні!
25. Чхання та кашель поширюють ВІЛ.
Ні! Небезпеку може становити тільки кровохаркання, яке виникає при запущеному туберкульозі, інших патологічних легень.
26. Розвиток СНІДу в організмі інфікованого можна значно сповільнити спеціальним препаратом.
Так! Існують антиретровірусні препарати, які значно сповільнюють розвиток інфекції і знижують концентрацію вірусу.
27. Вірусом ВІЛ можуть заразитися лише чоловіки.
Ні! ВІЛ вражає людей незалежно від статі.
28. Плаваючи в басейні, можна заразитись ВІЛ.
Ні! Концентрація вірусу в воді буде замалою, навіть якщо у неї потрапить кров ВІЛ-інфікованого.
29. Проколюючи вуха чи наносячи татуаж спільною голкою, можна інфікуватись ВІЛ.
Так! На кінчику голки міститься достатня кількість крові з ВІЛ для інфікування при проколюванні шкіри. До того ж є ризик передачі інших інфекцій.
30. Монети та паперові гроші можуть стати джерелом зараження ВІЛ.
Ні! Без контакту з кров’ю, спермою, вагінальним секретом і грудним молоком передача ВІЛ-інфекції виключена. Проте є ризик передачі інших інфекцій.
31. Можна заразитись ВІЛ, беручись за двері ручки чи користуючись унітазом разом з ВІЛ-інфікованим.
Ні! Без контакту з кров’ю, спермою, вагінальним секретом і грудним молоком передача ВІЛ-інфекції виключена. Проте є ризик передачі інших інфекцій.
32. Годування немовляти груддю ВІЛ-інфікованою матір’ю призводить до зараження ВІЛ.
Так Вірус проникає в грудне молоко. Хоча відомі випадки, коли інфікування не відбулося. Антиретровірусна терапія знижує ризик зараження.
Підведення підсумків вікторини Бесіда: · Хто може бути інфікованим ВІЛ? ·
Вчитель Скільки в середньому триває період, поки ВІЛ в організмі людини не спричиняє хворобу СНІД? ·
Нестача яких життєвих навичок підвищує ризик ВІЛ-інфікування? (Найчастіше це відсутність достовірної інформації про ВІЛ/СНІД, невміння захистити себе в ситуаціях ризику, ризикований спосіб життя).
Вправа "Дискусія" (7 хв.).
(Вчитель об’єднує учасників у дві групи: в одній групі – учасники, які добирають аргументи щодо негативного ставлення до хворих на СНІД, у другій – які мають висловлювати толерантне ставлення до хворих на СНІД. )
Групам пропонуються питання такого змісту: ·
Що ви відчуєте, якщо дізнаєтесь, що хтось із Ваших друзів хворіє на СНІД?
Чи вважаєте Ви, що хворій на СНІД людині слід залишити роботу (навчання)? ( Обґрунтуйте відповідь)
Чи всі люди повинні пройти тестування на ВІЛ? Чому „так" або "ні"?
Як суспільство повинно поводитись з людиною, яка одержала позитивний результат тесту?
Чи потрібно попередити свого статевого партнера про захворювання? (Обґрунтуйте відповідь)
Що є більшим злом – СНІД чи люди, які хворі на СНІД?
(Групи по черзі дають відповіді на питання, наводять аргументи, які обґрунтовують їх думку. Під час дискусії вчитель намагається зрозуміти, на яких знаннях і цінностях ґрунтуються відповіді учнів. Після дискусії учитель пояснює переваги толерантного ставлення суспільства до людей, хворих на СНІД )
Висновок Думка, яка панує в суспільстві щодо ВІЛ/СНІД, сьогодні характеризується: нетерпимістю до ВІЛ-інфікованих; · хибністю думки, що хворі на СНІД створюють загрозу для суспільства; · байдужістю та безпечністю більшості громадян, переконаних, що ця проблема їх не торкнеться; · впевненістю більшості людей, що ВІЛ уражає лише наркоманів, представників секс-бізнесу та медичних працівників (меншою мірою); · переконаністю більшості громадян у тому, що вирішення проблеми ВІЛ/ СНІД полягає у боротьбі з ВІЛ-інфікованими та хворими на СНІД, а не з ВІЛ. 5. Толерантність до хворих на ВІЛ/СНІД
Вправа: «Як можна висловити підтримку і надати допомогу ВІЛ- позитивному знайомому, другу?» (5 хв.)
Вчитель Доведено: вірус імунодефіциту не передасться від хворого здоровому під час звичайних побутових контактів, через повітря або через навколишні предмети. Тому головне – не давати хворому підстави вважати, що ті, хто знаходяться поруч, його бояться. Хворі на СНІД потребують особливої уваги, дбайливого, душевного ставлення оточення, друзів і родичів. Таке ставлення вкрай необхідне, бо ці люди через свій хворобливий стан часто бувають пригніченими, відчувають різні страхи. Важко уявити, який тягар взяли на себе чоловік ВІЛ-інфікованої дружини; друг молодої дівчини-вірусоносія; мати маленького сина, якого заразили в лікарні; лікар, який підтримує душевну й фізичну рівновагу пацієнта; чоловік, який спиняє свого інфікованого друга на краю прірви. Співіснування з інфікованими ВІЛ для багатьох людей стає випробуванням справжніх людських якостей, щирості материнських, подружніх та дружніх почуттів, фактично мірилом їхньої людяності. Кожній людині важливо виявляти співчуття до ВІЛ-позитивних людей та вміти протидіяти дискримінації і підтримувати людей, які живуть з ВІЛ. Я передаю по ряду список.
Учень, який сидить зліва, читає варіант поведінки, а той, хто сидить справа, моделює його, не використовуючи варіант у дужках.
Вчитель передає по ряду наведений нижче список
1. Привітайтеся («привіт», «як справи», «радий бачити»).
2. Сядьте поруч («ти не проти»).
3. Захистіть від нападок, образ ("можеш розраховувати на мене").
4. Вислухайте («я радий, що ти довіряєш мені»).
5. Зателефонуйте (з будь-якого приводу).
6. Візьміть за руку (можна і мовчки).
7. Поспілкуйтесь, але не нав'язуйтесь (про хобі, почуття, новини, тощо).
8. Запевніть у своїй дружбі («я ціную твою дружбу»).
9. Запитайте, чим Ви можете допомогти («що я можу зробити для тебе?»).
10. Запросіть на свято («обов'язково приходь на день народження»).
11. Прийдіть у гості (особливо, якщо робили це раніше «можна я зайду завтра в гості?»).
12. Відсвяткуйте якусь подію («чому б нам не відсвяткувати це, в мене є вільний час»). 13. Познайомте зі своїми друзями («а це мої приятелі, хочеш, познайомлю»).
14. Пограйте разом («у мене є чудова гра, приходь»).
15. Поговоріть про майбутнє («які в тебе плани після школи/училища»).
16. Напишіть листа (якщо Ви проживаєте в різних населених пунктах або не наважуєтесь поговорити віч-на-віч, зрештою, у багатьох є доступ до Інтернет і електронна пошта).
Підсумок заняття
Вчитель На щастя, є ряд факторів, усвідомлення яких допомагає планувати і впроваджувати заходи, спрямовані на призупинення не тільки епідемії ВІЛ/СНІДу, а й епідемії страхів і чуток, якими переповнена вся історія виявлення і розвитку пандемії. Зокрема: · шляхи передачі інфекції відомі, обмежені і можуть бути контрольовані людиною; · розвиток інфекції можна вповільнювати медикаментозним шляхом, тим самим продовжуючи життя – так ВІЛ-інфекція перетворюється на варіант хронічної хвороби; · у ході лікування концентрація вірусу в рідинах організму знижується, що майже унеможливлює передачу інфекції; · зняття стигми з ВІЛ-інфікованості та ВІЛ-інфікованих поліпшує життя не тільки їм та їхньому оточенню, а й сприяє своєчасному зверненню за допомогою, уникненню ризикованих контактів тощо. Від страху і стигматизації, пов'язаної з ВІЛ/СНІДом, людство поступово переходить до усвідомлення того, що для призупинення епідемії потрібно не тільки говорити про ВІЛ-інфекцію та про те, яка вона небезпечна. Вочевидь, настає час вчитися жити в світі, де носієм інфекції може виявитись будь-хто, жити в світі, де є ВІЛ.
Вчитель Запам’ятайте елементарні правила безпеки ТИ НЕ ЗАРАЗИШСЯ ВІЛ, ЯКЩО ДОТРИМУВАТИМЕШСЯ ПРОСТИХ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ:
· Будь обережним! Ніколи не підіймай шприци, які ти випадково знайшов на вулиці, і навіть не торкайся їх!
Уникай всяких контактів з чужою кров'ю. Якщо це все-таки трапилось, добре промий шкіру проточною водою та негайно звернись до лікарні!
· Слідкуй за тим, щоб медичний працівник, який тебе обслуговує, використовував гумові рукавички та одноразові шприци!
ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ НЕ ЗАВАЖАЄ ДРУЖИТИ