План Вступ 3 Структура сучасної вищої освіти 3 Рівні акредитації 4 Проблеми в освіті 5 Складові програми реформування вищої освіти 6
| Вид материала | Документы |
- Розвиток системи вищої освіти у США в умовах децентралізації влади Актуальність дослідження, 267.54kb.
- Державне регулювання вищої освіти в умовах ринкових відносин, 893.86kb.
- М. Ф. Степко Модернізація вищої освіти України І Бол, 579.75kb.
- Науково-методичний центр вищої освіти, 579.99kb.
- Руктури вищої освіти, яка повинна базуватись на єдиній системі кредитних одиниць для, 121.71kb.
- Робоча програма та методичні вказівки з дисципліни " Вступ до вищої освіти" для студентів, 71.39kb.
- Освіти залишається її якість, що виступає в сучасному швидкоплинному світі національним, 286.37kb.
- 1. загальні положення, 306.48kb.
- Програма співбесіди для студентів спеціальності 01010101 «Дошкільна освіта», 369.43kb.
- Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі, 134.78kb.
Висновок
Отже, в даній заліковій роботі було розглянуто питання реформування школи вищої освіти у рамках Болонського процесу. Болонський процес – діяльність європейських країн, яка спрямована на те, щоб зробити узгодженими системи вищої освіти цих країн. Основний зміст Болонської декларації, прийнятої 19 червня 1999 року, полягає в тому, що країни-учасниці зобов'язалися до 2010 року привести свої освітні системи у відповідність певному єдиному стандарту. Вихідні позиції учасників процесу у тексті Болонскої декларації формулюються наступним чином: «Європа знань» є на сьогодні широко визнаним незамінним фактором соціального і людського розвитку, а також невід’ємною складовою зміцнення та інтелектуального збагачення європейських громадян, оскільки саме така Європа спроможна надати їм необхідні знання для протистояння викликам нового тисячоліття разом із усвідомленням спільних цінностей та належності до єдиної соціальної і культурної сфери".
На підставі аналізу та систематизації різних інтенцій категорії "інтеграція" запропоновано інтерпретацію поняття "інтергаційна освіта", сутність якої розкривається шляхом характеристик масштабних і дифузних змін її базових основ. Поглиблено соціологічне уявлення про освіту як особливе "поле" (в аспекті конструктивістсько-структуралістського підходу П.Бурдьє). Вперше здійснено комплексне соціологічне дослідження поля шкільної освіти у незалежній Україні. Обгрунтовано, що основними напрямками інноваційної діяльності є демократизація, гуманізація та раціональна організація, у межах яких визначено найбільш значущі інновації. Досліджено процес демократизації шкільної освіти, встановлено особливості проведення децентралізації та перспективи залучення громадськості до управління освітою. Проаналізовано проблему взаємозв'язку доступності освіти та процесу диференціації шкіл. Визначено особливості гуманізації шкільної освіти у контексті аналізу міжособистісно-педагогічного співробітництва учителя та учня. Вперше у межах соціології освіти здійснено (на базі методології П.Бурдьє) сутнісне трактування габітусу шкільного вчителя та виділено специфічні протиріччя його соціально-професійної діяльності.
Болонський процес – один з інструментів не лише інтеграції в Європі і в Європу, а й інструмент загальної світової тенденції нашого часу – глобалізації. Європейська спільнота має намір зробити внесок в якісну освіту шляхом заохочення країн-учасниць до сприяння підвищенню якості власної освіти. Відштовхуючись під цього, Європейська комісія надає фінансову і політичну підтримку цьому процесові, що виходить за рамки ЄС. Сьогодні східноєвропейські країни лише починають приймати Болонські ідеї. Співпраця з європейцями у сфері освіти на шляху входження України в Європу є одним із пріоритетів розвитку вищої освіти в Україні. Проте не є самоціллю проголошення йти будь-якими шляхами тільки в Європу, тільки інтегрування в Європу. Участь вищої освіти України в Болонських перетвореннях має бути спрямована лише на її розвиток і набуття нових якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів якості. Орієнтація на Болонський процес не повинна призводити до надмірної перебудови вітчизняної системи освіти. Ключова позиція реформування: Болонські вимоги – це не уніфікація вищої освіти в Європі, а широкий доступ до багатоманітності освітніх і культурних надбань різних країн. Метою є і те, щоб Європа зрозуміла, що в Україні – потужна система вищої освіти, потужні школи. Україна відчуває підтримку європейської спільноти. За цей час у нашій країні побувало багато місій Ради Європи, які розглядали стан освіти, проводили експертизу освітянської законодавчої бази і практично зауважень не було. Сьогодні вже майже немає опонентів щодо ступеневості вищої освіти. Вона підвищує мобільність і вертикальну, і горизонтальну.
ссылка скрыта
ссылка скрыта
ссылка скрыта
ссылка скрыта
ссылка скрыта
ссылка скрыта
ссылка скрыта
ссылка скрыта
ссылка скрыта
ссылка скрыта
ссылка скрыта
ссылка скрыта
(станом на10.05.2011)