Програма та методичні матеріали з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів та здобувачів нефілософських спеціальностей харків
| Вид материала | Документы |
- Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського, 960.03kb.
- Робоча програма для підготовки аспірантів І здобувачів до здачі кандидатського іспиту, 121.73kb.
- Затверджено на засіданні· кафедри філософії, 184.34kb.
- Методичні рекомендації для ад’юнктів та здобувачів. Київ: віті нтуу «кпі», 610.23kb.
- Навчальна програма дисципліни історія філософії для напрямків підготовки (спеціальностей):, 328.42kb.
- Питання до кандидатського іспиту з філософії, 23.15kb.
- Навчальна програма дисципліни "соціальна етика" (назва дисципліни) для напрямів підготовки, 290.53kb.
- Програма, методичні вказівки І контрольні завдання з дисципліни "основи екології" для, 325.1kb.
- Програма вступного іспиту з історії філософії, 380.89kb.
- Програма кандидатського екзамену з філософії, 348.1kb.
Міністерство освіти і науки України
Харківський національний університет радіоелектроніки
ПРОГРАМА ТА МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
З ФІЛОСОФІЇ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СКЛАДАННЯ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ АСПІРАНТІВ ТА ЗДОБУВАЧІВ НЕФІЛОСОФСЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Харків
2010
Програма та методичні матеріали з філософії для підготовки для складання кандидатського іспиту аспірантів та здобувачів нефілософських спеціальностей / Упоряд.: В.І. Штанько. – Харків: ХНУРЕ, 2010. – 52 с.
Упорядник В.І. ШТАНЬКО, д. філос. н., проф.
Рецензент І.З. ЦЕХМИСТРО,. д.філос.н., проф., заслужений діяч науки і
техніки України
ЗМІСТ
ВСТУП 5
ПРОГРАМА КУРСУ ФІЛОСОФІЇ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СКЛАДАННЯ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ АСПІРАНТАМИ ТА ЗДОБУВАЧАМИ НЕФІЛОСОФСЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ 7
1 ПРОБЛЕМИ ПІЗНАННЯ СВІТУ 7
2 НАУКОВІ ЗНАННЯ І НАУКА В СИСТЕМІ КУЛЬТУРИ 8
2.1 Наукове пізнання і знання 8
2.2 Наука як соціальний інститут і елемент духовної культури 9
3 ВИНИКНЕННЯ НАУКИ Й ОСНОВНІ ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ ЇЇ РОЗВИТКУ 10
3.1 Виникнення науки 10
3.2 Основні історичні етапи розвитку науки 10
4 СТРУКТУРА СУЧАСНОГО НАУКОВОГО ЗНАННЯ 12
4.1 Знання природничонаукове, технічне, гуманітарне, їх взаємозв’язок 12
4.2 Співвідношення теорії й емпірії в розвитку науки 12
4.3 Метатеоретичний рівень наукового знання 13
5 ФІЛОСОФІЯ НАУКИ 14
5.1 Сутність і основна проблематика філософії науки 14
5.2 Філософія науки, її генезис і етапи розвитку 14
5.2.1 Проблеми філософії науки в позитивізмі ХІХ ст. і неокантіанстві 15
5.2.2 Філософська концепція науки в працях К. Маркса, Ф. Енгельса і В.І. Леніна 15
5.2.3 Позитивістська традиція у філософії науки ХХ століття 16
5.2.4 Антипозитивістські концепції 16
6 ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ НАУКИ І ЙОГО ТЕОРЕТИЧНІ МОДЕЛІ 18
6.1 Загальні закономірності розвитку науки 18
6.2 Соціокультурні фактори розвитку науки 18
6.3 Загальні теоретичні моделі розвитку науки 18
7 ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ НАУКИ 19
7.1 Онтологічні проблеми 19
7.2 Логіко-гносеологічні і методологічні проблеми 21
7.3 Аксіологічні проблеми сучасної науки 22
7.4 Філософія техніки і технічна раціональність 23
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ 25
1 ПРОБЛЕМИ ПІЗНАННЯ СВІТУ 25
2 ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ 26
3 НАУКА І ФІЛОСОФІЯ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ 27
4 НАУКА І РЕЛІГІЯ 28
5 НАУКА, ТЕХНІКА, КУЛЬТУРА 29
6 ТЕОРЕТИЧНІ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ НАУКИ (ЗА РОБОТАМИ К. ПОППЕРА, І .ЛАКАТОСА, Т. КУНА, СТ. ТУЛМІНА, П .ФЕЄРАБЕНДА) 30
7 ПОШУКИ НОВОГО СВІТОРОЗУМІННЯ: ГЛОБАЛЬНИЙ ЕВОЛЮЦІОНІЗМ, СИНЕРГЕТИКА, СУЧАСНИЙ ХОЛІЗМ У НАУКОВІЙ КАРТИНІ СВІТУ 31
8 ФІЛОСОФСЬКІ І СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КОМП’ЮТЕРНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 32
9 НАУКА І МОРАЛЬНІСТЬ: ПРОБЛЕМИ І ДИСКУСІЇ 33
10 ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ ТА ПІДҐРУНТЯ МАТЕМАТИКИ (ЗА РОБОТАМИ М. КЛАЙНА “МАТЕМАТИКА. ВТРАТА ВИЗНАЧЕНОСТІ” І “МАТЕМАТИКА. ПОШУК ІСТИНИ”). 34
ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ НАПИСАННЯ 36
1 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ 36
2 ТЕМИ РЕФЕРАТІВ 38
ЛІТЕРАТУРА 41
1. ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА 41
2. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА 41
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ АСПІРАНТІВ ТА ЗДОБУВАЧІВ ДО СКЛАДАННЯ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ 48
ВСТУП
Курс охоплює основний комплекс проблем філософії і методології науки і розглядає розвиток наукового знання в широкому соціокультурному контексті.
Основні задачі курсу:
- сформувати цілісне уявлення про науку як особливий вид людської діяльності, соціальний інститут і найважливішу сферу сучасної культури, а також про тенденції її історичного розвитку;
- ознайомити з особливим розділом філософського знання – філософією науки, однією з функцій якої є здійснення взаємозбагачувальних зв'язків між філософією і наукою;
- ознайомити з світоглядними і методологічними основами сучасного наукового знання; нормативно-ціннісними орієнтирами сучасної наукової діяльності,
- подальше вдосконалення філософської і методологічної культури мислення.
У результаті вивчення курсу аспіранти повинні мати уявлення про:
- структуру і функції сучасного наукового знання і тенденції його історичного розвитку;
- глобальні тенденції зміни наукової картини світу;
- світоглядні, методологічні і інші філософські підстави сучасного наукового знання;
- різні проблеми, пов'язані з впливом науки і техніки на розвиток сучасної цивілізації;
повинні:
- уміти орієнтуватися в складних філософських питаннях сучасної науки і способах їх вирішення;
- розуміти роль філософських принципів і концепцій при виборі, постановці, концептуальному осмисленні пізнавальних проблем в процесі наукового дослідження;
- розуміти роль філософських принципів і ідей для формування критичного мислення, творчого відношення до вирішення наукових проблем;
- володіти ясними уявленнями про системи цінностей, на які орієнтовані учені в своїй професійній діяльності, чіткіше визначити свої соціальні і громадські позиції, усвідомити міру соціальної відповідальності ученого в сучасному світі.
Зміст програми розрахований не тільки на поглиблення знань, одержаних студентами і магістрантами з філософії під час вивчення базового курсу філософії, але і на самостійну роботу аспірантів і здобувачів з проблематики, яка має фундаментальний світоглядний і методологічний характер для ученого, спеціаліста вищої кваліфікації.
У тематиці рефератів і контрольних запитаннях, у списку літератури враховані вимоги, які пов'язані з профілем і проблематикою дисертаційних досліджень аспірантів і здобувачів.
ПРОГРАМА КУРСУ ФІЛОСОФІЇ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СКЛАДАННЯ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ АСПІРАНТАМИ ТА ЗДОБУВАЧАМИ НЕФІЛОСОФСЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
1 ПРОБЛЕМИ ПІЗНАННЯ СВІТУ
Пізнання в контексті людського існування. Пізнання як соціально-опосередковане відношення людини до світу, що історично розвивається, і як напрямок самореалізації людини. Проблеми пізнаваності світу: межі пізнання, сучасні концепції гносеологічного скептицизму і гносеологічного оптимізму.
Знання і дійсність. Знання й інформація. Знання «по істині» і «на думку». Предметність знання. Види знання: опосередковане і безпосереднє, об’єктивне і суб’єктивне, абсолютне і відносне. Типи знання: повсякденне, наукове, художньо-образне, філософське. Суб’єктоване і об’єктоване знання. Можливість існування знання в суб’єктивованій (особистісній) і об’єктивованій (колективній) формі. Види колективного знання: знання, об’єктивоване в текстах, розподілене знання. Об’єктивоване знання й артефакти. Об’єктивоване знання і міжсуб’єктна комунікація. Роль неявних компонентів у колективному знанні. Концепція К. Поппера про об’єктивне знання як таке, що не передбачає суб’єкта, який пізнає. Ідея К. Поппера про „три світи”: світ фізичних предметів, світ індивідуально-психічного і світ об’єктивного знання. Поняття особистісного знання. Неявне знання й особистісне знання. Фокус, периферія і фон знання. Неявне знання і віра. Можливості експлікації неявного знання і „інженерія знання”.
Пізнання як відображення і творчість, проблема їхнього синтезу. „Коперніканський переворот” (Кант) в уявленнях про пізнання. Пізнання як інтерпретація.
Об’єкт і суб’єкт пізнання. Сучасні уявлення про об’єкт пізнання: ідеалізовані об’єкти, об’єкти, що не спостерігаються, теоретичні конструкти. Поняття суб’єкта, що пізнає, і епістемологічного колективу. Діалектика суб’єкта й об’єкта пізнання.
Джерела пізнання. Емпірична і раціоналістична теорія пізнання: історія і сучасність.
Істина як центральна тема теорії пізнання. Різноманіття концепцій істини: кореспондентська (істина як відповідність знання і предмета), прагматична (Дьюї), когерентна (Кант, логічний позитивізм), конвенціалістська (Пуанкаре). Критерії істини. Концепція багаторівневої реальності і наявності істин різного типу. Взаємовідношення істин науки й істин здорового глузду: конфлікт і взаємодія. Проблема критерію істини в філософії. Логічні критерії істини. Практичне підтвердження істини.
Сучасні підходи в епістемології як вираз її некласичного характеру: еволюційна епістемологія, нові зв’язки епістемології, психології, соціальних наук, когнітивних наук. Епістемологія і проблеми штучного інтелекту.
Література
- Штанько В.И. Философия и методология науки. Учебное пособие. – Харьков, 2002.
- Философия и методология познания. Учебник / Под общ. ред. Обухова В.Л. и др. – СПб., 2003.
- Заблуждающийся разум? Многообразие форм вненаучного знания. – М., 1991.
- Рассел Б. Человеческое познание. Его сфера и границы – М., 1998.
- Полани М. Личностное знание. На пути к посткритической философии. – М., 1985.
- Гадамер Х.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. – М., 1988.
- Деннет Д. Постмодернизм и истина. Почему нам нужно понимать это правильно // Вопросы философии. № 8, 2001.
- Касавин И.Т. Миграция. Креативность. Текст. Проблемы неклассической теории познания. – М., 2003.
- Лекторский В.А. Субъект, объект, познание. М., 1980.
- Эволюционная эпистемология: Проблемы, перспективы. – М., 1996.
2 НАУКОВІ ЗНАННЯ І НАУКА В СИСТЕМІ КУЛЬТУРИ
Основні сторони буття науки: наука як система знань, як процес одержання нового знання (пізнавальна діяльність), як соціальний інститут