Програма та методичні матеріали з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів та здобувачів нефілософських спеціальностей харків

Вид материалаДокументы

Содержание


Основні задачі курсу
Програма курсу філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантами та здобувачами нефілософських спеціальнос
2.1  Наукове пізнання і знання
2.2  Наука як соціальний інститут і елемент духовної культури
3.1  Виникнення науки
3.2  Основні історичні етапи розвитку науки
4  структура сучасного наукового знання
4.1  Знання природничонаукове, технічне, гуманітарне, їх взаємозв’язок
4.2  Співвідношення теорії й емпірії в розвитку науки
4.3  Метатеоретичний рівень наукового знання
5.1  Сутність і основна проблематика філософії науки
5.2  Філософія науки, її генезис і етапи розвитку
5.2.1 Проблеми філософії науки в позитивізмі ХІХ ст. і неокантіанстві
5.2.2  Філософська концепція науки в працях К. Маркса, Ф. Енгельса і В.І. Леніна
5.2.3  Позитивістська традиція у філософії науки ХХ століття
5.2.4  Антипозитивістські концепції
6.1 Загальні закономірності розвитку науки
6.2  Соціокультурні фактори розвитку науки
6.3  Загальні теоретичні моделі розвитку науки
7.1  Онтологічні проблеми
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8


Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет радіоелектроніки


ПРОГРАМА ТА МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
З ФІЛОСОФІЇ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СКЛАДАННЯ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ АСПІРАНТІВ ТА ЗДОБУВАЧІВ НЕФІЛОСОФСЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ



Харків

2010


Програма та методичні матеріали з філософії для підготовки для складання кандидатського іспиту аспірантів та здобувачів нефілософських спеціальностей / Упоряд.: В.І. Штанько. – Харків: ХНУРЕ, 2010. – 52 с.


Упорядник В.І. ШТАНЬКО, д. філос. н., проф.


Рецензент І.З. ЦЕХМИСТРО,. д.філос.н., проф., заслужений діяч науки і
техніки України





ЗМІСТ


ВСТУП 5

ПРОГРАМА КУРСУ ФІЛОСОФІЇ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СКЛАДАННЯ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ АСПІРАНТАМИ ТА ЗДОБУВАЧАМИ НЕФІЛОСОФСЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ 7

1  ПРОБЛЕМИ ПІЗНАННЯ СВІТУ 7

2  НАУКОВІ ЗНАННЯ І НАУКА В СИСТЕМІ КУЛЬТУРИ 8

2.1  Наукове пізнання і знання 8

2.2  Наука як соціальний інститут і елемент духовної культури 9

3  ВИНИКНЕННЯ НАУКИ Й ОСНОВНІ ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ ЇЇ РОЗВИТКУ 10

3.1  Виникнення науки 10

3.2  Основні історичні етапи розвитку науки 10

4  СТРУКТУРА СУЧАСНОГО НАУКОВОГО ЗНАННЯ 12

4.1  Знання природничонаукове, технічне, гуманітарне, їх взаємозв’язок 12

4.2  Співвідношення теорії й емпірії в розвитку науки 12

4.3  Метатеоретичний рівень наукового знання 13

5  ФІЛОСОФІЯ НАУКИ 14

5.1  Сутність і основна проблематика філософії науки 14

5.2  Філософія науки, її генезис і етапи розвитку 14

5.2.1 Проблеми філософії науки в позитивізмі ХІХ ст. і неокантіанстві 15

5.2.2  Філософська концепція науки в працях К. Маркса, Ф. Енгельса і В.І. Леніна 15

5.2.3  Позитивістська традиція у філософії науки ХХ століття 16

5.2.4  Антипозитивістські концепції 16

6  ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ НАУКИ І ЙОГО ТЕОРЕТИЧНІ МОДЕЛІ 18

6.1 Загальні закономірності розвитку науки 18

6.2  Соціокультурні фактори розвитку науки 18

6.3  Загальні теоретичні моделі розвитку науки 18

7  ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ НАУКИ 19

7.1  Онтологічні проблеми 19

7.2  Логіко-гносеологічні і методологічні проблеми 21

7.3  Аксіологічні проблеми сучасної науки 22

7.4  Філософія техніки і технічна раціональність 23

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ 25

1  ПРОБЛЕМИ ПІЗНАННЯ СВІТУ 25

2  ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ 26

3  НАУКА І ФІЛОСОФІЯ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ 27

4  НАУКА І РЕЛІГІЯ 28

5  НАУКА, ТЕХНІКА, КУЛЬТУРА 29

6  ТЕОРЕТИЧНІ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ НАУКИ (ЗА РОБОТАМИ К. ПОППЕРА, І .ЛАКАТОСА, Т. КУНА, СТ. ТУЛМІНА, П .ФЕЄРАБЕНДА) 30

7  ПОШУКИ НОВОГО СВІТОРОЗУМІННЯ: ГЛОБАЛЬНИЙ ЕВОЛЮЦІОНІЗМ, СИНЕРГЕТИКА, СУЧАСНИЙ ХОЛІЗМ У НАУКОВІЙ КАРТИНІ СВІТУ 31

8  ФІЛОСОФСЬКІ І СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КОМП’ЮТЕРНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 32

9  НАУКА І МОРАЛЬНІСТЬ: ПРОБЛЕМИ І ДИСКУСІЇ 33

10  ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ ТА ПІДҐРУНТЯ МАТЕМАТИКИ (ЗА РОБОТАМИ М. КЛАЙНА “МАТЕМАТИКА. ВТРАТА ВИЗНАЧЕНОСТІ” І “МАТЕМАТИКА. ПОШУК ІСТИНИ”). 34

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ НАПИСАННЯ 36

1  МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ 36

2 ТЕМИ РЕФЕРАТІВ 38

ЛІТЕРАТУРА 41

1. ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА 41

2. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА 41

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ АСПІРАНТІВ ТА ЗДОБУВАЧІВ ДО СКЛАДАННЯ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ 48





ВСТУП

Курс охоплює основний комплекс проблем філософії і методології науки і розглядає розвиток наукового знання в широкому соціокультурному контексті.

Основні задачі курсу:
  • сформувати цілісне уявлення про науку як особливий вид людської діяльності, соціальний інститут і найважливішу сферу сучасної культури, а також про тенденції її історичного розвитку;
  • ознайомити з особливим розділом філософського знання – філософією науки, однією з функцій якої є здійснення взаємозбагачувальних зв'язків між філософією і наукою;
  • ознайомити з світоглядними і методологічними основами сучасного наукового знання; нормативно-ціннісними орієнтирами сучасної наукової діяльності,
  • подальше вдосконалення філософської і методологічної культури мислення.

У результаті вивчення курсу аспіранти повинні мати уявлення про:
  • структуру і функції сучасного наукового знання і тенденції його історичного розвитку;
  • глобальні тенденції зміни наукової картини світу;
  • світоглядні, методологічні і інші філософські підстави сучасного наукового знання;
  • різні проблеми, пов'язані з впливом науки і техніки на розвиток сучасної цивілізації;


повинні:
  • уміти орієнтуватися в складних філософських питаннях сучасної науки і способах їх вирішення;
  • розуміти роль філософських принципів і концепцій при виборі, постановці, концептуальному осмисленні пізнавальних проблем в процесі наукового дослідження;
  • розуміти роль філософських принципів і ідей для формування критичного мислення, творчого відношення до вирішення наукових проблем;
  • володіти ясними уявленнями про системи цінностей, на які орієнтовані учені в своїй професійній діяльності, чіткіше визначити свої соціальні і громадські позиції, усвідомити міру соціальної відповідальності ученого в сучасному світі.


Зміст програми розрахований не тільки на поглиблення знань, одержаних студентами і магістрантами з філософії під час вивчення базового курсу філософії, але і на самостійну роботу аспірантів і здобувачів з проблематики, яка має фундаментальний світоглядний і методологічний характер для ученого, спеціаліста вищої кваліфікації.

У тематиці рефератів і контрольних запитаннях, у списку літератури враховані вимоги, які пов'язані з профілем і проблематикою дисертаційних досліджень аспірантів і здобувачів.


ПРОГРАМА КУРСУ ФІЛОСОФІЇ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СКЛАДАННЯ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ АСПІРАНТАМИ ТА ЗДОБУВАЧАМИ НЕФІЛОСОФСЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

1  ПРОБЛЕМИ ПІЗНАННЯ СВІТУ

Пізнання в контексті людського існування. Пізнання як соціально-опосередковане відношення людини до світу, що історично розвивається, і як напрямок самореалізації людини. Проблеми пізнаваності світу: межі пізнання, сучасні концепції гносеологічного скептицизму і гносеологічного оптимізму.

Знання і дійсність. Знання й інформація. Знання «по істині» і «на думку». Предметність знання. Види знання: опосередковане і безпосереднє, об’єктивне і суб’єктивне, абсолютне і відносне. Типи знання: повсякденне, наукове, художньо-образне, філософське. Суб’єктоване і об’єктоване знання. Можливість існування знання в суб’єктивованій (особистісній) і об’єктивованій (колективній) формі. Види колективного знання: знання, об’єктивоване в текстах, розподілене знання. Об’єктивоване знання й артефакти. Об’єктивоване знання і міжсуб’єктна комунікація. Роль неявних компонентів у колективному знанні. Концепція К. Поппера про об’єктивне знання як таке, що не передбачає суб’єкта, який пізнає. Ідея К. Поппера про „три світи”: світ фізичних предметів, світ індивідуально-психічного і світ об’єктивного знання. Поняття особистісного знання. Неявне знання й особистісне знання. Фокус, периферія і фон знання. Неявне знання і віра. Можливості експлікації неявного знання і „інженерія знання”.

Пізнання як відображення і творчість, проблема їхнього синтезу. „Коперніканський переворот” (Кант) в уявленнях про пізнання. Пізнання як інтерпретація.

Об’єкт і суб’єкт пізнання. Сучасні уявлення про об’єкт пізнання: ідеалізовані об’єкти, об’єкти, що не спостерігаються, теоретичні конструкти. Поняття суб’єкта, що пізнає, і епістемологічного колективу. Діалектика суб’єкта й об’єкта пізнання.

Джерела пізнання. Емпірична і раціоналістична теорія пізнання: історія і сучасність.

Істина як центральна тема теорії пізнання. Різноманіття концепцій істини: кореспондентська (істина як відповідність знання і предмета), прагматична (Дьюї), когерентна (Кант, логічний позитивізм), конвенціалістська (Пуанкаре). Критерії істини. Концепція багаторівневої реальності і наявності істин різного типу. Взаємовідношення істин науки й істин здорового глузду: конфлікт і взаємодія. Проблема критерію істини в філософії. Логічні критерії істини. Практичне підтвердження істини.

Сучасні підходи в епістемології як вираз її некласичного характеру: еволюційна епістемологія, нові зв’язки епістемології, психології, соціальних наук, когнітивних наук. Епістемологія і проблеми штучного інтелекту.


Література
  1. Штанько В.И. Философия и методология науки. Учебное пособие. – Харьков, 2002.
  2. Философия и методология познания. Учебник / Под общ. ред. Обухова В.Л. и др. – СПб., 2003.
  3. Заблуждающийся разум? Многообразие форм вненаучного знания. – М., 1991.
  4. Рассел Б. Человеческое познание. Его сфера и границы – М., 1998.
  5. Полани М. Личностное знание. На пути к посткритической философии. – М., 1985.
  6. Гадамер Х.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. – М., 1988.
  7. Деннет Д. Постмодернизм и истина. Почему нам нужно понимать это правильно // Вопросы философии. № 8, 2001.
  8. Касавин И.Т. Миграция. Креативность. Текст. Проблемы неклассической теории познания. – М., 2003.
  9. Лекторский В.А. Субъект, объект, познание. М., 1980.
  10. Эволюционная эпистемология: Проблемы, перспективы. – М., 1996.


2  НАУКОВІ ЗНАННЯ І НАУКА В СИСТЕМІ КУЛЬТУРИ

Основні сторони буття науки: наука як система знань, як процес одержання нового знання (пізнавальна діяльність), як соціальний інститут