Програма та методичні матеріали з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів та здобувачів нефілософських спеціальностей харків

Вид материала

Содержание

6.2  Соціокультурні фактори розвитку науки
6.3  Загальні теоретичні моделі розвитку науки
7.1  Онтологічні проблеми
7.2  Логіко-гносеологічні і методологічні проблеми

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8

6.2 Соціокультурні фактори розвитку науки

Проблема інтерналізму і екстерналізму в сучасній історії науки. Труднощі виділення „внутрішніх” і „зовнішніх” факторів розвитку науки. Історико-культурні традиції, сприятливі і несприятливі для розвитку науки

Зміна соціального статусу науки, її престижу в суспільстві, ціннісних орієнтацій вчених у різні історичні епохи.

Особливості соціальних інститутів науки в різні історичні епохи. Зміна відношення держави до науки, форми управління наукою. Наука і влада. Феномен „ідеологізованої” науки.

6.3 Загальні теоретичні моделі розвитку науки

Позитивістська (кумулятивна) модель розвитку науки.

Концепція розвитку наукового пізнання К. Поппера.

Проблема динаміки наукового знання, реабілітація метафізики в роботах Т. Куна, І. Лакатоса, Ст. Тулміна, П. Феєрабенда. Т. Кун: поняття парадигми, наукового співтовариства, нормальної науки. Методологія науково-дослідних програм І. Лакатоса. «Стандарти розуміння» Ст. Тулміна. «Гносеологічний анархізм» П. Феєрабенда: принцип проліферації теорій і теза про їхню несумірність.

Тематичний аналіз науки Д. Холтона. Л. Лаудан і концепція історичної мінливості цілей наукової діяльності.

Література

Современная западная философия: Словарь-справочник. – М., 1991.
Кун Т. Структура научных революций. – М., 1975.
Лакатос И. История науки и ее рациональные реконструкции // Структура и развитие науки. – М., 1981.
Лакатос И. Методология научно-исследовательских программ // Вопросы философии. №4, 1995.
Полани М. Личностное знание. На пути к посткритической философии. – М., 1985.
Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1999.
Сокулер З.А. Методологический анархизм П. Фейерабенда. – М., 1987.
Тулмин Ст. Человеческое понимание. – М., 1984.
Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. – М., 1986.
Холтон Дж. Тематический анализ науки. М., 1981.

7 ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ НАУКИ

7.1 Онтологічні проблеми

Єдність і різноманіття організації реальності. Проблеми структурної організації буття (рівні і форми організації світу). Типологія систем. Особливості системної організації неживої природи, світу живого, світу людини, культури.

Можливий, дійсний і віртуальний модуси буття.

Онтологія елементаризму і редукціонізму. Криза елементаризму в науці ХХ ст. і перебудова категоріальної структури мислення. Типи цілісних систем. Становлення сучасної концепції холізму.

Просторово-тимчасова організація буття. Реляційна і субстанціональна концепція простору і часу. Реальний, перцептивний, концептуальний простір і час. Проблема конечності і нескінченності простору і часу в контексті космологічних уявлень: класичних (Ньютон), релятивістських (Ейнштейн, Фрідман), сучасних (Вайнберг, Лінде). Проблема незворотності часу в класичній, некласичній і постнекласичній науці. Особливості біологічного часу, соціального часу і простору.

Проблеми детермінізму. Причинність і необхідність у класичній науці: лапласівський детермінізм і динамічні закони. Обмеженість концепції лапласівського детермінізму для побудови сучасної картини світу. Імовірнісна причинність у некласичній науці: статистичні закони як зв’язок необхідного і випадкового. Можливості і межі імовірнісної картини світу. Проблеми причинності в постнекласичній науці: ситуації біфуркації як ситуації формування причини; непередбачуваність причинних процесів у детермінованому хаосі. Телеологічні концепції. Антропний принцип і його тлумачення.

Синергетика: у пошуках нового світорозуміння. Самоорганізація відкритих систем. Складність, темпоральність, цілісність – риси нового світобачення (за І. Пригожиним). Динамічний хаос як єдність порядку і хаосу. Конструктивна роль хаосу в становленні різноманіття світу.

Зміна засад розуміння реальності в сучасній науковій картині світу: від незмінності до глобального еволюціонізму. Глобальний еволюціонізм у сучасній картині світу.

Література

Цехмистро И.З. Холистическая философия науки. – Сумы, 2003.
Аршинов В.И. Синергетика как феномен постнеклассической науки. М., 1999.
Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. Научная мысль как планетарное явление. – М.Наука. 1988.
Капра Ф. Дао физики. – СПб., 1994.
Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Законы эволюции и самоорганизации сложных систем. – М., 1994.
Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика как новое мировидение // Вопросы философии. №12, 1992.
Концепция целостности // Под ред. Цехмистро И.З., Штанько В.И. – Харьков, 1987.
Моисеев Н.Н. Универсальный эволюционизм // Вопросы философии. №3, 1991.
Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. – М., 1986.
Пригожин И. От существующего к возникающему. – М., 1985.
Цехмистро И.З. Диалектика множественного и единого. – М., 1972.
Цехмистро И.З. Холистическая философия науки. – Сумы, 2003.
Штанько В.И. Информация. Мышление. Целостность. – Харьков, 1992.

7.2 Логіко-гносеологічні і методологічні проблеми

Проблеми трансформації історичних типів і норм наукової раціональності. Особливості сучасного стилю наукового мислення. Об’єктивність і раціональність наукового знання як фундаментальна цінність науки і уявлення про можливість їх досягнення в класичній, некласичній і постнекласичній науці. Зміна пізнавальних парадигм, пізнавальних традицій і можливість об’єктивної істини. Проблеми об’єктивної істини і різноманіття істин.

Зміна уявлень про об’єкт і суб’єкт наукового пізнання при переході від класичної до некласичної раціональності. Зміна ідеалів опису, пояснення, розуміння. Принцип доповняльності. Тенденція до плюралізму в розумінні істини. Контекстуальний характер істини.

Теоретизація сучасної науки. Теоретичні об’єкти науки і їхнє співвідношення з об’єктивною дійсністю.

Особливості формалізації і математизації сучасної науки. Різноманіття форм математизації. Теорема Гьоделя і її філософський зміст. Застосування нових математичних методів (фрактальная геометрія, ітераційні процедури і т.п.) і зміна ідеалів і норм пізнавальної діяльності. Переоцінка ролі фундаментальної теорії в нелінійному природознавстві. Від лінеаризованого тексту до гіпертексту (М. Бахтін, Ж. Дерріда, М.М. Суботін ).

Комп’ютеризація науки. Різноманіття форм використання комп’ютерної техніки в сучасній науці. Комп’ютеризація як основа нових інформаційних технологій, що забезпечують удосконалення форм взаємодії в науковому співтоваристві. Машинне моделювання, машинний експеримент, машинні методи доказу теорем. Комп’ютер і автоматизація наукового експерименту. Комп’ютер як основа нового світосприймання.

Література