Програма кандидатського екзамену з філософії

Вид материала

Содержание

Програма розроблена: канд. філос. наук
Під час відповіді аспіранта заповнюється протокол екзамену, в який заносяться питання екзаменаційного білета, а також питання, я
Федерація професійних спілок україни
Виконала: Роботу
Питання з курсу «філософії» для вступу до аспірантури

Подобный материал:

АКАДЕМІЯ ПРАЦІ І СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН

ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ

Факультет соціального управління

Затверджую

Проректор з наукової роботи

ГОЛОВКО Я.Д.

«____»________________2011 р.

ПРОГРАМА

Кандидатського екзамену з

філософії

Укладачі:

кандидат філософських наук, професор В.В. Буяшенко

кандидат філософських наук, доцент О.О. Самчук

Затверджено:

На засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та

профспілкового руху, протокол № 1 від 30.08.11 р.

Зав. кафедри соціально-гуманітарних

дисциплін та профспілкового руху Л.В. Юрженко

Київ - 2011

Програма розроблена: канд. філос. наук,

доц. кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

та профспілкового руху Буяшенко В.В.

Рецензенти: Ящук Т.І. – д. філос. н., проф.. кафедри філософії Національного університету імені Тараса Шевченка

Програма курсу філософії для підготовки аспірантів складена відповідно з необхідністю удосконалення підготовки науково-педагогічних кадрів і надає можливість долучитися до світу головних філософських проблем сучасності, показує особливості філософії як специфічної духовної форми, що відіграє важливу роль у становленні світоглядних орієнтирів людини. Вона знайомить нас із історією становлення філософської думки, залучає до аналізу філософського осмислення дійсності, показує зв’язок філософії з проблемами сьогодення. Особлива увага приділяється ролі філософського знання в процесі науково-теоретичного осягнення світу

Програма передбачає ознойомлення аспірантів з основними вимогами щодо філософської підготовки, основу якого становить вузовський курс філософії. Філософська підготовка аспірантів передбачає такі форми роботи: читання лекцій, проведення семінарських занять, консультацій, написання рефератів, складання кандидатського екзамену. Форми роботи розподіляються таким чином:

читання лекцій - 54 години
проведення семінарських занять - 24 години
рецензування рефератів - 3 години на одну роботу
проведення індивідуальних консультацій - 6 годин
групові консультації - 4 години
складання кандидатського екзамену - 1 година на особу

Головна мета кандидатського екзамену - це підсумкова перевірка та уміння застосовувати здобутті знання в науковому дослідженні. Аспірант повинен на екзамені розкрити основний зміст питань білета та додаткових питань і показати при цьому:

знання специфіки філософського осмислення дійсності, вміння використовувати першоджерела під час аналізу філософських проблем;
уявлення про розвиток світової філософської думки, її взаємозв’язок з суспільним розвитком;
володіння філософськими принципами та категоріями, вміння оперувати ними при викладенні філософського теоретичного матеріалу;
вміння викладати свої погляди самостійно у вигляді реферату, розкривати значення філософії для світоглядної позиції людини;
здатність застосовувати філософські знання у своїй галузі наукових досліджень.

Реферат повинен бути самостійною роботою, який показує здатність автора розбиратися у філософських питаннях, аналізувати матеріал, упорядковувати та репрезентувати його у вигляді цілісної концепції. Посилання на думку інших авторів, цитати, повинні мати підтвердження у загальноприйнятому вигляді. Пряме запозичення є недопустимим.

Тему реферату аспірант обирає собі самостійно, потім погоджує її з науковим керівником. Тема реферату повинна висвітлювати найважливіші філософсько-методологічні проблеми, пов’язані зі спеціалізацією. Реферат повинен мати: план-загаловок, вступ, викладання змісту теми, висновок, список використаної літератури при написанні та підготовці реферату.

План - загаоловок включає всі структурні елементи реферату, з зазначенням сторінок. Основний зміст реферату розподіляється на розділи чи параграфи. Заголовки розділів вказуються у тексті.

Вступ є найважливішим змістовним елементом реферату. У втупі повинні знайти відображення такі елементи: обгрунтування вибору теми її актуальність та важливість, визначення її місця в існуючий філософській проблематиці, оцінка ступеню і характеру розробки теми, зміст філософської проблематики, формулювання мети і завдань філософського дослідження в рефераті, висвітлений взаємозв’язок теми з спеціалізацією автора.

Основний зміст повинен бути самостійним дослідженням по проблемі, яка заявлена в назві реферату, узагальнення існуючої філософської літератури, або методологічну розробку філософської проблеми з вказівкою на її застосування у сфері наукових інтересів автора реферату.

У висновку дається короткий підсумок того, що викладено в основній частині реферату. Висновки повинні бути зроблені на основі самостійного аналізу, або на основі практичного застосування викладеного в рефераті матеріалу для розробки власної проблематики наукового дослідження. Автор повинен вказати на ту частину реферату, яка вказує на його особисту роботу.

Список викорастаногї літератури повинен вказувати на вивчені автором роботи, які мають безпосереднє відношення до теми реферату. Список літератури повинен передбачати аналіз праць вітчизняних і зарубіжних дослідників.

Обсяг тексту реферату повинен бути 24 - 25 сторінок друкованого тексту чере з 2 інтервали. На титульному листі реферату повинні бути вказані: тема реферату, прізвище, ім’я та по батькові аспіранта , місто і рік написання реферату (Див. ст. 8 ) . Реферат повинен відповідати вимогам наукової публікації, бути вичитаним, акуратно оформленим із застосуванням необхідного наукового апарату ( вірне цитування вихідних даних публікацій у відповідності з існуючими вимогами, звірені цитати). Якість реферату враховується при оцінці знань на кандидатському екзамені.

Екзамен проводиться відповідно з рішенням екзаменаційної комісії по білетам або у вигляді співбесіди. Для підготовки відповіді аспірант використовує екзаменаційні листки, які зберігаються після відповіді протягом року. Рівень знань оцінюється по чотирибальний системі: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».

Під час відповіді аспіранта заповнюється протокол екзамену, в який заносяться питання екзаменаційного білета, а також питання, які були задані в процесі екзамену.

ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФЕСІЙНИХ СПІЛОК УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ ПРАЦІ І СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН

Кафедра:

соціально-гуманітарних дисциплін та профспілкового руху

Предмет: філософія

РЕФЕРАТ

з теми: “Горизонтальні” тенденції українського філософського мислення.

Виконала: Роботу

аспірантка перевірив

юридичного факультету ____________________

Іванова Олена ____________________

Володимирівна Оцінка______________

Підпис_________________ Підпис______________

Київ-2010

Програма курсу

Тема1 .

Філософія та її місце у житті людини і суспільства

Особливості філософії як специфічної духовної форми. Філософія її гуманістичний смисл і призначення. Труднощі, пов’язані з визначенням сутності філософії. Взаємовідношення між філософією і наукою. Наука та її головні риси. Філософія і світогляд. Сутність світогляду. Тріада: наука-світогляд-філософія. Місце філософії в самопізнанні людини. Плюральність як ознака філософствування.

Філософська проблематика та її триаспектність (про об’єктивний світ, людину, пізнання). Основне коло філософських питань. Способи (епістемний і софійний) і форми (ідея, думка, школа, течія, напрям) буття філософії. Підрозділи філософського знання. Проблеми сучасного філософствування. Доктринальність філософії сьогодення. Функції філософії: світоглядна, гносеологічна, соціально-практична.

Суспільний статус філософії. Громадянське призначення філософії. Філософська культура суспільства.

Тема 2.

Людина і світ

Багатомірність відношення «людина-світ». Співвідношення понять «світ» і «всесвіт». Проблема множини світу. Роль смислу в процесі об’єктивації світу. Споглядання, пізнання та перетворення світу як світоглядні, смсложиттєві позиції і способи ставлення до світу. Споби ставлення до світу і їх головні риси.

Світогляд. Структура світогляду. Способи структурування світогляду. Ідея загальної толерантності. Місце духовних утворень (надія, віра, любов) у житті людей. Типи світогляду і їх головні риси.

Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія, наука. Особливості міфологічного бпчення світу і місця людини в цьому світі. Фуекції міфу, Східна, грецька, та слов’янська міфологія. Боги, герої, демони та людина в міфі. Теогонії та проблема початку світу.

Релігійний світогляд. Проблема виникнення релігії ( У.Джеймс - джерело релігійних уявлень - надприродне; Е.Дюркгейм - релігійні уявлення мають суспільну природу; З.Фрейд - релігя - це масовий невроз; Л.Фейєрбах - Бог - творіння людини; теологічна версія). Віра у надприроднє як основа релігійного світогляду. Ідея Бога. Фукнції релягії.

Зародження філософської думки. Міфологія і філософія. Релігя і філософія. Ідея мудрості. «Магія» і «софія». Філософія як побудова світогляду засобами раціонального мислення.

Тема 3.

Витоки філософії та основні етапи її розвитку

Філософія як історія філософії. Історія філософії як проектування сучасного розвитку філософії. Становлення філософії. Філософія і досвідне пратеоретичне знання. Основні віхи історико-філософського процесу.

Специфіка філософії Стародавноьої Індії ( чарвака, джайнізм, буддізм) та Китаю ( конфуціанство, даосизм).

Своєрідність античної філософії. Космоцентризм античності та його характерні риси. Основні школи і напрями. Становлення античної діалаектики (Геракліт, Сократ). Атомістичне вчення Демокріта. Людина як мікрокосм. Проблема подвоєння світу у філософії Платона. Філософія Аристотеля і ії місце в історії культури. Філософія епохи еллінізму: епікуреїзм, скептицизм, неоплатонізм.

Теоцентристський характер середньовічної філософії. Вчення Августина: ідея Бога, природа і людина як творіння Бога, душа і тіло, розум і воля, вчення про «Священу історію». Філософія Фоми Аквинського: проблема розуму і віри, філософії і теології, вчення про «провноту» субстанції людини. Дискусія про природу універсалій: неоміналізм та реалізм. Специфічні рис філософії Візантії.

Філософія епохи Відродження та її антропоцентристський характер і гуманізм. Проблема цілісної людської індивідуальності. Натурфілосоія ( М.Кузанський, Дж.Бруно).

Наукова революція 17ст. та її відображення у філософії Нового часу. Гносеологічна забарвленість філософської думки. Емпіризм та раціоналізм. Поняття субстанції в філософії 17-18 ст. : Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.Лейбніц. Структура світу і структура розуму.

Основні характеристики, проблеми і принципи німецбкої класичної філософії. Її місце в історії культури. Філософські погляди І.Канта: природа і свбода, теоретичний і практичний розум. Діяльно-творча основа філософії І.Г.Фіхте. Містичний аспект філософії Шеллінга. Еволюція філософських поглядів Гегеля : його філософська система і метод. Діалектика. Основні закони діалектики. Філософські категорії. Антропологічний матеріалізм та гуманізм філософії Л.Фейєрбаха. Універсальність людини.

Марксизм у контексті розвитку світової філософії. Основні тенденції та принципи марксистської філософії. Історична доля марксизму. Вплив марксистської доктрини на інші філософські доктрини. Марксистська філософія за кордоном ( Л.Альтюссер, Д.Лукач, А.Грамші, Е.Блох, Т.Адорно, Т.Хоркхаймер та інш)

Тема 4.

Посткласична філософія: основні тенденції філософствування в ХХ ст.

Світова філософія - спосіб критичногоаналізу, осмислення найбільш значних універсальних проблем і процесів, відображення глибинних зрушень у культурі, динаміці співвідношень між різними її сферами.

Позитивістський напрям філософії, його сутність та еволюція. Проблема зання і мови в філософії ХХ ст. Неопозитивізм та його різновиди (Л.Вітгенштейн, Б.Рассел, М.Шлік та інш.) . Постпозитивістська лінія розвитку філософії ( К.Поппер, Т.Кун, І.Лакатос та інш.). Сучасна аналітична філософія.

Феноменологія як підгрунтя філософської переорієнтації в ХХст. Основні ідеї гусерліанства.

Екзистенціальне забарвлення сучасної світової філософії. Поняття екзистенції як індивідного самопокладання. Варіанти екзистенціальних витлумачень людської буттєвості (Сартр, Камю, Ясперс, Г.Марсель, М.М.Понті, С. Де Бовуар та інш.).

Фрейдизм та неофрейдизм.Класичний психоаналіз З.Фрейда. Ідея несвідомого, структура психіки за З.Фрейдом. Проблема душі сучасної людини, структура і архетипи колективного несвідомого в філософії К.Г.Юнга. «Індивідуальна психологія» А.Адлера. «Сексуально-економічна теорія» В.Рейха. Поняття «соціального характеру» в філософії Е.Фромма.

Герменевтичні засади пізнавального процесу. Основні ідеї сучасної герменевтики (Гадамер, Рікьор, К.Апель). Спілкування і розуміння.

Еволюція релігійної філософії ХХст., її переорієнтація від теоцетризму до антропоцентризму. Філософсько-релігійні течії: неотомізм (Е.жільсон, Ж.Марітен, Е.Корет, Ю.Бохенський), тейярдизм (П.Тейяр де Шарден), персоналізм.

Структуралізм (Ж.Лакан, К.Леві-Стросс, Н.Фуко) і постструктуралізм Ж.Деріда, Ж.Дельоз, Ж.Бодрийар).

Філософська антропологія ХХст. (М.Шелер, Г.Плеснер) про природу людини і її місце у Всесвіті. Основні її концепції: біологічна (А.Гелен, А.Портман); культурна (Е.Ротхакер, М.Ландман); релігійна (Хенгстенберг); педагогічна (О.Больнов).

Тема 5 .

Людиноспрямованість української філософії

З історії вивчення розвитку української філософії. Принципи визначення філософії України як явища світової культури. Культурологічний аспект дослідженняя істо-рії української філософії. Періодизація історії української філософії.

Передфілософські уявлення давніх слов’ян. Роль християнства у становленні філософської думки Київської Русі. Загальні особливості філософської культури Київської Русі ( Феодосій Печерський, Іларіон Київський, нестор - Літописець та інш.).

Передренесансні ідеї в філософській культурі України кінця XV - початку XVI ст. Ідеї неоплатонізму, «Ареопагітики» та ісіхазм в українській культурі. Філософія у братських школах. Києво-Могилянська академія - перший в Україні центр професійної філософії (Йосип Кононович-Горбацький, Інокентій Гізель, Теофан Прокопович та інш)) . Філософія Григорія Сковороди.

Загальна характеристика стану філософської культури України кінця XVII-XIX ст. Поширення ідей представників французького та німецького просвітництва в Україні (Т.осяновський, І.Тимкосвський, В.Каразін). Київська релігійно-філософська школа (А.Дурович, О.Новицький, П.Юркевич та інш.).

Філософія національної ідеї в європейській культурі ХІХ ст. ( М.Драгоманов, О.Потебня, та інш) Кирило-Мефодіївське товариство. Розвиток академічної філософії в Україні кінця ХІХ - початку ХХ ст (М.Авенраіус, Д.Граве, Й.Косоногов та інш). Релігійно-теістична філософія. Ноосферна концепція В. Вернадського. Філософія піднесення українського духовного життя (В.Винниченко, М.Грушевський, В.Зенковський). Філософія національної самобутності ( Д.Лонцов, В.Липинський, І.Лисяк-рудницький)та інш.). Філософська спадщина Д.Чижевського.

Філософія України в ХХ ст.(20-80-і роки). М.Хвильовий та дискусія з питань національної культури. Розробка філософії української ідеї за межами Радянської України. Філософське життя в Радянській Україні 60-80-х років.

Тема 6 .

Проблема серця в українській філософській думці

“Горизонтальні” тенденції розвитку української філософської думки. Глибинна філософічність україн-ської культури (Т.Шевченко, М.Гоголь, П.Куліш, М.Костомаров).

“Філософія серця” як вираз українського світобачення: полемічність тези (Д.Чижевський, С.Ярмусь, Є.Калюжний, Т.Закидальський). Триаспектність розуміння “філософії серця”. Серце як образ емоційного життя (“Слово про Ігорів похід”). Серце як центр морального життя і духовності (І.Вишенський, П.Величковський, П.Могила, С.Туптало). Християнська традиція розуміння серця в творчому доробку П.Юркевича - зародок екзистенційного мислення.

Серце як антропоцентричний символ ( Г. Сковорода,

Я.. Коменський, П.Куліш). Символіко-антропо-центричний зміст творчості Л.Українки, Б.І.Антоновича, П.Тичини, О.Довженка.

Тема7 .

Проблема людського начала

Особливості філософського осмислення проблеми антропосоціогенезу. Порівняльний аналіз альтернативних наукових пояснень походження людини (еволюційна теорія, трудова теорія антропосоціогенезу, ідеї космізму). Роль теологічних доктрин у задоволенні світоглядних запитів. Феномен людини у витлума-ченнях Тейяр де Шардена. Космічно-природні витоки людського буття. Програми життєзабезпечення тварин і життєдіяльності людей, їх доктринальна відмінність.

Триєдність умов становлення людини: соціальність, праця. свідомість. Природнє в людині і суспільстві. Поняття людської тілесності. Історія природи і історія суспільства як взаємообумовлені начала.

Тема 8.

Філософський зміст проблеми буття

Виникнення і внутрішня логіка проблеми буття. Поняття онтології. Основні онтологічні теорії. Філософський зміст і життєвий статус поняття “буття”. Ідея небуття у філософському осмисленні світу і людини.

Простір і час як найзагальніші форми буття. Їх роль у процесі життєвого самовизначення людини.

Поняття “рух” і “розвиток”, “прогрес”. Суперечливість процесу розвитку. Нелінійне мислення. Головні ознаки феномену нелінійності.

Тема 9.

Способи людської буттєвості

Діяльність, практика, праця - основи людської буттєвості. Сутність діяльності і діяльність як спосіб здійснення сутності людини. Діяльність і людські потреби. Єдність матеріального і духовного начала в діяльності. Діяльність і практика. Предметно-пере-творюючий характер практики.

Праця як спосіб взаємодії людини з природою. Праця як відчуження діяльності. Діяльний принцип у філософії, його ефективність і обмеженість.

Спілкування я-ти взаємодія, комунікація в системі способів людського буття.

Виміри людської буттєвості: проектування, відпо-відальність, свобода та ін.

Споглядання, самозаглиблення як недіяльнісні способи буття людини, їх обгрунтування у східній філософії.

Тема 10.

Способи людського світобачення і світовиміру

Свідомість, її природа і соціальні джерела. Свідомість як відокремлення людини в світі і ставлення до нього. Рівні свідомості: свідоме, підсвідоме, надсвідоме. Свідомість-ідеальне: основні розрізнення.

Пізнавальне відношення як суб’єкт-об’єктна опозиція. Історичні образи об’єктивності: поняття космосу, логосу, природи, матерії, трансцедентності. Пізнання його форми і методи.

Основи категоризації мислення та роль філософських категорій як світоглядних орієнтирів.

Позапізнавальні форми долучення до світу: магія, містика та їх роль у культурі. Поняття істини в науці і філософії.

Розуміння і його природа. Знання і розуміння. Розуміння як осмислення. Філософські традиції, пов’язані з проблемою розуміння.

Специфічність людського розуміння. Механізми формування смислу і розуміння. Поняття контексту. Нормативно-ціннісна система.

Структура розуміння: елементи і рівні осмислення.

Тема 11.

Методологія пізнання як форма організації оптимально-ефективної діяльності людини

Поняття методології та методу. Види і типи методів наукового дослідження, їх характеристика. Методологія сучасного наукового пізнання. Методологія пізнання як форма організаціїї опитамльно-ефективної діяльності. Методологія пізнання як тенденція до перетворення вчення про знання у вчення про діяльнясть.

Проблема практики в пізнанні. Практика - основа, ціль пізнання. Соціальна практика. Структура практики. Основні форми практичної діяльності та їхня роль у розвитку цмвілізації.Функції практики в процесі пізнання.

Тема 12.

Соціальна філософія в контексті філософського знання

Проблематика соціальної філософії. Суспільство як цілісний світ. Необхідність та особливості філософського пізнання суспільства. Роль соціального знання в історії. Взаємодія індивіду і суспільства як необхідна умова життєдіяльності. Двоїстість природи людини.

Суспільство як система. Соціальна форма життя як об’єктивний і універсальний процес виробництва і відтворення людини. Суспільство як засіб забезпечення життєздат-ності людства. Роль матеріального виробництва у створенні умов існування людини. Соціальне середовище та індивід.

Існуючі теоретичні моделі суспільства (Дюркгейм, Вебер, Парсонс, Ю.Хабермас). Сутність марксистської моделі, заснованої на матеріалістичному розумінні історії, її сенс та неповнота.

Поняття соціального зв’язку і соціальних відносин. Сфера суспільного життя і види суспільних відносин, їх взаємозв’язок. Суспільство як цілісність

Тема 13.

Структурування суспільства, ієрархізація та групоутворення в ньому

Принцип ієрархічної будови суспільства, його адепти і критики. Структура соціальних відносин. Поняття соціальної структури суспільства. Поняття соціальних груп, класів, верств, прошарків. Теорії «соціальної стратифікації» та «соціальної мобільності» (П.Сорокін, Т.Парсонс). Полієрархічна структура суспільства.

Диференціація діяльності та страфікаційна структура суспільства. Соціальні механізми групоутворення. Макрогрупи суспільства: клас, нація, народ, покоління та ін.

Три рівня соціальної організації : перший - первинна мала група, другий - макроутворення, третій - інституційний.

Індивідна і суспільна елітарність. Елітні верстви й народні маси ( Ч.Міллс, Т.Еліот ) . Роль особистоті у суспільстві. Культ особи і авторитет особи.Свобода волі. Відчудження як соціальний феномен. «Християнський гуманізм» та «ренесансна модель» особистості. Особистість у соціальних утопіях ХХ ст.: конформіст, ізгой, фанатик. Ідея «надлілюдини» Ф.Ніцше у сучасному суспільстві.

Тема14

Духовне в житті людини і суспільства

Поняття духу в різних філософських системах. Дух, душа, духовність. Духовне як індивідне буття і його найвища ступінь. Вищі духовні цінності і духовний вибір особистості. Феномени індивідуальної духовності: віра, надія, любов. Проблема джерел духовності. Духовне життя: структура і зміст. Соціальні форми функціонування духовного, поняття ідеології, ментальності, національної свідомості. Духовний світ особи та його складові.

Проблема душі у філософії.

Духовні основи суспільного життя. Взаємообумовленість матеріального і духовного життя

Тема15.

Світ культури: своєрідність і предметні форми виразу

Багатозначність поняття «культури». Розрізнення понять «суспільне богатство», «технологія», «цивілізація» і «культура».

Концептуальні підходи до визначення сутності культури в сучасні й культурології. Символічний (М.Буубер), рацірнальний Е.Касірер), релігійний( Ж.Мрітен), комунікативний (К.Леві-Стросс), функціональний (А. Моль). Культура як смислове поле життєдіяльності. Культура як спосіб буття самовиразу особистості. Культура і життєзабезпечення суспільства. Структура і функції суспільства. Поняття культури суспільства. Культура і масова культура. Споживництво в культурі. Типологія культури.

Цінності - смислоутворюючі основи культурного буття людини. Предметні форми культури. Аристократизм і демократизм культури. Єдність і багатоманітність культур.

Тема 16

Особистість у вимірах філософського аналізу

Проблема особистості як складова частина загальнофілософської проблеми людини. Специфіка філософського дослідження проблеми особистості. Увлення про особистість у різних галузях наукового знання. Необхідність конкретно-історичного аналізу при розгляді проблеми особистості. Взаємовідношення особистості і суспільства. Взаємовідношення особистості і суспільства в умовах тоталітарного і демократичного суспільного ладу. Гармонівзаємовідношення між особистістю і суспільством. Необхідність та умови самоствердження особистості, подолання її відчудження від влади, власності, від створених її працею цінностей, включення її в громадську діяльність.

Людина, індивід, індивідуальність, особистість. Людина як біосоціальна істота. Індивід як представник людського роду.особистість як сукупність соціально значущих рис індивіда. Місце свідомо-вольвої компоненти у структурі і плведніці особистості. Янживідуальність як системна якість

Життєва позиція особистості та умови її формування. Активна і пасивна життєві позиції. Історичний розвиток уявлень про сутність людини і сенс людського життя. Проблема сенсу людського життя.

Питання з курсу «філософії» для вступу до аспірантури

Особливості філософії як специфічної духовної форми. Основні тенденції визначення сутності феномену «філософії». Філософія її роль і покликання у житті людини і суспільства. М.Мамардашвілі «Як я розумію філософію».

Принцип ієрархічної будови суспільства, його адепти і критики. Поняття соціальної структури суспільства.

Г.С.Сковорода як тип українського інтелігента.

Типи ставлення до світу та їх характеристика. Світогляд. Способи структурування світогляду. Історичні типи світогляду та їх характеристика.

Життєва позиція особистості та умови її формування. Проблема сенсу людського життя.

Космоцентризм античності та його характерні риси. О.Ф.Лосєв «Дванадцять тез про античну культуру».

Суспільний статус філософії. Громадянське призначення філософії. Роль філософії у духовній визначеності людини. Філософська культура суспільства.

Концептуальні підходи до визначення сутності культури в сучасній культурології: символічний (М.Бубер), раціональний (Е.Касірер), релігійний (Ж.Марітен), комунікативний (К.Леві-Стросс), функціональний (А.Моль)

Філософія як історія філософії. Становлення філософії. Історія філософії як проектування сучасного розвитку філософії.

«Наукова картина світу» її характеристика та особливості. Вплив науки на професіоналізм людини: позитивне і негативне. А.Н.Уайтхед «Передумови соціального прогресу».

Культура як смислове поле життєдіяльності людини і спосіб її самовиразу. Споживацтво в культурі.

Основні віхи розвитку історико-філософського процесу Західної Європи.

Тріада: світогляд-наука-філософія. Місце філософії в самопізнанні людини. Плюральність як ознка філософствування.

Поняття духу в світовій філософській думці. Дух, душа, духовність.

Становлення античної діалектики (Геракліт, Сократ).

Філософська проблематика та її триаспектність ( про об’єктивний світ, людину, пізнання). Проблематика сучасного філософствування. Доктринальність філософської думки сучасності. Функції філософії.
Проблема людського начала: альтернативи наукового пояснення. О.Больнов «Філософська антропологія та її методичні принципи».

Філософія Аристотеля і її місце в історії культури

Людина і світ: багатомірність відношення. Способи ставлення до світу і їх характеристика.

Феномен людини у витлумаченнях Тейяр де Шардена. Тейяр де Шарден «Феномен людини».

Наукова революція XVII ст. та її відображення у філософії Нового часу. Поняття субстанції в філософії XVII-XVIIIст.: Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.Лейбніц.

Виникнення і внутрішня логіка проблеми буття. Основні онтологічні теорії. М.Гайдеггер «Буття і час».

Особливості міфологічного бачення світу і місця людини в цьому світі. Функції міфу. Східна, грецька та слав’янська міфологія.

Просвітництво і його роль у розитку філософської думки Західної Європи.

Триєдність умов становлення людини: соціальність, праця, свідомість. Сучасна філософія: багатоваріантний спектр уявлень про походження людини.

Форми і способи буття філософії. «Логос» і «софія».

Філософські погляди І.Канта: природа і свобода, теоретичний і практичний розум.

Релігйний світогляд. Проблема виникнення релігії ( У.Джеймс, Е.Дюркгейм, З.Фрейд, Л.Фейєрбах). Функції релігії.

Філософський зміст і життєвий статус поняття «буття». Ідея небуття у філософському осмисленні світу і людини. М.Чанишев «Трактат про небуття».

Система і метод Л.Г.Ф.Гегеля.

Простір і час як найзагальніші форми буття. Їх роль у процесі життєвого самовизначення людини.

Поняття методології та методу. Види і типи методів науковго дослідження їх характеритиска.

Позитивістський напрям філософії, його сутність та еволюція.

Специфіка філософії Стародавньої Індії (чарвака, джайнізм, буддизм) та Китаю (конфуціанство, даосизм).
Поняття «рух», «розвиток», «прогрес». Суперечливість процесу розвитку. Нелінійне мислення. Головні ознаки феномену нелінійності.

Сучасна аналітична філософія.

Діяльність, практика, праця - основи людської буттєвості.

Теоцентричний характер середньовічної філософії.

Антропологічний поворот у філософії ХХ століття.

Наука як форма духовності. Взаємовідношення між філософією та наукою.

Соціальні механізми групоутворення. Макрогрупи суспільства: клас, нація, народ, покоління.

М.Хвильовий та дискусія з питань націрнальної культури. Розробка філософії української ідеї за межами Радянської України.

Спілкування, Я-Ти взаємодія, комунікація в системі способів людського буття.

Дискусія про природу універсалій: номіналізм та реалізм. Специфічні риси філософії Візантії.

Екзестенціальне забарвлення сучасної світової філософії. Поняття екзистенції як індивідного самопокладання. Ж.П.Сартр «Екзистенціалізм - це гуманізм».

Філософія доби Відродження та її антропоцентрична спрямованість. Проблема цілісної людської індивідуальності. Натурфілософія (М.Кузанський, Дж.Бруно)

Інформаційно-технічне суспільство і тенденції його розвитку.

Фройдизм та неофройдизм. З.Фройд «Я та воно».

Людина, індивід, індивідуальність, особистість. Індивідна і суспільна елітарність.

Суспільство і соціум: спільне і специфічне. Роль особистісного начала у суспільному житті.

Основні ідеї сучасної герменевтики (Гадамер, Рікьор).

Предметні форми культури. Аристократизм і демократизм культури.

Особистість у соціальних утопіях ХХ ст.: конформіст, ізгой, фанатик. Роль особистості в суспільстві.

Філософсько-релігійні течії сучасності.
Марксизм у контексті ровитку світової філософії. Основні тенденції та принципи марксистської філософії. Історична доля марксизму.

Соціально-етнічні спільності людей та тенденції їх розвитку.

Християнська традиція розуміння серця в творчому доробку П.Юркевича - зародок екзестенційного мислення.

Марксистська філософія за кордоном (Л.Альтюсер. Д.лукач, А.Грмаші, Е.Блох, Т.Адорно, Т.Хоркхаймер та ін.)

Виміри людської буттєвості: проектування, відповідальність, свобода.

Структуралізм і поструктуралізм.

Світова філософія - спосіб критичного аналізу, осмислення найбільш значних універсальних проблем і процесів, відображення глибинних зрушень у культурі, динаміці співвідношень між різними її сферами.

Філософська традиція розуміння. Структура розуміння: елементи і рівні.

Ірраціоналістично-песимістична філософія А.Шопенгауера.

роблема знання і мови в філософії ХХ ст. Неопозитивізм та його різновиди (Л.Вітгенштейн, Б.Рассел, М.Шлік та ін.)

Теорії «соціальної стратифікації» та «соціальної мобільності» (П.Сорокін, Т.Парсонс)

Історія вивченні розвитку української філософії (В.Щурат, Д.Чижевський). В.Щурат «Українські джерела до історії філософії».

Феноменологія як підгрунтя філософської переорієнтації в ХХ ст. Основні ідеї гусерліанства. Е.Гусерль «Криза європейського суспільства».

Свідомість, її природа і соціальні джерела.

Погляди на розвиток людини та історії у філософії К.Ясперса.

передфілософські уявлення давніх слав’ян. Роль християнства у становленні філософської думки Київської Русі.

Роль філософських категорій у процесі мислення.

Концепція переоцінки цінностей у філософії Ф.Ніцше.

Проблема душі сучасної людини, структура і архетипи колективного несвідомого в філософії К.Г.Юнга.

Культура як смислове поле життєдіяльності людини. Діалогічний характер культури.

Загальні особливості філософської культури Київської Русі (феодосій Печерський, Іларіон Київський, Нестор Літописець та ін.)

Blog

Програма кандидатського екзамену з філософії

Содержание