Програма та методичні матеріали з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів та здобувачів нефілософських спеціальностей харків
| Вид материала | Документы |
- Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського, 960.03kb.
- Робоча програма для підготовки аспірантів І здобувачів до здачі кандидатського іспиту, 121.73kb.
- Затверджено на засіданні· кафедри філософії, 184.34kb.
- Методичні рекомендації для ад’юнктів та здобувачів. Київ: віті нтуу «кпі», 610.23kb.
- Навчальна програма дисципліни історія філософії для напрямків підготовки (спеціальностей):, 328.42kb.
- Питання до кандидатського іспиту з філософії, 23.15kb.
- Навчальна програма дисципліни "соціальна етика" (назва дисципліни) для напрямів підготовки, 290.53kb.
- Програма, методичні вказівки І контрольні завдання з дисципліни "основи екології" для, 325.1kb.
- Програма вступного іспиту з історії філософії, 380.89kb.
- Програма кандидатського екзамену з філософії, 348.1kb.
5.2.2 Філософська концепція науки в працях К. Маркса, Ф. Енгельса і В.І. Леніна
Соціально-історична природа науки. Наука і культура, наука і практика. Роль практики в розвитку науки. Соціальні фактори розвитку науки. Наука як продуктивна сила суспільства. Категоріальні підґрунтя наукового мислення.
Проблеми взаємозв’язку науки і філософії в роботах В.І. Леніна.
5.2.3 Позитивістська традиція у філософії науки ХХ століття
Претензія логічного позитивізму на здійснення „революції у філософії” і створення філософії, адекватної сучасній науці. Вплив „Логіко-філософського трактату” Л. Вітгенштейна на формування основних настанов логічного позитивізму. Ідея подолання метафізики за допомогою логічного аналізу мови (Р. Карнап). Ідея нейтральної мови спостереження. Проект „уніфікованої науки” (О. Нейрат) і проблема створення єдиної мови науки. Поступове істотне ослаблення тези про зведення теоретичних тверджень до емпіричних (Карнап).
Проблеми демаркації науки і філософії. Пошук емпіричного обґрунтування наукового знання логічний і лінгвістичний позитивізм (Б. Рассел, М. Шлік, Л. Вітгенштейн, Р. Карнап, Ф. Франк).
„Пізня” філософія Л. Вітгенштейна. „Мовні ігри”, значення як вживання. „Мовні пастки” і характер філософських проблем. Розуміння філософської діяльності як терапії. Цілісний характер мовних ігор. Сумнів можливий тільки в рамках певних „мовних ігор”.
„Критичний раціоналізм” К. Поппера. Критика індуктивізму К. Поппером. Принципова можливість спростування як відмітна риса наукових тверджень. Раціоналізм і критичність: відмінні риси науки за Поппером. Фальсифікуємість (тобто принципова можливість спростування) як відмінна риса наукових тверджень. Ідея об’єктивної істини: наука як нескінченна і негарантована спроба наблизитися до неї. Спроба Поппера побудувати „епістемологію без суб’єкта, що пізнає”.
Криза неопозитивізму і поява постпозитивізму.
Основні ідеї постпозитивістської філософії науки: філософія науки має досліджувати розвиток наукового знання; будь-яке емпіричне твердження обумовлене відповідною теорією – „теоретично навантажене”; метафізичні концепції тісно пов’язані з науковим знанням – стимулююче впливають на розвиток науки, входять у саме тіло науки; розвиток наукового знання некумулятивний процес; філософія науки повинна орієнтуватися на історію і соціологію науки.
5.2.4 Антипозитивістські концепції
Філософія науки Г. Башляра. Концепція “нового раціоналізму” і “нового образу” науки.
Проблема зв’язку метафізики і науки в працях А. Уайтхеда. Основні риси концептуальної моделі світу у філософії А. Уайтхеда.
Наукова раціональність і філософський розум в інтерпретації Е. Гуссерля. Феноменологічна філософія науки і техніки. Розуміння природи техніки в роботах М. Гайдеггера. Перспективи подальшого розвитку феноменологічної філософії науки і техніки.
Методологічний потенціал герменевтики (Гадамер).
Постмодерністський переворот в інтелектуальній культурі і методології науки.
Література
- Башляр Г. Новый рационализм. – М., 1987.
- Витгенштейн Л. Логико-философский трактат. – М., 1958.
- Гадамер Х.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. – М., 1988.
- Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Введение в феноменологическую философию // Вопросы философии. № 7, с.136-175, 1992.
- Койре А. Очерки истории философской мысли. О влиянии философских концепций на развитие научных теорий. – М., 1985.
- Ленин В.И. Материализм и эмпириокритицизм // Полн. собр. соч. Т. 18. С. 324 – 326.
- Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1999.
- Поппер К. Объективное знание. Эволюционный подход. – М.: 2002.
- Пуанкаре А. О науке. – М., 1983.
- Рассел Б. Человеческое познание. Его сфера и границы. – М., 1998.
- Рорти Р. Философия и зеркало природы. – Новосибирск, 1997.
- Уайтхед А. Наука и современный мир. Избранные работы по философии. – М., 1990.
- Философия техники в ФРГ. – М., 1989.
- Философия техники: история и современность. – М., 1997.
- Философский энциклопедический словарь. – М., 1989
- Штанько В.И. Философия и методология науки. Учебное пособие. – Харьков, 2002.
- Эйнштейн А. Собр науч. трудов : В 4 т. – М., 1968.
- Эйнштейн А. Физика и реальность. – М., 1965
6 ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ НАУКИ І ЙОГО ТЕОРЕТИЧНІ МОДЕЛІ
6.1 Загальні закономірності розвитку науки
Механізми розвитку наукових знань. Види наукових традицій і їх роль у розвитку наукових знань (традиційні проблеми, традиції організації й обґрунтування знання, стиль мислення). Наукові школи як форми зародження і відтворення традицій. Традиції і новації. Новації своєчасні і несвоєчасні.
Проблема несумірності наукових теорій. Поняття наукової революції. Різноманіття і багатоаспектність наукових революцій. Наукова революція і зміна наукових теорій, відкриття нових класів явищ, перебудова наукової картини світу, зміна стилю мислення. Глобальні наукові революції як зміна підвалин наукового знання.
Диференціація й інтеграція наук. Проблеми і чинники інтеграції наукового знання: теоретизація, математизація, комплексні дослідження й інженерні розробки, глобальні проблеми. Взаємодія наук і наукових методів як фактор їхнього розвитку. Відкриття на стиках наук. Формування міждисциплінарних дослідницьких програм і універсальних методологічних установок. Нові науково-дослідні програми в науці ХХ ст.