Програма та методичні матеріали з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів та здобувачів нефілософських спеціальностей харків
| Вид материала | Документы |
- Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського, 960.03kb.
- Робоча програма для підготовки аспірантів І здобувачів до здачі кандидатського іспиту, 121.73kb.
- Затверджено на засіданні· кафедри філософії, 184.34kb.
- Методичні рекомендації для ад’юнктів та здобувачів. Київ: віті нтуу «кпі», 610.23kb.
- Навчальна програма дисципліни історія філософії для напрямків підготовки (спеціальностей):, 328.42kb.
- Питання до кандидатського іспиту з філософії, 23.15kb.
- Навчальна програма дисципліни "соціальна етика" (назва дисципліни) для напрямів підготовки, 290.53kb.
- Програма, методичні вказівки І контрольні завдання з дисципліни "основи екології" для, 325.1kb.
- Програма вступного іспиту з історії філософії, 380.89kb.
- Програма кандидатського екзамену з філософії, 348.1kb.
2.1 Наукове пізнання і знання
Особливості наукового пізнання і знання: системність, обґрунтованість, універсальність, предметність наукових знань.
Особливості мови науки. Мова як засіб комунікації і засіб пізнання. Природна і штучна мови. Значення і смисл. Вплив мови на процес і результат сприйняття. Мова і мислення. Письмові тексти й об’єктивація знань. Гіпотеза лінгвістичної відносності Сепіра-Уорфа. Можливість адекватного перекладу інформації з однієї мови на іншу.
Критерії наукового знання і відмінність науки від псевдонаукових побудов. Верифікація і фальсифікація наукового знання. Історична мінливість співвідношень наукового і позанаукового знання.
2.2 Наука як соціальний інститут і елемент духовної культури
Становлення науки як соціального інституту. Історичний розвиток інституціональних форм наукової діяльності. Наукові співтовариства і їхні історичні типи: дисциплінарні і міждисциплінарні співтовариства, наукові школи і напрямки.
Наука і суспільство. Способи управління наукою. Форми і способи передачі наукової інформації. Університетська освіта як форма відтворення і розширення знання. Еволюція способів трансляції наукових знань.
Наука і влада. Державна політика і проблеми державного регулювання науки.
Взаємозв’язок розвитку науки і техніки. Наука і практичні потреби суспільства. Фундаментальна і прикладна наука. Наука й економіка
Історична місія науки в розвитку західної цивілізації (К.Ясперс).
Наука як елемент духовної культури. Співвідношення науки зі сферою повсякденної свідомості, з релігією, міфом, мистецтвом. Роль повсякденного знання в становленні і функціонуванні науки. Наука і релігійне сприйняття світу. Принцип додатковості релігії і науки в пошуках єдиної картини світу.
Аспект повсякденності в науці як умова її вбудовування в масову культуру з використанням методів: квазіформалізації (розробка і тиражування структур, що виражають у доступній повсякденній свідомості формі певних наукових знань); агіографії (привнесення дидактичного начала в спосіб життя); міфологізація.
Література
- Бернар Дж. Наука в истории общества. – М., 1956.
- Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. – М., 1974.
- Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д., 1999.
- Крымский С.Б. Научные знания и принципы его трансформации. – К., 1974.
- Мамчур Е.А. Проблемы социально-культурной детерминации научного познания. – М.,1987.
- Полани М. Личностное знание. На пути к посткритической философии. – М., 1985.
- Попович М.В. Раціональність і виміри людського буття. – К., 1997.
- Ракитов А.И. Философия компьютерной революции. – М., 1992.
- Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации // Вопросы философии. №10, 1989.
- Степин В.С., Кузнецова Л.Ф. Научная картина мира в культуре техногенной цивилизации. – М., 1994.
- Холтон Дж. Что такое «антинаука» // Вопросы философии. № 2, 1992.
3 ВИНИКНЕННЯ НАУКИ Й ОСНОВНІ ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ ЇЇ РОЗВИТКУ
3.1 Виникнення науки
Переднаука і наука у власному смислі слова. Джерела природничо-наукового знання (первісні уявлення про світ, міф і повсякденне знання, наукові уявлення на Древньому Сході, культурний переворот у Древній Греції VIII – V ст. до н.е., ідея природи в цю епоху, атомістика, поява зачатків наукових дисциплін). Дві стратегії породження знань: узагальнення практичного досвіду і конструювання теоретичних моделей, що забезпечують вихід за рамки наявних історично сформованих форм виробництва і повсякденного досвіду.
3.2 Основні історичні етапи розвитку науки
Культура античного поліса і становлення перших форм теоретичної науки. Особливості розвитку науки в умовах античної культури. Основні персоналії і досягнення грецької науки. Синтез античного знання в працях Аристотеля. Олександрійський період у розвитку грецької науки як вищий етап у розвитку природничонаукової традиції мислення в античності.
Середньовічна наука і її специфіка. Формування логічних норм наукового мислення і професійних організацій науки в середньовічних університетах. Формування університетської освітньої традиції. Роль християнської теології в зміні споглядальної позиції вченого: людина творець з маленької букви; маніпуляція з природними об’єктами – алхімія, астрологія, магія. Формування ідеалів математизованого і дослідного знання: оксфордськая школа, Роджер Бекон, Вільям Оккам; геометрична оптика Бонавентура і символічна концепція пізнання. Дилема віри і знання. Концепція двох істин. Роль християнства у генезисі європейської науки. Внесок науки Середньовіччя в європейську наукову традицію.
Духовна революція епохи Відродження. Ревізія схоластичного і формування нового дослідницького апарату. Учене незнання і геометричні образи у вченні М. Кузанського. Методологічне значення принципу єдності законів Світобудови.
Становлення науки Нового часу: від Коперніка до Ньютона. Поняття класичної науки (класичного ідеалу наукового знання). Г. Галілей як засновник емпіричного природознавства. Роль філософії, ідей Ф. Бекона і Р. Декарта в обґрунтуванні і пропаганді нових методів наукового мислення. Дилема раціоналізму й емпіризму у філософії науки ХVІІ століття. Внесок І. Ньютона у формування класичної науки (абсолютний простір і час, абсолютний спостерігач, однозначний детермінізм). Декартівська і ньютонівська наукові програми. Користь і значення наук по Ф. Бекону: утопія „Нова Атлантида”.
Образ науки у філософії Просвітництва: переконання, що знання повинне бути корисним. Протиставлення корисної дослідної науки і марної метафізики. Інституціоналізація науки (перетворення науки в соціальний інститут).
Розквіт науки в XIX ст. і проблеми її розвитку на рубежі XIX – ХХ ст. Дисциплінарний розвиток науки в XIX ст. Криза у фізиці на рубежі століть і її роль у розвитку науки XX ст.
Наука XX ст.: основні досягнення і становлення некласичної і постнекласичної науки.
Література
- Штанько В.И. Философия и методология науки. Учебное пособие. – Харьков, 2002.
- Купцов В.Философия и методология науки. Учебное пособие. – М., 1996.
- Лешкевич Т.Г. Философия науки: традиции и новации: Учебное пособие. – М.: 2001.
- Методология науки: Проблемы и история. – М., 2003.
- Современная философия науки: знание, рациональность, ценности в трудах мыслителей запада: Учебн. хрестоматия. 2-е изд., перераб и доп. – М., 1996.
- Бернар Дж. Наука в истории общества. – М., 1956.
- Вернадский В.И. Избранные труды по истории науки. – М., 1981.
- Гайденко В.П., Смирнов Г.А. Западноевропейская наука в средние века. – М., 1989.
- Гайденко П.П. Эволюция понятия науки. – М., 1980.
- Койре А. Очерки истории философской мысли. О влиянии философских концепций на развитие научных теорий. – М., 1985.
- Уайтхед А. Наука и современный мир. Избранные работы по философии. – М., 1990.
4 СТРУКТУРА СУЧАСНОГО НАУКОВОГО ЗНАННЯ