Програма та методичні матеріали з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів та здобувачів нефілософських спеціальностей харків
| Вид материала | Документы |
- Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського, 960.03kb.
- Робоча програма для підготовки аспірантів І здобувачів до здачі кандидатського іспиту, 121.73kb.
- Затверджено на засіданні· кафедри філософії, 184.34kb.
- Методичні рекомендації для ад’юнктів та здобувачів. Київ: віті нтуу «кпі», 610.23kb.
- Навчальна програма дисципліни історія філософії для напрямків підготовки (спеціальностей):, 328.42kb.
- Питання до кандидатського іспиту з філософії, 23.15kb.
- Навчальна програма дисципліни "соціальна етика" (назва дисципліни) для напрямів підготовки, 290.53kb.
- Програма, методичні вказівки І контрольні завдання з дисципліни "основи екології" для, 325.1kb.
- Програма вступного іспиту з історії філософії, 380.89kb.
- Програма кандидатського екзамену з філософії, 348.1kb.
4.1 Знання природничонаукове, технічне, гуманітарне, їх взаємозв’язок
Особливості предмета і метода прирподничонаукового і гуманітарного знання. Проблеми взаємозв’язку і взаємлодії природознанства і гуманітарних наук в культурі ХХ ст.
Особливості технічного знання, його об’єкт і предмет. Місце технічного знання в системі наук, проблеми взаємодії його з природничонауковим і гуманітарним знанням. Гуманітаризація технічного знання.
4.2 Співвідношення теорії й емпірії в розвитку науки
Емпіричне і теоретичне знання: стандартна модель і методологічні проблеми, що виникають на її основі.
Структура і методи емпіричного дослідження. Експеримент і дані спостереження. Встановлення емпіричних залежностей і наукових фактів. Гносеологічна функція приладів. Теоретична навантаженість наукового факту.
Структура і методи теоретичного дослідження. Проблема теоретичних конструктів. Абстрактні об’єкти теорії й абстрактні об’єкти картини світу і процедури їхньої побудови (ідеалізація, конструювання). Теоретико-дедуктивні методи дослідження ідеальних об’єктів. Ідеалізація і формалізація. Математичне моделювання. Теоретична модель і теоретичний закон.
Співвідношення емпіричного і теоретичного знання.
Основні форми наукового пізнання – проблема, факт, гіпотеза, закон, теорія, концепція. Наукова проблема і гіпотеза.
Наукова теорія. Структура наукової теорії. Типи наукових теорій. Функції наукових теорій: опис, пояснення, прогнозування, розуміння, систематизація. Технічні теорії і їхні особливості.
Критерії вибору теорій. Ідея верифікації і пов’язані з нею труднощі. Фальсифікаціонізм К. Поппера. Теза Дюгема-Куайна. Естетичні критерії вибору теорій.
4.3 Метатеоретичний рівень наукового знання
Підґрунтя наукового пізнання: критерії науковості, ідеали і норми дослідження, наукова картина світу. Наукова картина світу. Історичні форми наукової картини світу. Функції наукової картини світу. (Картина світу як онтологія, як форма систематизації знання, як дослідницька програма).
Ідеали і норми дослідження і їх соціокультурна розмірність. Система ідеалів і норм як схема методу діяльності. Стиль наукового мислення як конкретно-історичний спосіб існування ідеалів і норм наукового дослідження, що відповідає конкретній науковій картині світу.
Філософські підґрунтя науки. Роль філософських ідей і принципів в обґрунтуванні наукового знання. Філософські ідеї як евристика наукового пошуку. Філософське обґрунтування як умова включення наукових знань у культуру.
Література
- Штанько В.И. Философия и методология науки. Учебное пособие. – Харьков, 2002.
- Лешкевич Т.Г. Философия науки: традиции и новации: Учебное пособие. – М.: 2001.
- Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д., 1999.
- Бернар Дж. Наука в истории общества. – М., 1956.
- Вартофский М. Эвристическая роль метафизики в науке // Структура и развитие науки. – М., 1978.
- Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. – М., 1974.
- Крымский С.Б. Научные знания и принципы его трансформации. – К., 1974.
- Мамчур Е.А. Проблемы социально-культурной детерминации научного познания. – М., 1987.
- Полани М. Личностное знание. На пути к посткритической философии. – М., 1985.
- Попович М.В. Раціональність і виміри людського буття. – К., 1997.
- Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983 (1999).
- Поппер К. Объективное знание. Эволюционный подход. – М.: 2002.
- Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации // Вопросы философии. №10, 1989.
- Степин В.С., Кузнецова Л.Ф. Научная картина мира в культуре техногенной цивилизации. – М., 1994.
- Холтон Дж. Что такое « антинаука» // Вопросы философии. № 2, 1992.
5 ФІЛОСОФІЯ НАУКИ
5.1 Сутність і основна проблематика філософії науки
Наука як об’єкт філософського дослідження. Типологія філософських і методологічних проблем науки, ситуації їхнього виникнення і шляхи вирішення. Роль цих проблем у розвитку науки.
Основне коло питань, що обговорюються філософією науки і різноманіття відповідей на ці питання в різних напрямках філософії науки. Необхідність вироблення власної позиції за даними питаннями для розвитку вільного, критичного мислення і для осмислення місця і ролі вченого в сучасному світі.
5.2 Філософія науки, її генезис і етапи розвитку
Філософія науки як філософська рефлексія над наукою. Погляд на науку у філософії Ф. Бекона, Р. Декарта, І. Канта, Г. Фіхте, Гегеля.
5.2.1 Проблеми філософії науки в позитивізмі ХІХ ст. і неокантіанстві
Історичні умови і ситуація в науці в момент народження позитивізму. Дисциплінарна організація і професіоналізація науки.
Основні філософські ідеї вчення про науку у філософії О. Конта.
Вчення О. Конта про три форми пізнання і три стадії суспільного й індивідуального розвитку. Класифікація наук за Контом. Її відмітні риси (лінійність, редукціонізм). Емпіризм Дж.Ст. Мілля, заперечення апріорних істин. Мілль про емпіричне походження істин математики. Мілль про методи наукової індукції. Обмеженість і недоліки позитивістського трактування наукового знання: недооцінка ролі наукової теорії і теоретичного пояснення; переоцінка значення індукції в науці; ігнорування ролі метафізичних уявлень у розвитку науки.
Поява „другого” позитивізму і прагнення очистити фізику від домішок метафізичних понять. Е. Мах і його критика класичної фізики. Концепція філософії науки Е. Маха: емпіризм, радикальний феноменалізм, психологізм. Вплив феноменалізму Маха і його критики класичної механіки на молодого А. Ейнштейна. Трактування наукової теорії в концепції А. Пуанкаре. Гіпотетичний характер будь-якої теорії. Конвенціоналізм Пуанкаре. Конвенціональний характер геометрії. Оцінки наукової теорії на основі її зручності і доцільності для практичних дій. Сильні і слабкі сторони „другого позитивізму”: відхід від індуктивізму; постановка проблеми структури і функцій фізичної теорії; постановка проблеми мови, якою користується фізична теорія, і критеріїв її вибору; негативна оцінка значення метафізики для строгої науки; прагнення убезпечити майбутній розвиток науки від перспективи повторення наукових революцій.
Проблеми філософії науки в неокантіанстві Марбургської (Коген, Натор, Кассірер) і Баденської (Віндельбанд, Риккерт ) школах. Розмежування методології природничо-наукових і гуманітарних наук. Протиставлення наук про природу наукам про культуру.
Методологічна концепція прагматизму. Поняття істини в прагматизмі. Теоретичне знання як різновид інтелектуальної поведінки. Істинність як корисність. Інструменталізм, операціоналізм.