Робоча навчальна програма з дисципліни " релігієзнавство" (за вимогами кредитно-модульної системи навчання) Київ 2011

Вид материалаДокументы

Содержание


Робоча програма з навчального курсу
Затверджена на засіданні кафедри.
Змістовних модулів - 1.
2.4. Характеристика навчального курсу.
Кожний студент зобов’язаний відпрацьовувати всі пропущені лекції і семінарські заняття
2.5. В результаті вивчення дисципліни випускник повинен
Мати навички
Бути ознайомленим
2. Модульний тематичний план
4. Розрахунок рейтингової оцінки змістового
За шкалою
Назва модуля
Таблиця бальних коефіцієнтів
Відвідування семінарських та практичних занять
Термін складання модуля
Зразок розрахунку
Підсумковий рейтинг
Складність контрольних завдань
Рівень знань, оцінка
Зразок розрахунку
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3




Міністерство внутрішніх справ України

Національна академія внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут права та психології

Кафедра гуманітарних дисциплін


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО”

(за вимогами кредитно-модульної системи навчання)


Київ - 2011


Міністерство внутрішніх справ України

Національна академія внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут права та психології

Кафедра гуманітарних дисциплін


РОБОЧА ПРОГРАМА З НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

Релігієзнавство”

(за вимогами кредитно-модульної системи навчання)


6.0601 – Юридична освіта

6.060102 – Бакалавр

6.0301 – Психологія

6.0301102 – Бакалавр

Розробники: Прибутько П.С. - кандидат філософських наук, доцент.

Приходько В. Ю. – викладач.


Затверджена на засіданні кафедри.

Протокол № ___

від « » серпня 2011 р.


1. ОПИС ПРЕДМЕТА, МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ

НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ “РЕЛІГІЄЗНАВСТВО”


1.1. Релігієзнавство – гуманітарна наукова дисципліна, яка досліджує суспільно-історичну природу релігії, механізм її соціальних зв’язків з політичними, економічними і духовними системами суспільств та особливості впливу на різноманітні сфери суспільства.

Релігієзнавство пов’язане з філософією через історико-філософську проблематику й форми суспільної свідомості, серед яких найстарішою є релігійна свідомість. Цей курс має відношення і до логіки через те, що в добу середньовіччя саме логіка була в центрі уваги богослов’я та схоластичної філософії. Нарешті, релігія була, є і буде найважливішою частиною як української, так і зарубіжної культури.

Вивчення курсу “Релігієзнавство” починається з вияснення сутності цієї наукової дисципліни, де розглядаються принципи, об’єкт, методологія і структура курсу та його місце в структурі філософського знання, аналізуються сутнісні характеристики релігії, її структура, функції та роль в житті людини й суспільства.

Після цього вивчаються окремі релігії, які знайшли найбільш широке розповсюдження в світі та на теренах України. Тут акцентується увага на сутністних проблемах віровченння та культу вичаємих релігій.

Закінчується вивчення курсу розглядом проблем нетрадиційних релігійних культів, аналізом їх феномена та сутності свободи совісті, її законодавчого закріплення в міжнародному праві та законодавчих актах України.

2.2. Курс підготовки бакалаврів.

Кількість кредитів, відповідно до ЕСТS: - 0,75;

Загальна кількість годин становить – 36;

Змістовних модулів - 1.




2.3. Курс читається для студентів за спеціальністю -

6.0601 – Юридична освіта

6.060102 – Бакалавр

6.0301 – Психологія

6.0301102 – Бакалавр

Освітній рівень – бакалавр.

2.4. Характеристика навчального курсу.

Релігієзнавство вивчається на першому курсі протягом другого семестру і включає такі види занять як лекції, семінари та модульні контролі.

Вивчення всього курсу закінчується заліком.

На семінарські заняття виносяться найбільш складні проблеми, які націлюють навчаємих на всебічне і дискусійне обговорення тем. На заняттях передбачені виступи з фіксованими виступами (рефератами), що активізує пізнавальну діяльність учасників семінару.

При підготовці до семінарських занять студенти можуть ознайомитись з кафедральними методичними розробками, а також з навчальною та науковою літературою, яка є в наявності в бібліотеці факультету та університету.

Кожний студент зобов’язаний відпрацьовувати всі пропущені лекції і семінарські заняття з лектором або викладачем у встановлений ними час, незалежно від причин пропуску занять.

Лекцій - 8 годин, семінарів – 8.

На семінарські заняття виносяться ті проблеми, що потребують найбільш глибокого осмислення та детального обговорення і відзначаються певною складністю. Їх вивчення здійснюється шляхом всебічного і детального розгляду, виходячи зі змісту лекцій та самостійно опрацьованого матеріалу в години самостійної підготовки.

Під час семінарських занять активно застосовується обговорення реферативних доповідей, що дає можливість студентам, через більш детальне заглиблення в проблемні питання, розібратися в них і, відповідно, більш глибоко засвоїти тему та набрати додаткові бали за модульно–рейтинговою технологією навчання.

Модульний контроль проводиться у відповідності з програмою курсу і тематичного плану. Всі студенти, після завершення вивчення кожного модуля, підпадають під модульний контроль, який проводиться письмово чи в комп’ютерному класі і за результатами якого нараховується певна кількість зароблених балів. Підсумковий рейтинговий бал за дисципліну виставляється в кінці курсу і служить основою для визначення оцінки за дисципліну. Модульний контроль – 2 години.

Самостійна робота є основною формою роботи кожного студента над першоджерелами та навчальними посібниками і оцінюється викладачем за результатами виступів на семінарах чи конференціях. Вона складає 16 годин.

У разі відсутності студента на лекції або семінарі з поважних причин, він може написати реферат з пропущеної теми і захистити свою роботу у час, визначений викладачем. У таких випадках кількість балів визначається згідно з якістю виконаної роботи.

Підсумковий контроль з курсу “Релігієзнавство” проходить у формі заліку і може проводитись в усній чи письмовій формі.


2.5. В результаті вивчення дисципліни випускник повинен:


Знати:

- предмет і структуру дисципліни та її понятійний апарат;

- фiлософську, соцiологiчну та психологiчну оцiнку сутностi релiгiї як специфiчної форми суспiльної свiдомостi та соціально-iсторичного явища;

- основні етапи розвитку сучасних рeлiгій свiту, їх класифікації та історію виникнення;

- структуру основних рeлiгій світу;

- основні віхи життя і діяльність засновників релігійних систем;

- сутнісний зміст священних писань і особливості віровчення та культу найбільш поширених релiгiй на теренах України;

- основні положення міжнародних документів та законодавства України про свободу совісті (світогляду) та релігійні організації.


Умiти:

- формувати власну позицiю щодо сакральної та секулярної духовностi;

- розрiзняти догматичнi та культовi особливостi основних релiгiйних конфесiй, що функціонують в Україні;

- втілювати в життя як у повсякденному житті, так і в практичній діяльності вимог законодавства України щодо свободи совiстi (світогляду);

- аналізувати вплив норм релігійної моралі різних конфесій на сучасні проблеми соціального, політичного, культурного та економічного, життя суспільства;

- підтримувати діалог і співпрацю віруючих та атеїстів в ім’я розвитку національної культури і духовного життя українського народу.

Мати навички:


- вивчення та наукового аналізу богословської та релігієзнавчої літератури;

- роз’яснення змісту і сутності художніх творів релігійного мистецтва;

- дослідження проблем впливу релігійних вірувань, аналізу основних складових зовнішнього та внутрішнього світу віруючої людини;

- аналізу і обґрунтування філософсько-релігійних, правових та соціально-політичних особливостей забезпечення свободи совісті (світогляду) у сучасному українському суспільстві;

- толерантного ставлення до різних релігійних і атеїстичних поглядів;

- формування власної точки зору на події релігійного життя як в процесі виконання обов’язків службової діяльності, так і в повсякденному житті.

Бути ознайомленим:


- з сутністю новітніх релігійних систем та вірувань, як притаманних сучасному українському суспільству, так і не характерних для нього;

- з основними проблемами сучасного релігійного життя українського суспільства та місцем релігієзнавчих знань в загальній культурі юриста (психолога).


2. МОДУЛЬНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

(структура залікового кредиту) з курсу “Релігієзнавство”.




Назви змістових модулів та назви тем

Всього

годин

Самостійна робота

Під керівництвом викладача

Модульно-рейтинговий контроль

Індивідуальна робота

Лекції

Семінари


I

Змістовий модуль І «Загальна характеристика світових релігій.»


36

16

8

8

2



2

1.


Тема 1. Релігієзнавство та релігія і їх роль в суспільстві.

7

3

2

2







2.

Тема 2. Християнство: виникнення та основні положення віровчення і культу.

7

3

2

2







8.

Тема 3. Протестантизм, та новітні релігійні конфесії в Україні.

8

6

-

2







4

Тема 4. Іслам: особливості віровчення та вплив на сучасну світову спільноту.


5

3

2

-







9.

Тема 5. Конституційно-правові основи забезпечення свободи світогляду в Україні.

7

3

2

2







10

Модульний контроль

2










2







ЗАЛІК






















ВСЬОГО:

36

16

8

8

2

2



3. Література:

Основна:
  1. Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» // Закони України. – К., 1996. - Т.1.
  2. Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» // Відомості Верховної Ради України. – К., 1992. - № 15.
  3. Конституція України. – К., 2006.
  4. Лубський В. І. Релігієзнавство. – К., 1997.
  5. Лубський В. І., Теремко В. І., Лубська М. В. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2010.
  6. Прибутько П.С. Релігієзнавство: Посіб. для підгот. до іспитів. – К.: Вид. Паливода А. В., 2010.
  7. Прибутько П.С. Основи православ’я. Навч. посібник. – Київ, 2008.
  8. Релігієзнавство: Навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисц. – К., 2009.
  9. Релігієзнавство: Навч. посібник. – К.: Центр навч. літер., 2006.
  10. Релігієзнавство: Навч. посібник за ред. С. А. Бублика. – К., 2009.
  11. Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Повний переклад. Вид. Українського Біблійного Товариства. 1992.
  12. Харьковщенко С. А. Релігієзнавство: Підручник для студ. вищ. навч. закл. – К., 2007.

13. Черній А.М. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2008.

Додаткова:

14. Абу Аля аль-Маудуді. Принципи ісламу. – Львів, 1995.

15. Бабій М. Ю. Свобода совісті: філософсько-антропологічне і релігієзнавче осмислення. – К., 994.

16. Бодак В. А. Релігійна обрядовість в її соціальних реаліях. – К., 2000 – 197с.

18. Горлинський В. В. Релігієзнавство: Курс лекцій. – К., 2000.

19. Головащенко С. Історія християнства. – К., 1999.

20. Гончар Л. П. Релігієзнавство: Навч. посібник для студ. усіх спец. – Вінниця, 2001.

21.Єришев А. О. Релігієзнавство: Навч. посібник. – К., 1999.

22. Іванченко М. Г. Дивосвіт прадавніх словян: Наук.-популярний нарис. - К., 1991.

23. Історія і теорія релігії та вільнодумства. – К., 1996.

24. Коран. /Пер. С араб. акад. И. Ю. Крачковского. – М., 1990.

25. Кислашко О.П. Православні свята та народні звичаї. – К., Грамота, 2003. – 150с.

26. Колодний А.М. Релігієзнавство: Навч. посібник для дистанц. навчання. – К., 2001.

27. Любащенко В.І. Історія протестантизму в Україні: Курс лекцій. – К., 1996.

28. Петронговський Р.Р. Релігієзнавство: Метод. посібник.- Житомир, 2003.


29. Релігієзнавство: Курс лекцій. – К., 2004.

30. Релігієзнавчий словник – К., 1996.

31. Свобода віровизнання. Церква і держава в Україні. – К., 1996.


4. РОЗРАХУНОК РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ ЗМІСТОВОГО

МОДУЛЯ ТА УМОВИ ОТРИМАННЯ ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ


Для розрахунку рейтингової оцінки пропонується використати єдину бальну систему оцінювання академічної успішності курсантів (студентів) з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS

Таблиця 2

За шкалою

ЕСТS

За національною шкалою

За шкалою інституту


А

5 (відмінно)

90-100

В

4 (добре)

85-89

С

4 (добре)

75-84

D

3 (задовільно)

70-74




3 (задовільно)

60-69

FX

2 (незадовільно) з можливістю повторного складання

35-59

F

2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом

1-34



FX означає: “незадовільно” — необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання;


F означає: “незадовільно” — необхідна значна подальша робота. Державна атестація курсантів, слухачів та студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.

Розрахунок бальної оцінки модуля (М) складається з наступних елементів:

М = Мо + К1 + К2, де

Мо — початкова максимальна “вартість” модуля в балах, яку можна отримати під час модульного поточного тестування. Кафедрою пропонується визначити її вартість 90 балів.


Таблиця 3


Назва модуля

Початкова “вартість” модуля Мо балів

Лекції

(год.)

Семінари

(год.)

Модульн

контроль

Максимальна бальна оцінка модуля (100 балів) досягається шляхом додавання “вартості” коефіцієнтів (К1 + К2), які враховують якість аудиторної роботи та творчої діяльності.