Робоча навчальна програма з дисципліни " релігієзнавство" (за вимогами кредитно-модульної системи навчання) Київ 2011

Вид материалаДокументы

Содержание


Таблиця бальних коефіцієнтів
Відвідування семінарських та практичних занять
Термін складання модуля
Зразок розрахунку
Підсумковий рейтинг
Складність контрольних завдань
Рівень знань, оцінка
Зразок розрахунку
5. Зміст програми
Самостійне заняття 3.
Подобный материал:
1   2   3

Таблиця бальних коефіцієнтів


Таблиця 4

Поточні оцінки семінарських (практичних) занять

К1

Відвідування лекцій

К2

“5” (відмінно)

“4” (добре)

“3” (задовільно)

“2” (незадовільно)

Відсутність оцінок

+5

+4

+3

-2

-1

Постійно

Наявність пропущених лекцій, але відпрацьовано матеріал

Відсутність на лекціях й наявність невідпрацьованого матеріалу

+2


0


-2

Відвідування семінарських та практичних занять

К3

Ведення конспекту

К4

Постійно

Менше половини занять пропущено

Більше половини занять пропущено

+2


-2


-5



Наявність конспекту

Відсутність конспекту



+3

-3

Термін складання модуля

К5







У встановлений термін

Після встановленого терміну

Повторне складання

+3


0

-3








Максимальне сумарне значення всіх балів, набраних додатково не повинно перевищувати різницю між максимальною оцінкою модуля та його початкової вартості Мо.


Зразок розрахунку:


Початкова вартість модуля (Мо) — 90 балів

Результат модульного тестування — 70 балів

К1 — “4”, “4”, “3” + 11 балів

К2 — постійно + 2 бали

К3 — менше половини занять

пропущено - 2 бали

К4 — конспект має + 2 бали

К5 — після встановленого терміну 0 балів


М = 70+11+2-2+2+0 = 83 бали


Підсумковий рейтинг (в балах) за навчальну дисципліну визначається за формулою:

 M1 ...Mn

Rd = ------------------ + ДБ + БВ, де

Nm

Rd — підсумковий (загальний) рейтинг за дисципліну

M1 + M2— сума балів модулів

Nm — кількість модулів

ДБ — додаткові бали за виконання самостійної роботи (написання рефератів – до 5 балів, робота в наукових гуртках – до 5 балів, виступ на науковій конференції – 5 балів, виступ з повідомленням про сучасні події в країні та світі – 3 бали, участь в удосконаленні навчально-матеріальної бази кафедри – до 5 балів).

Студент протягом семестру може підготувати не більше одного реферату, наукової роботи чи виступу під час вивчення навчальної дисципліни.

БВ — “бальна вартість” заліку чи іспиту. Якщо підсумковий рейтинг за навчальну дисципліну складає більше 60 балів та з усіх модульних контролів отримана позитивна оцінка, то студент може отримати залік чи екзаменаційну оцінку без їх складання. У разі отримання меншої суми балів або наявності бажання підвищення рейтингу, складання заліку чи іспиту обов’язкове. У такому випадку БВ розраховується за формулою:

Р1 х Р2

БВ = ( M1...n + ДБ) х ------------, де

5

Р1 — коефіцієнт складності контрольних завдань

Р2 — коефіцієнт рівня засвоєння знань

5 — коефіцієнт обмеження балів

Таблиця 5

Складність контрольних завдань

Р1

Підвищена складність (практичне завдання, що потребує творчого підходу)

1,3

Стандартна програма (білет із двома тематичними запитаннями по курсу)

1,0

Програма-мінімум (тестове контрольне завдання)

0,5



Таблиця 6


Рівень знань, оцінка

Р2

“5” (відмінно)

1,0

“4” (добре)

0,6

“3” (задовільно)

0,3

“2” (незадовільно)

-0,5



ЗРАЗОК РОЗРАХУНКУ:


Навчальна дисципліна складається з 2 модулів. За результатами модульного контролю студент отримав наступні оцінки у балах:

M1 = 63; M2 = 65.

 M1 – M2 = 128 балів

ДБ = 15 балів (реферат, наукова робота тощо).


Підсумковий рейтинг за дисципліну складе:

128

Rd = --------- + 15 = 64+ 15 = 79 балів

2


Згідно таблиці 2, це відповідає оцінці “добре”. Якщо за бажанням курсанта(студента) складається залік (іспит), то до цих балів додається “бальна вартість” заліку. Наприклад, залік складається за стандартною програмою (білет з двома тематичними запитаннями з курсу). Викладач оцінив рівень знань як дійовий (добре). У такому випадку Р1 = 1, Р2 = 0,6.

1 х 0,6

БВ = 79 х ------------ = 79 х 0,12 = 7 балів

5

Загальна оцінка за дисципліну складе:

Rd = 79 + 7 = 86 балів (“добре”).

Якщо оцінка рівня знань визначена як “незадовільно”, то розрахунок БВ буде наступним:

Р1 = 1,0, Р2 = – 0,5.


1 х (– 0,5)

БВ = 79 х ------------ = 79 х (– 0,1) = – 8 балів

5

Загальна оцінка за дисципліну:

Rd = 79 – 8 = 71 бал (“задовільно”)


5. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Теми для самостійного відпрацювання та плани семінарських занять.


Модуль 1. Загальна характеристика релігій світу


ТЕМА 1

Релігієзнавство та релігія і їх роль в суспільстві.

Перша тема є вступною частиною курсу «Релiгiєзнавство». Основна мета, яка переслiдується при вивченнi даної теми - це отримання необхiдної суми знань з основних проблем курсу, вивчення понятiйного апарату i отримання наукової бази для розумiння як загальної структури курсу, так i внутрiшньої структури окремих тем.

У данiй темi розглядаєються проблеми сутності та предмету релiгiєзнавства, походження релiгiї, її структури та соцiальної ролі релiгiї в суспiльствi.

Розглядаючи перше питання, необхiдно зосередити увагу на сутності релiгiї та основних концепцiях тлумачення даного поняття, а також розкрити об`єкт та предмет релiгiєзнавства.

Розкриваючи проблему походження релiгiї, необхідно надати загальну характеристику виникнення та формування даної проблеми в iсторiї свiтової наукової думки. Основна увага придiляється трьом узагальненим групам концепцiй, якi пояснюють проблему походження релiгiї: теологiчній, iдеалiстичній та матерiалiстичній, визначаються їх характернi риси.

При висвітленні структури релiгiї, увага концентрується як на визначеннi головних елементiв (зовнiшня структура), так i на розкритті внутрiшнiх складових цих головних елементiв (внутрiшня структура).

Розкриваючи питання соціальної ролi релiгiї у суспiльствi, доцiльно розглядати релiгiю як морально-етичну основу сучасної цивiлiзацiї. Саме в цьому аспектi й дається тлумачення ролi релiгiї у суспiльствi.

Слід мати на увазі, що проблема класифiкацiї рeлiгій базується на типологiї релiгiйних систем. Така класифiкацiя здійснюється за принципом хронологiї, ступенем розвинутості системи віровчення, обрядової системи та поширенням певної рeлiгії в свiтi. В сучасній літературі визначаються наступнi головнi типи релiгiйних систем: ранньоiсторичнi релiгiї (магiя, фетишизм, анiмiзм та iн.), нацiональнi релiгiї (давньоєгипетська давньогрецька iудаїзм, синтоїзм та iн.) та свiтовi релiгiї (християнство, iслам, буддизм).

Буддизм - це свiтоварелiгя, яка визначає духовну сферу її послідовників і вiдiграє значну роль на світовій арені. Названа релiгiйна конфесiя є досить впливовими також у сучаснiй Українi. Таким чином, основна цiль, яка переслiдується при вивченнi вказаного питання - це вивчення основних догматичних та культових особливостей цієї релігійної системи, а також розумiння її мiсця як у сучасному свiтi взагалі, так i в Українi зокрема.


Вивчення буддизму потрiбно розпочати iз визначення часу i мiсця виникнення даної релiгiї. Розглядаючи проблему передумов появи буддизму, необхідно визначити два основнi блоки питань: суспiльно-iсторичнi умови та iдейно - фiлософськi фактори формування буддизму. У блоцi суспiльно-iсторичних умов появи буддизму основну увагу потрiбно придiлити процесам формування ранньо - феодального суспiльства та спорiдненим з цим процесам централiзацiї влади в руках царiв. Це породжує боротьбу свiтської влади з владою жерцiв - брахманiв i призводить до роздратування аристократiї претензiями жерцiв на вищу владу. У блоцi iдейно - фiлософських факторiв формування необхiдно визначити наступнi: по-перше, основним iдейним витоком буддизму є брахманізм. Звiдси запозиченi елементи текстiв священних книг, значна частина догматичних iдей (iдея нiрвани, iдея переселення душ та iн.) та обрядових дiй (медитацiї та iн.). По-друге, безумовно важливим iдейним фактором появи буддизму стало те, що брахманiзм заперечував досягнення нiрвани будь-якою особою окрiм самих жерцiв - брахманiв. З оглядом на те, що досягнення нiрвани було головною цiллю життя кожного iндуса, це безперечно призвело врештi-решт до розчарування всiх верств населення в брахманiзмi та потребi в новiй релiгiї.

Дослiджуючи систему вiровчення, необхiдно розглянути наступнi її елементи:

- вчення про Будду (його життя та дiяльнiсть);

- чотири принципи кругооберту життя;

- вiсiм положень праведного життя;

- вчення про переселення душ;

- вчення про нiрвану та шляхи її досягнення.

Серед течiй буддизму можна видiлити декiлька головних. Перша - це Хiнаяна. Необхiдно визначити час i мiсце появи даної течiї а також головнi особливостi її вiровчення ( орiєнтацiя на особисте врятування, жорстке слiдування всiм морально - етичним нормам i вимогам обрядової системи та iнше ).

Друга течiя - це Махаяна. Тут також необхiдно спочатку визначити час, мiсце та причини появи даної течiї, особливостi її вiровчення ( орiєнтацiя на широкi верстви населення та як наслiдок цього - домiнування iдеї допомоги iншiй людинi досягти нiрвани, поява iнституту бодiсатв, значне спрощення обрядової системи та пом'якшення морально - етичних вимог ). Третя течiя - це Чань-буддизм. Спочатку визначається час, мiсце та умови формування даної течiї а також її характернi риси у системi вiровчення ( домiнуюча роль вчення про наявність Будди в усьому свiтi, що нас оточує, вiдхiд вчення про нiрвану на другий план, важливiсть медитацiй та спостереження, iдея просвiтлення та iнше).


Самостійне заняття 1. Предмет, структура і методологія курсу “Релігієзнавство”.


Питання для самоконтролю:
  1. Коли відбулося становлення науки релігієзнавства? Чому саме у цей час?
  2. Визначіть об’єкт і предмет дисципліни «Релігієзнавство».
  3. Назвіть основні концепції виникнення релігії. Чому, на Вашу думку, не існує єдиної концепції?
  4. Які елементи включає структура релігії?
  5. Чому релігія мала і має досить великий вплив на громадян суспільства?
  6. Розкрийте взаємозв’язки між окремими структурними елементами релігії.



Семінар 1. Релігієзнавство як наукова дисципліна та сутність і соцiальнi функції релiгiї.

Питання:

1. Релігієзнавство як сфера гуманітарного знання і основні напрямки вивчення рeлiгії.

2. Сутність рeлiгії та теорії її походження.

3. Функції релігії і її роль в суспільстві.

4. основні положення віровчення і культу буддизму та його основні напрямки.


Теми фіксованих виступів:

1. Загальна характеристика ранніх первісних вірувань (анімізм, фетишизм, тотемізм, магія).

2. Релігійні уявлення стародавніх слов'ян часів Київської Русі.

3. Трипітака – священна книга буддизму.


Лiтература.

Основна:

Калiнiн Ю. та iн. Релігієзнавство. Підручник. - К.,1997.

Лубський В.І., Теремко В.І., Лубська М.В. Релігіезнавство. Підручник. – К.,2010.

Прибутько П.С. Релігієзнавство: Посіб. для підгот. до іспитів. – К.: Вид. Паливода А. В., 2010.

Релiгiєзнавство. Навчальний посiбник /За ред. С.Бублика - К., 2009.

Релігієзнавство. Підручник за ред. М.М. Заковича. – К., 2000.

Релiгiєзнавчий словник /За ред. Б.Лобовика. - К.,1996.

Харьковщенко С. А. Релігієзнавство: Підручник для студ. вищ. навч. закл. – К., 2007.

Черній А.М. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2008.


Додаткова:

Аляєв Г. та iн. Лекцiї з релiгiєзнавства: Навчальний посібник. - К.,1995.

Iсторiя i теорiя релiгiї та вiльнодумства /За заг. ред. М.Заковича.- К.,1996.

Кислашко О.П. Православні свята та народні звичаї. – К., Грамота, 2003. – 150с.

Колодний А.М. Релігієзнавство: Навч. посібник для дистанц. навчання. – К., 2001.

Петронговський Р.Р. Релігієзнавство: Метод. посібник.- Житомир, 2003.

Релігієзнавство: Курс лекцій. – К., 2004.

Релігієзнавство: Навч. посібник. – К.. 2001.

Релігієзнавство: Підручник для студ. вищих навч. закладів. – К., 2000.

Релігієзнавчий словник – К., 1996.


ТЕМА 2

Християнство: виникнення та основні положення віровчення і культу.


Дана тема складає центральну частину курсу «Релiгiєзнавство» так як присвячена вона домiнуючiй як у світі, так і на теренах України релiгiйнiй системi - християнству. Вивчення даної теми має основною цiллю набуття необхiдної суми знань та умiнь з проблем виникнення, догматики, культу та iнших характерних особливостей головних течiй християнства.

У цiй темi розглядаються загальнi особливостi християнства як релiгiйної системи: його виникнення i формування, принциповi положення вiровчення та культової системи, Святе Письмо. У питаннi виникнення християнства необхiдно визначити хронологiчнi та географiчнi рамки процесу виникнення релiгiї, а також розглянути два блоки передумов появи даної релiгiйної системи.

Перший блок можна умовно назвати суспiльно-полiтичним. До цього блоку ми вiдносимо як соцiально-економiчнi причини появи та поширення християнства (економiчна криза та загострення соціальних конфлiктiв), так i причини суто полiтичнi (поразка у боротьбi проти римського панування, розчарування у пануючiй релiгiї, очiкування месiї тощо ).

Другий блок можна визначити як iдейно - фiлософськi передумови виникнення християнства. До цього блоку ми вiдносимо тi головнi запозичення, якi мало християнство у своїй системi вiровчення та культу. Такi запозичення робилися як з релігійних, так i з фiлософських систем. Прикладами можна назвати iудаїзм (як варiант релiгiйного джерела ) та давньогрецьке вчення стоїкiв (як варiант філософського джерела). До питання виникнення та формування релiгiйної системи християнства вiдноситься також i перiодизацiя даного процесу.


Перший перiод (охоплює 1 ст. Р.Х. ) характеризується вiдносно невисокою ступiнню розвинутостi як системи вiровчення, так i культової системи, та церковної структури.

Другий перiод (2-3 ст. після Р.Х. ) характеризується активним формуванням системи вiровчення, культу та церковної органiзацiї.

У третьому перiодi (4 - 5 ст. після Р.Х.) даний процес в цілому завершується. Проте, потрiбно мати на увазi i те, що церква є органiзмом, який постiйно розвивається i тому вiровчення, культова система та церковна структура постійно модернізуються.

Розглядаючи принциповi положення вiровчення, необхiдно у першу чергу звернути увагу на виникнення i змiст центрального елементу догматичної системи - Вселенського Символу Вiри християнства Також суттєвим є розумiння деяких принципових iдей християнства як-то: iдея любовi до ближнього, iдея рiвностi людей перед Богом та iншi. До принципових положень культової системи необхiдно вiднести у першу чергу таїнства християнства, як елемент притаманний, у тому чи iншому виглядi, фактично усiм течiям цiєї релiгiї. Сюди ж ми вiдносимо богослужiння та релiгiйнi свята.

Питання характерних особливостей вiровчення, культової системи i церковної структури та iєрархiї православ’я багато в чому базується на особливостях формування рiзних течiй християнства. Тому розгляд даної проблеми доцiльно розпочати саме з процесу формування цих течiй. Формування римо-католицької та православної церков вiдбувалося фактично паралельно i тому даний процес можливо розглядати на основi проведення порiвняльного аналiзу. Передумови першого розколу християнства ( церковний термiн - схизма ) на католицизм та православ'я виникають з розколом Римської iмперiї на схiдну та захiдну частини. Головнi ж особливостi формування церков полягають у спiввiдношеннi статусу церкви та держави у Захiднiй та Схiднiй римських iмперiях. ( На заходi церква домiнує над державою, на сходi - навпаки.

Особливостi вiровчення римо-католицької церкви доцiльно вивчати на прикладах найбiльш важливих догматiв. Як-то: догмат про походження Святого Духа, догмат про церкву, догмат про папу, догмат про заслуги, догмат про чистилище та iншi. Важливим тут є розумiння взаємозв'язку мiж цiми та iншими положеннями вiровчення. Вивчення особливостей культової системи повинно базуватись на знаннi особливостей проведення таїнств, богослужiнь, естетики культу. Необхiдно також звернути увагу на проблеми церковної структури (територiальна побудова та система управлiння ) і iєрархiї ( система духовних звань священослужителей ).

У питаннi виникнення греко-католицької церкви на першому мiсцi повиннi бути причини, якi сприяли процесам виникнення греко-католицизму в Українi. Тут необхiдно зазначити на те, що дана релiгiйна течiя характерна фактично тiльки для України та української нацiї. Важливе мiсце займає Брестейська церковна унiя та тi полiтичнi та церковнi процеси, якi мали мiсце навколо неї. Проблему особливостей вiровчення та культу греко-католицизму доцiльно розглядати в контекстi спiльних рис з католицькою церквою з одного боку, та православною - з iншого.


Самостійне заняття 3. Соцiально-iсторичнi умови виникнення християнства і характеристика основних етапів формування його релiгiйної системи.

Питання для самоконтролю:
  1. Коли і де виникло християнство?
  2. У яких історичних умовах відбувалося становлення християнства?
  3. Серед яких соціальних верств набула найбільшого поширення нова релігія?
  4. Скільки відбулося Вселенських соборів?
  5. Що таке християнський Символ Віри?
  6. У чому полягає сенс людського життя за віровченням християнства?
  7. Як розуміється у християнстві ідея рівності і любові?
  8. Чому Біблію вважають Богонатхненною книгою?
  9. Слово “Євангеліє” перекладається як “Блага звістка”. Про яку саме звістку йде мова?


Семінар 3. Християнство: виникнення та основні положення віровчення і культу.

Питання:
  1. Таїнства християнської церкви – сутність і порядок їх здійснення.
  2. Моральне вчення Християнської Церкви.
  3. Дванадесяті свята і пости у християнстві.
  4. Особливості календаря християнських свят.

Теми фіксованих виступів:

1. Сутність розколу Руської Православної Церкви 1654 р. та старообрядництво в Україні.

2. Особливості віровчення та культової системи католицизму.

3. Греко-католицька церква в історії Українського народу.


Лiтература.

Основна:

Калiнiн Ю. та iн. Релігієзнавство. Підручник. - К.,1997.

Лубський В.І., Теремко В.І., Лубська М.В. Релігіезнавство. Підручник. – К.,2010.

Прибутько П.С. Релігієзнавство: Посіб. для підгот. до іспитів. – К.: Вид. Паливода А. В., 2010.

Релiгiєзнавство. Навчальний посiбник /За ред. С.Бублика - К., 2009.

Релігієзнавство. Підручник за ред. М.М. Заковича. – К., 2000.

Релiгiєзнавчий словник /За ред. Б.Лобовика. - К.,1996.

Харьковщенко С. А. Релігієзнавство: Підручник для студ. вищ. навч. закл. – К., 2007.

Черній А.М. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2008.


Додаткова:

Аляєв Г. та iн. Лекцiї з релiгiєзнавства: Навчальний посібник. - К.,1995.

Iсторiя i теорiя релiгiї та вiльнодумства /За заг. ред. М.Заковича.- К.,1996.

Кислашко О.П. Православні свята та народні звичаї. – К., Грамота, 2003. – 150с.

Колодний А.М. Релігієзнавство: Навч. посібник для дистанц. навчання. – К., 2001.

Петронговський Р.Р. Релігієзнавство: Метод. посібник.- Житомир, 2003.

Релігієзнавство: Курс лекцій. – К., 2004.

Релігієзнавство: Навч. посібник. – К.. 2001.

Релігієзнавство: Підручник для студ. вищих навч. закладів. – К., 2000.

Релігієзнавчий словник – К., 1996.