Geum.ru

Робоча навчальна програма з дисципліни " релігієзнавство" (за вимогами кредитно-модульної системи навчання) Київ 2011

Вид материалаДокументы

Содержание


Щодо написання рефератів з курсу
Подобный материал:
1   2   3
ТЕМА 3.

Протестантизм: причини виникнення і його основні напрямки. Новітні релігії та їх поширення в Україні.

Дана тема займає важливе місце в курсі "Релiгiєзнавство". Вивчення даної теми має основною цiллю набуття необхiдної суми знань з проблем виникнення, догматики, культу та iнших характерних особливостей головних протестантських напрямків.

Питання виникнення протестантизму включає у себе проблему передумов появи даної релiгiйної системи та проблему формування протестантизму. Розглядаючи передумови виникнення необхiдно звернути увагу на домiнування суспiльно-полiтичних чинникiв у цьому процесi.

До суспiльно-полiтичних передумов ми вiдносимо наступнi: формування капiталiстичних вiдносин, формування верстви бюргерiв як носiїв нової релiгiї, початок боротьби бюргерства за владу i пов'язана з цим потреба нової iдеологiї. До iдейних передумов появи протестантизму вiдносяться: європейськi єресi 10 - 13 ст., вчення Джона Вiклiфа та iдеї доби Вiдродження.

У питаннi формування протестантизму необхiдно висвiтлити початок даного процесу ( виступ Мартина Лютера i початок Реформацiї ), швейцарську реформацiю на чолi з Жаном Кальвiном та поширення протестантизму на Європу.

Розглядаючи загальнi положення вiровчення та культової системи протестантизму необхiдно знати сутнiсть наступних положень: iдея "виправдання вiрою", положення про Бiблiю як єдине джерело вiри, iдею про "визначення долi", положення про "загальне священство вiруючих", заперечення церковної структури та iєрархiї, значне спрощення культової системи.


У проблемi раннiх протестантських течiй необхiдно розглянути особливостi системи вiровчення i культу наступних напрямкiв: лютеранство, кальвінізм, англiканська церква. При розгляді пiзнiх протестантських течiй ми розглядаємо особливостi системи вiровчення i культу наступних напрямкiв: баптизм, адвентизм ( адвентизм сьомого дня), Свiдки Єгови.

У питаннi щодо виникнення нетрадицiйних релiгiй основну увагу необхiдно придiлити тому, що поява та поширення подiбних релiгiйних систем обов'язково пов'язана з кризою певного суспiльства та релiгiї, яка панує у цьому суспiльствi. Отже, головною причиною появи нетрадицiйних релiгiй можна вважати духовну кризу суспiльства, яка формується на фонi економiчних та соцiальних проблем ( яскравий приклад - поширення подiбних релiгiй та сект на теренах колишнього СРСР пiсля його розвалу).

До характерних рис нетрадицiйних релiгiйних систем можна вiднести наступнi:

- формування вiровчення на основi змiшуваня рiзних релiгiйних та фiлософських систем;

- апокалiптичнiсть як домiнуюча риса вiровчення;

- харизматичний характер лiдера секти;

- встановлення жорсткої внутрiшньої структури та iєрархiї у сектi а також суворої дисциплiни;

- вiдмова членiв секти вiд особистого майна та передача його сектi;

- прагнення до фiзичної та духовної iзоляцiї членiв секти;

- часта практика використання психiчних та психотропних методiв обробки членiв сект;

- активна робота по залученню нових членiв секти.

Розглядаючи питання класифiкацiї нетрадицiйних релiгiй можна використовувати принцип домiнуючої частини у вiровченнi. За даним принципом виділяються наступнi типи нетрадицiйних релiгiй: 1.- секти, створенi на основi християнства; 2.- секти, створенi на основi схiдних релiгiй; 3.- секти, створенi на основi використання технічних засобiв; 4.- секти, якi орiєнтуються на сатанізм та окультизм.

Характеризувати особливостi даних типiв можна на основi прикладiв: по першому типу - Бiле братство; Церква унiфiкацiї свiтового християнства ( Церква Муна ); по другому типу - Рух Харе Крiшна; по третьому - Церква сайєнтологiї. По четвертому типу надається загальна характеристика сатанiзму.Також необхiдно надати характеристику сучасному розвитку нетрадицiйних релiгiй в Українi.


Самостійне заняття 3. Соцiально-iсторичнi умови появи протестантизму.


Питання для самоконтролю:

  1. У яких історичних умовах відбулося виникнення протестантизму?
  2. Чому ідеологія протестантизму сформувалася у надрах католицької церкви?
  3. Як Ви поясните наявність великої кількості конфесій у протестантизмі?
  4. Чи визнають протестанти необхідність церкви як посередника між віруючим і Богом?
  5. Які таїнства визнає більшість протестантів? Чому?
  6. Порівняйте тлумачення вчення про Бога у баптистів та Свідків Єгови.
  7. Чому протестанти засуджують целібат і чернецтво?



Семінар 3. Протестантизм і новітні релігії в Україні: причини виникнення і основні напрямки


Питання:
  1. Ранній протестантизм: причини виникнення і його основні напрямки.
  2. Пізній протестантизм в Україні: (Церква євангельських християн – баптистів, пятидесятництво, Свідки Єгови та адвентисти сьомого дня).
  3. Новітні релігії та їх поширення в Україні.

Теми фіксованих виступів:
  1. Давньословянські (язичницькі) релігійні громади в сучасній Україні.
  2. Церква Ісуса Христа Святих останніх днів (мормони).
  3. Велике Біле Братство в Україні.
  4. Сатанізм і його поширення в Україні.


Лiтература.

Основна:

Калiнiн Ю. та iн. Релігієзнавство. Підручник. - К.,1997.

Лубський В.І., Теремко В.І., Лубська М.В. Релігіезнавство. Підручник. – К.,2010.

Прибутько П.С. Релігієзнавство: Посіб. для підгот. до іспитів. – К.: Вид. Паливода А. В., 2010.

Релiгiєзнавство. Навчальний посiбник /За ред. С.Бублика - К., 2009.

Релігієзнавство. Підручник за ред. М.М. Заковича. – К., 2000.

Релiгiєзнавчий словник /За ред. Б.Лобовика. - К.,1996.

Харьковщенко С. А. Релігієзнавство: Підручник для студ. вищ. навч. закл. – К., 2007.

Черній А.М. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2008.


Додаткова:

Бабій М.Ю. Свобода совісті: філософсько-антропологічне і релігієзнавче осмислення. – К., 1994.

Бодак В.А. Релігійна обрядовість в її соціальних реаліях. – К., 2000 – 197с.

Горлинський В.В. Релігієзнавство: Курс лекцій. – К., 2000.

Головащенко С. Історія християнства. – К., 1999.

Гончар Л.П. Релігієзнавство: Навч. посібник для студ. усіх спец. – Вінниця, 2001.

Єришев А.О. Релігієзнавство: Навч. посібник. – К., 1999.

Іванченко М.Г. Дивосвіт прадавніх словян: Наук.-популярний нарис. - К., 1991.

Історія і теорія релігії та вільнодумства. – К., 1996.

Колодний А.М. Релігієзнавство: Навч. посібник для дистанц. навчання. – К., 2001.

Любащенко В.І. Історія протестантизму в Україні: Курс лекцій. – К., 1996.

Петронговський Р.Р. Релігієзнавство: Метод. посібник.- Житомир, 2003.

Релігієзнавство: Курс лекцій. – К., 2004.

Релігієзнавчий словник – К., 1996.

Свобода віровизнання. Церква і держава в Україні. – К., 1996.


ТЕМА 4.

Іслам: особливості віровчення та вплив на сучасну світову спільноту.


Тема є важливою складовою курсу. Iслам - це свiтова релiгiя, яка значною мірою визначає духовну сферу сучасного свiту, вiдiграє значну роль на світовій арені. Названа релiгiйна конфесiя є досить впливовою також у сучаснiй Українi.

Таким чином, основна цiль, яка переслiдується при вивченнi даної теми - це знання основних догматичних та культових особливостей цієї релігійної системи, а також розумiння її мiсця як у сучасному свiтi, так i в Українi. У данiй темi розглядаються такi питання: виникнення та формування релiгiйної системи; загальнi основи догматики та культу; головнi течiї в iсламi.

Виникнення релiгiйної системи iсламу розглядається по схемi наведенiй у попереднiх темах. Передумови виникнення роздiляються на суспiльно-полiтичнi та iдейнi. У блоцi суспiльно-полiтичних передумов головне мiсце займає загальна криза, яка охопила арабське суспiльство у V – V1 ст. після Р.Х. Криза стала наслiдком занепаду традицiйних торгiвельних шляхiв i глибоко вразила економiку Аравiї. Наслiдками стало наростання мiжусобних воєн та загальна полiтична, соцiальна та релiгiйна криза. Виникає гостра потреба у об'єднаннi арабських племен заради їхнього виживання.


Головними iдейними витоками iсламу можна визначити язичницькi вiрування арабiв, iудаїзм, християнство та рух мандрiвних проповiдникiв - ханiфiв. Процес формування iсламу як релiгiйної системи нерозривно пов'язаний з життям та дiяльнiстю пророка Мухаммеда та його найближчих учнiв та послiдовникiв.

Розгортання проповідницької дiяльностi Мухаммеда припадає на початок 20-х рокiв 7 ст. Період же перетворення iсламу на панiвну релiгiю Аравiї феноменально малий - лише 10 рокiв. У 630 р. останнє мiсто Аравiї - Мекка прийняло iслам. Дiяльнiсть учнiв Мухаммеда та перших арабських халiфiв перетворили iслам на одну з найпоширенiших релiгiй свiту, а арабський халiфат - на одну з наймогутнiших iмперiй свiту.

Дослiдження системи вiровчення доцiльно розпочати iз характеристики Корану i Сунни як головних священних книг iсламу. Тут необхiдно визначити процес формування цих книг, основу їхньої структури, змiст та головнi iдеї. На основi наданої характеристики священних книг вже визначаються основнi положення догматики: Символ Вiри iсламу, вчення про Бога, про посланникiв Божих - пророкiв, про безсмертну душу, про загробне життя та iнше. Розглядаючи блок проблем, якi пов'язанi з культовими особливостями цiєї релiгiйної системи, важливо визначити п'ять основних обов'язкiв мусульманина, головнi обряди, а також особливу увагу звернути на свята iсламу.

У питаннi основних течiй в iсламi достатньо зупинитись на двох основних течiях - суннiзмі i шиїзмі. Необхiдно визначити причини розколу, а також надати характеристику головних вiдмiнностей як у системi вiровчення, так i в обрядовiй системi даних течiй.

Вивчаючи питання сучасного становища iсламу у свiтi, важливо визначити регiони найбiльшого поширення цiєї релiгiї, чисельнiсть та вплив iсламських громад. Важливо звернути увагу на відношення до вiйни та миру у сучасному iсламi i розглянути проблему iсламського фундаменталiзму, а також вказати регiони, де фундаменталiсти займають панiвне становище як в релiгiї, так i в державi.


Самостійне заняття 4. Суспiльно-полiтичнi та ідейно-фiлософськi передумови виникнення iсламу.


Питання для самоконтролю:

1. У яких історичних умовах відбулося становлення ісламу?

2. У чому відмінність процесу формування ісламу та християнства?

3. Чому хиджра починається із переїзду Мухаммеда до Ясрібу?

4. Які ідеї є схожими у віровченні християнства та ісламіу
  1. 5. У чому відмінність молитов у ісламі та в християнстві?
  2. 6. Яким положенням обґрунтовується в ісламі жертвоприношення?



ТЕМА 5.


Конституційно-правові основи забезпечення свободи совісті (світогляду) в Україні.

Дана тема розглядає важливий в курсi релiгiєзнавства блок питань, присвячених сучасному розвитку релiгiї в Українi, а також одне з найбiльш актуальних i спiрних питань сьогодення - поняття свободи совiстi. Основна цiль, яка переслiдується при вивченнi теми - це надати слухачам розумiння особливостей релiгiйної ситуацiї в Українi, суму знань по становищу домiнуючих конфесiй, розумiння свободи совiстi як складової системи демократичних свобод а також створити систему знань i умiнь по використанню як самого принципу свободи совiстi, так i законодавства з цього питання.

У данiй темi розглядаються наступнi питання: головнi тенденцiї розвитку релiгiйної ситуацiї в Українi, характеристика основних конфесiй у сучаснiй Українi, поняття свободи совiстi, законодавче закрiплення принципу свободи совiстi та мiсце релiгiйних органiзацiй у правовiй системi держави, державно-церковнi вiдносини у сучасному свiтi.

Починаючи вивчення теми, основну увагу потрібно приділити тому, що з проголошенням незалежностi України. релiгiйне життя помiтно активізувалося та набуло нових якостей. Сьогоднi можна визначити деякi головнi тенденцiї розвитку релiгiйної ситуацiї в Українi:

- постiйне зростання значення релiгiйного фактора у суспiльному життi держави;

- збiльшення кiлькостi релiгiйних конфесiй та громад;

- нерiвномiрнiсть поширення релiгiї на територiї України;

- вiдродження та посилення церков нацiональних меншин;

- поширення впливу нетрадицiйних релiгiй та сект.

Далі слід розібратись з основними типами взаємовiдносин мiж церквою та державою у сучасному свiтi. Видiляються три основнi типи: 1.- країни, де iснує офiцiйна релiгiя, яка є частиною апарату влади i пiдтримується самою державою; 2.- країни, де проголошено рівноправ’я конфесiй, але не iснує офiцiйної релiгiї та не проголошено вiдокремлення церкви вiд держави; 3.- країни, де проголошено принцип вiдокремлення церкви вiд держави. Тут необхiдно визначити головнi особливостi даних типiв.

Розкриття змiсту принципу свободи совiстi потрiбно починати iз тлумачення таких фiлософських категорiй як "свобода" i "совiсть" i на цiй основi дати пояснення самому поняттю свободи совiстi. Визначення даного поняття базується на правi людини на вiльний вибiр переконань у духовнiй сфері - тобто право на атеїстичнi або релiгiйнi погляди та можливiсть втiлення даних поглядiв у самостiйнiй діяльності або ж разом з iншими особами. Право на свободу совiстi є невід’ємним правом людини i закрiплено у мiжнародних документах.


У питаннi законодавчого закрiплення принципу свободи совiстi в Українi та мiсця релiгiйних органiзацiй у правовiй системi держави. необхiдно орiєнтуватися на положення Закону України " Про свободу совiстi та релiгiйнi органiзацiї ".


Самостійне заняття 5. Свобода совісті і свобода віросповідання.


Питання для самоконтролю:
  1. Розкрийте сутність положення про відокремлення церкви від держави.
  2. Що таке державна церква ?
  3. Розкрийте сутність поняття “свобода совісті”або “свобода світогляду”.
  4. У чому полягає відмінність між поняттями “свобода совісті” та “свобода віросповідання”?
  5. Як українське законодавство тлумачить принцип “свободи совісті” та як розуміється обмеження даного принципу?


Семінар 4. Конституційно-правові основи забезпечення свободи совісті (світогляду) в Україні.

Питання:

1. Класифiкацiя головних типiв взаємовiдносин мiж церквою та державою.

2. Взаємозв’язок прав людини та свободи совісті і їх правові гарантії в Україні і в світі

3. Законодавче закріплення принципу свободи совісті (світогляду) в Україні.


Теми фіксованих виступів:

1.Міжнародні правові гарантії свободи совісті людини і їх реалізація в Україні.

2.Основний зміст “Декларації про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на підставі релігії та переконань”, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 25 листопада 1981 р.

3. Основні положення Закону України “Про свободу совісті і релігійні організації”.

4. Закон України “Про альтернативну (невійськову) службу” – можливості і порядок втілення його в життя віруючими громадянами України.


Лiтература.


Основна:


Декларацiя про права осiб, якi належать до нацiональних або етнiчних, релiгiйних i мовних меншин: Резолюцiя ГА ООН, 1992 р. // Права людини i професiйнi стандарти для юристiв в документах мiжнародних організацій. - К., 1996.

Загальна декларацiя прав людини. - ГА ООН, 10 грудня 1948 р.// Хартiя прав людини. - К., 1993.

Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» // Закони України. – К., 1996. - Т.1.

Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» // Відомості Верховної Ради України. – К., 1992. - № 15.

Калiнiн Ю. та iн. Релігієзнавство. Підручник. - К.,1997.

Лубський В.І., Теремко В.І., Лубська М.В. Релігіезнавство. Підручник. – К.,2010.

Прибутько П.С. Релігієзнавство: Посіб. для підгот. до іспитів. – К.: Вид. Паливода А. В., 2010.

Релiгiєзнавство. Навчальний посiбник /За ред. С.Бублика - К., 2009.

Релігієзнавство. Підручник за ред. М.М. Заковича. – К., 2000.

Релiгiєзнавчий словник /За ред. Б.Лобовика. - К.,1996.

Харьковщенко С. А. Релігієзнавство: Підручник для студ. вищ. навч. закл. – К., 2007.

Черній А.М. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2008.

Додаткова:

Бабій М.Ю. Свобода совісті: філософсько-антропологічне і релігієзнавче осмислення. – К., 1994.

Бодак В.А. Релігійна обрядовість в її соціальних реаліях. – К., 2000 – 197с.

Історія і теорія релігії та вільнодумства. – К., 1996.

Колодний А.М. Релігієзнавство: Навч. посібник для дистанц. навчання. – К., 2001.

Релiгiйна свобода: iсторичне підґрунтя, правовi основи i реалiї сьогодення /Голов. ред. А.Колодний. - К., 1996.

Релігієзнавчий словник – К., 1996.

Свобода віровизнання. Церква і держава в Україні. – К., 1996.


Запитання для підготовки до модульно-рейтингового контролю і до заліку.
  1. Релігієзнавство як наука: предмет, об’єкт, методи дослідження.
  2. Формування науки релігієзнавства: етапи, складові, сучасне становище.
  3. Поняття релігії, характеристика основних концепцій сутності релігії.
  4. Проблема походження релігії: характеристика основних концепцій походження релігії.
  5. Структура релігії: характеристика складових елементів релігії.
  6. Функції релігії у суспільстві.



  1. Надати характеристику магії як ранньоісторичній формі релігії.
  2. Надати характеристику фетишизму як ранньоісторичній формі релігії.
  3. Надати характеристику тотемізму як ранньоісторичній формі релігії.
  4. Надати характеристику анімізму як ранньоісторичній формі релігії.
  5. Надати характеристику шаманізму як ранньоісторичній формі релігії.
  6. Визначити передумови появи буддизму.
  7. Визначити головні положення віровчення буддизму.
  8. Визначити головні догматичні особливості Хінаяни.
  9. Визначити головні догматичні особливості Махаяни.
  10. Визначити головні догматичні особливості Чань-буддизму.
  11. Визначити етапи формування релігійної системи іудаїзму.
  12. Визначити головні положення віровчення іудаїзму.
  13. Визначити передумови появи християнства.
  14. Надати характеристику етапам становлення християнської релігії та церкви.
  15. Визначити основні загальні положення віровчення християнства.
  16. Визначити процес формування та головні структурні елементи Біблії.
  17. Визначити головні етапи життя та діяльності пророка Мухаммеда як засновника ісламу.
  18. Визначити передумови появи ісламу.
  19. Визначити головні положення віровчення ісламу.
  20. Визначити головні положення культової системи ісламу.
  21. Визначити головні відмінності між основними течіями ісламу – сунітами та шиїтами.
  22. Визначити передумови та етапи розколу християнства на православ’я та католицизм.
  23. Визначити особливості формування римо-католицької церкви.
  24. Визначити головні особливості віровчення римо-католицької церкви.
  25. Визначити головні особливості культової системи римо-католицької церкви.
  26. Визначити головні елементи ієрархії та системи управління римо-католицької церкви.
  27. Визначити передумови виникнення греко-католицької церкви.
  28. Визначити головні особливості віровчення та культової системи греко-католицької церкви.
  29. Визначити особливості формування православної церкви.
  30. Визначити головні особливості віровчення православної церкви.
  31. Визначити головні особливості культової системи православної церкви.
  32. Визначити головні елементи ієрархії та системи управління православної церкви.



  1. Визначити передумови виникнення протестантизму.
  2. Визначити загальні особливості віровчення та культу протестантизму.
  3. Визначити головні особливості віровчення та культу лютеранства.
  4. Визначити головні особливості віровчення та культу кальвінізму
  5. Визначити головні особливості віровчення та культу англіканської церкви.
  6. Визначити головні особливості віровчення та культу баптизму.
  7. Визначити головні особливості віровчення та культу адвентизму (адвентизму сьомого дня).
  8. Визначити головні особливості віровчення та культу Свідків Єгови.
  9. Визначити головні характерні риси національно-державних релігійних систем.
  10. Визначити характерні риси нетрадиційних релігійних систем.
  11. На прикладі надати характеристику нетрадиційним релігіям на основі християнства.
  12. На прикладі надати характеристику нетрадиційним релігіям на основі східних культів.
  13. Надати характеристику головним тенденціям розвитку релігійної ситуації у сучасній Україні.
  14. Визначити та надати характеристику головним (за ступенем поширення) релігійним системам у сучасній Україні.
  15. Надати характеристику головним типам взаємовідносин між церквою та державою у світі.
  16. Поняття свободи совісті: сутність, складові, етапи формування.
  17. Надати загальну характеристику Закону “Про свободу совісті та релігійні організації в Україні”.

56.Розкрийте сутність Закону України “Про альтернативну

(невійськову) службу і порядок його застосування.”.
  1. Визначити, у відповідності до Конституції та Закону “Про свободу совісті та релігійні організації” права громадян і релігійних організацій та обмеження, які накладаються на здійснення цих прав.
  2. Визначити, у відповідності до Конституції та Закону “Про свободу совісті та релігійні організації” основні принципи взаємовідносин між церквою і державою в Україні.


РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ З КУРСУ

„РЕЛІГІЄЗНАВСТВО”

Реферат є самостійною письмовою роботою студентів, робота над яким передбачає поглиблене вивчення обраної теми, опрацювання відповідної методичної та наукової літератури, оволодіння навичками логічного аналізу та узагальнення опрацьованого матеріалу.


Реферат з дисципліни „Релігієзнавство” є самостійною роботою, яка має продемонструвати здатність студента на належному рівні оволодіти питаннями та творчо систематизувати опрацьований матеріал з використанням провідних наукових ідей.

Підготовка реферату має ряд характерних особливостей.

По-перше, тема реферату обирається студентом, зазвичай, самостійно із наведених в даних методичних рекомендаціях.

По-друге, проблематика, яка висвітлюється у рефераті повинна носити досить локальний характер і висвітлювати лише певні аспекти обраної фундаментальної теми.

По-третє, обсяг реферату має бути значно меншим порівняно з іншими формами самостійної роботи (такими як курсові чи контрольні роботи) і не повинен перевищувати 10-12 сторінок друкованого тексту.

Реферат має складатися з таких структурних частин: титульний аркуш із зазначенням теми роботи; план реферату; вступ; основна частина (викладення змісту реферату); заключна частина (висновки); список використаних джерел.

План включає всі перераховані вище структурні елементи реферату із зазначенням сторінок, на яких вони знаходяться. Основний зміст реферату поділяється на параграфи чи розділи.

Вступ – найбільш вагомий змістовний елемент реферату. У ньому мають обов’язково бути відображені наступні моменти: обґрунтування причин вибору даної теми, оцінка її з точки зору актуальності та важливості для навчаємого, визначення її місця у сучасній релігійно-правовій проблематиці, оцінка ступеня та характеру розробки теми, а також сформульовані мета та завдання дослідження.

Зміст реферату повинен представляти собою самостійно виконане дослідження із обов’язковим залученням думок та позицій провідних вчених та богословів, юристів та наукових шкіл, аналізом та узагальненням їхніх позицій із обраної проблематики. Посилання на використані джерела та прямі цитати мають бути оформленими у встановленому порядку. Висвітлення теми має бути логічним, послідовним і всебічним.

У висновку мають бути підведені певні підсумки виконаної роботи, зроблено коротке резюме того, що викладено у змісті реферату. Автор реферату має особливо наголосити на тих положеннях роботи, до яких він дійшов самостійно під час її написання.

Список використаних джерел повинен в обов’язковому порядку включати цитовані та опрацьовані роботи, а також ті фундаментальні підручники чи монографії, які безпосередньо чи опосередковано вплинули на хід роботи.

Титульний аркуш оформлюється за встановленим зразком і повинен містити назву організації, де виконано роботу, назву кафедри та наукової дисципліни, тему реферату, прізвище, ім’я та по-батькові студента місце та рік написання.