Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни "історія вчень про державу та право" (за вимогами кредитно-модульної системи навчання) для бакалаврів у галузі знань «Право»

Вид материалаДокументы

Содержание


Укладачі навчально-методичного комплексу
Фундаментальною метою викладання дисципліни
Предметно-видовими цілями
Загально-функціональними цілями
Програма навчальної дисципліни
Змістовий модуль і.
Тема 1. особливості уявлень про державу та право
Тема2. державно-правові вчення середньовіччя
Тема 3. вчення про державу та право в епоху
Тема 4. право і держава у вченнях європейського просвітництва. державно-правові погляди американських просвітників в період боро
Змістовий модуль п.
Тема 5. основні напрями західноєвропейської державно-правової думки в хуш – першій половині х1х ст. становлення
Тема 6. основні положення марксистського вчення
Тема 7. формування та розвиток політико-правової
Тема 8. правові ідеї і парадігми про право і державу
Робоча програма навчальної дисципліни опис дисципліни навчального курсу
Загальна характеристика навчальної дисципліни
Структура залікового кредиту навчальної дисципліни
Види занять
Змістовий модуль І.
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8




МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ


Кафедра теорії держави та права


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

з навчальної дисципліни “ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО”

(за вимогами кредитно-модульної системи навчання)

для бакалаврів у галузі знань «Право»

за напрямом 6.060100 «Правознавство»





КИЇВ – 2012




Навчально-методичний комплекс (за вимогами кредитно-модульної системи навчання) обговорений та затверджений на засіданні кафедри теорії держави та права, протокол №6 від 17 травня 2011 р.



Укладачі навчально-методичного комплексу:

Гусарєв С.Д., начальник кафедри теорії та історії держави та права, доктор юридичних наук, профессор;

Потапов Г.Г., професор кафедри теорії та історії держави та права, кандидат історичних наук;

Коталейчук С.П., заступник начальника кафедри теорії та історії держави та права, кандидат юридичних наук;

Пікуля Т.О., доцент кафедри теорії та історії держави та права, кандидат юридичних наук.


Рецензенти:

A.M. Колодій, начальник кафедри конституційного та міжнародного права, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України.

А.Ю. Олійник, професор кафедри загальноюридичних дисциплін юридичного факультету, кандидат юридичних наук, професор.


Історія вчень про державу та право: Навчально-методичний комплекс (за вимогами кредитно-модульної системи навчання) / С.Д. Гусарєв., Г.Г. Потапов., С.П. Коталейчук, Т.О. Пікуля. – К., Київський національний університет внутрішніх справ, 2011. – х с.


Навчально-методичний комплекс призначений для курсантів КНУВС денної форми навчання.


ЗМІСТ


Передмова………………………………………………

3

Програма навчальної дисципліни……….……………

4

Робоча програма навчальної дисципліни……………

8


ПЕРЕДМОВА


Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність навчально-методичних матеріалів з кожної дисципліни, виконаних за модульно-рейтинговими засадами і доведені до відома викладачів та слухачів (курсантів).

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою навчально-методичних матеріалів і передбачає визначення якості виконаної слухачем (курсантом) усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь, шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).

Фундаментальною метою викладання дисципліни є набуття слухачем (курсантом) вмінь стосовно питань (проблем), що пов’язані із історією виникнення і розвиту теоретичних знань людства про державу, право, політику і законодавство. В результаті вивчення дисципліни слухач (курсант) повинен вміти:
  • характеризувати першоджерела з окремих тем навчальної дисципліни;
  • формулювати основні ідеї, принципи, уявлення, що стосуються держави, права, політики і законодавства в окремі історичні епохи;
  • робити порівняльний аналіз політико-правових поглядів видатних діячів, учених на питання (проблеми), які стосуються предмета навчальної дисципліни;
  • встановлювати „паралель” між політико-правовими поглядами на державу, право, політику і законодавство, що панували в окремі історичні періоди розвиту суспільства та домінуючими теоріями (течіями, ідеями) у філософії та інших соціальних науках відповідних історичних епох;
  • критично оцінювати теоретико-правові погляди видатних діячів, політиків, учених на політико-правові категорії та поняття навчальної дисципліни;
  • робити власні висновки (узагальнення) щодо питань (проблем) предмета навчальної дисципліни.

Предметно-видовими цілями вивчення дисципліни є те, що саме повинен знати в результаті слухач (курсант):
    • місце цієї дисципліни серед юридичних та інших гуманітарних наук, практичне значення в умовах побудови в Україні основ правової держави і громадського суспільства;
    • двохаспектний предмет цієї дисципліни: історичний і теоретичний стосовно двох соціальних феноменів: держави й права;
    • основні методи, які використовує "Історія вчень про державу та право", досліджуючи свій предмет. Зокрема уяснити сутність методологічної бази навчальної дисципліни – діалектичного методу, який передбачає розгляд державно-правових концепцій у розвитку та зв'язку між собою, так і з явищами суспільного життя. Знати, чому провідну роль у цьому методі відіграє принцип історизму, для якого характерне розуміння історії як специфічної форми руху від минулого через сучасність до майбутнього, розгляд минулого і сучасного як внутрішньо пов'язаних;
    • першоджерела, уявлення і правові ідеї мислителів Античності, Середньовіччя та Нового часу;
    • зміст понять (категорій), які характеризують предмет вивчення навчальної дисципліни;
    • соціальну значущість теоретичних державно-правових концепцій минулого для поглибленого вивчення категорій „держава” і „право”, а також для практичних заходів, які здійснює народ України з розбудови своєї державності.

Загально-функціональними цілями є формування в усього загалу тих, хто навчається:
    • поваги до права, до професії юриста;
    • навичок моделювати практичні життєві ситуації за участю представників юридичної професії, в яких би висвітлювалися функціональні особливості відповідно професійної спеціалізації праці юристів, а також їх взаємодія на рівні правових інституцій;
    • уміння обирати для себе єдине вірне, справедливе та обґрунтоване рішення, виходячи із аналізу певної правової ситуації, спираючись на норми законів та етичних кодексів, доводити власними діями високе призначення юристів у суспільстві як представників гуманної професії.

В системі юридичних наук історія вчень про державу та право є самостійною науковою дисципліною, синтетичною галуззю знань, яка має світоглядне, методологічне та евристичне значення. Ця дисципліна безпосередньо пов'язана з історією формування філософських систем, які включають в себе й політичні теорії; з іншого - розвиваючись паралельно з державно-правовими інститутами, вона набуває нових ідей, водночас справляючи неабиякий вплив на практичну сферу державно-правового життя. Аналізуючи в історичній послідовності розвиток теоретичних форм наукового осмислення державно-правових явищ суспільства, вона сприяє формуванню правової свідомості і культури, допомагає з'ясуванню соціальної цінності держави та права.

Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни

























Знання та вміння, отримані під час вивчення даної навчальної дисципліни, будуть використані під час вивчення переважної більшості наступних дисциплін професійної та практичної підготовки фахівця.

Накопичення балів відбувається як за рахунок поточного контролю, так і за результати поза аудиторної роботи (виконання практичних завдань, підготовка реферативних доповідей), а також підсумкового контролю. Розподіл балів представлений у структурі навчальної діяльності. Форма контролю – залік.


ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ