Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни "історія вчень про державу та право" (за вимогами кредитно-модульної системи навчання) для бакалаврів у галузі знань «Право»

Вид материала

Документы

Содержание Плани семінарських занять та завдання для організації самостійної, індивідуальної та практичної роботи Тема 4. право і держава у вченнях европейського просвітництва. державно - правові погляди Завдання для позааудиторної самостійної роботи над темою Методичні вказівки ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ДО змістового модуля 1 В тому числі Змістовий модуль п Завдання для позааудиторної самостійної роботи над темою Тема 7. формування та розвиток політико-правової думки та вчень в україні Завдання для позааудиторної самостійної роботи над темою Тема 8. правові ідеї і парадигми про право і Завдання для позааудиторної самостійної роботи над темою

Подобный материал:

• Навчально-методичний комплекс з дисципліни «теорія держави та права» (за вимогами кредитно-модульної, 2357kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліни «юридична деонтологія» (за вимогами кредитно-модульної, 367.64kb.
• Навчально-методичний комплекс із дисципліни «актуальні проблеми теорії держави та права», 708.36kb.
• Змістовно-діяльнісна структура модулів навчальної дисципліни „Історія вчень про державу, 134.58kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни (за вимогами кредитно-модульної системи навчання), 206.19kb.
• Навчально методичний комплекс з навчальної дисципліни " управління ресурсами" Укладач:, 622.25kb.
• Програма навчальної дисципліни «Основи територіального проектування І районного планування», 172.99kb.
• Міністерство освіти І науки україни кіровоградський національний технічний університет, 67.74kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліни „ фінансове право для підготовки фахівців, 1125.11kb.
• Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Цивільне та сімейне право» Для, 4803.87kb.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ, ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.

ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ УЯВЛЕННЯ І ВЧЕННЯ ВІД СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ ДО ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОЇ ДУМКИ В ХУШ- ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ. (Т. 1-4)


ТЕМА 4. ПРАВО І ДЕРЖАВА У ВЧЕННЯХ ЕВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА. ДЕРЖАВНО - ПРАВОВІ ПОГЛЯДИ

АМЕРИКАНСЬКИХ ПРОСВІТНИКІВ В ПЕРІОД БОРОТЬБИ

ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ США

Семінарські заняття – 4 години

Самостійна робота – 2 години


План

1. Правова думка в Нідерландах періоду антифеодальної революції: Г.Гроцій, Б.Спіноза та в Англії в IХУП ст.: Т.Гоббс, Дж.Локк.
   
2. Вчення про державу та право Ш.Монтеск’є.
   
3. Теорія народного суверенітету Ж.Ж.Руссо.
   
4. Державно-правова думка періоду Великої французьської буржуазної революції (конституціоналісти, жирондисти, якобінці).
   
5. Демократичні традиції “батьків-засновників” США: Б.Франклін, Т.Пейн, Т.Джефферсон.
   
6. Погляди федералістів на державу та право: О.Гамільтон, Дж.Адамс, Дж.Медисон.
   

Література до теми:

Основна: 6.1: 2, 5, 10, 12; 6.3: 9, 10, 25, 39; 43; 53, 54.

Додаткова: 6.4: 1, 2, 8; 6.5: 1, 2, 3; 6.6: 3; 6.9: 1, 3, 4, 5, 6, 9, 12, 13, 18; 6.10: 1, 2; 6.11: У1,УП,Х.


Основні терміни та поняття:

Абсолютна монархія. Антропоцентризм. Відродження. Военно-буржуазна диктатура. Гуманізм. Деспотизм. Доктрина раннього лібералізму. Европоцентризм. Жирондісти. Конституціоналісти. Контрасигнатура. Конвент. Консерватизм. Левіафан. Масонство. Народний суверенітет. Пурітанізм. Просвітництво. Політичний радикалізм. Раціоналізм. Революція. Реформа. Реформація. Розподіл влади (тріада влади). Сакральний. Технократія. Федералісти. Хартія. Шевал'є. Якобінці. Якобінська диктатура.


Завдання для позааудиторної самостійної роботи над темою

1. Вольтер вважав, що гарантом реалізації природних прав людини має стати держава. Визначте, яку форму правління повинна мати така держава?
   
2. Французький мислитель Монтеск'є в роботі "Дух законів" розрізняв міжнародне, політичне та цивільне право. Яку сферу регулювання мала кожна з вищевказаних галузей права?
   
3. Французький просвітник Руссо піддав нищівній критиці представницьку демократію. У чому він вбачав суттєві вади (недоліки) представницької демократії?
   
4. Центральною темою творів представника радикальної політично-правової думки
   

Ж. - П. Марата є деспотизм. Які витоки деспотичного типу правління і як передбачав з цим боротися Марат?


Теми рефератів

1. Загальна характеристика парадигми правової доктрини європейського Просвітницька.
   
2. Проблеми і традиції Європейських та американських підходів до розуміння держави, права, демократії та свободи.
   
3. Правова думка в Нідерландах та Англії в ХУП ст.
   
4. Ш.Монтеск’є “Про дух законів”.
   

Методичні вказівки

При підготовці питань і рефератів по даній темі слухачам слід глибше усвідомити, що в ХУП-ХУШ століттях внаслідок перших антифеодальних революцій почав складатися буржуазний юридичний світогляд як противага теологічному юридичному світогляду. Висхідною ідеєю юридичного світогляду стає ідея природних прав людини, детально розробляється концепція суспільного договору, обґрунтовується примат права над державою, парадигма верховенства права, яку С.С.Алексєєв назвав першою революцією в праві. В цей час, спочатку в ідеях, а пізніше і на практиці втілюється сама прогресивна концепція антропоцентризму, що є вінцем природи, мірою всіх речей стає – Людина. В юридичному світогляді зароджуються основні критерії правової держави, які отримали широке визнання і втілення в сучасному світі.

Особливу увагу слухачам треба звернути і глибоко, системно засвоїти геніальні ідеї і концепції класика правової думки Ш .Монтеск’є про те, що є закономірним в праві і законі, про джерело влади і про розподіл влади на три системи, а в концепціях енциклопедиста Ж.Ж.Руссо слід на основі його праць, усвідомити сутність понять суспільного договору, народного суверенітету, необхідності насильницької ліквідації феодального ладу.

При аналізі подій Великої французької революції слід прослідкувати як в ході революції розвивались попередні європейські правові вчення і як вони втілювалися в життя в цей період конституціоналістами, жирондистами та якобінцями.

Оскільки терміни “революція” і “реформа” французького походження, то слід уяснити ці та інші терміни, їх практичне та теоретичне значення.

При опрацюванні проблем розвитку державно-правової думки в США в кінці ХУШ століття, треба особливу увагу звернути на дві головні концепції федералістів і республіканців і як елементи цих концепцій найшли втілення в “Декларації незалежності”, в “Конституції США” та в “Біллі про права”.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ДО змістового модуля 1

По чотирьом темам першого модуля в години самостійної роботи треба ґрунтовно опрацювати документи, першоджерела, монографії та журнальні статті відповідно до проблем та питань кожної теми.

Треба також ґрунтовно опрацювати хрестоматії по історії вчень про держав) і а право, які перелічені в списку літератури до дисципліни.

Кожному слухачу (курсанту) підготувати за семестр не менше одного-двух рефератів, наукових доповідей, аналізів найновіших монографій і публікацій юридичних. філософських та Інших наукових журналів.

Особливу увагу треба звернути на відпрацювання ключових термінів га понять І-4 тем курсу. В тому числі: Анімізм. Натикай. Інтердикт. Іслам. Імамат. Іджма. Інквізиція. Катари. Кутюми. Кияс. Каді. Легісти. Легат. Лорд. Маври. Магістр. Марджала. Орден. Обскурантизм. Окультизм. Реконкіста. Секуляризація. Сарацини. Схизма. Симонія. Схоластики. Теософія. Флагеланти. Феод. Єзуїт. Єресь. Єретик.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ П


ДЕРЖАВНО-ПРАВОВА ДУМКА ВІД ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ

В ХУШ- ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ Х1Х СТОЛІТТЯ ДО ПРАВОВИХ ІДЕЙ

ХХ ПОЧАТКУ ХХ1 СТОЛІТТЯ (Т. 5-8)


ТЕМА 5. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОЇ ДУМКИ В ХУШ - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ Х1Х ст. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО

Семінарське заняття – 2 години

Самостійна робота – 2 години


План

1. І.Кант – засновник німецького лібералізму, концепції правової держави і громадянського суспільства.
   
2. Основні ідеї державно-правового вчення Г.Гегеля.
   
3. Англійський лібералізм. Теорія утилітаризму І.Бентама. Французький лібералізм: Б.Констан, А-де Токвиль. Юридичний позитивізм: О.Конт, Дж.Остін.
   

Література до теми:

Основна: 6.1: 2, 5, 10; 6.2: 2, 3; 6.3: 1, 18, 28;

Додаткова: 6.4.:1, 7, 8; 6.5: 1,2, 3; 6.9: 13, 14, 15.


Основні терміни та поняття:

Анархізм. Аксіологія. Автократія. Аристократія. Верховенство закону. Верховенство народу. Громадянське суспільство. Діалектика. Етатизм. Консерватизм. Комуна. Категоричний імператив І.Каїна. Лібералізм. Максима. Метафізика. Неокантіанство. Пролетаріат. Позитивізм. Промислова асоціація. Соціалізм. Соціократія. Суб'єктивний, об'єктивний і абсолютний дух (Гегель).Утилітаризм. Фаланга. Феноменологія.


Завдання для позааудиторної самостійної роботи над темою

1. Який зміст вкладав К. Савіньї у положення його теорії щодо "динаміки права"?
   
2. Гегель вважав, що "право в собі" перетворюється в закон (позитивне право), однак воно може бути викривлено в процесі законотворчості. Які можуть бути практичні висновки з цієї абстрактної тези?
   
3. Суверенні волі держав можуть, на думку Гегеля, не узгоджуватись між собою. Як вирішувати цю проблему пропонував німецький мислитель за умов відсутності верховного (третейсь­кого) судді?
   
4. Що поєднує погляди І. Канта та Ж.-Ж. Руссо у проблемі тлумачення верховної влади?
   
5. Від якого іншого соціального явища походить право у Фр. Ніцше?
   

Теми рефератів

1. І.Кант “До вічного миру”.
   
2. Вчення про право і державу Г.Гегеля в праці “Філософія права”.
   
3. Історична школа права: Г.Гуго, Ф.Савіньї, Г.Пухта.
   
4. Соціалістичні вчення: Ш.Фур”є, А.Сен-Симон. Р.Оуєн.
   

Методичні вказівки

При опрацюванні ідей і концепцій німецьких класиків філософії і державно-правової думки І.Канта та Г.Гегеля слід звернути увагу, що вони були засновниками німецького лібералізму, поглибили концепції правової держави та громадянського суспільства. Ці поняття можна буде зрозуміти тільки тоді, коли ви ознайомитесь з базовими їхніми працями, які названі в переліку літератури. При роботі над працями Канта акцентуйте увагу на сутності: “Категоричного імперативу”, “автономії індивіда”, “Силу власності”, “Верховенства права”, “Святість права”, “Соціоцентристська і персоно центристська правова культура”, “Нове розуміння антагонізму в суспільстві” і основні положення праці І.Канта “До вічного миру” (1793), та значення цих положень для сучасних глобалістичних процесів.

Оскільки твори енциклопедиста Г.Гегеля вивчаються в інших дисциплінах, то в контексті даної дисципліни слухачам в першу чергу слід опанувати державно-правові його погляди: різницю між громадянським суспільством і політичною державою; праворозумінні в вузькому і широким смислі; право як свобода, як форма свободи і як закон; співвідношення моралі і моральності; свободу особи в праві приватної власності; ідею про тотожність мислення і буття в філософії про державу та право; про систему права; основні ступені розвитку права; “ідеальний суверенітет”; “розумна держава” та інші.

З деякими концепціями І.Бентама ви мали можливість ознайомитись в курсі “Деонтології”, в його праці “Деонтологія, як наука про мораль”, але ще треба звернути увагу слухачам на сутність концепції утилітаризму, яку започаткував І.Бентам, до складу якої входять такі поняття та категорії як: принцип користі; утіхи; інтерес і безпека особи; межі законодавчого регулювання; про реформування права; “конституційний кодекс”, “теорія максималізму”.

Б.Констан вважається засновником французького лібералізму і теоретиком новітнього конституціоналізму. При опрацюванні його праць слід звернути увагу на новизну таких думок Б.Констана: про особисту і політичну свободу; критерії особистої свободи; про форми правління; про шість конституційних влад та інші.

Французький філософ і соціолог був одним із основоположників позитивізму, вперше ввів в науковий обіг термін “соціологія”. Розробив проект нового облаштування суспільства – “соціократії”. Вивчаючи основні праці О.Конта, треба прослідкувати його пропозиції як позитивні наукові знання здатні привести до нового позитивного ладу і істини; також, звернути увагу на тлумачення ним двох влад -– світської і духовної, солідарності класів, єдине право, перехід суспільства в соціократію і на проект нової всесвітньої позитивістської релігії. В подальшому вивченні історії вчень про право і державу слід прослідкувати, як позитивістська філософія вплинула на виникнення юридичного позитивізму.

Англієць Остін Джон являється одним із співзасновників позитивістської школи права.

В найвідомішій праці Остіна “Визначення галузі юриспруденції” ототожнюється право з законом; закони мають два види; предметом юриспруденції повинно бути виключно позитивне право як наказ влади, а правила моралі повинні бути поза предметом юриспруденції. Ці та інші постулати позитивістів не слід виключати із поля зору під час самопідготовки.


ТЕМА 7. ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТИКО-ПРАВОВОЇ ДУМКИ ТА ВЧЕНЬ В УКРАЇНІ

Семінарське заняття – 2 години

Самостійна робота – 2 години


План

1. Проблеми державності і права в Україні в ХУ1-ХУІІІ ст.
   
2. Вчення про державу і право в Україні в ХІХ ст..: М. Драгоманов, Т. Шевченко, І. Франко, Г. Андрузький, М. Костомаров.
   
3. Націократична модель державності: М. Міхновський, В. Липинський, Д. Донцов.
   
4. Державно-правові погляди: М. Грушевський, В. Винниченко, М. Туган-Баргановський.
   

Література до теми:

Основна: 6.1: 1, 2, 5 7 10, 13;

Додаткова: 6.3: 13, 14, 15,16, 21, 23, 24, 31, 34, 42, 45, 50, 52, 57, 58, 59, 60, 66, 74, 77; 6.4: 1, 3, 6, 8; 6.5: 1,2, 3; 6.6: 3; 6.7: 1; 6.9: 16,17.


Основні терміни та поняття:

Берестейська унія. Уніати. Духовна влада. «Горня республіка» (Сковорода). Греко-католики. Етнічна державність. «Інтегральний націоналізм» (Д. Донців). Космополітизм. Класократія. «Трудова монархія». Москвофільство. Світська влада. Соборність України. Римо-католики. Без пасторська церква. «Чернеча республіка». Схизмати. Феліокве. Християнська демократична республіка.


Завдання для позааудиторної самостійної роботи над темою

1. В. Липинський сформулював оригінальну концепцію щодо формування національної еліти. Чим вона відрізняється від класичної теорії Моска і Парето?
   
2. Назвіть ті соціальні сили, які намагався залучати до "загальної справи" представник "інтегрального націоналізму" Д. Донцов?
   
3. Які ідеї російського марксизму вплинули на українську політично-правову думку комуністичної спрямованості?
   
4. Що означає термін "конкордія" у концепції В. Вінниченка?
   

Теми рефератів

1. Українські просвітники про державу та право.
   
2. Ідеї державності в роботі М. Грушевського «До Нової України».
   
3. Націократична модель державності в працях Д. Донцова.
   
4. Юридична наука в Україні в радянський період.
   
5. Основні державно-правові концепції в сучасній незалежній Україні.
   

Методичні вказівки

Особлива складність цієї теми обумовлена рядом об’єктивних і суб'єктивних факторів, серед яких треба назвати: довгий час основним регулятором суспільних відносин було звичаєве право. З запровадженням християнства відбувся рішучий вплив його на політично-правову думку, довгий час український народ не мав унітарної держави, певні періоди була відсутня державність, значний час ті чи інші регіони були під зверхністю інших держав, пізніше чим в Європі в Україні виникають вищі навчальні заклади, юридична освіта і наука, та інше.

При опануванні цієї теми треба враховувати попередні свої знання по “Історії України”, “Історії держави та права України” та інші джерела.

При підготовці питань на семінарське заняття та реферати, треба зосередити увагу на загальні риси та особливості державно-правової думки в період Просвітництва, вчення про державу та право в Х1Х столітті.

Особливу увагу треба звернути на причини, принципи та особливості націократичної (етнічної) моделі державності в творах М.Міхновського, В.Липинського і Д.Донцова.

Складність третього питання полягає в тому, що три представники націократичної моделі державності аналізували події і пропонували свої пропозиції перебудови України в різних соціальнополітичних обставинах, в різні роки і періоди, коли динамічно розвивались соціально-політичні процеси, зовнішні і внутрішні складні події.

Так М.Міхновський , автор програми революційної української партії (РУП), розвивав свої погляди політичної самостійності України до 1924 року. Він був одним з піонерів українських “самостійників-державників”, ідеологом українського націоналізму, висунув і відстоював концепцію “Україна – для українців”, доктрину української етнічної державності. Деталі цих доктрин слухачі можуть знайти в працях “Самостійна Україна”, “Десять заповідей” та інших.

В.Липинський був автором класократичної теорії держави, “трудової монархії” і засновником теорії еліт в українській політичній думці. Популярне на той час гасло “Україна – для українців” вважав, що український державник мусить розуміти як Україну для всіх, що живуть на українській землі.

Опановуючи праці В.Липинського, треба звернути увагу на те, чому він відстоював класократичну державу, віддавав пріоритет питанням зовнішньої, а не внутрішньої політики, чому орієнтував українство знайти свої організаційні вияви не в політичних партіях, а у професійних, класових об’єднаннях, яка проти ставилася соціалізмові, в якому домінує партія і яка втілює гасло “Ціль виправдовує засоби”.

Великий внесок в державно-правову концепцію вніс український публіцист, літературний критик, громадсько-політичний діяч, доктор права Д.Донцов, ідейно-теоретична спадщина якого була прихована від українського народу до 1991 року, який плідно творив з початку ХХ століття до 1973 року.

Знайомлячись з його етапними творами “Історія розвитку української державної ідеї” (1917), “Націоналізм” (1926), “Дух нашої давнини” (1944), “Хрестом і мечем” (1967), “Клич доби” (1968) та іншими, треба відслідити і зрозуміти причини світоглядних коливань Д.Донцова – від ідеалізованого соціалізму до його заперечення, від антирелігійної позиції до войовничого християнства. Також треба уяснити його концепцію ролі еліти в розбудові державності. Чому ідея інтегрального націоналізму базується на домінуванні волі над розумом?

Найбільш складний, системний матеріал по концепціям державотворення належить “етапу високої зорі державного відродження в Україні” (М.Грушевський) які були розроблені М.Грушевським, В.Винниченко, М.Туган-Барановським.

Вивчаючи твори М.Грушевського, треба чітко усвідомити три базові його концепції державотворення: 1. Культурно-національної автономії; 2.Національно-культурної автономії України; 3. Незалежної, соборної демократичної парламентсько-президентської республіки на широкій основі місцевого самоврядування, створення громадянського суспільства, правової і соціальної держави на основі національної рівноправності.

Кафедра радить слухачам законспектувати відому працю М.Грушевського “На порозі Нової України. Гадки та мрії. Лютий-березень 1918р. “. яку він написав, “щоб не заблудитись в хаосі суперечностей і аномалій нинішнього дня”, в якій акцентував увагу на актуальних проблемах того часу, значна частина яких актуальна і на сучасному етапі розвитку України.

Це насамперед проблеми московської і західної орієнтації, роль спадщини Київської Русі, роль науково-технічної інтелігенції, української символіки, адміністративної та адміністративно-територіальної реформи, політичної реформи, і взагалі, М.Грушевський деталізував концепцію демократичної державності.

Державно-правові погляди співавтора чотирьох Універсалів В.Винниченко довгий час розглядав з соціалістичних позицій, вільну Україну вбачав “без холопа і пана” через гасло об’єднання національне з соціальним й економічно-соціальним визволенням. Сутність державності України визначав як устрій усього матеріального і духовного буття народу, його економіки, політики, культури – як комплекс самоорганізації людей.

Слухачам важливо звернути увагу на зміну державно-правових поглядів Винниченка після 1920-1921 років, після поразки українських визвольних змагань.

Зміни цих поглядів буде зрозуміло слухачам завдяки ознайомленню з працею “Відродження нації” та інших праць, в яких В.Винниченко в національному відродженні вбачає шлях до революційної демократії, самостійної України, підкреслюючи що “Нація без державності є покалічений організм”.

Непростими і непослідовними були державно-правові погляди академіка М.Туган- Барановського, який спочатку захоплювався соціалістичними ідеями, а після 1917-1919 років відбувається еволюція його поглядів. Слухачам треба уяснити погляди Барановського про роль особистості в соціальному прогресі, соціальної справедливості і християнського ідеалу, про соціальну державу майбутнього на засадах кооперації, як вищої форми, в порівнянні з капіталізмом, соціально-господарської орієнтації; про рівність людей як рівноцінності їх особистостей, а також його основний ідеал християнства як безкінечну цінність конкретно особи.


ТЕМА 8. ПРАВОВІ ІДЕЇ І ПАРАДИГМИ ПРО ПРАВО І

ДЕРЖАВУ В ХХ СТ. І НА ПОЧАТКУ ХХ1 СТ.

Семінарське заняття – 2 години

Самостійна робота – 2 години


План

1. Загальна характеристика правових ідей і парадигм ХХ і на початку ХХ1 ст.
   
2. Концепція соціальної держави і політики загального добробуту.
   
3. Аксеологічна концепція права.
   
4. Неолібералізм, консерватизм і постмодернізм у вченнях про державу і право.
   
5. Концепція протистояння цивілізацій (С. Гантінгтон).
   

Література до теми:

Основна: 6.1:1, 2, 5, 9, 10; 6.3:9, 22, 25, 26, 37, 61;

Додаткова: 6.4:1, 2, 4, 5, 7, 8; 6.5: 1, 2, 3; 6.9: 1,3, 4, 5, 6, 9, 12, 13, 14, 18.


Основні терміни та поняття:

Атлантизм. Авторитаризм. Аксіологія. Біополі тика. Біхевіоризм. «Відкрите суспільство». Відроджене природне право. Егалітаризм. Етатизм. Євросоюз. Лобізм. Конспірологія. Неоспірітуалізм. Пасіонарність. Пастісторія. Постмодерн. Парадигма. Плюралістична демократія. Соціальна держава. Синергетика. Неофашизм.


Завдання для позааудиторної самостійної роботи над темою

1. Фрідріх фон Хайєк писав, що думка відносно необмеженості політичної влади законодавця народилась під впливом здійснення народовладдя та демократичної форми правління. Чи згідні Ви з тим, що влада народу повинна бути обмеженою (робота Хайєка "Шлях до рабства")?
   
2. Ганс Кельзен вважав, що право відрізняється від інших соціальних порядків, тим, що це примусовий порядок. Які ще ознаки права Ви можете назвати?
   
3. У чому сенс розрізнення моралі і права у вченні X. - Л. Харта?
   
4. Які функції свідчать про значну роль держави у сучасному світі згідно із вченням О. Гьофе?
   
5. Що означає вимога "якості" Л. Фуллера щодо приймаємих законів?
   
6. Яку тезу у представників "історичної школи права" заперечує Ф.Хайєк?