Робоча навчальна програма з дисципліни " Електропостачання " для студентів напряму підготовки 050701 "Електротехніка та електротехнології" спеціальності "Електротехнічні системи електроспоживання"

Вид материалаДокументы

Содержание


1.1. Мета вивчення дисципліни
1.2. Задачі вивчення дисципліни
Разом за перший змістовий модуль
Разом за другий змістовий модуль
Разом за третій змістовий модуль
Разом по дисципліні
Всього по дисципліні
Іv. зміст дисципліни для заочної / скороченої форми навчання
Всього по дисципліні
V. самостійна робота студентів денної форми навчання
Vi. самостійна робота студентів заочної / прискореної форми навчання
Vii. зміст курсового проекту (роботи) «проектування сеп з вибором основних параметрів її елементів»
Viii. система поточного та підсумкового контролю
Підсумковий (семестровий)
Iх. лекції
Тема 2. Визначення електричних навантажень. Лекція 6.
Тема 2. Визначення електричних навантажень. Лекція 9.
Тема 2. Визначення електричних навантажень. Лекція 11.
Тема 3. Перехідні процеси в системах електропостачання. Лекція 16.
Тема 4. Нагрівання струмопровідних частин. Лекція 21.
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2

Міністерство освіти і науки України

КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра електропостачання та ресурсозбереження

ЗАТВЕРДЖУЮ

Т.в.о. ректора

М.І. Ступнік

___________________

_____________ 2009 р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА



з дисципліни “ Електропостачання ”

для студентів напряму підготовки 6.050701 “Електротехніка та електротехнології”

спеціальності “Електротехнічні системи електроспоживання”


факультет електротехнічний


Нормативні дані

Курс

Семестр

Кількість кредитів

Загальний обсяг

Всього годин

у тому числі (год.)

Самост. робота (год.)

Контрольні (модульні) роботи (шт.)

Курс. роботи (сем.)

Курс. проекти (сем.)

Екзамен (семестр)

Лекції (год.)

Практ. зан. (сем.) (год.)

Лаб. роботи (год.)

Денна

ЕЕ

4

7,8

6

216

136

86

0

50

80

3

-

8

7,8

Заочна

ЕЕ

3,4

6,7

6

216

32

24

2

6

184

1

7

-

6,7

Скорочена

ЕЕ

4

7

2,5

90

18

10

4

4

72

1

7

-

7



Кривий Ріг – 2009


Робоча навчальна програма за кредитно-модульною системою складена на основі освітньо-професійної програми за професійним спрямуванням “Електротехніка та електротехнології”.


Робочу програму склали доцент кафедри електропостачання та ресурсозбереження

Єпімахов Ю.Я. та старший викладач кафедри електропостачання та ресурсозбереження

Харитонов О.О.


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри електропостачання та ресурсозбереження (протокол № 2 від 14 вересня 2009 року).


Завідувач

кафедри електропостачання та ресурсозбереження

докт. техн. наук, доцент І.А.Луценко


Схвалено вченою радою електротехнічного факультету

(протокол № 1 від 29 жовтня 2009 року).


Голова

декан ЕТФ Ю.Г.Осадчук


І. МЕТА ТА ЗАДАЧІ ДИСЦИПЛІНИ


Кредитний модуль “Електропостачання” належить до циклу професійно-орієнтованих дисциплін за переліком програм. Навчальний план спеціальності передбачає для студентів денної форми навчання 216 годин для її вивчення. Дисципліна викладається студентам і закріплюється в процесі викладання на протязі двох (сьомого та восьмого) навчальних семестрів. Дисципліна базується на матеріалах, які було викладено на попередніх курсах: теоретичні основи електротехніки, електричні апарати та електротехнічні матеріали.


1.1. Мета вивчення дисципліни


Метою кредитного модуля є: навчання студента самостійно вирішувати ряд питань проектування, створення раціональної системи електропостачання (СЕП) промислового підприємства.

Поставлена мета досягається рішенням основних задач по доставці, перетворенню та розподілу електричної енергії в межах проектує мого підприємства.


1.2. Задачі вивчення дисципліни

Задачі вивчення курсу «Електропостачання» визначаються основними вимогами, встановленими кваліфікаційною характеристикою бакалавра з електротехніки спеціальності «Електротехнічні системи електроспоживання» напряму підготовки 6.050701 «Електротехніка та електротехнології» та освітньо-професійною програмою бакалавра з даного напряму.

Задачі вивчення курсу «Електропостачання» визначаються також основними вимогами, встановленими кваліфікаційною характеристикою інженера-електрика за спеціальностю 7.090603 «Електротехнічні системи електроспоживання» та освітньо-професійною програмою спеціаліста з даної спеціальності. Основний напрямок розрахунку (вибір) елементів і проектування систем електропостачання.

Основний напрям, це розрахунок (вибір) елементів і проектування систем електропостачання.

До задач по доставці, перетворенню та розподілу електроенергії в межах підприємства відносять:
  • визначення розрахункових електричних навантажень оптимальними методами;
  • вибір потужності трансформаторів та місця розташування підстанцій;
  • аналіз перехідних процесів в СЕП;
  • розрахунок сіток зовнішнього та внутрішнього електропостачання, а також вибір високовольтної комутаційної апаратури підстанцій;
  • якість електричної енергії;
  • захист від перенапруги;
  • режими нейтралі електричних сіток.



ІІ. СКЛАД ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ ДИСЦИПЛІНИ «ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ», РОЗПОДІЛ ЧАСУ НА ЇХ ЗАСВОЄННЯ, ТЕРМІНИ КОНТРОЛЮ


Таблиця 1 – Розподіл часу на змістові модулі

№ змістового модуля

Змістові модулі

Розподіл часу

аудитор.

самостій.

загальн.

1

Змістовий модуль І

40

20

60

2

Змістовий модуль ІІ

30

20

50

3

Змістовий модуль ІІІ

66

40

106


Таблиця 2 – Склад змістових модулів дисципліни

№ змістового модуля



Найменування розділів, тем

Розподіл часу

Аудитор.

Самостійна

Загальн.обс

1

2

3

4

5

1

Змістовий модуль І

16

20

36

Вступне заняття. Інструктаж з техніки безпеки в ауд. № 116. Правила виконання лабораторної роботи. Вивчення лабораторного стенду.

1

-

1

Лабораторна робота № 1 «Дослідження параметрів графіків електричних навантажень»

9

-

9

Вступне заняття. Інструктаж з техніки безпеки в ауд. № 116. Правила виконання лабораторної роботи. Вивчення лабораторного стенду.

1

-

1

Лабораторна робота № 2 «Аналіз ефективності компенсації реактивної потужності»

11

-

11

Контрольно-модульна робота

2

-

2




Разом за перший змістовий модуль

40

20

60

2

Змістовий модуль ІІ

16

20

36

Вступне заняття. Інструктаж з техніки безпеки в ауд. № 116. Правила виконання лабораторної роботи. Вивчення лабораторного стенду.

1

-

1

Лабораторна робота № 3 «Дослідження відхилень напруги в електричних мережах»

11

-

11

Контрольно-модульна робота

2

-

2




Разом за другий змістовий модуль

30

20

50

3

Змістовий модуль ІІІ

48

40

88

Вступне заняття. Інструктаж з техніки безпеки в ауд. № 135. Правила виконання лабораторної роботи. Вивчення лабораторного стенду.

1

-

1

Лабораторна робота № 4 «Визначення несинусоїдальних режимів електричних мереж»

3

-

3

Вступне заняття. Інструктаж з техніки безпеки в ауд. № 135. Правила виконання лабораторної роботи. Вивчення лабораторного стенду.

1

-

1

Лабораторна робота № 5 «Дослідження автоматичних регуляторів конденсаторних батарей (АРКОН)»

3

-

3

Вступне заняття. Інструктаж з техніки безпеки в ауд. № 135. Правила виконання лабораторної роботи. Вивчення лабораторного стенду.

1

-

1

Лабораторна робота № 6 «Дослідження апаратури високочастотного зв’язку диспетчера з машиністами шахтних електропотягів»

3

-

3

Вступне заняття. Інструктаж з техніки безпеки в ауд. № 135. Правила виконання лабораторної роботи. Вивчення лабораторного стенду.

1

-

1

Лабораторна робота № 7 «Схема електропостачання підстанції»

3

-

3

Контрольно-модульна робота

2

-

2




Разом за третій змістовий модуль

66

40

106




Разом по дисципліні

136

80

216



ІІІ. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ДЛЯ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ



Найменування розділів, тем

Навчальні години

Всього

Лекції

Лаборатор-ні заняття

СРС

1

2

3

4

5

Вступ . Короткий історичний огляд основних етапів розвитку енергетики: передачі-перетворення-розподілення електричної енергії. Значення та її роль для народного господарства країни. Енергетична система та її складові частини, основні поняття та визначення. Вимоги, які ставляться до системи електропостачання. Вибір роду струму та величини напруги на різних ступенях систем електропостачання. Рівень та стандарт номінальних напруг.

2

2







Змістовий модуль №1

1. Системи електропостачання промислових підприємств.

1.1. Загальні відомості, основні принципи забезпечення електропостачання промислового підприємства. Категорії електроприймачів за ступенем відповідальності та надійності електропостачання.

1.2. Чинники, що впливають на вибір систем електропостачання. Методи побудови схем електропостачання.

1.3. Критерії економічної оцінки та шляхи підвищення надійності систем електропостачання.

2. Визначення електричних навантажень.

2.1. Вплив достовірності визначення величини розрахункових електричних навантажень на економічність проектуємої системи електропостачання. Класифікація електроприймачів по режимах роботи.

2.2. Графіки навантажень, їх призначення та класифікація. Поняття номінальної потужності, середнього навантаження, середньоквадратичного навантаження, максимального навантаження (тривала та короткочасна); поняття максимуму середнього навантаження, середньорічна потужність, річне споживання електричної енергії.

2.3. Показники (коефіцієнти), що відображають графіки навантажень та режимів роботи електроприймачів.

2.4. Основні методи визначення електричних навантажень: а) інтерполяційні, емпіричні методи визначення розрахункових електричних навантажень; б) ймовірні методи визначення випадкових величин електричних навантажень. Рекомендації по використанню даних методів розрахунку на різних стадіях проектування систем електропостачання.

2.5. Спрощені методи розрахунку при невеликому розрахунковому (ефективному) числі електроприймачів. Визнначення втрат потужності та електроенергії в мережах, трансформаторах та реакторах.



15


5


4


4


5


16


5


4



2


2


2


2


2


2


2


2



10


12



3


3


2


2


3


2


3


2

Всього

60

18

22

20

Змістовий модуль №2

2.6. Визначення числа трансформаторів підстанцій мінімізацією річних витрат за основними критеріями: витрати кольорового металу, потрібна трансформаторна потужність та надійність електропостачання. Визначення потужності силових трансформаторів підстанцій з урахуванням категорійності електроприймачів та нормативного перевантаження.

2.7. Основні характеристики силових трансформаторів; параметри нагріву, охолодження трансформаторів та перевантажна здатність. Вибір потужності пересувних підстанцій.

2.8. Визначення місця розташування підстанцій на території підприємства; методи визначення координат умовного центру електричних навантажень та зони розсіювання.

3. Перехідні процеси в системах електропостачання.

3.1. Причини виникнення коротких замикань; небезпека к.з., наслідки к.з., ступінь збереження обладнання та мереж. Процес короткого замикання та величини, які його характеризують.

3.2. Періодичний доданок струму короткого замикання, аперіодичний доданок струму короткого замикання. Ударний струм та визначаючі його фактори.

3.3. Залежність струму короткого замикання від параметрів короткозамкнутої мережі та трансформаторів (приведення параметрів к.з. мережі до базисної напруги.). Переведення (перехід) параметрів к.з. мережі з абсолютних в номінальні відносні одиниці, а потім в базисні відносні одиниці.

3.4. Визначення (розрахунок) струму та потужності к.з. в мережах вище 1 кВ. Підживлення точки короткого замикання.

3.5. Обмеження величини струмів к.з. Вибір реакторів, визначення доцільності реактування ЛЕП.

3.6. Особливості та розрахунок струму к.з. в мережах напругою до 1 кВ. Розрахунок струму к.з. в приладах постійного струму.



5


4


4


5


16


4


4


4


4



2


2


2


2


2


2


2


2


2



12




3


2


2


3


2


2


2


2


2

Всього

50

18

12

20

Змістовий модуль №3

4. Нагрівання струмопровідних частин.

4.1. Нагрівання струмопровідних частин при номінальній напрузі. Умови нагрівання при номінальному режимі, тривалому та повторно короткочасному. Рівняння теплового балансу.

4.2. Визначення максимального струмового навантаження мережі при максимально допустимій температурі нагрівання провідника. Зв'язок максимального струмового навантаження дротів по нагріванню з параметрами пристроїв захисту.

4.3. Нагрівання струмопровідних частин при к.з. Термічна дія струмів к.з. Допустимі температури нагрівання провідників при к.з.

4.4. Приведена тривалість дії короткого замикання. Визначення найменшого перерізу провідників по допустимому нагріванню при к.з. Розрахунок електродинамічних зусиль при к.з.

5. Вибір високовольтного обладнання підстанцій з урахуванням можливого проходження струму к.з.

5.1. Методика вибору по номінальним параметрам (напруги, струму, потужності) з перевіркою на термічну та динамічну стійкість від дії к.з.

5.2. Вибір трансформаторів. Вибір та перевірка шин та ізоляторів.

5.3. Вибір та перевірка високовольтних вимикачів, роз’єднувачів та вимикачів навантаження.

5.4. Вибір вимірювальних трансформаторів напруги та струму. Вибір та перевірка реакторів.

6. Електричні мережі. Розрахунок перетинів дротів та жил кабелів.

6.1. Класифікація електричних мереж за призначенням, вимоги до мереж. Розрахунок мереж на втрату напруги, векторна діаграма падіння напруги уздовж мережі. Вибір перерізу дротів та жил кабелів по нагріванню тривало допустимим струмом навантаження з урахуванням роботи лінії.

6.2. Розрахунок перерізу дротів повітряних ліній з перевіркою по допустимій втраті напруги та економічної густини струму. Розрахунок перерізу жил кабелів з перевіркою по допустимій втраті напруги та термічної стійкості від впливу к.з.

6.3. Розрахунок дротів на механічну міцність. Залежність стріли провісу від навантаження, довжини прольоту та напруги в матеріалі дроту.

6.4. Основні рівняння залежності з урахуванням зміни дроту при зміні температури та напруги в дроті. Визначення найбільшої напруги в дроті.

6.5. Визначення довжини критичного прольоту. Визначення критичної температури. Визначення питомого навантаження на дріт від власної ваги шару ожеледиці. Визначення питомого навантаження на дріт від тиску вітру. Залежність критичного прольоту від зміни температури та навантаження на дріт.

6.6. Конструктивне виконання повітряних ЛЕП, транспозиція дротів. Явище «корони» на повітряних ЛЕП вище 35 кВ. Будова кабельних ЛЕП.

6.7. Будова струмопроводів, їх вибір. Будова, вибір сталевих шинопроводів.

6.8. Розрахунок тролейних ліній з перевіркою їх на допустиму втрату напруги. Електропроводка, класифікація приміщення за умовами прокладання.

7. Захист від напруги.

7.1. Класифікація перенапруги, причини виникнення. Захист від прямих ударів блискавки стрижневими блискавковідводами, тросовими блискавковідводами. Розміщення блискавковідводів. Захист від набігаючих хвиль перенапруги.

7.2. Місце застосування та розміщення трубчатих та вентильних розрядників. Захист від грозової перенапруги електричних розподільних мереж. Захист підстанцій та розподіл пристроїв. Захист електричних машин, які обертаються. Вибір засобів захисту від атмосферної перенапруги.

7.3. Захист від внутрішніх перенапруг; вимоги, які пред’являються до захисту від внутрішньої перенапруги. Засоби обмеження внутрішніх перенапруг.

8. Режим нейтралі.

8.1. Вибір режиму роботи нейтралі в електроустановках вище 1 кВ: а) з великими струмами замкнення на землю (110 кВ і вище) – із глухо заземленою нейтраллю; б) з малими струмами замкнення на землю (3-35 кВ) – із ізольованою нейтраллю, або компенсацією через великий опір. Зниження ємнісного струму компенсаційними апаратами (використання резисторів). Заземлення нейтралі мережі.

8.2. Вибір режиму роботи нейтралі в електроустановках до 1 кВ. Порівняльна оцінка за основними критеріями СКН та СЗН. Місця їх застосування.

9. Захисне заземлення (ЗЗ).

9.1. Пристрій ЗЗ з заземленою та ізольованою нейтраллю. Захисне відключення СЗН. Заземлюючі пристрої.

9.2. Вимоги до заземлюючих пристроїв. Електроустановки вище 1 кВ з великими струмами замикання на землю. Електроустановки вище 1 кВ з малими струмами замикання на землю. Електроустановки до 1 кВ з глухим заземленням нейтралі. Електроустановки до 1 кВ з ізольованою нейтраллю.

10. Компенсація реактивної потужності.

10.1. Вимоги до компенсації реактивної потужності. Засоби компенсації. Найвигідніший коефіцієнт використання компенсуючої здатності. Паралельна та поздовжня компенсація. Вибір та розміщення компенсуючих пристроїв.

11. Облік споживання електроенергії.

11.1. Облік, тарифи на електроенергію. Коефіцієнт реактивної потужності, шляхи покращення. Питомі норми електроспоживання, енергоємність технологічних процесів.



3


4


4


4


3


4


3


4


7


4


3


4


4


3


4


3


7


4


7


4


4


4


4


7


4



2


2


2


2


2


2


2


2


2


2


2


2


2


2


2


2


2


2


2


2


2


2


2


2


2



4


4


4


4



1


2


2


2


1


2


1


2


1


2


1


2


2


1


2


1


1


2


1


2


2


2


2


1


2

Всього

106

50

16

40

Всього по дисципліні

216

86

50

80



ІV. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ДЛЯ ЗАОЧНОЇ / СКОРОЧЕНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ



Найменування розділів, тем

Навчальні години (заочна/скорочена ф. навч.)

Всього

Лекції

Практичні заняття

Лаборатор-ні заняття

СРС

1

2

3

4

5

6

Вступ . Короткий історичний огляд основних етапів розвитку енергетики: передачі-перетворення-розподілення електричної енергії. Значення та її роль для народного господарства країни. Енергетична система та її складові частини, основні поняття та визначення. Вимоги, які ставляться до системи електропостачання. Вибір роду струму та величини напруги на різних ступенях систем електропостачання. Рівень та стандарт номінальних напруг.

1. Системи електропостачання промислових підприємств.

1.1. Загальні відомості, основні принципи забезпечення електропостачання промислового підприємства. Категорії електроприймачів за ступенем відповідальності та надійності електропостачання.

1.2. Чинники, що впливають на вибір систем електропостачання. Методи побудови схем електропостачання.

1.3. Критерії економічної оцінки та шляхи підвищення надійності систем електропостачання.

2. Визначення електричних навантажень.

2.1. Вплив достовірності визначення величини розрахункових електричних навантажень на економічність проектуємої системи електропостачання. Класифікація електроприймачів по режимах роботи.

2.2. Графіки навантажень, їх призначення та класифікація. Поняття номінальної потужності, середнього навантаження, середньоквадратичного навантаження, максимального навантаження (тривала та короткочасна); поняття максимуму середнього навантаження, середньорічна потужність, річне споживання електричної енергії.

2.3. Показники (коефіцієнти), що відображають графіки навантажень та режимів роботи електроприймачів.

2.4. Основні методи визначення електричних навантажень: а) інтерполяційні, емпіричні методи визначення розрахункових електричних навантажень; б) ймовірні методи визначення випадкових величин електричних навантажень. Рекомендації по використанню даних методів розрахунку на різних стадіях проектування систем електропостачання.

2.5. Спрощені методи розрахунку при невеликому розрахунковому (ефективному) числі електроприймачів. Визнначення втрат потужності та електроенергії в мережах, трансформаторах та реакторах.

2.6. Визначення числа трансформаторів підстанцій мінімізацією річних витрат за основними критеріями: витрати кольорового металу, потрібна трансформаторна потужність та надійність електропостачання. Визначення потужності силових трансформаторів підстанцій з урахуванням категорійності електроприймачів та нормативного перевантаження.

2.7. Основні характеристики силових трансформаторів; параметри нагріву, охолодження трансформаторів та перевантажна здатність. Вибір потужності пересувних підстанцій.

2.8. Визначення місця розташування підстанцій на території підприємства; методи визначення координат умовного центру електричних навантажень та зони розсіювання.

3. Перехідні процеси в системах електропостачання.

3.1. Причини виникнення коротких замикань; небезпека к.з., наслідки к.з., ступінь збереження обладнання та мереж. Процес короткого замикання та величини, які його характеризують.

3.2. Періодичний доданок струму короткого замикання, аперіодичний доданок струму короткого замикання. Ударний струм та визначаючі його фактори.

3.3. Залежність струму короткого замикання від параметрів короткозамкнутої мережі та трансформаторів (приведення параметрів к.з. мережі до базисної напруги.). Переведення (перехід) параметрів к.з. мережі з абсолютних в номінальні відносні одиниці, а потім в базисні відносні одиниці.

3.4. Визначення (розрахунок) струму та потужності к.з. в мережах вище 1 кВ. Підживлення точки короткого замикання.

3.5. Обмеження величини струмів к.з. Вибір реакторів, визначення доцільності реактування ЛЕП.

3.6. Особливості та розрахунок струму к.з. в мережах напругою до 1 кВ. Розрахунок струму к.з. в приладах постійного струму.

4. Нагрівання струмопровідних частин.

4.1. Нагрівання струмопровідних частин при номінальній напрузі. Умови нагрівання при номінальному режимі, тривалому та повторно короткочасному. Рівняння теплового балансу.

4.2. Визначення максимального струмового навантаження мережі при максимально допустимій температурі нагрівання провідника. Зв'язок максимального струмового навантаження дротів по нагріванню з параметрами пристроїв захисту.

4.3. Нагрівання струмопровідних частин при к.з. Термічна дія струмів к.з. Допустимі температури нагрівання провідників при к.з.

4.4. Приведена тривалість дії короткого замикання. Визначення найменшого перерізу провідників по допустимому нагріванню при к.з. Розрахунок електродинамічних зусиль при к.з.

5. Вибір високовольтного обладнання підстанцій з урахуванням можливого проходження струму к.з.

5.1. Методика вибору по номінальним параметрам (напруги, струму, потужності) з перевіркою на термічну та динамічну стійкість від дії к.з.

5.2. Вибір трансформаторів. Вибір та перевірка шин та ізоляторів.

5.3. Вибір та перевірка високовольтних вимикачів, роз’єднувачів та вимикачів навантаження.

5.4. Вибір вимірювальних трансформаторів напруги та струму. Вибір та перевірка реакторів.

6. Електричні мережі. Розрахунок перетинів дротів та жил кабелів.

6.1. Класифікація електричних мереж за призначенням, вимоги до мереж. Розрахунок мереж на втрату напруги, векторна діаграма падіння напруги уздовж мережі. Вибір перерізу дротів та жил кабелів по нагріванню тривало допустимим струмом навантаження з урахуванням роботи лінії.

6.2. Розрахунок перерізу дротів повітряних ліній з перевіркою по допустимій втраті напруги та економічної густини струму. Розрахунок перерізу жил кабелів з перевіркою по допустимій втраті напруги та термічної стійкості від впливу к.з.

6.3. Розрахунок дротів на механічну міцність. Залежність стріли провісу від навантаження, довжини прольоту та напруги в матеріалі дроту.

6.4. Основні рівняння залежності з урахуванням зміни дроту при зміні температури та напруги в дроті. Визначення найбільшої напруги в дроті.

6.5. Визначення довжини критичного прольоту. Визначення критичної температури. Визначення питомого навантаження на дріт від власної ваги шару ожеледиці. Визначення питомого навантаження на дріт від тиску вітру. Залежність критичного прольоту від зміни температури та навантаження на дріт.

6.6. Конструктивне виконання повітряних ЛЕП, транспозиція дротів. Явище «корони» на повітряних ЛЕП вище 35 кВ. Будова кабельних ЛЕП.

6.7. Будова струмопроводів, їх вибір. Будова, вибір сталевих шинопроводів.

6.8. Розрахунок тролейних ліній з перевіркою їх на допустиму втрату напруги. Електропроводка, класифікація приміщення за умовами прокладання.

7. Захист від напруги.

7.1. Класифікація перенапруги, причини виникнення. Захист від прямих ударів блискавки стрижневими блискавковідводами, тросовими блискавковідводами. Розміщення блискавковідводів. Захист від набігаючих хвиль перенапруги.

7.2. Місце застосування та розміщення трубчатих та вентильних розрядників. Захист від грозової перенапруги електричних розподільних мереж. Захист підстанцій та розподіл пристроїв. Захист електричних машин, які обертаються. Вибір засобів захисту від атмосферної перенапруги.

7.3. Захист від внутрішніх перенапруг; вимоги, які пред’являються до захисту від внутрішньої перенапруги. Засоби обмеження внутрішніх перенапруг.

8. Режим нейтралі.

8.1. Вибір режиму роботи нейтралі в електроустановках вище 1 кВ: а) з великими струмами замкнення на землю (110 кВ і вище) – із глухо заземленою нейтраллю; б) з малими струмами замкнення на землю (3-35 кВ) – із ізольованою нейтраллю, або компенсацією через великий опір. Зниження ємнісного струму компенсаційними апаратами (використання резисторів). Заземлення нейтралі мережі.

8.2. Вибір режиму роботи нейтралі в електроустановках до 1 кВ. Порівняльна оцінка за основними критеріями СКН та СЗН. Місця їх застосування.

9. Захисне заземлення (ЗЗ).

9.1. Пристрій ЗЗ з заземленою та ізольованою нейтраллю. Захисне відключення СЗН. Заземлюючі пристрої.

9.2. Вимоги до заземлюючих пристроїв. Електроустановки вище 1 кВ з великими струмами замикання на землю. Електроустановки вище 1 кВ з малими струмами замикання на землю. Електроустановки до 1 кВ з глухим заземленням нейтралі. Електроустановки до 1 кВ з ізольованою нейтраллю.

10. Компенсація реактивної потужності.

10.1. Вимоги до компенсації реактивної потужності. Засоби компенсації. Найвигідніший коефіцієнт використання компенсуючої здатності. Паралельна та поздовжня компенсація. Вибір та розміщення компенсуючих пристроїв.

11. Облік споживання електроенергії.

11.1. Облік, тарифи на електроенергію. Коефіцієнт реактивної потужності, шляхи покращення. Питомі норми електроспоживання, енергоємність технологічних процесів.



4/2












4/2



8/3


5/2


5/2


6/3


4/2


4/4


4/2


4/2


5/2


4/2


4/2


8/3


6/2


4/2


4/2

4/2


4/2


6/5


5/2


5/2


5/2


6/3


5/2


5/2


5/2


6/7


5/-


4/-


4/-


4/-


4/-


4/-


4/-


6/3


5/2


5/2


6/3


5/2


6/3


5/2


8/3


6/2



1/1


1/-


1/-


1/1


1/1


1/1


1/-


1/-


1/-


1/1


1/-


1/-


1/-


1/1


1/-


1/1


1/-


1/-


1/1


1/-


1/1


1/-


1/1


1/-



2/-


-/2


-/2





2/-


-/2


2/-


-/2


2/-



5/2


4/2


4/2


5/2


4/2


4/2


4/2


4/2


5/2


4/2


4/2


5/2


4/2


4/2


4/2

4/2


4/2


5/2


4/2


4/2


4/2


5/2


4/2


4/2


4/2


5/2


4/-


4/-


4/-


4/-


4/-


4/-


4/-


5/2


4/2


4/2


5/2


4/2


5/2


4/2


5/2


5/2

Всього по дисципліні

216/90

24/

10

2/4

6/4

184/

72



V. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ




теми

Найменування теми,

питання, які студент повинен опрацювати самостійно

Обсяг

Семестр

Форма звітності

Термін звітності у якому тижні

1

Опрацювання теоретичного матеріалу

26

7,8

КМР




2

Виконання курсового проекту

54

8

Курсовий проект







Всього

80












VI. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ / ПРИСКОРЕНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ




теми

Найменування теми,

питання, які студент повинен опрацювати самостійно

Обсяг

Семестр

Форма звітності

Термін звітності у якому тижні

1

Опрацювання теоретичного матеріалу

60/18

6,7/

7

КМР




2

Виконання завдань на практичне заняття

44/18

6,7/

7

Практичне заняття




3

Виконання курсової роботи

80/36

7/7

Курсова робота







Всього

184/72

-

-

-



VII. ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ (РОБОТИ) «ПРОЕКТУВАННЯ СЕП З ВИБОРОМ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ ЇЇ ЕЛЕМЕНТІВ»


Курсовий проект виконується на тему «Проектування СЕП з вибором основних параметрів її елементів (комутаційних апаратів та мереж)». Метою проектування є закріплення теоретичних знань та придбання практичних навичок кваліфікованого визначення розрахункових електричних навантажень (ЕН), вибору потужності силового трансформатора, а також розрахунок очікуваної величини струму короткого замикання на основі вибору елементів СЕП. Виконання на практичних заняттях в VI семестрі: розрахунки по індивідуальним завданням (схема електрична однолінійна принципова) та розрахунок, оформлення розрахунково-пояснювальної частини у вигляді курсового проекту для денної форми та курсової роботи для заочної та прискореної форм навчання.


Курсовий проект (робота) оцінюється окремо. Він має бути виконаний студентами у встановлений строк. Зміст та оформлення проекту (роботи) повинні відповідати вимогам, викладеним у методичних вказівках до роботи. Якщо курсовий проект (роботу) виконано бездоганно, він заслуговує на оцінку «відмінно». Згідно кількості та якості помилок оцінку може бути знижено. Якщо зміст та оформлення проекту (роботи) має багато помилок, то проект заслуговує на оцінку «незадовільно», та має бути допрацьований студентами.


VIII. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ


Поточний контроль – здійснюється під час проведення лабораторних занять і має за мету перевірку якості засвоєння матеріалу студентами та залік кредитних модулів навчальної дисципліни.

Модульний контрольздійснює згідно графіка викладач лекційних занять. При оцінюванні модулів враховується поточний контроль якості засвоєння.

Результати модульного контролю проставляються у балах національної шкали (5,4,3,2).

Підсумковий (семестровий) контроль - здійснюється на основі попередніх поточних контрольних заходів та модульних контролів.

Семестровий контроль реалізується через визначення середньозваженого балу результатів модульних контролів за семестр за формулою:

, бали ,

де Бі - бали за і-й модуль за національною шкалою;

Кі - години на засвоєння і-го модуля;

З - години на засвоєння дисципліни(аудиторне навантаження та самостійна робота).

При відмінному виконанню лише з незначними помилками студент отримує оцінку “відмінно” (А). Оцінку “дуже добре” (В) студент одержує при відповідях вище середнього рівня з кількома помилками. Оцінку «добре» (С) - студент отримує, коли в цілому правильна робота з певною кількістю грубих помилок. Оцінку “задовільно” (D) - при непоганому виконанні роботи, але зі значною кількістю недоліків. Оцінку «достатньо» (E) - студент отримує в разі, коли виконання роботи задовольняє мінімальні потреби. Оцінка «незадовільно» (FX) - ставиться студенту із можливістю повторного складання. Оцінка “незадовільно” (F) – обов’язкове повторне вивчення матеріалу.

Шкала оцінок якості засвоєння навчального матеріалу:

За національною шкалою

За шкалою КТУ

За шкалою ECTS.

зараховано

Відмінно

4,5 – 5

А

зараховано

Дуже добре

4 - 4,4

В

зараховано

Добре

3,50 – 3,99

С

зараховано

Задовільно

3,0 – 3,49

D

зараховано

Достатньо

2,5 – 2,99

Е

незараховано

Незадовільно

1,5 – 2,49

FX

незараховано

Незадовільно

0 – 1,49

F


Якщо студент на момент закінчення останнього проведення контрольного заходу з дисципліни не склав усі залікові модулі, він, за згодою деканату, може здійснити додаткові спроби з їх складання. Кількість додаткових спроб обмежується двома.


IХ. ЛЕКЦІЇ


Змістовий модуль № 1.

Вступ. Лекція 1. Короткий історичний огляд основних етапів розвитку енергетики: передачі-перетворення-розподілення електричної енергії. Значення та її роль для народного господарства країни. Енергетична система та її складові частини, основні поняття та визначення. Вимоги, які ставляться до системи електропостачання. Вибір роду струму та величини напруги на різних ступенях систем електропостачання. Рівень та стандарт номінальних напруг.

Література [3], [4].