Уроки розвитку зв’язного мовлення
| Вид материала | Урок |
- Методика проведення уроків зв'язного мовлення в початкових класах, 291.88kb.
- Кушнарьова Н. О., учитель-методист, 337kb.
- Дана програма розрахована на: Клас, 1288.44kb.
- Визначення типів текстів. Складання опису кошеня, 58.34kb.
- Директор Гадяцького "Сонечко", 17.29kb.
- Тема: розвиток зв'язного мовлення. Твір опис зовнішності людини за картиною у художньому, 224.06kb.
- Урок розвитку зв’язного мовлення 4клас Тема. Закріплення вмінь вживати у мовленні прикметники, 72.04kb.
- Урок розвитку зв’язного мовлення Тема: Твір роздум на морально етичну тему: «У чому, 39.33kb.
- Навчання грамоти, 403.66kb.
- Зитора, лідера гурту «Океан Ельзи» було реалізовано в межах системи уроків розвитку, 323.32kb.
Уроки розвитку зв’язного мовлення
Гуцалюк Т. В.
Вчитель початкових класів
НВК «ЗОШ І-ІІІ ст., гімназія» №5
м. Славути
Тема: "Шануймо старість"
Інтегрований урок рідної мови й мовлення (спарений — 2 уроки по 40 хвилин) у третьому класі.
Зінтегровано види діяльності:
• розвиток зв’язного мовлення;
• виразне читання;
• пісенна творчість,
• образотворче мистецтво.
Дидактичні й розвивальні головні цілі (домінанти). Збагачення словника дітей фразеологізмами, словами різної морфемної будови, синонімами, антонімами (за темою уроку.) Розвиток уяви, умінь зв'язно розповідати, описувати, міркувати. Вироблення механізму добору комунікативно доцільних мовних засобів, зіставлення наукових і художніх текстів — прозових та віршованих. Формування умінь зіставляти життєві факти, мистецькі твори, мовні явища, узагальнювати, систематизувати їх. Удосконалення знань про споріднені слова, орфографічних навичок.
Супровідні цілі. Інтегрування з мовним матеріалом фактів з народознавства, музики, образотворчого мистецтва. Розвиток умінь збирати народознавчий матеріал, систематизувати його, розвиток умінь зіставляти текст, малюнок та удосконалення вокальних навичок.
Виховні цілі. Виховувати шанобливе ставлення до старших.
Обладнання. Портрети жінок похилого віку, написаних художником
О. Шиловим. Фотографії бабусь (дітей), ілюстрації до казок, на яких зображена бабуся, квітчаста хустка.
Структура уроку
І. Організація класу
ІІ. Повідомлення теми уроку
— Сьогодні на уроці ми...
1. Згадаємо свято сьогоднішнього дня.
2. Розглянемо портрет бабусі.
3. Розповімо про свою бабусю.
4. Прочитаємо поезії.
5. Поспіваємо пісню.
6. Виконаємо граматичні завдання.
7. Прочигаємо текст.
8. Складемо діалог.
9. Напишемо лист до бабусі.
ІІІ. Робота над темою уроку
1. Вступна бесіда.
— На минулих уроках ми говорили про нашу державу, її минуле і сьогодення, мріяли про майбутнє, адже без минулого не може бути майбутнього.
— Кого вважають майбутнім країни ? (Дітей.)
— Кому ми завдячуєм тим, що з'явилися на світ? (Батькам.)
— А кому завдячують батьки ? (Теж батькам.)
— А ким же вони вам доводяться ? (Бабусею і дідусем.)
— А ви їм? (Онуками.)
— Сьогодні, 7 грудня, свято жіночої долі, або Катерини, і тому ми будемо говорити про свою бабусю, про всіх жінок похилого віку, адже вони, хто вже більшу частину життя прожив, можуть сказати, якою була їх доля.
Каліграфічна хвилинка: бабуся, прабабуся.
Списати. Я весна, мене, жде літо,
А бабуся вже зима.
— Про що ці слова? (Про молодість, зрілість і старість.)
— Запишіть антоніми. (Молодість — старість, літо — зима.)
2. Розгляд картини художника О. Шилова "Портрет жінки похилого віку".
- Більшість художників зображають на своїх картинах молодість, красу, а художник Олександр Шило в зумів побачити красу в людях похилого віку. Погляньте й скажіть:
— Який у цієї жінки вираз обличчя? (Зажурений, втомлений.)
— А яке у неї обличчя? (Зморшкувате.)
— А волосся? (Сиве, ріденьке.)
— А руки? (Жилаві, натруджені.)
— Чому такою вона стала? (Прожила тяжке життя, багато роботоньки переробила, багато горя побачила на своєму віку.)
— Прочитайте прислів'я: "Життя прожити — не поле перейти ".
— Чи можна так назвати картину? Які почуття викликає вона?
— Що ж хоче нам сказати художник? (Старість беззахисна, безпомічна, і тому молодим треба бути уважними до старих людей, шанувати їх, оберігати, допомагати.)
Розгляд фотографій.
— Ви. діти, принесли фотографії своїх дорогих бабусь, розпитати вдома про життя бабусі. Розкажіть про неї, використовуючи опору.
Моїй бабусі... років. Живе вона в ... . Нелегким було її життя. Коли вона була маленькою (молодою) ... . Це горе тяжким тягарем лягло на її плечі. Ми їй ... . Доля бабусі невіддільна від долі народу і всього суспільства.
3. Тепер складемо опис своєї бабусі, або тієї, що на портреті.
Сумна втома зачаєна у невеликих темних очах. Глибокими зморшками перерізане високе чоло. Гірко переломлені вуста. З-під хустки вибиваються пасма сивого волосся. Плечі опушені, немов на них тяжкий тягар лежить. А руки грубі, натруджені — кожну жилочку на них видно.
— Знайти в тексті залежні слова до виділених іменників.
— Який це текст, художній чи науковий? (Художній, бо є порівняння: плечі опущені, немов на них тяжкий тягар лежить, та слова з переносним значенням: "глибокими зморшками перерізане високе чоло ".)
— А з чим би ви могли порівняти сиве волосся? (Неначе в інеї.)
4. Прочитаймо, як про це сказав поет В. Симоненко.
У баби Онисі було три сини.
У баби Онисі синів нема.
На кожній її волосині
морозом тріщить зима...
За те, що ми в космос знялися,
що нині здорові й живі,
я пам'ятник бабі Онисі
воздвиг би на площі в Москві!
Щоб знали майбутні предтечі
в щасливій і гордій добі:
їх горе на утлії плечі
Онися взяла собі.
Щоб подвиг її над землею
у бронзі дзвенів віки,
щоб всі, ідучи повз неї,
знімали в пошані шапки.
— Як описує поет сивину волосся? Чому?
— Про що повідомив?
— Чого він хоче ?(Щоб шанували.)
— А ви в своїх сім'ях шануєте своїх бабусь? Що значить бабуся у вашому житті? Чи можете сказати: "Там бабині руки, де онуки"?
(Розповіді дітей про те, як їх няньчила бабуся, демонстрування фотографій.)
— А як ви звертаєтесь до бабусі? (Бабуню, бабусечко, бабцю.)
— А ще можна назвати бабуню "зірочко ясна, сива ластівко, ріднесенька".
Ось як звертався до своєї бабусі поет І. Драч.
...А бабуся, бабулиня, бабусенція
до дівчиська, дівчиниська так і тулиться —
сиротина, сиротуля, сиропташечка,
бабумамця, бабутатко, бабусонечко.
Зверніться тепер ви, діти, до бабусі. (Вчитель одягає хустку, зображаючи бабусю.)
5. Виконання пісні.
— Якщо ви з бабусею нерозлучні, проспіваємо про це пісеньку. (За нотами співаємо пісню "Реп'яшок" з пісень для дитсадка) за словами:
1. Реп'яшок, реп'яшок
на кожусі,
не відчепиться ніяк
від бабусі.
2. Йде бабуся у лісок
по опеньки,
а за нею реп'яшок
йде маленький.
3. Звуть Сашка реп'яшком
на кожусі,
не прожить йому і дня
без бабусі.
— Кого називає бабуся реп'яшком? (Внука.)
— Чи подобається їй цей реп'яшок? Які слова про це свідчать? (Реп 'яшок, маленький, кожушок).
6. Граматичні завдання.
Дібрати до кожного слова споріднені, пояснити значення слів. Погрупувати слова, заповнюючи таблицю.
Маленький, малюк, малий, малесенький, змалку, дитя, немовля, мала, малі, мале.
Розподілити слова в таблиці.
| Споріднені слова | Змінені за питанням | Синоніми |
| | | |
| | | |
| | | |
— Добре, коли бабусю люблять, слухають, допомагають, але признайтесь: чи ніколи ви не сказали бабусі прикрого слова? Виразне читання вірша.
Люблю легенди нашої родини,
писати можна тисячу поем.
Коли були Іде баба молодими,
вони були веселі, як Хуррем.
Вони в житті не сердилися й разу.
І діти гарні, й любий чоловік.
Але як що вважали за образу,
тоді мовчали страшно і навік.
Вони не те, щоб просто так мовчали, —
вони себе з живущих виключали.
вони робились білі, як стіна.
Вони все розуміли, вибачали,
але мовчали, тяжко так мовчали...
Ліна Костенко
Пояснити слово Хуррем. — Жінка турецького султана (наприклад, українська дівчина Роксолана), радісна, усмішнена.
— Яка за вдачею була бабуся?
— Чому так гірко переживала образу? Складання прислів'я з розсипаних слів.
рана шабля слово а зле а слово голову загоїться ніколи не ранить душу забудеться
7. Читання тексту В. Сухомлинського.
— Читаючи, змінюйте слова, що в дужках, так, щоб вийшли речення.
Одного разу хлопець розсердився і згарячу сказав, (бабуся) прикре слово. Заплакала гірко старенька.
Йшли роки. Хлопець став дорослою (людина). Настав час їхати йому в далекі краї. Поклонився він до (земля) й говорить ...
8. Групова робота.
— Побудувати діалог між бабусею і хлопцем. Використовуйте записані прислів'я. (Діалоги заслуховуються.) На учня або ученицю, які говорять "за бабусю", одягають хустку.
Зразок діалогу.
— Бабусю, рідненька!
— Слухаю тебе, онучку.
— Сьогодні я вирушаю в далеку дорогу.
— Хай щастить тобі на твоїй життєвій ниві, голубчику.
— Бабусю, у мене тяжкий тягар на душі.
— Який тягар?
— Колись я сказав вам прикрі слова.
— А-а-а ...
— Простіть мені, будь ласка!
— Бог тебе простить, мій любчику!
— Я вас дуже люблю, бабунечко моя.
— Дорогий мій онучку, благословляю тебе, не забувай рідного дому. Я чекатиму на тебе.
9. Складання листа бабусі.
— Лист, як і будь-який текст, має початок, основну частину і кінцівку. Пам'ятка.
а) Що скажу?
б) Для чого?
в) Які слова і вирази доберу, які за метою та інтонацією речення побудую?
г) Як буду редагувати і поліпшувати виклад?
Головна частина. Вже минуло багато часу, як ми бачились, і я ....
Я ходжу до школи, ... . Але часто згадую Вас і ті дні, які ми провели
разом. Пам'ятаєте, як влітку ми ... . А якими смачними ... ... пригощали
Ви нас! Та не було нічого кращого для мене, як слухати ... . Які чудові
пісні співали ... ! Ваші ласкаві ніжні руки не знають втоми.
Заключна частина. Бабусю! Я Вас дуже люблю і вдячний Вам за ... ... .
Приїздіть до нас, я дуже чекаю. До побачення. Цілую.
Ваш внук (внучка)...
Усне переказування 2-3 учнями, редагування.
- Чи зігріє такий лист серце бабусі?
IV. Підсумок уроку.
— Чи хотіли б ви зараз побачитися з бабусею?
— Якби ваша воля, що б ви зробили для стареньких і немічних людей?
— Суспільство тоді є благодійним, якщо у ньому щасливі діти і літні люди — ось що єднає стареньких і маленьких. Якась магічна сила притягує їх.
— Що ж ви можете зробити для літніх людей зараз? Поступатися місцем у транспорті, пропускати попереду себе, притримавши двері, допомогти піднятися по сходах, підтримати на слизькій дорозі,виконати якесь прохання та ін.
Слухання в грамзаписі пісні про бабусю (на вибір учителя).
V. Домашнє завдання.
І група. Написати відредагований лист і надіслати бабусі.
ІІ група. Прочитати і вивчити напам'ять вірш до вправи 226 "Дай, бабусю, поцілую сивину твого волосся ...".
Відвідати бабусю, розрадити її чимось, допомогти.
Тема: Найголовнішого очима не побачиш
Інтегрований урок мови і мовлення у 3 класі.
Зінтегровані види діяльності, зміст предметів:
• розвиток зв’язного мовлення;
• виразне читання;
• читання віршів напам'ять;
• музика, драматизація.
Дидактичні й розвивальні цілі (головні). Розвиток умінь зіставляти життєві факти, мовні явища, узагальнювати їх. Удосконалення узагальненя способів мовленнєвої діяльності, орфографічних навичок. Формування умінь добирати виразні мовні засоби у процесі складання текстів різних типів і жанрів. Закріплення граматичних знань із теми "Частини мови", удосконалення умінь встановлювати міжпонятійні мовні зв'язки.
Супровідні дидактичні й виховні цілі. Допомогти дітям усвідомити, якими дорогими стають для людини ті речі, які вона сама створила чи виростила, тварини, яких приручила; розвивати мислення, розширити коло читання, кругозір дітей.
Обладнання. Картини: "Діти саджають деревце", "Хлопчик годує лісову тварину" — лося, козулю, тощо, "Дівчинка пестить кицьку (песика)", грамзапис пісні про дружбу (на вибір учителя), саморобні іграшки: (лялька, ведмедик, кораблик тощо.) На партах у дітей — збірка В. Сухомлинського "Чиста криниця".
Структура уроку
І. Організація класу.
ІІ. Повідомлення теми уроку.
— Сьогодні на уроці ми відкриємо для себе дуже важливу істину, яка допоможе нам жити і бути щасливими в житті. Повторимо частини мови, будемо читати, писати, розповідати за опорою.
План уроку
1. Прослухаємо пісню.
2. Каліграфічне напишемо букви, слова, прислів'я.
3. Дамо відповіді на запитання і повторимо частини мови, побудуємо і запишемо висловлювання.
4. Прочитаємо текст.
5. Замислимося, що є найголовніше.
6. Відкриємо істину.
7. Інсценізуємо оповідання.
1. Слухання грамзапису пісні про дружбу.
— Про кого ця пісня? (Про справжнього друга.)
— Хто є справжній друг ? (Той кому ти потрібен.)
2. Каліграфічна хвилинка.
Запис букв і прислів'я.
Дд Дд ру уг Друг
Друга шукай, а знайдеш -- тримай.
ІІІ. Робота над темою уроку.
- Розглянь схему і добери потрібні слова
Друг
Антоніми Синоніми
Спільнокореневі слова
— Яких ви, діти, маєте друзів? (Діти називають імена.)
- Ви назвали іменники ? Як вони пишуться ? (Власні назви пишуться з великої букви.)
Запис. Мій друг ...
— А чи може бути другом не людина, а якась тварина, дерево, кішка. іграшка? (Діти висловлюються, починаючії зі слів: Я вважаю .... я думаю ..., мені здається .... на скільки мені відомо ..., що другом може бути, якщо дуже подобається, або звик до когось, чогось, і предмет, і об'єкт живої природи. наприклад, квітка, дерево, котик і т. п..)
— А з чого починається дружба між людьми? (Зі знайомства, піклування, турботи.)
— Прочитайте вірш Марії Авдієнко.
Весело перебирає гладінь ріки,
дерева гублять на воду листя.
Годую зайчика хлібом з руки,
а він мене любить і не боїться.
— Який би заголовок дібрали ? (Годую зайчика. Мій пухнастий друг. Мій вухастий друг.)
— Чому зайчик не боїться брати їжу з рук? (Бо його приручили.)
— Як? (Оберігали, не лякані, годували, і він перестав боятися, тремтіти.)
— У кого з вас є такі підопічні тварини ?
(Розгляд ілюстрацій, на яких зображені діти, шо годують лісових тварин, птахів, пестять котика чи граються з песиком.)
— Як ви з ними поводитесь, як вони до вас ставляться ?
Запис висловлювань. Я маю прирученого ............... Його кличка
...................... Щодня ................ Тому він мене не боїться, а .....................
3. Прочитаймо текст.
— Щоб нам краще зрозуміти важливість і сутність таких стосунків, прочитаємо уривок із казки французького письменника Антуана де Сснт-Екзюпері "Маленький принц".
Був собі маленький принц, і жив він на планеті, трішечки більшій від нього самого. Дуже тому принцові .хотілося мати друга ... На його планеті росла єдина квітка. І хоча вона була дуже гарною, проте капризною ї гордовитою. Маленький принц любив прекрасну квітку і піклувався про неї, але пройнявся недовірою і відчув себе нещасливим. Та ось, подорожуючи у Всесвіті, маленький принц потрапив на планету Земля. Тут він зустрівся зі звичайним лисом, але ця зустріч стала незабутньою. Лис повчав його:
— Пізнати можна лише те, що приручиш, — мовив лис. — Як хочеш мати приятеля, — приручи мене!
— А що для цього потрібно зробити? — спитав маленький принц.
— Треба бути дуже терплячим. — відказав лис. — Спершу ти сядеш трішки далі від мене на траву, ось так. Я краєчком ока позиратиму на тебе, дивитимусь, а ти мовчатимеш. Мова — це джерело непорозуміння. Але щодня ти сідатимеш трішечки ближче ...
Так маленький принц приручив лиса. І коли настала пора прощатися. лис сказав:
— О, я плакатиму за тобою ... Потім додав:
— Піди поглянь на троянди (їх було багато в саду). Ти зрозумієш, що твоя троянда — єдина в світі.
Маленький принц пішов глянути на троянди.
— Ви нітрохи не схожі на мою троянду, — мовив він їм. — Ви ніщо. Ніхто вас не приручив, і ви нікого не приручили. Ви такі, як раніше був мій лис. Він нічим не різнився від ста тисяч інших лисів, але я з ним заприятелював, і він нині — єдиний у світі. Моя троянда — одна-єдина, над усе найдорожча. Я-бо поливав її. Я-бо накрив її скляним ковпаком. Я-бо затуляв її ширмою. Я-бо нищив задля неї гусінь. Я чув, як вона нарікала, І як хвалилась, і навіть, як замовкала. Троянда ця -— моя.
І маленький принц повернувся до лиса.
— Прощавай. — мовив лис. — Ось моя таємниця. Вона дуже проста: лише серце добре бачить, найголовнішого не побачиш очима. Ти назавжди береш на себе відповідальність за тих, кого приручив.
4. Замислимося, що є найголовнішим.
— Чому маленький принц пройнявся недовірою до своєї троянди ? (Запис відповіді повним реченням.)
— Маленький принц приручив лиса ? (Прочитати.)
— Яким був лис для принца до приручення ? (Звичайнісіньким, як тисячі інших лисів.)
— А після приручення? (Єдиним у світі.)
- Якою для нього стала троянда після повчання лиса? Чому ?
Запис. Моя троянда — одна-єдина, найдорожча.
— Яку ж таємницю відкрив йому лис?
— Що означають слова: брати відповідальність за тих, кого приручив? (Не можна забути, покинути тих, кого приручив, бо це буде зрада.)
6. Відкриємо істину.
— Яку ж ми відкрили істину разом із маленьким принцом? Замисліться тепер, чи є у вашому житті щось таке, як троянда для принца? Якщо так, чи відчули ви десь коло сердечка щось тепле, чого не опишеш словами? (Діти висловлюються.)
7. Покажемо виставу.
— У вас на партах збірка оповідань В.О. Сухомлинського. На стор. 68 оповідання "Дятел і дівчина". Зараз ми подивимося виставу. (Троє дітей, заздалегідь підготовлені, — хлопчик в масці дятла, дівчина і автор інсценізують текст.)
Дятел і дівчина
Дятел побудував собі гніздо на старому клені. Поруч із кленом ріс великий яблуневий сад. Там багато молодих яблуньок. Дятел бачив, як до однієї з них часто приходила дівчина і поливала її.
Одного разу дівчина прийшла до яблуні й заплакала. Здивувався дятел.
— Чого ти, дівчино, плачеш? — питає він.
— Як же мені не плакати ... Яблунька всохла ...
— У саду багато яблуньок! — ще більше здивувався дятел. — Одна засохла — ну й нехай собі засихає.
— Але ж це яблунька моя,— каже дівчина. — Я її саджала, поливала.
— Що це таке "моя"'.' — питає здивований дятел.
— Ти не збагнеш ніколи. У тебе на землі немає нічого твого. У тебе тільки твої пташенята. Ти тільки в них залишаєш свою душу. А людина залишає себе в усьому: в яблуньці, в троянді, в шпаківні І солодкому кавуні.
— І в мені, тоже, людина себе залишає?
—- Так, і в тобі.
— Як же вона залишає себе в мені ?
— А так, що любить тебе. Вона дружить із тобою, розповідає про тебе казки.
(Діти перечитують казку мовчки).
— Чому плакала дівчина?
- Як заспокоював її дятел? Чому він був до яблуньки байдужим?
Запис. Для дятла яблунька була такою, як всі інші, а для дівчинки — ні. Бо вона її .............. ................ .................. вкладала в неї душу.
— Шо означає тут слово "моя""? (Те, що дороге серцю.)
8. Розгляд картини "Діти саджають деревце".
— Як діти ставляться до роботи? (З любов'ю, надією.)
— Яким вони бачать деревце в майбутньому ? (Великим, розкішним, гіллястим, з чудовими плодами.)
— Які частини мови використали в описі?
— А якщо діти забудуть про деревце, як такий вчинок можна назвати ? (Зрадою.)
— Що б ви сказали цим дітям, як би застерегли ? Як слід виділити звертання? (Дітоньки, не забудьте свого деревця,пам 'ятайте, що ви відповідаєте за нього.)
9.Читання вірша учнем. (Заздалегідь підготовленим.)
Кораблик із паперу
зробив маленький брат.
А старший: "Ну й потвора!
Нічого він не варт!"
Скотилася по щічці
сльозинка голуба:
— "Адже я так трудився,
без човника — журба".
— Що вчинив старший брат? (Образив, не оцінив, знехтував чужою працею, бо для малюка той човник був найбільшою втіхою.)
— Дійсно, до тих виробів, які виготовили самі, ставлення бережливіше, ніж до придбаних в магазині.
— Яке прислів'я до цього підходить? (Старанність — мати успіху. Поганий майстер ремесло ганьбить. Що легко прийшло, те легко й піде.)
IV. Підсумок уроку.
— Яку істину відкрили ми для себе? (Найголовнішого не побачиш очима, тільки серце добре бачить.)
— Чи важлива вона у житті? (Без неї життя позбавлене змісту.)
— Про яку таємницю ви дізналися? (Обов'язковою є відповідальність за прирученого.)
— Чи прожили б ви правильно, не знаючи цього?
- У чому людина себе залишає? (У всьому: ...,у деревці, у квітці, у споруді, у машині, у слові.)