Уроки розвитку зв’язного мовлення
| Вид материала | Урок |
- Методика проведення уроків зв'язного мовлення в початкових класах, 291.88kb.
- Кушнарьова Н. О., учитель-методист, 337kb.
- Дана програма розрахована на: Клас, 1288.44kb.
- Визначення типів текстів. Складання опису кошеня, 58.34kb.
- Директор Гадяцького "Сонечко", 17.29kb.
- Тема: розвиток зв'язного мовлення. Твір опис зовнішності людини за картиною у художньому, 224.06kb.
- Урок розвитку зв’язного мовлення 4клас Тема. Закріплення вмінь вживати у мовленні прикметники, 72.04kb.
- Урок розвитку зв’язного мовлення Тема: Твір роздум на морально етичну тему: «У чому, 39.33kb.
- Навчання грамоти, 403.66kb.
- Зитора, лідера гурту «Океан Ельзи» було реалізовано в межах системи уроків розвитку, 323.32kb.
Мета: Вчити складати твір з елементами опису. Розвивати навички усного і писемного мовлення, комунікативні уміння., креативне мислення. Формувати вміння досліджувати мовний матеріал. Повторити типи текстів. Розширити знання учнів про калину. Виховувати любов до символів рідної землі, до свого краю, бережливе відношення до живої природи.
Обладнання: Роздатковий матеріал- калина на кожній парті, гілка калини на дошці, картини із зображенням калини, вірші, загадки, пісні, прислів'я про калину. Рушник, коровай хліба. План твору і опорні слова. запис пісні про калину.
Структура уроку
I. Організація класу до роботи.
ІІ. Перегляд домашнього завдання.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
(Звучить запис пісні)
- Діти, сьогодні урок української мови ми розпочнемо з вами незвично. Про що йтиме мова на уроці, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадки.
У віночку зеленолистім,
У червоному намисті
Роздивляється у воду
На свою хорошу вроду.
Навесні цвіте білим цвітом,
А в жнива — червоним плодом.
У лісі на проліссі висить сукня червона.
І не дівка, а червоні стрічки носить.
- Сьогодні мова йтиме про калину. Ми будемо складати письмовий твір — розповідь про калину з елементами опису, а також ви розширите свої знання про цю незвичайну рослину.
ІІІ. Робота над темою уроку.
1. Калина-народний символ України.
-Кожна пора року даруе свою красу. Весна — ніжні білі квіти, осінь — червоні ягоди. Це- ягоди калин. Люблять в Україні калину. Важко уявити сільське подвір'я на всій Україні, де б не ріс кущ калини. У канадців — клен, у росіян — берізка, а в нас верба і калина.
Перша квіточка — наша родинонька.
Друга квіточка — рідна сторона.
-Так говориться в пісні про калиновий цвіт.На луках і узліссі можна побачити цілі калинові гаї. Цим і пояснюється те, що в Україні багато населених пунктів з назвами Калинівка, Калинове та інші. Калину можна побачити в дворах музею. Правду каже прислів'я: «Без верби і калини — нема України».
Калина є вірною супутницею людини від її народження і до останніх днів. А чому?
Не було в народній медицині корисніших ліків від застуди, ніж калиновий чай. Свіжі ягоди з медом та водою вживалися при кашлі, серцевих захворюваннях. Соком калини очищали обличчя, щоб бути румянішою.
А як потрібна була калина на весіллі! Коли випікали коровай, неодмінно прикрашали його калиною. (Учитель показує коровай на рушникові)
-Подивіться, діти, на цьому рушникові вишиті грона калини. А в кого з вас вдома чи у рідних росте калина?
- Хто її посадив? Хто доглядає?
-Про калину складають пісні, вірші, легенди, загадки, прислів'я, повір'я.
( Розповіді учнів)
-Діти, готуючись до сьогоднішнього уроку ви повинні були підібрати різний матеріал про калину. А хто з вас може розповісти легенду про калину?
(Учень розповідає казку-легенду Г. Демченко «Калинка» про те, що кущик отримав своє ім'я, свою назву від імені дівчинки Калинки, яка щиро любила рослини)
-А хто вивчив які прислів'я?
(Діти розповідають)
— Без верби і калини — нема України.
— Калина хвалилась, що з медом солодка.
- Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.
2. Ознайомлення з планом твору.
- Молодці! А зараз ми будемо складати твір. Які типи текстів ви знаєте?
(Опис, розповідь, міркування).
-Ми будемо складати твір-розповідь з елементами опису.
-Познайомтеся з планом, за яким ми будемо складати твір. План записаний на дошці. Ми з вами використаємо й опорні слова.
План
1. Як називають калину в народі?
2. Де росте калина?
3. Як цвіте калина весною?
4. Коли достигають плоди калини?
5. Що являє плід?
6. Опис ягідок.
7. Чим корисна калина?
8. Як треба відноситися до калини ?
3. Словникова робота.
- Серед опорних слів і в розповіді ні зустрічались з незнайомими словами А що вони означають, ви зараз дізнаєтесь.
Кетяги — пучок ягід, або квіток ш одній гілці, стеблині. Кетяги ще називають китицями, гроном.
Коровай — велика кругла хлібина із прикрасами, яку випікають на весілля.
Символ — умовне позначення предмета, явища, поняття.
4. Робота в зошитах.
Складання відповідей до кожного запитання, складання твору.
-Діти, допоможіть скласти відповіді на запитання-віршики, які ви вивчали вдома, та на опорні слова.
- Як називають калину в народі?
- Краще речення ми запишемо: «Калина — лісова красуня».
- Де росте калина?
(Діти читають вірші).
У полі калина, у полі червона
Хорошенько цвіте.
Ой, роду наш красний,
роду прекрасний,
Не цураймося,
признаваймося,
Бо багато нас є.
Тече вода з-під явора,
Яром на долину.
Пишається над водою червона калина.
Зацвіла в долині
Червона калина.
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Потім записують речення: «Росте вона в полі, в лісі, в долинах рік».
- Як цвіте калина?
А калина біля броду
Білі квіти розпускає.
На свою чарівну вроду
Задивляється у воду.
Записують речення: «Калина цвіте білими пишними квітами».
- Коли достигають плоди калини?
(Читають вірш, і дають відповідь).
Осінь мрійна, осінь мила
Все багрянцем притрусила.
І сама в багрянім листі,
Ще й в калиновім намисті
Відійшла в ранкову пору
За високу темну гору.
Записують речення: «Пізньої осені достигають плоди калини».
- Що являє плід калини?
Ось калина над рікою
Віти стелить по воді.
Хто це щедрою рукоюЇ
Їй- намистечко надів?
Відповідь: «Це кетяги ягідок».
Опис ягідок.
(Діти повинні покуштувати ягідки).
Червонясте, променисте —
Розцвітає, як вогні...
Дай хоч трішечки намиста,
Калинонько, і мені
Відповідь. «Ягідка, яскраво-червона, соковита, кисло-гіркувата».
-А що в середині ягідки?
«В ягідці заховане велике зернятко».
-Чим корисна калина?
Чи я в лузі не калина була,
Чи я в лузі не червона була?
Взяли ж мене поламали
І в пучечки пов'язали —
Така доля моя!
Гірка доля моя!
На калині мене мати колихала
Щастя-долі в чистім полі виглядала.
Ой, калинонька червона,не журися.
Від землі ти сили й соку наберися.
Загадка.
З калини вирізана,
Гладенько витесана,
Співає, заливається,
Як називається?
(Сопілка).
— Діти, а тепер давайте складемо відповідь на запитання..
Плоди калини ламають і в'яжуть в пучечки; тому що калина має лікувальні властивості.
З гілок калини роблять сопілки, колиски для немовлят.
На весіллі ягодами калини прикрашають коровай.
-Як треба відноситься до калини?
Найдеш у гаї тую калину,
То й пригорнись,
Бо я любила, моя- дитино,
Її колись.
Відповідь. «Калину треба саджати й оберігати».
5. Зачитування складених творів.
- Діти, а тепер прочитаємо твір, який склали і записали.
КАЛИНА
Калина — лісова, красуня. Росте вона в полі, в лісі, в долинах рік. Весною калина цвіте білими ніжними квітами. Пізньої осені достигають плоди калини. Це кетяги ягідок Ягідка яскраво-червона, соковита, кисло-гіркувата. В ягідці заховане велике зернятко. Плоди калини ламають і в'яжуть в пучечки через те, що калиш має лікувальні властивості. З гілок калини роблять сопілки, колиски для немовлят. На весіллі ягодами калини прикрашають коровай.
Калину треба саджати й оберігати.
І V. Усна підсумкова робота.
— Діти, а чи знаєте ви ще інші твори про калину?
(Учні називають).
Пісні
Ой є в лісі калина,
Ой є в лісі калина!
Калина, калина,
Комарики, дзюбрики,
калина.
При долині кущ калини
Похилився до води.
Ти скажи, скажи, калино,
Як попала ти сюди?
Повір'я
Якщо з калини зробили сопілку, то в сім'ї з'явиться продовжувач роду — син.
Вірш-колискова
Спи, дитино, бо покину, а сама піду по калину.
Наламаю калиноньки та й покладу
в голівоньку.
Калина буде цвісти, а дитина
( Діти розповідають інший додатковий матеріал про калину).
Тема: Твір-розповідь «Перші вісники весни»
Мета: Вчити писати твір про перші весняні квіти за спостереженнями, малюнками і планом. Розвивати зв'язне мовлення,уміння аналізувати, узагальнювати, висловлювати свої думки, збагачувати словниковий запас. Виховувати любов до навколишнього світу.
Обладнання: ілюстрації, музичний запис, зошити для творчих робіт.
Структура уроку
І. Організація класу.
II. Повідомлення теми.
1. Вступне слово вчителя.
- Сьогодні ми будемо писати твір про перші квіти.
Неповторне диво — квіти! Вони цвітуть для щастя, для радості і добра. Приносять на землю красу, ніжність, їх цвітіння починається ран ньої весни. ,
2. Слухання віршів про перші квіти.
3. Слухання музичного твору, обговорення.
4. Мотивація навчальної діяльності.
— А ось і вони — перші вісники весни! Малі, тендітні, ніжні, але скільки у них сили і снаги до життя! Вони зуміли пробитися через злежані сніги до сонечка і принесли нам радість. Ще навкруги сніг біліє, а вони цвітуть, — хіба це не диво?
Чи не хочете ви скласти розповідь про це диво природи?
III. Робота над складанням твору.
1. Робота в зошитах.
2. Повторення про складові частини тексту.
3. Складання плану.
Зачин
1. Підсніжники — перші вісники весни:
а)сонечко;
б) земля;
в) підсніжники.
Основна частина
2. Блакитні проліски.
3. Гарячі сонечка. .
Кінцівка
4.Квіти — душа землі.
4. Складання зачину і його запис.
Сонечко (яке?) — веселе, усміхнене, яскраве, щире, тепле, привітне...;
(що робило?) — світило, усміхалось, раділо:
Земля (яка?) — холодна, сонна; (що зробила?) — зігрілась, усміхнулась, стрепенулась.
Підсніжники (які?) — перші, ніжні, сміливі, білі, тендітні, красиві, наленькі; (що зробили?) — прокинулись, розгорнулись, дарували.
(Веселе сонечко усміхалося сонній землі. Холодна земля зігрілась, стрепе-нулась (усміхнулась йому першими квітами. На прогрітих місцях з'явились
перші сміливі підсніжники.)
5. Складання і запис основної частини.
1) «Пролісок»
Відгадування загадки.
Я найперший зацвітаю
Синім цвітом серед гаю.
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не буде влітку. (Пролісок)
Проліски (які?) — блакитні, небесні, сині, веселі, чарівні, радісні; (що зробили?) — зацвіли, засиніли, заголубіли, повідомили.
(Сонце піднімалось все вище, зійшли сніги. Заголубіли веселі проліски, які славили красуню весну.)
2) «Кульбабка»
Відгадування загадки.
Сонечко в траві зійшло,
Посміхнулось, розцвіло,
Згодом стало біле-біле —
І за вітром полетіло. (Кульбаба)
Кульбаби (які?) — сонячні, радісні, теплі, яскраві, жовтенькі, ніжні; (що зробили?) — зацвіли, розсипались, народились.
(Весна несла тепло. На галявинах і узбіччях народились жовті сонечка кульбаб. Вони викликали радісну усмішку.)
Фізкультхвилшка
Незнайко в поле пішов,
Там гарненьку квіточку знайшов.
Легенько він її зірвав,
Удома в вазочку поклав.
6. Складання і запис кінцівки.
— Для чого земля дарує нам квіти? (Для того, щоб і наші душі були такими добрими, чистими і ніжними.)
(Квіти — це душа землі. Вона дарує їх нам, щоб і наші душі були такими ж добрими, чистими і ніжними.)
IV. Слухання і редагування складених творів.
V. Підсумок уроку.
Тема: Твір-опис «Снігур»
Мета: Вчити учнів добирати слова на задану тему; збагачувати активний та пасивний словник учнів. Розвивати увагу, мовленнєві навички школярів, комунікативні, аудіативні уміння. Виховувати любов до птахів, бажання допомогти їм взимку.
Обладнання: ілюстрації, зошити, музичний запис, схеми опису птахів.
Структура уроку
І. Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань.
- Яка зараз пора року?
Відгадування загадки.
Всі в блакитнім кожушку,
В рожевій сорочці,
В нас гуляють у садку,
Гуляють, як гості. (Снігурі)
III. Повідомлення теми і мети.
— Будемо добирати слова на задану тему, складати текст-опис за поданими словами і словосполученнями.
IV. Робота над складанням опису.
1. Слухання віршів про снігурів.
2. Слухання легенди.
ЛЕГЕНДА ПРО СНІГУРА
Жив собі снігур. Захотілося йому до сонця долетіти. Вирушив у дорогу. Подивилося сонце на сміливця — здивувалося. Як посмів земний і птах до небесного світила дістатися?
Послало сонце свої вогняні стріли, запалило груди снігурові. Не пус-
тило вище.
Відтоді снігурі червоні груди мають.
3. Бесіда.
— Снігурі — зимуючі чи перелітні птахи?
- Якою є особливість снігура, що відрізняє його від інших птахів?
4. Хвилинка-цікавинка.
Снігурі — червоногуді пташки з чорною шапочкою на голові. Маса тіла 32—34 г, завдовжки 15—19 см. Колір оперення самця значно красивіший. Черевце у самця червоне, а у самки — буровато-сіре. Спинка, крила і хвіст чорні. До нас прилітають пізно восени, оселяються недалеко від людського житла. Мандруючи по садках, вони збирають насіння бур'янів, ягоди, що залишилися зимувати на кущах. Надають перевагу горобині.
5. Гра «З'єднай слова»
Голівка коротенький, товстий
Грудки червоні, буровато-сірі
Дзьоб чорна
Спинка сіро-блакитна
Хвіст чорний
6. Повторення будови тексту (за схемою).
7. Схема опису.
8. Фізкультхвилинка.
Чижик солодко поспав,
А прочумався — устав,
У росі умився чисто,
Дзьобом пір'ячко почистив. —
Йой, який чудовий день
Для роботи й для пісень.
9. Складання тексту.
1) Зачин (учні переписують із дошки).
До годівнички прилетіли пташки. Вони були дуже гарні. Та одна з них вирізнялася серед інших.
2) Складання основної частини.
— Що було на голівці? (Чорна шапочка, капелюх, бриль, циліндр)
— Що прикрашало спинку? (Чорний піджак, фрак)
— Що майоріло на грудях і черевці? ( Червона сорочка, червона манишка, червоний фартух)
— Що робила пташка дзьобиком? (Міцним, коротеньким і товстим дзьобиком вишукувала пташка ягоди горобини. На голівці у неї був чорний циліндр. Спинку прикрашав чорний фрак. На грудях червоніла манишка.)
3) Складання кінцівки.
Та це ж був...
Як ми про це не здогадалися раніше?
10. Самостійний запис тексту.
V. Читання та аналіз творів.
VI. Підсумок уроку.
Додатковий матеріал
СНІГУРІ
Подивися, у дворі в чорних шапках снігурі
Ще й червоні фартушки одягли собі пташки.
Значить, сніг і холоди наближаються сюди.
Снігурами через те їх тепер ви і звете.
(Григорій Демченко)
Загадка
Ми його не тільки в книжці — бачили в садку.
У червоній він манишці, і суне шапочку на очі,
У дворі гуляє.
Жити в клітці він не хоче, діток звеселяє. (Снігур)
Прислів'я, приказки, прикмети Снігурі на крилах приносять до нас зиму.
Снігурі недарма дістали таку назву, бо прилітають із першим снігом. Снігур співає, сорока під дах заховається — бути хуртовині.
Тема: Твір-опис за картиною І. Левітана «Золота осінь».
Мета: Вчити дітей «читати картину», складати тексти-описи за картиною, виробляти вміння пов'язувати побачене на картинах майстрів та
та власні спостереження. Розвивати відчуття краси, вміння аргументувати та відстоювати свої думки, мовленнєву діяльність,
спостережливість. Виховувати пізнавальні інтереси.
Обладнання: картина І. Левітана «Золота осінь», музичний запис, аудіозапис п'єс П. І. Чайковського з циклу пори року «Осінь».
Структура уроку
І. Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань.
Діти діляться своїми враженнями від екскурсії. Учні читають авторські та свої вірші про золоту осінь.
III. Повідомлення теми уроку.
— Художники також часто зображують на своїх полотнах осінню природу. Сьогодні ми з вами спробуємо одну з них описати. Запишемо свої спостереження у зошиті.
IV. Розповідь про художника.
— Картину «Золота осінь» намалював художник І. Левітан. Це справжній співець російської природи. Сумлінно вивчаючи її, він зумів зобразити красу рідного краю, передати переживання і настрої, тому його картини викликають у людини найкращі душевні поривання.
V. Під музику П. І. Чайковського учні розглядують картину (1-2 хв).
— Розгляньте уважно картину і поміркуйте, про що вона.
VI. Бесіда за змістом картини.
— Вам сподобалась картина? Чим?
— Яке небо? (Синє, чисте, сірувате, безхмарне.)
— Яке листя на деревах? (Пожовкле.)
— Чи всі дерева вдягають золоте вбрання? (Ні, ялини та сосни стоять зелені.)
— Яка трава восени? (Пожовкла, висохла.)
— Якою здається вода у річці? (Потемнілою, холодною.)
— Яке восени сонце? (Художник показав, що сонце освітлює верхівки з, але воно вже не гріє.)
— Що видно на високому березі вдалині? (Широкі лани.)
— Чим може бути засіяне поле восени? (Озиминою.)
— Що найбільше сподобалось у цій картині? (Стрункий хоровод берізок)
— Чому осінь називають золотою, багатою, щедрою?
— Який заголовок можна дати цій картині? (Осінь. Чарівна осінь. Золота осінь.)
Підсумок. Осінь, зображена на картині, суха, сонячна. Стрункі молоді берізки нагадують красунь-дівчат. Художник використав яскраві барви природи і передав їх на полотні, назвавши картину «Золота осінь». Адже природа одяглась у золоті шати. Приємно бачити і відчувати, що осінь поряд, що вона вже твердою ходою йде по землі.
VII. Складання плану.
1. Зачин
1) Чия це картина?
2) Як називається?
2. Основна частина
1) Яка пора року зображена на картині?
2) Яка стоїть погода?
3) Яке небо восени?
4) Яке вбрання вдягли дерева, кущі?
5) Яка вода в річці?
3. Кінцівка
Що мені сподобалось у картині?
Фізкультхвилинка Встало вранці ясне сонце,
Зазирнуло у віконце.
Ми до нього потягнулися,
За промінчики взялися.
Будем дружно присідати,
Сонечко розвеселяти.
Встали — сіли, встали — сіли.
Бачте, як розвеселили.
Стало сонце танцювати,
Нас до танцю припрошати.
Нумо разом, нумо всі
Потанцюймо по росі.
VIII. Складання і запис тексту.
1. Складання і запис зачину.
На картині «Золота осінь» І. Левітан зобразив суху, сонячну осінь.
— Чия це картина?
— Як називається?
2. Складання і запис основної частини.
Осінь (яка?) -— золота, барвиста, чарівна, казкова. Погода (яка ?) — тиха, суха, тепла.
Небо (яке?у— синє, чисте, сірувате, безхмарне, темно-синє. Сонце (яке?) — ласкаве, осіннє.
Вбрання (яке?) — золотисте, різнобарвне, розкішне.
Вода (яка?) — холодна, чиста, глибока.
Стоїть чарівна осінь. Погода суха і тепла. Високим синім небом пливуть пухнасті хмари. Осіннє сонце освітлює верхівки дерев. Осінь одягла кущі і дерева в розкішне вбрання. Поміж жовто-зелених берегів в'ється річ. Вода в ній глибока і холодна.
3. Складання і запис кінцівки.
Стрункий хоровод берізок чарує око. Осінь — чудова пора року!
IX. Слухання і редагування учнівських творів.