"банк народний капітал"

Вид материалаДокументы

Содержание


„ БАНК НАРОДНИЙ КАПІТАЛ” Примітка 1. Облікова політика Примітка 1.2 Основи облікової політики та складання звітності
Відкрите акціонерне товариство
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   36

„ БАНК НАРОДНИЙ КАПІТАЛ”



Примітка 1. Облікова політика

Примітка 1.2 Основи облікової політики та складання звітності



Облікова політика ВАТ „НК БАНК” розроблена відповідно до Законів України „Про банки та банківську діяльність”, „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України, основних принципів МСБО, вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Внутрішні нормативні документи є невід”ємною частиною облікової політики банку.

Облікова політика банку визначає певні принципи, основи, правила, методи і процедури, прийняті банком щодо обліку окремих операцій, які проводяться відповідно до чинного законодавства і нормативно-правових актів НБУ.

Основними принципами облікової політики банку є:

-принцип безперервності, який означає оцінку активів банку із
припущення, що його діяльність буде продовжуватись у майбутньому, тобто банк не має наміру і необхідності ліквідувати або суттєво скоротити свою діяльність;

-принцип послідовності (постійності) правил бухгалтерського обліку означає, що облікова політика банку, тобто принципові правила бухгалтерського обліку не змінюються (за виключенням змін, які обумовлені змінами в законодавчій та нормативно-правовій базі), що забезпечує
зіставність показників фінансових звітів різних звітних періодів;

-принцип відповідності доходів і витрат та їх нарахування означає, що доходи та витрати повинні відображатися в обліку тоді, коли вони насправді існують, а не в періодах, коли фактично отримані чи сплачені
кошти; для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно співставити визнані доходи звітного періоду і витрати, що були здійснені для отримання цих доходів;

-повне висвітлення - означає, що усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків; фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та
можливі результати операцій банку, яка може впливати на рішення, що приймаються на її основі;

-дата операції та її коригування - операції відображаються в обліку в день
їх здійснення (у день укладення угоди), тобто в день виникнення прав
(активів) чи зобов'язань (пасивів), незалежно від дати руху коштів за цією угодою; у наступному звітному періоді дозволяється виконувати коригування
з метою відображення у фінансових звітах реального фінансового стану
банку; дата коригування є датою виконання цієї проводки, а не датою
операції;


-автономність- активи та зобов”язання банку мають бути відокремлені від активів і зобов”язань власників банку та інших банків (підприємств), у
зв”язку з цим особисте майно та зобов”язання власників не мають відображатися у фінансовій звітності банку. Активи- ресурси, що виникли в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому. Зобов”язання – заборгованість, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди;

-окреме подання активів і зобов'язань, доходів і витрат – для надання прозорої та правдивої інформації про діяльність банку активи і зобов'язання, доходи і витрати не згортаються, окрім випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України;

-обачність означає застосування в обліку методів оцінки, відповідно до
яких активи та /або дохід не завищуватимуться, а зобов'язання та /або витрати - не занижуватимуться;

-превалювання сутності над формою - операції обліковуються та розкриваються у фінансовій звітності відповідно до їх сутності та
економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою;

-прийнятність вхідного балансу залишки за балансовими рахунками на початок звітного періоду повинні відповідати залишкам за ними на кінець попереднього звітного періоду;

-відкритість - фінансові звіти повинні бути деталізованими, щоб уникнути двозначності, правдиво відображати банківські операції з необхідними поясненнями в записках про правила оцінки активів і пасивів; операції
повинні відповідати змісту статей фінансових звітів; фінансова звітність має бути чітко викладена і зрозуміла для користувачів;

-суттєвість та достовірність - у фінансових звітах відображається вся інформація, яка може бути використана керівництвом банку, інвесторами чи іншими користувачами для прийняття рішень; інформація повинна бути достовірною, тобто вільна від суттєвих помилок та відображати дійсний стан справ; інформація є суттєвою, якщо її відсутність або перекручення може вплинути на рішення користувачів звітності;

-сталість – постійне, із року в рік, застосування банком обраних методів оцінки та бухгалтерського обліку; зміна обраних методів оцінки та обліку потребує обгрунтування і розкриття у фінансових звітах;

-повне висвітленняусі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій Банку, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею;

-безперервність- оцінка активів банку здійснюється виходячи з
припущення, що його діяльність продовжуватиметься в неосяжному майбутньому. Якщо банк планує скоротити масштаби своєї діяльності, то це має відображатися у фінансових звітах;


-нарахування та відповідність доходів і витрат- для визначення фінансового результату звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Доходи- це збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження чи збільшення корисності активів або зменшення зобов”язань, результатами чого є збільшення капіталу, за винятком його збільшення, пов”язаного з внесками акціонерів. Витрати- це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або виникнення зобов”язань, що призводить до зменшення власного капіталу і не є розподіленим між акціонерами. Власний капітал- це залишкова частина в активах банку після вирахування всіх зобов”язань;

- послідовність- постійне (із року в рік) застосування банком обраної облікової політики. Зміна методів обліку можлива лише у випадках, передбачених міжнародними стандартами та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і потребує додаткового обґрунтування і розкриття у фінансових звітах;

- історична (фактична) собівартість – активи і пасиви обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення. Активи та зобов”язання в іноземній валюті, за винятком немонетарних статей, мають переоцінюватись у разі зміни офіційного курсу за звітну дату;

-конфіденційність - інформація, відображена у звітності, не повинна негативно впливати на інтереси банку, але має представляти весь її обсяг,що вимагається чинним законодавством та МСБО.

Бухгалтерський облік банку надає можливість порівняння статей балансу та аналізу їх динаміки; забезпечує складання та подання фінансової, податкової та статистичної звітності банку у строки, передбачені законодавством, підтримує єдину облікову політику протягом поточного року.

Бухгалтерський облік передбачає процес визнання конкретної статті балансу – звіту про фінансовий стан банку, основними елементами якого є активи, зобов'язання та капітал.

Необхідною умовою визнання активів і зобов'язань в балансі є оцінка, тобто можливість визначення грошової суми, в якій елементи балансу мають бути відображені у звітності.

Облікова політика банку в частині методів оцінки активів та зобов’язань, їх переоцінки, створення спеціальних резервів на покриття можливих втрат реалізовувалася відповідно до чинного законодавства, нормативних документів Національного банку України, МСБО, МСБЗ та національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, внутрішніх правил і положень банку.

Для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності
за 2007 рік активи і зобов’язання банку оприбутковувались та обліковувались за вартістю їх придбання чи виникнення : активи - за сумою сплачених за
них коштів, їх еквівалентів або інших форм компенсації; зобов’язання – за сумою мобілізованих коштів в обмін на такі зобов’язання або сумою коштів

чи їх еквівалентів, які підлягають сплаті для погашення зобов'язань у процесі звичайної господарської діяльності.


На дату балансу кредити, вклади (депозити) оцінювалися за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка під час здійснення амортизації дисконту (премії) та нарахування процентів. Ефективна ставка відсотка розраховувалася відповідно до „Методики визначення ефективної ставки відсотка у ВАТ „НК БАНК”, затвердженої Правлінням Банку 27.12.2005р., протокол № 28/05. По методу ефективної ставки відсотка проводилася амортизація дисконту (премії) та розподіл процентних доходів, які надані (отримані) на строк більше одного року та дисконт (премія) по яким перевищує 1% номінальної вартості або відхилення ефективної ставки відсотка за кредитом від номінальної процентної ставки складає більше 15%.


Операції в іноземній валюті, під час первісного визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат, відображалися в бухгалтерському обліку в подвійній оцінці: у номіналі іноземної валюти та її гривневому еквіваленті за офіційним валютним курсом на дату здійснення бухгалтерських операцій. До кредитів, наданих (отриманих) в іноземній валюті, по яким сплачена комісія в національній валюті, та до кредитних ліній метод ефективної ставки відсотка не застосовувався.

У фінансовій звітності активи і зобов'язання банку в іноземній валюті відображаються в гривневому еквіваленті за офіційним валютним курсом на дату складання звітів.У бухгалтерських записах, що використовуються для обліку обмінних операцій в іноземній валюті, за балансовими і позабалансовими рахунками, банком використовувався договірний (ринковий) та офіційний валютні курси.

Основним завданням облікової політики банку щодо обліку основних засобів і нематеріальних активів є забезпечення правильного та своєчасного відображення в бухгалтерському обліку операцій з придбання, поліпшення, переоцінки та вибуття основних засобів і нематеріальних активів, відповідності балансової вартості необоротних активів їх справедливій (ринковій) вартості, а також визначення оптимальних норм амортизації.

Основні засоби та нематеріальні активи – це необоротні активи, які можуть бути придбані або створені банком самостійно.

До основних засобів відносяться предмети, строк корисного використання яких перевищує один рік .

Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний об’єкт основних засобів.

Внутрішня телефонна та комп’ютерна мережі, системи безпеки (відеоспостереження), комплекси охоронної сигналізації, пожежної сигналізації та системи пожежогасіння обліковуються як окремий інвентарний об’єкт основних засобів.

Предмети, строк корисного використання яких перевищує один рік, і які можуть використовуватися тільки у складі комплексу конструктивно з’єднаних предметів (блок живлення, монітор, клавіатура, принтер, сканер тощо), незалежно від їх вартості відносяться до складу основних засобів.

До малоцінних необоротних матеріальних активів відносяться предмети, строк корисного використання яких перевищує один рік і вартість яких за одиницю або комплект становить менше або дорівнює 1000 грн.

Нематеріальний актив – це актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується банком з метою використання в своїй діяльності протягом періоду понад один рік, в адміністративних цілях або для надання в лізинг (оренду) іншим особам.

Придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховувались на баланс банку за первісною вартістю, яка включає усі витрати, що пов’язані з придбанням (створенням), доставкою, установкою і введенням їх в експлуатацію.

Переоцінка основних засобів та нематеріальних активів у 2007 році не проводилася.

Банк у 2007 році , як і у попередньому 2006 році, використовував пря-

молінійний метод нарахування амортизації для всіх необоротних активів (крім малоцінних необоротних матеріальних активів), за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта. За малоцінними необоротними активами амортизація нараховується у першому місяці використання об”єкта -50 % його вартості та в останньому місяці використання об”єкта- 50 % його вартості.


До запасів матеріальних цінностей відносяться господарські матеріали, малоцінні і швидкозношувані предмети, строк використання яких не
перевищує одного року. Запаси матеріальних цінностей в обліку
відображалися за первісною вартістю, включаючи витрати на доставку, податки, збори та інші обов”язкові платежі. Передавання матеріальних цінностей зі складу в експлуатацію здійснювалося за вартістю перших за
часом надходження запасів (ФІФО).


Голова Правління О.Є.Яківчук


Головний бухгалтер Н.М.Міліщук


Виконавець:

Міліщук Н.М.

тел. 351-10-89


ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО