Хімія є однією з основних природознавчих наук, що розвивається останнім часом дуже швидко

Вид материалаДокументы

Содержание


Практична робота № ох–8 вищі карбонові кислоти. мила. жири
ДОСЛІД 2. Ненасичені карбонові кислоти.
ДОСЛІД 3. Добування мила і його гідроліз
Подобный материал:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

ПРАКТИЧНА РОБОТА № ОХ–8

ВИЩІ КАРБОНОВІ КИСЛОТИ. МИЛА. ЖИРИ



ДОСЛІД 1. Добування і властивості

вищих насичених кислот та їх солей

Реактиви: мило (стружки), 1% водний і спиртовий розчини мила, 10% розчин сульфатної кислоти, 5% розчин плюмбум(II) ацетату, 5% розчин купрум(II) сульфату, 1% спиртовий розчин фенолфталеїну, 10% розчин натрій гідроксиду, етер діетиловий.

Обладнання: піпетки, годинникові стекла, склянки (50–100 мл), коркові пробки до пробірок, штатив пластмасовий, пробірки, нагрівний прилад.


а) Кислотні властивості вищих насичених кислот

У сухій пробірці розчиніть приблизно 0,5 г стеарину (суміші стеаринової і пальмітинової кислот) у діетиловому етері (без нагрівання) і додайте 2 краплі фенолфталеїну. Потім по краплях долийте розчин натрій гідроксиду.

● Що відбувається з розчином? Чому?

■ Складіть рівняння відповідних реакцій.


б) Гідроліз натрієвих солей вищих жирних кислот (гідроліз мила)

У суху пробірку налийте 1 мл спиртового розчину мила і додайте декілька крапель фенолфталеїну. Потім отриманий розчин мила, що містить фенолфталеїн, обережно (по стінці) долийте в пробірку із водою.

● Що відбувається на межі розділу шарів води і мила? Чому?

■ Напишіть рівняння реакції гідролізу мила.


в) Виділення вищих жирних кислот з мила

1. У склянці розчиніть 1 г мильної стружки в 10 мл дистильованої води. Отриманий розчин розлийте в чотири пробірки. До однієї частини долийте 2 мл розчину сульфатної кислоти.

● Що спостерігаєте?

2. Суміш, що утворилася, нагрійте майже до кипіння. Жирні кислоти, що розплавилися, спливають у вигляді шару, що твердіє при охолодженні пробірки.

● Які вищі насичені кислоти входять до складу мила?

3. До охолодженої суміші додайте 3 мл діетилового етеру. Пробірку закрийте корковою пробкою й енергійно перемішайте.

● Що відбувається з водним шаром? Чому?

4. Етерний розчин обережно за допомогою піпетки перенесіть на годинникове скло.

● Що залишається на склі після випарування етеру?

■ Напишіть рівняння відповідних реакцій.

г) Утворення нерозчинних солей вищих жирних кислот

1. До другої частини мильного розчину, отриманого в досліді в), додайте 1 мл розчину кальцій хлориду, до третьої ― 1 мл розчину плюмбум(II) ацетату, до четвертої ― надлишок розчину купрум(II) сульфату.

● Що відбувається?

2. Пробірку з осадом мідного мила (блакитнувато-білого кольору) нагрійте до початку кипіння, при цьому мідне мило спливає у вигляді смарагдово-зеленого кільця. Якщо в розчині знаходиться надлишок натрієвого мила, то зеленого кільця не виходить. В цьому випадку додайте ще трохи розчину купрум(II) сульфату і суміш знову нагрійте до кипіння.

■ Напишіть рівняння відповідних реакцій.

► Зробіть висновок про особливості вищих (жирних) кислот відповід-но до їх будови.


ДОСЛІД 2. Ненасичені карбонові кислоти.

Властивості олеїнової кислоти

Реактиви: олеїнова кислота, 1% розчин калій перманганату, 10% розчин натрій карбонату, бромна вода.

Обладнання: штатив пластмасовий, пробірки.


а) Реакція олеїнової кислоти з бромною водою

У пробірку налийте 2 мл бромної води і внесіть близько 0,5 г олеїнової кислоти. Суміш енергійно збовтайте.

● Що спостерігаєте?

■ Напишіть рівняння реакції.


б) Окиснення олеїнової кислоти калій перманганатом

У пробірку помістіть 1 мл розчину калій перманганату, 1 мл розчину натрій карбонату і 0,5 мл олеїнової кислоти. Суміш енергійно перемішайте.

● Відзначте зміни, що відбуваються з реакційною сумішшю.

■ Напишіть рівняння проведеної реакції.

► Зробіть висновок щодо реакційної здатності ненасичених карбонових кислот в порівнянні з насиченими. Чим це можна пояснити?

ДОСЛІД 3. Добування мила і його гідроліз


Реактиви: рослинна олія, 30% розчин натрій гідроксиду, етанол, натрій хлорид, вода дистильована, 1% спиртовий розчин фенолфталеїну.

Обладнання: штатив пластмасовий, пробірки, хімічний стакан, фільтрувальний папір, нагрівний прилад.

а) Добування мила омиленням жирів водно-спиртовим розчином лугу

1. У пробірку помістіть 1 мл рослинної олії, 1 мл спирту і 1 мл розчину натрій гідроксиду. Суміш ретельно перемішайте і нагрійте на водяній бані до початку кипіння. Продовжуйте нагрівання ще протягом 3–5 хвилин.

● Що відбувається із сумішшю?

2. Зніміть чашку з вогню і зробіть пробу на повноту омилення. Для цього крупинку мила помістіть в пробірку, додайте 1–2 мл дистильованої води і нагрійте до кипіння. Якщо мило розчиниться повністю, то омилення закінчене. В іншому випадку нагрівайте ще кілька хвилин, після чого повторіть пробу на повноту омилення. Для виділення мила з водно-спиртового розчину при перемішуванні додайте гарячий розчин натрій хлориду (висолювання мила) так, щоб шар мила піднявся догори. Дайте суміші відстоятися. Зануривши пробірку в склянку з холодною водою, остудіть суміш і зберіть верхній шар мила. Витягніть мило, що утворилося, і відіжміть його між аркушами фільтрувального паперу.

■ Напишіть рівняння реакції лужного гідролізу триолеату.


б) Гідроліз мила

1. У пробірку помістіть приблизно 0,5 г отриманого твердого мила і розчиніть його при нагріванні в 4 мл дистильованої води. Повторно проведіть висолювання гарячим насиченим розчином натрій хлориду, остудіть і витягніть. Шматочок очищеного мила перенесіть у суху пробірку і додайте 1 краплю спиртового розчину фенолфталеїну.

● Що відбувається із розчином?

2. У пробірку з милом і фенолфталеїном додайте 3–5 мл води.

● Відзначте зміни.

■ Напишіть рівняння реакції гідролізу мила.

► Зробіть висновок щодо сутності проведених реакцій.